Вплив опіатонегативного засобу налоксону на морфофункціональний стан еритроцитів о. М. Важнича, д-р мед наук*; Р. В. Луценко, канд мед наук*; Н. О. Олійник*

УДК: 615. 212. 7: 611-018.51 ВПЛИВ ОПІАТОНЕГАТИВНОГО ЗАСОБУ НАЛОКСОНУ НА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ЕРИТРОЦИТІВ О.М. Важнича, д-р мед. наук*; Р.В. Луценко, канд. мед. наук*; Н.О.Олійник*; Н.В. Деміхова** * Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава ** Сумський державний університет У дослідах на 26 білих щурах досліджено вплив налоксону (0,1 мг/кг) на загальну кількість еритроцитів та їх кислотний гемоліз у нормі та при гострому стресі. Показано, що блокада опіаторецепторів змінює еритрограму інтактних тварин. При гострому стресі налоксон зменшує загальну кількість еритроцитів у крові і наближує кінетику кислотного гемолізу еритроцитів до такої в контролі. ВСТУП Широко відома роль опіаторецепторів у функціонуванні антиноціоцептивної, імунної, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, патогенезі наркоманій та алкоголізму, лімітації стрес-реакції в центральній нервовій системі і периферичних органах [1-3]. В медицині застосовують як опіатопозитивні засоби (наркотичні аналгетики, протикашльові препарати, неінгаляційний наркозний засіб кетамін), агоністи/антагоністи опіаторецепторів (бупренорфін, буторфанол), так і опіатонегативні речовини (антагоністи наркотичних аналгетиків (налоксон, налтрексон) [1,4,5]. За цих умов на особливу увагу заслуговують антагоністи опіатних рецепторів конкурентного типу, зокрема налоксон, який застосовується при гострих опійних і алкогольних інтоксикаціях, лікуванні хронічного алкоголізму і наркоманій, різних видах шоку для підвищення артеріального тиску [6,7]. В експериментальній фармакології досить часто налоксон застосовується для блокади опіатних рецепторів з метою з’ясування їх ролі в механізмах дії інших препаратів і моделювання фази морфінової абстиненції [8]. Показана позитивна дія препарату при модельних ушкодженнях спинного мозку, серцево-судинній патології, регіональній ішемії [6,9]. Однак поглиблене дослідження механізмів дії налоксону зберігає свою актуальність як з точки зору фармакологічного аналізу патологічних процесів, так і з точки зору самої фармакології [10]. ^ МЕТА РОБОТИ Мета представленої роботи – вивчити вплив селективного блокатора опіаторецепторів налоксону на стан еритроцитів у нормі та за умов гострого стресу. ^ МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В експериментах використано 26 нелінійних білих щурів-самців масою 150-200 г. До експерименту і під час нього тварин утримували в стандартних умовах віварію з 2-разовим годуванням і доступом до питної води за потребою. Тварин було поділено на 4 групи: 1 – контрольна група (інтактні щурі із введенням 0,9% розчину натрію хлориду внурішньоочеревинно, 6 тварин); 2 – введення налоксону (6 тварин); 3 – гострий стрес із введенням 0,9% розчину натрію хлориду (7 тварин); 4 – гострий стрес із введенням налоксону (7 тварин). Гострий стрес відтворювали шляхом іммобілізації тварин на спині протягом 3-х годин [11]. Налоксон, 0,04% розчин в ампулах по 1 мл (”Здоров’я народу”, Харків, Україна), вводили тваринам внурішньоочеревинно в дозі 0,1 мг/кг маси тіла за 30 хв до початку стресу. Інтактним щурам налоксон вводили аналогічним чином за 5 год до початку дослідження. Через 1,5 год після завершення дії стресорного фактору щурів піддавали евтаназії під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг) шляхом забору крові з серця до припинення його роботи. У зразках крові визначали загальну кількість еритроцитів шляхом підрахунку в камері Горяєва і досліджували кислотну резистентність еритроцитів за методом Терскова-Гітельзона в модифікації Воробйова [12]. Одержані дані статистично обробляли з використанням t критерію Стьюдента для незалежних вибірок [13]. ^ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Експериментальні дослідження показали, що у тварин контрольної групи загальна кількість еритроцитів у крові становить 7,1+0,4 х 10 12/л, а графік кислотного гемолізу еритроцитів має один максимум, який припадає на 2,5 хв і дорівнює 22,3+1,9% (рисунок). Еритрограма закінчується в межах 7 хв дослідження. Введення блокатора опіатних рецепторів налоксону інтактним тваринам не впливає на загальну кількість еритроцитів, яка становить 7,6+0,4 х 10 12/л, але змінює кінетику кислотного гемолізу еритроцитів (див. рисунок). На еритрограмі це виявляється формуванням абсолютного максимуму 26,6+1,5% на 4-й хв (р<0,05) дослідження та двох локальних максимумів гемолізу на початковому і кінцевому відрізках еритрограми: відповідно 14,2+2,1% за 1,5 хв та 9,7+2,5% на 6-й хв. Закінчення реакції має місце на 7,5 хв дослідження. Такий розвиток процесів може пояснюватися усуненням гальмівного впливу ендогенних опіатних пептидів та їх рецепторів на симпатичну іннервацію ефекторних органів, що модифікує вихід еритроцитів із депо, зокрема із селезінки, і зумовлює збільшення в циркуляції в основному середньостійких форм червонокрівців віком 30-90 днів. Ця дія препарату може пояснювати позитивний його вплив при гострофазових реакціях організму, зокрема шокових станах різної етіології. Гострий іммобілізаційний стрес істотно не впливає на загальну кількість еритроцитів у крові порівняно з контролем: 6,7+0,5 х 10 12/л. Водночас він викликає формування еритрограми з трьома максимумами на 3-й, 4-й, 5-й та 6-й хв, які відповідно становлять 7,3+2,8%; 10,4+2,3% та 6,5+2,5% (рис. 1). Значення головного максимуму вірогідно нижче за показники контрольної групи (р<0,05). Такий характер еритрограми свідчить про зниження стійкості еритроцитів до гемолізу за умов гострого стресу. Вочевидь, ці порушення зумовлені змінами структури і функції мембран еритроцитів. Одним з механізмів ушкодження мембран червонокрівців при стресі може бути активація процесів перекисного окиснення ліпідів та пригнічення антиоксидантного захисту в них. На користь цієї думки свідчать дані щодо змін рівня глютитіону за умов напруження адаптаційних реакцій, який є одним з основних компонентів забезпечення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в еритроцитах [14]. Запобіжне введення конкурентного блокатора опіатних рецепторів налоксону при гострому стресі зменшує загальну кількість еритроцитів у крові на 22% у порівнянні зі стресом, що дорівнює 5,2+0,5 х 10 12/л (р<0,05). Препарат також істотно змінює характер еритрограми порівняно зі стресом без корекції (див. рисунок 1). % хв * * ** Рисунок 1 - Вплив налоксону на еритрограми білих щурів у нормі та при гострому стресі. Умовні позначення: * - р <0,05 у порівнянні з контролем; ** - р <0,05 у порівнянні зі стресом; ^ По осі ординат – % гемолізу за 1 хв Спостерігаються депресія початкової ділянки графіка, його стрімке зростання між 3-ю, 4-ю, 5-ю хв дослідження до максимуму: 25,0+2,7% (р<0,05) і спадання протягом звичайного часу. Це наближує характер еритрограми до норми і на фоні зменшення загальної кількості еритроцитів, вочевидь, свідчить про посилене руйнування та елімінацію з кровотоку нестійких до гемолізу форм еритроцитів, їх своєрідну “селекцію”. Таким чином, блокада опіаторецепторів налоксоном у інтактних та підданих стресу тварин змінює загальну кількість і модифікує морфофункціональні характеристики еритроцитів, що свідчить про участь опіатергічних механізмів у регуляції цих процесів. Отримані результати розширюють уявлення про фармакодинамічні властивості препарату і мають враховуватись при клінічному застосуванні налоксону. ВИСНОВКИ Гострий іммобілізаційний стрес знижує стійкість еритроцитів до гемолізу. Блокатор опіатних рецепторів налоксон у інтактних щурів модулює вихід еритроцитів із депо (селезінки), при стресі препарат наближає еритрограму до норми. У подальших наших дослідженнях планується вивчити вплив синтетичних антиоксидантів на стан еритроцитів у нормі і в динаміці стадії тривоги розвитку стрес-синдрому, а також з’ясувати роль опіатергічних механізмів у регуляції зазначених процесів. SUMMARY In experiments on 26 albino rats it was investigated the influence of naloxone (0,1 mg/kg) on erythrocytes number and their acid hemolysis under normal conditions as well as in acute stress. It was shown that the blocking of opiate receptors decrease the number of erythrocytes in blood and make the kinetics of acid hemolysis the same as this parameter in control group. ^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Громов Л.О., Філоненко М.А., Овінова Г.В. Пішель В.Я. Експериментальна терапія абстинентного синдрому у морфінзалежних щурів // Ліки. – 2000. - №1-2. – С. 6-9. Лишманов Ю. Б., Нарыжная Н.В., Маслов Л.Н. Влияние энкефалинов на биосинтез миокардиальных белков при остром холодовом воздействии // Вопросы мед. химии. – 1999. – Т. 45, Вып. 3. – С. 237-241. Jaba I.M., Luncanu I., Mungiu O.C. Opioid tolerance and dependence--pharmacological aspects // Rev Med Chir Soc Med Nat Iasi. – 2001. – Vol. 105, №3. – P. 444-550. Масюк Т.В. Енкефаліни як регулятори фізіологічних функцій // Фізіол. журн. - 1998. - Т.55, № 1-2. - С. 112-122. Liu X.H., Xu L., Qiu X.C. et al. The effect of melatonin on enhancing immune function and inhibiting the ability of NO over-release in morphine dependend mice // Yao Xue Xue Bao. – 2000. – Vol. 35, №11. – P. 806-809. Бергман Г. Катцунг. Базисная и клиническая фармакология / Пер. с англ. – М.; СПб.: Бином – Невский диалект, 1998. – Т. 1. – 612 с. Floter T., Brunnmuller U. Tilidine/naloxon retard in long-term administration in chronic pain and multimorbidity. Multicenter study of long-term tolerance and effectiveness in 2 years observation // Fortschr. Med. Orig. – 2002. – Vol. 120, №1. - P. 29-35. Zhou Y.H., Huo Z.Y., Qiu X.C. Inhibitory effect of melatonin on morphine withdrawalП syndromes and the content of NO in plasma and brain tissue in morphine dependent mice // Yao Xue Xue Bao. - 2002 . – Vol. 37, №3. – P. 175 - 177. Gao N., Wang A.J., Yang Y.Z., Hu M.X., Xie H. Opioid receptor mediated modulation of intrahippocampal enkephalin induced cellular immune function // Sheng Li Xue Bao. - 1999 . – Vol. 51, №1. – P. 106-110. Машковский М.Д., Лекарственные средства: - Изд. 13-е, новое. - Харьков: Торсинг, 1998. – Т. 1. - 592 с. Горизонтов П.Д., Белоусова О.И., Федотова М.И. Стресс и система крови. – М.: Медицина, 1983. – 240 с. Руководство к практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике / М.А. Базарнова, В.Т. Морозова, И.Н. Зайка и др. / Под ред. М.А. Базарновой, В.Т. Морозовой. – К.: Высш. шк., 1988. – 318с. Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. – СПб.: Питер, 2001. – 656 с. Девяткина Т.А. Антиоксидантная система при стрессе и изыскание новых антистрессорных средств: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.00.25 / Полт. мед. стомат. ин-т. - Киев, 1990. - 34 с. Надійшла до редакції 11 травня 2005 р. «Вісник СумДУ», №3(75)’2005

Схожі:

	Государственный стандарт союза сср система стандартов безопасности труда шум общие требования безопасности гост 12 003-83 Г. И. Варнашов; А. А. Меньшов, д-р мед наук; В. Н. Сога; Ю. П. Пальцев, канд мед наук; А. В. Колесникова, канд мед, наук; Ш. Л. Злотник,...		Бвк 56. 8 А 92 Ц, канд мед наук Н. С. Дмитриев, проф С. Н. Лапченко, проф. В. Т. Пальчун, проф. О. К. Патякина, проф. В. С. Погосов, акад. Амн СССР...
	Государственный стандарт союза сср система стандартов безопасности труда работы электросварочные требования безопасности гост 12 003-86 государственный комитет В. И. Киреев, канд биол наук; Л. А. Наумова, канд мед наук; М. М. Иваненко; А. Н. Фортунатов; Г. Н. Лащук, канд мед наук; А. В. Рязанов;...		Principles and practice of psyсhopharmacotherapy Перевод с английского канд мед наук С. А. Малярова Научный редактор д-р мед наук, проф. Г. К. Дзюб
	Морфологічні особливості структурних змін щитовидної залози при різних видах її патології а. М. Романюк, д-р мед наук, проф.; Л.І. Карпенко, канд мед наук Погіршення екологічної ситуації після аварії на чаес викликало збільшення частоти виникнення вузлових захворювань щитовидної залози...		Положення про метрологїчну службу Мїнїстерства охорони здоров’я України для организации проверки первичных материалов и документов по выполнению диссертационной работы на соискание ученой степени канд мед наук (доктора мед наук) Ф. И. О. по теме: «наименование темы» организовать для проверки первичных материалов и документов по выполнению диссертационной работы,...
	Судебная медицина Левченков Б. Д., канд мед наук, — введение, гл гл. 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33		Судебная медицина Левченков Б. Д., канд мед наук, — введение, гл гл. 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33
	Удк 618. 53 Гормональний стан фетоплацентарного комплексу при внутрішньоутробному інфікуванні плода Я. С. Жерновая, д мед н., проф.; А. Б. Сухарєв, к мед н., доц.; С. А. Сміян, к мед н., доц.; І. В. Антипенко, лікар; І. Я. Сепик,...		Литература история медицины 61(09) С28 Северин, Г. К. Врачебные династии: от Айболита до современности/ Г. К. Северин, Н. Б. Губергриц; Донецкий мед ун-т. 2-е изд., доп. Донецк: Лебедь, 2003. 115 с Роль тромбоцитарно-лейкоцитарних факторів в патогенезі судинних ускладнень при справжній поліцитемії: автореф дис канд мед наук:...