Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр icon

Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр




НазваТести для підсумкового модульного контролю з см та фр
Сторінка1/9
Дата20.04.2013
Розмір1.42 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Тести для підсумкового модульного контролю з СМ та ФР


  1. Основні завдання комплексного лікарського обстеження осіб, що займаються різними видами фізичних вправ:

А. Визначення та оцінка рівня фізичного розвитку, функціонального стану

і функціональних здібностей організму та стану здоров’я

Б. Визначення та оцінка рівня фізичного розвитку, дослідження загальної

фізичної працездатності

В. Дослідження та оцінка функціонального стану і функціональних

здібностей організму

Г. Визначення рівня фізичного розвитку, типу тілобудови, проведення

лікарсько-педагогічних спостережень

Д. Визначення рівня фізичного розвитку, типу тілобудови, загальний

лікарський огляд


  1. До основних видів лікарських обстежень не відносять:

А. Первинне

Б. Додаткове

В. Поточне

Г. Фізікальне

Д. Етапне


  1. Методи дослідження фізичного розвитку:

А. Соматоскопія і антропометрія

Б. Пальпація, перкусія, аускультація

В. Методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції

Г. Загальний та спортивний анамнез, лікарське обстеження органів і

систем

Д. Функціональні проби


  1. При соматоскопії ступінь розвитку мускулатури оцінюється, як:

А. Добрий, середній, слабкий

Б. Добрий, задовільний, незадовільний

В. Нормальний, задовільний, незадовільний

Г. Гіпертрофічний, нормальний, гіпотрофічний

Д .Гіпертонічний, нормальний, гіпотонічний


  1. При соматоскопії ступінь жировідкладень оцінюється, як:

А. Слабкий, середній, надмірний

Б. Добрий, середній, слабкий

В. Добрий, задовільний, незадовільний

Г. Нормальний, задовільний, незадовільний

Д. Рівномірний, нерівномірний


  1. Нормальні форми грудної клітки:

А. Циліндрична, конічна, плоска, перехідні форми

Б. Циліндро-конічна, лійкоподібна

В. Кругла, плоска, кругло запала

Г. Циліндрична, конічна, запала, куряча

Д. Нормостенічна, астенічна, гіперстенічна


  1. Розрізняють наступні форми спини:

А. Нормальна, кругла, кругло-випукла, плоска

Б. Фізіологічна, патологічна

В. Нормальна, сколіотична, кіфотична

Г. Нормальна, кругла, кругло-випукла

Д. Нормальна, кругла, плоска


  1. Основні характеристики нормальної форми спини:

А. Наявність шийного та поперекового лордозу, грудного та крижово-куприкового кіфозу в сагітальній площині, відсутність викривлень в фронтальній площині

Б. Наявність шийного та поперекового лордозу, грудного та крижово-куприкового кіфозу в фронтальній площині, відсутність викривлень в сагітальній площині

В. Наявність шийного та поперекового кіфозу, грудного та крижово-куприкового лордозу в сагітальній площині, відсутність викривлень в фронтальній площині

Г. Наявність шийного та поперекового кіфозу, грудного та крижово-куприкового лордозу в фронтальній площині, відсутність викривлень в сагітальній площині

Д. Наявність 4-х фізіологічних вигинів хребта


  1. Основні характеристики круглої форми спини:

А. Збільшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, від шийних до поперекових хребців

Б. Збільшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, в шийно-грудному відділі хребта

В. Збільшення грудного кіфозу та поперекового лордозу

Г. Величиною грудного кіфозу 3-4 см

Д. Збільшення всіх вигинів хребта


  1. Основні характеристики кругло-випуклої форми спини:

А. Збільшення грудного кіфозу й поперекового лордозу більш 4 см

Б. Збільшення грудного кіфозу й поперекового лордозу до 3-4 см

В. Збільшення всіх вигинів хребта

Г. Збільшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, від шийних до поперекових хребців

Д. Збільшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, в шийно-грудному відділі хребта


  1. Основні характеристики плоскої форми спини:

А. Зменшення кривизни всіх фізіологічних вигинів

Б. Зменшення кривизни всіх фізіологічних вигинів до 3-4см

В. Збільшення всіх вигинів хребта

Г. Зменшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, від шийних до поперекових хребців

Д. Зменшення сагітального вигину хребта в грудній області у дорсальному напрямку, в шийно-грудному відділі хребта


  1. Сколіотичною осанкою називають:

А. Викривлення хребта у фронтальній площині

Б. Викривлення хребта у сагітальній площині

В. Викривлення хребта у фронтальній та сагітальній площинах

Г. Наявність рентгенологічно підтвердженого бокового викривлення хребта

Д. Збільшення грудного кіфозу й поперекового лордозу


  1. При соматоскопії розрізняють наступні форми ніг:

А. Правильні, О-подібні, Х-подібні

Б. Нормальні, О-подібні, Х-подібні

В. Фізіологічні, О-образні, Х-образні

Г. Нормальні, неправильні

Д. Вальгусні, варусні, нормальні


  1. При соматоскопії розрізняють наступні форми стоп:

А. Правильна, порожниста, сплощена, плоска

Б. Нормальна, порожниста, сплощена, плоска

В. Фізіологічна, патологічна

Г. Нормальна, вальгусна, варусна

Д. Правильна, порожниста, плоска


  1. Які основні показники фізичного розвитку досліджують методом антропометрії:

А. Зріст (стоячи та сидячи), вагу тіла, окружності та екскурсія грудної

клітки, ЖЄЛ, силу м’язів кисті та спини, ступінь жировідкладень

Б. Масу та довжину тіла, окружності шиї, грудної клітки, талії, товщину

жировідкладень, тип тілобудови, рухомість у суглобах

В. Тип тілобудови, окружності шиї, грудної клітки, талії, ЖЄЛ, поставу

хребта, форму ніг, стан склепіння стопи

Г. Рельєф та силу мускулатури, форми грудної клітки, спини і хребта, форму

ніг, рухомість у суглобах

Д. Стан шкіри, ступінь розвитку м’язів та жировідкладень, поставу, форми

грудної клітки, спини, хребта, форму ніг, стан склепіння стопи, тип

тілобудови


  1. В нормі товщина підшкірної жирової клітковини у чоловіків складає:

А. 0,8-1,0 см

Б. 0-0,5 см

В. 1,5-2,0 см

Г. 2,0-2,5 см

Д. 2,5-3,0 см


  1. При дослідженні зросту стоячи досліджуваний повинен торкатися ростоміра наступними точками:

А. П’ятками, куприком, міжлопатковим простором

Б. П’ятками, сідницями, міжлопатковим простором, потилицею

В. П’ятками, сідницями, потилицею

Г. П’ятками, міжлопатковим простором, потилицею

Д. П’ятками, грудним відділом хребта, потилицею


  1. При дослідженні зросту сидячи досліджуваний повинен торкатися ростоміра наступними точками:

А. Крижовою кісткою, міжлопатковим простором

Б. Міжлопатковим простором, потилицею

В. Крижовою кісткою, потилицею

Г. Спиною, потилицею

Д. Крижовою кісткою, грудним відділом хребта, потилицею


  1. При дослідженні зросту сидячи та стоячи положення голови досліджуваного:

А. Не торкається ростоміра, верхній край зовнішнього слухового проходу й нижній край очниці знаходиться на одній лінії, паралельно полу

Б. Торкається ростоміра, верхній край зовнішнього слухового проходу й нижній край очниці знаходиться на одній лінії, паралельно полу

В. Паралельно полу

Г. Немає значення

Д. Очі паралельно полу


  1. Типи тілобудови людини:

А. Нормостенічний, астенічний, гіперстенічний

Б. Нормотонічний, дистонічний, гіпертонічний

В. Астенічний, гіпертонічний

Г. Нормотонічний, гіпотонічний, гіпертонічний

Д. Нормотонічний, атонічний гіпертонічний


  1. При динамометрії кистей динамометр стискується:

А. У відведеній вбік прямій руці, тричі

Б. В піднятій руці, рвучко

В. У відведеній вбік зігнутій у лікті руці, тричі

Г. В опущеній вниз руці, тричі

Д. В опущеній вниз руці, одноразово


  1. При дослідженні окружності грудної клітини сантиметрова стрічка повинна накладатися наступним чином:

А. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 4 ребра до груднини

Б. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 3 ребра до груднини

В. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 5 ребра до груднини

Г. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 4 ребра до груднини, у чоловіків під молочною залозою

Д. Позаду – під нижніми кутами лопаток, спереду – над місцем прикріплення 5 ребра до груднини, у чоловіків під молочною залозою


  1. При дослідженні окружності грудної клітини лікар отримує наступні показники:

А. Окружності грудної клітини в стані спокою, повного вдиху, максимального видиху та екскурсію грудної клітини

Б. Окружності грудної клітини в стані спокою, повного вдиху та максимального видиху

В. Окружності грудної клітини в стані спокою, звичайного вдиху та видиху

Г. Окружності грудної клітини в стані спокою, звичайного вдиху й видиху та екскурсію грудної клітини

Д. Окружності грудної клітини в стані спокою


  1. Методи оцінки фізичного розвитку:

А. Методи стандартів, антропометричного профілю, індексів, кореляції

Б. Зовнішній огляд, пальпація, перкусія, аускультація

В. Соматоскопія, антропометрія

Г. Збір загального та спортивного анамнезу, соматоскопія, антропометрія

Д. Загальне лікарське обстеження органів і систем



  1. Антропометричний профіль креслять на основі методу:

А. Антропометричних стандартів

Б. Кореляції

В. Антропометричних індексів

Г. Перцентилів

Д. Індексу Кетле



  1. Ортостатична проба може характеризувати:

А. Тонус симпатичного відділу ВНС.

Б. Тонус скелетної мускулатури.

В. Тонус парасимпатичного відділу ВНС.


  1. Тонус симпатичного відділу ВНС під час прискорення пульсу на 16 за 1хв в ортостазі можна вважати:

А. Нормальним.

Б. Підвищеним.

В. Зниженим.


  1. Позитивний кумулятивний ефект від тренувального процесу фізичними навантаженнями проявляється:

А. Підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС.

Б. Зниженням тонусу симпатичного відділу ВНС.

В. Зниженням тонусу парасимпатичного відділу ВНС.


  1. За клінортостатичною пробою можна визначити:

А. Тонус симпатичного відділу ВНС.

Б. Тонус парасимпатичного відділу ВНС.

В. Тонус скелетної мускулатури.


  1. Тонус парасимпатичного відділу ВНС при сповільнені пульсу на клінортостатичній пробі від 72 до 70 за 1 хв можна вважати:

А. Нормальним.

Б Підвищеним.

В. Зниженим.


  1. Позитивний кумулятивний ефект від тренувального процесу фізичними навантаженнями проявляється:

А. Підвищенням тонусу симпатичного відділу ВНС.

Б. Підвищенням тонусу парасимпатичного відділу ВНС.

В. Зниженням тонусу парасимпатичного відділу ВНС.


  1. Підвищення кровообігу у фізично здорових дітей під час фізичних навантажень забезпечується:

А. Прискоренням пульсу без зміни ударного об’єму серця.

Б. Прискоренням пульсу з одночасним збільшенням ударного об’єму серця.

В. Значним прискоренням пульсу з одночасним зменшенням ударного об’єму серця.


  1. Пробу Мартіне – Кушелевського можна віднести до проб:

А. Зі зміною умов зовнішнього середовища.

Б. Зі зміною положення тіла у просторі.

В. З динамічним фізичним навантаженням.


  1. Нормотонічний тип реакції ССС на пробу з 20 присіданнями характеризується:

А. Незначним прискоренням пульсу і незначною зміною систолічного АТ.

Б. Значним прискоренням пульсу і зниженням систолічного АТ.

В. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням систолічного АТ.


  1. Гіпертонічний тип реакції ССС на пробу з 20 присіданнями характеризується:

А. Значним прискоренням пульсу і значним підвищенням систолічного АТ.

Б. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням систолічного АТ.

В. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного АТ.


  1. На пробу з 20 присіданнями пульс збільшився від 60 до 138 за 1 хв, артеріальний тиск – від 120/80 до 140/100 мм рт ст.; відновлення їх відбулося на 6 хв відпочинку. Таку реакцію слід вважати:

А. Нормотонічною.

Б. Гіпертонічною.

В. Дистонічною.


  1. На пробу Мартіне – Кушелевського прискорення пульсу становило 112%, підвищення систолічного

АТ – 60%; відновлення їх відбулося на 7 хв відпочинку. Таку реакцію слід вважати:

А. Гіпертонічною.

Б. Дистонічною.

В. Астенічною (гіпотонічною)


  1. Для об’єктивного оцінювання проби з фізичним навантаженням перевагу слід надати показникам:

А. Гемодинамічним.

Б. Гематологічним.

В. Соматоскопічним.


  1. На пробу з 20 присіданнями пульс збільшився від 70 до 92 за 1 хв, артеріальний тиск – від 120/80 до 130/80 мм рт ст.; відновлення їх відбулося на 2 хв відпочинку. Таку реакцію слід вважати:

А. Нормотонічною.

Б. Гіпертонічною.

В. Дистонічною.


  1. Значна активація тільки хронотропного резерву системи кровообігу без зміни ізотропного при пробі

з 20 присіданнями характеризується як:

А. Астенічна реакція.

Б. Гіпертонічна реакція.

В. Нормотонічна реакція.


  1. Для об’єктивізації інтенсивності фізичного навантаження, яке виконує дитина, можна:

А. Визначити пульс під час навантаження.

Б. Визначити пульс через 1 – 2 хв після навантаження.

В. Визначити частоту дихання під час навантаження.


  1. Проба Штанге відноситься до групи проб:

А. З фізичними навантаженнями.

Б. Зі зміною положення тіла у просторі.

В. Гіпоксичних.


  1. Пульсометрія під час фізичного навантаження об’єктивізує:

А. Інтенсивність навантаження.

Б Об’єм навантаження.

В. Щільність навантаження.


  1. Дистонічний тип реакції ССС на пробу з 20 присіданнями характеризується:

А. Помірною активізацією хронотропного чи ізотропного резерву серця.

Б. Значним прискоренням пульсу і систолічного АТ.

В. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного АТ.


  1. Астенічний тип реакції ССС на пробу з 20 присіданнями характеризується:

А. Значним прискоренням пульсу і збільшенням АТ.

Б. Значним прискоренням пульсу і зниженням систолічного АТ.

В. Значним прискоренням пульсу і значним зниженням діастолічного АТ.


  1. Якщо при ортостатичній пробі пульс змінився від 60 до 100 за хв, то таку реакцію симпатичного

відділу ВНС слід вважати:

А. Нормальною.

Б. Підвищеною.

В. Зниженою.


  1. Якщо при клінортостатичній пробі пульс змінився від 80 до 60 за 1 хв, то таку реакцію парасимпатичного відділу ВНС слід вважати:

А. Нормальною.

Б. Підвищеною.

В. Зниженою.


  1. При дистонічному типі реакції на пробу з 20 присіданнями пульс і АТ змінються:

А. Під час навантаження.

Б. На 2 – 3 хв після припинення навантаження.

В. Відразу після навантаження.


  1. Визначити і об’єктивно оцінити функціональний стан системи кровообігу можна:

А. Гематологічними показниками.

Б. Гемодинамічними показниками.

В. Соматометричними показниками.


  1. Визначити і об’єктивно оцінити функціональний стан вегетативної нервової системи можна за допомогою:

А. Гіпоксичних проб.

Б. Проб зі зміною положення тіла в просторі.

В. Проб з фізичним навантаженням.


  1. З якого віку діти можуть займатися фігурним катанням:

А. 10-12 років;

Б. 7-8 років;

В. 12-14 років;

Г. 14-15 років;

Д. 8-10 років


  1. На скільки часу звільняються особи, що перехворіли пневмонією від заняття фізкультури:

А. 1-2 тижні.

Б. 2-4 тижні.

В. 1-2 місяці.

Г. 8-12 місяців.

Д. 2-8 місці.


  1. Основним розділом спортивної медицини є лікарський контроль, який має такі цілі:

А. Медичне забезпечення високих спортивних досягнень, оздоровчої фізичної культури, а також організації та проведення відновних лікувальних заходів;

Б. Зниження спортивної майстерності спортсменів в умовах максимальної і над максимальних навантажень;

В. Зниження реабілітації спортсменів;

Г. Визначення стану та рівня здоров’я;

Д. Проведення відновного лікування спортсменів.


  1. Медико – біологічне забезпечення та диспансеризація осіб, які займаються фізичною культурою та спортом, здійснюють у такому порядку:

А. Дітей дошкільного віку обстежують лікарі поліклінік;

Б. Учні загальноосвітніх шкіл, студентів вищих навчальних закладів, які займаються за державними програмами фізичного виховання, обстежують 3 р. в рік, котрі обслуговують зазначені навчальні заклади;

В. Особи середнього віку та похилого, які займаються фізкультурою, можуть проходити медичне обстеження в лікарсько-фізкультурних диспансерах;

Г. Дітей дошкільного віку обстежують у міських лікарнях;

Д. Особи середнього та похилого віку, які займаються спортом, можуть проходити медичне обстеження в відділеннях реабілітації.


  1. Лікарсько – фізкультурний диспансер це:

А. Медико – профілактичний заклад;

Б. Санітарно – культурний заклад;

В. Кабінет функціональної діагностики;

Г. Лікувально профілактичний заклад;

Д. Кабінет масажу і фізіотерапії.


  1. У спортивній медицині виділяють такі основні напрями:

А. Спортивна гінекологія;

Б. Спортивна кардіологія;

В. Підвищення кваліфікації медичного персоналу з питань спортивної медицини;

Г. Консультація лікаря з питань фізкультури і спорту;

Д. Лікарський контроль за тими хто займається фізкультурою та спортом.


  1. Завдання первинного лікарського обстеження:

A. Оцінка фізичного розвитку організму;

Б. Оцінка функціонального стану організму;

В. Оцінка життєвої ємності легень;

Г. Вимірювання антропометричних рамках;

Д. Виявлення захворювань на ранніх стадіях.


  1. Як називається нормальні виправлення хребта у сагітальній площині:

A. Сколіоз і кіфоз;

Б. Грудний кіфоз і лордоз;

В. Кіфоз і лордоз;

Г. Кіфоз та лордо-сколіоз;

Д. Сколіоз і лордоз.


  1. Що оцінюють за допомогою соматоскопії:

A. Форму грудної клітки і форму спини;

Б. Форму стопи та склепіння стопи;

В. Шкіру, розвиток м’язів, стан склепіння стопи;

Г. Шкіру, товщину підшкірно – жирової складки, розвиток м’язів;

Д. Шкіру, підшкірно – жирову складку, розвиток м’язів, форми грудної клітки, спини, ніг, порушення постави.


  1. Ступінь сплощення стопи можна визначити кількісно за методом:

A. Образцова-Стражеско;

Б. Чижіна;

В. Блюмберга;

Г. Мікуліча;

Д. Під’ямпольської.


  1. „Дуже висока» ознака фізичного розвитку знаходиться в межах:

A. 0
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconН. О. Тести для підсумкового модульного контролю для студентів I курса з дисципліни „Фізичне виховання”. Модуль І
Тести для підсумкового модульного контролю для студентів I курса з дисципліни „Фізичне виховання”. Модуль І
Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconТести для підсумкового модульного контролю для студентів I курса з дисципліни „Фізичне виховання”

Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconТестові завдання для підготовки до підсумкового модульного контролю
...
Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconМ. М. Новікова тестові завдання для проведення підсумкового модульного контролю з дисципліни “регіональний менеджмент”
Тестові завдання для проведення підсумкового модульного контролю з дисципліни “Регіональний менеджмент” (для студентів денної та...
Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconГрафік підсумкового модульного контролю з дисципліни «Офтальмологія»
К підсумкового модульного контролю з дисципліни «Офтальмологія» для студентів 4 курсу медичного ф-ту №1, медичного ф-ту №2, медичного...
Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconГрафік підсумкового модульного контролю з дисципліни «Біоорганічна та біологічна хімія» для 2 курсу медичного №1, медичного №2, медичного №3, стоматологічного
Графік підсумкового модульного контролю з дисципліни «Біоорганічна та біологічна хімія» для 2 курсу медичного №1, медичного №2, медичного...
Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconГрафік проведення підсумкового модульного контролю з гігієни та
Графік проведення підсумкового модульного контролю з гігієни та екології на 3 курсі
Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconГрафік складання підсумкового модульного контролю з дисципліни фізіологія для студентів

Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconГрафік складання підсумкового модульного контролю з дисципліни фізіологія для студентів

Тести для підсумкового модульного контролю з см та фр iconГрафік складання підсумкового модульного контролю з дисципліни фізіологія для студентів

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи