О. С. Попова осадчий Євген Дмитрович
Скачати 397.47 Kb.
|
1 2
|
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ІМ. О.С. ПОПОВА Осадчий Євген Дмитрович УДК 656.8.001 ОПТИМІЗАЦІЯ ОБРОБЛЕННЯ ПИСЬМОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ В ОБ’ЄКТАХ БАГАТОРІВНЕВОЇ ІЄРАРХІЧНОЇ МЕРЕЖІ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ 05.12.02 – телекомунікаційні системи та мережі АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Одеса – 2010 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України ^ доктор технічних наук, професор Ящук Леонід Омелянович, Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, професор кафедри мереж і систем поштового зв’язку. ^ доктор технічних наук, професор Конахович Георгій Филимонович, Національний авіаційний університет, завідувач кафедри телекомунікаційних систем; кандидат технічних наук ^ УДППЗ «Укрпошта», начальник відділу технічного та програмного захисту. Захист відбудеться 19 лютого 2010 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.816.02 в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ковальська 1, ауд. №223. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ковальська 1. Автореферат розісланий 15 січня 2010 р. Вчений секретар спеціалізованої вченої ради к.т.н., доц. Ложковський А.Г. ^ Актуальність теми. Поштовий зв’язок – важлива галузь народного господарства України. Він функціонує в системі соціально-економічного комплексу держави і відіграє суттєву роль у розвитку економіки країни, управлінні державою, підвищенні культурного рівня населення, задоволенні потреб населення і народного господарства в інформаційному та товарному обмінах, розширенні міжнародних зв’язків України. Розвиток електронних засобів телекомунікацій; виникнення конкурентного середовища у сфері надання послуг поштового зв’язку; вимоги щодо підвищення якості надання послуг поштового зв'язку, пов’язані з підготовкою України до вступу в ЄС; необхідність утримання близько 11,5 тис. збиткових сільських відділень поштового зв’язку, викликана обов’язком національного оператора в наданні на всій території країни універсальних послуг поштового зв’язку визначеного рівня якості за тарифами, що регулюються державою; громіздкість та надмірність багаторівневої ієрархічної структури мережі поштового зв'язку; застаріла технологія оброблення пошти та ряд інших факторів призвели до зменшення прибутків Українського державного підприємства поштового зв'язку (УДППЗ) «Укрпошта» (національного оператора поштового зв'язку України) та збільшення витрат на оброблення і перевезення пошти. Комплексною програмою створення Єдиної національної системи зв'язку України (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. № 790); Програмою реструктуризації Українського об’єднання поштового зв’язку «Укрпошта» (Постанова Кабінету Міністрів України від 4 січня 1998 р. № 1); Концепцією розвитку зв’язку України до 2010 року (Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2238); Державною цільовою економічною програмою розвитку поштового зв’язку на 2009 – 2013 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. № 672) передбачено суттєве підвищення ефективності поштового зв'язку України. Одним зі способів підвищення ефективності Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» є зменшення витрат на оброблення і перевезення пошти. На сьогодні технологія виробничого процесу оброблення письмової кореспонденції та його складових окремих операцій є недосконалою, а, отже, не забезпечує мінімальних витрат. До того ж, зазначений процес містить в собі одну з найбільш трудомістких виробничих операцій поштового зв’язку – сортування письмової кореспонденції. Таким чином, задача оптимізації технології оброблення письмової кореспонденції в об’єктах поштового зв’язку є актуальною. ^ Робота виконана за реальними потребами галузі зв’язку України. Результати дисертаційної роботи спрямовані на виконання «Комплексної програми створення Єдиної національної системи зв'язку України», «Концепції розвитку зв’язку України до 2010 року» та «Державної цільової економічної програми розвитку поштового зв’язку на 2009 – 2013 роки» і використані у науково-дослідних темах, які провадилась за планами кафедри «Мереж і систем поштового зв’язку» Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова. ^ Метою роботи є підвищення ефективності УДППЗ «Укрпошта» за рахунок оптимізації оброблення письмової кореспонденції в об’єктах поштового зв’язку. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання: – розробити технологію ручного сортування письмової кореспонденції, що дозволяє досягти максимального значення продуктивності; – розробити методику оптимізації процесів сортування і пакування поштових одиниць за критерієм мінімуму витрат; – розробити методику оптимізації кількості накопичувачів автоматичної листосортувальної машини за критерієм мінімуму витрат; – розробити методику оптимізації ємності накопичувачів автоматичної листосортувальної машини за критерієм мінімуму витрат; – впровадити результати робіт в УДППЗ «Укрпошта». ^ є технологічний процес оброблення письмової кореспонденції та його складові окремі операції. Предметом дослідження є методи оптимізації оброблення письмової кореспонденції в об’єктах багаторівневої ієрархічної мережі поштового зв’язку. ^ базуються на методах математичного аналізу, методах математичного моделювання, методах дослідження операцій, адаптованих до задач оптимізації мереж і систем поштового зв’язку. ^ 1. Вперше визначено умови відсутності простоїв процесів сортування і пакування поштових одиниць. 2. Вперше проведено статистичні дослідження ефективності сортування і пакування поштових одиниць. 3. Вперше експериментальним шляхом визначено фактичний розподіл значень продуктивності сортування письмової кореспонденції по комірках сортувальних шаф. 4. Розроблено алгоритм закріплення комірок сортувальної шафи за поштовими потоками та розрахунку часу і продуктивності сортування. 5. Розроблено алгоритми моделювання процесів сортування і паралельного або послідовного пакування поштових одиниць. 6. Розроблено алгоритм швидкого моделювання часових показників процесів сортування і пакування поштових одиниць. Практичне значення одержаних результатів: 1. Розроблено технологію ручного сортування письмової кореспонденції, що дозволяє досягти максимального значення продуктивності. 2. Розроблено методику оптимізації процесів сортування і пакування поштових одиниць, що дозволяє виконувати зазначені процеси з мінімальними витратами. 3. Розроблено методику оптимізації кількості та ємності накопичувачів автоматичної листосортувальної машини за критерієм мінімуму витрат. 4. Результати досліджень впроваджено у виробничі процеси УДППЗ «Укрпошта» та в навчальний процес підготовки бакалаврів за напрямом «Системи та мережі поштового зв’язку» Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова. ^ Основні результати роботи отримані самостійно. Деякі результати отримані у співпраці з науковим керівником, іншими науковцями, опубліковані в сумісних статтях, де внесок кожного із співавторів є приблизно однаковим. ^ Основні результати дисертації доповідались і обговорювались на науково-практичних, науково-технічних, науково-методичних і міжнародних конференціях, а саме: науково-практичній конференції «Сучасні проблеми поштового зв’язку» професорсько-викладацького складу та наукових працівників Навчально-наукового інституту «Поштовий зв'язок» Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова (Одеса, 2008); Х міжнародній науково-методичній конференції вищих навчальних закладів і факультетів телекомунікацій (Ростов-на-Дону, 2008); 63-й науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу, науковців, молодих вчених, аспірантів та студентів Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова (Одеса, 2008); міжнародній науково-практичній конференції «Сучасний поштовий зв’язок» (Одеса, 2009); ХІV міжнародній науково-технічній конференції «Современные средства связи» (Мінськ, 2009). Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, із них 6 в науково-технічних виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 у співавторстві, 2 тези доповідей. ^ Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків. Загальний обсяг дисертації складає 138 сторінок друкарського тексту, у тому числі 29 рисунків, 33 таблиці, список використаних джерел – 76 найменувань на 6 сторінках. ^ У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, наукову новизну і практичну цінність, подано загальну характеристику роботи. ^ – «Аналіз технології оброблення письмової кореспонденції» – виконано аналіз технологічного процесу оброблення простої письмової кореспонденції в об’єктах поштового зв’язку УДППЗ «Укрпошта», структур багаторівневих ієрархічних мереж поштового зв’язку та розглянуто варіанти організації сортування в зазначених мережах. На підставі аналізу технологічного процесу оброблення простої письмової кореспонденції, порядку пересилання поштових відправлень та інструкції з обліку поштових відправлень, поштових переказів, періодичних видань, виплат пенсій та грошової допомоги побудовано оперограми оброблення вихідної, вхідної і транзитної простої письмової кореспонденції в об’єктах поштового зв’язку та визначено види сортування. У вузлах поштового зв’язку виконуються наступні види сортування: – ^ 0 – попереднє сортування вихідної простої письмової кореспонденції; – S1 – сортування письмової кореспонденції до об’єктів поштового зв’язку вищого рівня ієрархії мережі (головний вузол, зональні вузли); – S2 – сортування письмової кореспонденції за напрямами, що відповідають обласним центрам, областям, містам обласного і республіканського підпорядкування та населеним пунктам, що мають вихід на магістральні маршрути; – ^ 3 – сортування письмової кореспонденції до районів; – S4 – сортування письмової кореспонденції до відділень поштового зв’язку; – S5 – сортування письмової кореспонденції до доставних дільниць. В обласному вузлі попереднє сортування вихідної простої письмової кореспонденції полягає в розподілі письмової кореспонденції по комірках сортувальної шафи за наступними ознаками і напрямами сортування: – власна область; – власний обласний центр; – Україна; – міжнародна письмова кореспонденція; – пріоритетна; – великогабаритна. У районному вузлі попереднє сортування вихідної простої письмової кореспонденції полягає в розподілі письмової кореспонденції по комірках сортувальної шафи за такими ознаками і напрямами сортування: – власний район; – власна область; – власний обласний центр; – Україна; – міжнародна письмова кореспонденція; – пріоритетна; – великогабаритна. У відділеннях поштового зв’язку, підпорядкованих вузлу поштового зв’язку, виконується попереднє сортування за ознаками і напрямами, що відповідають ознакам і напрямам попереднього сортування в даному вузлі. З аналізу оперограм випливає, що кількість виконуваних операцій з оброблення простої письмової кореспонденції залежить не лише від виду зазначеної кореспонденції за ознакою прямування (вихідна, вхідна або транзитна), але й від виду об’єкта поштового зв’язку приймання, призначення, здавання пошти та передуючого транзитного. Наведені оперограми оброблення письмової кореспонденції та варіанти сортування письмової кореспонденції в чотирирівневих мережах можуть бути використані як вихідні дані задач оптимізації перерозподілу операцій сортування між об’єктами багаторівневої ієрархічної мережі поштового зв’язку, технологічного процесу оброблення письмової кореспонденції і його складових окремих операцій. ^ – «Оптимізація ручного оброблення письмової кореспонденції» – розглянуто варіанти можливого розподілу поштових потоків по комірках сортувальної шафи та його вплив на продуктивність і час ручного сортування письмової кореспонденції, розроблено алгоритм закріплення комірок сортувальної шафи за поштовими потоками та розрахунку часу і продуктивності сортування, який забезпечує максимальну продуктивність праці сортувальника за відомого розподілу значень продуктивності сортування по комірках сортувальної шафи. У системах ручного сортування при розкладанні листів по комірках сортувальної шафи задіяні різні групи суглобів та м’язів сортувальника, а саме розкладання пов’язане з переміщенням листів на різні відстані в різних напрямах. Продуктивність і час ручного сортування суттєво залежать від розподілу сортованого потоку по комірках сортувальної шафи. За наявності n клітин сортувальної шафи сортований потік Р в процесі сортування розділяється на n груп Р = Р1 + Р2 + … + Рn. Якщо продуктивності сортування до комірок сортувальної шафи складають Q1, Q2, … , Qn, то час Труч ручного сортування Труч =  , а середня продуктивність Qруч ручного сортування Qруч =  .Для можливості практичного застосування алгоритму закріплення комірок сортувальної шафи за поштовими потоками та розрахунку часу і продуктивності сортування, експериментальним шляхом визначено фактичний розподіл значень продуктивності сортування письмової кореспонденції по комірках сортувальних шаф двох типів (шафа типу 1 містить 7 х 6 = 42 комірки розміром 177 х 165 мм., шафа типу 2 – 9 х 8 = 72 комірки розміром 177 х 102 мм.). Отримані середні значення продуктивності сортування письмової кореспонденції (листів/год.) до комірок сортувальних шаф обох типів наведено на рис. 1. Наведені результати відповідають сортуванню правою рукою. При сортуванні лівою рукою результати матимуть “дзеркальні” значення відносно вертикальної центральної осі сортувальної шафи. 7 х 6 9 х 8 C 
 C B A A B   c 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 V 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 n kc a b b б) D D б а Рис. 1. Середні значення продуктивності сортування письмової кореспонденції (листів/год.) до комірок сортувальних шаф (а – шафа типу 1, б – шафа типу 2) ^ – «Оптимізація автоматизованого оброблення письмової кореспонденції» – розглянуто можливі варіанти організації процесів автоматизованого сортування і пакування поштових одиниць. На першому етапі сортування сукупність ^ поштових одиниць сортується на n накопичувачів листосортувальної машини G = { G1, G2, …, Gi, …, Gn}. Отримана партія сортувальних груп вивантажується у перший комплект комірок для тимчасового зберігання до наступного етапу сортування. На другому етапі сортування сортувальна група G1 сортується на n накопичувачів листосортувальної машини G1 = {G11, G12, …, G1j, …, G1n}. Отримана партія сортувальних груп вивантажується у другий комплект комірок для тимчасового зберігання до наступного етапу сортування. На третьому (останньому) етапі сортування сортувальна група G11 сортується на n накопичувачів листосортувальної машини G11 = {G111, G112, …, G11k, …, G11n}. Отримана партія сортувальних груп вивантажується у третій (останній) комплект комірок для тимчасового зберігання до закінчення пакування зазначеної партії в упаковки (постпакети) {G111, G112, …, G11k, …, G11n}  {H111, H112, …, H11k, …, H11n}. Отримувані упаковки (постпакети) відразу пакуються в упаковку (мішок) H11 = {H111, H112, …, H11k, …, H11n} і третій комплект комірок для тимчасового зберігання отриманої партії сортувальних груп до закінчення пакування зазначеної партії вивільнюється. Одночасно з пакуванням партії сортувальних груп {G111, G112, …, G11k, …, G11n} відбувається сортування наступної сортувальної групи G12 на n накопичувачів листосортувальної машини G12 = {G121, G122, …, G12k, …, G12n}. Отримана партія сортувальних груп вивантажується у третій комплект комірок для тимчасового зберігання до закінчення пакування зазначеної партії в упаковки (постпакети) {G121, G122, …, G12k, …, G12n} {H121, H122, …, H12k, …, H12n}. Отримувані упаковки (постпакети) відразу упаковуються в упаковку (мішок) H12 = {H121, H122, …, H12k, …, H12n} і т. д. Отримувані упаковки (мішки) відразу упаковуються в упаковку (контейнер) H1 = {H11, H12, …, H1j, …, H1n}. Аналогічно виконуються процеси сортування і пакування сортувальних груп {G2, G3, …, Gi, …, Gn}.На рис. 2 наведено структурну схему організації процесів сортування і пакування письмової кореспонденції при трьох етапах сортування. На рис. 2 прийняті наступні позначення: ^ 0 – регістр сортування (комплект n накопичувачів листосортувальної машини (ЛСМ) на які сортується сортувальна група); K1, K2 – відповідно перший та другий комплекти комірок для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп до наступних етапів сортування; Rj (j = 1, 2, …, r ) – регістри пакування (комплекти комірок для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп до закінчення пакування зазначених партій); r – значення кількості регістрів пакування; G – несортована сукупність поштових одиниць; Gi, Hi (і = 1, 2, ..., n) – відповідно неупаковані та упаковані сортувальні групи першого етапу сортування; Gij, Hij (і, j = 1, 2, ..., n) – відповідно неупаковані та упаковані сортувальні групи другого етапу сортування; Gijk, Hijk (і, j, k = 1, 2, ..., n) – відповідно неупаковані та упаковані сортувальні групи третього етапу сортування.  Рис. 2. Структурна схема організації процесів сортування і пакування письмової кореспонденції при k = 3 Якщо час пакування чергової партії отриманих сортувальних груп більше часу сортування наступної сортувальної групи, то комплект комірок для тимчасового зберігання партії сортувальних груп до закінчення пакування зазначеної партії не буде вільний у момент часу закінчення сортування наступної сортувальної групи, а тому, не буде можливості розвантажити накопичувачі листосортувальної машини. У таких випадках будуть непередбачені простої сортування. У процесах сортування і пакування поштових одиниць можливі три випадки: 1. Якщо час пакування сортувальної групи і дорівнює часу сортування сортувальної групи і + 1 (Тпак і = Тсорт і+1), то відсутні простої як сортування, так і пакування. 2. Якщо час пакування сортувальної групи і більше часу сортування сортувальної групи і + 1 (Тпак і > Тсорт і+1), то буде простій сортування після закінчення сортування сортувальної групи і + 1. Тривалість простою сортування Тпр сорт і+1 = Тпак і - Тсорт і+1. 3. Якщо час пакування сортувальної групи і менше часу сортування сортувальної групи і + 1 (Тпак і < Тсорт і+1), то буде простій пакування після закінчення пакування сортувальної групи і. Тривалість простою пакування Тпр пак і = Тсорт і+1 - Тпак і. Враховуючи, що сучасні листосортувальні машини мають модульну структуру, простої сортування можна зменшити одним із наступних способів: а) шляхом зменшення часу пакування сортувальних груп за рахунок збільшення кількості g пакувальників (звичайне пакування поштових одиниць з підвищеною продуктивністю g = {2, 3, …, s}; r = 1); б) шляхом збільшення кількості r комплектів комірок для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп до закінчення пакування зазначених партій (послідовне пакування g = 1; r = {2, 3, …, s}); в) шляхом збільшення як кількості r комплектів комірок для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп до закінчення пакування зазначених партій, так і кількості g пакувальників з використанням послідовного пакування поштових одиниць (послідовне пакування з підвищеною продуктивністю g = {2, 3, …, s}; r = {2, 3, …, s}); г) шляхом збільшення як кількості r комплектів комірок для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп до закінчення пакування зазначених партій, так і кількості g пакувальників з використанням паралельного пакування поштових одиниць (паралельне пакування g = r = {2, 3, …, s}). Організація процесів сортування з паралельним пакуванням полягає в тому, що кількість g пакувальників дорівнює кількості r комплектів комірок для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп до закінчення пакування зазначених партій в упаковки і кожен пакувальник закріплений за відповідним комплектом зазначених комірок. Організація процесів сортування з послідовним пакуванням при підвищеній продуктивності пакування полягає в тому, що співвідношення кількості g пакувальників і кількості r комплектів комірок для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп до закінчення пакування зазначених партій в упаковки може бути довільним і всі пакувальники одночасно виконують пакування поштових одиниць чергового комплекту зазначених комірок. Наслідком непередбачених простоїв у процесах сортування і пакування поштових одиниць є суттєве зменшення продуктивності сортування або пакування. Таким чином, виникає необхідність оптимізації процесів сортування і пакування поштових одиниць за критерієм мінімуму витрат. Для забезпечення виконання зазначеної оптимізації, необхідно провести моделювання процесів сортування і пакування поштових одиниць. У зв’язку з цим, розроблено алгоритми моделювання процесів сортування і паралельного або послідовного пакування поштових одиниць, які відображають стани системи в дискретні моменти часу з тактовою частотою, що дорівнює одиниці, та дають можливість виконувати адекватне моделювання зазначених процесів у режимі реального часу та алгоритм швидкого моделювання часових показників процесів сортування і пакування поштових одиниць, який на відміну від алгоритму моделювання процесів сортування і паралельного або послідовного пакування поштових одиниць, виконує моделювання зазначених процесів не в режимі реального часу з тактовою частотою, що дорівнює одиниці, а з тактовою частотою, що дорівнює обсягу чергової сортувальної групи, завдяки чому кількість циклів (тактів) виконання моделювання зменшується до кількості сортувальних груп і спрощується виконання дослідження ефективності зазначених процесів. Визначено умови відсутності простоїв процесів сортування і пакування поштових одиниць для всіх варіантів організації зазначених процесів, які дають можливість визначити середні значення часу, що витрачається на простоях сортування або пакування. За алгоритмом швидкого моделювання часових показників процесів сортування і пакування поштових одиниць, з використанням технології програмування Delphi та генератора випадкових чисел, для всіх варіантів організації зазначених процесів проведено статистичні дослідження ефективності сортування і пакування поштових одиниць за умови, що час сортування та час пакування зазначеної сортувальної групи рівні й збігаються з її обсягом. З проведених досліджень ефективності сортування і пакування поштових одиниць випливає, що при організації процесів сортування і пакування поштових одиниць з одним комплектом комірок для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп та одним пакувальником (звичайне пакування) середнє значення ефективності сортування складає 0,75, тобто реальна продуктивність сортування складає 75% від технічної, а тому підвищення продуктивності сортування є актуальним. На підставі зазначених досліджень виконано розрахунки середнього значення загального часу, що витрачається на виконання процесу сортування поштових одиниць; середнього значення загального часу, що витрачається на виконання процесу пакування поштових одиниць; середнього значення загального часу, що витрачається на виконання процесів сортування і пакування поштових одиниць; середнього значення загального часу, що витрачається на простоях процесу сортування поштових одиниць та середнього значення загального часу, що витрачається на простоях процесу пакування поштових одиниць для всіх доцільних варіантів організації процесів сортування і пакування поштових одиниць при різних значеннях і компонуваннях кількості комплектів комірок для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп та кількості пакувальників. Результати зазначених розрахунків дають можливість визначити оптимальний варіант організації процесів сортування і пакування поштових одиниць за критерієм мінімуму витрат на виконання зазначених процесів за заданих значень вартостей використання автоматичної листосортувальної машини за одиницю часу Sсорт, використання одного пакувальника за одиницю часу Sпак та використання за одиницю часу комплекту комірок Sкомп ком для тимчасового зберігання отримуваних партій сортувальних груп. У результаті виконаної оптимізації процесів сортування і пакування поштових одиниць при ^ сорт= 1000 грн./год., Sпак = 10 грн./год., Sкомп ком = 1 грн./год. досягнуто скорочення середнього значення грошових витрат на організацію зазначених процесів з 1355,046 грн./год. до 1029,835 грн./год. ^ – «Оптимізація змінної технічної складової автоматичної листосортувальної машини» – розглянуто основні техніко-економічні показники одноетапного і k-етапного сортування письмової кореспонденції. Розроблено методику оптимізації кількості накопичувачів автоматичної листосортувальної машини. Автоматичне сортування письмової кореспонденції полягає в розподілі письмової кореспонденції по накопичувачах автоматичної листосортувальної машини (АЛСМ) за напрямами сортування. Кількість n накопичувачів АЛСМ, кількість N напрямів сортування і кількість k етапів сортування пов’язані залежністю N = n k або k = logn N. Так, при N = 15625, n = 25, k = log2515625 = 3 (перший етап сортування – поділ письмової кореспонденції на 25 груп по 625 напрямів у кожній; другий етап сортування – поділ кожної групи, сформованої на першому етапі сортування, на 25 груп по 25 напрямів у кожній; третій етап сортування – поділ кожної групи, сформованої на другому етапі сортування, на 25 груп по одному напряму в кожній). Кількість накопичувачів чинить неоднозначний вплив на техніко економічні показники АЛСМ: зі збільшенням (зменшенням) кількості накопичувачів збільшується (зменшується) вартість АЛСМ, а, отже, відповідно збільшується (зменшується) вартість машино-годин АЛСМ, але, разом з цим, зменшується (збільшується) потреба в кількості зазначених машино-годин внаслідок зменшення (збільшення) кількості етапів сортування. Так, враховуючи, що 156251 = 1252 = 253, сортування до всіх відділень зв’язку України можна здійснити за один етап за наявності 15625 накопичувачів, за два етапи за наявності 125 накопичувачів, за три етапи за наявності 25 накопичувачів. У зв’язку з цим постає задача оптимізації кількості накопичувачів АЛСМ за критерієм мінімуму витрат на сортування письмової кореспонденції. Сьогодні АЛСМ мають здебільшого модульну структуру, яка передбачає наявність певної обов’язкової складової і довільної кількості накопичувачів. Якщо вважати, що співвідношення N = nk одночасно виступає і як умова одноетапного сортування за наявності nk накопичувачів, і як умова k-етапного сортування за наявності n накопичувачів, то вартість одноетапного сортування становитиме S1 = T(A + Bnk), а вартість k-етапного сортування – Sk = kT(A + Bn), де А – вартість пристроїв АЛСМ, функціонування яких не залежить або слабко залежить від кількості накопичувачів n (розпізнавальна система, система керування, розбиральні, лицювальні та штемпелювальні пристрої, система захисту доходів оператора і т. ін.); ^ – вартість одного накопичувача; Т – час, що витрачається на одноетапне сортування або на один етап k-етапного сортування. Для зручності порівняння замінимо S1 і Sk на  і  .У табл. 1, 2 наведено залежності вартості сортування  ,  і  ,  від n при A/B = 100, а на рис. 3, 4 – графіки цих залежностей.Таблиця 1 Залежність , від n при A/B = 100
Як випливає з табл. 1 і рис. 3, при A/B = 100 і n ≤ 11 (n2 ≤ 121) вартість сортування , отже, доцільне одноетапне сортування; при A/B = 100 і n 11 (n2 121) вартість сортування , отже, доцільне двохетапне сортування.Таблиця 2 Залежність , від n при A/B = 100
|
1 2
Схожі:
 | Методические аспекты формирования стратегии международной экономической деятельности в регионе Авторы: Буценко И. Н., Вельгош Н. З., Горда А. С., Горда О. С., Зиновьев И. Ф., Зиновьев Ф. В., Илясова Ю. В., Кожухова Н. Н., Космарова... | | Http://www onat edu ua Оназ ім. О. С. Попова, та спеціалізованих вчених рад, створених в оназ ім. О. С. Попова, розміщено на веб-сайті академії |
| П а м ятка здобувачам наукових ступенів кандидата та доктора наук Оназ ім. О. С. Попова, та спеціалізованих вчених рад, створених в оназ ім. О. С. Попова, розміщено на веб-сайті академії | | Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України |
| Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова коваленко тетяна леонідівна Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова Міністерство транспорту та зв’язку України | | Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова іщенко Микола Олександрович Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України |
| Одеська національна академія зв’язку ім. О. С. Попова Захист відбудеться 5 березня 2010 р о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 41. 816. 03 Одеської національної академії... | | Євтєхов Валерій Дмитрович доктор геолого-мінералогічних наук професор, завідувач кафедри; викладає дисципліни Валерій Дмитрович – доктор геолого-мінералогічних наук професор, завідувач кафедри; викладає дисципліни: «Загальна геологія», «Генетична... |
| О. С. Попова маковеєнко Дмитро Олександрович удк 621. 397. 2 розвиток методів побудови мереж наземної радіомовленнєвої служби 05. 12. 17 радіотехнічні та телевізійні системи Автореферат Робота виконана в Одеській національній академії зв'язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв'язку України | | О. С. Попова стрелковська ірина вікторівна удк 621. 39: 519. 65: 514. 743. 4 Теорія та методи сплайн-апроксимації в телекомунікаціях 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат Робота виконана в Одеській національній академії зв'язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України |