Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа icon

Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа




НазваТема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа
Сторінка1/5
Дата19.04.2013
Розмір0.75 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

Тема №1

Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа.


№1. Які препарати вивчають в темнопольному мікроскопі?

A – *нативні

B – зафарбовані

C – фіксовані

D – оброблені флюорохромом

E – висушені


№2. Вкажіть, в якому стані вивчають мікроорганізми в електронному мікроскопі?

A – живому

B – *зафіксованому

C – зафарбованому

D – висушеному

E – протравленому

№3. Вкажіть, в якому стані вивчають мікроорганізми в імерсійному мікроскопі?

A – *зафарбованому

B – нативному

C – фіксованому

D – живому

E – обробленому флюорохромом

№4. При вивченні морфології бактерій за допомогою імерсійного мікроскопа студенту не вдалось детально розглянути форму мікробів через неправильний вибір об’єктива. Який за збільшенням об’єктив необхідно використовувати в імерсійній системі мікроскопа?

A – 10

B – 20

C – 40

D – 60

E – *90

№5. При роботі з люмінесцентним мікроскопом необхідно використовувати певне джерело світла. Яке саме?

A – сонячне

B – електричне

C – *ультрафіолетове

D – денне

E – інфрачервоне

№6. Для вивчення структури клітин на субклітинному та молекулярному рівнях використовують електронну мікроскопію. Які за найменшим розміром об’єкти дозволяє розгледіти електронний мікроскоп?

A – *0,2 нм

B – 0,5 нм

C – 0,1 мкм

D – 0,05 мкм

E – 0,001 мкм

№7. Для виявлення форми і поверхневих структур мікроорганізмів використовують скануючу електронну мікроскопію. Яке зображення отримують на екрані дисплея при цьому?

A – одновимірне

B – двовимірне

C – *тривимірне

D – чотиривимірне

E – п’ятивимірне

№8. В основу вивчення морфології мікроорганізмів покладено мікроскопічний метод. Який з видів мікроскопії не відноситься до світлової?

A – імерсійна

B – фазово-контрастна

C – темнопольна

D – аноптральна

E – *електронна

№9. Біологічний мікроскоп складається з двох основних систем: оптичної та механічної. Назвіть, що не відноситься до оптичної системи?

A – дзеркало

B – *предметний столик

C – конденсор

D – діафрагма

E – окуляр

№10. При перевірці світлового мікроскопа важливим є встановлення справності його механічної частини. Які саме деталі не входять до цієї системи?

A – штатив

B – тубус

C – предметний столик

D – *окуляр

E – гвинтовий механізм


№11. Мікроскопічний метод дослідження за допомогою сухого об’єктиву передбачає виявлення мікроскопічних об’єктів певного розміру. Які з них не можуть бути досліджені?

A – гриби

B – найпростіші

C – *бактерії

D – клітини крові

E – цисти

№12. При мікроскопії часто, в результаті розкладання світлового променя, виникає хроматична аберація, що заважає вивченню об’єкта. Що з’являється в результаті такого явища?

A – яскраве зображення

B – двоконтурне зображення

C – *райдужне зображення

D – затемнене зображення

E – розсіяне зображення


№13. При проходженні через фронтальну лінзу виникає явище сферичної абераціїї, в результаті чого світлова точка дає розсіяне зображення у вигляді світлого ореолу. Як усувається явище аберації в біологічному мікроскопі?

A – *корекційними лінзами в об’єктиві

B – імерсійними системами

C – діафрагмою конденсора

D – світлофільтрами

E – дзеркалом


№14.

Правила використання імерсійної системи світлового мікроскопа передбачають:

A – використання закритої діафрагми

B – використання опущеного конденсора

C – використання рухомого столика

D – *використання об’єктива 90

E – використання об’єктива 60


№15.

Електронна мікроскопія в сучасній мікробіології використовується для:

A – виявлення хімічного складу збудника

B – *вивчення ультраструктури збудника

C – встановлення виду збудника

D – встановлення таксономічного положення збудника

E – виявлення біохімічних властивостей збудника


^ Тема №2

Морфологія бактерій. Виготовлення препаратів з бактеріальних культур. Простий спосіб забарвлення.


Базові тести


№1.

При мікроскопічному дослідженні мазка із зіву у хворого на фарингіт виявлені бактерії сферичної форми, що розташувались у вигляді скупчень, які нагадують гроно винограду. До якої морфологічної групи можна віднести даного збудника?

A – диплококи

B – стрептококи

C – *стафілококи

D – монококи

E – сарцини


№2.

До лікаря-уролога звернувся чоловік зі скаргами на печіння в уретрі та гнійні виділення при сечовипусканні. При мікроскопічному дослідженні мазка з виділень були виявлені бактерії бобовидної форми, розташовані попарно, ввігнутими площинами клітини обернуті одна до одної. Хворому поставлено діагноз гостра гонорея. До якої морфологічної групи належить збудник?

A – мікрококи

B – *диплококи

C – стрептококи

D – тетракоки

E – сарцини


№3.

При мікроскопічному дослідженні вмісту лакун мигдаликів у хворої на лакунарну ангіну було виявлено бактерії сферичної форми, розташовані ланцюжком. До якої морфологічної групи вони належать?

A – диплококи

B – сарцини

C – тетракоки

D – *стрептококи

E – стафілококи


№4.

В інфекційне відділення одночасно поступили дванадцять хворих на гостре кишкове захворювання, що супроводжувалось, частим рідким стулом і блювотою. При мікроскопічному дослідженні блювотних мас і калу виявлені бактерії, що мали зігнуту форму, що нагадувала кому, або четвертину кола. На підставі епідеміологічного аналізу та мікроскопії матеріалу було запідозрено холеру. До якої морфологічної групи належить збудник холери?

A – спірили

B – *вібріони

C – спірохети

D – борелії

E – лептоспіри


№5.

В інфекційне відділення було госпіталізовано хворого з ознаками ботулізму (харчова токсикоінфекція). При мікроскопічному дослідженні залишків консервів, які перед отруєнням вживав хворий, було виявлено характерні веретеноподібні палички, що нагадували тенісну ракетку. До якої морфологічної групи належить збудник ботулізму?

A – бактерії

B – бацили

C – *клостридії

D – вібріони

E – спірили


№6.

Від хворого, у якого в результаті автомобільної катастрофи було пошкоджено м’які тканини ноги, розвинулась анаеробна інфекція, що викликається клостридіями різних видів. На підставі якої форми ці мікроорганізми названі клостридіями?

A – циліндричної

B – овоїдної

C – *веретеновидної

D – звивистої

E – сферичної


№7.

Лаборант не дотримувався правил безпеки при роботі з тваринами і отримав поранення в результаті укусу пацюка. Згодом у нього розвинувся лихоманковий стан. При мікроскопічному дослідженні виділень з місця укусу було виявлено збудника хвороби содоку (хвороби укусу пацюка), що належить до морфологічної групи спірил. Чим характеризується морфологія збудника содоку?

A – *звивистістю

B – нитковидністю

C – сферичністю

D – паличковидністю

E – веретеноподібністю


№8.

В зафарбованих препаратах студенти виявили стрептококи. Чим можна пояснити розташування клітин цієї морфологічної групи?

A – *поділом в одній площині

B – поділом в двох площинах

C – поділом в трьох площинах

D – поділом в чотирьох площинах

E – поділом в багатьох площинах


№9.

При мікроскопічному дослідженні гнійних виділень з рани було виявлено асоціацію бактерій сферичної та паличкоподібної форми, що мали синій колір. Клітинні елементи набули такого ж кольору. Якою фарбою був забарвлений мазок?

A – фуксином

B – *метиленовим синім

C – генціанвіолетом

D – діамантовим зеленим

E – хризоїдином


№10.

Студент отримав завдання пофарбувати мазок за Грамом. На якому етапі фарбування передбачена диференціація бактерій на Гр+ та Гр-?

A – нанесення генціанвіолету

B – нанесення розчину Люголя

C – *нанесення 96% спирту

D – нанесення води

E – нанесення розчину фуксину


Крок 2006-2007

№ 1. При мікроскопії мазка з виділень з рани, були виявлені грампозитивні, шаровидні клітини, які розташовуються у вигляді ’’грон винограду’’. До якого виду можуть бути віднесені виявлені мікроорганізми?

A *Стафілококи

B Клостридії

C Стрептококи

D Мікоплазми

E Гонококи


№2. На занятті по мікробіології студенти ознайомились з мікроскопічним методом діагностики. Які властивості бактерій вивчають цим методом?

^ A *Морфологічні, тинкторіальні

B Культуральні

C Антигенні

D Токсигенні

E Біохімічні


№3. З фекалій хворого на кишкове інфекційне захворювання було виділено чисту культуру вібріонів. До якої групи бактерій слід віднести ці мікроорганізми за морфологічними ознаками?

A *Звивисті

B Клостридії

C Коки

D Бактерії

E Бацили


№4. Із гнійного вмісту ураження, локалізованого у хворого у області шиї,

виготовлено препарат, в якому були виявлені актиноміцети. До якої групи

бактерій слід віднести ці мікроорганізми за морфологічними ознаками?

A *Нитчасті

B Коки

C Бактерії

D Звивисті

E Клостридії


№5. При мікроскопії мікробної культури виявлено мікроорганізми,які мають форму

веретена,по Граму фарбуються в синьо-фіолетовий колір. Що це за мікроорганізми?

A * Клостридії.

B Стрептококи.

C Спірохети.

D Актиноміцети.

E Диплококи.


Тема№3

Будова та хімічний склад бактеріальної клітини. L-форми бактерій. Забарвлення препаратів за методом Грама.


^ Базові тести


№1. При фарбуванні мазка із мокротиння хворого на пневмонію були використані наступні фарби та реактиви: генціанвіолет, розчин Люголя, 96° спирт, водний розчин фуксину. Який спосіб фарбування був використаний?

А – за Романовським

В – за Цілем-Нільсеном

С – *за Грамом

D – за Ожешко

E – за Бурі-Гінсом


№2. З блювотних мас хворого на харчову токсикоінфекцію виділена культура стафілокока, що відноситься до грампозитивних бактерій. Якого кольору набувають клітини стафілокока при фарбуванні за Грамом?

А – жовтого

В – *фіолетового

С – рожевого

D – блакитного

E – коричневого


№3. При фарбуванні за Грамом студенту на третьому етапі необхідно використати речовину, яка б викликала знебарвлення грамнегативних бактерій і не змінила б колір у грампозитивних? Який це інгредієнт?

А – кислота соляна

В – *96° спирт

С – кислота сірчана

D – кислота карболова

E – ефір


№4. На практичному занятті студенти отримали завдання – засвоїти техніку фарбування за Грамом. Що необхідно використати на другому етапі фарбування цим методом?

А – спирт

В – воду

С – *розчин Люголя

D – фуксин

E – генціанвіолет


№5. На занятті студент отримав завдання дати характеристику хімічному складу і будові клітинної стінки. Що є основним елементом клітинної стінки?

А – ліпопротеїди

В – ліпополісахариди

С – *пептидоглікани

D – глюцидоліпіди

E – фосфоліпіди


№6. При вивченні будови бактеріальної клітини студенту було задане питання: «Яка сполука завжди присутня у складі клітинної стінки Гр+ бактерій і відсутня у Гр?». Якою буде правильна відповідь студента?

А – пептидоглікани

В – ліпополісахариди

С – *тейхоєва кислота

D – міколова кислота

E – ліпопротеїди


№7. При тривалому використанні пеніциліну бактерії трансформуються в L-форми. В чому полягає основна відмінність L-форм від звичайних клітин?

А – відсутність ЦПМ

В – відсутність оболонки

С – *відсутність клітинної стінки

D – відсутність включень

E – відсутність органів руху


№8. При короткочасному використанні лізоциму відбулась трансформація клітин бактерій в сферопласти. Чим характеризуються ці форми?

А – повною відсутністю клітинної стінки

В – *частковим розчиненням клітинної стінки

С – відсутністю оболонки

D – деструкцією ЦПМ

E – втратою капсули


№9. При тривалому використанні лізоциму у бактерій відбулась трансформація клітин у протопласти. Чим характеризуються ці форми?

А – частковим розчиненням клітинної стінки

В – відсутністю оболонки

С – *повним розчиненням клітинної стінки

D – руйнуванням ЦПМ

E – розчиненням капсули


№10. При дослідженні гнійних виділень з рани мазок пофарбували за Грамом. Результати мікроскопії показали, що гнійний процес викликали Гр палички. В який колір були забарвлені бактерії?

А – *рожевий

В – фіолетовий

С – жовтий

D – коричневий

E – зелений


№11. В забарвлених за Грамом мазках студент виявив Гр+ коки ланцетовидної форми, що розташовувались парами та короткими ланцюжками. З якою метою вивчають тінкторіальні властивості бактерій?

А – *для морфологічної ідентифікації

В – для культуральної ідентифікації

С – для біохімічної ідентифікації

D – для антигенної ідентифікації

E – для хімічної ідентифікації


№12. Вивчаючи в світловому мікроскопі мазок, зафарбований за Грамом, виготовлений із виділень карбункула хворого з підозрою на шкірну форму сибірки, були виявлені палички фіолетового кольору, з обрубаними кінцями, розташовані ланцюжками, оточені спільною капсулою. Як називається цей вид мікробіологічної діагностики інфекційної хвороби?

А – *бактеріоскопічний

В – бактеріологічний

С – серологічний

D – біологічний

E – алергічний


№13. При дослідженні мазка із перитонеальної рідини, зафарбованого за Грамом, були виявлені фіолетові коки та рожеві палички. Що можна сказати про результати мікробіологічного дослідження?

А – *перитоніт, викликаний Гр+ коками і Гр паличками

В – перитоніт, викликаний Гр коками і Гр паличками

С – перитоніт, викликаний Гр+ паличками і Гр+ коками

D – перитоніт, викликаний Гр+ паличками і Гр коками

E – «-»


№14. В пофарбованих за Грамом мазках, виготовлених із спиномозкової рідини хворого на менінгіт, виявлено рожеві клітини бобовидної форми, розташовані парами. Які властивості вивчають використовуючи метод Грама?

А – культуральні

В – *тінкторіальні

С – біохімічні

D – серологічні

E – ферментативні


Крок 2006-2007


№ 1. В лабораторній діагностиці багатьох інфекційних захворювань використовують метод забарвлення за Грамом. Які структури мікробної клітини відповідають за здатність сприймати барвник?

A *Клітинна стінка

B Цитоплазматична мембрана

C Мезосоми

D Капсула

E Плазміди


Тема №4

Кислотостійкі бактерії. Спори бактерій. Методи їх виявлення. Забарвлення препаратів за методом Ціля-Нільсена.


^ Базові тести

№ 1. В лабораторії особливо небезпечних інфекцій із матеріалу, підозрілого на наявність спор сибірки, було необхідно виготовити мазки і пофарбувати їх спеціальним методом, що може виявити спори. Що це за метод?

А – Грама

В – Бурі

С – *Ціля-Нільсена

D – Нейссера

E – Романовського-Гімзи


№2. Для мікроскопічного дослідження мокротиння хворого на туберкульоз легень, лаборант використав метод Ціля-Нільсена. Яку фарбу він застосував на першому етапі фарбування?

А – карболовий генціанвіолет

В – метиленовий синій

С – діамантовий зелений

D – *карболовий фуксин

E – нейтральний червоний


№3. На контрольному занятті на засвоєння вміння фарбувати за методом Ціля-Нільсена студент отримав завдання виявити спори у бацил. Але, при мікроскопії, їх не виявив, хоча у мазку його товариша, який був приготований з тієї ж культури, спор було багато. Який з етапів фарбування студент виконав невірно?

А – *підігрівання мазка з карболовим фуксином

В – знебарвлення мазка розчином сірчаної кислоти

С – промивання мазка водою

D – фарбування мазка метиленовим синім

E – висушування мазка


№4. Спороутворення у бацил відбувається за певних умов як форма збереження виду. Коли не варто очікувати спороутворення у бацил?

А – в зовнішньому середовищі

В – на збідненому поживному середовищі

С – при низьких температурах

D – при висушуванні

E – *при попаданні в живий організм


№5. Спороутворення у бацил відіграє важливу роль в їх існуванні. Яке призначення спор у цих мікроорганізмів?

А – розмноження

В – *збереження виду за несприятливих умов

С – накопичення резервних поживних речовин

D – захисна реакція при попаданні в організм

E – ознака мінливості клітини


№6. До лабораторії особливо небезпечних інфекцій поступив матеріал з метою виявлення спор збудника сибірки. Мазок, виготовлений з нього, був пофарбований за Цілем-Нільсеном. Якого кольору мають бути спори у контамінованому ними матеріалі?

А – зеленого

В – синього

С – *червоного

D – жовтого

E – фіолетового


№7. Лабораторія особливо небезпечних інфекцій отримала завдання провести дослідження матеріалів, підозрілих на зараження спорами збудника сибірки. Який з перерахованих методів фарбування повинен бути використаний для їх виявлення?

А – простий фуксином

В – складний за Грамом

С – простий метиленовим синім

D – *складний за Цілем-Нільсеном

E – складний за Нейссером


№8. У хворого на лепроматозну форму лепри для контролю рецидиву інфекції було взято мазки-відбитки зі слизової оболонки носа, зафіксовано і пофарбовано за методом Ціля-Нільсена. Яку властивість збудника використовують для його виявлення за допомогою цього метода?

А – стійкість до високих температур

В – стійкість до низьких температур

С – *стійкість до кислот

D – стійкість до лугів

E – стійкість до спиртів


№9. В лабораторію поступив матеріал від хворого на остеомієліт (відкрита форма). Для виключення туберкульозної етіології захворювання мазок із гнійних виділень пофарбований за Цілем-Нільсеном. Які властивості збудника виявляють цим методом?

А – спиртостійкість

В – лугостійкість

С – *кислотостійкість

D – фенолостійкість

E – ефіростійкість


№10. Метод Ціля-Нільсена використовують для мікроскопічної діагностики туберкульозу, якщо збудник виділяється в зовнішнє середовище з виділеннями від хворого. Якими властивостями має бути наділений збудник?

А – лугостійкістю

В – *кислотостійкістю

С – спиртостійкістю

D – термостійкістю

E – холодостійкістю


№11. Збудник лепри наділений кислотостійкістю і тому його виявляють в мазках, пофарбованих за Цілем-Нільсеном. Якого кольору набувають бактерії в мазках?

А – синього

В – зеленого

С – *червоного

D – жовтого

E – фіолетового


№12. В мокротинні хворого на запалення легень, при мікроскопії мазка, пофарбованого за Цілем-Нільсеном, виявлені червоні палички і блакитні коки. До якої групи за властивостями належать коки?

А – спиртостійкі

В – *кислотонестійкі

С – лугостійкі

D – кислотостійкі

E – лугонестійкі


№13. Патогенні мікобактерії, збудники туберкульозу, відносять до кислотостійких бактерій, оскільки в структурі клітини міститься багато ліпідвмісних сполук. Який метод фарбування доцільно використати для виявлення цих бактерій в інфекційному матеріалі?

А – Грама

В – Бурі-Гінса

С – *Ціля-Нільсена

D – Нейссера

E – Романовського-Гімзи


Крок 2006-2007


№1. З харкотиння хворого з підозрою на туберкульоз виготовлено препарат та

забарвлено за Цилем-Нільсеном. Які властивості збудника буде враховано для

його ідентифікації?

^ A *Морфологічні та тинкторіальні

B Культуральні та ферментативні

C Патогенність та вірулентність

D Біологічні та антигенні

E Токсигенність та імуногенність


№2. При забарвленні препарату з харкотиння хворого було використано наступні

барвники та реактиви: розчин фуксину Циля, розчин метиленового синього, 5\%

розчин сірчаної кислоти. Який спосіб забарвлення було застосовано?

A *Ціля-Нільсена

B Гінса-Буррі

C Грама

D Пєшкова

E Нейсера


  1   2   3   4   5

Схожі:

Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету.
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою...
Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету.
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою...
Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету (спеціальність педіатрія).
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою...
Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconТематичний план практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології для студентів ІІ курсу медичного факультету
Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної...
Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність клінічна фармація).
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою...
Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету (спеціальність медична психологія).
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою...
Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconТематичний план практичних занять з курсу мікробіології з вірусологією та імунологією для студентів 2 курсу стоматологічного факультету вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної...
Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconТематичний план практичних занять з курсу мікробіології, вірусології, імунології для студентів 2 курсу медичного факультету (спеціальність медична психологія) Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної...
Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconВизначення абсолютного показника заломлення скла за допомогою мікроскопа
Ознайомитися з будовою І принципом дії мікроскопа та оволодіти методикою визначення абсолютного показника заломлення скла з його...
Тема №1 Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою імерсійної системи мікроскопа iconРозділ III. Методологічна функція формальної логіки метод І методологія. Логічні методи дослідження (пізнання)
У практичній І теоретичній діяльності кожна людина використовує певні методи, за допомогою яких вона досягає поставлених цілей
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи