Молоді та спорту україни icon

Молоді та спорту україни




НазваМолоді та спорту україни
Сторінка1/10
Дата27.12.2012
Розмір1.59 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТ


Бобошко Галина Володимирівна


«ВПЛИВ ПРОМЕНЕВОЇ ТЕРАПІЇ НА РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ЕКОЛОГІЧНИХ УМОВ РЕГІОНУ»


Наукова робота на здобуття наукового ступеня магістра медичних наук

(спеціальність радіологія)


Науковий керівник

доктор медичних наук,

професор,

заслужений лікар України

Дужий Ігор Дмитрович


Суми 2012


ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………

3

ЗАВДАННЯ …………………………………………………………………

4

РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………..

5

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ………………………………………..

19

РОЗДІЛ 3 ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ …………

32

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………

41

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...

43



Вступ


Загальним і радикальним методом лікування онкологічних хворих являються комплексні, комбіновані методи лікування, 70-80% із них включають променеву терапію. Сучасна променева терапія з використанням високоенергетичних джерел випромінювання, використання великих полів опромінення, охоплюючи разом з пухлиною і шляхи реґіонарного метастазування, приводить до збільшення числа клінічних виздоровлень.

Злоякісні захворювання, зокрема рак молочної залози, являють собою одну з найбільш важливих медичних проблем, оскільки рак цієї локалізації є однією з найпоширеніших онкологічних хвороб у жінок, що і визначає актуальність наукових досліджень даного напряму. Молочна залоза є частиною репродуктивної системи жінки і представляє собою одне з слабких місць жіночого організму. Загальновідомо, що основними факторами розвитку раку молочної залози є "онкологічна" спадковість, кількість пологів і абортів, кількість оперативних втручань на молочній залозі, гормональні порушення та несприятлива екологія навколишнього середовища. Стан молочної залози залежить від багатьох факторів, починаючи від екологічного стану, регіону проживання і закінчуючи запальними процесами жіночої статевої системи [ 5,12,13,29,31].


^ Мета роботи

Виявлення тенденції захворюваності на рак різних стадій молочної залози залежно від груп крові, віку, регіонів проживання хворих та визначення взаємозв’язку захворюваності від екологічних умов території проживання.


Завдання


  1. Вивчити взаємозв’язок поширення раку молочної залози залежно від екологічних умов регіону.

  2. Вивчити взаємозв’язок груп крові, віку та регіону проживання хворих на рак молочної залози.

  3. Вивчити взаємозв’язок груп крові і стадій захворювання на рак молочної залози.

  4. Вивчити взаємозв’язок стадій захворювання раку молочної залози залежно від регіону проживання хворих.

  5. Вивчити вплив променевої терапії на віддалені результати лікування хворих на рак молочної залози.



Розділ 1


Огляд літератури


Рак молочної залози займає перше місце в загальній структурі злоякісних пухлин у жінок. Захворюваність коливається від 50-60 на 100 тис. жіночого населення (Англія, Данія, Нідерланди, США і Канада) до 2-5 (Японія, Мексика) [12,29,50].

Згідно статистичних даних захворюваність на рак молочної залози в Україні становить у середньому 61,88 на 100 тис. населення, у Сумській області 65,28 на 100 тис. населення.

Чинники ризику розвитку раку грудної залози. До чинників ризику відносять ендогенні та екзогенні впливи на організм жінки, які значно сприяють розвитку захворювання. Серед найбільш відомих чинників розвитку на увагу заслуговують: вік (понад 40 років), гормональні чинників, спадкова схильність, онкологічні захворювання у близьких родичів, зловживання м’ясною та білковою їжею, шкідливий вплив навколишнього середовища [7,50].

Щодо віку, то слід зазначити, що показник захворюваності починає зростати у жінок після 40 років і потім поступово знижується після 70 років. Основна маса хворих – це особи віком 50-60 років [50]. У цій віковій групі і смертність від раку грудної залози посідає перше місце. В осіб віком 20-30 років це захворювання зустрічається рідко, але кожного року спостерігається зростання захворюваності на рак грудної залози у молодих жінок [50].

До чинників гормональної сфери відносять: раннє менархе (до 12 років), пізню менопаузу (після 55 років), відсутність вагітності, пізню вагітність і пологи після 35 років, відсутність лактації, нерегулярне статеве життя або тривалу відсутність його [12,50].

Генетично зумовлений рак грудної залози складає до 10% загальної кількості захворювання. Велику роль відіграє спадкове наслідування мутантних супресивних генів BRCA1 та BRCA2 [20,41,45]. Помічено також підвищений ризик захворювання на рак грудної залози у жінок, які мають у близьких родичів такі онкологічні захворювання, як рак товстої кишки, рак шлунку, легенів, матки, яєчників [51].

Серед шкідливих чинників зовнішнього середовища особливо виділяють місце проживання, вплив іонізованого випромінювання, електромагнітного поля, зловживання алкоголем, характер харчування, паління та травми [50].

Дисгормональні проліферативні захворювання, а також доброякісні пухлини грудної залози ( фіброаденома, аденома, папілома протока) також відносять до чинників ризику розвитку раку грудної залози [31,50].

Таким чином, рак грудної залози розвивається під впливом комплексу чинників: спадкової схильності та конституційних особливостей, способу життя, шкідливого впливу навколишнього середовища.

За даними матерiалiв українсько-американського проекту USAID-PATH " Допомога Українi в галузi раку молочної залози 1997-1999", 27% раку молочної залози в Українi виявлено пiд час проведення клiнiчного обстеження молочної залози i 73% виявлено пацiєнтами самостійно [23].

Рак молочної залози класифікують по стадіям свого розвитку.

Стадія захворювання — це анатомічне поширення процесу, яке ми об'єктивно оцінюємо під час клінічного, рентгенорадіологічного, ендоскопічного і лабораторного методів дослідження [32]. Об'єктивні дані стадії ніколи не змінюються. Вона визначається на основі таких ознак: а) розміри пухлини; б) проростання в суміжні органи; в) відсутність або наявність метастазів (регіонарних і віддалених).

Локалізація ракових пухлин у молочній залозі різноманітна. Однаково часто уражається як права, так і ліва залоза; приблизно в 2,5% спостерігають двосторонні раки молочної залози. Вузол у другій залозі може виявитися як метастазом, так і другою самостійною пухлиною. У самій молочній залозі найчастіше (у 50% хворих) пухлини виникають у верхньо-зовнішньому квадранті [29].

Стадії РМЗ:

Стадія I – пухлина менше 2 см, відсутні збільшені лімфатичні вузли або віддалене розповсюдження.

Стадія IIа – пухлина менше 5 см без залучання лімфатичних вузлів та віддаленого розповсюдження. Пухлина менше 2 см із залучанням лімфатичних вузлів.

Стадія IIб – пухлина менше 5 см із залучанням лімфатичних вузлів. Пухлина менше 5 см із залучанням лімфатичних вузлів .

Стадія IIIa – пухлина більше 5 см с із залучанням лімфатичних вузлів. Кожна пухлина із залучанням локальних, але не віддалених тканин.

Стадія IIIб – кожна пухлина з переходом процесу на грудну клітку або шкіру. Кожна пухлина з набряком кінцівки або залучанням надключичних лімфатичних вузлів.

Стадія IV – кожна пухлина з віддаленими метастазами.

Основний шлях метастазування раку молочної залози – лімфогенний, тому насамперед уражуються регіональні лімфатичні вузли. Віддалені метастази найчастіше локалізуються в хребті, кістках тазі, ребрах, печінці, яєчниках, мозку.

Для діагностики ранніх стадій в розвинутих країнах світу застосовують маммографічний скринінг. Методика передбачає обстеження всіх здорових жінок у віці понад 50 років (в країнах Європи з 40 років). Маммографія дозволяє діагностувати пухлини розміром до 1 см. В Україні сьогодні створюють умови, які скоро дозволять впровадити широко в розмірах країни скринінгові заходи. Досвід економічно розвинених країн говорить, що рання діагностика раку молочної залози під час маммографічного скринінгу дозволяє знизити смертність на 30% [46,51].

Сучасним методом обстеження молочних залоз є ультразвукове їх дослідження (сонографія), який дозволяє обстежити досить велику кількість пацієнтів, менш шкідливий для них, є методом вибору у вагітних жінок і у віці до 30 років. Для діагностики порожнистих утворень молочної залози, наприклад, кіст, використовують ультразвукове дослідження. Ця методика передбачає пункцію кісти під контролем ультразвукового дослідження, евакуацію її вмісту та введення в порожнину склерозуючих речовин. Під контролем ультразвукового дослідження також можливе виконання біопсії пухлини молочної залози. Інформативність ультразвукового дослідження молочних залоз дещо нижча, особливо при діагностиці доклінічних стадій та дифузних форм раку молочної залози [21,50].

Морфологічний (цитологічний та патогістологічний) метод дослідження раку молочної залози входить в тріаду обов’язкових методів обстеження хворих разом з клінічним оглядом, пальпацією та методами візуалізації пухлини (маммографія, ультразвукове дослідження). Метод пункційної та трепан біопсії є стандартом діагностики захворювань молочної залози. Пункційна біопсія дозволяє отримати матеріал пухлини для цитологічного дослідження. Трепан біопсія дозволяє обстежити фрагмент пухлини гістологічно. Доведено, що проведення біопсії не відображається на результатах перебігу онкологічного захворювання, не спричинює метастазування пухлини [50].

Крім вище названих методів морфологічної діагностики в практиці використовують також ексфоліативну цитологію (мазок виділень із сосків) для диференційної діагностики проліферативних процесів в протоковій системі [9,12,15,50].

Ексцизійну біопсію виконують під час операції, під загальним знеболенням, для можливості розширити обсяг с оперативного втручання до радикального. Хвора завчасно має бути попереджена про можливість такої тактики. Метод в 99% випадків відображає характер захворювання [15,21].

Для встановлення діагнозу важливо оцінити стан регіонарного лімфатичного апарату, а також органів найбільш частого метастазування пухлини [13].

Обстеження регіонарних лімфатичних колекторів можна провести за допомогою ультразвукового дослідження пахвової ділянки. З метою цитологічної верифікації виконують пункціцйну біопсію збільшених лімфатичних вузлів [32].

Для діагностики віддалених метастазів слід використати рентгенографію легенів, сканування кісток з Тс99м, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та малого таза [34].

Біохімічні показники крові – лужна фосфатаза, трансамінази, Са+, креатинін, лактат дегідрогеназа та інші можуть свідчити про активність процесу.

Групи крові у людини – визначаються системою антигенів еритроцитів, яка представлена олігосахаридними структурами, зв'язаними з білками оболонки еритроцитів, котрі здатні викликати утворення специфічних антитіл і вступати з ними в реакцію. Антигенна структура еритроцитів (фенотип) є генетично визначеною (генотип). Характерною властивістю групових антигенів є їх здатність до стимуляції продукції відповідних до них антитіл у людей, які не мають цього антигену [39].

Відомо більше 20 систем еритроцитарних антигенів. Однак практичне значення мають система AB0 [57]. Система AB0 представлена двома груповими антигенами A і B (аглютиногенами) та груповим олігосахаридом H, останній знаходиться на еритроцитах групи 0 і не має антигенної детермінанти. У межах антигену A спостерігається дальша антигенна диференціація на підгрупи A1, A2 та інші. Різновиди антигену B з'являються дуже рідко. У сироватці крові людей без відповідного антигену наявні природні (постійні, регулярні) антитіла класу IgM до групових антигенів A і B - анти-A (алоаглютинін, ізоаглютинін, гемаглютинін a (альфа) та анти-B), (алоаглютинін, ізоаглютинін, гемаглютинін b (бета)). Таким чином, різні співвідношення групових антигенів еритроцитів та алоантитіл (ізоаглютинінів) сироватки крові дають чотири групи крові [8,11].

Існує декілька різних систем класифікації крові по групах, але частіше всього приміняється система АВО, введена в 1900 році у Відні Карлом Ландштайнером. Вона нараховує чотири групи – А, В, АВ, і О [39].

Групи крові мають наступний склад:

1 група: Аглютиногенів немає, є аглютиніни а і b /О a b /;

2 група: Аглютиноген А, аглютинін b /Аb/;

3 група: Аглютиноген В, аглютинін a /Ва/;

4 група: Аглютиногени А і В, аглютинінів немає /Аво/.

Група крові робить істотний вплив на сприйнятливість до захворювання і його результат.

У 1984 році учені відкрили ген, відповідальний за схильність до раку молочної залози. Цей ген локалізований там же, де і ген групи крові (хромосома 9, сегмент q34). Відкриття зв'язку між цими генами підтвердило істинність отриманих до цього численних статистичних даних, що свідчать про зв'язок раку молочної залози з групою крові [2,20,11,47].

Деякі з дослідників вважають, що приналежність до певних груп крові може служити незалежним прогностичним чинником розвитку раку молочної залози.

Як показують статистичні дані, серед жінок, хворих на рак грудей, переважають власниці групи крові А. У них же частіше трапляється несприятливий результат захворювання. Жінки з групою крові 0, навпаки, рідше захворюють, а у хворих жінок з групою крові 0 ризик смерті істотно нижчий. Для АВ-жінок ризик захворювання навіть дещо вищий, ніж для власниць групи крові А, і у них також спостерігається тенденція до швидкого прогресу і менших термінів виживаності. Для жінок з групою крові В, в чиїх сім'ях не було випадків раку молочної залози, характерний знижений ризик, проте цього захисту немає у В-жінок, близькі родичі яких перенесли це захворювання. Окрім цього, згідно із статистичними даними, для В-жінок, що страждають раком молочної залози або перенесли його у минулому, характерна більш висока вірогідність рецидиву в майбутньому.

К.Ландштейнер і Ф.Левін у 1927 р. відкрили ще дві системи еритроцитарних антигенів –MN. Існує думка, що система груп крові MN-статус може відігравати значну роль в розвитку раку молочної залози. У цій системі виділяють три підгрупи – ММ (клітини організму несуть тільки антиген М), MN (антигени M і N) та NN (тільки антиген N). Більшість проблем зі здоров’ям пов’язано з чистопорідними типами MМ та NN. У випадку змішаного типу MN цього не спостерігається [39].

Екологічні умови проживання у регіоні можуть бути одним із ключових факторів впливу на стан захворюваності на рак молочної залози. При детальному вивченні стану навколишнього середовища в області та дослідженні наявності взаємозв’язку екологічних умов приживання та захворюваності на рак молочної залози можна з прогнозувати захворюваність та здійснити заходи щодо покращення стану навколишнього середовища і тим самим – зниження рівня захворюваності [30].

Для дослідження стану навколишнього середовища по районам Сумської області доцільно розглянути основні показники щодо обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, забруднення поверхневих вод, поводження з відходами та пестицидами та стан грунтів. Слід відзначити, що найбільш небезпечними з екологічної точки зору є такі об’єкти: ВАТ Сумихімпром (хімічна та нафтохімічна промисловість), ВАТ СМНВО ім. Фрунзе (машинобудування), Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів (діяльність транспорту та зв’язку), НГВУ Охтирканафтогаз (добувна промисловість), Качанівський газопереробний завод (добувна промисловість).

Основними забруднювачами атмосфери в області є підприємства

добувної та переробної галузей, діяльність трубопровідного транспорту з

транспортування газу, виробництво та розподілення електроенергії, газу та

води.

^ Таблиця 1.1 - Основні забруднювачі атмосферного повітря у Сумській області



п/п

Підприємство -

забруднювач

Відомча

приналежність

Валовий викид,т

Причина зменшення/збільшення

2009 р.

2008 р.




1

Сумське ЛВУМГ

ДК

«Укртрансгаз»

УМГ

«Київтрансгаз»

9980

11135

Зменшення кількості

ремонтів технологічного

обладнання.

2

ТОВ

«Сумитеплоенерго»

.

-

5140

2010

Перехід роботи котлів на

вугілля.

3

Качанівський ГПЗ

ВАТ

«Укрнафта»

3600

2538

Збільшення кількості

ремонтів технологічного

обладнання.

4

НГВУ

"Охтирканафтогаз"

ВАТ

«Укрнафта»

3150

3120

Збільшення кількості

ремонтів технологічного

обладнання.

5

НГВУ

«Полтавнафтогаз»

ВАТ

«Укрнафта»

1700

1500

Збільшення кількості

ремонтів технологічного

обладнання.

6

ВАТ

"Сумихімпром"

Мінпромполіти

ки України

1280

3374

Зменшення обсягів

виробництва.

7

ВАТ "Сумське НВО

ім. М.В. Фрунзе"

Мінпромполіти

ки України

610

978

Зменшення обсягів

виробництва.


В містах та районах, де розташовані основні забруднювачі атмосферного повітря області (НГВУ «Охтирканафтогаз», Сумське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, ВАТ «Сумихімпром», ВАТ «Сумське НВО ім. Фрунзе», Качанівський ГПЗ) спостерігаються

найбільші обсяги викидів в атмосферне повітря: м. Суми - 9,433 тис. тонн

(32,3% від загальних викидів стаціонарних джерел області), Сумський район

– 8,785 тис. тонн (30,1%), Роменський район – 4,914 тис. тонн (16,8%),

Охтирський район – 3,311 тис. тонн (11,3%) [30].

У структурі промислового потенціалу області більше 85% викидів

забруднюючих речовин припадає на екологічно небезпечні виробництва таких галузей: діяльність транспорту та зв'язку - 10,342 тис. т, або 35,4% від

загальних викидів стаціонарними джерелами по області; добувна промисловість - 8,635 тис. т, або 29,59%; виробництво та розподілення електроенергії, газу та води - 5,664 тис. т, або 19,4%; переробна промисловість - 3,758 тис. т або 12,9%.

^ Радіаційне забруднення атмосферного повітря.

Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря щоденно проводила авіаметеорологічна станція м. Суми. Радіаційний фон у 2009 р. складів по м. Суми - 11-12 мкР/год, м. Ромни -11-12 мкР/год, м. Лебедин - 10-12 мкР/год, м. Конотоп - 10-12 мкР/год, м. Глухів - 12-13 мкР/год, смт Дружба Ямпільського району - 7-11 мкР/год. Вказані рівні гамма-фону не перевищують допустимих норм [30].

Актуальною проблемою залишається поводження з твердими побутовими відходами, обсяги утворення яких щорічно зростають [30].

Офіційно в області тверді побутові відходи розміщуються на 324 міських, сільських та селищних полігонах та звалищах твердих побутових відходів загальною площею 281,7 га, частина з яких вже вичерпала свій ресурс. Практично всі районні центри, великі селища області мають полігони твердих побутових відходів, але не всі вони експлуатуються у відповідності до чинного природоохоронного законодавства. Майже всі полігони були введені в експлуатацію 10-30 років тому і переважна частина цих об’єктів заповнена на 90% або переповнена.

Побудовані у свій час без належного захисту, деякі полігони є потенційними джерелами екологічної небезпеки регіонального масштабу. Під час будівництва полігонів не виконані природоохоронні заходи, передбачені проектом: відсутні огорожа, обвалування по периметру полігону, дизбар’єри, мережа спостережних свердловин та контрольно-пропускні пункти.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України лахно олена геннадіївна
Роботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни пацалюк костянтин григорович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерства освіти І науки, молоді та спорту...
Молоді та спорту україни icon­­­­Про формування варіативної складової
Міністерства освіти І науки, молоді І спорту України, схвалення відповідною комісією Науково–методичної ради з питань освіти Міністерства...
Молоді та спорту україни iconМіністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту
Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 30. 12. 05 №3513 “Про забезпечення реалізації Положення про гранти Президента...
Молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України арєшина юлія борисівна
Роботу виконано в Інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Міністерство...
Молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Молоді та спорту україни iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи