Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й icon

Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й




Скачати 132.69 Kb.
НазваУдк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й
Дата24.04.2013
Розмір132.69 Kb.
ТипДокументи

УДК 376.32

© 2006

Тулашвілі Ю.Й.



Методи формування мотивації до професійного становлення людей з вадами зору


Постановка проблеми. Поглиблення інтеграції України до європейського суспільства, розширення диференціації праці у напрямку застосування робітничої сили, що використовує сучасні інформаційні технології, створюють передумови щодо сприяння подальшої соціалізації існуючої системи професійної освіти з метою більш широкого залучення до продуктивних сил людей, які сьогодні досить часто залишаються за межами активної суспільної діяльності внаслідок фізичних обмежень.

Понад 10% населення світу – це люди з обмеженими фізичними можливостями, що суттєво шкодить їхній спроможності бути повноцінним учасником в соціальному та економічному житті. Люди з вадами зору відносяться до категорії членів суспільства, які потребують особливого ставлення. Їх соціалізація є предметом постійної уваги. Так, наприклад, станом на 2006 рік, за даними Волинського УТОС, тільки приблизно 17% інвалідів є працевлаштовані. Діапазон сфери зайнятості інвалідів зору досить обмежений: вчитель, оператор комп’ютерного набору, юристи, масажисти, музиканти (всього 42 особи) та робочі низької кваліфікації (приблизно 356 чоловік). Аналогічний стан спостерігається і в межах всієї країни.

Сьогодні серйозну проблему в Україні для молодих людей з вадами зору після закінчення ними спеціальних загальноосвітніх шкіл становить їх професійна освіта. Незрячі або із вадами зору українські молоді люди, які бажають здобувати професійну освіту на базі професійно-технічних закладів, навчальних закладів базової вищої або повної вищої освіти, стикаються із серйозними проблемами. Ці проблеми породжені недостатнім рівнем профорієнтаційної роботи у закладах спеціальної тифлоосвіти внаслідок неповної інформації про перелік доступних професій, який не завжди відображає сучасний стан розвитку продуктивних сил і технологій виробничої сфери та сфери послуг. До цього переліку досить часто не включаються професії, які базуються на застосуванні інформаційних комп’ютерних технологій. Інформаційні комп’ютерні технології відкривають значні перспективи, що дозволять ширше залучати до суспільного життя осіб з фізичними вадами і все більше відіграють важливу роль у процесі подальшого створення передумов соціального і демократичного розвитку країни.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми взаємодії з середовищем, особливостей адаптації, особистісного розвитку сліпих та слабозорих людей у своїх роботах розглядали О.Г. Литвак, М.І. Земцова, В.П. Єрмаков, Б.І Коваленко, Ю.О. Кулагін, П. Вілей, К. Бюрклен, А.І. Суславічус, Є.П. Синьова, Т.П. Свиридюк та інші. Сліпота накладає відбиток безпосередньо на пізнавальний процес, на особистісні позиції людини, її активність та стосунки з соціальним оточенням.

Проблема повноцінного включення інвалідів зору в суспільне життя визначається у тифлопсихології та тифлопедагогіці як проблема соціальної адаптації та інтеграції. Актуальність проблеми соціально-соціологічної адаптації інвалідів зору визначається, насамперед, місцем незрячої людини в соціальному середовищі, тією обставиною, що всі інваліди зору можуть бути включені в життя суспільства не тільки як соціально-повноправні, але й творчо активні його члени [1].

Основними питаннями, що є запорукою успіху соціально-соціологічної адаптації інвалідів зору, є питання взаємоставлення усіх членів суспільства один до одного. За результатами дослідження, проведеного А.І. Суславічусом, по визначенню соціальних установок сліпих до зрячих, було визначено, що характерними установками є:

  1. Соціальна установка залежності. Сліпа людина із такою соціальною установкою вважає, що зрячі повинні все за неї робити. Активність особистості за такої установки зводиться до мінімуму.

  2. Соціальна установка уникання зрячих. Коріння такої установки виходять із закономірностей спілкування, оскільки сприйнята подібність між людьми збільшує їх взаємну привабливість. Цим психологічним явищем пояснюється той факт, що дехто із сліпих добре відчуває себе тільки серед сліпих.

  3. Адекватна соціальна установка, яка характеризується тим, що сліпа людина однаково ставиться як до сліпих, так і до зрячих, тобто не класифікує людей за ознакою зорового порушення або його відсутністю і не організовує на цій основі свою поведінку.

У дослідженнях О.Г. Литвака щодо установок зрячих по відношенню до сліпих виділено такі їх види:

    1. Побоювання сліпих і у зв’язку із цим прагнення уникнути спілкування.

    2. Перевищення можливостей незрячих і через це надмірна вимогливість до них.

    3. Адекватне ставлення.

Для подолання перешкод, що можуть виникати в процесі соціально-соціологічної адаптації, слід враховувати вищенаведені результати досліджень.

Важливу роль в адаптації незрячих у суспільстві відіграє їх профорієнтація. М.І. Земцова у своїх дослідженнях [2], за результатами проведеного навчального експерименту, робить висновок про можливість формування мотивацій для подальшого вибору професії особами із сліпотою. Перелік професій, що були запропоновані для оволодіння людьми з вадами зору, вміщував такі професії, як: токар, складальник, столяр, бляхар, трикотажник, радист, стенографіст, масажист. Ґрунтуючись на проведених дослідженнях та досвіді вивчення праці передових робітників на підприємствах товариства сліпих, М.І. Земцова відмічає, що інваліди зору досягають добрих результатів за рахунок високого розумового і технічного кругозору, розуміння принципу дії машин і верстатів, на яких вони працюють, уміння орієнтуватися в обстановці виробництва. При змінах умов виробництва вони можуть здійснювати перехід з одного виду праці на інший, що досить часто супроводжується удосконаленням прийомів і способів праці, внесенням до них творчих елементів.

Питання, пов’язані із соціалізацією та профорієнтаційною роботою у сучасних умовах, висвітлювались у матеріалах міжнародного семінару “Інформаційні технології у соціально-трудовій реабілітації інвалідів”[3,4]. Відмічено, що умови спільної навчальної діяльності з великою групою людей, які добре бачать і мають інакший досвід навчання і спілкування, для інвалідів зору створюють нову складну соціальну ситуацію, в який виникають протиріччя між звичайними способами навчальної взаємодії та комунікативних зв’язків [3]. Досвід подолання таких протиріч накопичений американськими дослідниками і висвітлений в інформаційних Інтернет-виданнях [5]. За твердженням фахівців Центру з навчання сліпих та слабозорих Північноцентрального технічного коледжу США (м.Wausau), лише організуючи студентські інтегровані групи, можна досягнути достатніх результатів процесу соціально-соціологічної адаптації.

Сучасні дослідження процесу адаптації та подальшого залучення людей із сліпотою до активного суспільного життя [4] показують, що набуття досвіду роботи з комп’ютером є необхідним для молоді з проблемами зору та для спеціалістів різних професій, які втратили зір. Це дозволяє широко залучати людей з вадами зору до суспільної діяльності та значно полегшити їм підвищувати рівень виконання своїх професійних обов’язків, допомагає користуватись спеціальною літературою, яку вони використовують у своїй професійній діяльності.

^ Постановка завдання. Методи формування мотивації до професійного становлення та специфіка адаптації людей з вадами зору під час навчання у закладах професійної освіти і у вищих навчальних закладах як предмет дослідження широко ще досі не розглядався.

^ Виклад основного матеріалу. Особливим предметом розгляду є визначення тих сфер професійної діяльності, у яких інвалід зору може бути вписаний із усіма своїми особливостями, у яких він цілком зможе знайти себе і самореалізуватись. Основним напрямом соціальної роботи з інвалідами зору є охорона і реалізація прав людини, створення умов для їх професійного становлення, отримання ними рівня життя гідного людини. Оскільки сьогодні держава не в змозі повною мірою надати людям допомогу в одержанні відчутних соціальних послуг, підтримати їх у важкий період життя суспільства, то це повинно стати предметом особливої уваги соціальних працівників, соціальних педагогів, які працюють і у державних, і громадських установах, закладах професійної освіти. Особливу увагу слід приділяти професійній освіті та подальшому працевлаштуванню. Тобто, слід створити умови, у яких інваліди зору зможуть максимально, не дивлячись на свій фізичний і психічний дефект, виявити свої здібності й одержати освіту, право на отримання якої їм гарантоване за законом. Це дасть можливість їм жити, зберігаючи почуття власної гідності і поваги до себе від оточуючих. Це можна зробити тільки тоді, коли суспільство зуміє дати сліпому можливість працювати. Трудова діяльність стане засобом адаптації людини в суспільстві, збільшить його ступінь незалежності, дасть можливість йому контролювати своє життя і більш ефективно розв'язувати виникаючі проблеми, тобто зможе виступити умовою, коли інвалід сам зможе вирішувати свої проблеми.

Світовий досвід соціальної адаптації інвалідів зору розкриває можливості широкого застосування нових інформаційних технологій для професійної орієнтації. Комп’ютеризація всіх напрямів діяльності людства дозволяє з впевненістю казати, що сучасні професії, такі як оператор комп’ютерного набору, бухгалтер, економіст та інші, де широко застосовується комп’ютерна техніка, можуть бути доступними для інвалідів зору. Поява допоміжних технологій, знаних у світі під назвою “Assistive Technologies”, значно розширила можливості соціальної адаптації людей із сліпотою. Допоміжні технології значно допомагають незрячим та особам із порушенням зору здійснювати професійне навчання, створюють додаткові шляхи доступу до інформації та загалом допомагають їм інтегруватися до світу працюючих і бути повноцінним членом суспільства.

З метою соціальної адаптації людей з вадами зору, формування мотивації до професійного становлення на базі Луцького державного технічного університету створена лабораторія допоміжних технологій навчання. Створення навчального осередку для впровадження нових прогресивних методик навчання незрячих людей та людей з порушенням зору стало одним з напрямків розширення інфраструктури, орієнтованої на інвалідів.

Основним напрямком діяльності лабораторії допоміжних технологій навчання з початку її виникнення є проектування й створення освітнього середовища для людей з обмеженими можливостями, у середині якого розглядається проблема впровадження нових прогресивних методик навчання на базі телекомунікаційних комп'ютерних освітніх середовищ для навчання осіб із сліпотою та порушенням зору.

Для надання допомоги незрячим лабораторія обладнана за останніми досягненнями в галузі програмного забезпечення допоміжних технологій, такими, як програмою виведення інформації голосом (Jaws for Windows), програмою великомасштабного відображення (MAGIC) та програмою розпізнавання оптичних характеристик (OpenBook). Це створило можливість на базі лабораторії забезпечити впровадження сучасних навчальних методик для соціальної адаптації студентів з обмеженими фізичними можливостями.

Лабораторією допоміжних технологій навчання розроблений навчально-тематичний план курсу “Соціальна реабілітація інвалідів зору із застосуванням допоміжних технологій”, який реалізується у вигляді практичних занять, де втілюється на практиці комп’ютерні технології для соціальної реабілітації та навчання людей, що мають вади зору. Тривалість курсу соціальної реабілітації 64 годин. Заняття проводяться із групами до п’яти чоловік.

Курс соціальної реабілітації функціонує упродовж двох років. У червні 2005 року був здійснений перший випуск слухачів курсу. Першими випускниками стали Члек Віктор та Четвериков Олександр. Один слухач в період навчання відмовився продовжувати соціальний курс реабілітації. Факт відмови свідчить про психологічну непідготовленість інвалідів зору набувати навичок роботи з комп’ютером для подальшої професіоналізації. Враховуючи це, співробітники лабораторії впровадили практику проведення попередніх співбесід. У процесі співбесіди інваліду зору задаються питання, які призначені для з’ясування рівня обізнаності майбутнього слухача курсів у можливостях комп’ютерних технологій як інструментарію для професійної діяльності інваліда зору. Розкривається прихильність до того чи іншого виду професійної діяльності. Визначається попередній рівень підготовки, що був набутий ними під час навчання у спеціальних загальноосвітніх школах. Все це дає можливість намітити особливості проведення соціальної реабілітаційної роботи з кожним слухачем курсів.

З вересня 2005 року у Луцькому державному технічному університеті розпочала навчання перша група студентів-інвалідів зору із застосуванням новітніх інформаційних навчальних методик за сприянням обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Навчання інвалідів зору здійснюється за спеціальністю «Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні».

Студенти-інваліди зору мають можливість поглиблювати основи комп'ютерної грамотності та отримувати допомогу у навчанні в комп'ютерному класі лабораторії допоміжних технологій навчання, де їм допомагають викладачі-консультанти. Наполегливо навчаючись, вони здобувають знання з основ педагогіки, набувають технічних знань, оволодівають комп’ютерною технікою. Все це дасть їм можливість після отримання вищої освіти інтегруватися до світу працюючих.

Проблема профорієнтації інвалідів зору пов’язана і з проблемою набуття ними у навчальних закладах специфічних знань, які є притаманними лише тифлопедагогіці. Для професіоналізації людей з вадами зору сьогодні важливу роль відіграє вміння користуватись методами рельєфного креслення та навички відтворення зображення комп’ютерними засобами. Розробка та впровадження сучасних методів і новітніх технологій навчання, що базуються на сучасних методиках засвоєння елементів рельєфного креслення у поєднанні з комп’ютерно-інтегрованими технологіями, в процес діяльності викладачів спеціальних навчальних закладів, викладачів вищої школи, які працюють із студентами інвалідами зору, дозволить сприяти більш високому рівню професіоналізації інвалідів зору для підготовки фахівців високої кваліфікації.

Лабораторія здійснює дослідження з метою розробки нових методик навчання інвалідів зору методам профільного креслення з подальшим опануванням спрощеними прийомами комп’ютерної графіки. За результатами проведеної роботи розроблено технічний засіб у вигляді приладу рельєфного креслення, який дозволить сприяти розв’язку завдання переходу від рельєфного креслення до створення графічного зображення засобами комп’ютерної техніки. В процесі розробки його конструкції вирішувались питання, які полягають у доступності та зручності приладу рельєфного креслення, його простоті та одночасного забезпечення достатньої точності побудови. Це повинно сприяти легкому засвоєнню прийомів його застосування і дозволяти створювати геометричні фігури із високою точністю. Було запропоновано вдосконалити прилад, який за зовнішнім виглядом нагадує всім нам відомий з шкільних років транспортир. Прилад являє собою комбінацію “транспортир-лінійка” і дозволяє із задовільною точністю створювати рельєфне зображення. Для якісного креслення використовується лист гуми, який підкладається під папір. Папір бажано застосовувати якості, яка відповідає звичайному брайлівському паперу, паперу для ескізів або на півватману. Зображення, побудоване за допомогою “транспортир-лінійки”, можна використовувати як рельєфний варіант попереднього “чорнового” варіанту, яке в подальшому буде переведено до звичайного вигляду засобами інформаційних комп’ютерних технологій.

Для побудови графічного зображення засобами комп’ютерних технологій пропонується застосовувати графічний інтерактивний пакет AutoCad. Графічний редактор AutoCad є найбільш поширеним засобом комп’ютерної графіки, який з успіхом використовується як інженерами, так і дизайнерами та архітекторами. AutoCad підтримується голосовим синтезатором Jaws for Windows, що створює передумови застосування допоміжних технологій. Текстовий редактор команд, який вбудовано в AutoCad, забезпечує постійний голосовий контроль за командами, що вводяться. Принцип побудови графічного зображення із використанням системи координат дозволяє з високою точністю розробляти графічні зображення. Користуючись рельєфним “чорновим” зображенням, фахівець, який має вади зору, може з успіхом відтворити його в електронному вигляді з подальшим виведенням зображення через звичайний принтер.

Висновки. Узагальнення даних літературних джерел і практичного досвіду розробки та використання технологій навчання для студентів з вадами зору дозволило виявити такі особливості у всьому ланцюгу освітнього процесу від соціальної профорієнтаційної роботи у спеціальних школах до навчання у вищих освітніх закладах:

  • недостатній рівень профорієнтаційної роботи у закладах спеціальної тифлоосвіти. Не завжди інформація про перелік доступних професій відображає повний діапазон професій, які базуються на застосуванні інформаційних комп’ютерних технологій;

  • спрямованість заходів соціальної реабілітації людей з вадами зору на застосування переважно традиційних методів. Обмеження коштів на широке впровадження поряд із традиційними методами методів, що використовують сучасні досягнення інформаційних комп’ютерних технологій, призводять до неготовності випускників спеціальних шкіл швидко адаптуватись у студентському середовищі;

  • неадекватність ставлення сліпих до себе і свого дефекту, до зрячих людей, що створює труднощі на початку встановлення соціальних контактів після закінчення спеціальної школи, а також до заниження самооцінки своїх сил, що впливає на прийняття рішення про продовження навчання та на успішне опанування сучасних інформаційних комп’ютерних технологій;

  • психологічною непідготовленістю до сприйняття людьми з вадами зору переліку професій, за якими в процесі виконання робіт можуть використовуватись допоміжні комп’ютерні технології;

  • невідповідним ставленням з боку суспільства до людей з вадами зору. Спостерігається дуже низький відсоток інвалідів зору, які залучені до кваліфікованої праці, що є результатом уникнення роботодавцями залучення до роботи у своїх закладах людей з вадами зору;

  • труднощі під час спілкування у загальному студентському середовищі внаслідок неправильних уявлень зрячих про сліпих та про їх можливості, що є основною перешкодою включення інвалідів зору в активну навчальну і трудову діяльність;

  • необхідність впровадження циклів соціально-психологічної і соціально-трудової реабілітації перед початком навчальної діяльності інвалідів зору.

^ Перспективи подальших досліджень. Зазначені особливості висвітлюють специфіку формування мотивації до професійного становлення людей з вадами зору. Визначають напрями проведення досліджень для встановлення теоретичних і методичних засад навчання інженерів-педагогів у процесі технології професійної освіти студентів з вадами зору.


Література

  1. Гребенюк Т.М. Вивчення проблеми соціально-психологічної адаптації інвалідів по зору в студентських інтегрованих групах // Матеріали міжнародного семінару “Інформаційні технології у соціально-трудовій реабілітації інвалідів”. - Київ: ВО УФЦ-БФ “Візаві”, 2001. - с.76-79.

  2. Земцова М.И. Пути компенсации слепоты в процессе познавательной трудовой деятельности – М.: Просвещение, 1984. – 406 с.

  3. Шевцов А.Г. Навчання інформаційним технологіям як засіб соціальної реабілітації людей з обмеженими функціями здоров’я // Матеріали міжнародного семінару “Інформаційні технології у соціально-трудовій реабілітації інвалідів”. - Київ: ВО УФЦ-БФ “Візаві”, 2001. - с.55-58.

  4. Майданчик О.О. Проблеми навчання інвалідів по зору користуванню комп’ютерною технікою за допомогою спеціалізованих озвучених програм // Матеріали міжнародного семінару “Інформаційні технології у соціально-трудовій реабілітації інвалідів”. - Київ: ВО УФЦ-БФ “Візаві”, 2001. - с.105-108.

  5. www.usia.gov/journals
^

Тулашвілі Ю.Й.


Методи формування мотивації до професійного становлення людей з вадами зору

У статті розкриті методи сучасного формування мотивації до соціальної адаптації інвалідів зору. Наведений досвід, що був набутий у процесі проведення курсів соціальної реабілітації серед групи людей із вадами зору.

^

Тулашвили Ю.Й.


Методы формирования мотивации к профессиональному становлению людей с недостатками зрения

В статье раскрыты методы современного формирования мотивации к социальной адаптации инвалидов по зрению. Приведен опыт, который был получен в процессе проведения курсов социальной реабилитации среди группы людей с недостатками зрения.

Y.I. Tulashvili


Methods of Forming of Motivation to the Professional Becoming of Blind People

In the article the methods of the modern forming of motivation to social adaptation of blind people are exposed. Experience which was got in the process of conducting of courses of social rehabilitation among the group of blind people is resulted.


Стаття надійшла до редакції. 03.10.2006р.

Схожі:

Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconУдк 376. 32 © 2007 Тулашвілі Ю. Й
Аналогічний стан спостерігається і в межах всієї країни. Відсутність у інвалідів зору професійної освіти негативно впливає на процес...
Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconУчебник удк 65. 01 / ббк 65. 290-2 / Ф76
Фомичев А. Н. Риск-менеджмент: Учебник. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2008, –376 с
Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconКонспект лекцій) Київ 2006 удк 656. 71. 06: 629 08(075. 8)
С 302 Експлуатація технічних засобів служби авіаційної безпеки: Конспект лекцій. –К.: Нау, 2006. – 100 с
Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconУдк 025. 321 Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису дсту гост 1: 2006
З 1 липня 2007 року набув чинності дсту гост 1: 2006 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний...
Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconПоточний інформаційний список за жовтень 2006 року
Про схвалення Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006 2010 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України, 12. 07. 2006...
Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconПоточний інформаційний список за жовтень 2006 року
Про схвалення Концепції Державної програми розвитку освіти на 2006 2010 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України, 12. 07. 2006...
Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconНаукова бібліотека
Судовые системы : учеб пособие / А. В. Александров. – Л. : Судпромгиз, 1954. – 376 с
Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconЮ. Й. Тулашвілі к т. н., доцент
В статті розглядається питання соціальної інтеграції інвалідів зору в сучасному інформаційному суспільстві, проаналізовані особливості...
Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconЗа вересень 2006 року
Економіка України: За січень-липень 2006 року// Урядовий кур'єр. 2006. 29 серпня. С. 6
Удк 376. 32 © 2006 Тулашвілі Ю. Й iconЕ. Г. Степанов санаторно-курортное лечение харьков хнагх 2006 удк 11. 455 Е. Г. Степанов. Санаторно-курортное лечение : Учебное пособие
Е. Г. Степанов. Санаторно-курортное лечение: Учебное пособие (для студентов всех форм обучения по направлению подготовки 0504 – «Туризм»). ...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи