Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми icon

Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми




Скачати 313.41 Kb.
НазваРозробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми
Дата24.04.2013
Розмір313.41 Kb.
ТипДокументи




УДК 378.14:004

 2006

Пушкар О. І., Балакірєва С. О., Бондар І. О.


РОЗРОБКА МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ПО ВРАХУВАННЮ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТОГО, КОГО НАВЧАЮТЬ, ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ІНТЕРФЕЙСУ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА


Постановка проблеми. Сучасний період розвитку системи освіти характеризується підвищенням уваги до визначення ролі та місця студента, тобто активного елемента процесу навчання (надалі АЕ). Це особливо відчутне при організації навчання у рамках дистанційної форми, основою якої є інтенсивна самостійна робота АЕ. Вони мають можливість навчатися за індивідуальним розкладом, використовуючи спеціальні засоби навчання, одним з яких є електронний підручник (ЕП). Важливою складовою ЕП повинно бути активно-виразне особисто-орієнтоване спрямування на АЕ. Саме це можна розглядати у якості основи для побудови ефективних теоретичних або практичних дистанційних курсів з певних дисциплін навчання. Автори [1, C. 10] відмічають, що головний стратегічний напрямок розвитку системи освіти полягає у рішенні проблем організації особисто-орієнтованого навчання, в якому саме пізнавальна діяльність АЕ є основною ланкою, що веде до його саморозвитку.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій, присвячених питанню врахування та відображення особисто-орієнтованої складової АЕ, дав змогу з’ясувати, що, досліджуючи питання особливостей побудови ЕП, автори [1, 2, 3, 4, 5, 6] торкалися або лише теоретичної сторони, яка дотична необхідності врахування індивідуальних відмінностей тих, що навчаються [2, С. 130], опису окремих особливостей кожного з АЕ (психологічних, темпераменту, типу нервової системи, домінуючих півкуль мозку та ін.) [1, 3, 4, 6] або пропонували загальну, універсальну структуру ЕП, враховуючи тільки аспект диференціації інформації за рівнем знань [5].

Що стосується питання врахування особливостей АЕ, то автори [7, С. 211-212] пропонували “модель того, хто навчається”, але це стосувалося лише інтелектуальної комп’ютерної навчальної системи. Закладений у систему механізм адаптації до об’єкта навчання (студента) враховував тільки кількісний аспект подання слайдів та запитань у відповідних структурних блоках, не враховуючи необхідності зв'язку із видозміненого інтерфейсу системи.

Таким чином, відкритими залишилися питання стосовно здійснення комплексного підходу до особливостей АЕ, що повинні враховуватися та виступати у якості основи при організації процесу проектування ЕП та розробки його окремих складових елементів; питання стосовно структуризації та формалізації елементної бази особливостей, притаманних АЕ.

У якості елементної бази пропонується розглядати наступні особистісні якості (або групи особливостей): рівень підготовленості, фізіологічні, особисто-психологічні та мотиваційні особливості АЕ.

^ Постановка завдання. Метою дослідженні є розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей АЕ, при проектуванні інтерфейсу ЕП.

Новизна даного дослідження полягає в урахуванні взаємодії та взаємовпливу особистісних якостей, притаманних АЕ, що розглядаються у якості основи для побудови інтерфейсної складової ЕП. Наявність комплексного підходу надає можливість здійснювати формування елементної бази та окремих її складових, можливість проектувати особисто-орієнтовані ЕП на основі виявлення конкретної комбінації сприйняття студентом навчального матеріалу.

Результати. Для досягнення поставленої мети пропонується в основу дослідження покласти наступну гіпотезу (Ğ): ефективність процесу навчання на основі застосування таких засобів, як електронні підручники, істотно залежить від можливості організації особисто-орієнтованої спрямованості на АЕ за допомогою врахування в процесі проектування інтерфейсу ЕП особистісних якостей тих, що підлягають навчанню.

Виходячи з того, що поведінку АЕ, а значить й загальну активність в процесі навчання обумовлюють зовнішні (фізіологічні) та внутрішні (особистісні) чинники, автори дослідження пропонують в основу методичних рекомендацій, як конкретного інструментарію до побудови інтерфейсу ЕП, закласти елементну базу, що має наступних вигляд (рис. 1)





Рис. 1 – Схема елементної бази особистісних якостей АЕ з продукуванням відповідної системи методичних рекомендацій до проектування інтерфейсу ЕП

На схемі прийняті наступні умовні позначення:

Vq – множина рівнів підготовленості, при ;

F – група фізіологічних особливостей;

P – група особисто-психологічних особливостей;

M – група мотиваційних особливостей;

 – множина методичних рекомендацій, що продукуються відповідними складовими елементної бази. Верхній індекс (h = ) вказує на належність до певної групи особливостей елементної бази, а нижній (k = ) – вказує на порядковий номер у контексті відповідної групи.

Структуризація кожного з елементів бази надає можливість для виявлення окремих складових, взаємодія та взаємовплив яких має істотний вплив на формування рекомендацій до процесу проектування ЕП.

Кожен з елементів бази пропонується представити у вигляді відповідного кортежу параметрів. Кортеж для Vq має наступний вигляд:


Vq = < [ T, Q(T), I(T), Z(LP, SR, VO)T, PS, LT(T)] q >, (1)

де T – матеріал (розділи, теми, параграфи) дисципліни, що відповідає q-му рівні підготовленості АЕ;

Q(T) – множина активних елементів гіпертексту відповідно до T;

I(T) – ілюстративний комплекс (схеми, таблиці, рисунки тощо) відповідні T;

Z – комплекс матеріалів для тестування (зміст диференційовано у відповідності до T);

LP – лабораторний практикум;

SR – завдання для самостійної роботи (базуються на основі вивчених T);

VO – блок тестування;

PS – питання для самостійного поглибленого пророблення (для забезпечення гнучкого переходу до матеріалу більш високого рівня q);

LT(T) – рекомендована література, перелік сайтів з відповідними адресами.

Врахування особливостей стосовно змістовного навантаження Vq надає можливість для формування наступних методичних рекомендацій до інтерфейсу ЕП:

r:  після запуску ЕП повинна бути передбачена можливість тестування (7 – 10) запитань для виявлення рівня підготовленості (q) АЕ. Запитання повинні бути короткими та інформативними, щоб АЕ міг швидко на них відповідати. Цей тест раціонально базувати на питаннях з трьома варіантами відповідей. Якщо запитання з варіантами відповідей не можна побачити одночасно, потрібно передбачити такий елемент інтерфейсу, як лінійка прокручування;

r:  після виявлення відповідного Vq треба передбачити, щоб окремі розділи, що не відповідають q-му рівню, візуально не відтворювалися. Це сфокусує увагу АЕ та раціоналізує робочий простір ЕП.

Пропонуються наступні рівні підготовленості (Vq):

q = 1 – АЕ зовсім не знайомий з матеріалом, або має знання тільки на рівні початкового уявлення;

q = 2 – АЕ має уявлення про те, що вивчається у рамках дисципліни, яка містить у собі учбовий матеріал, або вже проходив основи цієї дисципліни;

q = 3 – АЕ, в цілому, знайомий з матеріалом, але деякі моменти залишилися незрозумілими й потребують повторного пророблення;

q = 4 – АЕ має достатньо високий рівень знань, щоб приступити до поглибленого вивчення більш складних питань;

r:  забезпечення вибору та динамічного генерування навчального матеріалу для ЕП повинно базуватися на такій технології, яка, наприклад, закладена у програмі Sanfare Manager [8]. Цей програмний продукт створює бази даних для текстових, мовних та графічних файлів й дозволяє поєднувати їх для підготовки презентаційних матеріалів;

r:  враховуючи ту обставину, що динамічно генерований у відповідності до q-го рівня підготовленості АЕ перелік тем навчального матеріалу може бути досить чисельним, треба передбачити використання списків, що випадають, або системи спливаючих меню;

r:  основою навчального матеріалу на усіх рівнях Vq повинен залишатися текст. Він повинен бути точним стосовно до передачі основного змісту матеріалу, коректно сформульованим та мати невеликий об'єм. Текст повинен бути достатнім для того, щоб після його пророблення АЕ міг виконати LP, SR, пройти VO та перейти до питань PS.

Як зазначається в [11, С. 263-264, 272], для максимального забезпечення розуміння навчального матеріалу, необхідно виконати наступні дії: провести чітку та глибоку структуризацію тексту, дроблення на невеликі та легкі для сприйняття частини інформації (наприклад, теми на параграфи); ретельно вивірити текст на наявність ергономічних дефектів, правильно використовувати нумерацію елементів списків та маркерів; активно застосовувати точні та неординарні заголовки. Існує три види «новаторських» заголовків: питальні, образні та інтригуючи. Наприклад, питальні заголовки є одним з елементів проблемного стилю, що стимулює АЕ до цілеспрямованого читання матеріалу, змушує його перейти до активного пошуку відповідей на питання;

r:  щільність використання елементів графіки на одній сторінці підручника повинна залежати в першу чергу від груп F, P та M, а потім від Vq;

r:  треба передбачити наявність панелі кнопок, що призначені для запуску конкретних програмних продуктів (Блокнот, Microsoft Word, Microsoft Excel й ін.) з метою реалізації такої функції ЕП, як конспект-довідник [5]. Переключення, наприклад, в Microsoft Word надасть АЕ можливість ведення індивідуального конспекту лекцій;

r:  елементи Q(T) та I(T) треба забезпечити спливаючими підказками із голосовим супроводом, для чого у настройках інтерфейсу ЕП треба передбачити можливість включення/відключення голосового супроводу учбового матеріалу. Як зазначається у [13, С. 184], використання звуку дозволяє вносити коментарі у вигляді підказок та доповнень до навчального матеріалу. Це є найбільш актуальним при використанні графіки, оскільки голосові коментарі до зображень (таблиць, схем, діаграм) надають можливість, не відволікаючись від перегляду основного матеріалу, одночасно отримувати пояснення до нього. Використання голосового супроводу є неефективним у наступних випадках:

– передачі докладної інформації про об’єкт або поняття;

– опису подій, що не підкріплені графікою або відео;

– передачі інформації, яка повинна добре запам’ятовуватися АЕ;

– передачі інформації, що повторюється [14, С. 55];

r:  при тестуванні необхідно передбачити можливість демонстрації правильної відповіді з одночасним блокуванням відповідного поля для відповіді;

r:  враховуючи той факт, що в теперішній час найбільше розповсюдження отримали тестові запитання 5 типів [9], дамо наступні рекомендації стосовно застосування елементів інтерфейсу до кожного із них:

А (тест містить фрази в питальній або стверджувальній формі): потрібно передбачити наявність кнопок-перемикачів;

Б (тест містить один або декілька варіантів правильних відповідей): потрібно передбачити наявність кнопок-прапорців;

В (потрібно заповнити пропуски текстовими фрагментами): необхідно передбачити наявність спеціальних полів для здійснення введення відсутніх елементів безпосередньо в рамках текстового фрагменту;

Г (потрібно встановити й вказати відповідності між елементами): необхідно передбачити наявність ілюстративного супроводу до питання у вигляді таблиці або схеми та елементи кількісної індикації відповідностей;

Д (потрібно переставити елементи списку у відповідності до конкретної умови): необхідно передбачити елементи введення комбінації конкретної перестановки або елементи-таблиці, де при переміщенні відповідного елементу списку відбувається активізація осередку таблиці у вигляді кольорової індикації;

r:  при проектуванні інтерфейсу ЕП треба передбачити елемент типу багаторядковий редактор, який буде містити перелік питань (перелік також є результатом тестування), що потребують більш докладнішого пророблення;

r:  інтерфейс повинен містити елементи навігації. Це надасть можливість для гнучкого переміщення по матеріалу підручника (темах, рисунках, схемах, діаграмах, посиланнях, тощо), що цікавить АЕ, без необхідності проходження всіх попередніх елементів, екранів ЕП. Ця навігація повинна забезпечуватися за допомогою застосування інтерактивності та можливості досить легкого повернення до вихідної позиції.

У якості елементів навігації можуть використовуватися такі види гіперпосилань [11, С. 267-268]: посилання на словник термінів та понять, посилання на персоналії (наприклад, бібліографічні довідки), посилання на статистичні ілюстрації (образотворчі та умовно-графічні), посилання на елементи мультимедійної інформації (наприклад, відео-фрагменти), посилання на структурні елементи тексту (зміст, номери тем, пунктів і підпунктів та ін.), посилання на перелік монографій, учбової та наукової літератури, посилання на сайти мережі Internet та ін.

Групу фізіологічних особливостей (F) пропонується розглядати через призму множини наступних параметрів:


F = < Voz, Pol, Zsp, Ovz (TE, GR) >, (2)


де Voz – вік АЕ;

Pol – стать АЕ (“1” – жіноча, “0” – чоловіча);

Zsp – зорове сприйняття;

Ovz – сприйняття кольору: сприйняття по відношенню до тексту (TE) та сприйняття по відношенню до графіки (GR).

Автор [10, С. 17] відмічає особливість того, що має місце пряма залежність індивідуального темпу засвоєння знань від віку й статті. З віком темп засвоєння стрімко зростає та досягає піку у студентські роки, а потім плавно знижується, при цьому у жінок темп засвоєння значно вищий ніж у чоловіків (цей розрив зникає наприкінці студентських років).

Враховуючи те, що з віком виникає ускладнення сприйняття інформації рекомендується передбачити у рамках тестового блоку (при заповненні АЕ анкети) поля для введення віку (Voz). Інформація про Voz повинна враховуватися при розрахунку часу на відповіді по тестам. На наш погляд, рекомендується збільшити час, що відводиться на відповідь, у відповідності до наступних співвідношень (r):  17 – 22 років (прийнятий у тесті початковий час), 23 – 25 років (збільшений на 0,5), 26 – 28 років (збільшений у 2 рази), 29 – 31 років (збільшений у 3 рази), 32 – 34 років (збільшений у 4 рази), 35 – 40 років (збільшений у 5 разів). Крім того, у інтерфейсі ЕП доцільно передбачити діалогове вікно для зміни розміру та стилю шрифту тексту навчального матеріалу. Зміна має виконуватися АЕ самостійно, виходячи з можливостей власного зору та робочої пози під час дистанційного процесу навчання. З точки зору, авторів дослідження найбільш зручним для сприйняття є текст, що представлено у стилі «Arial».

Активізації темпу засвоєння знань сприяє, також, наочність представлення інформації в ЕП. Цікаво відмітити той факт, що у процесі навчання 30% інформації складає «те, що бачить» АЕ [15, С. 89]. Як висновок, для забезпечення підвищення ефективності процесу навчання АЕ треба забезпечити наочність представлення інформації у рамках ЕП.

Серед засобів підвищення наочності подачі навчального матеріалу можна виділити наступні: таблиці (роз’яснюючи, порівняльні, узагальнюючі або тематичні), схеми (прості або складні схеми, блок-схеми, текстові схеми, текстові блок-схеми, схеми-таблиці) та ін. елементи.

Фахівцями встановлена наступна послідовність зорового сприйняття (Zsp) тексту у контексті застосування різних геометричних фігур [3, С. 43-44]:

1). текст обрамлений трикутником, що знаходиться у вершині, стимулює та активізує діяльність;

2). текст, що обрамлений кругом або квадратом викликає почутті впевненості;

3). текст, що обрамлено еліпсом стимулює творчій пошук, творчу наснагу.

Таким чином, для забезпечення підвищення ефективності процесу сприйняття інформації треба використовувати такі прийоми, як вбудовування у інші об’єкти, виділення формою, рамкою тощо (r).

Що стосується забезпечення найбільш прийнятного процесу сприйняття АЕ кольору елементів ЕП, то автор книги [11, С. 246] рекомендує наступне: текст введення раціонально зробити темно-жовтого кольору, глосарію – рожевого, основний учбових матеріалів – чорно-білим, ключів до вправ – темно-блакитним, завдань та тестів – зеленим.

В навчальному матеріалі є небажаним інтенсивне використання насичених кольорів в силу ряду особливостей їх сприйняття і обробки.

Яскраві насичені кольори можуть викликати втому очей АЕ. Це пов’язано з тим, що для точного фокусування хвиль різних кольорів на сітківці кришталик повинен змінювати свою форму. Переведення погляду з об’єкта одного кольору на об’єкт іншого кольору викликає необхідність зміни форми кришталика, що здійснюється спеціальними м’язами. Насичені кольори змушують ці м’язи працювати інтенсивніше, що й приводить до втоми.

Використання насичених кольорів може викликати помилкове сприйняття глибини різних об’єктів на екрані. Це пов’язано з тим, що об’єкти зафарбовані у різні насичені кольори, перебуваючи на однакової відстані від спостерігача, сприймаються ним, як такі, що знаходяться на дещо різних відстанях. Використання насичених кольорів викликає асоціацію “плавання” різним чином зафарбованих об’єктів, перед площиною екрана або позаду неї.

Іншою причиною використання яскравих, насичених кольорів є те, що вони відволікають увагу АЕ від інших областей або об’єктів екрану [14, С. 24]. Враховуючи це, рекомендується не використовувати насичені кольори для елементів типу кнопок, панелей та допоміжної інформації (r).

Цікавою особистістю зору є те, що при зменшенні площі, що займає певний колір, кількість відтінків, які око здібне розрізнити, зменшується і більшість кольорів починають виглядати тьмяними й темними.

При здійсненні вибору того чи іншого кольорового рішення розробник вирішує дві задачі:

1). задачу вибору кольору об’єкту (тексту або рисунку);

2). задачу вибору кольору фону.

Вибір певного сполучення кольорів визначається наступними факторами:

– особливостями сприйняття окремих кольорів та комбінацій користувачем;

– кольоровими перевагами користувачів;

– кольоровими сподіваннями користувачів.

Для підвищення читабельності тексту у якості припустимих комбінацій з точки зору поліпшення сприйняття АЕ рекомендується (табл. 1).

Таблиця 1

Рекомендовані комбінації кольорів, що забезпечують підвищення сприйняття інформації (r)



Колір фону

Колір символу

1

білий

чорний

2

жовтий

чорний

3

блакитний

чорний

4

білий

темно-сірий

5

білий

темно-синій

6

темно-синій

світло-сірий

7

чорний

світло-сірий


Важливий є й питання, що стосується колірних очікувань. Традиційно, червоний колір служить для залучення уваги до деяких критичних моментів, зелений – для індикації успішно виконаних дій і процесів, що знаходяться у стані виконання. Таким чином, використання цих кольорів у ЕП повинно відповідати їх традиційному використанню в інших сферах (r). Наприклад, виділення червоним кольором може попереджувати про помилковий вибір деякої дії.

Використання темних символів на світлому фоні значно зменшує час рішення задач. Серед кращих комбінацій можна відмітити наступні: чорні символи на червоному, жовтому, блакитному та білому фонах. В групу «поганих» сполучень включено зелений текст на жовтому або білому фонах, жовтий на чорному або білому, синій на зеленому або жовтому, блакитний на білому та білий на блакитному. При використанні суцільного чорного фону може виникнути ілюзія різної відстані до символів різних кольорів, що знаходяться на цьому фоні.

У якості рішення проблеми сприйняття кольору у [14, С. 25] пропонується реалізувати у рамках інтерфейсу комп’ютерного навчального курсу функцію настроювання груп або окремих елементів зображення наступним чином: користувач обирає категорію зображення об’єктів (кнопок, заголовків вікон, тощо), а потів обирає для неї один з дозволених кольорів із заданого списку.

У якості рекомендацій пропонуються наступні:

r: зі збільшенням кількості об’єктів на екрані (сторінці ЕП) кількість кольорів, що використовуються, повинна зменшуватися;

r: для забезпечення чіткості представлення навчального матеріалу треба обирати найбільш контрастні комбінації сполучення кольорів;

r: в рамках зони периферійного зору треба намагатися використовувати білий колір;

r: для однієї сторінки треба використовувати не більше 7 різних кольорів;

r: слід намагатися використовуватися ті самі колірні рішення в рамках усього навчального матеріалу;

r: необхідно забезпечити можливість настроювання кольорів різних груп або окремих елементів об’єктів інтерфейсу ЕП.

Що стосується сприйняття АЕ графіки (GR), то насамперед, треба відмітити існуючі види графічного матеріалу:

1). репрезентаційна графіка: містить ілюстрації, що показують фізичну структуру об’єкту, або поняття;

2). аналогова графіка: спрямована на допомогу користувачу у інтерпретуванні нової інформації на основі знань, що вже мають місце;

3). логічна графіка: містить ілюстрації, що показують логічну структуру об’єкта або поняття (наприклад, блок-схеми).

Взаємодіючи з текстом, ілюстрації створюють рівень розуміння й запам’ятовування, що перевищує результат, отриманий при ізольованому сприйнятті тексту або графіки. Одним з істотних моментів при використанні графіки є забезпечення зручного доступу до ілюстрації. Якщо електронна сторінка менше текстового фрагменту, то пропонується використовувати підхід (r), представлений на рис. 2





Рис. 2 – Візуалізація матеріалу за допомогою використання технології

репрезентаційної графіки

Таким чином, забезпечується можливість спостереження за рисунком та таблицею на протязі усього часу роботи із текстом.

Як зазначено в [14, С. 37]: “ефективність сприйняття й обробки зображень знижується при одночасному розташуванні на екрані багатьох об’єктів”, тому рекомендується розташовувати на одній сторінці не більш ніж 4 об’єкта (r).

У контексті аналогової графіки робиться акцент на активне застосування аналогових образів у вигляді піктограм, що означають конкретні управляючі дії. Кожна з піктограм повинна супроводжуватися пояснюючим текстом, що прискорить її розпізнавання і запобіжить невірному тлумаченню (r).

Що стосується логічної графіки, то вона має велике значення при проектуванні курсів, тому що дозволяє представити докладну інформацію, ефективно використовуючи місце на екрані (на сторінці ЕП). Приклад цього виду графіки наведено на рис. 3.




Рис. 3 – Візуалізація матеріалу за допомогою використання технології логічної графіки


Різниця в об’ємі інформації, що виключається з тексту, який супроводжується схемою, може досягати 30% у порівнянні з текстом за межами діаграми.

Важливою складовою частиною логічної графіки є таблиці. Їх особливістю є просторове розділення елементів, логічно організованих та представлених у вигляді рядків та стовпців. При відтворенні таблиці на екрані монітора розроблювач ЕП для АЕ у меншій мірі обмежений у просторовому відношенні й може використовувати додатковий фактор – виділення кольором рядків, стовпців, їх заголовків, вставку рядків-роздільників, використання ліній різного виду та ін.

При побудові та використанні таблиць на сторінках ЕП треба зменшувати кількість колірного виділення рядків та стовпців, вставку рядків-роздільників, тому що вони є елементами, які знижують продуктивність праці АЕ (r). Разом із цим треба збільшувати кількість випадків об’єднання рядків або стовпців у блоки (r).

Групу особисто-психологічних особливостей (P) пропонується розглядати через призму множини наступних параметрів:


P = [ XRi  VSj  PAr  MPy ], (3)


де XRi  – характеристика АЕ (при : активіст, теоретик, прагматик, рефлектор) [13, С. 157];

VSj – тип сприйняття інформації АЕ (при : сприйняття просторових відносин та сприйняття окремих властивостей);

PAr – вид пам'яті АЕ (при : рухова, образна, емоційна, символічна словесна й символічна логічна);

MPy – ведучі півкулі мозку (при : ліва та права півкулі). Кожна півкуля відповідає за особливості сприйняття інформації АЕ. Для підвищення ефективності навчання доцільно частіше звертатися до можливостей правої півкулі, щоб повніше використовувати властиві їй особливості, а саме: більшу швидкість й емоційність сприйняття, її узагальненість, цілісність, одномоментність і образність, синтез у реальному часі та просторі, залучення короткочасної пам’яті [12, С. 55 - 56].

При поданні навчального матеріалу АЕ із урахуванням його XR (визначення XR пропонується робити на основі застосування тестового методу – на основі тесту типу “A”), на наш погляд, треба використовувати наступні основні моменти:

– якщо XR - активіст, то матеріал повинен містити багато елементів новизни, які виділені жирними безперервними рамками та подані у прямокутниках, що відокремлюють їх від основного тексту (r);

– якщо XR - теоретик, то матеріал повинен містити багато інтелектуальної складової, базових концептуальних положень. Враховуючи це, інтерфейс ЕП повинен бути найбільш насичений елементами типу нумерованих та маркірованих списків, схематичних креслень, таблиць та діаграм, що підвищують структуризацію подання навчального матеріалу (r);

– якщо XR - прагматик, то матеріал повинен мати прагматичне спрямування, що виражається у застосуванні елементів ілюстративного характеру, змістовне навантаження яких – у демонстрації дієвості, “живої складової” навчального матеріалу за допомогою застосування відео та аудіо. Активізація останніх робиться шляхом застосуванням кнопок та піктограм для включення режимів демонстрування додаткового навчального матеріалу (r);

– якщо XR - рефлектор, то матеріал повинен мати чітку структуру з наявними зворотними зв’язками. Це знаходить відображення у застосуванні елементів типу діалогових вікон (наприклад, для введення варіантів відповіді), піктограм для активізації програмних продуктів з розрахованими прикладами (у якості таких продуктів, наприклад, можуть розглядатися Microsoft Excel, Deductor Studio та ін.), що демонструють результат проведення аналізу «що буде, якщо» з урахуванням наявного різноманіття альтернатив відповідей (r).

Елементи знань, які звичайно присутні у змістовному розділі ЕП, можуть бути класифіковані й представлені в деякій уніфікованій структурі (рис. 4). У тексті змістовного розділу, як правило, присутні семантичні компоненти, які можуть використовуватися як носії сигнальної інформації для читача, що працює з ЕП (табл.2).



Рис.4. – Структура елементів знань, які звичайно присутні у змістовному розділі ЕП


Таблиця 2

Сигнальні слова та вирази

1. Щоб показати, що далі йде важлива ідея або приклад:

також

крім того

інший

в доповнення




2. Підсилити наголос:

найбільше важливо

крім усього

що має першорядне значення

запам'ятайте те, що

ключова ідея

зверніть увагу на

головна ідея

найбільш значимо

3. Щоб показати, що далі йде приклад:

наприклад

щоб проілюструвати

такі як

особливо




4. Щоб показати, що далі йдуть висновки:

для того

на закінчення

нарешті

отже

підсумовуємо

то, таким чином

5. Щоб показати виняток з наведеного факту:

проте

хоча

але

хоча, все-таки

виключаючи

6. Щоб показати причину або ефект:

тому що

завдяки

отже

з тих пір, як

причина

результат

щоб, для

ефект

7. Щоб показати, що будуть названі або пояснені категорії або класифікації:

типи

частини

групи

види

характеристики

категорії

8. Щоб указати на порівняння пунктів:

схожий

різне

відповідно

як

у контрасті

с іншого боку

переваги

недоліки

на противагу


Акцентування на сигнальних елементах допомагає тому, якого навчають, зосередити увагу й сприйняти ідеї змістовного фрагмента навчального матеріалу. Виходячи із цього, як важливий компонент спеціалізованого інтерфейсу ЕП може бути запропоноване акцентування окремих слів і фраз із використанням прийомів типографіки (колір, курсив, підкреслення, розмір шрифту й т. д.), а також піктограм і анімації.

Проведене автором статті [12, С. 55 - 60] дослідження надало нам можливість формування множини комбінацій сприйняття навчального матеріалу у контексті підгрупи особисто психологічних особливостей (P) (рис. 5).

Кожна з комбінацій визначає особисто-психологічні особливості конкретного АЕ, що лежать в основі його сприйняття.





Рис. 5 – Множина комбінацій сприйняття навчального матеріалу у контексті підгрупи особистісних якостей (Р) АЕ


Кожну окрему комбінацію (XRi  VSj  PAr  MPy ) з відповідним їй змістовним навантаженням складових пропонується розглядати у якості основи для формування особисто-орієнтованої спрямованості при проектуванні інтерфейсу ЕП та його змістовно-тематичному наповненні.

Поєднання представлених чотирьох груп факторів веде до можливості надання методичних рекомендацій стосовно переваги застосування тих чи інших елементів наповнення ЕП. Фрагмент таблиці розподілу 80 комбінацій по 5 стилях мислення представлено в табл. 3, в якій враховані такі стилі, як теорія, практика, графіка, аудіо та відео. Назви стилів, які пропонуються у статті Архіпова [12, С. 56], повинні корелювати зі способами отримання студентом інформації. Саме цей підхід було застосовано при розробці проекту “Система комунікацій та світові інформаційні ресурси”, у якому користувачу надавалася можливість після реєстрації та формування персональної таблиці здійснити тестування (тести подано на Java Script). Результатом тестування виступило визначення усіх психологічних особливостей студента.


Таблиця 3

Розподіл комбінацій сприйняття навчального матеріалу за стилями мислення у відповідності до особисто-психологічні якостей АЕ (при XR – теоретик)




Ліва півкуля мозку

Права півкуля мозку




Емоційна пам'ять

аудіо-графіка

приклад-відео

аудіо-графіка

приклад-графіка

теоретик

Символічна словесна пам'ять

теорія-відео

теорія-приклад

теорія-графіка

приклад-теорія

Символічна логічна пам'ять

теорія-графіка

теорія-приклад

теорія-приклад

приклад-теорія

Рухова пам'ять

відео-графіка

відео-аудіо

відео-графіка

теорія-відео

Образна пам'ять

приклад-графіка

теорія-графіка

графіка-приклад

приклад-теорія




Сприйняття просторових відносин

Сприйняття окремих властивостей

Сприйняття просторових відносин

Сприйняття окремих властивостей





Кожен зі стилів мислення має наступне змістовне навантаження:

1). теорія: відповідає АЕ з високим ступенем сприйняття, аналітичним складом розуму. Подання матеріалу повинне бути коротким, енциклопедичного виду (у вигляді конспекту), що має багато посилань;

2). практика: відповідає АЕ, у яких почуття віри у те, що вивчається, наступає тільки після отримання власного досвіду, тому інтерфейс повинен містити спеціальні елементи (кнопки-піктограми) та посилання на програмні продукти і online-програми, з якими можна працювати у реальному часі, й доступ до яких здійснюється безпосередньо зі сторінок підручника;

3). графіка: відповідає АЕ, для яких важливим є той факт, що вивчення нового матеріалу починається з ознайомленням із загальною схемою дисципліни (розділу, підрозділу та ін.), змістом та значенням кожного з елементів схеми та зв’язків між ними. Тобто структуризація матеріалу є основою підвищення ефективного сприйняття навчального матеріалу, поданому у рамках ЕП;

4). аудіо та відео: відповідає АЕ, які краще засвоюють матеріал, слухаючи його або дивлячись відео-фрагменти.

Таким чином, саме підхід, заснований на проведенні тестування (за вимогою користувача) є основою для генерування найбільш комфортного для сприйняття АЕ виду подання навчального матеріалу у ЕП. Треба передбачити можливість того, щоб процеси тестування по виявленню Vq та по визначенню конкретної комбінацій сприйняття студентом навчального матеріалу у рамках групи P могли проводитися як послідовно, так і паралельно один з одним (r).

Уточнення питання особисто-психологічного складу групи Р та виявлення конкретної комбінацій сприйняття студентом матеріалу надає можливість для підвищення рівня мотивації (М) АЕ до процесу навчання.

Мотивація може бути внутрішньою (особливістю є те, що студент сам бажає здобути нові знання) та зовнішньою (наприклад, отримання нагороди у вигляді грамоти або подяки за результатами навчання) [15, С. 210]. Внутрішня мотивація повинна підтримуватися навчальними завданнями, що викликають інтерес у студента. У якості подібних завдань можуть бути запропоновані:

– ігрові ситуації та рефлексивні завдання на основі використання елементів інтерфейсу інтерактивного характеру з імітацією “співрозмовника” (r);

– завдання науково-дослідницького спрямування на основі організації елементів інтерфейсу типу гіпертекстового графу з вузловими елементами (r).

Таким чином, для забезпечення підвищення продуктивності та ефективності навчання АЕ у рамках застосування комплексного підходу до проектування інтерфейсу ЕП треба враховувати всі викладені нами вище аспекти та базуватися на системі, приведеній автором [14, С.125-127], наступних принципів: орієнтація на користувача, погодженість, ефективність роботи АЕ, простота використання ЕП, гнучкість організації ЕП, наявність зворотного зв’язку. При цьому для здійснення операції безпосереднього маніпулювання об’єктами користувач повинен бачити реакцію максимум через 0,1 секунду (наприклад, для демонстрації елементу-підказки). У випадках, що не передбачають негайної реакції системи, час відповіді не повинен перевищувати 1 секунди. У протилежному випадку у АЕ може виникнути почуття дискомфорту, яке може привести до прийняття рішення про відмову від навчання по даному ЕП.

Висновки. 

1. Узагальнено особливості АЕ та проведено дослідження їх змістовного навантаження. Практичне використання виявлених якостей як основи для продукування та генерації рекомендацій до проектування інтерфейсу ЕП ведеться у рамках комплексного підходу до розгляду кожної з особливостей як кортежу із відповідних параметрів.

2. Запропонована елементна база містить чотири групи особливостей АЕ: рівень підготовленості, фізіологічні, особисто-психологічні та мотиваційні особливості. Урахування цих особливостей надає можливість до проектування та конструювання такого інтерфейсу ЕП, який забезпечує не тільки підвищення наочності представлення навчального матеріалу, а й можливість надання ЕП особисто-орієнтованої спрямованості на того, якого навчають, на основі виявлення конкретної комбінацій сприйняття АЕ навчального матеріалу.

3. Проведення формалізації та структуризації процесу здійснення формування елементної бази з урахуванням взаємодії та взаємовпливу окремих її елементів надало можливість для формування методичних рекомендацій до проектування інтерфейсу ЕП та окремих його складових елементів.

^ Перспективи подальших досліджень. Результати приведеного наукового дослідження надалі доцільно використовувати в якості методичного інструментарію при побудові інтерфейсу електронних підручників як для дистанційної, так і для традиційної форм навчання студентів.

Література


1. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования:   Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров / Е. С.   Полат, М. Ю. Бухарки, М. В. Моисеева, А. Е. Петров; под ред. Е. С. Полат. –   М.:”Академия”, 2000. – 272 с.

2. Машбиц Е. И. Психолого-педагогические проблемы компьютеризации обучения: (Педагогическая наука–реформы школы). М.: Педагогика, 1988. – 192 с.

3. Современные компьютерные технологии в дистанционном обучении. Научное издание / Под. ред. д. э. н., проф. А. И. Пушкаря. – Харьков: Изд. ХНЭУ, 2004. – 396 с.

4. Інтернет-ресурс: http://conf.mitme.ru/articles/245.html.

5. Соболева Н. Н., Гомулина Н. Н., Брагин В. Е., Мамонтов Д. И., Касьянов О. А.  Электронный учебник нового поколения // Информатика и образование.– 2002. –  №6. – С. 67 - 76.

6. Пушкар О.І. Системи підтримки рішень слабоформалізованих задач розвитку підприємств. Навч. посібник. — Харків: РВВ ХДЕУ, 1997. – 140 с.

7. Белоус Н. В., Шубин И. Ю., Выродов А. П. Инструментальная система   подготовки учебно-методических материалов для дистанционного   образования // Сборник научных трудов 4-й Международной конференции   Украинской ассоциации дистанционного образования. Под. общ. ред.   В. А. Гребенюка и В. В. Семенца. – Харьков–Севастополь: УАДО, 2000. –   С. 209 - 214.

8. Дьяконов В.П. Популярная энциклопедия мультимедиа // М.: ABF, 1996. – 416 c.

9. Іванов В. Л. Электронный учебник: система контроль знаний // Информатика и    образование. – 2002. – №1. – С. 71 - 81.

10. Карпенко М. П. Дистанционные технологии – средства развития единого образовательного пространства // Сборник научных трудов 4-й Международной конференции Украинской ассоциации дистанционного образования. Под. общ. ред. В. А. Гребенюка и В. В. Семенца. – Харьков–Севастополь: УАДО, 2000. С. 12 - 18.

11. Преподавание в сети Интернет: учебное пособие / Ответственный редактор В. И. Солдаткин. – М.: Высшая школа, 2003. – 792 с.

12. Архипов К. Е. Программная и инструментальная реализация высокоэффективного дистанционного курса // Телекоммуникации и информатизация образования – 2001. – №6. – С. 54 - 63.

13. В. И. Грищенко, С. М. Кудрявцева, В. В. Колос, Е. В. Веренич. Дистанционное обучение: теория и практика. – К.: Наукова думка, 2004. – 375 с.

14. Орлов П. И., Струков В. И., Горелов Ю. П. Методические аспекты дистанционного обучения: визуализация информации. Учебно-методическое пособие / Под общей редакцией проф. П. И. Орлова. – Харьков: Университет внутренних дел, Украинская ассоциация дистанционного образования (УАДО), 2000. – 160 с.

15. Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г. Дистанційне навчання: умови застосування // Х.: НТУ «ХПІ», «Торсінг», 2001. – 320 с.


Пушкар О. І., Балакірєва С. О., Бондар І. О.

Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника

У статті запропонований комплексний підхід до обліку особливостей тих, кого навчають, при побудові інтерфейсу електронного підручника. Підхід базується на аналізі взаємодії й взаємовпливу особистісних якостей студентів, розглядаючи їх як основу для побудови адаптивного електронного підручника. Визначення конкретної комбінації сприйняття студентом навчального матеріалу надає можливість для проектування особисто-орієнтованих електронних підручників.


Пушкарь А. И., Балакирева С. А., Бондарь И. А.

Разработка методических рекомендаций по учету особенностей обучаемого при проектировании интерфейса электронного учебника

В статье предложен комплексный подход к учету особенностей обучаемых при построении интерфейса электронного учебника. Подход базируется на анализе взаимодействия и взаимовлияния личностных качеств студентов, рассматривая их как основу для построения адаптивного электронного учебника. Определение конкретной комбинации восприятия студентом учебного материала предоставляет возможность для проектирования личностно-ориентированных электронных учебников.


A.I. Pushkar, S. A Balakireva, I. A. Bondar

Development of Methodical Recommendations Under the Account of Features of a Trainee at Designing the Interface of the Electronic Textbook

In article the complex approach to the account of features of trainees is offered at construction of the interface of the electronic textbook. The approach is based on the analysis of interaction and interference of personal qualities of students, considering them as a basis for construction of the adaptive electronic textbook. Definition of a concrete combination of perception by the student of a teaching material gives an opportunity for designing the personal-focused electronic textbooks.


Стаття надійшла до редакції 21.09.2006р.

Схожі:

Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconРоль мотиваційного компоненту при виконанні навчального завдання у вищій школі постановка проблеми
О. Е. Коваленко: „…знімає проблеми напруженості в процесі навчання, створює атмосферу позитивного емоційного настрою й співробітництва...
Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconІнструкція з використання електронного підручника „Основи нанофізики ”
У папку, до якої входить файл з підручником, прикладені 4 програми. Вони складені у “Mathcad”. Ці програми можуть бути використані...
Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconДо питання про виділення перцептивного компоненту в професійній компетентності дизайнера одягу постановка проблеми
О компетентних фахівців, мобільних на ринку праці, готових до безперервної самоосвіти й професійної творчості. Для цього потрібні...
Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconПосилкіна Ольга Вікторівна
Видано всього 415 науково-методичних праць, з них: 3 підручника з грифами мон І моз україни; 13 навчальних посібників (10 з грифом...
Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconІнструкція до встановлення електронного підручника
...
Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconПроблеми вітчизняного підручника з електротехніки (ч. 3 Дидактика контрольних запитань) Постановка проблеми
Роблеми вітчизняного підручника з електротехніки (ч. 3 Дидактика контрольних запитань)
Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconПоложення про організація навчального процесу підвищення кваліфікації вчителів за кредитно-модульною системою. О. В. Григор’єва Розгляд та затвердження регіональних навчальних програм, посібників, методичних рекомендацій
Фактори успішного застосування автентичних навчально-методичних комплектів видавництва «hueber» (Німеччина) у відповідності до Загальноєвропейських...
Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconЗатверджую Директор Інституту післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області Г.І. Білянін Затверджую
Розробка методичних рекомендацій щодо підготовки до І-ІІ етапів Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін
Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconСтрельник С. М., учитель світової літератури Лебединської зош І-ІІІ ступенів №3 естетичний розвиток особистості на уроках світової літератури постановка проблеми
Постановка проблеми. Реформування освіти в Україні потребує внесення змін в конструюванні змісту, цінність якого ставиться в залежність...
Розробка методичних рекомендацій по врахуванню особливостей того, кого навчають, при проектуванні інтерфейсу електронного підручника постановка проблеми iconГенезис розвитку поняття «педагогічна система» Постановка проблеми. Нині в педагогічній літературі, в періодичних виданнях, у методичних розробках часто використовується поняття «педагогічна система»
Друга група авторів, виходячи із системного підходу до вивчення будь-яких складних об’єктів, під педагогічною системою розглядає...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи