Удк 336. 748. 12 М.І icon

Удк 336. 748. 12 М.І




Скачати 240.4 Kb.
НазваУдк 336. 748. 12 М.І
Дата06.03.2014
Розмір240.4 Kb.
ТипДокументи


Українська академія банківської справи НБУ

Збірник наукових праць

УДК 336.748.12

М.І. Макаренко, д-р екон. наук, проф.,
Українська академія банківської справи Національного банку України


УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАКТИКИ ВИЗНАЧЕННЯ
ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАЗНИКА ІНФЛЯЦІЇ
В МОНЕТАРНІЙ ПОЛІТИЦІ


Постановка проблеми. Центральні банки багатьох країн за остан-
нє десятиліття перейшли від короткострокової до середньострокової па-
радигми монетарної політики, широко запроваджуючи режим інфляцій-
ного таргетування у практику регулювання грошово-кредитного ринку.
Зазначений режим визнали провідною стратегією монетарної політики
ряд країн з розвинутою та перехідною економікою. На його користь го-
ворять такі переваги, як однозначна орієнтація монетарних заходів на
досягнення макроекономічної цінової стабільності та забезпечення вну-
трішньої усталеності національних грошей. Однак для запровадження
режиму інфляційного таргетування в Україні необхідно створити ряд
правових, інституційних, політичних та економічних передумов, однією
з яких є удосконалення порядку визначення та практики застосування
існуючих вимірювачів інфляції.

^ Дослідження публікацій. Якщо у зарубіжній фаховій літературі
проблемам інфляційного таргетування присвячено чимало дослі-
джень, то на шпальтах українських фахових видань ця тема висвітлена
не надто широко. Насамперед, нею опікуються аналітичні та консал-
тингові підрозділи НБУ; за їх ініціативою проводяться конференції та
"круглі столи", де всебічно аналізуються питання модернізації антиі-
нфляційної політики. Серед авторів різні аспекти інфляційного тарге-
тування досліджували Н. Дорофєєва, О. Кузнєцов, Т. Кричевська,
В. Лагутін, О. Петрик, Ю. Половньов, О. Шаров та ін. Разом з тим
проблема вимірювання фактичної інфляції та визначення її прогноз-
ного рівня як статистична база монетарної політики розглядається
фрагментарно і не має завершеного характеру.

^ Мета статті - визначення шляхів об'єктивізації вимірювання фа-
ктичної та підвищення точності прогнозування очікуваної інфляції як
цільового орієнтира монетарної політики.

^ Виклад основного матеріалу. У контексті можливого майбутнього
переходу України до організації монетарного регулювання на принци-
пах інфляційного таргетування перед науковцями та практиками постає
кілька завдань, які потребують попереднього розв'язання. Насамперед,

© М.І. Макаренко, 2005

16


Збірник наукових праць

Українська академія банківської справи НБУ

необхідно виявити найбільш дієві інструменти грошово-кредитної полі-
тики при впливі на різні за природою інфляційні ризики, породжені ек-
зогенними щодо економічної системи факторами або спричинені прора-
хунками у фіскальній, ціновій політиці чи політиці доходів.

Актуальна для Національного банку України "інструментальна"
проблема поступово втрачає свою гостроту, оскільки його керівницт-
во значною мірою визначилося з регуляторними заходами на подо-
лання підвищеної інфляції. Так, відповіддю на зростання миттєвої та
короткострокової ліквідності банківської системи служить застосу-
вання операцій з облігаціями внутрішньої державної позики та депо-
зитними сертифікатами; зростання середнього за останні 12 місяців
індексу споживчих цін (ІСЦ) стає приводом до оперативного підви-
щення облікової ставки; потужні курсові очікування кінця 2004 року,
здатні прискорити інфляцію, поки що вдається стримувати через до-
ларові інтервенції на міжбанківському валютному ринку.

Останнім часом спостерігаються також деякі інші особливості в
монетарному регулюванні цінової стабільності. Відбувається перебудова
механізму монетарної трансмісії, активізуються одні та нейтралізуються
інші її канали. Зокрема, слід відзначити випереджальне зростання моне-
тарної бази порівняно з грошовою масою. Станом на 22.10.2004 монета-
рна база з початку року зросла на 38,2 % і становила 55,4 млрд. грн.;
приріст грошової маси М3 дорівнював 36,6 %, а її обсяг становив
129,9 млрд. грн. [4]. Розрив між темпами приросту цих показників був
ще значнішим у середині року. Це призводило до зниження значення
грошового мультиплікатора та уповільнення темпів монетизації еко-
номіки. Відтак збільшення пропозиції ефективних грошей не супро-
воджувалося відповідним "усмоктуванням" грошової маси з боку реа-
льного сектора. Позитивною ж стороною зазначеного процесу фахівці
НБУ визнають зміцнення зв'язку між динамікою грошових агрегатів
та інфляцією і більшу підвладність останньої щодо запроваджених
монетарних заходів [2, с. 3].

На найближче майбутнє монетарну політику слід залишити мул-
тицільовою, комплексною, такою, що уникає однобічного націлюван-
ня на регулювання обмінного курсу чи інфляції. Розгорнуте або ком-
плексне таргетування стабільності національної грошової одиниці
передбачає постійний моніторинг і контроль за динамікою цін на
товари і послуги, обмінного курсу та відсоткових ставок, їхніми спів-
відношеннями і при необхідності вплив на них засобами грошово-
кредитної політики [5, с. 219-220].

Перехід до прямого таргетування інфляції як найбільш інтег-
рованого показника макроекономічного розвитку планується здійс-
нити в період 2010-2011 рр. На той же час передбачається і повне

17


Українська академія банківської справи НБУ

Збірник наукових праць

скасування обмежень у функціонуванні валютного ринку та перехід
до валютно-курсового режиму вільного плавання.

Отже, майбутнє монетарної політики лежить у площині створен-
ня передумов і практичного застосування такого монетарного устрою,
як інфляційне таргетування. За визначенням фахівців Європейського
центрального банку, інфляційне таргетування - це стратегія монетар-
ної політики, спрямована на підтримання цінової стабільності і сфо-
кусована на відхиленнях прогнозованої інфляції від проголошеної ін-
фляційної цілі [6, с. 113].

Таке визначення містить у собі три основні ознаки інфляційного
таргетування: по-перше, воно характеризується як самостійна страте-
гія центрального банку, тобто така система заходів монетарної полі-
тики, якій притаманна власна мета, засоби її досягнення та методи
оцінки результатів. Таргетування інфляції визнається пріоритетним
напрямком діяльності центрального банку порівняно з таргетуванням
грошової маси, процентної ставки чи обмінного курсу. По-друге, ос-
новним об'єктом грошово-кредитного регулювання стає загальний рі-
вень цін, а метою діяльності центрального банку - цінова стабільність.
В умовах паперово-грошового обігу динаміка товарних цін значною
мірою визначається емісійною активністю центрального банку, відпо-
відністю кількості грошей масі благ, послуг, ресурсів, фінансових
активів, обіг яких опосередковується грошима. По-третє, змістом
стратегії служить вплив центрального банку не на фактичний рівень
інфляції, а на її прогнозовану величину з метою наблизити до цільово-
го значення - виголошеного у середньостроковому горизонті річного
темпу інфляції. Саме поняття прогнозованої або очікуваної інфляції,
яку повинен регулювати центральний банк в режимі таргетування, ро-
бить практичний бік проблеми не надто простим. З одного боку, про-
гнозів інфляції може бути декілька (аналітики дають, як мінімум, два
- песимістичний і оптимістичний). Відповідно до кожного з них від-
хилення від стратегічної цілі також виявиться неоднаковим, що пот-
ребуватиме різної сили монетарного впливу на реальний сектор. З ін-
шого боку, вплив центрального банку на очікувану інфляцію - про-
блема більшою мірою соціально-психологічна, аніж економічна, ви-
рішення якої лежить у площині створення тривалої монетарної стабі-
льності в країні.

Той факт, що прогнозування інфляції в умовах трансформаційної
економіки є досить ускладненим, ілюструє таблиця 1, де зіставлені ін-
декси споживчих цін (ІСЦ), запропоновані Міністерством економіки
та внесені до "Основних засад грошово-кредитної політики..." на пе-
вний рік, та фактичний рівень інфляції.

18




Збірник наукових праць Українська академія банківської справи НБУ

Таблиця 1

^ Зіставлення прогнозованого та фактичного індексів споживчих
цін у 2000-2004 рр. (грудень до грудня попереднього року), %


Роки

Передбачалося
"Основними засадами..."


Фактично

^ Відхилення від середнього
значення


2000

118,5

125,8

-7,3

2001

115,4

106,1

+9,3

2002

109,8

99,4

+10,4

2003

106-107

108,2

-1,7

2004

105,8-106,3

109,7*

-1,6

* Фактичний індекс споживчих цін за 2004 р. подано даними за 11 місяців

Значне відхилення фактичних показників інфляції від прогнозо-
ваного рівня пояснюється наступними основними обставинами.

По-перше, перебіг економічних процесів у трансформаційному
суспільстві залишається багатоваріантним, коли імовірність здійснен-
ня тієї чи іншої події, здатної вплинути на динаміку цін, важко об'єк-
тивно оцінити. По-друге, на інфляційну ситуацію помітно впливають
екзогенні шоки - зовнішні відносно економічної системи події, що
впливають на макроекономічний рух цін (урожай сільськогосподарсь-
ких культур, вартість енергоносіїв на світовому ринку, політична не-
стабільність). По-третє, проста екстраполяція поточних тенденцій у
змінах цін за таких умов дає неточні результати внаслідок сезонних та
циклічних коливань цін, особливо продовольчих товарів (рис. 1).

3,5
3, 0
2,5
2,0
1, 5
% 1, 0
0,5
0, 0
-0, 5
-1, 0
-1,5





місяці

^ Рис. 1. Динаміка складових індексу споживчих цін у 2004 р. [1]

19

Українська академія банківської справи НБУ

Збірник наукових праць

За характером цінової динаміки 2004 рік був нетиповим, оскільки
загальна тенденція останніх років до неухильної дезінфляції змінилася
на протилежну. Для цього було кілька об'єктивних причин, породже-
них зростанням витрат виробників внаслідок подорожчання енергоно-
сіїв, підвищеним попитом населення на м'ясні вироби в умовах зрос-
тання реальних доходів, подорожчанням освітніх послуг тощо. За
10 місяців 2004 р. вартість продовольчих товарів, які охоплюють по-
над 60 % споживчого кошика, зросла на 9,7 %, непродовольчих това-
рів - на 4,2 %, послуг - на 5,3 % (див. рис. 1). Причому підвищення
цін відбувалося нерівномірно з місяця в місяць протягом зазначеного
періоду. Цілком природно, що взимку у складі продовольчих товарів
спостерігаються підвищувальні зрушення в цінах картоплі, овочів і
фруктів, молока і продукції з нього. Улітку характер цінової динаміки
змінюється в протилежному напрямку (табл. 2).

Таблиця 2

^ Сезонні коливання цін на деякі продовольчі товари у січні-жовтні
2004 р. (темпи зростання до попереднього місяця), %


Місяці

Продовольчі
товари


У тому числі

масло
вершкове


молоко і молочна
продукція


картопля

овочі

Січень

101,4

100,8

101,7

102,8

108,9

Лютий

100,5

100,1

101,8

101,2

103,3

Березень

100,5

99,4

99,0

99,1

92,7

Квітень

101,4

99,2

99,0

96,7

100,5

Травень

100,6

98,4

96,4

95,9

99,7

Червень

100,9

98,3

97,5

98,5

86,0

Липень

99,8

99,1

99,4

73,9

71,9

Серпень

99,6

100,2

101,4

86,2

79,9

Вересень

101,6

101,7

102,6

92,2

99,1

Жовтень

103,0

102,8

106,8

94,6

110,7

Усього
за період

109,7

99,9

105,3

52,1

56,6

Безперечно, сезонні коливання цін кожного року мають свою ам-
плітуду і відстань між зимовими піками та літніми спадами виявля-
ється неоднаковою, що залежить від конкретних зрушень у фактичних
витратах виробників та особливостей попиту споживачів. Проте, уза-
гальнивши помісячні цінові коливання протягом останніх 8-ми років
(період відносної макроекономічної стабілізації з часу введення в обіг
гривні), отримаємо середні значення інфляції для кожного з місяців
(рис. 2). Для більшої наочності приймемо за 100 % індекс споживчих

20

а
о
Еґ

місяці

Збірник наукових праць Українська академія банківської справи НБУ

цін "літнього мінімуму" - ціни липня. Доречним буде зазначити, що
відносна відстань між значеннями індексів цін у різні роки залежить
від інфляційного "фону" того чи іншого періоду.

104,0
103,0
102,0
101,0
100,0
99,0
98,0



£



н
2

а
о

ю

и
«

а
н

с

О

и

и

о

*

с

(-Н

^ Рис. 2. Середньомісячні показники сезонності
індексів споживчих цін


Як свідчать дані рис. 2, різниця між середніми значеннями індексів
споживчих цін у січні та липні становить 3,5 %, що характеризує амп-
літуду сезонних коливань за вісім останніх років. Крім того, щороку
вартість споживчого кошика істотно зростає у лютому, квітні та у
IV кварталі. Осінньо-зимові сплески цін видаються цілком закономір-
ними і пояснюються зниженням продуктивності тваринництва в холо-
дну пору року та витратами на зберігання овочевої продукції. Водночас
квітневі підвищення цін мають дещо іншу природу: часто вони поро-
джуються побоюваннями споживачів під час весняної сівби щодо май-
бутнього урожаю сільськогосподарських культур та намаганнями ви-
робників застрахуватися від можливих збитків восени шляхом ство-
рення через вищі ціни своєрідного резерву рентабельності.

За період 1996-2004 рр. споживчі ціни демонстрували тенденцію
до дезінфляції. Якщо у 1996 р. індекс споживчих цін становив
139,7 %, то у 2002 р. - 99,4 % [3]. Природно, що відповідним чином
змінювались і абсолютні значення показників сезонності. Проте від-
носні їх величини залишалися фіксованими. Показники сезонної ди-
наміки цін, скориговані на індекс інфляції поточного періоду, ми на-
звали адаптованими коефіцієнтами сезонності (табл. 3).

Отже, ланцюгові показники сезонності цін, адаптовані до інфля-
ції певного року, розраховані таким чином, що добуток їх коефіцієнтів
відповідає індексу інфляції того чи іншого року. Наприклад, річна ін-
фляція 2000 р. фактично становила 125,8 %, але помісячні індекси
споживчих цін реагували як на сезонні коливання, так і на разові шоки

21


Українська академія банківської справи НБУ

Збірник наукових праць

пропозиції та існуючий інфляційний фон. Втім добуток помісячних
коефіцієнтів сезонності дорівнює 125,8 %, що відповідає річному ін-
дексу інфляції. При цьому відносна різниця між інфляцією різних мі-
сяців зберігається на середньорічному рівні.

Таблиця З

^ Адаптовані показники сезонності індексів споживчих цін

за 2000-2004 рр., %

Місяці

2000 р.

2001 р.

2002 р.

2003 р.

2004 р.

Січень

103,6

102,1

101,6

102,3

102,5

Лютий

102,4

100,9

100,4

101,1

101,3

Березень

101,6

100,2

99,7

100,4

100,6

Квітень

102,2

100,8

100,3

101,0

101,2

Травень

101,5

100,1

99,5

100,2

100,4

Червень

101,1

99,6

99,1

99,8

100,0

Липень

100,1

98,7

98,1

98,8

99,0

Серпень

101,3

99,9

99,3

100,0

100,2

Вересень

102,2

100,8

100,3

101,0

101,2

Жовтень

102,4

100,9

100,4

101,1

101,3

Листопад

102,2

100,7

100,2

100,9

-

Грудень

102,7

101,3

100,7

101,4

-

Усього за період

125,8

106,1

99,4

108,2

107,9

Для визначення "нормального" темпу інфляції, зумовленого ці-
новою інерцією, фактичні індекси споживчих цін слід скоригувати на
адаптовані показники сезонності. Отримані помісячні індекси харак-
теризуватимуть інфляцію в чистому вигляді, позбавлену сезонних ко-
ливань. Цінові індекси, більші за 1 (100 %), означають, що фактична
інфляція даного місяця була вищою за ту, яка зумовлена поточною ці-
новою інерцією. Навпаки, менші за 1 (100 %) чисті індекси споживчих
цін показують зменшення інфляційної динаміки нижче, ніж це дикту-
ють сезонні показники (табл. 4).

Аналізуючи отримані значення чистих індексів споживчих цін у
2003 р., можна чітко вирізнити на загальному інфляційному тлі поту-
жний ціновий шок червня-липня, коли у бік підвищення цін
на продовольство спрацювали очікування низького урожаю зернових
культур. Дійсно, малосніжна морозна зима 2002-2003 рр. спричинила
майже повсюдну загибель озимих зернових і нестачу продовольчого
зерна власного виробництва. Намагання уряду стримати різке підви-
щення цін на хлібобулочні вироби не могло бути тривалим. У жовтні-
листопаді здороження борошна та виробів з нього цілком відбилося

22

Збірник наукових праць

Українська академія банківської справи НБУ

на загальному показникові інфляції, про що наглядно свідчить чистий
індекс споживчих цін.

Таблиця 4

^ Помісячні індекси споживчих цін у 2003-2004 рр.,
скориговані на адаптовані коефіцієнти сезонності


Місяці

2003 р.

2004 р.

Фактичний
ІСЦ


Адаптований
коефіцієнт
сезонності


^ Чистий ІСЦ
(2/3)


Фактичний
ІСЦ


Адаптований
коефіцієнт
сезонності


Чистий ІСЦ
(5/6)


Січень

1,015

1,023

0,992

1,014

1,025

0,989

Лютий

1,011

1,011

1,000

1,004

1,013

0,991

Березень

1,011

1,004

1,007

1,004

1,006

0,998

Квітень

1,007

1,010

0,997

1,007

1,012

0,995

Травень

1,000

1,002

0,998

1,007

1,004

1,003

Червень

1,001

0,998

1,003

1,007

1,000

1,007

Липень

0,999

0,988

1,011

1,000

0,990

1,010

Серпень

0,983

1,000

0,983

0,999

1,002

0,997

Вересень

1,006

1,010

0,996

1,013

1,012

1,001

Жовтень

1,013

1,011

1,002

1,022

1,013

1,009

Листопад

1,019

1,009

1,010

-

-

-

Грудень

1,015

1,014

1,001

-

-

-

Помісячна динаміка чистих індексів інфляції у 2004 р. показує,
що, починаючи з травня (за винятком серпня), простежується виразна
тенденція до підвищення інфляційної інерції, пов'язаної з очікуван-
нями суб'єктів щодо девальвації гривні та зростання фактичних дохо-
дів напередодні президентських виборів.

В ході проведеного дослідження були зроблені наступні висновки:

  1. Після кількох років ейфорії фахівців та влади щодо остаточного
    встановлення цінової стабільності та дезінфляції в Україні на ру-
    бежі 2004-2005 рр. була відновлена підвищена інфляція. Це ще раз
    підтвердило тезу, що помірна інфляція - не другорядна мета гро-
    шово-кредитної політики, а цілком конкретне завдання, часто не-
    посильне для вирішення одному центральному банку.

  2. Рецидив інфляційного розвитку актуалізував питання про об'єк-
    тивність вимірювання та надійність прогнозування цінової динамі-
    ки. Існуюча на сьогодні практика визначення цінових індексів за-
    лишається недосконалою, а розрахункові показники на зразок ба-
    зового індексу інфляції як вимірювача монетарної складової ін-
    фляції не мають єдиної загальновизнаної методики визначення.

23

Українська академія банківської справи НБУ

Збірник наукових праць

  1. Запропонована методика обчислення показників чистої інфляції
    має ряд переваг над іншими розрахунковими індексами зростання
    цін, які використовує Національний банк у практиці аналізу та
    прогнозування інфляції. Зокрема, якщо для обрахунку базового
    ІСЦ обирається один зі статистичних методів усереднення показ-
    ника інфляції (медіанний метод, середня ковзна тощо), то визна-
    чення чистого ІСЦ потребує наявності коефіцієнтів сезонності, об-
    числених за кілька років на базі повного ІСЦ, без виключення з йо-
    го складу будь-яких компонентів.

  2. Простота і надійність методу забезпечується нескладністю розра-
    хунку коефіцієнтів сезонних колилвань цін, а також коригування
    фактичних індексів інфляції на адаптовані коефіцієнти сезонності.

  3. За відсутності шоків пропозиції підвищену чисту інфляцію (понад
    одиницю або 100 %) можна вважати монетарною, яка потребує
    вжиття Національним банком відповідних рестрикційних заходів
    щодо її подолання.

  4. Використання методу врахування сезонності цін цілком можливе в
    прогнозуванні макроекономічної цінової динаміки шляхом екстра-
    поляції на наступний місяць адаптованого показника сезонних ко-
    ливань.

  5. Недоліком методу врахування сезонності цін є низька імовірність
    прогнозування цінових шоків - раптових збурень цін під впливом
    екзогенних факторів.

Список літератури

    1. Індекси споживчих цін у 2004 році // http://www.ukrstat.gov.ua.

    2. Основні засади грошово-кредитної політики на 2005 рік, схвалені рішенням
      Ради Національного банку України від 10 вересня 2004 р. № 17 //
      http://www.bank.gov.ua.

    3. Основні показники економічного та соціального стану України (1996-2004 роки)
      // http://www.bank.gov.ua.

    4. Поточні тенденції грошового ринку з 20.09.2004 по 24.09.2004 р. // http://www.
      bank.gov.ua.

    5. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки)
      "Шляхом Європейської інтеграції" / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць
      та ін. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с.

    6. The monetary policy of the ECB 2004. - Frankfurt am Main: ECB, 2004. - 167 p.

24

Схожі:

Удк 336. 748. 12 М.І iconУдк 336. 748. 7 Журавка Федір Олександрович
Валютно-курсова політика нбу як фактор цінового впливу на конкурентоспроможність українських підприємств
Удк 336. 748. 12 М.І iconУдк 336. 748. 7 Журавка Федір Олександрович
Валютно-курсова політика нбу як фактор цінового впливу на конкурентоспроможність українських підприємств
Удк 336. 748. 12 М.І iconУдк 336. 71 І.І
Д'яконова, канд екон наук, доц., Двнз "Українська академія банківської справи нбу"
Удк 336. 748. 12 М.І iconУдк 336. 11: 35 І.І
Д'яконова, канд екон наук, доц., Двнз "Українська академія банківської справи Національного банку України"
Удк 336. 748. 12 М.І iconМакаренко михайло ілліч удк 336. 74. 338. 5
...
Удк 336. 748. 12 М.І iconУдк 336. 71. 003. 13 к е. н., доц. Фролов С. М., Сумський державний університет
Науково-методичні засади розвитку інституціональної складової бюджетного менеджменту
Удк 336. 748. 12 М.І iconУдк 336. 131(1-2) к вопросу об оценке эффективности бюджета города
Стратегічні напрями формування міжнародної конкурентоспроможної економіки України на макро- та мікрорівнях
Удк 336. 748. 12 М.І iconУдк 336. 71: 001. 895 Кривич Яна Миколаївна, аспірантка
Нноваційний потенціал банку: загальні напрямки формування, оцінки, управління та використання
Удк 336. 748. 12 М.І iconУдк 330. 4: 336. 71 Модель формирования валютного резерва в случае риска дахер Е. А
Сумы, ул. Петропавловская 57, 40030, тел.: 8(0542)61- 99 – 14; daher1912@yahoo com
Удк 336. 748. 12 М.І iconУдк 658. 012. 4 : 336. 71 ] (043. 5) О. Б. Афанасьєва, аспірант Викладач-стажист, двнз «уабс нбу»
Світова фінансова криза як стимул до впровадження антикризового управління в банках
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи