Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми icon

Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми




Скачати 148.21 Kb.
НазваУдосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми
Дата18.04.2013
Розмір148.21 Kb.
ТипДокументи

УДК 378.147.2.

© Лісовицький В.І.


УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ПІДГОТОВКИ, ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ


Постановка проблеми. На відміну від системи освіти Російської Федерації, в якій технікуми та коледжі належать до системи середньої професійної освіти, в Україні ці навчальні заклади належать до вищих відповідно 1 та 2 рівнів акредитації. Технікуми здійснюють підготовку фахівців освітнього рівня «неповна вища освіта» та освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст», а коледжі – «базова вища освіта» і освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр»[1].

У системі професійної освіти України існує ряд протиріч, які стосуються системи підготовки, визначення профілю, професійної назви кваліфікацій та інші, що вимагають термінового рішення.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ця проблема стосується також і системи вищої професійно-педагогічної освіти, яка представлена індустріально-педагогічними технікумами, Київським професійно-педагогічним коледжем та Українською інженерно-педагогічною академією (УІПА м. Харків), які здійснюють підготовку педагогічних працівників (викладачів, майстрів виробничого навчання) для системи професійно-технічної освіти за спеціальністю «Професійне навчання (за профілем підготовки)».

^ 1–е протиріччя стосується вищих професійних училищ (ВПУ), які мають відповідну ліцензію і готують фахівців із професійно-технічною освітою як один з ПТНЗ, що належить до системи ПТО (стаття 41 Закону України «Про освіту»), та освітньо-кваліфікаційним рівнем «молодший спеціаліст» і кваліфікацією «технік-технолог» тощо [2],[10].

Чому ВПУ не віднести до системи вищої освіти?

^ 2–е протиріччя пов’язане з тим, що в нормативних документах немає чіткого визначення профілю підготовки для спеціальності «Професійне навчання». Тому розробники стандартів (ГСВО) назву профілю встановлюють у залежності від базової (технічної, технологічної, економічної та інших) спеціальності, тобто спеціалізації [4], [7].

В окремих випадках це доцільно. Наприклад, спеціальність: Професійне навчання. Зварювальне виробництво; Професійне навчання. Швейне виробництво.

В інших випадках назва профілю звужує сферу використання педагогічного працівника. Наприклад, спеціальність «Професійне навчання. Експлуатація та ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв» стосується педагогічних працівників, що будуть здійснювати підготовку електрослюсарів із ремонту та обслуговування електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв гірничо-видобувних підприємств. А хто буде навчати машиністів електровозів, прохідників та інших робітників? Тому визначення профілю для окремих спеціальностей краще робити за галузевою ознакою для зменшення кількості профілів спеціальності «Професійне навчання» та організації процесу їх ліцензування. Наприклад, можливі варіанти профілізації:

  • Професійне навчання. Гірництво (Гірнича справа);

  • Професійне навчання. Радіотехніка;

  • Професійне навчання. Машинобудування;

  • Професійне навчання. Металообробка;

  • Професійне навчання. Будівництво;

  • Професійне навчання. Автомобільна справа;

  • Професійне навчання. Автоматичні системи та зв'язок;

  • Професійне навчання. Електроенергетика

та інші.

3 протиріччя виникає при визначенні галузі діяльності або об’єкту діяльності спеціаліст. У нормативних документах на розробку ГСВО позначено:

  • для освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» визначається предметна галузь діяльності, а бакалавра, спеціаліста та магістра – узагальнений об’єкт діяльності [3], [10].

Проте для підготовки фахівців із педагогічною освітою ВНЗ 1 рівня акредитації (з кваліфікацією – майстер виробничого навчання, вчитель праці та креслення, вчитель початкових класів та інших) потрібно визначати не стільки предметну галузь, а узагальнений об’єкт діяльності – «процес професійного або трудового навчання особи».

Або краще, щоб фахівці з вищою педагогічною освітою готувались тільки на рівні «бакалавр», а не «молодший спеціаліст», із визначенням механізму переходу індустріально-педагогічних технікумів у розряд ВНЗ 2 рівня акредитації.

4 протиріччя стосується змішування назви кваліфікації з назвою освітньо-кваліфікаційного рівня у ВНЗ 2 рівня акредитації.

Наприклад, кваліфікації:

  • бакалавр професійної педагогіки;

  • бакалавр професійного навчання;

  • бакалавр професійної освіти;

  • бакалавр професійної підготовки

визначені неправильно.

Краще назву кваліфікації визначати так, як зазначено в Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти України – «педагог професійного навчання», який поєднує професійну підготовку викладача спеціальних дисциплін та майстра виробничого навчання.

^ Постановка завдання. Назва кваліфікації повинна визначатися відповідно з Державним класифікатором професій (КП), а освітньо-кваліфікаційний рівень відповідно до «Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)» [4], [6].

Існують і інші протиріччя, що стосуються ступеневої системи вищої професійної та професійно-технічної освіти, організації навчально-виховного процесу за ступеневою системою тощо [11].

Це стосується узгодження ГСВО ступеневої системи, навчальних планів та навчальних програм, скорочення загального терміну підготовки фахівців за рахунок перезаліку окремих дисциплін, які вивчаються на різних ступенях; або скорочення часу на їх вивчення; скорочення часу на підготовку фахівців за рахунок впровадження інноваційних технологій навчання; використання міжпредметних зв’язків та інше [9].

^ Виклад основного матеріалу. У Донецькому індустріально-педагогічному технікумі впроваджена з 1995 року (спочатку як експериментальна) та апробована протягом 12 років ступенева система підготовки майстрів виробничого навчання, яка підтвердила своє право на існування.

^ 1–ий ступінь (2 роки) – це професійно-технічний навчальний заклад із дворічним терміном навчання та чітким розподілом на загальноосвітню ланку (старша школа 10-11 класи – 1 рік) і ПТНЗ (на базі 11 класів – 1 рік) для підготовки кваліфікованих робітників 3-го кваліфікаційного розряду за трьома технічними профілями підготовки – елетрогазозварювальник, електрослюсар підземний, радіомонтажник.

Це дозволило вирішити проблему з наданням майбутнім майстрам виробничого навчання робітничої кваліфікації відповідно до вимог ОКХ ГСВО для студентів, які вступають у технікум не після ПТНЗ, а на базі 9 або 11 класів.

^ 2–ий ступінь (2 роки) – технічна мета – підготовка фахівців із кваліфікацією техніка-технолога відповідного профілю (технік-технолог зварювального виробництва, гірничий технік-електромеханік, радіотехнік).

^ 3–ій ступінь (10 місяців) – педагогічна, для підготовки педагога професійного навчання (майстер виробничого навчання, викладач спеціальних дисциплін та інші) при організації прийому на 3 ступінь випускників ВНЗ 1 та 2 рівнів акредитації різних спеціальностей [8].

Можна виділити ще й ^ 4–ий ступінь – навчально-консультаційний центр (3 філії кафедр УІПА), який працює на базі технікуму з 1999 року і здійснює підготовку фахівців рівнів бакалавр-спеціаліст-магістр за профілем підготовки майстрів виробничого навчання [5].

Існуюча модель ступеневої системи підготовки педагога професійного навчання є унікальною й існує в Україні тільки в ДІПТ. Досвід її впровадження та апробація дозволили виявити переваги цієї системи.

Серед них:

  1. Реалізована можливість скорочення загального терміну навчання від 11-12 років до 8-9 років з отриманням повної вищої освіти рівня спеціаліст або магістр для тих, хто навчається за всіма ступенями. При цьому досягається економія не тільки бюджетних коштів, але й коштів тієї частини студентів, які навчаються за контрактною формою.

  2. Існує реальна перспектива отримання повної вищої інженерно-педагогічної освіти рівнів – спеціаліст або магістр для вступників технікуму, а це стимулює свідоме оволодіння професією та перспективу більш широкого вибору місць майбутнього працевлаштування (за рахунок отримання робітничої, технічної та педагогічної спеціальностей на різних рівнях).

  3. Підвищення якості підготовки фахівців, тому що кожна ступінь підготовки організаційно, структурно та узгодженням змісту виступають достатньою базою для навчання на наступному етапі. Рейтинговий відбір (відсів та поповнення на кожному етапі) дозволяє управляти якістю відбору майбутніх педагогічних працівників. Це підтверджується відгуками науково-педагогічних працівників УІПА (м. Харків та м. Стаханов), які завершують підготовку інженерів-педагогів у філіях навчально-консультаційного центру, який створено на базі технікуму.

  4. На 3 ступені майбутні майстри виробничого навчання мають можливість підвищити кваліфікацію з основної робітничої професії до рівня 4 розряду, а також отримати за період навчання 2-4 суміжних професії на рівні 2-3 розряду за модульною технологією професійного навчання ( за рахунок ліцензування підготовки на першій ступені та ліцензованої системи курсової підготовки з різних професій у співдружності з Донецьким обласним центром зайнятості населення за значно коротший термін).

  5. Краще адаптована до сьогоднішніх ринкових умов система працевлаштування випускників технікуму, які отримують кілька спеціальностей різного рівня з виданням необхідних документів: дипломів, посвідчень, допусків до роботи тощо.

  6. Можливість зарахування на різні ступені навчання для вступників, що мають відповідну базову освіту, а також вихід після закінчення ступені (поповнення ступенів для виконання державного замовлення здійснюється за рахунок відповідних навчальних закладів – шкіл, ПТНЗ, технікумів, коледжів тощо).

  7. На 3 ступінь навчання можуть бути зараховані (при наявності вакантних місць) за конкурсом дипломів про освіту випускники ВНЗ 1-4 рівнів акредитації для педагогічної підготовки за їхньою базовою підготовкою.

Для ІПТ, який має окрему педагогічну ступінь (ступенева система підготовки ДІПТ), кількість профілів із підготовки майстрів виробничого навчання може бути необмеженою, і вони повинні визначатися за базовою спеціальністю (за дипломом випускника ВНЗ). Для цього не потрібне обов’язкове ліцензування нових профілів, а лише дозвіл Міністерства освіти і науки України на видання дипломів про вищу педагогічну освіту за профілями, зазначеними в дипломах, які подаються при зарахуванні на педагогічну ступінь.

ДІПТ має досвід ступеневої підготовки фахівців із різних профілів за заочною формою навчання, а за наявності навчальних приміщень і відповідній модернізації навчальної матеріально-технічної бази та шляхом укладання двосторонніх договорів з ПТНЗ та ВНЗ 1 та 2 рівнів акредитації для проведення практичної підготовки з окремих дисциплін.

ДІПТ має можливість здійснювати підготовку майстрів виробничого навчання з профілів:

    • швейне виробництво;

    • кулінарія;

    • комерційна діяльність;

    • бухгалтерський облік;

    • автомобільна справа;

    • сфера обслуговування та інші.

  1. На педагогічну ступінь зараховуються цілком дорослі, більш свідомі та зрілі студенти, які в основному прагнуть професійного зростання (отримати вищу кваліфікацію з робітничої професії і в перспективі повну вищу освіту рівня спеціаліст або магістр).

  2. Інтенсифікація навчального процесу педагогічної підготовки полягає в тому, що практично всі дисципліни психолого-педагогічної підготовки вивчаються крупними блоками за порівняно короткий час. Це стосується в першу чергу дисципліни «Теорія та історія педагогіки», яка вивчається не за 2 семестри, а за 1 семестр на 5 курсі. У цей же час виконується комплексна курсова робота з професійної педагогіки, яка складається з психологічного та педагогічного розділів і її виконання носить випереджальний характер, тому що вивчення педагогіки ще не завершилось.

Паралельно з теорією та історією педагогіки вивчаються дисципліни «Професійна педагогіка», «Методика професійного навчання», які мають жорсткі зв’язки з педагогікою. Навчальним планом спеціальності передбачається незначне випередження у вивченні педагогіки за рахунок збільшення кількості годин (режим занять – 8 годин на тиждень).

  1. Зарахування на інженерно-педагогічну 4 ступінь здійснюється без вступних іспитів на основі конкурсу дипломів молодших спеціалістів та направлення (рекомендації) педагогічної ради, що є додатковим стимулом та збільшує можливості кожного студента технікуму отримати повну вищу освіту рівня спеціаліст та магістр.

Серед недоліків ступеневої системи підготовки, яка запроваджена в технікумі, слід відзначити:

  1. Важче встановлювати та регулювати систему міжпредметних зв’язків із вивчення дисциплін психолого-педагогічного, професійно-орієнтованого та спеціального циклів, узгоджувати графіки виконання індивідуальних завдань (курсових робіт або проектів) і проведення практик (ознайомчої, підвищення розряду з робітничої професії, комплексної педагогічної) з реальними умовами роботи підприємств та профільних ПТНЗ.

  2. Інтенсивне вивчення окремих блоків дисциплін створює перенавантаження студентів через значний обсяг самостійної роботи.

  3. Важче формувати професійну педагогічну спрямованість студентів, тому що окремі вибіркові дисципліни не завжди вдається внести в зміст підготовки робітника або техніка за фахом.

Наприклад, запланована вибіркова дисципліна «Вступ до фаху» в обсязі 54 години, метою якої є ознайомлення з системою ПТО України та видами діяльності майстра виробничого навчання, на 2 курсі не вивчається через обмежене фінансування вибіркових навчальних дисциплін та скорочення аудиторного тижневого навантаження до 30 годин (замість 36 годин) у зв’язку з економією бюджетних коштів та іншими обмеженнями.

  1. Низька перспектива працевлаштуванням після закінчення технікуму за своєю педагогічною спеціальністю у зв’язку з демографічною кризою та економічною нестабільністю (зменшення кількості ПТНЗ та контингенту учнів).

  2. Низький рівень оплати праці педагогічних працівників (знижується престиж професії педагога) в порівнянні з окремими малокваліфікованими працівниками (прибиральниця в банку отримує платню вищу за педагога).

  3. Окремим студентам доводиться поєднувати навчання з роботою в різних організаціях, на підприємствах (не завжди за фахом), починаючи з 4 та 5 курсів. Це стосується малозабезпечених сімей, де батьки не можуть матеріально підтримувати дітей, та сімейних студентів. Головними причинами пошуку роботи студентами є: збільшення сфери платних освітніх послуг (зростання цін на підручники, посібники, канцтовари; користування ксероксом, комп’ютерною технікою й оплати житлово-комунальних послуг за підвищеними тарифами; інфляція та зростання цін на продукти харчування та інші соціальні проблеми). Зростання стипендії не в змозі компенсувати всі ці потреби та послуги.

  4. У значної частини молоді, які закінчують загальноосвітні школи, слабка підготовка, низький інтелект, вони мало читають (телебачення замінює засоби культури, почасти відбувається деградація й аморалізація молоді), відсутня мотивація у виборі професії і практично відсутні потяг та бажання навчатися, легка адаптація до шкідливих звичок (куріння, алкоголізм, наркоманія).

Перелік соціальних негативних процесів у суспільстві продовжують безробіття (це стосується як батьків, так і дітей, що поповнюють ці ряди), демографічна криза та економічна нестабільність у суспільстві в умовах становлення капіталістичної ринкової економіки.

^ Висновки і перспективи подальших досліджень. У системі вищої професійно-педагогічної освіти Донецький індустріально-педагогічний технікум створив свою систему ступеневої підготовки, яка апробована протягом 12 років і пройшла перевірку часом.

Основні пропозиції з функціонування та удосконалення ступеневої системи вищої професійно-педагогічної освіти у ВНЗ 1 та 2 рівнів акредитації, вказані при визначенні переваг та недоліків із досвіду роботи ДІПТ. Як Додаток пропонується Планова структура професійно-педагогічної підготовки в технікумі.


Література

  1. Закон України про вищу освіту [Текст]: за станом на 19 жовтня 2006 року / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 2006. – 64с. – (Закони України).

  2. Закон України „Про професійно-технічну освіту". „Освіта України" №12 від 18.03.1998 р. – 8с.

  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 року № 507 з врахуванням змін і доповнень за погодженням Кабінетом Міністрів Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями. – 3с.

  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65 Про затвердження положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту). – 8с.

  5. Наказ Міносвіти України від 19.01.1994 р. № 13 Про затвердження положення про навчальний та начально-науково-виробничий комплекси. – 12с.

  6. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти. К.: ВВП „КОМПАС", 1997. – 163с.

  7. Волков О. Безперервна багаторівнева професійна освіта. „Педагогічна газета", № 4, Квітень, 2005р.

  8. Джантіміров А.Ю. Ступенева система підготовки фахівців у Донецькому індустріально-педагогічному технікумі. Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції 3-4 лютого 1998 року. Донецьк: ІПО ІПП, 1998. – С. 58-62.

  9. Педагогічна книга майстра виробничого навчання. Навч.-метод. посібник / Н.Г. Ничкало, В.О. Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. - К.: Вища школа, 1992. – 334 с.

  10. Панасевич Д.Б., Солоденко А.К. Аналіз структури і змісту Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 року № 65. Науково-методичний збірник „Проблеми освіти", вип. 21, К.: 2000. – С. 23-32.

  11. Устемиров К., Шаметов Н.Р., Васильев И.Б. Профессиональная педагогика. / Под ред. К. Устемирова. Алматы. - 2005. – 432 с.


Лісовицький В.І.

Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання

У статті розглядаються основні проблеми та протиріччя, що стосуються змісту професійно-педагогічної підготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання. Наведено досвід педагогічного колективу з формування змісту ступеневої підготовки фахівців у Донецькому індустріально-педагогічному технікумі.


Лисовицкий В.И.

Совершенствование содержания подготовки, переподготовки и повышения квалификации мастеров производственного обучения

В статье рассматриваются основные проблемы и противоречия, которые касаются содержания профессиональной педагогической подготовки и повышения квалификации мастеров производственного обучения. Приведен опыт работы по формированию содержания ступенчатой подготовки специалистов в Донецком индустриально-педагогическом техникуме.


V. Lisovitskiy

Improvement of Content of Training, Conversion and Advanced Training of Vocational Teachers

The article deals with main problems and contradictions that concern the content of professional pedagogical training and raising qualification of vocational teachers. Experience of teachers in developing the convent of specialists staged training in Donetsk industrial-pedagogical technical school is presented.


Стаття надійшла до редакції 18.08.2008р.


Додаток 1

^ ПЛАНОВА СТРУКТУРА

вивчення психолого-педагогічного циклу дисциплін та окремих фахових дисциплін для формування професійних умінь та здібностей в Донецькому індустріально-педагогічному технікумі за ступеневою системою підготовки педагога професійного навчання (майстра виробничого навчання) зі спеціальності 5.010104 Професійне навчання (за профілем підготовки)

^ 1 ступінь (робітнича) 2 ступінь (технічна) 3 ступінь (педагогічна)

1 курс

2 курс




3 курс

4 курс




5 курс

загальноосвітня школа 10-11 кл – 1 рік

ПТНЗ з підготовки кваліфікованого робітника 3 розряду – 1 рік




Підготовка техніка за профілем (базова спеціальність) – 2 роки




Підготовка педагога (майстра в/н) – 10 місяців

1 сем 2 сем 2 сем 1 сем 2 сем

Професійнаадаптація (54 год)

Вступ до фаху (54 год)

Вікова фізіологія та гігієна (54 год)

Загальна психологія (162 год)

Теорія та історія педагогіки (162 год)


Ділова активність в ПТО (54 год)

Орг. і методика виховної роботи (108 год)






Психологія праці (81 год)

Вікова та педагогічна психологія (54 год)




Додаток:

За вибором навчального закладу в зміст підготовки фахівців з вищою педагогічною освітою можна вносити дисципліни за переліком освітньо-професійної програми :

-
Естетика (54 год)

Етика (54 год)
Культура ділового мовлення (3 курс, 1 сем.);

- Науково-дослідницька робота студентів (НДРС – 108 год) (4-5 курс);

-
Професійна педагогіка (162 год);

комплексна курсова робота
Логіка (54 год) (3 курс;)

- Риторика (54 год) (4-5 курси);

- Основи акторської майстерності (факультатив – 54 год) (3-5 курси)

т
Методика професійного навчання (216 год);

курсовий проект
а інші.


Предмети вузької спеціалізації (84 год)

Інформаційні системи освіти (54 год)

Технічні засоби навчання (108 год)

Практика з підвищення розряду з робітничої професії

Ознайомча пед. практика (1 тиждень)

Професійна самоактуалізація (факультатив)

Переддипломна педагогічна практика

Схожі:

Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconФормування умінь технічної творчості в майбутніх майстрів виробничого навчання постановка проблеми
...
Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconПроблеми організації та змісту підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжів у контексті компетентнісного підходу постановка проблеми
Проблеми організації та змісту підвищення кваліфікації педагогічних працівників коледжів у контексті компетентнісного підходу
Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconЦентр дистанційного навчання І Центр підвищення кваліфікації кадрів іпо доннту спільно з Центром підвищення кваліфікації и перепідготовки кадрів Красноармійського індустріального інституту 14 грудня 2010р
По доннту спільно з Центром підвищення кваліфікації и перепідготовки кадрів Красноармійського індустріального інституту 14 грудня...
Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconСпособи удосконалення змісту педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів постановка проблеми
Постановка проблеми. Входження освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору обумовлює певні...
Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconДо питання змісту професійної підготовки майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю Постановка проблеми
Тому підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-педагогів вимагає перш за все всебічного вдосконалення цілей та змісту інженерно-педагогічної...
Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconФінансування підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації

Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconМетодика проведення лекційних занять у вищих навчальних закладах в умовах гуманізації освіти Постановка проблеми
Постановка проблеми. Світова педагогічна наука інтенсивно шукає нові організаційні форми для оптимізації процесу навчання. Але поки...
Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconКонцепція формування поліізоморфної системи змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання
Постановка проблеми. Збільшення обсягів навчальної інформації, необхідність докорінної переробки і оновлення блоку існуючих навчальних...
Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconЦілеформування навчальної діяльності у студентів в інтенсивних технологіях навчання постановка проблеми
Постановка проблеми. Збільшення об’ємів навчальної інформації, необхідність докорінної переробки і оновлення блоку існуючих навчальних...
Удосконалення змісту підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання постановка проблеми iconВища освіта – за скороченим терміном навчання !
Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації Херсонського державного університету оголошує прийом слухачів, які мають середню...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи