Радіобіологія Триместр викладання – другий Форма контролю – залік Обсяг аудиторних годин – 52 Кредитів за курс – 2 у тому числі: лекційних – 28 год семінарських – 22 год консультацій – 2 год. Анотація

Назва	Радіобіологія Триместр викладання – другий Форма контролю – залік Обсяг аудиторних годин – 52 Кредитів за курс – 2 у тому числі: лекційних – 28 год семінарських – 22 год консультацій – 2 год. Анотація
Дата	26.06.2013
Розмір	70.39 Kb.
Тип	Лекція

Зміст

Робота в триместрі

Національний університет
«Києво-Могилянська академія»

Кафедра біології

РОБОЧИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

курсу «Радіобіологія»

Триместр викладання – другий

Форма контролю – залік

Обсяг аудиторних годин – 52 Кредитів за курс – 2

У тому числі:

лекційних – 28 год.

семінарських – 22 год.

консультацій – 2 год.

Анотація

Радіобіологія – це наука про дію іонізуючого випромінювання на живі організми, їх сукупності та біосферу в цілому. Головним завданням радіобіології є вивчення механізмів радіаційного ураження біологічних систем з метою встановлення загально-біологічних закономірностей дії іонізуючого випромінювання, що обумовлює стратегію щодо шляхів подолання її наслідків.

Лекція 1. (2 години) Визначення радіобіології як науки. Історичний нарис формування радіобіології. Зв’язок радіобіології з іншими науками. Розвиток радіобіології в Україні.

Література: 11, 33, 34

Лекція 2. (2 години) Характеристика іонізуючих випромінювань. Фізичні властивості іонізуючих і неіонізуючих випромінювань. Джерела опромінення.

Семінар 1. (2 години) Одиниці радіоактивності, які використовуються в радіобіології та радіаційній медицині. Дозиметрія іонізуючих випромінювань. Будова та принципи роботи дозиметрів. Типи радіометрів. Ретроспективна дозиметрія.

Література: 17, 23, 32

Лекція 3. (2 години) Рівні реалізації біологічних ефектів. Типи дозових залежностей проявів радіобіологічних ефектів. Види опромінення біологічних об’єктів.

Семінар 2. (2 години) Загальна схема радіобіологічного процесу. Поняття міри радіобіологічного ефекту, вибір одиниці міри. Залежність біологічного ефекту від дози, її потужності, виду випромінювання і обсягу опромінених тканин.

Література: 4, 16, 22

Лекція 4. (2 години) Поняття радіочутливості і радіорезистентності біологічного об’єкта. Критерії клітинної радіочутливості. Механізми ураження клітин і тканин організму при радіаційному опроміненні. Фізико-хімічні та біологічні процеси в опромінених клітинах організму.

Семінар 3. (2 години) Якість радіації. Лінійна передача енергії. Відносна біологічна ефективність. Кисневий ефект. Теорія мішені.

Література: 11, 18, 27

Лекція 5. (2 години) Гостра та хронічна променева хвороба. Радіаційні синдроми, їх етіологія і патогенез.

Семінар 4. (2 години) Пряма та непряма дія радіації. Засоби детоксикації (гемосорбція, ентеросорбція).

Література: 6, 12, 13, 28

Лекція 6. (2 години) Клітинні механізми післярадіаційної репарації. Сублетальні та потенційно летальні ушкодження. Репопуляція і післярадіаційне відновлення. Репарація ДНК та негенетичних структур клітини.

Семінар 5. (2 години) Системні радіобіологічні реакції. Зміни в експресії генів під впливом іонізуючого випромінювання. Радіоадаптація при дії малих та високих доз радіації. Радіаційно-індукований апоптоз.

Література: 11, 24, 33

Лекція 7. (2 години) Радіаційний канцерогенез. Реакції клітин на опромінення. Мішені радіації в клітині. Радіочутливість стовбурових клітин і їх нащадків.

Література: 1, 9, 18, 27

Лекція 8. (2 години) Критичні тканини та органи. Радіочутливість клітин у різні фази мітотичного циклу. Гетерогенність клітинних популяцій. Клітинна селекція. Кінетика клітинних популяцій у системі кровотворення.

Семінар 6. (2 години) Радіочутливість представників різних видів організмів, критичні органи та системи. Зв’язок між розмірами геному та радіочутливістю видів.

Література: 11, 24, 33

Лекція 9. (2 години) Дія малих доз іонізуючого випромінювання. Радіаційний гормезис. Генетичні ефекти опромінення у малих дозах.

Семінар 7. (2 години) Наслідки дії малих доз, типи біологічних реакцій. Механізми генетичної нестабільності, «ефект свідка».

Література: 8, 26, 29

Лекція 10. (2 години) Модифікація радіобіологічних ефектів. Механізми радіопротекторної дії.

Семінар 8. (2 години) Модифікатори променевого ураження. Радіопротектори.

Література: 20, 30, 31

Лекція 11. (2 години) Радіочутливість рослин. Критичні органи вищих рослин. Радіостійкість насіння, пагонів, пилкових зерен. Радіаційний синдром у рослин.

Семінар 9. (2 години) Характер впливу іонізуючої радіації на радіочутливість рослин. «Ефект зберігання» у насіння. Хронічне опромінення рослин.

Література: 11, 33, 34

Лекція 12. (2 години) Радіація і філогенез. Радіостійкість та радіочутливість вірусів, бактерій і грибів.

Література: 11, 33, 34

Лекція 13. (2 години) Принципи спеціалізованої терапії основних наслідків радіаційного опромінення.

Семінар 10. (2 години) Трансплантація стовбурових клітин як засіб відновлення пошкоджених іонізуючим випромінювання органів та систем. Використання радіації при лікуванні онкологічних захворювань. Принципи променевої терапії.

Література: 2, 7, 25

Лекція 14. (2 години) Норми радіаційної безпеки. Шляхи забезпечення протирадіаційного захисту населення. Концепція нормування радіаційного фактора.

Семінар 11. (2 години) Радіаційно-гігієнічні моделі. Регламентація радіаційної дії.

Література: 14, 15, 19

Список рекомендованої літератури

Антонов П. В., Малаховский В. Н. Радиационно-гигиенические проблемы мультигенерационного канцерогенеза // Вестн. РАМН. – 1993. – Т.3. – С.23-27.
Афанасьев Б. В., Алмазов В. А. Родоначальные кроветворные клетки человека. – Л.: Наука, 1985. – 204 с.
Базыка Д. А. Иммунологические эффекты облучения // Чернобыльская атомная электростанция – Славутич: медицинские аспекты. – Киев, 1996. – с. 199-214.
Барабой В. А., Сутковой Д. А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии / Под ред Ю. А. Зозули. – Кн.1. – К.: Чернобыль-интеринформ, 1997. –202 с.
Бебешко В. Г., Білько Н. М., Величко О. А. Функціональний стан клітин-попередників у дітей, що зазнали впливу іонізуючої радіації // Укр. радіологічний журнал. – 1993. – № 3. – С. 155-156.
Билько Н. М. Эритроидные клетки-предшественники в культуре ткани у лиц, подвергшихся воздействию ионизирующей радиации // Цитология и генетика. – 1997. – Т.3. – № 5. – С. 60-67.
Билько Н. М., Брумбаров К., Кросс М., Вобус А. Тотипотентная стоволовая клетка и гемопоэз // Ветеринарная патология. – 2003. – № 1(5). – С. 22-24.
Влияние низких доз ионизирующей радиации и других факторов окружающей среды на организм / Под ред. М. И. Руднева. – К.: Наукова думка, 1994. – 216 с.
Глузман Д. Ф., Мутэ А., Пинчук Л. Б. и др. Изменения структуры ядер лимфоцитов крови детей, находившихся в Припяти в момент аварии на Чернобыльской АЭС // Эксперим. онкол. – 1992. – Т.14. - № 6. – С. 41-48.
Горбань Е. Н., Барабой В. А. Эндокринные механизмы радиационного стресса // Архив клин. и экспер. медицины. – 1999. – Т.8. – № 2. – С. 210-215.
Гродзинський Д. М. Радіобіологія. Підручник для студентів біологічних спеціальностей вищих закладів освіти. – К.: Либідь, 2000. – 448 с.
Гостра променева хвороба / Під ред. О. М. Коваленко. – К.: Іван Федоров, 1998. – 244 с.
Гуськова А. К., Байсоголов Г. Д. Лучевая болезнь человека: Очерки. – М.: Медицина, 1971. – 384 с.
Жербин Е. А., Чухловин А. В. Радиационная гематология. – М.: Медицина, 1989. – 176 с.
Корзун В. Н. и соавт. Ионизирующая радиация и питание детей. – К.: Чорнобиль-інтерінформ, 1997. – 121 с.
Коггл Дж. Биологические эффекты радиации: Пер. с англ. – М.: Энергоатомиздат, 1986. – 184 с.
Кучеренко М. Є., Мирутенко В. І. Основи молекулярної радіобіології. – К.: Наукова думка, 1986. – 216 с.
Ли Д. Е. Действие радиации на живые клетки. – М.: Атомиздат, 1963. – 288 с.
Лось І. П. і співавт. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97): Державні гігієнічні нормативи – К.: Відділ поліграфії Укр.. Центру держсанепіднагляду МОЗ України, 1997. – 121 с.
Матюшко Р. П. і співав. Радіофармацевтичні препарати. Учбовий посібник. – К, 1997.
Медицинские последствия аварии на Чернобыльськой атомной станции. Монографія. Кн. 3. Радиобиологические аспекты Чернобыльской катастрофы. / Под ред. М. И. Руднева, П. П. Чаяло. – К.: Медэкол МНИЦ Био-Экос, 1999. – 203 с.
Москалев Ю. И. Радиобиология инкорпорированных радионуклидов. – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 264 с.
Москалев Ю. И. Отдельные последствия ионизирующих излучений. – М.: Медицина, 1991. – 464 с.
Пилинская М. А., Шеметун Е. В., Шеметун А. М. Радиоиндуцированные цитогенетические маркеры, обнаруженные через 8 лет после аварии на ЧАЭС при различных способах анализа препаратов метафазных хромосом у лиц, перенесших ОЛБ // Цитология и генетика. – 1995. – Т.29. – № 5. – С. 3-11.
Радіаційна медицина / За ред. А. П. Лазаря. – К.: Здоров’я, 1993. – 222 с.
Романенко А. Ю. Біологічні ефекти низьких доз іонізуючого опромінення // Журнал АМН України. – 1999. – Т.5. - № 2. – С. 199-209.
Серкиз Я. И., Пинчук В. Г., Пинчук л. Б., Дружина Л. А., Пухова Г. Г. Радиобиологические аспекты аварии на Чернобыльской АЭС. – К.: Наук. думка, 1992. – 172 с.
Симонова Л. І. і співавт. Вікові критерії диференційованого підходу до диспансеризації ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Укр. радіол. журнал. – 1999. - № 3. – С. 335-336.
Чеботарев Е. Е. и соавт. Влияние низких доз ионизирующей радиации и других факторов окружающей среды на организм. – К.: Наукова думка, 1999. – 216 с.
Чорнобильська катастрофа / Під ред. В. Г. Бар’яхтара. – К.: Наукова думка, 1996. – 575 с.
Чорнобиль. Зона відчуження. Збірник наукових праць під ред.. В. Г. Бар’яхтара – К.: Наукова думка, 2001. – 520 с.
Эйдус Л. Х. Физико-химические основы радиобиологических процессов и защиты от излучений. – М.: Атомиздат, 1979. – 216 с.
Ярмоненко С. П. Радиобиология человека и живлтных. – М.: Высшая школа, 1988. – 424 с.
Gofman J. W. Radiation human Health. San Francisco: S. Club Books, 1981. – 908 p.

Умови визначення навчального рейтингу
курсу «Радіобіологія»

Робота в триместрі – 70 балів

Залік – 30 балів

Разом – 100 балів

^ Робота в триместрі

Вид робіт	Їх кількість	Максимум балів за 1	Разом
1. Семінари	11	3	33
2. Усна доповідь	1	15	15
3. Контрольні роботи	2	11	22
Разом			70

Залік

Співбесіда

Разом – 100

Програма курсу розроблена проф. кафедри, д. м. н. Білько Н. М.

Схвалено на засіданні кафедри біології

протокол № від «___» __________ 2007 р.

Зав. кафедрою біології

Проф., д. б. н. Терновська Т. К.

Схожі:

	Програма з навчальної дисципліни філософія історії укладач проф. Ящук Т.І.: Затверджено Філософія історії.є базовою нормативною дисципліною для спеціальності філософія, що викладається на IIІ курсі (VIIІ триместр) в обсязі...		Логіка • Кількість лекційних годин – 18 год. (денна форма навчання) – 10 год. (заочна форма навчання) • Форма контролю – залік • Мета дисципліни
	2. Код модуля: віп 8 6 2 Тип модуля: обов’язковий Семестр Обсяг модуля: загальна кількість годин – 72 (кредитів єктс – 2); аудиторних годин – 30 (лекцій – 16 год., семінарських занять – 14...		Маркетинг обсяг годин – 108, Триместр викладання – 1 з них: лекційних – 20 семінарських – 14 Форма контролю – іспит консультацій – 2 самостійної роботи – 72 Кредити за курс – 2 анотація За умов ставлення й розвитку ринкових відносин однією з головних проблем господарюючих суб’єктів України є проблема переходу від...
	Тип модуля: обов’язковий Семестр: 10 Обсяг модуля Обсяг модуля: загальна кількість годин – 72 год. (кредитів єктс – 2), аудиторні години – 34 год. (лекцій 18 год., семінарські заняття...		Тип модуля: обов’язковий Семестр: 9 Обсяг модуля Обсяг модуля: загальна кількість годин – 108 год. (кредитів єктс – 3), аудиторні години – 30 год. (лекцій 18 год., семінарські заняття...
	Тип модуля: обов’язковий Семестр: 10 Обсяг модуля Обсяг модуля: загальна кількість годин – 108 год. (кредитів єктс – 3), аудиторні години – 32 год. (лекцій 20 год., семінарські заняття...		Тип модуля: обов’язковий Семестр: 9 Обсяг модуля Обсяг модуля: загальна кількість годин – 108 год. (кредитів єктс – 3), аудиторні години – 40 год. (лекцій 22 год., семінарські заняття...
	Опис модуля назва модуля Обсяг модуля: загальна кількість годин – 150, аудиторних годин – 80, в т ч. (лекції – 32 год., практичні заняття – 32 год., лабораторні...		Тип модуля: обов’язковий Семестр: 8 Обсяг модуля Обсяг модуля: загальна кількість годин 60 год.; аудиторні години 40 год.; в т ч лекції 24 год., лабораторні заняття 16 год.; кількість...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи

База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації