Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект icon

Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект




Скачати 147.17 Kb.
НазваІнженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект
Дата17.04.2013
Розмір147.17 Kb.
ТипДокументи




УДК 371.4:37

© Бендера І.М.


ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА – ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ


Постановка проблеми. Інженерна–педагогічна освіта – це окрема освітянська галузь, зміст якої визначається задачами технологічної галузі.

Історією склалося так, що під інженерно-педагогічною освітою розуміють будь-яку галузево-педагогічну, наприклад: агрономічно-педагогічну, медично-педагогічну, економіко-педагогічну тощо.

Однак усі розуміють, що ці терміни не завжди відповідають по суті змісту і характеру того чи іншого освітянського напряму. Тому проблема визначення доцільності вживання назв вищої освіти з підготовки викладачів фахових дисциплін для системи професійних навчальних закладів і навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації є своєчасною і актуальною.

^ Аналіз останніх публікацій та досліджень. Питанням розвитку інженерно-педагогічної галузі в цілому та її термінологічних аспектів присвячені наукові дослідження провідних українських педагогів Н.Г. Ничкало, О.Е. Коваленко, В.М. Манька, О.І. Щербак, Ю.Ц. Жидецького, Л.І. Шевчук [1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9]. Окремі питання з проблеми розвитку галузі розкриті в наукових працях І.М. Бендери, В.І. Дуганця, С.В. Єрмакова [10, 11, 12, 13, 14 ,15].

^ Постановка завдання. Виходячи з особливостей підготовки викладачів для навчальних закладів професійної освіти і навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації як об’єкту досліджень та необхідності подальшого удосконалення інженерно-педагогічної освіти як предмета досліджень, метою наукових досліджень є оптимізація питань термінології в назвах різних напрямів підготовки фахівців-педагогів.

Відповідно до об’єкту, предмета і мети визначені такі завдання досліджень:

  • проаналізувати літературні джерела з питань термінології в галузі;

  • розглянути варіанти можливих назв галузі і виконати їх аналізи;

  • запропонувати авторську версію, оптимізовану за змістом та адаптовану зручністю користування, назви галузі.

^ Виклад основного матеріалу. Виконаємо аналіз існуючих варіантів назв і тих, що неофіційно використовуються або можуть бути використані.

Варіант 1. Класична назва «Інженерно-педагогічна освіта». Для доведення її доцільності слід усвідомити суть складової назви «інженерна».

Спочатку інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття «цивільний інженер» з'явилося в ХVІ ст. в Нідерландах і стосувалося будівельників мостів та доріг. У російській армії в ХVІ ст. інженерів називали «розмислами».

Етимологія терміну «Інженер» означає «створювач» інформації про архітектуру матеріальних засобів та досягнення мети або способу виготовлення цих засобів.

У словнику В. Даля знаходимо, що це вчений-будівельник, архітектор, зодчий споруд різного виду (не лише житлових).

Велика радянська енциклопедія пояснює, що інженер – це спеціаліст із вищою технічною освітою. Одночасно приводиться прямий приклад із французької мови – здібна, винахідлива людина.

Усі варіанти вказують на її все-таки технічний характер, а це певною мірою обмежує її застосування.

Варіант 2. Універсальна назва «галузево-педагогічна».

Офіційно Кабінетом Міністрів затверджено перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» («Перелік— 2006р.»), який регламентує галузі знань та напрями підготовки. Спроба простої комбінації назви галузі та узагальненої «педагогічна» наведена у табл. 1.

Таблиця 1

Варіанти назв педагогічної освіти за напрямом

Напрям підготовки

Варіанти назв за напрямами освіти

0101 Педагогічна освіта

Педагогічна освіта

0102 Фізичне виховання

Спортивно-педагогічна освіта

0201 Культура

Культурно-педагогічна

0302 Міжнародні відносини

Міжнародно-педагогічна

і.т.д. Всього 141





Аналізуючи штучно створені назви, бачимо, що при їх великій кількості (141) не завжди вони відображають суть (наповнення). Якщо йти шляхом формування назв, виходячи з групових галузей, їх кількість можна скоротити до 15-ти (табл. 2).


Таблиця 2

Варіанти назв педагогічної освіти за галузями

Галузь підготовки

Варіанти назв за напрямами

1

2

1. Освіта

Педагогічна освіта

2. Гуманітарні та мистецтво

Гуманітарно-педагогічна

3. Соціальні науки

Соціально-педагогічна

4. Інженерія

Інженерно-педагогічна

5. Будівництво і архітектура

Архітектурно-педагогічна

6. Геодезія і землеустрій

Геодезійно-педагогічна

7. Сільське, лісове і рибне господарство та переробка їх продукції

Аграрно-педагогічна

8. Техніка і енергетика в а.г.р. виробництві

Інженерно-педагогічна

9. Охорона здоров’я

Медично-педагогічна



Продовження таблиці 2

1

2

10. Соціальне забезпечення

Соціально-педагогічна

11. Сфера обслуговування

Соціально-педагогічна

12. Державне управління

Управляюче-педагогічна

13. Військові науки

Військово-педагогічна

14. Ветеринарія

Ветеринарно-педагогічна

15. Транспортна

Інженерно-педагогічна


Варіант 3. Об'єднуючий – «технолого-педагогічний».

Виходячи з того, що всі спеціальності, напрями, і, насамкінець, галузі, можна умовно розділити на дві категорії – педагогічну і технологічну, є доцільним вживання терміну "технолого-педагогічна освіта". Це дозволить під "технолого" складовою терміну розуміти будь-яку галузь, в тому числі і сьогоднішню "інженерно-педагогічну".

Однак склалася така думка, що термін "технологічна спеціальність" характерний для галузей, де є технології (вирощування, приготування, виробництва, виготовлення тощо), практично не називають технологами гуманітаріїв, юристів, лікарів тощо. Тому термін технолого-педагогічна освіта теж буде обмежений.

Варіант 4. «Професійно-педагогічна освіта». Вважаючи, що термін "професія" використовують стосовно будь-якої галузі, його можна прийняти за найбільш універсальний. Однак недоліком цього є те, що існує подібний "професійно-технічна освіта", де перша складова "професійно", означає категорію навчального закладу для отримання робочої професії. Цей недолік ліквідується, якщо додати рівень освіти, а саме – «вища професійно-педагогічна освіта».

Кількість галузево-педагогічних освіт може бути точніше вибрана, виходячи не з можливих назв чи варіантів комбінацій назв, а з освітньо-виробничої необхідності.

Викладачі вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації (науково-педагогічні працівники) можуть бути підготовлені через спеціальність «Педагогіка вищої школи» із серії «Специфічні категорії».

Викладачі вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації та навчальних закладів професійної освіти (групи Б і В) – інженерно-педагогічні працівники – готуються через вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації (факультети, відділення), заклади післядипломної освіти та педагогічні спеціалізації на базі основних.


Таблиця 3

Структура підготовки інженерно-педагогічних кадрів

Посади

Форма отриманої освіти

1

2

Викладачі вищих навчальних закладів ІІІ –ІV рівня акредитації (науково-педагогічні працівники)

Підготовка через спеціальність «Педагогіка вищої школи»

(специфічні категорії)

Підготовка через аспірантуру

Продовження таблиці 3

1

2

Викладачі навчальних закладів І –ІІ рівня акредитації (інженерно-педагогічні працівники)

Підготовка через післядипломну освіту ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації

Викладачі навчальних закладів профтехосвіти (інженерно-педагогічні працівники)

Підготовка через спеціальність»професійне навчання в галузі» в спеціалізованих ВНЗ, факультетах, відділеннях

Підготовка через спеціалізації в межах базових спеціальностей у ВНЗ


Вважаємо, що тільки класична за терміном схема отримання студентами технологічної та педагогічної складових вища галузево-педагогічна (інженерно-педагогічна в сучасній транскрипції) є повноцінною.

Післядипломна – це вимушена ситуаційна освіта, викликана зміною місця роботи, проживання тощо.

Галузево-педагогічна освіта через спеціалізацію обмежена, примітивна, сурогатна. Потрібно розвивати класичну галузево-педагогічну освіту через відповідні навчальні заклади, факультети, відділення (наочний позитивний приклад: Українська інженерно-педагогічна академія, ректор Е.О.Коваленко).

Для того, щоб визначити, скільки нам потрібно цих специфічних спеціальностей, треба проаналізувати базу майбутніх місць роботи на посадах викладачів спецдисциплін у навчальних закладах І-ІІ рівня акредитації та закладах професійної освіти, порівняти її з переліком спеціальностей ОКР «молодший спеціаліст», згрупувати за характером виду майбутні кваліфікації.

Варіант 5.

Згідно з переліком існуючих напрямів підготовки, далі «Перелік – 2006 року», зарегламентовано 17 напрямків із підготовки «бакалавр». Порівнюючи «Перелік – 2006» та додаток 1 до нього, визначаємо, що підготовка молодших спеціалістів буде проводитись за 15 напрямками. Спеціальності в галузі «Військові науки» не вказані і визначаються відповідним міністерством. Галузь «Специфічні категорії» не передбачають підготовку молодших спеціалістів. Загальна кількість визначених спеціальностей – 289: з них 161 – інженерних, 209 – інженерія, будівництво і архітектура, транспорт, геодезія і землеустрій, техніка і енергетика аграрного виробництва, 70 спеціальностей – неінженерного «характеру».

Таблиця 4

Кількість спеціальностей за ОКР «молодший спеціаліст»

Напрямки підготовки за переліком 2006 р.

Кількість спеціальностей за ОКР «молодший спеціаліст»

1

2

1.

Освіта

6

2.

Гуманітарні науки та мистецтва

15

3.

Соціальні науки, бізнес та право

15

4.

Природні науки

11

Продовження таблиці 4

1

2

5.

Інженерія

161

6.

Будівництво та архітектура

18

7.

Транспорт

23

8.

Геодезія та землеустрій

2

9.

Сільське, лісове і рибне господарство і переробка їх продукції

12

10.

Техніка та енергетика аграрного виробництва

5

11.

Ветеринарія

1

12.

Охорона здоров’я

11

13.

Соціальне забезпечення

2

14.

Сфера обслуговування

4

15.

Військові науки

-

16.

Безпека

3

17

Специфічні категорії

-




Всього

80


Їх можна згрупувати за характерними, особливостями:

  • гуманітарно-соціальні – 45

  • природничі – 11

  • медичні – 12

  • аграрні – 12

Враховуючи те, що група №1 «Освіта» в таблиці може бути як окрема назва, її не розглядаємо.

А далі можна прогнозувати назви освіт:

  • інженерно-педагогічна

  • соціально-педагогічна

  • медично-педагогічна

  • природничо-педагогічна

  • аграрно-педагогічна

Наведені назви можуть бути використані для неофіційних тлумачень, але знову ж таки, будь-яка з них не може презентувати всі групи одночасно (як сьогодні використовується назва «Інженерно-педагогічна»).

Тому є необхідність говорити про узагальнену назву, яка б об’єднувала всі назви і була універсальною. Виходячи з того, перша частина назви базується на «спеціальності», можна пропонувати назву «Спеціально-педагогічна освіта».

Однак термін «спеціальна (ий)» може трактуватися як «некласичний», «нетрадиційний», «незагальноприйнятий», хоча в свій час посада інженера-педагога в аграрних училищах мала назву «викладач спеціальних дисциплін». Відповідно, претендувати на універсальність цей варіант теж не може.

Ліквідувати цей недолік можна через використання суфікса «СТНО» - «спеціальністно-педагогічний». Але слід погодитися, що цей підваріант ще дальший від оптимального, ніж попередній.

Підсумовуючи, виділяємо напрацьовані варіанти назв освіти:

  1. Інженерно-педагогічна (існуюча).

  2. Галузево-педагогічна.

  3. Технолого-педагогічна.

  4. Професійно-педагогічна.

  5. Спеціально-педагогічна.

На наш погляд, найбільш привабливою є модернізована назва – «Вища професійно-педагогічна освіта».

Проведений поверхневий аналіз показує, що біля 30% професійно-педагогічних кадрів освіта отримує через «неповноцінні» освітні технології та системи – курси, спеціалізації.

Назріло питання відкриття нових спеціалізованих навчальних закладів, факультетів, відділів, які б готували професійно-педагогічні кадри для навчальних закладів І рівня акредитації та професійної освіти гуманітарно-соціального, природничого, медичного та інших напрямків, створення відповідних секцій при навчально-методичних комісіях із спеціальностей, і на сьогодні вкрай необхідного органу управління навчально-методичною роботою – науково-методичного центру професійно-педагогічної освіти.

^ Висновки та перспективи подальших досліджень. Не претендуючи на абсолютну істину, засвідчуємо авторське бачення проблеми. Закликаємо до дискусії і пошуку оптимального її вирішення.

Вбачаємо доцільним подальше дослідження розглянутих питань в напрямі системного аналізу проблеми фахово-педагогічної термінології в країнах ближнього і дальнього зарубіжжя. Особливо це відноситься до країн Європи і Російської Федерації.


Література

1. Коваленко О.Е. Інженерно-педагогічні кадри вирішують усе. Або майже все... // Вища школа. – 2006. – № 3. – С. 15-25.

2. Коваленко О.Е. Підготовка інженерів-педагогів: нові підходи // Проф.-техн. освіта, 2006. – № 1. – С. 7-8.

3. Коваленко О.Е. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів на рівні сучасних вимог // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. Випуск №5. – Харків, УІПА, 2003 - С. 32-39.

4. Минько В.М. Педагогічні дослідження у системі професійної підготовки вчителів у навчальних закладах Франції / В.М. Минько // Педагог професійної школи: 36. наук, праць / Редкол.: Н.Г. Ничкало, І.А. Зязюн, О.І. Щербак; Упорядники: Н.Г. Ничкало, О.І. Щербак. – К.: Науковий світ, 2002. – Вип. ІІ. – С. 249-252.

5. Жидецький Ю.Ц. Понятійно-термінологічний апарат ступеневої професійної освіти // Педагог професійної школи: Зб. наук. праць / Редкол.: Н.Г. Ничкало, І.А. Зязюн, О.І. Щербак та ін.; Упорядники Н.Г. Ничкало, О.І. Щербак. – К.: Науковий світ, 2003. – Вип. 6. – С. 42-49.

6. Ничкало Н.Г. Современные проблемы подготовки педагогических кадров для профессионально-технических учебных заведений: Метод. пособ. / Н.Г. Ничкало, Е.М. Ковальчук, О.И. Щербак. – К.: АПН Украины, Национальный наблюдательный центр Украины, 1999. – 46 с.

7. Щербак О.І. Державні стандарти. Засоби діагности­ки. Тести та практичні завдання зі спеціальності "Професійне навчання" (за профілями підготовки) / О.І. Щербак, Е.М. Ковальчук. – К.: Міністерство освіти і науки України, 2001. – 51 с.

8. Ничкало Н.Г. Профессиональное образование в Украине / МОН Украины, Национальный наблюдательный центр Украины / Н.Г. Ничкало, О.И. Щербак. В.В. Томашенко и др. – К.: Европейский Фонд Образования, 2002. – 40 с.

9. Аналіз куррікулума педагога професійної школи в Україні: Результати дослідження / О.І. Щербак, Я.Я. Болюбаш, Л.І. Шевчук; За ред. О.І. Щербак. – К: Наук, світ, 2003. – 35с.

10. Бендера І.М., Дуганець В.І. Підготовка інженерно-педагогічних кадрів в галузі механізації сільського господарства // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. Випуск №5. – Харків, УІПА, 2003 - С. 76-90.

11. Дуганець В.І., Бендера І.М. Удосконалення системи підготовки педагогічних кадрів для ПТНЗ // Професійно-технічна освіта. – 2003. – Вип.3. – C. 29-35.

12. Бендера І.М. Організація навчального процесу на принципах наскрізності при підготовці інженерів-педагогів в галузі механізації для аграрних закладів професійної освіти // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. Випуск №5. – Харків, УІПА, 2003 - С. 299-307.

13. Єрмаков С.В., Бендера І.М. Інженерно-педагогічні пріоритети і перспективи // Перспективна техніка і технології – 2005: матеріали Міжнар. студ. наук.-практ. конф. / МДАУ. – Миколаїв, 2005. – С.124-126.

14. Бендера І.М. Проблеми підготовки інженерно-педагогічних кадрів для системи аграрної професійної освіти // Реформування системи аграрної вищої освіти в Україні: досвід і перспективи: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 21 квіт. 2005 р. / Національна аграрна академія. – К., 2005. – Ч. 1. – С. 139-141.

15. Бендера І.М. Запрошуємо до дискусії: чому ми не любимо інженерно-педагогічну аграрну освіту // Професійно-технічна освіта. – 2007. – Вип. 4. – С. 28-30.


Бендера І.М.

Інженерно-педагогічна освіта. Термінологічний аспект

Розглядається питання доцільності використання різних термінів у назві вищої освіти, яка готує викладачів фахових дисциплін для роботи в навчальних закладах професійної освіти.

Ключові слова: інженер-педагог, інженерно-педагогічна освіта, спеціально-педагогічна освіта, освітньо-кваліфікаційний рівень, галузь, варіанти, термінологія.


Бендера И.Н.

Инженерно-педагогическое образование. Терминологический аспект

Рассматривается вопрос целесообразности использования различных терминов в названии высшего образования, которое готовит преподавателей профессиональных дисциплин для работы в учебных заведениях профессионального образования.

Ключевые слова: инженер-педагог, инженерно-педагогическое образование, специально-педагогическое образование, образовательно-квалификационный уровень, отрасль, варианты, терминология.


I. Bendera

Engineering Pedagogical Education. Terminological Aspect

The different usage practicability question is observed in the higher education title, which qualifies the professional discipline teachers for work in the educational establishments.

Key words: an engineer – pedagog, education, branch, variants, terminology.


Стаття надійшла до редакції 11.12.2008р.

Схожі:

Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconО., Яресько К. В. Методологія педагогіки: багатовимірний аспект розгляду постановка проблеми
Результатом їх інтеграції є знання різної природи: психолого-педагогічні, інженерно-педагогічні, соціолого-педагогічні тощо, а також...
Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconПедагогічна освіта як умова сталого розвитку суспільства
«Педагогическое образование как условие стабильного развития общества: технологический аспект»
Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна
Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків
Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія костюченко Михайло Петрович
Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків
Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconСучасне мистецтво: зміна головної парадигми анотація
Подані результати спроби систематизації основних ознак сучасного мистецтва, його стильових особливостей. Окреслено термінологічний...
Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconContents Secondary School Pedagogy
«Education and Pedagogical Sciences» («Освіта та педагогічна наука»). Освіта Донбасу. 2013, №1 (56)
Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconВихватенко М. Науково-педагогічна діяльність та педагогічна спадщина Я. Б. Рєзника / М. Вихватенко
Вихватенко М. Науково-педагогічна діяльність та педагогічна спадщина Я. Б. Рєзника / М. Вихватенко // Освіта Донбасу – Науково–методичне...
Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія зимогляд Наталія Сергіївна удк 377. 147. 156: 687 формування та моделювання змісту навчання проектування швейних виробів майбутніх дизайнерів одягу
Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Харків
Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconМіністерство освіти І науки україни державний вищий навчальний заклад
«Професійна освіта. Комп’ютерні технології» галузі знань 0101 «Педагогічна освіта»
Інженерно-педагогічна освіта термінологічний аспект iconДля вступу на навчання для здобуття окр "бакалавр" на базі окр "молодший спеціаліст" за напрямом «Дошкільна освіта»
Педагогічна освіта спеціальності 010101 Дошкільна освіта, навчальних програмах дисциплін
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи