Кузьменко Олександра Костянтинівна icon

Кузьменко Олександра Костянтинівна




Скачати 417.79 Kb.
НазваКузьменко Олександра Костянтинівна
Сторінка1/2
Дата22.04.2013
Розмір417.79 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2


ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКООПСПІЛКИ

«ПОЛТАВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ»


Кузьменко Олександра Костянтинівна


УДК 65.014.1


МЕХАНІЗМ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ СИСТЕМИ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ


Спеціальність 08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)


АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Полтава – 2011

Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано в Вищому навчальному закладі Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».



Науковий керівник –

доктор економічних наук, професор,

^ Рогоза Микола Єгорович,

Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», перший проректор, завідувач кафедри економічної кібернетики,

заслужений діяч науки і техніки України.


^ Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

Мізюк Богдан Михайлович,

Львівська комерційна академія,

декан факультету менеджменту,

завідувач кафедри інформаційних
систем у менеджменті;





кандидат економічних наук

^ Власенко Валентин Анатолійович,

Вищий навчальний заклад Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», доцент кафедри менеджменту організацій та зовнішньоекономічної діяльності.



Захист відбудеться 12 жовтня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 44.877.01 у Вищому навчальному закладі Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» за адресою: 36014, м. Полтава, вул. Коваля, 3.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» за адресою: м. Полтава, вул. Коваля, 3.


Автореферат розісланий 9 вересня 2011 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К. Ю. Вергал

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Трансформаційні зміни економіки України проявились у вигляді комплексних інституційних і структурних перетворень. Це створило підґрунтя для розвитку підприємств, зумовило необхідність дослідження проблем їхнього розвитку загалом і потенціалу розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації зокрема.

Досягнення стійкого стану господарської системи, якою є споживча кооперація України, та її ефективного функціонування, потребує вирішення складних завдань управління розвитком. Найважливішими з цих завдань є необхідність максимального використання потенційних можливостей за рахунок забезпечення суб’єктів господарської діяльності механізмом управління потенціалом розвитку підприємства, який включає управління ресурсами, можливостями та засобами торговельного підприємства в ринкових умовах. У зв’язку з цим виникає необхідність науково обґрунтованого підходу до розробки механізму управління потенціалом розвитку підприємства з урахуванням його внутрішніх особливостей і динамічності зовнішнього середовища.

У різний час проблеми управління потенціалом підприємства порушувалися досить часто. Вагомим внеском у розвиток парадигми управління потенціалом підприємства є системні дослідження науковців: Л. Абалкіна, А. Анчишкіна, В. Архипова, М. Іванова, І. Лукінова, М. Макарової, І. Маркіної, Б. Мізюка, І. Отенка, М. Рогози та інших. Дослідженням безпосередньо потенціалу торговельного підприємства присвячені праці: І. Бланка, О. Березіна, І. Брітченка, О. Виноградової, Н. Краснокутської, Л. Лігоненко, А. Мазаракі, Н. Міщенко та Н. Ушакової. Теоретичні засади розвитку споживчої кооперації висвітлено у роботах В. Апопія, С. Бабенка, В. Власенка, В. Гончаренка, І. Маркіної, В. Марцина, М. Овчарука, А. Пантелеймоненка, М. Рогози, А. Семенова, Г. Скляра, В. Смірнова, М. Туган-Барановського, Ф. Хміля та інших. Проте ще не сформовано єдиного підходу щодо визначення поняття «потенціал розвитку підприємства» системи споживчої кооперації, в працях розглядаються лише окремі його складові (виробничий, фінансовий, маркетинговий і кадровий потенціали), і, відповідно, визначаються резерви використання цих окремих складових, а не потенціалу розвитку в цілому. Таким чином, зважаючи на потреби ринкової економіки, внутрішніх тенденцій і суперечностей розвитку України, інтересів торговельних підприємств системи споживчої кооперації, остаточно загострились проблеми управління, що пов’язані з необхідністю формування потенціалу розвитку складних систем і їх суб’єктів.

Актуальність зазначеної проблеми, недостатня розробленість теоретичної і практичної бази формування механізму управління потенціалом розвитку підприємства зумовило вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики наукових досліджень кафедри економічної кібернетики Вищого навчального закладу «Полтавського університету економіки і торгівлі», а саме: «Механізм управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації» (номер державної реєстрації 0109U003892), в якій автором визначено особливості формування потенціалу та потенціалу розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації, уточнено теоретичні засади та запропоновано рекомендації щодо оцінки загального потенціалу та потенціалу розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації, та «Формування механізмів та систем стратегій інноваційного розвитку підприємств споживчої кооперації України» (номер державної реєстрації 0108U000896), в якій автором обґрунтовано технологію розробки та реалізації стратегій розвитку підприємств торгівлі системи споживчої кооперації, розроблено практичні рекомендації щодо вдосконалення механізму управління розвитком підприємства шляхом формування його потенціалу розвитку.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретичних засад та розробка практичних підходів щодо формування ефективного механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації на основі виявлення та використання його можливостей суб'єктом господарювання. Для досягнення цієї мети поставлено і вирішено такі завдання:

проаналізувати сучасну діяльність і особливості формування наукових підходів до управління розвитком торговельних підприємств системи споживчої кооперації;

удосконалити теоретичні засади визначення та формування потенціалу розвитку підприємства на підставі структуризації потенціалу торговельного підприємства системи споживчої кооперації;

розробити структуру потенціалу розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації;

проаналізувати підходи до оцінки структури потенціалу розвитку торговельних підприємств та сформувати вимоги до комплексної системи оцінки потенціалу розвитку на основі оцінки показників розвитку підприємств й оцінки показників потенціалу торговельних підприємств системи споживчої кооперації;

обґрунтувати необхідність розробки системи забезпечення ресурсами розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації;

запропонувати матрицю вибору системи стратегій управління потенціалом розвитку підприємств для формування вектора розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації;

розробити методичні підходи до інтегральної оцінки потенціалу розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації;

сформувати основні вимоги до інформаційного забезпечення механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації;

визначити ефективність механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації.

^ Об’єктом дослідження є процес формування потенціалу розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади формування механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації та інструментарію його реалізації.

^ Методи дослідження. Теоретичною основою та методологічною базою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблематики управління потенціалом, розвитком, потенціалом розвитку та підвищення ефективності господарської діяльності підприємств. У роботі використовувалися такі загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, як діалектичний і системний підходи – в процесі обґрунтування основних характеристик категорії «потенціал розвитку підприємства»; системний і процесний підходи – для формування системи забезпечення ресурсами розвитку підприємства; методи економіко-статистичного аналізу – для дослідження фінансово-економічного стану, оцінки загального потенціалу й перспектив розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації; такі методи, як порівняння, різниць, рангів, матричний, балів, графічний, метод з врахуванням вагомості фінансово-економічних факторів були використані для оцінки потенціалу та потенціалу розвитку підприємств; метод логічного узагальнення – для уточнення наукових понять теорії управління, виділення основних характеристик розвитку та потенціалу розвитку підприємств, формування ресурсів розвитку торговельних підприємств, обґрунтування висновків, формування методики оцінки потенціалу та потенціалу розвитку підприємств; метод групування – для визначення рівня потенціалу розвитку підприємств і організацій райспоживспілок; методи економіко-математичного моделювання – для формування математичної залежності впливу кількісних і якісних показників оцінки ресурсів розвитку підприємств на величину потенціалу розвитку.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження становлять законодавчі та нормативні документи з питань регулювання діяльності підприємств споживчої кооперації України, офіційні дані Державного комітету статистики України і його органів, статистична та фінансова звітність підприємств системи споживчої кооперації України, результати особистих досліджень автора щодо проблеми формування механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств, інтернет-ресурси.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретичних засад та розробці практичних підходів до формування механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації. Основні положення дисертації, які визначають її наукову новизну та винесені на захист, полягають у такому:

уперше:

запропоновано комплексний підхід до вирішення задачі про розподіл ресурсів для функціональних сфер господарювання підприємств (торговельна, фінансова, трудова, маркетингова, інноваційна, інформаційна й управлінська), який базується на структуризації елементів загального потенціалу для формування інтегрованої оцінки потенціалу розвитку; на визначенні впливу ресурсів розвитку на рівень загального потенціалу розвитку підприємства; на моделюванні розвитку торговельного підприємства. Це дозволило удосконалити механізм управління потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації та визначити напрями їх розвитку;

удосконалено:

визначення сутності поняття «потенціал розвитку торговельного підприємства», яке, на відміну від інших, за рахунок уточнення таких понять, як «підприємство», «розвиток», «розвиток підприємства», «потенціал», «потенціал підприємства», дозволило сформувати поняття «потенціал розвитку підприємства» як сукупність можливостей функціональних потенціалів підприємства змінювати параметри показників діяльності підприємства в умовах обраної стратегії розвитку;

підхід до формування блоку системи ресурсів підприємства, особливістю якого є формування ресурсів допомоги, що забезпечує підприємству в результаті взаємодії її складових досягнення ефекту синергії, утворення нових властивостей ресурсної складової потенціалу підприємства;

підхід до обґрунтування структури потенціалу розвитку торговельного підприємства системи споживчої кооперації, який сформований на основі блоку системи управління за рахунок включення процедури оптимізації її елементів, уможливлює утворення нових властивостей потенціалу підприємства при формуванні ресурсної складової потенціалу за рахунок ефекту цілісності;

методичний підхід оцінки потенціалу та потенціалу розвитку у поєднанні з методами балів, порівняння та квадрата потенціалів і з урахуванням визначення нормативної багатовимірної середньозваженої при прогнозуванні значень факторних оцінок складових потенціалу підприємства, що вирішує проблему визначення інтегральної оцінки потенціалу та потенціалу розвитку торговельного підприємства;

набули подальшого розвитку:

теоретико-методичний підхід до формування загального потенціалу торговельного підприємства через поєднання наявного та прихованого потенціалів, який включає до свого складу резервний і надлишковий потенціали;

узагальнення підходів до формування системи розвитку торговельних підприємств, яка дозволяє встановити послідовність етапів розвитку, моніторинг, критичні межі при формуванні цілей розвитку, що забезпечує ефективну діяльність такого підприємства;

методичний підхід формування системи стратегій підприємств торгівлі, що будується на органічно-інтенсивному, інтеграційному та диверсифікаційному розвитку і забезпечує прийняття ефективних управлінських рішень на основі запропонованої матриці вибору стратегій розвитку торговельного підприємства системи споживчої кооперації.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці практичних рекомендацій щодо формування механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств. Основні наукові положення дисертації доведені до рівня методичних рекомендацій, які можна використовувати у практиці господарювання торговельних підприємств системи споживчої кооперації України.

До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо формування механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації; визначення стратегічної позиції та засобів забезпечення розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації, підтримання власного потенціалу та чіткої орієнтації на ринковий попит або формування нового потенціалу при сформованій адаптивній системі пріоритетів потенціалу розвитку підприємства, що забезпечує адекватне її реагування на основі формування потенціалу виживання та пристосування до нових умов функціонування при запропонованому комплексі управлінського впливу щодо визначених цілей стосовно збереження власного потенціалу торговельного підприємства.

Результати дослідження схвалено та прийнято до впровадження СТ «Гожули» (акт № 17-3/1 від 03.02.2011 р.), ГРТЦ «Кіровський» (довідка про впровадження № 11-4/3 від 08.02.2011 р.), Полтавською обласною спілкою споживчих товариств (акт № 83-7/2 від 16.03.2011 р.).

Основні положення дисертації використовуються у навчальному процесі Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» під час викладання дисциплін: «Економіко-математичне моделювання», «Моделювання економіки», «Економічна кібернетика», «Управління проектами», «Стратегічний менеджмент» (акт № 45-161/12 від 06.09.2011 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним завершеним науковим дослідженням, у якому викладено авторське бачення обґрунтування підходів щодо формування механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації. Усі наукові результати, які представлено в дисертаційній роботі, та ті, що оприлюднені у наукових виданнях, отримані автором самостійно.
З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом індивідуальної роботи здобувача.

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи доповідалися автором на 12 міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях, а саме: Всеукраїнській міжвузівській науковій конференції студентів та молодих науковців «Управління регіональним економічним розвитком в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції» (Івано-Франківськ, 2005 р.), ІХ Міжнародній науково-практичній конференції «Наука та освіта – 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.), І Міжнародній науково-практичній конференції «Передові наукові розробки – 2006» (Дніпропетровськ, 2006 р.), ХІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики» (Львів, 2007 р.), VІ Міжнародній науково-практичній конференції «Соціально-економічні реформи в контексті інтеграційного вибору України» (Дніпропетровськ, 2009 р.), ХІV Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики» (Харків, 2009 р.), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна економічна теорія та пошук ефективних механізмів господарювання» (Сімферополь, 2010 р.), ХХХV Міжнародній науково-методичній конференції «Управління якістю діяльності вищого навчального закладу за міжнародними стандартами менеджменту ISO 9001:2008: досвід впровадження та напрямки вдосконалення» (Полтава, 2010 р.), ХV Всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми економічної кібернетики» (Євпаторія, 2010 р.), ХІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (Черкаси, 2010 р.), ХХХVІ Міжнародній науково-методичній конференції «Компетентнісний підхід до підготовки випускників вищого навчального закладу» (Полтава, 2011 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Формування механізмів управління якістю та підвищення конкурентоспроможності підприємств» (Дніпропетровськ, 2011 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження опубліковано в 19 наукових працях, у тому числі 7 – у фахових виданнях, загальним обсягом 11,91 друк. арк. (особистий внесок здобувача – 9,24 друк. арк.).

^ Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 217 найменувань, 22 додатки. Обсяг основного тексту дисертації становить 186 сторінок, містить 23 таблиці та 39 рисунків (з яких 1 таблиця та 2 рисунки розміщені на
3 окремих сторінках), 28 формул.

^ ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, надано інформацію про апробації та публікації, структуру роботи.

У першому розділі «Теоретичні основи управління розвитком та потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації» на основі всебічного аналізу історії формування в Україні ринкових відносин досліджено сучасну діяльність і особливості формування наукових підходів в управлінні розвитком торговельних підприємств системи споживчої кооперації (ССК); сформовано та вдосконалено теоретичні засади визначення та формування потенціалу розвитку підприємства на підставі структуризації потенціалу торговельного підприємства; запропоновано структуру потенціалу розвитку торговельного підприємства.

Встановлено, що формування та розвиток ринкових відносин в Україні супроводжувалися появою нових форм і методів управління економічними системами, у результаті чого відбулася трансформація складових економіки України, до яких входять державний, приватний та кооперативний сектори. Особливо ці зміни помітні у кооперативному секторі економіки України, найбільшим сегментом якого є споживча кооперація, де відбулося реформування соціальної бази розвитку системи та формування недосконалих відносин власності. Сучасний етап розвитку споживчої кооперації характеризується недостатньою адаптацією до ринкових форм і методів господарювання, зруйнованим ресурсним потенціалом кооперації; низьким соціально-культурним розвитком села, складною соціально-демографічною ситуацією, руйнуванням соціальної бази. Внаслідок цього відбулося переосмислення суті споживчої кооперації, яка, функціонуючи в інтересах працюючого в них персоналу, перетворилася в торговельні, виробничі та заготівельні кооперативи.

Втрата стратегічних позицій, подальше перетворення підприємств ССК на відкриті для конкурентів ринкові структури – це ті причини, які стали поштовхом до створення адаптивної стратегічної спрямованості Укоопспілки для досягнення конкурентних позицій на основі розвитку внутрішнього потенціалу, підвищення якості продукції та обслуговування, переходу на інноваційний тип розвитку, за рахунок створення нових напрямів реструктуризації, якісного оновлення, використання нових, адаптованих і адекватних до сучасних умов ринку методів і моделей розвитку.

У роботі проаналізовано сучасні підходи до діяльності та розвитку підприємств. Відзначено, що ці підходи лягли в основу діяльності торговельних підприємств, оскільки торгівля як важлива складова сфери економіки України і ССК в даний час має найвищі темпи росту та напрями розвитку. Споживчий ринок характеризується високим рівнем насиченості продовольчими та непродовольчими товарами, стабільним постачанням, що разом із купівельною спроможністю населення створює позитивну тенденцію росту обсягу роздрібного товарообороту підприємств торгівлі України. За аналізований період (2000–2010 рр.) на фоні позитивного нарощування обсягів роздрібного товарообороту, зменшення кількості збиткових підприємств у галузі спостерігається скорочення числа продовольчих і непродовольчих магазинів, торговельних баз та їх площ, що призвело до погіршення фінансових результатів від торговельної діяльності. Ці тенденції підтверджують, що торговельні підприємства ССК у недостатній мірі використовують існуючі потенційні можливості, ресурси та засоби, а це вказує на те, що потрібно вжити рішучих дій, які б сприяли якісному управлінню, створенню нових розробок, формуванню програм, розробці механізму управління, методів і засобів їх упровадження.

За результатами досліджень встановлено, що однією з причин негативних значень показників діяльності торговельних підприємств ССК України є недосконалість механізму управління потенціалом і потенціалом розвитку торговельних підприємств. Тому в роботі запропоновано процес управління торговельним підприємством ССК формувати на основі концепції стратегічного управління підприємствами, в якій поєднуються цільовий, системний, ситуаційний та інтегральний підходи до діяльності підприємства. Це створило можливість в існуючих умовах ринку визначати цілі розвитку торговельного підприємства, провести аналіз наявних можливостей (потенціалу) підприємства. При цьому, спираючись на ресурсну складову концепції стратегічного управління, у процесі формування поняття «потенціал підприємства» автором відзначено, що успіх підприємства залежить від наявності у ньому унікальних ресурсів, можливостей і засобів.

Оскільки ресурси та результати ведення господарської діяльності тісно пов’язані між собою, то аналіз наявних ресурсів підприємства та отриманих результатів від їх використання у господарській діяльності забезпечує формування висновків про розмір потенціалу, рівень та ефективність його використання. В роботі доведено, що ефективність господарської діяльності торговельних підприємств визначається тим, наскільки раціонально вони використовують свої ресурси та мають ефективно сформовану систему ресурсів, яка в умовах мінливого зовнішнього середовища забезпечує збалансування складових потенціалу підприємства.

Згідно з системним підходом, у роботі розглянуто систему ресурсів торговельного підприємства (сукупність і комбінацію необхідних ресурсів для досягнення поставленої мети, з урахуванням цілей і стратегій), що складається з технічних, технологічних, кадрових, фінансових, просторових, інформаційних ресурсів, ресурсів оргструктури, ділової репутації. Запропоновано для торговельних підприємств, згідно з існуючими умовами ринку, доповнити систему ресурсів ресурсами допомоги, такими як законодавчі акти, отримання дотацій і «канікул на податок», участь у тендерах, що дозволить підприємству в результаті взаємодії її складових досягти ефекту синергії, утворювати нові властивості ресурсної складової потенціалу підприємства.

На основі аналізу наукових розробок встановлено неоднозначність у формулюванні поняття «потенціал розвитку підприємства», яке здебільшого розглядають у межах таких напрямів: потенціал розвитку підприємства ототожнюють із резервом; внутрішні можливості підприємства розглядають через призму потенціалу розвитку підприємства. Кожен із підходів характеризується однобічністю у визначенні напрямів розвитку торговельного підприємства ССК. Описуючи процеси розвитку та управління на підприємстві через створення механізму управління потенціалом розвитку торговельного підприємства, в роботі запропоновано поняття «потенціал розвитку підприємства» розглядати як сукупність можливостей функціональних потенціалів підприємства (потенціал певної функціональної підсистеми управління підприємством) змінювати параметри показників діяльності підприємства в умовах обраної стратегії розвитку.

Спираючись на вихідні положення ресурсної парадигми структуризації потенціалу й потенціалу розвитку торговельного підприємства та результати проведеного структурного та змістового аналізу його елементів з урахуванням комплексного підходу, в роботі запропоновано загальний потенціал торговельного підприємства формувати з наявних (сукупність ресурсів, здатність колективу підприємства використовувати ці ресурси для виробництва товарів, надання послуг і отримання доходу) та прихованих (можливості, ресурси та засоби, які є перевагами на сучасному етапі, хоча в перспективі вони можуть трансформуватись у наявні можливості, ресурси та засоби) потенціалів підприємства, які в умовах постійної конкурентної боротьби утворюють у своєму складі потенціал розвитку підприємства. До складу прихованого потенціалу входять резервний і надлишковий потенціали. Під час формування структури потенціалу розвитку торговельного підприємства ССК запропоновано включити до блоку системи управління процедуру оптимізації елементів системи управління та утворення нових властивостей потенціалу підприємства при формуванні ресурсної складової потенціалу, використовуючи ефект цілісності.

Зважаючи на те, що потенціалу торговельного підприємства притаманні властивості системи (цілісність, складність, комунікативність, ієрархічність, здатність до розвитку), підпорядкованість підходам формування механізму управління суб’єктів господарювання (системний, маркетинговий, функціональний, відтворювальний, інноваційний) та фактори формування, в роботі запропоновано модель структури потенціалу торговельного підприємства ССК (рис. 1). Сформована модель структури потенціалу торговельного підприємства має такі складові: торговельний, трудовий, фінансовий, управлінський, маркетинговий, матеріально-технічний, інноваційний та інформаційний потенціали, також виокремлено потенціал розвитку та сформовано на цій основі вектор розвитку.




Рис. 1. Структура потенціалу торговельного підприємства системи споживчої кооперації

Через необхідність адаптації торговельних підприємств ССК до нових умов ринкової економіки аргументовано актуальність формування механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств ССК.

У другому розділі «^ Формування механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств» проаналізовано підходи до оцінки структури потенціалу розвитку торговельного підприємства та сформовано вимоги до комплексної системи оцінки потенціалу розвитку на основі оцінки показників розвитку підприємства й оцінки показників потенціалу торговельного підприємства ССК; розроблено систему забезпечення ресурсами розвитку торговельного підприємства; запропоновано матрицю вибору системи стратегій управління потенціалом розвитку підприємства.

Дотримуючись загальної методології оцінювання рівня розвитку та потенціалу підприємства, розроблено підходи до оцінки структури потенціалу розвитку торговельного підприємства. Спираючись на результати наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних науковців щодо оцінки структури потенціалу розвитку підприємства, проаналізовано та сформовано вимоги до комплексної системи оціночних показників потенціалу торговельного підприємства ССК.

Враховуючи ряд методик оцінювання рівня розвитку та потенціалу підприємства (методу різниць, рангів, матричний, порівняння, балів, квадрата потенціалів, методу з урахуванням вагомості фінансово-економічних факторів), сформовано узагальнену схему послідовності оцінювання потенціалу розвитку підприємства, яка уможливлює кількісну оцінку потенціалу розвитку при виявленні та оцінці впливу основних факторів на рівень потенціалу торговельного підприємства. Оцінювання потенціалу розвитку торговельного підприємства складається з таких етапів: формування умов його розвитку, визначення мети розвитку підприємства; формування прогнозних значень розвитку; формування вхідних даних параметрів зовнішнього і внутрішнього середовищ; перетворення оцінок складових потенціалу розвитку в єдину систему; вибір методу оцінювання потенціалу розвитку; оцінка потенціалу розвитку; порівняння оцінки потенціалу розвитку з прогнозованою оцінкою потенціалу розвитку підприємства. Беручи до уваги сформовану послідовність оцінювання потенціалу розвитку підприємств, запропоновано потенціал підприємства оцінювати за допомогою функції (1):


,

(1)


де – потенціал торговельного підприємства;

– коефіцієнти вагомості;

– нормалізовані показники потенціалів функціональних блоків: торгівля (), кадри (), фінанси (), організаційна структура й менеджмент (), маркетинг (), засоби (), інформація (), інновації ().


У роботі, спираючись на авторське бачення та вищенаведену оцінку потенціалу підприємства, запропоновано потенціал розвитку підприємства визначати способом зіставлення еталонних значень факторних ознак (які приймаються за 100 одиниць), з їх відповідними прогнозними значеннями, які визначаються за допомогою відповідних рядів динаміки за методами ковзкої середньої, екстраполювання, експертного оцінювання або багатофакторних регресійних моделей.

Шляхом порівняння власних можливостей підприємства з можливостями підприємств-конкурентів визначено власні конкурентні позиції підприємства на ринку й конкурентні переваги, сформульовано особливості формування та управління забезпеченням ресурсами розвитку торговельного підприємства. Доведено, що у процесі формування ресурсного потенціалу підприємство може підвищувати рівень свого ресурсного забезпечення двома способами: за рахунок нарощення потенціалу ресурсів і використання можливості взаємозамінності елементів існуючої ресурсної бази, враховуючи закон синергії.

Оцінка стану ресурсного потенціалу визначається кількісними та якісними характеристиками. Тому в роботі для отримання більш точної оцінки потенціалу розвитку підприємств запропоновано використати інтегральний показник, який формується на основі кількісних показників розвитку підприємства, з урахуванням того, що структурні фактори зростання виражаються в екстенсивних і інтенсивних показниках розвитку підприємства. До екстенсивних показників належать кількісні показники використання ресурсів: кількість працівників, величина використаних предметів праці, обсяг основних виробничих фондів, величина амортизації та авансованих оборотних засобів. До інтенсивних показників – якісні показники використання ресурсів: продуктивність праці, матеріаловіддача, матеріаломісткість, фондовіддача, фондомісткість, кількість оборотів оборотних засобів. На цій основі сформовано математичну модель виявлення рівня впливу кількісних і якісних показників ресурсів розвитку підприємства на рівень загального потенціалу розвитку (2):




(2)


де – загальна нормалізована величина потенціалу розвитку підприємства в момент часу ;

– кількісні нормалізовані показники розвитку екстенсивного характеру;

– кількісні нормалізовані показники розвитку інтенсивного характеру;

– кількісні показники розвитку екстенсивного характеру (сума відповідних приростів), грн.;

– кількість кількісних показників розвитку екстенсивного характеру;

– кількість кількісних показників розвитку інтенсивного характеру;

– інвестиції в момент часу , грн.;

– якісні показники розвитку в момент часу , грн.;

– якісні нормалізовані показники розвитку в момент часу ;

– сукупність складових потенціалу розвитку;

– кількість складових потенціалу підприємства.

Відзначено, що правильно сформований механізм управління ресурсним забезпеченням підприємства визначає успіх підприємницької діяльності, тому для розв’язання задачі про розподіл ресурсів на новий проект розвитку між функціональними структурами підприємства в роботі розроблено алгоритм, який включає формування цілей підприємства, аналіз впливу факторів зовнішнього середовища, аналіз та оцінку потенціалу (ресурсів) підприємства і формування стратегій розвитку. На основі цього виконується розподіл наявних ресурсів підприємства між функціональними структурами для реалізації сформованих стратегій розвитку підприємства. Важливими особливостями запропонованого алгоритму розподілу ресурсів є те, що в ньому використовується метод динамічного програмування, модель, яка реалізує алгоритм, досить ефективно працює за наявності мінімально необхідної інформації і надає можливість багаторазово розподіляти та коригувати поділ ресурсів. Доведено, що необхідною умовою розвитку підприємства є вибір оптимальної структури ресурсного забезпечення для ефективної роботи в умовах динамічних змін зовнішнього середовища.

Акцентовано увагу на необхідності проведення перевірки на забезпеченість підприємства стратегічним потенціалом. Для цього виконується оцінка зовнішніх і внутрішніх умов функціонування торговельного підприємства, яка забезпечує визначення напрямів розвитку потенціалу та дій механізму управління підприємством. Для визначення оцінки стратегічного потенціалу торговельного підприємства сформовано інструментарій, що враховує особливості торговельного підприємства. Доведено, що вибір оптимальної структури ресурсного забезпечення для ефективної роботи в умовах динамічних змін у зовнішньому середовищі є необхідною умовою розвитку підприємства, оскільки ресурсна забезпеченість, стратегічна відповідність, інтегрованість, а також стратегічна готовність ресурсів підприємства формують концептуальний базис забезпечення ефективного розвитку торговельного підприємства системи споживчої кооперації.

Під час дослідження системи забезпечення ресурсами розвитку підприємства сформовано методи та засоби формування потенціалу розвитку підприємства з урахуванням існуючих проблем галузі, на основі побудови моделі процесу розробки стратегії розвитку торговельного підприємства ССК. Ця модель складається з таких блоків: діагностування стратегічних можливостей розвитку підприємства; розробка комплексу стратегічних рішень підприємства (формулювання філософії розвитку підприємства, вибір виду стратегії, розробка цілей розвитку підприємства, обґрунтування напрямів реалізації обраного виду стратегії, оцінка розробленої стратегії розвитку підприємства); реалізація розробленої стратегії розвитку підприємства (проведення організаційно-технічних змін діяльності підприємства, реалізація передбачених результатів розвитку підприємства). Цільове спрямування розробки стратегій визначається конкретною метою, що постійно коригується в процесі розробки та реалізації стратегії відповідно до кожного орієнтира діяльності підприємства як засобу досягнення поставлених завдань.

У зв’язку з цим на етапі «розробка цілей розвитку підприємства» для реалізації моделі запропоновано систему цілей щодо діяльності, розвитку та формування окремих проектів розвитку підприємства. Ця система дозволяє сформувати послідовність етапів розвитку діяльності підприємства, моніторингу та встановлення критичних меж з урахуванням запропонованої системи цілей розвитку торговельних підприємств. У моделі на етапі «вибір виду стратегії підприємства» сформовано матрицю вибору стратегій розвитку торговельних підприємств ССК (табл. 1), яка забезпечує прийняття управлінських рішень, посилює ділову активність підприємств торгівлі ССК.


^ Таблиця 1

Матриця вибору стратегій розвитку торговельних підприємств ССК




Потенціал розвитку

високий

середній

низький

Загальний потенціал

високий

активно-наступальна стратегія,

пасивно-наступальна стратегія,

захисна стратегія,

стратегія ринкової ніші

пасивно-наступальна стратегія,

захисна стратегія,

стратегія ринкової ніші,

імітаційна стратегія

стратегія інтенсивного зростання,

стратегія інтеграційного зростання,

імітаційна стратегія

середній

пасивно-наступальна стратегія,

захисна стратегія,

стратегія ринкової ніші

опортуністична стратегія,

традиційна стратегія

стратегія обмеженого зростання,

опортуністична стратегія

низький

захисна стратегія,

стратегія ринкової ніші,

стратегія відсічення зайвого,

стратегія ліквідації

захисна стратегія,

опортуністична стратегія,

стратегія диверсифікації,

стратегія ліквідації

захисна стратегія,

стратегія переорієнтації



У третьому розділі роботи «Реалізація механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств» розроблено
теоретико-методичні основи інтегральної оцінки управління потенціалом розвитку торговельного підприємства; сформульовано основні вимоги
до інформаційного забезпечення механізму управління потенціалом
розвитку торговельного підприємства; реалізовано та виконано оцінку ефективності механізму управління потенціалом розвитку торговельних підприємств системи споживчої кооперації.

Обґрунтовано методичний підхід щодо визначення інтегральної оцінки потенціалу та потенціалу розвитку через поєднання методу балів, порівняння та квадрата потенціалів з урахуванням нормативної багатовимірної середньозваженої при прогнозуванні значень факторних оцінок складових потенціалу підприємства. Визначення такої оцінки потенціалу виконується в п’ять етапів: аналіз ресурсів підприємства; введення шкали значень оцінки потенціалу підприємства (в діапазоні від 0 до 100); визначення величини загального потенціалу підприємства; аналіз і порівняння з даними ринку. Оцінку потенціалу підприємства запропоновано визначати у нормалізованих величинах за допомогою формули (3):


,

(3)


де – загальний потенціал підприємства;

– величина -ї складової потенціалу підприємства;

– кількість складових потенціалу підприємства.


Запропонований методичний підхід уможливлює оцінювання потенціалу підприємства, акцентування на тому різновиді потенціалу, на який необхідно звернути увагу керівництву підприємства при формуванні перспектив його розвитку.

У роботі сформовано інструментарій для визначення складових потенціалу торговельних підприємств ССК для оцінки рівня потенціалу розвитку підприємства, запропоновано шкалу оцінки рейтингу підприємств із зазначеними заходами щодо ефективної діяльності підприємства, яка складається з проблемного, низького, середнього, вище середнього та достатнього рівнів потенціалу розвитку підприємства. За даним методичним підходом були виконані розрахунки для підприємств торгівлі ССК, встановлено, що на цих підприємствах спостерігається зростання потенціалу їх розвитку. На основі запропонованого методичного підходу оцінки інтегрального показника потенціалу розвитку в роботі сформовано систему інформаційного забезпечення механізму управління розвитком підприємства, яка уможливлює отримання достовірної інформації про внутрішні та зовнішні вимоги ринку та своєчасність прийняття управлінських рішень. Запропоновано механізм управління потенціалом розвитку торговельного підприємства розуміти як сукупність принципів, заходів, методів і інструментів управління потенціалом (ресурсами, можливостями, засобами) розвитку, які використовуються суб’єктами для забезпечення стійкого розвитку підприємства.

Визначено, що головними цілями в управлінні розвитком торговельного підприємства є збереження, забезпечення та досягнення порівняно вищого рівня розвитку підприємства. На цій основі сформовано модель, яка складається з таких етапів: формування та аналіз цілей підприємства; оцінка поточного стану рівня розвитку підприємства; аналіз і оцінка загального потенціалу підприємства (проведення діагностики та моніторингу); підтримка існуючого потенціалу; визначення резервів; формування вектора розвитку; формування концепції змін; визначення шляхів і формування механізму реалізації змін; реалізація стратегії розвитку; контролінг; економічна політика проведення змін; формування політики розвитку. Для підтримки існуючого потенціалу підприємства запропоновано механізм його нарощування, який на основі застосування нетрадиційних підходів до вирішення проблем успішного стратегічного розвитку підприємства дозволяє дослідити складові загального потенціалу підприємства. За допомогою моніторингу торговельного підприємства ССК виявлено можливості щодо формування базису раннього виявлення проблем при поєднанні контролю та аналізу діяльності підприємства.

Розроблено послідовність формування стратегій управління розвитком торговельного підприємства на основі етапів проведення стратегічного аналізу, стратегічного планування та етапу реалізації стратегії. Сформовано матрицю вибору стратегій розвитку підприємства для прогнозування шляхів розвитку підприємств торгівлі системи споживчої кооперації (табл. 2).


^ Таблиця 2

Матриця визначення шляхів розвитку торговельного підприємства ССК*




Потенціал розвитку підприємства




високий

середній

низький

Потенціал підприємства

високий

1

4

8

середній

7

2

5

низький

9

6

3

Примітки:

1. 1-9 – нумерація квадратів матриці.

2. а) зона рівноваги – квадрати 1, 2 і 3; б) зона успіху – 4, 5 і 8; в) зона дефіциту – 7, 6 і 9.


Формування механізму реалізації змін діяльності торговельного підприємства запропоновано здійснювати з використанням реструктуризації; нововведень та інноваційних перетворень; реінжинірингу бізнес-процесів. Для цього сформовано та розв’язано задачу оптимізації асортименту продукції на підприємстві, що забезпечує формування асортиментного ядра, прийняття правильного управлінського рішення під час укладання угод, у ході аналізу комерційної пропозиції щодо надходжень товару.

Оцінку ефективності механізму управління потенціалом розвитку підприємства проведено на основі експрес-аналізу, який дозволяє миттєво вирішувати проблеми з підвищення ефективності функціонування торговельного підприємства. Оцінка рівня розвитку підприємства (проблемна, низька, середня, вища за середню, достатня) забезпечує можливість розробити рекомендації з проведення політики розвитку торговельного підприємства. Таким чином, запропонований механізм управління потенціалом розвитку торговельних підприємств дозволяє сформувати конкурентну позицію на ринку, забезпечити стійкий розвиток в умовах динамічних змін в економіці за рахунок збільшення загального потенціалу підприємства, виявлення ресурсів розвитку та їх розподілу між функціональними сферами господарювання підприємства.

  1   2

Схожі:

Кузьменко Олександра Костянтинівна iconКуриш Наталія Костянтинівна
Обладнання : схеми, методичні посібники, папки-розробки, схеми, таблиці, графіки, тести
Кузьменко Олександра Костянтинівна iconКонцепція розвитку віолончельної музики у камерно-ансамблевій культурі Украіни
Автор: Зав’ялова Ольга Костянтинівна – кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри мистецької педагогіки та хореографії Сумдпу
Кузьменко Олександра Костянтинівна iconПоложення про відкритий регіональний фестиваль-конкурс виконавців на народних інструментах «Мереживо» пам'яті Олександра Степанова Загальні положення
України, композитора, виконавця-баяніста, педагога, аранжувальника й громадського діяча, завідуючого кафедри народних інструментів...
Кузьменко Олександра Костянтинівна iconКузьменко О. В
Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи нбу», м. Суми
Кузьменко Олександра Костянтинівна iconМетодичні вказівки
Л. В. Кузьменко, О. В. Андрейченко. Збірник завдань з курсу “Фінансовий менеджмент” – Херсон, хдту, 2002 р
Кузьменко Олександра Костянтинівна iconМетодичні вказівки
Л. В. Кузьменко, О. В. Андрейченко. Збірник завдань з курсу “Фінансовий менеджмент” – Херсон, хдту, 2002 р
Кузьменко Олександра Костянтинівна iconОригінальні дослідження
Кузьменко А. В., Зарицкий А. Б., Семёнова Т. В., Подоляка В. Л. Вариантная топография анастомозов париетальных ветвей внутренней...
Кузьменко Олександра Костянтинівна iconТ.І. Кузьменко 4Л. В. Бурдюженко
Розглянуто вплив елементоорганічних присадок на закономірності зношування покриттів. Установлено основні трибохімічні процеси, що...
Кузьменко Олександра Костянтинівна iconБаглей Олександра Ігорівна

Кузьменко Олександра Костянтинівна iconНазаренко Олександра Євгеніївна 693. 6 поза конкурс

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи