Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми icon

Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми




Скачати 113.54 Kb.
НазваФормування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми
Дата24.04.2013
Розмір113.54 Kb.
ТипДокументи

УДК 37.036:374:37:378

© 2006

Макаренко О.А.


ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ПЕДАГОГІЧНОГО КЛУБУ


Постановка проблеми. Аналіз діяльності закладів системи професійно-технічної освіти довів існування цілого ряду умовностей, які заважають успішному вирішенню проблем виховання учнів професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ) у сучасних умовах розвитку суспільства. Серед них - проблема якості підготовки майбутніх та перепідготовки діючих інженерів-педагогів до виховної діяльності, а саме: рівень сформованості знань з теорії та методики виховної роботи у ПТНЗ, розвитку професійно важливих якостей, спрямованості на виховну та творчу професійну діяльність.

Наголошуємо, що розв’язання зазначених проблем належить до компетенції інженерно-педагогічних закладів освіти та інженерно-педагогічних факультетів вищих навчальних закладів.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що активність особистості розглядається багатьма дослідниками як «здатність людини до свідомої трудової і соціальної діяльності, міра цілеспрямованого, планомірного перетворення нею навколишнього середовища та самої себе на основі засвоєння нею багатств матеріальної і духовної культури» [1, с. 21]. Теоретичні аспекти сутності творчості, формування педагогічної творчості знайшли відображення як в психологічній, так і педагогічній літературі. Ми поділяємо точку зору С.О. Сисоєвої, яка вважає, що педагогічна творчість відображає процес особистісної і професійної реалізації та самореалізації педагога у професійно-педагогічній діяльності [2, с. 97]. Науковець розглядає творчу професійну діяльність педагога як провідний фактор, що впливає на розвиток творчих можливостей учня і забезпечує його ефективність [2].

Специфіка наших досліджень полягає у виявленні теоретичних засад, способів формування творчої активності майбутніх інженерів-педагогів у процесі їх підготовки до виховної діяльності у ПТНЗ.

Серед педагогічних умов функціонування системи підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності [3, с.97-100] нами виділено умову, пов’язану з відбором і структуруванням змісту підготовки майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності на основі врахування специфіки навчально-виховного процесу в професійно-технічному закладі та перспектив розвитку профтехосвіти. Реалізація цієї умови передбачає створення професійно-спрямованої системи організованої життєдіяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Під системою організованої життєдіяльності розуміємо “педагогічно доцільну систему видів діяльності та спілкування, спрямовану на розвиток особистості та реалізацію потенційних можливостей” майбутніх інженерів-педагогів, яка б “враховувала інтереси, нахили та здібності” [4, с. 4]. Серед видів діяльності, що створюють життєдіяльність особистості майбутнього інженера-педагога, виділяємо: соціальну, професійно-трудову, навчальну, наукову, дозвільну.

Виділена нами педагогічна умова передбачає: засвоєння студентами знань з теорії й методики професійного виховання учнів ПТНЗ; проходження студентами педагогічних практик та реалізацію ними виховної функції інженера-педагога; ознайомлення студентів із суспільним і професійним життям інженерно-педагогічних працівників; стимулювання майбутніх інженерів-педагогів до творчої активності; залучення майбутніх інженерів-педагогів до різних видів діяльності, пов’язаних з вихованням.

Аналіз психолого-педагогічної літератури та відповідних наукових праць свідчить, що формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів та їхнього вміння реалізовувати виховну функцію проявляються тільки в процесі діяльності. Це дало змогу зробити висновок про те, що підготовку майбутніх інженерів-педагогів до виховної роботи необхідно здійснювати не лише під час аудиторних занять, а й у позанавчальній роботі. Такої позиції дотримуються науковці, які досліджують проблеми підготовки студентів до виховної роботи в закладах освіти (О.В. Безпалько [5], О.А. Дубасенюк 6, Г.В. Троцко [7]).

Раціональний підхід до розробки структури позаурочної роботи, на нашу думку, запропонував Р.С. Гуревич [8, с. 157]. На підставі педагогічного досвіду викладання природничо-наукових дисциплін у ПТНЗ, анкетування викладачів, спостережень і аналізу педагогічної літератури дослідник склав перелік індивідуальних, групових та масових форм і видів позаурочної діяльності, розробив критерії, за якими добирається форма та вид позаурочної діяльності.

Структуру позаурочної діяльності учнів ПТНЗ, запропоновану Р.С. Гуревичем, покладено нами в основу структури позааудиторної діяльності майбутніх інженерів-педагогів. Наш вибір ґрунтується на таких положеннях: по-перше, у класифікації закладено професійну спрямованість змісту позаурочної роботи; по-друге, підготовка майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності у ПТНЗ вимагає використання не лише індивідуальних форм організації позаурочної роботи, а й різноманітних групових і масових форм; по-третє, форми роботи, структура позааудиторної роботи зі студентами мають бути максимально наближені до форм, які застосовуються у структурі позаурочної роботи з учнями ПТНЗ, що в подальшому може бути використано майбутніми інженерами-педагогами у професійній виховній діяльності.

^ Постановка завдання. Метою роботи є визначення основних завдань педагогічного клубу інженерно-педагогічного ВНЗ, принципи його діяльності, структура, форми та особливості управління.

^ Виклад основного матеріалу. Педагогічний клуб в інженерно-педагогічному вищому навчальному закладі має бути студентським ініціативним центром проведення у ВНЗ заходів з формування професійної спрямованості на виховну діяльність у закладах професійно-технічної світи. Робота в педагогічному клубі має бути визначатися загальнодоступною для студентів, які захоплюються питаннями теорії, історії професійної педагогіки, проблемами підготовки майбутніх робітників для підприємств промисловості.

Серед завдань, які реалізуються у педагогічному клубі інженерно-педагогічного ВНЗ, нами визначено такі:

  • формування у членів клубу інтересу до навчальної та виховної діяльності у закладах профтехосвіти;

  • розширення та поглиблення загальних, професіно-педагогічих знань майбутніх інженерів-педагогів;

  • формування індивідуального педагогічного стилю та педагогічної майстерності майбутніх інженерів-педагогів;

  • формування у студентів навичок педагогічного спілкування;

  • організація дозвілля у межах організованої життєдіяльності, спрямованої на розвиток професійно важливих якостей інженера-педагога;

  • задоволення індивідуальних інтересів і нахилів, розвиток педагогічних і творчих здібностей членів клубу.

Принципи діяльності педагогічного клубу в інженерно-педагогічному вищому навчальному закладі розглядаємо як вимоги до способів підготовки членів клубу до виховної діяльності. Ці принципи виступають керівними положеннями для викладачів-координаторів клубу.

Аналіз принципів дії клубів та гуртків, сформульованих дослідниками [4,9,10], надав нам можливість визначити найбільш доцільними такі з них:

  1. ^ Принцип професійної спрямованост. Передбачає створення професійно спрямованої системи організованої життедіяльності студентів, спрямованої на формування професійно важливих якостей, загального та професійного виховання майбутніх інженерів-педагогів.

  2. ^ Принцип добровільності членства. Передбачає участь студентів у роботі клубу на добровільних засадах, кількість членів клубу не обмежується.

  3. Принцип самоврядування. Передбачає залучення студентів до самоврядування, розвитку в майбутніх інженерів-педагогів інтересу до організаторської та менеджерської діяльності, формування вмінь та навичок, притаманних керівникові.

  4. ^ Принцип самодіяльності в клубі. Передбачає можливість самоорганізації, самоконтролю, прояву ініціативи, виконання різних соціальних ролей.

  5. Принцип спільної діяльності. Передбачає спільну діяльність педагога-координатора клубу та всіх членів клубу незалежно від віку студентів, курсу чи факультету.

Результати діяльності студентів у клубі стають надбанням усього навчального закладу. Його робота носить суспільно корисний характер і знаходить висвітлення в організації олімпіад та конференцій з педагогіки, літературно-музичних вечорів, конкурсів, туристичних походів, випуску стінної газети, тощо.

^ Експериментальна частина. Прикладом діяльності педагогічного клубу в інженерно-педагогічному ВНЗ може бути педагогічний клуб “Кредо”, який на добровільних засадах об’єднав студентів інженерно-педагогічних спеціальностей усіх факультетів. Його створено в грудні 1998 року при кафедрі педагогіки і методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії (УІПА, м.Харків) з метою формування і розвитку інтересу до інженерно-педагогічної діяльності, надання дозвільній діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей професійної спрямованості. До створення педагогічного клубу в УІПА нами було проведено дослідження щодо виявлення доцільності створення подібного студентського об’єднання шляхом опитування 186 осіб – студентів хіміко-технологічного, машинобудівного, механіко-технологічного, енергетичного та електромеханічного факультетів 1, 3, 4 курсів. Тільки у восьми з опитуваних осіб виникли складнощі з наданням відповіді на питання щодо доцільності створення педагогічного клубу при кафедрі педагогіки та методики професійного навчання УІПА. На першому засіданні педагогічного клубу “Кредо”, в якому взяли участь 21 студент, затверджено назву, статут клубу, складено план роботи на навчальний рік, внесено суттєві пропозиції щодо напрямів роботи. Надалі засідання клубу проводилися регулярно із залученням не тільки членів клубу, а й усіх бажаючих: студентів та науково-педагогічних працівників.

Координують роботу педагогічного клубу “Кредо” педагоги-координатори від кафедри педагогіки і методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії.

Клуб має стабільний склад. Кількість членів клубу не обмежується. До участі у заходах, що проводяться у клубі, можуть залучатися як члени клубу, так і зацікавлені студенти УІПА, а також науково-педагогічні працівники академії. Структура організації клубу дозволяє формувати на час проведення одноразових заходів тимчасові органи самоуправління (рада справи, ініціативна група тощо).

Взаємини між членами клубу будуються на гуманістичних і демократичних засадах. Очолює педагогічний клуб Рада, яка обирається загальними зборами. Рада педагогічного клубу обирає Голову клубу. У клубі діє редакційна колегія, яка обирає редактора стінної газети. Клуб використовує основні методи і форми позааудиторної діяльності.

Членам клубу надається самостійність у плануванні та організації заходів, виборі змісту, форм і методів діяльності. Плани роботи педагогічного клубу “Кредо” на поточний навчальний рік складає педагог-координатор за активною участю членів клубу.

Програма діяльності педагогічного клубу “Кредо” складається з таких напрямів роботи:

  1. Вивчення педагогічного досвіду інженерів-педагогів міста Харкова і області.

  2. Знайомство із системами освіти різних країн світу.

  3. Організація і проведення зустрічей із кращими педагогами профтехосвіти.

  4. Участь в організації та проведенні літературно-музичних вечорів.

  5. Випуск стінної газети “Кредо”.

  6. Участь в організації та проведенні олімпіад з педагогіки в УІПА.

  7. Вивчення життя і діяльності А.С.Макаренка.

  8. Організація та проведення екскурсій до музею А.С.Макаренка у селищі Куряж Харківської області.

  9. Надання шефської допомоги Куряжській ВТК для підлітків ім. А.С.Макаренка.

  10. Організація та проведення туристичних походів.

  11. Підготовка і видання щорічного поетичного літературного альманаху “Академія” та поетичних збірників поетів академії.

  12. Підготовка і проведення літературно-музичних вечорів в УІПА та засідань літературно-поетичної вітальні “Ліра”.

  13. Організація персональних художніх та фотовиставок співробітників і студентів академії.

Результатом участі в роботі педагогічного клубу “Кредо” є підвищення рівня підготовки кожного члена клубу до виконання виховної функції інженера-педагога при проходженні педагогічної практики у закладах професійно-технічної освіти.

Висновки. Педагогічне спостереження за діяльністю майбутніх інженерів-педагогів під час виконання обов’язків дублерів класних керівників при проходженні педагогічної практики показало, що діяльність студентів – членів педагогічного клубу - носила більш активний і творчий характер. Так, члени педагогічного клубу: проявляли більшу зацікавленість у налагодженні доцільних стосунків з учнями ПТНЗ; самостійно планували виховну діяльність у навчальній групі; залучали до проведення виховних заходів учнів груп; працювали із щоденником педагогічних спостережень, робили науково обґрунтовані висновки щодо корекції поведінки учнів; проводили профорієнтаційну роботу з учнями ПТНЗ до навчання в інженерно-педагогічному ВНЗ. Студенти - члени педагогічного клубу - при роботі з учнями ПТНЗ у своїй діяльності використовували способи виховного впливу на учнів, що відпрацьовувались не тільки на семінарсько-практичних, лабораторних заняттях, а й ті, що були запроваджені у педагогічному клубі “Кредо”.

Дії членів педагогічного клубу на практиці мали більш самостійний характер і відрізнялись нестандартними вирішеннями будь яких ситуацій, що виникали в навчально-виховному процесі ПТНЗ. До того ж члени педагогічного клубу проявляли активність та ініціативність при організації дозвільної діяльності учнів, яка у більшості випадків мала професійну спрямованість на ту професію, за якою проходили навчання учнів.

У процесі роботи ми переконалися у перспективності досліджуваної проблеми. Проте, її масштабність не дало змоги охопити всі аспекти у ході нашого дослідження.

^ Перспективи подальших досліджень Подальшого дослідження потребують: науково-методичне обґрунтування педагогічних засад позааудиторної діяльності студентів інженерно-педагогічних спеціальностей; проблеми соціальної активності майбутніх інженерів-педагогів під час педагогічної практики у ПТНЗ; адаптація випускників інженерно-педагогічних ВНЗ у закладах профтехосвіти; вивчення оптимальних умов стимулювання саморозвитку і самовдосконалення майбутніх інженерів-педагогів.


Література

  1. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

  2. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. – К.:Міленіум, 2006. – 346 с.

  3. Макаренко О.А. Формування готовності майбутніх інженерів-педагогів до виховної діяльності в професійно-технічних навчальних закладах: Дис. канд. пед. наук: 13.00.04 – К., 2006. –309 с.

  4. Методика виховної роботи в ПТУ. Організація життєдіяльності учнів професійно-технічних навчальних закладів: Методичні рекомендації до лабораторної роботи № 2 для студентів інженерно-педагогічних спеціальностей / Упор. І.Б. Васильєв, В.Б. Бакатанова. – К.: Міжнародна освіта, 1997. – 16 с.

  5. Безпалько О.В. Формування готовності студентів педвузу до проектування організаційних форм виховної діяльності: Дис. …канд. пед. наук: 13.00.01 – К., 1998. – 189 с.

  6. Дубасенюк О.А. Професійна виховна діяльність педагога: досвід порівняльного дослідження: Монографія. – Житомир: Житомир.держ.пед.ун-т, 2002. – 192 с.

  7. Троцко Г.В. Теоретичні та методичні основи підготовки студентів до виховної діяльності у вищих педагогічних навчальних закладах: Автореф. дис. …д-ра пед.наук: 13.00.04; 13.00.01. – Х., 1996. – 24 с.

  8. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах: [Монографія] / За ред. С.У. Гончаренка. – К.: Вища шк., 1998. – 229 с.

  9. Бондарук Т. Клубна діяльність – одна з активних форм самореалізації особистості // Професійна освіта. Науково-методичний вісник науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників Хмельницької області. № 1-2 / 2003 (20-21). – Сімферополь “Доля”: – 2003. – С. 95-97

  10. Побережний О.В. Клуб – це союз друзів ... // Професійна освіта. Науково-методичний вісник науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників Хмельницької області. № 1-2 / 2003 (20-21). – Сімферополь “Доля”: – 2003. –С. 97-99


Макаренко О.А.

Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу

В статті визначені завдання, принципи діяльності, структура, форми та особливості управління педагогічним клубом інженерно-педагогічного вищого навчального закладу. Розкрита роль педагогічного клубу у формуванні творчої активності майбутніх інженерів-педагогів.


Макаренко О.А.

Формирование творческой активности у будущих инженеров-педагогов средствами педагогического клуба

В статье определены задачи, принципы деятельности, структура, формы и особенности управления педагогическим клубом инженерно-педагогического высшего учебного заведения. Раскрыта роль педагогического клуба в формировании творческой активности у будущих инженеров-педагогов.



О.А. Makarenko

Forming of Creative Actionist at Future Engineers-Teachers by Facilities of Pedagogical Club

In the article the tasks, principles of activity, structure, forms and features of management by the pedagogical club of engineering-pedagogical higher educational establishment, are definite. The role of pedagogical club in forming of creative activity at future engineers-teachers is exposed.




Стаття надійшла до редакції 07.12.2006р.

Схожі:

Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconОсобливості професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у вищому навчальному закладі постановка проблеми
Постановка проблеми. Виконання складних і відповідальних задач, що стоять перед системою професійної освіти з підготовки кваліфікованих...
Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconМодель формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю постановка проблеми
Модель формування проектувальних умінь у майбутніх інженерів-педагогів економічного профілю
Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconЗастосування комп’ютерних технологій у процесі формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів Постановка проблеми
Застосування комп’ютерних технологій у процесі формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів
Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconОсновні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу Постановка проблеми
Основні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу
Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconДо питання змісту професійної підготовки майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю Постановка проблеми
Тому підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-педагогів вимагає перш за все всебічного вдосконалення цілей та змісту інженерно-педагогічної...
Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconАналіз останніх досліджень і публікацій
Питання формування національної художньої культури майбутніх інженерів-педагогів засобами мистецтва (декоративної символіки)
Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconПроблеми формування економічних вмінь у професійно – технічній підготовці майбутніх інженерів-педагогів

Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconСпособи удосконалення змісту педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів постановка проблеми
Постановка проблеми. Входження освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору обумовлює певні...
Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconПроблеми професійно-правової підготовки інженерів-педагогів та шляхи їх вирішення постановка проблеми
Це протиріччя може бути усунене шляхом вдосконалення сучасної правової підготовки майбутніх педагогів шляхом дослідження як існуючої...
Формування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми iconСтановлення професійного інтелекту майбутніх інженерів-педагогів постановка проблеми
Становлення свого професіонального розвитку людина досягає на стадії самостійної професійної діяльності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи