Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми icon

Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми




Скачати 178.03 Kb.
НазваДіагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми
Дата24.04.2013
Розмір178.03 Kb.
ТипДокументи

УДК 378.14

© Челпанов О.С., Комишан А.І., Хударковський К.І.


ДІАГНОСТИКА КОМПЕТЕНТНостей випускника вищого навчального закладу


Постановка проблеми. Сьогодні при підготовці фахівців у вищій школі України використовується кваліфікаційний підхід до освіти, суть якого полягає в тому, що стандарти вищої освіти  освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійні програми підготовки і засоби діагностики якості вищої освіти орієнтують вищі навчальні заклади (ВНЗ) в основному на формування в студентів професійних якостей фахівців, що забезпечують виконання випускниками професійних функцій, визначених узагальненим об’єктом діяльності після випуску з ВНЗ.

При кваліфікаційному підході парадигма освіти, так звана ЗУН (знання, уміння, навички), яка реалізується в традиційній (роз’яснювально-ілюстративній) системі навчання, орієнтована на засвоєння студентами предметних, рознесених по багатьом навчальним дисциплінам знань, умінь та навичок.

Прийнята на практиці система оцінювання якості вищої освіти випускника ВНЗ тільки по оцінках в балах, одержаних студентом на контрольних навчальних заходах, передбачених навчальним планом, не повністю відповідає Закону України “Про вищу освіту”, де визначено, що “якість вищої освіти – сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства”.

Це твердження базується на тому, що оцінки в балах, одержані студентом на контрольних навчальних заходах, передбачених навчальним планом, не повною мірою характеризують рівень професійної компетентності та інші якості випускника ВНЗ, сформульовані в Законі України “Про вищу освіту” стосовно якості вищої освіти. Варто зазначити, що у відомих роботах [1, с.241; 7, с.18] поняття “компетентність” трактується як володіння знаннями, уміннями, навичками, життєвим досвідом, що дозволяє судити про будь-що, робити або вирішувати що-небудь. Крім того, практика показує, що не всі студенти-відмінники мають високі моральні, психологічні та інші соціально значущі якості.

У зв’язку з цим висувається завдання забезпечення освітою більш повного, особистісного і соціально орієнтованого результату освітньої діяльності того, хто навчається. Висловлене повною мірою відповідає принципам Болонського процесу, спрямованим на формування до 2010 року єдиного європейського простору вищої освіти, важливе місце в якому посідають проблеми створення загальноєвропейської системи забезпечення якості вищої освіти. У цій системі результат вищої освіти пропонується оцінювати рівнем компетентності фахівця – випускника ВНЗ.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. У багатьох наукових публікаціях із проблем вищої освіти [2-8] ставляться питання, що парадигма освіти ЗУН не повною мірою враховує зміни, що відбуваються в світі, зміни в галузі цілей освіти, які співвідносяться з глобальною задачею входження випускників ВНЗ до соціального світу, їх адаптацією до соціального життя і продуктивної трудової діяльності.

Згідно з принципами Болонського процесу, замість парадигми освіти ЗУН пропонується використовувати принципово нову парадигму вищої освіти CBE (Competence – based education), основану на формуванні у студентів певних компетенцій та діагностуванні рівня компетентностей фахівців-випускників ВНЗ як результату вищої освіти.

У своїй роботі Н.Ю. Шведова тлумачить поняття “компетенція” як коло питань, в яких хтось добре освічений; коло чиїхось повноважень, прав [9].

На основі узагальнення наукових праць російських психологів у роботі [2] при визначенні актуальних видів компетенцій та їх змісту запропоновано виходити з таких положень:

людина є суб’єкт спілкування, пізнання, праці;

людина проявляє себе у системі ставлення до суспільства, інших людей до себе, до праці;

компетентність людини має вектор розвитку, що постійно розширюється;

професіоналізм включає компетентності.

Згідно з документами Комісії європейських спільнот (Commission of the European Communities, 2005 р.), підсумкова (оцінювана) компетенція фахівця повинна включати когнітивну, функціональну та особистісну складові.

^ Постановка завдання. Метою цієї статті є дослідження сутності компетентнісного підходу до визначення змісту підготовки та надання пропозицій щодо діагностики компетентності військових фахівців.

^ Виклад основного матеріалу. Сьогодні в Міністерстві освіти і науки України проводиться робота над формуванням вимог та рекомендацій щодо структури та змісту нових стандартів вищої освіти, які повинні бути сформовані на основі компетентнісного підходу до визначення змісту підготовки та системи кредитів ECTS згідно з принципами Болонського процесу. Мова іде не про повну заміну існуючого змісту освіти, а про зміщення акцентів в оцінці значущості його результатів.

Компетентнісний підхід до вищої освіти означає, що результат вищої освіти діагностується як підготовленість випускника ВНЗ до здійснення професійної діяльності, такого, що має не тільки знання, уміння і навички по спеціальності підготовки, але й такі особистісні якості як мотивація до продуктивної діяльності, рівень розвитку інтелекту, ступінь засвоєння культурних та етичних норм та інших якостей соціального і гуманітарного характеру.

У наукових публікаціях із проблем вищої освіти розглядаються різні підходи до структурування видів компетенцій. Усі види компетенцій можна об’єднати у три групи [2].

^ Перша група об’єднує компетенції, що відносяться до самої людини як особистості, суб’єкту діяльності та спілкування. До цієї групи входять компетенції: збереження здоров’я; ціннісно-смислова; громадянськості; самовдосконалення та саморозвитку.

^ Друга група об’єднує компетенції, що відносяться до соціальної взаємодії людини та соціальної сфери. До цієї групи входять компетенції: інтеграції знання; соціальної взаємодії; спілкування.

^ Третя група об’єднує компетенції, що відносяться до діяльності людини: пізнавальна, інформаційно-технологічна, предметна.

Тобто такий поділ компетенцій на групи повністю співпадає з рекомендаціями Комісії європейських спільнот щодо складових компетенцій фахівця.

Виходячи з наведених вище компетенцій, можна перейти до визначення компетентності фахівця, розуміючи під компетентністю якість фахівця, який має вищу освіту певного ступеня (бакалавр, магістр), що виражається в готовності (здатності) на його основі до успішної (продуктивної, ефективної) діяльності з урахуванням її соціальної значущості і соціальних ризиків, які можуть бути з нею пов’язані.

Під компетентністю випускника вищого навчального закладу ми розуміємо інтегральну характеристику особистості фахівця, що відображає рівень необхідних знань, вмінь, навичок, професійно важливих якостей, достатніх для виконання ним посадових обов’язків, а також рівень знань і умінь, необхідних для професійного зростання, зміни профілю роботи, а також інноваційної діяльності.

Компетентного фахівця відрізняє уміння серед багатьох рішень обирати оптимальне, аргументовано спростовувати хибні рішення, піддавати сумніву ефектні, але неефективні рішення, тобто мати критичне мислення. Компетентність передбачає також постійне оновлення знань, володіння новою інформацією для успішного вирішення професійних завдань у визначений час та в певних умовах. Професіонал повинен не тільки розуміти сутність проблеми, але й уміти вирішити її практично. Причому в залежності від конкретної ситуації фахівець може застосувати той чи інший метод, який найбільш придатний до даних умов.

Оскільки підготовка військового фахівця для Збройних Сил України інтегрована в державну систему вищої освіти України, слід очікувати, що й у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ) буде здійснений перехід на компетентнісний підхід до військової освіти, насамперед, до діагностики якості підготовки військових фахівців.

Для ілюстрації компетентнісного підходу до діагностики якості вищої освіти випускника ВВНЗ нижче наводиться таблиця 1, де три групи компетентностей поділяються на складові, а для якісної оцінки кожної з них використовуються характеристики, запропоновані в роботі [2]. Ці характеристики використовуються як критерії кількісних оцінок кожної складової компетентності й інтегральної компетентності військового фахівця.

У цій таблиці, з метою скорочення її об’єму, наведені далеко не всі складові кожної групи компетентностей. Визначення повного переліку складових компетентностей кожної групи та їх найменувань є предметом самостійних досліджень. Згідно з таблицею 1 інтегральна оцінка компетентності військового фахівця ОК буде визначатися сумою оцінок Оі трьох груп компетентностей з урахуванням їх вагових коефіцієнтів αі:

. (1)

Чисельне значення вагових коефіцієнтів кожної групи компетентностей αі можуть бути визначені шляхом опитування експертів. Ці значення залежать від вимог до компететностей фахівців у залежності від особливостей військово-професійної діяльності та соціальної сфери, в якій ця діяльність здійснюється. Якщо враховувати різну вагу характеристик відповідних компетентностей фахівця, то чисельне значення і-ої оцінки у співвідношенні (1) буде визначатися сумою:

, (2)

де О, О, О, β1j, β2j, β3j – оцінки складових компетентностей в кожній групі компетентностей і вагові коефіцієнти цих оцінок.

Таблиця 1

Види компетентностей військового фахівця та їх характеристика

Види компетентностей

військового фахівця

Характеристики складових компетентностей




Готовність до прояву компетентності (мотиваційний аспект)

Володіння знанням змісту компетентності (когнітивний аспект)

Прояв компетентності в стандартних і нештатних ситуаціях (поведінський аспект)

Ставлення до змісту компетентності та об’єкту її прикладання (ціннісно-смисловий аспект)

Емоційно-вольова регуляція процесу і результати прояву компетентності

Оцінка складових компетентності військового фахівця

1

2

3

4

5

6

7

1. Компетентності, що відносяться до самої людини як особистості, суб’єкту військово-професійної діяльності



















1.1. Знання та дотримання норм здорового образу життя

О111

О112

О113

О114

О115

О11

1.2. Ціннісно-смислова орієнтація у світі (цінності життя, культури, науки, історії України)

О121

О122

О123

О124

О125

О12

1.3. Інтеграція знань: структурування знань, розширення та застосування накопичених знань

О131

О132

О133

О134

О135

О13

1.4. Громадянськості: знання та дотримання прав і обов’язків громадянина України

О141

О142

О143

О144

О145

О14

1.5. Саморозвитку та вдосконалення: смисл життя, професійний розвиток, язиковий і мовний розвиток, оволодіння культурою української мови, володіння іноземною мовою

О151

О152

О153

О154

О155

О15

Оцінка компетентностей 1
















О1

2. Компетентності, що відносяться до соціальної взаємодії військового фахівця та соціальної сфери




















Продовження таблиці 1

1

2

3

4

5

6

7

2.1. Соціальна взаємодія з суспільством, сім’єю, військовим колективом; конфлікти та їх гасіння; соціальна мобільність

О211

О212

О213

О214

О215

О21

2.2. Спілкування: усне та письмове, діалог, створення та сприйняття тексту; діловодство; комунікативні здібності

О221

О222

О223

О224

О225

О22

Оцінка компетентностей 2
















О2

3. Компетентності, що відносяться до військово-професійної діяльності військового фахівця



















3.1. Пізнавальна діяльність: постановка та вирішення пізнавальних завдань; створення та вирішення проблемних ситуацій; продуктивне пізнання

О311

О312

О313

О314

О315

О31

3.2. Знання військових статутів Збройних Сил України

О321

О322

О323

О324

О325

О32

3.3. Уміння організувати виконання підлеглими вимог військових статутів Збройних Сил України

О331

О332

О333

О334

О335

О33

3.4. Знання устрою озброєння, яким оснащений підлеглий підрозділ (військової техніки, принципів його функціонування та бойових можливостей)

О341

О342

О343

О344

О345

О34

3.5. Уміння організувати підтримання озброєння та військової техніки у встановленому ступені бойової готовності

О351

О352

О353

О354

О355

О35

3.6. Знання основ військової психології та педагогіки

О361

О362

О363

О364

О365

О36

3.7. Уміння проводити навчальні заняття з підлеглим особовим складом

О371

О372

О373

О374

О375

О37

Оцінка компетентностей 3
















О3

Інтегральна оцінка компетентності
















ОК



Сума вагових коефіцієнтів:

. (3)

Компетентність військового фахівця – випускника ВВНЗ проявляється в процесі його військово-професійної діяльності, у поведінці в сфері соціального та суспільного життя. Тому рівень компетентності випускника ВВНЗ можна діагностувати з певною об’єктивністю (достовірністю) тільки після певного періоду його військово-професійної діяльності на конкретній посаді. До діагностики компетентності військового фахівця можуть залучатися експерти – посадові особи, що посідають вищі службові посади і мають більш високий рівень компетентності порівняно з оцінюваним військовим фахівцем.

Вищі військові навчальні заклади мають значно більші можливості щодо використання компетентнісного підходу до вищої освіти порівняно з цивільними ВНЗ. Військові фахівці згідно державного кадрового замовлення готуються на конкретні посади. Тому компетенції випускників ВВНЗ у розумінні кола повноважень, наданих їм як посадовим особам, визначені нормативними документами (статути ЗС України, положення, інструкції). Компетенції в розумінні знань і досвіду змісту військово-професійної діяльності визначені службовими функціями відповідних посадових осіб. Тому третя група компетентностей, що відносяться до військово-професійної діяльності військового фахівця, з певною повнотою відбивається в освітньо-кваліфікаційній характеристиці випускників ВВНЗ та варіативній частині освітньо-професійної програми підготовки і в змісті відповідних навчальних дисциплін.

Науковий фундамент компетенцій першої та другої груп закладається у курсантів в процесі освоєння ними змісту гуманітарних і соціально-економічних навчальних дисциплін. У формуванні цих компетенцій мають взяти активну участь усі викладачі на всіх навчальних заняттях в єдиній системі організаційних, морально-психологічних та військово-соціальних заходів, що проводяться у ВВНЗ.

Формування актуальних компетенцій випускника ВВНЗ може здійснюватися при використанні концепції контекстного підходу до організації навчального процесу [6,7]. Ця концепція передбачає організацію підготовки курсантів у контексті їх реальної військово-професійної діяльності після випуску з ВВНЗ. В основу планування навчального процесу покладається модель військово-професійної діяльності випускника ВВНЗ зі спеціальності й спеціалізації спеціальності підготовки. Модель включає опис системи основних функцій та задач військово-професійної діяльності випускника ВВНЗ на посадах призначення, його гуманітарних, соціально-особистісних і професійних компетенцій.

Базуючись на цій моделі, навчальні плани, програми навчальних дисциплін та інші навчальні заходи повинні забезпечувати підготовку військових фахівців згідно встановленої кваліфікації - офіцера військового управління тактичного рівня. У навчальних планах доцільно збільшити навчальний час на набуття курсантами компетенцій за сучасними методами управління діями підрозділів і частин (за спеціальностями підготовки) в різних ситуаціях, а також за методами прийняття рішень, основаними на останніх досягненнях військової науки в цій галузі.

При використанні методів контекстного навчання створюються сприятливі умови для формування в курсантів актуальних компетенцій. Для цього, починаючи з першого курсу, необхідно переходити від абстрактних моделей із окремих дисциплін до конкретних комплексних моделей, які наближаються до реальних ситуацій, характерних для військ. Для цього буде необхідно ширше застосовувати технологію модульного навчання в рамках кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Інакше кажучи, в формах навчальної діяльності курсантів необхідно використовувати моделювання цілісного змісту, методів і засобів військово-професійної діяльності при забезпеченні науково обґрунтованих структурно-логічних схем підготовки військових фахівців.

Висновки. Використання компетентнісного підходу до визначення змісту підготовки фахівців та системи кредитів ECTS згідно з принципами Болонського процесу забезпечить створення якісно нових стандартів вищої освіти і дозволить розширити поле майбутньої професійної діяльності випускника ВНЗ.

Модель фахівця, побудована на основі компетентнісного підходу, сприятиме визначенню більш конкретних вимог до знань, умінь, навичок та якостей випускника ВНЗ, що дозволить більш точно та обґрунтовано, на міждисциплінарній основі виділяти модулі в освітній програмі підготовки фахівців та порівнювати освітні програми за модулями, а не за набором дисциплін.

Використання компетентнісного підходу для опису результатів освітнього процесу забезпечить конкурентноспроможність дипломів і ступенів у світлі Болонського процесу, і, безумовно, розширить можливості працевлаштування випускників вищих навчальних закладів у Європі.

Результати дослідження можуть бути поширені при оцінюванні компетентності будь-яких фахівців з урахуванням особливостей їхньої майбутньої діяльності.

^ Перспективи подальших досліджень. Визначення ролі фундаментальності в підготовці фахівця при формуванні його компетентності, а також формування повного переліку складових компетентностей кожної групи та їх найменувань.

Література


1. Словарь иностранных слов. – 17-е изд., испр. – М.: Рус. яз., 1988. – 608с.

2. Зимняя И.А. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования // Высшее образование сегодня. – 2003. – № 5. – С. 34 – 42.

3. Татур Ю.Г. Компетентность в структуре модели качества подготовки специалиста // Высшее образование сегодня. – 2004. – № 3. – С. 20 – 26.

4. Меськов В., Татур Ю. О возможности приобретения гуманитарных компетенций в ВУЗе // Высшее образование в России. – 2006. - № 8.- С.73-83.

5. Чугалин А., Боев О., Кринушова А. Качество инженерного образования: мировые тенденции в терминах компетенций // Высшее образование в России. – 2006. - № 8. - С. 9-17.

6. Вербицкий А. Контекстное обучение в компетентностном подходе // Высшее образование в России. – 2006. - № 11.- С. 39-45.

7. Челпанов О.С., Залкін С.В. Суб’єктно-діяльнісний підхід до підготовки військових фахівців у вищому військовому навчальному закладі. Х: ХВУ, – 1998. – 40с.

8. Шадриков В.Д. Новая модель специалиста: инновационная подготовка и компетентностный подход // Высшее образование сегодня. – 2004. – № 8. – С. 26–31.

9. Словарь русского языка: Ок.57000 слов / Под ред. докт. фил. наук, проф. Н.Ю. Шведовой. – 16 изд., испр. - М.: Рус.яз., 1984. – 797 с.


Челпанов О.С., Комишан А.І., Хударковський К.І.

Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу


У статті розглядається сутність компетентнісного підходу до визначення змісту підготовки військових фахівців. Сформульовано пропозиції щодо діагностики якості підготовки військових фахівців на основі компетентнісного підходу.


Челпанов А.С., Комышан А.И., Хударковский К.И.

Диагностика компетентностей выпускника высшего учебного заведения

В статье рассматривается сущность компетентностного подхода к определению содержания подготовки военных специалистов. Сформулированы предложения по диагностике качества подготовки военных специалистов на основе компетентностного подхода.


A. Chelpanov, A Komyshan, K. Hudarkovski

Diagnostics of Higher Educational Establishment Graduate Competencies

The article deals with the essence of competence approach to content determination for training military specialists. Propositions have been formulated concerning the quality diagnostics of training military specialists that are based on competence approach.


Стаття надійшла до редакції 31.10.2007р.

Схожі:

Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconВ., Шматков Є. В. Рейтингове оцінювання суб’єктів навчально-виховного процесу у технікумі постановка проблеми
Постановка проблеми. На сучасному етапі реформування та розвитку вищої школи України на перше місце висувається завдання формування...
Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconГ., Шовкун Л. М. Професійна компетентність викладача вищого аграрного навчального закладу та її оцінювання постановка проблеми
Професійна компетентність викладача вищого аграрного навчального закладу та її оцінювання
Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconПро приймальну комісію вищого навчального закладу України І. Загальна частина
Приймальна комісія вищого навчального закладу (далі – Приймальна комісія) – робочий орган вищого навчального закладу, що утворюється...
Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconУправління виховним процесом в умовах інженерно-педагогічного вищого навчального закладу постановка проблеми
Управління виховним процесом в умовах інженерно-педагогічного вищого навчального закладу
Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconМетодика викладання правових питань підприємництва студентам педагогічно-економічних спеціальностей постановка проблеми
Ипускників вищого учбового закладу. Одним з критеріїв конкурентоспроможності випускника є його різносторонність. Економіст як працівник,...
Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconФорма № н 04 (повне найменування вищого навчального закладу) Кафедра (циклова комісія) “затверджую
Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)
Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconВерховна Рада України п о с т а н о в л я є : Внести до закон
До складу Вченої ради вищого навчального закладу входять за посадами заступники керівника вищого навчального закладу, декани факультетів,...
Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconПроблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю постановка проблеми
Постановка проблеми. Діяльність викладача професійного навчального закладу – це інтегративна діяльність, що включає педагогічний...
Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconСтруктура і організація роботи органів
Фінансовою основою студентського самоврядування є кошти, визначені Вченою радою вищого навчального закладу в розмірі не менше 0,5...
Діагностика компетентностей випускника вищого навчального закладу Постановка проблеми iconДодаток 1 до Правил прийому до вищого навчального закладу в 2013 році
Економічний коледж Державного вищого навчального закладу "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана"
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи