Теоретико-інформаційний складник інформаційної культури майбутніх інженерів Постановка проблеми

Назва	Теоретико-інформаційний складник інформаційної культури майбутніх інженерів Постановка проблеми
Дата	24.04.2013
Розмір	81.49 Kb.
Тип	Документи

Зміст

Аналіз останніх досліджень і публікацій
Постановка завдання.
Виклад основного матеріалу.
Перспективами подальших досліджень

УДК 37.0

 2007

Лазарєв М.І.

Теоретико-інформаційний складник інформаційної культури майбутніх інженерів

Постановка проблеми. Перехід людства від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства вимагає відповідних змін і в системі сучасної професійної підготовки інженерних кадрів.

Зростаючі обсяги фахової інформації та необхідність підготовки творчих фахівців висувають на порядок денний проблему формування інформаційної культури майбутніх інженерів.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження науковців свідчать, що інформаційну культуру фахівця визначають як “... сукупність знань, умінь та навичок із пошуку, переробки, зберігання та створення інформаційних об’єктів із використанням характерних для цієї галузі новітніх інформаційних технологій…” [1].

Найбільш розробленим на сьогодні в понятті “інформаційна культура” є складник “комп’ютерні інформаційні технології”. Недостатньо дослідженим залишається теоретико-інформаційний складник.

^ Постановка завдання. Метою статті є визначення змісту теоретико-інформаційного складника інформаційної культури майбутніх інженерів. Основою інформаційної культури фахівця є здатність генерувати з інформації, що стосується предметної галузі, систему знань, умінь і навичок.

^ Виклад основного матеріалу. Розглянемо цю систему з позиції теоретико-інформаційного підходу.

До цього часу визначення самого поняття “знання” все ще залишається дискусійним. На нашу думку, найбільш вдалим є таке визначення: “Знання відображають наше уявлення про предметну галузь і представляють собою систему понять, відношень та залежностей між поняттями” [3, с.126]. Це визначення можна подати у вигляді такої формули:

знання = поняття + відношення (1)

Найбільш технологічним є розподіл знань згідно з теорією АСТ* Дж. Андерсона на декларативні та процедурні [4, 5].

У теорії поетапного формування розумових дій П.Я.Гальпєріна і Н.Ф.Тализіної взагалі розподілу на види знань не проводиться [6, 7]. Але визначення поняття “знання” не залежить від варіантів його подальшого розподілу, тому типологія складників поняття “знання” може використовуватися в будь-яких технологіях навчання.

Розглянемо типологію основних елементів системи знань про предметну галузь на підставі формули (1).

Типологію величезної кількості понять, які притаманні системам знань загальноінженерних навчальних дисциплін, проведемо по двох координатах – “по горизонталі” та “по вертикалі”.

Серед нескінченої кількості конкретних понять тієї чи іншої загальноінженерної дисципліни “по горизонталі” можна виділити кінцеву множину типів понять Р_Г. Цю множину складають: поняття-об’єкти Р_о, поняття-процеси Р_пр, поняття-факти Р_ф, поняття-події Р_под, поняття-закони (залежності) Р_з, поняття-характеристики (параметри) Р_х, поняття-дії Р_д:

Р_Г = {Р_о, Р_пр, Р_ф, Р_под, Р_з, Р_х, Р_д}. (2)

По другій координаті, “по вертикалі”, кожен із цих типів понять характеризується в загальному випадку ієрархічною структурою.

Для побудови системи понять “по вертикалі” використаємо принципи системного підходу. Для побудови системи понять у напрямку “зверху-вниз” використаємо принцип поетапної декомпозиції (обмеження), а для побудови системи понять у напрямку “знизу-вверх” – принцип узагальнення, або агрегації даних.

Декомпозиція, узагальнення та агрегація даних проводиться з використанням тих чи інших критеріїв [8, 9].

Безліч можливих конкретних критеріїв декомпозиції (узагальнення або агрегації) понять загальноінженерних дисциплін можна показати у вигляді кінцевої множини К:

К = {К_п, К_б, К_пф, К_х}, (3)

де К_п – критерії декомпозиції (агрегації, узагальнення) за призначенням;

К_б – за будовою;

К_пф – за принципом функціонування,

К_х – за характеристиками.

Кожен із наведених у формулі (3) критеріїв у свою чергу може характеризуватись ієрархічною структурою.

У результаті проведення поетапної декомпозиції (обмеження) або узагальнення (агрегації) понять утворюється в загальному випадку ієрархічна структура понять (рис. 1). Приклади фрагментів декомпозиції поняття “Механічна сила” дисципліни “Прикладна механіка”, а також поняття “Хімічний реактор” дисципліни “Загальна хімічна технологія” наведені на рис. 2 – 5.

Усю множину елементів ієрархічної структури рис. 1 можна розмежувати “по вертикалі” згідно з філософськими категоріями “загальне”, “особливе”, “одиничне” на загальні Р_заг, об’ємні Р_об, одиничні поняття Р_од.

У результаті утворюється множина типів понять "по вертикалі":

Р_В = {Р_заг, Р_об, Р_од}. (4)

Множина типів Р_В адекватно відображає як множину відкритих (якісних) понять, так і закритих (реєструючих) [10, 11].

Рис. 1. Узагальнена ієрархічна структура понять загальноінженерних дисциплін

Рис. 2. Декомпозиція поняття “Механічна сила” за критерієм активності

1–7 – семантичні відношення “множина-підмножина”

Рис. 3. Декомпозиція поняття “Хімічний реактор” за критерієм режиму руху реакційного середовища

1–8 – семантичні відношення “множина-підмножина”

Рис. 4. Декомпозиція поняття “Хімічний реактор” за критерієм фазового складу реакційної суміші

1–9 – семантичні відношення “ціле-частина”

Рис. 5. Декомпозиція поняття “Хімічний реактор змішування” за критерієм будови

Визначимо типологію логічних відношень.

У системі знань логічні відношення є для людини такою ж інформацією, як і поняття. Логічні (семантичні) відношення характеризуються своєю власною, інваріантною до конкретної предметної галузі семантикою.

Множина конкретних семантичних відношень між поняттями нараховує понад 200 видів [12, 13]. Існуючі типології семантичних відношень не охоплюють всю їхню множину [3].

Тому актуальним є завдання проведення типології всієї множини конкретних семантичних відношень між поняттями загальноінженерних дисциплін.

Використання системних методів поетапної декомпозиції (обмеження) та агрегації (узагальнення) даних дало можливість коректно провести типологію всієї множини конкретних семантичних відношень.

Ієрархічна структура цієї типології наведена на рис. 6.

Приклади ідентифікації семантичних відношень між поняттями для загальноінженерних дисциплін “Прикладна механіка” та “Загальна хімічна технологія” наведені на рис. 2 - 5.

Числа

Залогу

Відмінювання

Предмет-параметри

Ціль-засіб

Побудова-параметри

Числові характеристики

ис. 6. Розширена типологія семантичних відношень між поняттями загальноінженерних дисциплін

Висновки. Отже, у статті визначено зміст теоретико-інформаційного складника інформаційної культури майбутніх інженерів, який полягає в наявності у фахівця знань, умінь та навичок із ієрархічного структурування предметно-галузевої інформації.

^ Перспективами подальших досліджень є розробка методики формування в майбутніх фахівців теоретико-інформаційного складника інформаційної культури.

Література

Ашеров А.Т., Богданова Т.Л. Компьютерная и информационная грамотность студентов технических специальностей как компоненты информационной культуры // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. – Х.: УІПА, 2004. – Вип. 7. – С. 151 – 162.
Ашеров А.Т., Богданова Т.Л. Формирование информационной культуры будущего инженера-педагога // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. – Х.: УІПА, 2005. – Вип. 10. – С. 284 – 293.
Кокорева Л.В., Перевозчикова О.Л., Ющенко Е.Л. Диалоговые системы и представление знаний. – К.: Наукова думка, 1993. – 448 с.
Андерсон Д. Когнитивная психология. – СПб.: Питер, 2002. – 496 с.
Anderson J.R. The Architecture of Cognition. – Cambridge, M.A., Harvard, 1983. – 358 p.
Гальперин П.Я. Лекции по психологии. – М.: Книжный дом «Университет», Высшая школа, 2002. - 400 с.
Талызина Н.Ф. Педагогическая психология. – М.: Академия, 1999. – 288 с.
Вагин В.Н. Дедукция и обобщение в системах принятия решений. – М.: Наука, 1988. – 384 с.
Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении: Логико-психологические проблемы учебного предмета. – М.: Пед. о-во России, 2000. – 480 с.
Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка. – К.: КНЕУ, 2000. – 144 с.
Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – М.: Владос-Пресс, 2001. – 528 с.
Дюк В.А. Компьютерная психодиагностика. – СПб.: Братство, 1994. – 364 с.
Поспелов Д.А. Ситуационное управление. Теория и практика. – М.: Наука, 1986. – 288 с.

Лазарєв М.І.

Теоретико-інформаційний складник інформаційної культури майбутніх інженерів

У статті розглянуто зміст теоретико-інформаційного складника інформаційної культури майбутніх інженерів. Визначено типології понять предметних галузей та логічних відношень між ними, а також критерії декомпозиції та агрегації понять в ієрархічних структурах предметно-галузевої інформації.

Лазарев Н.И.

Теоретико-информационная составляющая информационной культуры будущих инженеров

В статье рассмотрено содержание теоретико-информационной составляющей информационной культуры будущих инженеров. Определены типологии понятий предметных областей и логических отношений между ними, а также критерии декомпозиции и агрегации понятий в иерархических структурах предметно-отраслевой информации.

N. Lazarev

The Theoretical and Informational Constituent of Informational Standard of Future Engineer

The content of the theoretical and informational constituent of informational standard of future engineer is described in the article. The conception typology of data domain and logic connections between them, criteria of decomposition and aggregation of conception in tall structure of data domain information are defined.

Стаття надійшла до редакції 25.05.2007р.

Схожі:

	Сутність І структура рекреативної культури майбутніх інженерів-педагогів постановка проблеми Переоцінка культурних і етичних цінностей породжує їх мутацію, особливо у підростаючого покоління. Стосовно цього положення роль...		Особливості професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у вищому навчальному закладі постановка проблеми Постановка проблеми. Виконання складних і відповідальних задач, що стоять перед системою професійної освіти з підготовки кваліфікованих...
	Використання активних методів навчання для формування конфліктологічної культури майбутніх інженерів-машинобудівників постановка проблеми Використання активних методів навчання для формування конфліктологічної культури майбутніх інженерів-машинобудівників		Основні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу Постановка проблеми Основні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу
	Естетичне виховання у підготовці майбутніх інженерів (історико-педагогічний аспект) Постановка проблеми Постановка проблеми. Сучасний етап демократичного розвитку українського суспільства спрямовано на інтеграцію в Європейське та світове...		Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми Льства. Серед них проблема якості підготовки майбутніх та перепідготовки діючих інженерів-педагогів до виховної діяльності, а саме:...
	Способи удосконалення змісту педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів постановка проблеми Постановка проблеми. Входження освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору обумовлює певні...		Проблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю постановка проблеми Постановка проблеми. Діяльність викладача професійного навчального закладу – це інтегративна діяльність, що включає педагогічний...
	Постановка проблеми ...		Моніторинг якості професійної підготовки інженерів-технологів постановка проблеми Постановка проблеми. Якість професійної підготовки інженерів-технологів для фармацевтичної галузі набуває гострої актуальності в...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи

База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації