Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна icon

Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна




Скачати 341.1 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна
Дата22.04.2013
Розмір341.1 Kb.
ТипАвтореферат


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКООПСПІЛКА

Полтавський університет споживчої кооперації України


ВЕРГАЛ КСЕНІЯ ЮРІЇВНА


УДК 334.735:330.341.1(477)


ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ СТРАТЕГІЧНОГО ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ


Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)


АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Полтава – 2010

Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано в Полтавському університеті споживчої кооперації України.


Науковий керівник –

доктор економічних наук, професор

^ Рогоза Микола Єгорович,

Полтавський університет споживчої кооперації

України, перший проректор,

завідувач кафедри економічної кібернетики.

^ Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Павлова Валентина Андріївна,

Дніпропетровський університет

економіки та права,

проректор з науково-педагогічної роботи, професор кафедри товарознавства і торговельного підприємництва;




кандидат економічних наук

^ Грозний Ігор Сергійович,

Інститут економіки промисловості

НАН України, Науково-дослідний центр інформаційних технологій,

заступник директора з наукової роботи,

завідувач відділу впровадження інформаційних комплексів.



Захист відбудеться „14” квітня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.877.01 у Полтавському університеті споживчої кооперації України за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Коваля, 3.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Полтавського університету споживчої кооперації України за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Коваля, 3.


Автореферат розісланий ____ березня 2010 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А. В. Куценко

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. В умовах стратегічної спрямованості України на інноваційний тип розвитку адаптація системи споживчої кооперації до нових умов ринкової економіки та її активне реформування тісно пов’язані з інноваціями як рушійною силою економічного зростання.

Розширене відтворення інноваційного процесу в усіх сферах багатогранної діяльності системи споживчої кооперації, раціональне залучення інноваційного потенціалу з метою забезпечення конкурентоспроможності підприємств потребує формування механізму стратегічного інноваційного розвитку для підприємств споживчої кооперації, використання якого на противагу стихійному інтуїтивному пошуку напрямів інноваційного розвитку дозволить не тільки підвищити результативність інноваційної діяльності, а і надасть потужні можливості для підвищення ефективності функціонування підприємств в умовах нестабільного економічного середовища.

Питанням теоретичних і практичних аспектів стратегічного управління інноваційним розвитком присвячені наукові розробки відомих українських і зарубіжних учених: О. Амоші, Л. Антонюка, В. Аньшина, І. Балабанова, С. Валдайцева, А. Гальчинського, В. Гейця, С. Глазьєва, І. Грозного, В. Диканя, В. Павлової, С. Ілляшенка, П. Завліна, В. Мединського, Л. Нейкової, І. Павленка, П. Перерви, В. Семиноженка, В. Стадника, Р. Фатхутдинова, Д. Черваньова та ін.

Теоретичні засади розвитку споживчої кооперації висвітлено у працях В. Апопія, С. Бабенка, О. Березіна, С. Гелея, Я. Гончарука, В. Гончаренка, В. Жигалова, І. Маркіної, В. Марцина, М. Овчарука, А. Пантелеймоненка, М. Рогози, А. Семенова, Г. Скляра, В. Смірнова, М. Туган-Барановського, Н. Ушакової, Ф. Хміля, О. Чаянова та ін.

Однак, незважаючи на наявність значної кількості наукових праць, присвячених питанням стратегічного інноваційного розвитку, слід зазначити про недостатнє висвітлення питань розробки стратегії інноваційного розвитку підприємств інноваційного розвитку для споживчої кооперації. Зокрема, необхідно додатково вивчити питання обґрунтування та розробки механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації.

Об’єктивна необхідність теоретичного вдосконалення та поглиблення прикладних досліджень в обраному напрямі зумовили вибір теми дисертаційної роботи, визначили предмет, об’єкт, основну мету та завдання дослідження.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планами науково-дослідних робіт кафедри економічної кібернетики Полтавського університету споживчої кооперації України за темою “Формування механізмів та систем стратегій інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України” (номер державної реєстрації 0108U000896), де автор розробив механізм стратегічного інноваційного розвитку підприємства, модель інноваційної стратегії підприємств споживчої кооперації.

^ Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в розробці теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України. Для досягнення цієї мети поставлено і вирішено такі завдання:

досліджено сутність і властивості інноваційного розвитку;

виявлено специфіку, місце і роль інноваційної стратегії у структурі стратегічного планування напрямів розвитку підприємства в умовах інтеграції стратегічного й інноваційного менеджменту;

обґрунтовано теоретико-методичний підхід до формування типу інноваційної стратегії та її структурних етапів через комбінацію напрямів інноваційного розвитку;

запропоновано методичний підхід до формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації;

розроблено модель стратегічного інноваційного розвитку підприємства споживчої кооперації;

запропоновано методичний підхід до оптимізації стратегічного управління інноваціями підприємства споживчої кооперації у складі портфеля інноваційних проектів, упорядкованих за напрямами інноваційного розвитку;

розроблено рекомендації щодо вдосконалення методів оцінки та контролю за реалізацією інноваційної стратегії підприємств споживчої кооперації;

побудовано модель формування критеріїв оцінки проекту в структурі портфеля інноваційних проектів відповідно до бачення керівництвом стратегічної позиції підприємства;

удосконалено методи оцінки ефективності інноваційної стратегії.

^ Об’єктом дослідження є процес стратегічного управління інноваційним розвитком підприємств споживчої кооперації.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації.

^ Методи дослідження. Методологічною основою та теоретичною базою дослідження є наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених у галузі інноваційного та стратегічного менеджменту, управління підприємствами споживчої кооперації України.

У дослідженні використовувалися такі загальнонаукові прийоми та методи дослідження: системний підхід (для побудови механізму інноваційної стратегії підприємства, етапів інноваційної стратегії); методи аналізу та синтезу, індукції і дедукції, наукової абстракції (для дослідження економічної сутності категорій “інноваційний розвиток підприємств”, “інноваційна стратегія”); метод логічного узагальнення (для уточнення наукових понять теорії інноваційного менеджменту, виділення властивостей інноваційного розвитку, виокремлення взаємозв’язків стратегічного й інноваційного менеджменту); методи експертної оцінки (для визначення критеріїв пріоритетності, алгоритму відбору інноваційних цілей підприємств споживчої кооперації); методи економіко-статистичного аналізу (для дослідження фінансово-економічного стану й перспектив інноваційного розвитку споживчої кооперації); методи теорії нечітких множин, теорії графів, економіко-математичного моделювання (для розробки моделі планування інноваційної стратегії, оцінки ефективності інноваційної стратегії).

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять законодавчі та нормативні акти з питань регулювання діяльності підприємств споживчої кооперації України, чинне законодавство України, що регламентує інноваційну діяльність, офіційні дані Державного комітету статистики України, статистична та фінансова звітність підприємств системи споживчої кооперації України, результати особистих досліджень автора щодо проблеми формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств, Internet-ресурси.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних і методичних підходів до формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України. Основні положення дисертації, які визначають її наукову новизну та винесені на захист, полягають у наступному:

вперше:

запропоновано методичний підхід до формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України, який полягає у поетапному моделюванні процесу планування інноваційної стратегії підприємства, процесу стратегічного управління інноваціями у складі портфеля інноваційних проектів у взаємодії з системою контролю на кожному етапі роботи механізму, що дозволяє підвищити ефективність, обґрунтованість і оперативність організаційно-управлінських рішень з упровадження нововведень;

удосконалено:

теоретико-методичний підхід до визначення структури інноваційної стратегії підприємства як сукупності етапів стратегічного інноваційного розвитку, визначених за допомогою зіставлення інноваційних цілей підприємства з наявним інноваційним потенціалом, що дозволяє формувати індивідуальну стратегію інноваційного розвитку підприємства як комбінацію напрямів інноваційної діяльності та підвищити ефективність планування інновацій на підприємстві;

модель стратегічного інноваційного розвитку підприємства, зміст якої полягає у послідовній оптимізації процесів відбору інноваційних цілей, формування структури інноваційної стратегії, структурування запланованих інновацій за їх пріоритетністю, забезпечення розподілу ресурсів в умовах ризику та невизначеності та сприяє неперервності інноваційних перетворень на підприємстві;

теоретичний підхід до формування інноваційних цілей підприємств споживчої кооперації, який полягає у визначенні пріоритетних цілей з урахуванням принципів ієрархії та дозволяє узгодити напрями інноваційного розвитку, стратегічні цілі та кооперативні принципи на макро- і мікрорівнях, сприяючи формуванню цілісної системи стратегічного інноваційного розвитку підприємства споживчої кооперації України;

модель управління інноваційними проектами розвитку підприємства, яка побудована з урахуванням часових характеристик інноваційних проектів у складі стратегії інноваційного розвитку, що забезпечує зменшення часових і ресурсних відхилень;

модель формування критеріїв відбору інноваційних проектів стратегії інноваційного розвитку підприємства, яка, узгоджуючи уявлення експертів про оцінювання ефективності інновації з баченням стратегічного напряму інноваційного розвитку керівниками проекту, дозволяє обґрунтувати відбір інноваційних цілей на етапі планування інноваційної стратегії підприємства;


набули подальшого розвитку:

понятійно-категоріальний апарат щодо планування інновацій на підприємстві, а саме уточнення таких категорій, як “інноваційний розвиток”, “інноваційна стратегія”, які, на відміну від загальновідомих, відображають взаємозв’язок функцій стратегічного та інноваційного менеджменту та враховують специфіку функціонування підприємств системи споживчої кооперації;

методичний підхід до класифікації інноваційних стратегій підприємств, у якому обґрунтовано залежність типу інноваційної стратегії від обраної послідовності етапів стратегічного інноваційного розвитку, що дозволяє досліджувати ефективність альтернативних напрямів стратегічного інноваційного розвитку підприємства засобами теорії графів, сприяючи визначенню оптимального варіанта структури інноваційної стратегії.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні рекомендацій щодо формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належить запропонований комплекс економіко-математичних моделей механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств, спрямований на підвищення ефективності діяльності підприємств споживчої кооперації України.

Результати наукової роботи доведені до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практиці господарювання підприємств системи споживчої кооперації України. Основні результати впроваджено в діяльність КП “Коровай” (акт № 73 від 09.12.2009 р.), хлібокомбінату Чорнобаївського районного споживчого товариства (акт № 163 від 15.12.2009 р.), хлібокомбінату Зінківського районного споживчого товариства (акт № 17 від 14.01.2010 р.), прийняті до впровадження Полтавською обласною спілкою споживчих товариств (акт № 11/1-15 від 19.01.2010 р.).

Результати дослідження, запропоновані автором, використовуються в навчальному процесі Полтавського університету споживчої кооперації України при викладанні дисциплін “Управління проектами інформатизації”, “Управління проектами”, “Інноваційний менеджмент”, “Економіко-математичні моделі в управлінні та економіці” (акт № 45-12/14 від 20.01.2010 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням, у якому викладено авторський підхід щодо обґрунтування методичних підходів до формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації. Усі наукові результати, які представлено в дисертаційній роботі, та ті, що оприлюднені у наукових виданнях, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом індивідуальної роботи здобувача.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися автором на 11 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: XII Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (Львів, 2007 р.); IV Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки” (Луганськ, 2008 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Економіка підприємства: теорія та практика” (Київ, 2008 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (Полтава, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (Дніпропетровськ, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції “Новітня цивілізація: проблеми становлення і трансформації” (Дніпропетровськ, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні технології менеджменту: проблеми теорії та практики” (Харків, 2008 р.); ХІІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми економічної кібернетики” (Алушта, 2008 р.); VI Міжнародній науково-практичній конференції “Дослідження та оптимізація економічних процесів “Оптимум – 2008” (Харків, 2008 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні наукові досягнення – 2009” (Прага, 2009 р.); І Всеукраїнській науково-практичній конференції “Моделювання сучасних економічних процесів та інформаційні технології” (Дніпропетровськ, 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано в 17 наукових працях, у тому числі 7 – у фахових наукових виданнях, загальний обсяг яких становить 3,8 друк. арк. (особистий внесок здобувача – 3,1 друк. арк.).

^ Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 269 найменувань, і 21 додатка на 44 сторінках. Обсяг основного тексту роботи становить 170 сторінок, містить 17 таблиць і 39 рисунків (з них 4 таблиці та 3 рисунки містяться на 10 окремих сторінках).


^ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, надано інформацію про апробацію результатів, структуру роботи.

У першому розділі “Теоретичні аспекти стратегічного інноваційного розвитку підприємств” проведено дослідження сутності інноваційного типу розвитку; визначено методичну базу управління інноваційним розвитком на підприємствах; розкрито змістову характеристику поняття „інноваційна стратегія”, її роль та місце у процесі формування стратегії розвитку підприємств; узагальнено підходи до класифікації інноваційних стратегій; визначено етапи стратегічного інноваційного розвитку.

На основі аналітичних досліджень зарубіжної та вітчизняної практики встановлено, що здебільшого поняття „інноваційний розвиток” розглядають як складову науково-технічного прогресу, як механізм реалізації внутрішнього потенціалу підприємства, як сукупність дій, спрямованих на впровадження інновацій. Використання діалектичних законів у дослідженні інноваційного розвитку як чинника економічного зростання дозволило узагальнити та систематизувати властивості інноваційного розвитку за напрямами: кількісно-якісні зміни, цілеспрямований процес, джерело перетворень, зміни у часі.

За результати аналізу наукових досліджень фахівців і визначених властивостей інноваційного розвитку запропоновано визначати сутність інноваційного розвитку підприємства через функціональне поєднання категорій „інноваційний процес” та „інноваційний потенціал” як здатність підприємства динамічно розвиватися на власній основі, систематично формуючи комплекс дій з розробки, впровадження та подальшої модифікації нововведень.

Обґрунтовано, що управління інноваційним розвитком на рівні підприємств потребує взаємодії методів стратегічного та інноваційного менеджменту, що утворюють основу для розробки механізму стратегічного інноваційного розвитку, спрямованого на систематичне впровадження нововведень на підприємстві, визначення ефективних напрямів інноваційного розвитку за рахунок формування інноваційної стратегії, координації запланованих інновацій (табл. 1).

Таблиця 1

Інтеграція функцій стратегічного та інноваційного менеджменту в управлінні інноваційним розвитком підприємства


Етапи стратегії

Складові інноваційного розвитку

Інноваційний потенціал

Інноваційний процес

Аналіз


 Дослідження стратегічних та інноваційних можливостей підприємства, виявлення напрямів і варіантів інноваційного розвитку

 Аналіз життєвого циклу інновацій, продукту, ринку, пошук способів їх практичного використання

Планування


 Розробка інноваційної стратегії підприємства та механізму її реалізації, виділення пріори- тетних напрямів інноваційного розвитку з множини розгля- нутих стратегій

Дослідницько-конструкторські розробки, створення зразків, перевірка результатів теоретичних досліджень, випробовування зразків

Реалізація

Ефективний розподіл і використання ресурсів згідно з запланованою стратегією

Виведення нового продукту (послуги) на ринок, реалізація інноваційних технологій на підприємстві, проведення виробничих досліджень

Контроль


Формування інтегрованого стратегічного та інноваційного контролю для забезпечення неперервного інноваційного розвитку підприємства


У результаті дослідження та узагальнення наукових підходів до стратегічного управління інноваціями поглиблено сутність поняття „інноваційна стратегія підприємства”, яку пропонується визначати як складову загальної стратегії підприємства, орієнтовану на визначення та досягнення перспективних цілей безпосередньо через інноваційний процес.

У роботі обґрунтовано вплив на класифікацію інноваційних стратегій стратегоутворюючих чинників, що визначають тип стратегічного інноваційного розвитку відповідно до поділу на оборонні, наступальні та комбіновані інноваційні стратегії.

Доведено, що для здійснення підприємством систематичної інноваційної діяльності необхідно розробити інноваційну стратегію, унікальність якої визначається послідовністю етапів стратегічного інноваційного розвитку підприємства: соціально-психологічного – організаційно-управлінського – маркетингового – економічного – виробничого – науково-технічного.

У другому розділі “Особливості формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації” представлено результати діагностики соціально-економічного стану системи споживчої кооперації України; досліджено передумови формування механізму стратегічного інноваційного розвитку на підприємствах споживчої кооперації відповідно до принципів інноваційного розвитку; запропоновано методичний підхід до формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації.

Проведений у дисертації аналіз дозволив виявити, що, незважаючи на наявність несприятливих тенденцій у розвитку системи споживчої кооперації (за останні роки мережа роздрібної торгівлі скоротилась на 74,6 %, ресторанного господарства – на 65,6 %, кількість виробничих підприємств – на 80,2 %, спостерігається загальне зменшення товарного асортименту, відбулося скорочення кількості працівників і пайовиків на 76,9 % та 88,3 % відповідно), спостерігається поступове зростання обсягів діяльності в основних галузях системи, важливим чинником якого є інноваційно-орієнтований характер господарської діяльності підприємств споживчої кооперації України: на 1.01.2009 р. модернізовано 50 % підприємств роздрібної мережі, 70 % підприємств ресторанного господарства, відкрито 720 кооперативних маркетів нового типу, кількість прибуткових підприємств порівняно з 1997 р. зросла на 44,1 %; підвищився освітній рівень працівників – 50,4 % з них мають вищу освіту (рис. 1).

Враховуючи соціально-економічну сутність системи споживчої кооперації, запропоновано визначати інноваційний розвиток підприємства споживчої кооперації як багатофакторний процес, який спирається на його внутрішній інноваційний потенціал і спрямований на досягнення нової якості економічного та соціального зростання.

За результатами проведеного аналізу встановлено, що для успішного функціонування системи, ефективного впровадження інновацій на підприємствах необхідно провадити систематичну інноваційну діяльність у напрямі модернізації матеріально-технічної бази, використання нових методів організації та управління, розширення обсягів і масштабів діяльності.

Аргументовано, що в умовах переходу української економіки до інноваційної моделі розвитку з метою збереження підприємствами споживчої кооперації України позитивних результатів діяльності, досягнутих за рахунок інновацій та подальшого зростання економічних показників, необхідно впровадити стратегічне управління інноваційними за рахунок формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації.

Виявлено, що передумовами формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України є відповідність стратегічної спрямованості системи споживчої кооперації та результатів господарської діяльності її підприємств принципам інноваційного розвитку, зокрема таким, як адаптивність, самоорганізація, саморегуляція, саморозвиток, системність, комплексність.



Рис. 1. Динаміка розвитку основних галузей споживчої кооперації України


Результати моніторингу системи споживчої кооперації України вказують на наявність необхідного потенціалу, здатного забезпечити інноваційні перетворення, сталий інноваційний розвиток підприємств, однак відсутність теоретико-методичної бази формування механізму інноваційної стратегії підприємств знижує результативність інновацій.

Оскільки зміст стратегічного управління інноваційним розвитком підприємства залежить від його стратегічної спрямованості та наявного інноваційного потенціалу, що у взаємодії обґрунтовують унікальність інноваційної стратегії для підприємств споживчої кооперації, запропоновано розглядати механізм інноваційної стратегії для підприємств споживчої кооперації як системне поєднання таких процесів: визначення вектора інноваційних перетворень, формування моделі стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації, обґрунтування методики управління проектами інноваційного розвитку, формування системи контролю і оцінки результатів упровадження інноваційної стратегії (рис. 2).

Запропонований підхід до формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації дозволяє враховувати аналітичні дані у формуванні системи змінних і обмежень у процесі моделювання стратегічного інноваційного розвитку в поєднанні з елементами контролю на кожному етапі роботи механізму.




Рис. 2. Механізм стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації


У третьому розділі “Теоретико-методологічні положення формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації в умовах динаміки соціально-економічних відносин” розроблено системну модель стратегічного інноваційного розвитку підприємства; запропоновано методичний підхід до управління інноваційною стратегією як портфелем інноваційних проектів; розроблено модель формування критеріїв відбору інноваційних проектів стратегії інноваційного розвитку підприємства та модель оцінки ефективності портфеля інноваційних проектів.

Доведено, що забезпечення процесу планування інноваційної стратегії потребує використання економіко-математичної моделі, породженої системою різнопланових цільових функцій і спрямованої на вирішення стратегічних завдань оптимізації процесу планування інноваційного розвитку підприємства за напрямами: відбір ефективних інноваційних цілей, формування оптимальної структури, впорядкування інноваційних цілей за ступенем їх пріоритетності для підприємства, розподіл ресурсів для забезпечення реалізації інноваційних перетворень (рис. 3).




Рис. 3. Модель стратегічного інноваційного розвитку підприємства


У процесі застосування різних методів до кожної з виокремлених моделей (методи експертних оцінок, теорії нечітких множин, методи оптимізації та графічні методи) використовуються різнорідні розрахунки з метою врахування якісних і кількісних показників, фактора невизначеності та підвищення багатофункціональності та гнучкості моделі, а послідовність моделювання стратегічного інноваційного розвитку дозволяє поетапно оцінювати та доводити адекватність обраних моделей.

З метою адаптації моделі стратегічного інноваційного розвитку на підприємствах споживчої кооперації запропоновано ієрархічну структурну модель відбору інноваційний цілей підприємства споживчої кооперації, в основі якої лежить узгодженість тенденцій інноваційного розвитку на мікро- та макрорівнях, цілей на стратегічному рівні в межах реалізації головної мети споживчої кооперації, напрямів розвитку відповідної галузі та стратегічної орієнтації підприємства, потреб та інтересів працівників і пайовиків кооперативної системи (рис. 4).

У складі моделі стратегічного інноваційного розвитку запропоновано теоретико-методичний підхід до формування структури інноваційної стратегії (G) як динамічної сукупності шести взаємопов’язаних етапів, які логічно витікають один з одного та мають стійкий обернений вплив як на попередні етапи, так і на всю їх сукупність: соціально-психологічний (S) – організаційно-управлінський (O) – маркетинговий (M) – економічний (E) – виробничий (D) – науково-технічний (I):


G = (S, O, M, E, D, I).


Визначено, що застосування теорії графів до формування ефективної структури інноваційної стратегії підприємства дозволяє досліджувати взаємозв’язки між елементами інноваційної стратегії та визначає її структуру як оптимальне вирішення задачи пошуку шляху максимальної ефективності. При цьому графовим представленням структури інноваційної стратегії буде орієнтований граф, у якого множина вершин V(G) являє собою скінчену множину елементів {S, O, M, E, D, I} з фіксованою вагою, а множина ребер A(G) визначається за допомогою пари чисел (Eij, Bij), де Eij – відображає ефект від здійснення відповідної операції, Bij – витрати на здійснення цієї операції.

У дисертації згідно з методологією системного аналізу, рекомендовано використовувати графову модель структури інноваційної стратегії для представлення та аналізу найбільш розповсюджених типів інноваційної стратегії, для кожного з яких слід використовувати специфічні методи управління, за допомогою яких можна розглядати її етапи як комбінацію інноваційних змін на підприємстві. Визначено, що використання методів теорії графів для формування структури інноваційної стратегії дозволяє поєднати етапи інноваційної стратегії в ланцюг послідовних перетворень з подальшою деталізацією заходів щодо впровадженню нововведень по кожному з обраних етапів. які забезпечують сучасне і планомірне досягнення кінцевої цілі. Формування структури інноваційної стратегії дозволяє ще до планування ресурсного розподілу та конкретних цільових установок і завдань підрозділам і окремим виконавцям відсіяти неефективні альтернативи інноваційного розвитку.

Аргументовано необхідність використання методів управління проектами для забезпечення організації управління інноваційними перетвореннями в умовах динаміки соціально-економічних відносин, виконання тільки стратегічно значимих робіт і запобігання витратам обмежених ресурсів на стратегічно незначимі цілі.




Рис. 4. Ієрархія відбору інноваційних цілей підприємств споживчої кооперації України [авторська розробка]


Відзначено, що застосування методів проектного менеджменту до управління інноваціями у взаємозв’язку з результатами системної моделі другого етапу формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств дозволяє представити інноваційну стратегію підприємств як багаторівневу ієрархічну структуру з наявними зв’язками між її структурними елементами – інноваційними цілями та етапами, що у поєднанні формують портфель інноваційних проектів і описують процес визначення альтернативних варіантів інноваційного розвитку підприємства та вибір з них тієї інноваційної стратегії, що оптимальним чином задовольняє існуючі потреби й обмеження.

Визначено, що за рахунок введення часових характеристик зміст задачі оптимального управління інноваційною стратегією полягає у знаходженні такого портфеля проектів з максимальною ефективністю інноваційних перетворень, який, задовольняючи ресурсні обмеження, та виділений час, необхідний на виконання кожного з проектів, мінімізує часові та ресурсні відхилення:





,

,

,


(1)


де – відповідний проект;

– запланована динаміка споживання кожного виду ресурсів протягом усього часу виконання проекту;

– фактична динаміка споживання кожного виду ресурсів;

– ефективність відповідного інноваційного проекту;

– тривалість проекту.


У дисертаційній роботі відмічено важливість раціонального поєднання управління та контролю у процесі планування інноваційної стратегії підприємств споживчої кооперації, для забезпечення якого запропоновано використовувати критерії оцінки (показників, обмежень, характеристик системи управління інноваційною стратегією) у практиці узгодження інтересів учасників оцінювання і відбору інноваційних проектів. З метою дотримання принципів комплексності та системності у забезпеченні ефективності механізму інноваційної стратегії підприємства в дисертаційній роботі запропоновано модель формування критеріїв експертної оцінки інноваційних проектів у складі портфеля, яка дозволяє мінімізувати різницю відхилення між реальним впливом і експертною оцінкою, виявляючи компетенцію експертів і їх відповідність стратегічному баченню керівництва:


,

(2)

,

,


де – кількість експертів;

– узагальнена експертна оцінка впливу факторів;

– нижня та верхня межі оцінки впливу факторів згідно зі стратегічним баченням керівників проекту;

– компетенція експертів, визначена керівниками проектів;

– фактичний вплив факторів на інноваційний проект.

Визначено, що через складність оцінки ефективності інноваційної стратегії слід використовувати комплексний показник ефективності інноваційних проектів, який повинен відображати відповідність проекту цілям і інтересам його учасників. Запропоновано модель оцінки ефективності проектів портфеля на основі адитивного перетворення:


,

(3)


де – загальна оцінка ефективності портфеля проектів;

– оцінка -го інноваційного проекту портфеля за деяким критерієм ;

– цінність критерію, визначена експертним методом.


ВИСНОВКИ


У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове розв’язання актуального наукового та практичного завдання розробки теоретико-методичних і практичних рекомендацій щодо формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

  1. Дослідження властивостей інноваційного розвитку у взаємодії та узгодженості категорій “інноваційний процес” і “інноваційний потенціал” дозволило, ґрунтуючись на систематизації основних теоретичних підходів, визначити поняття “інноваційний розвиток” як здатність підприємства динамічно розвиватися на власній основі, систематично формуючи комплекс дій, направлених на розробку, впровадження та подальшу модифікацію нововведень. Акцентовано, що інноваційний розвиток підприємств споживчої кооперації спрямований на досягнення нової якості економічного та соціального зростання всієї системи споживчої кооперації відповідно до основних принципів інноваційного розвитку, дотримання яких є необхідною умовою формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації та переходу системи споживчої кооперації на інноваційну модель розвитку на основі систематичного впровадження інновацій, направлених на підвищення результативності діяльності підприємств системи споживчої кооперації, створення нових видів продукції та послуг, модернізації матеріально-технічної бази, підвищення рівня науково-кадрового забезпечення та кваліфікації працівників.

  2. Визначено, що інноваційна стратегія підприємства, поєднуючи методи стратегічного та інноваційного менеджменту, є необхідною складовою загальної стратегії підприємства, орієнтованою на визначення і досягнення перспективних цілей безпосередньо через інноваційний процес. Значно розширюючи, поглиблюючи й уточнюючи загальну стратегію розвитку підприємства, інноваційна стратегія дозволяє спланувати неперервність інноваційних перетворень, їх підтримку та контроль всередині підприємства. Відзначено, що унікальність і індивідуальність інноваційної стратегії підприємств споживчої кооперації визначається структурою інноваційної стратегії, яка відображає взаємозв’язок інноваційних цілей підприємства споживчої кооперації та наявного інноваційного потенціалу.

  3. Обґрунтовано та виділено структурні етапи інноваційної стратегії, в основі формування яких лежить взаємозв’язок між інноваційними цілями та інноваційним потенціалом підприємства. Визначено алгоритм вибору типу інноваційної стратегії у вигляді сполучення таких напрямів інноваційного розвитку: соціально-психологічного; організаційно-управлінського; маркетингового; економічного; виробничого; науково-технічного, виділення яких дозволяє розглядати процес формування стратегічного інноваційного розвитку підприємства як динамічну сукупність шести взаємопов’язаних етапів, що логічно витікають один з одного та володіють стійким оберненим впливом як на попередні етапи, так і на всю їх сукупність.

  4. З метою уникнення фрагментарних, безсистемних інновацій на підприємствах споживчої кооперації запропоновано методологічний підхід до формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації на засадах системного підходу, метою розробки якого є стратегічне забезпечення нововведень з урахуванням запропонованих моделей і методів, що враховують специфіку функціонування підприємств системи споживчої кооперації. Визначено структуру механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації, яка представлена динамічною інтегрованою системою етапів, що описують процеси планування стратегічного інноваційного розвитку підприємства, управління проектами інноваційного розвитку, контролю і оцінки ефективності інновацій на підприємстві.

  5. Запропоновано модель інноваційної стратегії, структура якої визначається системою економіко-математичних моделей, а зміст полягає у досягненні точки оптимуму з багатоваріантної множини альтернативних напрямів інноваційного розвитку підприємства, адекватного зовнішньому та внутрішньому стану підприємства у перспективі, організації діяльності підприємства відповідно до обраних напрямів. Розроблена модель надає можливість визначити структуру інноваційної стратегії; враховуючи якісну інформацію, визначити пріоритетність інноваційних цілей, а отже, першочерговість упровадження інновацій; вирішувати питання організаційного та ресурсного забезпечення інноваційних перетворень на підприємстві.

  6. З метою вирішення завдання оптимізації стратегічного управління інноваціями на підприємствах споживчої кооперації запропоновано методологічний підхід до управління інноваційною стратегією як портфелем інноваційних проектів відповідно до ієрархічного представлення інноваційної стратегії у вигляді набору інноваційних проектів, що дозволяє наочно відобразити в загальному вигляді оптимальну кількість кроків і заходів щодо впровадження інновацій. Розроблена модель управління інноваційною стратегією підприємств споживчої кооперації, зміст якої полягає у формуванні такого портфеля проектів з максимальною ефективністю інноваційних перетворень, який задовольняючи ресурсні обмеження і виділений час, необхідний для виконання кожного з проектів, мінімізує часові та ресурсні відхилення.

  7. Обґрунтовано, що на всіх етапах формування механізму стратегічного інноваційного розвитку визначальну роль відіграють фактори впливу, дія яких спричинена змінами зовнішнього та внутрішнього середовища та призводить до появи відхилень, додаткових критеріїв чи обмежень. Досліджено вплив сукупності зазначених вище факторів на ефективність стратегії інноваційного розвитку. Запропоновано рекомендації стосовно оцінки та контролю за відхиленнями на різних етапах формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації, упровадження яких підвищує рівень динамічності, гнучкості й адаптивності до змінних умов.

  8. Запропоновано модель формування критеріїв експертного оцінювання інноваційних проектів у складі портфеля, яка, враховуючи специфіку проектного управління інноваційним розвитком, дозволяє запобігти проблемі управлінського забезпечення в обґрунтуванні ефективних рішень і спрямована на досягнення оптимального значення показника експертної оцінки.

  9. З метою вирішення завдання удосконалення методів оцінки ефективності інноваційної стратегії запропоновано оцінювати ефективність інноваційних проектів підприємств споживчої кооперації у структурі портфеля інноваційних проектів, враховуючи специфіку ефектів, пов’язаних із етапами стратегії інноваційного розвитку.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


Статті у наукових фахових виданнях

  1. Рогоза М. Є. Роль та сутність стратегії інноваційного розвитку в системі загальної стратегії управління діяльністю підприємства / М. Є. Рогоза, К. Ю. Вергал // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. – Випуск 228 : в 4 т. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2007. – Т. IV. – С. 968–972.

Особистий внесок: проаналізовано поняття “інноваційна стратегія”, запропоновано комплексний підхід до визначення сутності та ролі стратегії інноваційного розвитку на підприємстві.

  1. Рогоза М. Є. Вибір ефективної стратегії інноваційного розвитку засобами теорії графів / М. Є. Рогоза, К. Ю. Вергал // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. – Випуск 235 : в 4 т. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. – Т. IІІ. – С. 544–550.

Особистий внесок: розроблена методика формування структури інноваційної стратегії методами теорії графів, проаналізовано структури типових стратегій інноваційного розвитку.

  1. Рогоза М. Є. Оптимізація процесу формування моделі стратегічного інноваційного розвитку підприємства: нечіткий багатокритеріальний аналіз / М. Є. Рогоза, К. Ю. Вергал // Модели управления в рыночной экономике : Сб. науч. тр. – Донецк : ДонНУ, 2008. – Спец. вып. – С. 399–405.

Особистий внесок: обґрунтовано застосування нечіткого багатокри-теріального аналізу до визначення пріоритетності інноваційних проектів.

  1. Вергал К. Ю. Комплексна модель стратегічного інноваційного розвитку підприємства / К. Ю. Вергал // Економіка: проблеми теорії та практики : зб. наук. пр. – Випуск 240 : в 5 т. – Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. – Т. I. – С. 41–47.

  2. Вергал К. Ю. Теоретико-методологічні основи розробки стратегії інноваційного розвитку підприємства / К. Ю. Вергал // Управління розвитком. – 2008. – № 19. – С. 27–28.

  3. Рогоза М. Є. Теоретичні аспекти формування моделі стратегічного інноваційного розвитку підприємства / М. Є. Рогоза, К. Ю. Вергал // Економічний вісник Національного гірничого університету. – 2008. – № 3. – С. 91–96.

Особистий внесок: окреслено етапи інноваційного розвитку у складі інноваційної стратегії, розроблено класифікацію факторів впливу на структуру моделі.

  1. Вергал К. Ю. Інноваційний розвиток підприємства через інтеграцію стратегічного та інноваційного менеджменту / К. Ю. Вергал // Економічний вісник Донбасу. – 2009. – № 1 (15). – С. 162–164.


В інших виданнях

  1. Вергал К. Ю. Механізм стратегічного інноваційного розвитку підприємства / К. Ю. Вергал // Проблеми економічної кібернетики : матеріали XII Всеукраїнської науково-методичної конференції, (3–5 жовт. 2007 р.). – Львів, 2007. – С. 31–32.

  2. Вергал К. Ю. Особливості моделювання стратегічного інноваційного розвитку організацій споживчої кооперації / К. Ю Вергал // Економіка підприємства : теорія та практика : зб. матеріалів ІІ Міжнародної науково-практичної конференції, (13–14 берез. 2008 р.). – К. : КНЕУ, 2008 – С. 216–218.

  3. Вергал К. Ю. Модель стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації / К. Ю. Вергал // Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки : матеріали IV Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених, (26-28 берез. 2008 р.). – Луганськ, 2008. – С. 104–106.

  4. Рогоза М. Є. Моделювання процесів вибору стратегії інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації / М. Є. Рогоза, К. Ю. Вергал // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти : матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції, (15–16 трав. 2008 р.). – Полтава : РВЦ ПУСКУ, 2008. – Ч. І. – С. 102–103.

Особистий внесок: запропоновано методику вибору структури інноваційної стратегії.

  1. Вергал К. Ю. Специфіка формування поняття “інноваційний розвиток підприємств споживчої кооперації” / К. Ю. Вергал // Новітня цивілізація: проблеми становлення і трансформації : матеріали Міжнародної наукової конференції, (22–23 трав. 2008 р.). – Дніпропетровськ : ДУЕП, 2008. – С. 189–190.

  2. Рогоза М. Є. Врахування факторів впливу при моделювання стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації / М. Є. Рогоза, К. Ю. Вергал // Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, (22–24 трав. 2008 р.). – Дніпропетровськ : Національний гірничий університет, 2008. – Т. 2. – С. 169–170.

Особистий внесок: запропоновано класифікацію факторів впливу на стратегічний інноваційний розвиток.

  1. Вергал К. Ю. Багатокритеріальна оцінка ефективності інноваційної стратегії / К. Ю. Вергал // Проблеми економічної кібернетики : матеріали ХІІІ Всеукраїнської науково-методичної конференції, (2–4 жовт. 2008 р.). – Донецьк : ТОВ “Юго-Восток, ЛТД”, 2008. – С. 42–44.

  2. Вергал К. Ю. Дослідження стратегічного інноваційного розвитку підприємства методами системного економіко-математичного моделювання / К. Ю. Вергал // Дослідження та оптимізація економічних процесів “Оптимум – 2008” : труди VI Міжнародної науково-практичної конференції, (3–5 груд. 2008 р.). – Х. : НТУ «ХПІ», 2008. – С. 117–118.

  3. Вергал К. Ю. Врахування фактору невизначеності в моделюванні стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації / К. Ю. Вергал // Moderní vymoženosti vĕdy – 2009 : materiály V Mezinárodní vĕdecko-praktická conference, (27 січ. – 5 лют. 2009 р.). – Praha : Publishing House “Education and Science“ s.r.o. – Díl 3. – С. 18–20. – (Ekonomické vĕdy).

  4. Вергал К. Ю. Оптимізація розподілу ресурсів в управлінні інноваційними проектами / К. Ю. Вергал // Моделювання сучасних економічних процесів та інформаційні технології : матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції, (9–10 квіт. 2009 р.). – Дніпропетровськ : ПДАБА, 2009. – Том 2. – С. 33–35.


АНОТАЦІЯ


Вергал К.Ю. Формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Полтавський університет споживчої кооперації України. – Полтава, 2010.

Дисертація присвячена вирішенню актуального науково-практичного завдання щодо формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України в сучасних умовах господарювання.

У дисертації поглиблено теоретичні підходи до визначення категорії “інноваційний розвиток”, “інноваційна стратегія”; проаналізовано сучасні підходи до стратегічного управління інноваційним розвитком. Проаналізовано сучасний стан системи споживчої кооперації України та передумови формування механізму стратегічного інноваційного розвитку для підприємств споживчої кооперації, досліджено специфіку формування етапів інноваційної стратегії в системі споживчої кооперації. Розроблено методологічний підхід до формування механізму стратегічного інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації, який полягає у поетапному моделюванні процесу планування інноваційної стратегії підприємства, процесу стратегічного управління інноваційними проектами у взаємодії з системою контролю на кожному етапі роботи механізму; проведено теоретичне обґрунтування методики формування структури інноваційної стратегії. Запропоновано системну модель стратегічного інноваційного розвитку для підприємств споживчої кооперації; розроблено методологічний підхід до управління стратегічним інноваційним розвитком як портфелем інноваційних проектів.

Ключові слова: інноваційний розвиток, інноваційна стратегія, механізм стратегічного інноваційного розвитку підприємств, модель стратегічного інноваційного розвитку підприємства, інноваційний проект, підприємства споживчої кооперації України.


АННОТАЦИЯ


Вергал К.Ю. Формирования механизма стратегического инновационного развития предприятий. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Полтавский университет потребительской кооперации Украины. – Полтава, 2010.

Диссертация посвящена исследованию актуального научно-практического задания по формированию механизма стратегического инновационного развития предприятий потребительской кооперации Украины в современных экономических условиях хозяйствования.

С позиций системного подхода рассмотрен механизм стратегического инновационного развития предприятий потребительской кооперации, предложено методику формирования структуры инновационной стратегии как совокупности шести последовательных этапов, описывающих распределение инновационных целей между направлениями инновационной деятельности.

На основе результатов мониторинга социально-экономического развития системы потребительской кооперации установлено, что существующий инновационный потенциал и стратегическая направленность обуславливают необходимость перехода на систематическую спланированную инновационную деятельность. В диссертационном исследовании предложен подход к методологии формирования инновационных целей предприятием потребительской кооперации, учитывающий тенденции инновационного развития на микро- и макроуровнях, потребности согласования целей на стратегическом уровне в пределах реализации главной цели потребительской кооперации, развития соответствующей отрасли и стратегической ориентации предприятия, учитывающий потребности рабочих и пайщиков системы.

В диссертации предложена системная модель стратегического инновационного развития, позволяющая оптимизировать процесс формирования инновационной стратегии.

Выделены структурные этапы инновационной стратегии, в основе формирования которых лежит взаимосвязь между инновационными целями и инновационным потенциалом предприятия. Предложен алгоритм выбора вида инновационной стратегии, который позволяет сформировать структуру стратегии инновационного развития предприятия в виде комбинации направлений инновационного развития: социально-психологического, организационно- управленческого, маркетингового, экономического, производственного, научно-технического.

Разработан методический подход к процессу управления инновационной стратегией предприятий потребительской кооперации, который позволяет представить задачу оптимального управления инновационной стратегией как задачу нахождения такого портфеля проектов с максимальной эффективностью инновационных превращений, который, удовлетворяя ресурсные ограничения и выделенное время, необходимое на выполнение каждого из проектов, минимизирует временные и ресурсные отклонения.

Для обеспечения процесса планирования инновационной стратегии предложены структурную иерархическую модель отбора инновационных целей предприятием потребительской кооперации, модели формирования критериев экспертной оценки нововведений в структуре портфеля, модель оценки эффективности инновационных проектов.

Ключевые слова: инновационное развитие, инновационная стратегия, механизм стратегического инновационного развития предприятий, модель стратегического инновационного развития предприятия, инновационный проект, предприятия потребительской кооперации Украины.


SUMMARY


Kseniya Y. Vergal. Formation of Mechanism of Strategic and Innovative Development of Enterprises. – Manuscript.

Dissertation for the Candidate of Economics degree in the specialty 08.00.04 – Economics and Enterprises Management (by kind of economic activity). – Poltava University of Consumer Cooperatives in Ukraine. – Poltava, 2010.

The dissertation is devoted to development of theoretical and practical approach of forming the mechanism of strategic and innovative development of enterprises of consumer cooperatives.

In the thesis the theoretical approaches as determination of the category “innovative development”, “innovative strategy” are deeply examined; the modern ways as for strategic management of innovative development were analyzed. The modern state and pre-conditions of forming the mechanism of strategical innovative development of the enterprises of consuming cooperation were studied and the theoretical ground of methodology of formation of the structure of innovative strategy. It was proposed the system model of strategic innovative development for the enterprises of consuming cooperation. The methodic of management of strategic innovative development as a portfolio of innovative projects were developed.

Key words: innovative development of an enterprise, strategies of the innovative development, mechanism of strategic innovative development of the enterprises, model of strategic innovative development of the enterprise, innovative project, enterprises of consumer cooperatives in Ukraine.


Схожі:

Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconУкоопспілка полтавський університет споживчої кооперації україни 140-річчю споживчої кооперації України присвячується Пантелеймоненко Андрій Олексійович історико- економічні аспекти
...
Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconУкоопспілка полтавський університет споживчої кооперації україни кафедра менеджменту та організацій зовнішньоекономічної діяльності
Організаційно-економічний механізм управління ефективністю діяльності підприємств споживчої кооперації україни
Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет
...
Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconКраус наталія миколаївна
Робота виконана на кафедрі економічної теорії Полтавського університету споживчої кооперації України, Укоопспілка, м. Полтава
Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconВищий навчальний заклад укоопспілки «полтавський університет економіки І торгівлі»
Господарська діяльність споживчої кооперації україни в період нової економічної політики
Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconДержавний вищий навчальний заклад " київський національний економічний університет імені вадима гетьмана" дробиш людмила володимирівна
Робота виконана на кафедрі економіки підприємства Полтавського університету споживчої кооперації України Міністерства освіти і науки...
Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconМаркетинг на підприємствах споживчої кооперації
Робота виконана на кафедрі маркетингу двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти...
Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconФорми організації роздрібної торгівлі споживчої кооперації на сільському споживчому ринку
Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconУдк 911. 3: 911. 6: 504. 3 Ірина Володимирівна Литовченко к геогр н. доцент кафедри загальноекономічних дисциплін Полтавський університет споживчої кооперації України
Предложены новые категории – «общественно-экологическая система», «общественно-экологический район», «антропотехногенная нагрузка»....
Міністерство освіти І науки україни укоопспілка полтавський університет споживчої кооперації України вергал ксенія юріївна iconУкраїна міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни полтавський національний технічний університет імені юрія кондратюка
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни полтавський національний технічний університет
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи