Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми icon

Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми




Скачати 222.5 Kb.
НазваКомплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми
Дата24.04.2013
Розмір222.5 Kb.
ТипДокументи

УДК 378. 146. 1

© 2007

Бєлікова В.В.


КОМПЛЕКСНА СТРУКТУРА КОНТРОЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА-ПЕДАГОГА


Постановка проблеми. Метою сучасної професійної освіти є формування професійно-компетентної, соціально-активної, творчої особистості інженера-педагога, який був би конкурентноспроможним на європейському ринку праці. Значущість якісної підготовки викладача професійного закладу освіти (ПЗО) пов’язана з модернізацією системи професійної освіти в контексті приєднання України до Болонського процесу, інтенсивними змінами у виробництві та економіці країни, розвитком мережі навчальних закладів нового типу, в яких цільовою настановою є інтегрована професійна підготовка кваліфікованих робітників. У зв’язку з цим перед вищою школою ставиться завдання спрямувати всі зусилля на підвищення професіоналізму тих, хто буде в ХХІ сторіччі забезпечувати підготовку кваліфікованих робітників у ПЗО. Реалізація зазначеного завдання в галузі інженерно-педагогічної освіти вимагає пошуку та застосування нових, більш ефективних підходів до формування її змісту та структури. Одним із таких підходів є удосконалення педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у ВНЗ за рахунок впровадження спеціального навчання контрольній діяльності як умовно самостійного виду праці викладача технічних дисциплін з ПЗО. «Процес контролю є дуже складним елементом педагогічної діяльності викладача, він покликаний вирішувати й освітні, й виховні, й розвивальні задачі, а тому йому слід приділяти особливу увагу при підготовці фахівця 1, с.260. Для того, щоб навчити студентів виконувати контрольну діяльність на рівні професійної компетентності, слід розглянути її сутність та місце у структурі педагогічної праці викладача ПЗО, визначити компоненти й етапи контрольної діяльності.

На сьогодні дослідження контрольної діяльності, як наскрізного компонента в структурі професійної педагогічної праці викладача ПЗО, є актуальною педагогічною проблемою, яка недостатньо розкрита, як на рівні середньої, так і вищої школи.

^ Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз досліджень робіт Н.В. Кузьміної 6, Л.М. Фридмана 18, Н.Ф. Тализіної 16, В.А. Якуніна 8, О.Е. Коваленко 5, Л.Д. Столяренко 11 та інших науковців щодо сутності та функціонального визначення місця контрольної діяльності довів, що серед дослідників не має єдиної думки: контрольна діяльність включається ними у різні функції, види, акти та блоки педагогічних умінь.

^ Постановка завдання. Метою роботи є визначення контрольної діяльності як наскрізного компонента у структурі професійно-педагогічної діяльності, як рівноцінного, умовно самостійного виду діяльності викладача технічних дисциплін у ПЗО. Крім того, основним завданням є розкриття елементів і етапів комплексної структури контрольної діяльності.

^ Виклад основного матеріалу. У нашому дослідженні ми будемо посилатися на вихідні положення робіт Н.В Кузьміної [6], Л.Д. Столяренка [11], В.А. Якуніна [8], А.К. Маркової [14], О.Е. Коваленко [5] щодо структури педагогічної діяльності та результати досліджень Н.В. Ізотової [4], З.Д. Жуковської [9] щодо визначення контрольних дій викладача.

Приділимо увагу співвідношенню контрольної діяльності викладача до інших функцій та видів педагогічної діяльності, які представлені в сучасній теорії та практиці дидактики, педагогічної психології та професійної педагогіки по-різному.

Так, на думку І.О. Зимньої, «педагогічна діяльність реалізується в конкретних педагогічних ситуаціях складом найрізноманітніших дій: перцептивних, мнемічних, комунікативних, наочно-перетворюючих, дослідницьких, контрольних (самоконтрольних), оцінювання (самооцінки) і т.д. Певна сукупність таких різнорідних дій визначає реалізацію тієї або іншої психолого-педагогічної функції, яка представляє структурну організацію педагогічної діяльності» [15, с.270]. Далі авторка доводить, що поряд із конструктивною, організаційною, комунікативною функціями, значне місце в структурі педагогічної діяльності посідає гностична (або дослідницька) функція, яка «основується на здатності людини адекватно сприймати, розуміти, контролювати й оцінювати іншу людину (учня, колегу) і на реалістичності своєї оцінки (самооцінки)» [15, с.271]. Тобто контрольні дії є частиною гностичної функції.

Дослідники Н.Г. Кузьміна, М.К. Тутушкіна, Є.І. Рогов, Н.М. Нікітіна, І.Ф. Сластенін вважають, що контрольні дії викладача входять до рефлексивної його діяльності.

Так згідно Н.М. Нікітіної, «вид рефлексивної діяльності – це підведення підсумків своєї педагогічної діяльності, в яку входять такі педагогічні дії:

  1. Контроль результатів освітнього процесу.

  2. Аналіз і оцінка одержаних результатів із позицій їхньої відповідності задуму й умовам.

  3. З'ясування причин успіхів і невдач.

  4. Визначення напрямів корекції своєї діяльності і професійного вдосконалення» [7, с.15].

На думку В.І. Гинецинського, у педагогічній діяльності можна виділити чотири функціональні компоненти: презентативний, інтенсивний, корегуючий і діагностуючий [6].

Цікавим, як на нас, є той факт, що з автор в останні три компоненти вводить контрольні дії викладача, бо «інтенсивна функція полягає в тому, щоб викликати в учнів інтерес до засвоєння інформації. Її реалізація пов'язана з постановкою актуалізуючих питань, оцінкою відповідей. Корегуюча функція пов'язана з виправленням і зіставленням результатів діяльності самих учнів. Діагностуюча функція забезпечує зворотний зв'язок» [6, с.143].

Особливої уваги потребує поданий Н.В. Кузьміною функціональний склад педагогічної діяльності, складові (компоненти) якої безпосередньо стосуються проблеми управління в галузі навчання і виховання.

Розглядаючи процес управління педагогічними системами як процес рішення безлічі педагогічних задач з навчання дітей і дорослих, авторка виділяє п'ять основних функціональних компонентів, які у структурі діяльності викладача стають підґрунттям управління навчальною роботою учнів і формування їх особи, це гностичний, проектувальний, конструктивний, організаторський і комунікативний. Запропонована Н.В. Кузьміною функціональна модель багато в чому співпадає з функціональним складом управління, що виділяється іншими авторами, а саме: Б.Г. Анан’євим, П.К. Анохіним, Б.Ф. Ломовим, В.Д. Шадріковим, В.А. Якуніним [8]. Разом з тим функціональна модель управління педагогічними системами, побудована Н.В. Кузьміною, вимагає деякого доповнення і уточнення як щодо повноти, тобто складу виділених в ній функцій, так і в частині змістовної інтерпретації окремих з них, – помічає В.А. Якунін [8, с.39]. Ми згодні з думкою В.А. Якуніна, оскільки в описаній моделі відсутні контроль і оцінка психологічних результатів навчання, які засновані на зворотній інформації, з подальшою за ним стадією психолого-педагогічної корекції. «Виділення з компоненту гностики управління стадії … контролю й оцінки результатів та розгляд їх як відносно самостійних чинників управління дозволив би посісти цим функціям своє законне місце в загальній функціональній архітектоніці управління» [8, с.40].

Необхідно також відмітити, що ряд авторів: Г.І. Маркова, З.Д. Жуковська 9, А.М. Столяренко 11] – при розробці структури (моделі) педагогічної діяльності описує її через систему умінь.

При цьому під уміннями розуміють частину навички (А.М. Льовітін); вищу людську властивість (К.К. Платонов); первинний ступінь освоєння навички (Е.Н. Кабанова-Меллер). Їх характеризують також як сукупність прийомів і способів (Оскільки Ільіна); можливість виконання дії відповідно до цілей і умов, в яких доводиться діяти (А.В. Вусів); майстерність (В.І. Решетников); психологічні новоутворення, в яких фіксується накопичений досвід і реалізується можливість його постійного використання (І.С. Якиманська); здатність людини виконувати певну діяльність (З.Д. Жуковська, Н.В. Кузьміна, Н.Ю. Максимова); як освоєна дія (О.Б. Еншиев, В.І. Крутіч, Е.И. Лященко).

Дотепер перспективним вважається розгляд поняття «уміння» в концепції навчальної діяльності (А.Н. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна і ін.). У цьому плані, особливо важливою для нас є думка А.Н. Леонтьєва про те, що уміння є єдністю практичних, перцептивних, розумових дій нестереотипного, гнучкого, узагальненого застосування знань. [10, с.79]

Суть поняття «педагогічні уміння» розкривається в роботах О.А. Абдуліної [13], Н.В. Кузьміної [6], В.А. Сластеніна [12], І.О. Зимньої [15] та ін.

Як відзначає В.А. Сластьонін, педагогічні уміння – це система педагогічних дій, зв'язаних між собою певними відносинами, і спрямованих на рішення педагогічних задач у наявних умовах формування і функціонування педагогічних умінь, здійснення на основі активного і цілеспрямованого практичного досвіду, представленого в знаннях і навичках [12, с.22-23].

О.А. Абдулліна, характеризуючи педагогічні вміння, вказує на значення знань у їхньому розвитку; відзначає, що володіння способами і прийомами навчання та виховання засноване на свідомому використанні психолого-педагогічних і методичних знань [13, с.93].

Н.В. Кузьміна, розкриваючи поняття «педагогічне уміння», пише: «Педагогічне уміння – це отримана людиною здатність на основі знань і навичок виконувати певні види діяльності в умовах, що змінилися» [6, с.64].

У нашому дослідженні прийняте визначення Зимньої І.О., яка дає таку загальну характеристику педагогічним умінням: «Педагогічні уміння є сукупністю різних дій викладача, які перш за все співвідносяться з функціями педагогічної діяльності, значною мірою виявляють індивідуально-психологічні особливості викладача і свідчать про його предметно-професійну компетенцію» [15, с.272].

Згідно А.К. Маркової, педагогічна праця, описується десятьма групами педагогічних умінь, до восьмої групи яких входять уміння за визначенням характеристики знань, одержаних тими, хто вчаться в період навчального року; уміння визначати стан діяльності, умінь і навичок, видів самоконтролю і самооцінки в навчальній діяльності на початку і в кінці року; уміння виявляти окремі показники навченості; стимулювати готовність до самонавчання і безперервної освіти [14, с.69].

Г.Г. Андрєєва, Б.О. Мурій, Н.М. Нахріна, О.М. Мельник, Е.Г. Клокин, В.І Загвязінській, Л.А. Байкова, Л.Н. Давидова включають уміння викладача здійснювати контроль у його діагностичну діяльність, вважаючи що дидактична діагностика в організаційно-процесуальному аспекті побудована як контрольно-оцінювальна діяльність. Нами відібрана й адаптована до умов ПНЗ система умінь, яка запропонована цими авторами [4; 9]:

1. Уміння викладача контролювати навчальну діяльність учня, які включають такі складові:

  • визначення у тих, хто вчиться, наявності необхідних знань для виконання дій;

  • виявлення в учнів наявності умінь і навичок, потрібних для виконання дій;

  • визначення відповідності показників навчальної діяльності учнів встановленим вимогам (нормативам).

2. Уміння викладача оцінювати результати навчальної діяльності учнів ПНЗ, яке складається з таких дій:

  • використання системи показників навчальної діяльності учнів, які підлягають педагогічній оцінці;

- володіння загальноприйнятими критеріями оцінок навчально-діагностичної діяльності учнів і формування нових критеріїв, необхідність яких обумовлена навчально-педагогічними ситуаціями;

  • визначення рівнів відповідності результатів учіння критеріям, що пред'являються;

- володіння способами показників діагностичної діяльності учнів.

3. Уміння викладача обґрунтовувати оцінку результатів діагностики учнів, яке містить такі складові:

  • підбір відповідних аргументів для мотивації оцінки учнів;

  • роз'яснення учням причини оцінки, що виставляється;

  • аналіз доцільності і дієвості наведених аргументів

Іншої думки додержується Л.М. Фрідман, який відзначає, що контрольно-оцінний акт у педагогічній діяльністі за своєю структурою складається з таких елементів [18]:

- мета контрольно-оцінного акту;

- об'єкт контролю, оцінки і корекції;

- еталон, з яким порівнюється, оцінюється об'єкт;

- результат контролю;

- критерій оцінки;

- оцінка у формі розгорненої характеристики контролю з погляду вибраного критерію;

- відмітка;

- засоби корекції;

- результат корекції як новий об'єкт контрольно-оцінної діяльності [18, с.193].

Контрольно-оцінні акти в діяльності педагога Л.М. Фрідман підрозділяє на зовнішні (здійснювані педагогом) і внутрішні (здійснювані тим, що вчиться). Зовнішні акти можуть бути констатуючі, перевіряючі та діагностичні. Констатуючі фіксують факт виконання завдання тими, хто вчиться (або наявність певної якості його особи) на основі бінарної оцінки типу «є – ні». Перевіряючі акти виділяються в три групи:

- за кінцевим результатом (порівняння з еталоном);

- післяопераційний (покроковий) контроль – зіставляючий дії учня з рекомендованим алгоритмом їх виконання;

- за відомих умов або параметрів дій, які повинен був виконувати учень [18, с.194].

У роботах Н.Ф. Тализіної [16], І.П. Подласого [17], В.А. Якуніна [8], О.Е. Коваленко [5], які дотримуються уявлення про навчання як про процес управління, де суб'єктом виступає викладач, зазначено, що «педагогічні уміння можуть бути об'єднанні в такі блоки: проектувальний (уміння цілеполагання), інформаційний, прогностичний, конструктивний (уміння ухвалювати рішення), організаторський, комунікативний, контрольно-оцінний і коректувальний» [8, с.537].

О.Е. Коваленко в своїх працях зазначає, що педагогічна діяльність, як і будь-яка інша професійна діяльність, складається з трьох блоків: проектування системи управління навчальним процесом; реалізація проекту навчання (організація і здійснення процесу навчання), контроль і корекція діяльності. В останній блок авторка включає педагогічні уміння: вибір способів контролю; безпосередньо перевірка і оцінка рівня сформованих умінь; проектування коректуючих технологій навчання. [5, с.31].

Ретельний аналіз спеціальних робіт, які присвячені саме формуванню контрольних умінь у майбутніх вчителів шкіл (З.Д. Жуковської, Н.Д Кучугурової) та у слухачів курсів підвищення педагогічної кваліфікації (Г.І. Южакової) дозволив нам виділити таку групу педагогічних умінь:

- уміння уточнювати цілі вивчення;

- уміння здійснювати відбір матеріалу для контролю відповідно до виділених цілей;

- уміння складати або вибирати еталон;

- уміння визначати методи, форми і засоби контролю;

- уміння здійснювати оцінну діяльність;

- уміння здійснювати корекцію на основі оцінної діяльності;

- уміння здійснювати самоконтроль.

Виділена група умінь стала підґрунттям розробленого нами алгоритму контрольної діяльності викладача.

Узагальнюючи викладене вище, можна відзначити:

- дотепер немає єдиної думки про місце контрольної діяльності в структурі педагогічної діяльності, бо більшість авторів [18, 7, 14] розглядає окремі контрольні дії та уміння, що входять в одну з педагогічних функцій (рефлексію, або гностику, або діагностичну, або організаційну). Окремі автори [18, 8, 16, 5] вважають головною функцією викладача – управління процесом навчання, виховання та розвитку і пропонують виділити «контрольно-оцінний акт» (18), «контрольно-оцінні уміння» (8), «контрольно-коректувальну діяльність» (5) у самостійний блок у структурі педагогічної праці.

- оскільки в нашому дослідженні основними ідеями визначено: цілісний підхід до опису педагогічного контролю; присутність контролю на всіх стадіях управління навчальним процесом – тому нами розглядається і функціональний аспект контролю, завдяки цілеспрямованій спільній взаємодії викладача та учнів. Провідною при цьому є контрольна діяльність викладача, яка виділена нами у відносно самостійний вид професійної педагогічної праці через низку обставин.

По-перше, вона пов'язана з навчально-виховним процесом і є його складовою частиною. Таке твердження правомірне тому, що визначення базового, поточного і підсумкового рівня засвоєння матеріалу і досвіду навчальної діяльності відбувається усередині навчально-виховного процесу – на заняттях. По-друге, простежується тісний зв'язок із програмою навчання, оскільки саме володіння предметним змістом дозволяє викладачу вичленувати найбільш відповідний навчальний матеріал для контролю. По-третє, дані, одержані від використання спеціальних методик підрахунку кількісних і якісних показників результатів навчальних досягнень учнів, можуть бути підкріплені безпосереднім спостереженням за процесом їхньої діяльності в рамках вивчення технічної дисципліни та аналізом продуктів цієї діяльності (виконані тести, задачі, контрольні завдання). При чому основна функція із здійснення спостережень за зміною педагогічної ситуації в ході контролю та її корекцією належить також викладачу, оскільки саме він у змозі охопити своєю увагою кожного учня, проявити терпимість і педагогічний такт, адже він є суб'єктом педагогічного процесу.

- ступінь розробленості кожного з етапів у контрольній діяльності викладача в науково-дослідній і навчальній педагогічній літературі, як показує критичний огляд, досить різна. Так, дидактичні й методичні питання організації та здійснення контролю в навчанні (тобто контрольно-виконавча, контрольно-оцінна діяльність викладача) досить повно відображені в роботах В.М. Полонського, Е.І. Петровського, Г.Ю. Ксензової, М.В. Гончаровської, З.Д. Жуковської, Н.Д. Кучугурової, В.А. Якуніна, і М.М. Силенок. Отже, ми не бачимо необхідності детально зупинятися на них, а дамо лише визначення вмінню здійснювати контроль навчально-пізнавальної діяльності учнів ПНЗ.

Під умінням здійснювати контроль розумітимемо володіння розумовими і практичними діями, що дозволяють викладачу: встановлювати правильні взаємостосунки з тими, хто навчається в ході контролю; стимулювати діяльність учнів із самоконтролю і взаємоконтролю; об'єктивно виявляти результати цієї діяльності; порівнювати їх із запланованою метою і виставляти відповідну відмітку, пояснюючи її.

Третій етап контрольної діяльності знайшов своє докладне вивчення в роботах Г.Б. Скока, М.К. Тутушкіної, І.Б. Балюкової, Л.С. Потапової, Е.І. Рогова, Н.Н. Нікітіної та інших. На підставі цих робіт ми дали визначення вмінню аналізувати результати перевірки навчальних досягнень як засвоєному суб’єктом (тобто викладачем) способу виконання дій з кількісного та якісного аналізу результатів контролю та виявленню причин неуспішності учнів; із розробки програми диференційованої допомоги тим, хто відстав у засвоєнні навчального матеріалу; зі складання плану спеціальних коригуючих заходів після самоаналізу своєї педагогічної діяльності. Оскільки практичне вирішення завдань організації контролю відпрацьоване добре, ми звернемо увагу до найбільш проблемної його частини – проектуванню системи контролю навчальної діяльності учнів ПНЗ.

Етап проектування системи контролю поданий епізодично, як у шкільній, так і в професійній освітянській літературі. Спроби в цьому напрямі були зроблені М.І. Єрецьким та Е.С. Пороцьким щодо формування вмінь викладача з вибору способів контролю; В.П. Безпальком, З.Д. Жуковською щодо вмінь визначити мету та зміст контролю; О.В. Онопрієнко щодо вмінь із розробки традиційних засобів контролю; І.Е. Булах, Л.Н. Русаковою щодо вмінь зі складання та рецензуванню тестів. Але всі ці спроби не мали системного характеру.

Згідно нашої мети щодо системно-діяльністного аналізу педагогічного контролю та з урахуванням рекомендацій, поданих у вищезгаданих працях, визначення уміння проектувати систему педагогічного контролю буде таким. Під умінням проектувати систему контролю навчальної діяльності ми розумітимемо володіння розумовими і практичними діями, що дозволяють викладачеві: раціонально вибирати зміст (об'єкти) контролю відповідно до дидактичних цілей; визначати тип, вид, метод, форму контролю або їх поєднання на основі аналізу матеріально-технічної бази ПНЗ і психологічної характеристики навчальної групи відповідно до етапу навчального процесу із засвоєння технічної дисципліни; розробляти засоби контролю і рецензувати їх; складати сценарій уроку (або етапу уроку) контролю в бінарних діях.

Крім того, значущість першого етапу – проектування системи контролю – складає в загальній структурі контрольної діяльності понад 62% (62,7%). Правильність результатів засвідчило наше анкетування викладачів ПУЗ у ході констатуючого експерименту і підтверджується аналогічними результатами, опублікованими в дослідженні Белокур І.І., оскільки від якості розробленого проекту системи контролю і рівня сформованості у викладача контрольно-проектувальних умінь залежатиме ступінь безконфліктності і прогнозованості педагогічної ситуації під час контролю; ступінь адекватності педагогічних дій (комунікативних, стимулюючих, керівних) на учнів і ступінь об'єктивності виставленої оцінки (або відмітки, балу). Тому в нашому дослідженні основна увага буде надана контрольно-проектувальній діяльності викладача технічних дисциплін в ПНЗ і комплексному аналізу її функціональної структури.

Можна відзначити, що дидактичний контроль згідно теорії управління, а також положень робіт О.Е. Коваленко, В.О. Якуніна, є рівноцінним елементом діяльності педагога, і будь-який інший елемент, процес його здійснення включає 3 етапи: підготовчий (контрольно-проектувальний у нашому випадку); організаційно-технологічний (контрольно-оцінний, виконавчий) та етап аналізу й корекції (контрольно-аналітичний). Кожний з цих етапів узгоджується з певними видами, функціями та компонентами професійно-педагогічної діяльності.

Тому далі слід запропонувати зведену узагальнювальну таблицю 1, в якій чітко висвітлені взаємозв'язки між етапами, видами та функціями педагогічної і контрольної діяльностей, а також представлені процедури, які виконує викладач на кожному з етапів контрольної діяльності.

Дані процедури вибрані як такі, що часто повторюються; тобто є типовими на підставі обробки анкет викладачів ПНЗ, стосовно їх практичної діяльності по контролю та з урахуванням рекомендацій, які подані в науково-теоретичних джерелах. Чітке і якісне виконання даних процедур у реальних умовах ПНЗ свідчитиме про професійну компетентність викладача в галузі контролю навчальної діяльності. Сукупність цих процедур є по суті системою контролюючих умінь, яка включає елементарні уміння, згруповані відповідно до структури педагогічної діяльності.

Перший етап обумовлює контрольно-проектувальну діяльність, тобто діяльність зі створення (розробці) проекту системи контролю з технічної дисципліни, її розділів і тем. При цьому контроль повинен забезпечувати діагностику ступеня досягнення цілей навчання.

Другий етап складає контрольно-виконавчу діяльність, тобто діяльність із організації і здійснення контролю в реальних умовах ПНЗ.

Третій етап – представлений контрольно-аналітичною діяльністю, тобто діяльністю щодо аналізу результатів навчального процесу і його корекції, а також власних педагогічних дій під час контролю.


Таблиця 1

Місце контрольної діяльності в структурі професійної діяльності викладача і типові процедури її здійснення

Етапи пед.

проекта

Види діяльності педагога

Функції педагога

Функції та процедури

контрольної діяльності педагога

1

2

3

4

Підготовчий

Проектно-конструкторська

Цілеполагання, діагностична, прогностична, проектна, планування

1. Контрольно-проектувальна:

1.1. Визначення мети контролю і змісту навчального матеріалу, що перевіряється, на основі еталонів цілей навчання

1.2. Вибір типу і виду контролю залежно від мети, функцій і змісту контрольованих умінь

1.3. Аналіз умов проведення контролю: (наявність технічних і дидактичних засобів контролю; облік психологічних особливостей навчальної групи)

1.4. Вибір методу контролю (за характером спілкування з учнями, за характером оцінювання результатів контролю)

1.5. Визначення відповідних форм контролю (з масовості охвату, що веде ролі суб'єкта, використовуваним засобам контролю)

1.6. Розробка різнорівневих засобів контролю

1.7. Визначення критеріїв оцінки

1.8. Рецензування засобів контролю

1.9. Розробка сценарію уроку в бінарних діях



Реалізації

Організаційно-технологічна (або управлінська)

Інформаційна, організаційна, контрольна, оцінна

2. Контрольно-виконавча (або контрольно-оцінна):

2.1. Пояснення учням мети контролю; часу, що відводиться на перевірку, і критеріїв оцінки результатів навчання

2.2. Спостереження за роботою учнів, спілкування в ході контролю

2.3. Виявлення (перевірка) сформованості професійних умінь учнів за допомогою засобів контролю

2.4. Оцінювання знань, умінь і навичок учнів по розроблених критеріях оцінки

2.5. Облік (фіксація) результатів оцінювання


Завершальний (аналізу)

Дослідницька

Коректувальна, аналітична

3. Контрольно-аналітична:

3.1. Статистична обробка результатів учбової діяльності

3.2. Кількісний і якісний аналіз результатів контролю і виявлення причин неуспішності

3.3. Аналіз ефективності застосованої технології контролю

3.4. Розробка диференційованої програми надання індивідуальної (або груповий) допомоги що відстаючими вчаться

3.5. Розробка спеціальних коригуючих заходів за наслідками самоаналізу діяльності педагога


Водночас кожний із цих етапів, що має свою комплексну функціональну структуру, є складовою частиною контрольної діяльності викладача. У таблиці 2 подано загальну характеристику компонентів комплексної структури складових контрольної діяльності викладача ПНЗ у межах навчального процесу із засвоєння учнями технічної дисципліни.


Таблиця 2

Загальна характеристика комплексної структури складових (етапів) контрольної діяльності викладача ПНЗ.

Назва компо-нента діяль-ності

Контрольно-проектувальна діяльність

Контрольно-оцінна (або виконавська) діяльність

Контрольно-аналітична діяльність

1

2

3

4

Суб’єкт

Викладач технічної дисципліни в ПНЗ (або студент інженерно-педагогічного ВНЗ)

Мета

Розробити систему контролю навчальної діяльності учнів з урахуванням реальних умов роботи ПНЗ

Перевірити та оцінити навчальні досягнення учнів відповідно до дидактичної мети та змісту програмного матеріалу; організувати та постійно керувати активною роботою учнів при взаємоконтролі навчальних досягнень

Проаналізувати результати навчальних досягнень учнів для видачі рекомендацій стосовно: підвищення успішності навчального процесу; обраної технології контролю; самооцінки педагогічної діяльності

Предмет

Еталонні навчальні вміння (загальні та спеціально-предметні), які підлягають педагогічному контролю

Фактичні знання, вміння та навички учнів ПНЗ стосовно програмного матеріалу, який підлягає технології контролю

Результати оцінювання навчальних досягнень учнів, які зафіксовані в журналі, або відповіді на тести, письмові роботи та інше

Засоби

Логіко-семантична структура та контурний конспект за навчальною темою (або конспект-схема за курсом) + знання: щодо педагогічного контролю, як самостійної специфічної педагогічної системи; щодо змісту контрольної діяльності

Розроблені та відрецензовані контрольні запитання, умови технічних задач, критеріально-орієнтовані тести, а також слово (мова) викладача як засіб вербального спілкування під час проведення контролю + знання: щодо норм, критеріїв, шкал оцінювання; системної організації взаємо- та самоконтролю учнів ПНЗ

Методи статистичної та математичної обробки результатів навчальної діяльності; діагностична карта + знання: щодо педагогічної діагностики; ознак, причин відставання та неуспішності учнів та шляхів їх подолання; щодо засобів підвищення педагогічної майстерності та її елементів; щодо напрямів корекції навчальної діяльності учнів ПНЗ

Умови діяль-ності

Забезпечення навчальною літературою, дидактичними та технічними засобами контролю; врахування рівня базових вмінь та знань учнів; їх психологічних характеристик (темперамент, тип мислення); дотримання вимог щодо розробки засобів контролю

Наявність місця та часу проведення контролю; додержання основних принципів організації контролю; забезпечення професійного педагогічного спілкування на суб’єкт - суб’єктивному рівні в ході контролю

Наявність часу задля обробки результатів навчальної діяльності учнів, задля заповнення діагностичної карти учня, задля аналізу особистої контрольної діяльності

Процес

По кожному етапу поданий в таблиці 1

Про-дукт

Опис технології контролю; розроблені та відрецензовані засоби контролю; сценарій уроку контролю (або етапу заняття) у бінарних діях суб’єктів контролю

Оцінки (бали, відмітки) у журналі обліку навчальної успішності групи

Рекомендації щодо подолання неуспішності; програма екстреної допомоги учням, які відстали; рекомендації із самовдосконалення особистої педагогічної діяльності під час контролю

Ре-зульта-ти

Сформовані вміння із проектування системи контролю навчальної діяльності

Сформовані вміння з організації та проведення педагогічного контролю за навчальною діяльністю учнів ПНЗ у межах засвоєння технічної дисципліни

Сформовані вміння з аналізу результатів перевірки навчальних досягнень та самоаналізу своєї педагогічної діяльності


Література

  1. Сисоєва С.О., Поясок Т.Б. Психологія та педагогіка: Підручник для студентів вищих навчальних закладів непедагогічного профілю традиційної та дистанційної форм навчання. – К.: Міленіум, 2005 – 520 с.

  2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: Курс лекцій: модульне навчання. – К., 1993 – 263 с.

  3. Зеер Э.Ф. Профессиональное образование ремесленников-предпринимателей: В помощь преподавателю / Южно-Уральский научно-образовательный центр Российской академии образования, Челябинский гос. ун-т. – Челябинск, 2001. – 36с.

  4. Изотова Н.В. Корректирующий контроль как фактор повышения качества обучения в вузе: Дис…канд. пед. Наук – Брянськ, 2004 – 217с.

  5. Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Ученик. – Х.: чп «Штрих», 2003. – 480 с.

  6. Кузьмина Н.В., Гинецинский В.И. Актуальне проблемы профессионально-педагогической підготовки учителя / Советская педагогіка. – 1982. – №3. – С.63-66

  7. Микитина Н.Н., Железнякова О.М., Пєтухов М.А. Основы профессионально-педагогической деятельности: Учебное пособие для студ. Учреждений сред. Проф.. образования. – М.: Мастерство, 2002. – 288с.

  8. Якунин В.А. Педагогическая психология: Учебное пособие / Епроп. Ин-т экспертов. – СПб.: Узд-во Михайлов О.А.: Узд-во «Полиус», 1998. – 639с.

  9. Жуковская З.Д. Методологические основы и технология разработки комплексной системы контроля качества подготовки специалистов в вузе , - СПб.: Изд-во «Полиус», 1994. – 122с.

  10. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975. – 304с.

  11. Столяренко А.М. Психология и педагогика: Учебное пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 423с.

  12. Сластенин В.А., Подымова Л.С. Педагогика: Инновационная деятельность. М., 1997. – 308с.

  13. Абдулина О.А. Общая педагогическая підготовка учителя в системе высшего педагогического образования: Для пед. спец. высш. учебных заведений, 2-е узд. перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1990. – 224с.

  14. Маркова А.И. Психология профессионализма. – М., 1996. – 244с.

  15. Зимняя И.А. Педагогическая психология. – Ростов н/Д, 2000 – 320с.

  16. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний: (психол. основы). – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Узд-во МГУ, 1984. – 344с.

  17. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: Учебн. для студ. высш. учебн. заведений: в 2 ин. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – кн.1: Процесс обучения. Общие вопросы. – 576с.

  18. Фридман Л.М., Вольов К.Н. Психологическая наука-учителю. –М., 1985. – 310с.


У статті подано огляд наукових робіт щодо сутності контрольної діяльності, її ролі та місця в роботі викладача технічних дисциплін ПЗО; розглядається комплексна структура контрольної діяльності, кожного з її етапів, а саме: контрольно-проектувального, контрольно-оцінного та контрольно-аналітичного. Контрольна діяльність визначена як умовно самостійний вид професійно-педагогічної діяльності майбутнього інженера-педагога.


В статье рассматривается сущность контрольной деятельности и ее место в структуре педагогической деятельности преподавателя технических дисциплин ПНЗ, раскрывается комплексная ее структура на каждом из ее этапов: контрольно-проектировочном, контрольно-оценочном и контрольно-аналитическом. Контрольная деятельность представлена как условно самостоятельный вид профессионально-педагогической деятельности будущего инженера-педагога.

Схожі:

Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconГотовність майбутнього інженера-педагога до фізичного самовиховання постановка проблеми
Постановка проблеми. Фізичне самовиховання, як складова частина організації фізичного виховання і масового спорту у вищих навчальних...
Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconКомунікативні стратегії у формуванні соціокультурної компетенції майбутнього інженера-педагога постановка проблеми
Комунікативні стратегії у формуванні соціокультурної компетенції майбутнього інженера-педагога
Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconФормування естетичної діяльності інженера-педагога швейного профілю як фактор цілісного розвитку його особистості постановка проблеми
Постановка проблеми. Оновлення змісту освіти та пошук пріоритетних напрямків виховання студентської молоді в умовах об’єктивно існуючої...
Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconІнженерно-педагогічна діяльність та її складові постановка проблеми
Отже, між характером і змістом педагогічної діяльності, яка забезпечує відповідну підготовку інженера-педагога та змістом його майбутньої...
Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconПедагогічні умови застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці вчителя постановка проблеми
Постановка проблеми. Відповідно до положень особисто орієнтованої освіти головною метою професійної підготовки майбутнього педагога...
Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconЕкологічне виховання в системі підготовки майбутнього інженера постановка проблеми
Хх ст., людство щорічно виштовхує в атмосферу Землі й викидає у світовий океан 109 тонн біологічних відходів промислової діяльності,...
Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconФункціональна сутність моделі інженера-педагога в контексті ступеневої аграрної освіти постановка проблеми
Функціональна сутність моделі інженера-педагога в контексті ступеневої аграрної освіти
Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconТренінговий підхід у формуванні професійного становлення майбутнього фахівця постановка проблеми
Постановка проблеми. Зростання масштабів та складності соціальних та економічних перетворень підвищує вимоги до особистості майбутнього...
Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconМетодика аналізу професійної діяльності інженера-педагога при розробці проектів з навчання за допомогою планів комп’ютерних технологій постановка проблеми
Юнеско “Освіта для ХХІ сторіччя”, що стала своєрідним відгуком на процес просування багатьох країн світу до інформаційного суспільства...
Комплексна структура контрольної діяльності майбутнього інженера-педагога постановка проблеми iconІгрове інженерно-педагогіне проектування як засіб формування проектно- оріентованих умінь постановка проблеми
Постановка проблеми. Активні методи навчання складають головний компонент сучасних інноваційних технологій. Вони забезпечують одержання...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи