Скачати 390.63 Kb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ До друку і в світ дозволяю на підставі «Єдиних правил», п.2.6.14 Заступник першого проректора – начальник організаційно – методичного управління В.Б. Юскаєв Методичні вказівки до практичного заняття „Клініко-епідеміологічні особливості поліомієліту у дітей та особливості лікування на сучасному етапі” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) для студентів 5-го курсу спеціальності 7.110101 денної форми навчання Всі цитати, цифровий і фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені, запис одиниць відповідає стандартам Укладачі: О.І. Сміян, Т.П.Бинда Відповідальний за випуск О.І. Сміян Директор медичного інституту В.Е. Маркевич Суми Вид-во СумДУ 2006 ^ Міністерство охорони здоров’я України Сумський державний університет Методичні вказівки до практичного заняття „Клініко-епідеміологічні особливості поліомієліту у дітей та особливості лікування на сучасному етапі” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) для студентів 5-го курсу спеціальності 7.110101 денної форми навчання Суми Вид-во СумДУ 2006 Методичні вказівки до практичного заняття „^ ” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського процесу) / Укладачі: О.І. Сміян, Т.П. Бинда. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006. – 34 с. Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтики педіатрії і дитячих інфекцій Поліомієліт Актуальність теми Поліовіруси посідають особливе місце у групі ентеровірусів, що зумовлено високою контагіозністю і особливою тяжкістю уражень, які спричиняються ними. І хоч на частку паралітичних форм припадає менше ніж 1%, дуже висока (до 50% і більше) летальність, стійка довічна інвалідизація при цьому постійно привертають увагу епідеміологів та клініцистів. Мабуть, найбільша захворюваність у багатьох країнах світу реєструвалася у 20-х і на початку 50-х років XX ст. Так, наприклад, у Данії на цей час показник захворюваності досяг 137,7 на 100 000 населення. Неухильно росла захворюваність і в республіках колишнього Радянського Союзу, у тому числі і в Україні, де кількість захворілих щорічно рахувалася тисячами, а переважну більшість хворих складали діти. Хворіли діти переважно до 7 років (75-90% випадків). Смертність сягала 9-10%. Лише з початком масової вакцинації дітей проти поліомієліту захворюваність різко пішла на спад. Нині в багатьох регіонах земної кулі поліомієліт реєструється поодинокими випадками. Ефективність проведених заходів сприяла тому, що в 1989 р. Європейське регіональне бюро ВООЗ прийняло резолюцію про ліквідацію поліомієліту в Європейському регіоні до 2000 р. Проте, за повідомленнями ВООЗ, ще у 1995 р. поліомієліт реєструвався у 9 країнах Європи, у тому числі і в Україні, де за період 1991-1995 рр. виявлено 35 хворих із паралітичними формами поліомієліту, майже половина з них - діти. Як показують численні дослідження, віруси поліомієліту на території України майже повсюди виявляються в ґрунті, воді. Переважно - це вакцинні штами, які нездатні спричиняти паралітичні форми захворювання. Але висловлюються припущення про те, що деяка активація поліовірусної інфекції, яка спостерігається за останні 2-3 роки, може бути наслідком адаптації вакцинного вірусу як до факторів навколишнього середовища, так і до існування в імунному організмі, набуття ним унаслідок цього підвищеної вірулентності. Знання критеріїв діагностики поліомієліту залишається важливим для своєчасного надання лікарської допомоги, попередження поширення інфекції. ^ – уміти поставити попередній діагноз, обґрунтувати тактику ведення хворого на поліомієліт і організувати протиепідемічні заходи в осередку. Уміти:
Щоб з’ясувати, чи відповідає вихідний рівень Ваших знань-умінь необхідному, виконайте такі завдання. Правильність розв’язання задач перевірте, зіставивши з еталоном відповідей. ^ Завдання 1 Хлопчик 5 років захворів гостро: підвищилася температура тіла до 38,9ºС, з’явилися головний біль, дворазове блювання, чхання, нежить. Через 3 дні температура тіла знизилася до 37,1ºС, але з’явилися біль у лівій нижній кінцівці та хитка хода. Об’єктивно: стан середньої тяжкості. Дитина млява. Відмічаються катаральні явища (гіперемія задньої стінки глотки). У легенях жорстке дихання. Тони серця чисті, ритмічні. Живіт м’який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Рухи лівої ноги обмежені, підняти її в положенні лежачи на спині самостійно не може. Тонус м’язів знижений. Сухожильні рефлекси (ахілів і колінний) на лівій нозі знижені. У дитини за допомогою серологічних методів діагностики встановлено наростання титру антитіл до поліомієліту в парних сироватках у 5 разів. Де найчастіше локалізуються зміни при цьому захворюванні? А У гангліозних клітинах задніх рогів спинного мозку. Б У гангліозних клітинах передніх рогів спинного мозку. В У гангліозних клітинах головного мозку. Г У великих пірамідних клітинах кори великих півкуль. Д У великих пірамідних клітинах пірамідних шляхів. Завдання 2 У дитини віком 1 рік 7 міс. захворювання проявилося підвищенням температури до 39ºС, загальною слабкістю, зниженням апетиту. Через 2 дні на фоні нормальної температури з’явилася слабкість у ногах, хитка хода, обмеження руху лівої руки. Із анамнезу життя відомо, що дитина від першої вагітності, перших пологів, із двійні. Вагітність і роди у матері проходили нормально, дитина перебувала на змішаному вигодовуванні. Щеплена за віком. Фізичний і нервово-психічний розвиток відповідає віку. Хворіла на ГРВІ, пневмонію. Друга дитина перебувала на цей час у стаціонарі з приводу ентеровірусної інфекції – епідемічної міалгії. Об’єктивно: стан середньої тяжкості. Дитина млява, загальмована. Катаральні явища не виражені. У легенях жорстке дихання. Тони серця чисті, ритмічні. Живіт м’який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Рухи лівої руки обмежені, предмети нею не бере і не утримує. Тонус м’язів різко знижений. Сухожильні рефлекси знижені на лівій руці, ахілів і колінний – на обох ногах, знижені черевні і кремастерні рефлекси. Симптоми натягу негативні. Титр антитіл у динаміці до вірусу поліомієліту без наростання. На фоні продовжуваної загальноприйнятої терапії відмічалася позитивна динаміка симптомів. На 15-й день хвороби дитина стала ходити без підтримки. Тонус м’язів нижніх кінцівок був добрий, сухожильні рефлекси – живі. Проте рухи лівої руки залишалися обмеженими, предмети в кисті дитина не утримувала. Через 1 місяць від початку хвороби дитина тримала іграшки лівою рукою, спиралася на неї, але обсяг рухів був не повним. Болісності в руці не було. Тонус і сухожильні рефлекси були знижені. Відмічалася помірна м’язова гіпотрофія дельтоподібного м’яза і м’язів плеча. Повне видужання настало через 6 тижнів від початку хвороби. Чим характеризується периферичний параліч? А Підвищенням м’язового тонусу і сухожильних рефлексів та зниженням шкірних рефлексів або їх відсутністю. Б Появою гіперкінезів, зниженням шкірних рефлексів. В Підвищенням м’язового тонусу, зниженням сухожильно-періостальних рефлексів, атрофією м’язів, зміною електрозбудливості нервів і м’язів при незмінених шкірних рефлексах. Г Підвищенням м’язового тонусу, зниженням сухожильно-періостальних рефлексів, гіпертрофією м’язів, зміною електрозбудливості нервів і м’язів при незмінених шкірних рефлексах. Д Зниженням або відсутністю тонусу м’язів, сухожильно-періостальних рефлексів, атрофією м’язів, зміною електрозбудливості нервів і м’язів при незмінених шкірних рефлексах. Завдання 3 Хлопчик М., 3 роки, захворів гостро: підвищилася температура тіла до 38,6°С, відзначено повторне блювання, головний біль, запаморочення, м'язову слабкість. На 3-тю добу батьки помітили незмикання повік справа, при розмові - перекошеність обличчя. Температура тіла знизилася до 37,1ºС, але з’явилися біль у лівій нижній кінцівці та хитка хода. Об’єктивно: стан середньої тяжкості. Дитина млява. Відмічаються катаральні явища (гіперемія задньої стінки глотки). У легенях жорстке дихання. Тони серця чисті, ритмічні. Живіт м’який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. При огляді обличчя відмічається незмикання повік справа, при розмові - перекошеність обличчя. Рухи лівої ноги обмежені, підняти її в положенні лежачи на спині самостійно не може. Тонус м’язів знижений. Сухожильні рефлекси (ахілів і колінний) на лівій нозі знижені. У дитини за допомогою серологічних методів діагностики встановлено наростання титру антитіл до поліомієліту в парних сироватках у 5 разів. Профілактичні щеплення не отримував. Коли згідно з наказом проводяться вакцинація і ревакцинація проти поліомієліту? А Розпочинається в 3 міс. і проводиться однократно. Ревакцинація здійснюється в 3 роки, 6 років, 14 років (однократно). Б Розпочинається в 1 міс. і проводиться трикратно з інтервалом в 30 днів. Ревакцинація здійснюється в 18 міс., 3 роки, 6 років, 14 років (однократно). В Розпочинається в 3 міс. і проводиться трикратно з інтервалом в 30 днів. Ревакцинація здійснюється в18 міс, 3 роки, 6 років, 14 років (однократно). Г Розпочинається в 12 міс. і проводиться трикратно з інтервалом в 30 днів. Ревакцинація здійснюється в 3 роки, 6 років, 14 років (однократно). Д Розпочинається в 3 міс. і проводиться трикратно з інтервалом в 30 днів. Ревакцинація не проводиться. ^ Завдання 1: Б. Завдання 2: Д. Завдання 3: В. Інформацію, яка необхідна для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах: 1. Вітенко Н.В. Загальна та медична психологія. – К.: Здоров’я, 1994. – 296 с. 2. Зайко Н.Н., Быц Ю.В. Патологическая физиология. – Киев: Логос, 1996. – 648 с. 3. Линденбратен А.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология. – М.: Медицина, 2000. – 672 с. 4. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология: Учебник / Под ред. А.А. Воробьева. - М.: Медицинское информационное агенство,2004.-691 с. 5. Пропедевтика внутренних болезней / Под ред. В.Х.Василенко и А.Л. Гребенева. - М.: Медицина, 1982. – 640 с. 6. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – 578 с. 7. Чекман І.С. Фармакологія. – К., 2001. – 560 с. Після засвоєння необхідних базисних знань вивчіть такий матеріал:
Якщо Ви пересвідчилися, що Ваш вихідний рівень знань-умінь відповідає вимогам цілей початкового рівня, переходьте до засвоєння змісту навчання. Перелік теоретичних питань до теми, що вивчається:
^ Завдання 1 Дитина В., 2 роки 9 міс. Госпіталізована в інфекційне відділення на 5-ту добу захворювання зі скаргами на підвищення температури до 38,1°С, виражену слабість, дертя у горлі, нежить, відсутність активних рухів у ногах, неможливість стояти, ходити, головний біль, подразливість. Захворіла гостро: гарячка - 38,7°С, нежить, дертя у горлі, виражена слабість, гіперестезія. При огляді: шкіра бліда, нижні кінцівки холодні, гіперемія зіва, гіперестезія, позитивні симптоми натягу, сидить у позі „триноги”, пасивні рухи в ногах у повному об'ємі, чутливість збережена. В легенях везикулярне дихання, ЧД - 26 за 1 хв. Тони серця ослаблені, ЧСС - 115 за 1 хв. Живіт м'який, не болючий, випорожнення З рази за 1 добу, неперетравлені, кашкоподібні. 1 Який ваш попередній діагноз А Поліомієліт. Б Міастенія. В ГРВІ, ринофарингіт. Г Ентеровірусна інфекція, герпангіна. Д . Менінгіт. 2 Що є етіологічним чинником захворювання? А Вірус з родини герпесу, I типу. Б Вірус з родини герпесу, II типу. В Вірус з родини пікорнавірусів Г Вірус з родини параміксовірусів. Д Вірус з родини ортоміксовірусів. 3 Який матеріал слід зібрати від людей при підозрі на поліомієліт? А Ліквор. Б Сироватка крові. В Назофарингеальні змиви. Г Фекалії. Д Усі відповіді правильні. 4 На який термін слід ізолювати хворого: А До 5-го дня з моменту захворювання. Б На 14 днів з моменту захворювання. В На 18 днів з моменту захворювання. Г На 21 день з моменту захворювання. Д Ізоляція хворого не потрібна. Правильні відповіді: 1-А, 2-В, 3-Д, 4-Г. Завдання 2 Хлопчик М., 5 років, захворів гостро: підвищилася температура тіла до 39,6°С, відзначено повторне блювання, запаморочення, м'язову слабкість. На 3-тю добу батьки помітили незмикання повік справа, при розмові - перекошеність обличчя. Профілактичні щеплення не отримував. 1 Про яке захворювання слід подумати в першу чергу А Поліомієліт, понтинна форма. Б Неврит лицьового нерва. В Енцефаліт. Г Менінгіт. Д Об’ємний процес у головному мозку. 2 При дослідженні спинномозкової рідини на 14-й день від початку захворювання поліомієлітом виявляються: А Нейтрофільний плеоцитоз, протеїнорахія, клітинно-білкова дисоціація. Б Значний лімфоцитарний плеоцитоз, зниження рівня білка в лікворі, гіперглюкозорахія. В Помірний лімфоцитарний плеоцитоз, протеїнорахія, білково-клітинна дисоціація, гіперглюкозорахія. Г Нейтрофільний плеоцитоз, зниження рівня білка в лікворі, гіперглюкозорахія. Д Ліквор – вікова норма. 3 Серед непаралітичних форм поліомієліту розрізняють: А Спінальну. Б Понтинну. В Стерту. Г Менінгеальну, інапарантну, абортивну. Д Резидуальну. 4 На який термін накладається карантин на дітей, які були в контакті з хворим на поліомієліт? А На 5 днів. Б На 14 днів. В На 20 днів. Г На 35 днів. Д На 60 днів. Правильні відповіді: 1-А, 2-Б, 3-Г, 4-В. ^ На початку заняття буде проведено тестовий контроль вихідного рівня знань. Потім - самостійна робота студентів з хворими. Під керівництвом викладача буде проведено клінічний розбір історії хвороби хворого на поліомієліт. Наприкінці заняття - підсумковий тестовий контроль або вирішення ситуаційних задач. ^
|
![]() | Методичні вказівки до практичного заняття „Клініко-епідеміологічні особливості поліомієліту у дітей та особливості лікування на сучасному етапі Клініко-епідеміологічні особливості поліомієліту у дітей та особливості лікування на сучасному етапі” | ![]() | В. Б. Юскаєв Методичні вказівки Клініко-епідеміологічні особливості поліомієліту у дітей та особливості лікування на сучасному етапі” |
![]() | Міністерство охорони здоров’я україни Точний діагноз ниркового захворювання необхідний для своєчасного та вірного вибору адекватного лікування. На сучасному етапі розроблено... | ![]() | Методичні вказівки для студентів по підготовці до практичного заняття Мікростомія. Етіологія, клініка. Особливості зубного лікування мікростомії. Протезування при мікростомії |
![]() | Методичні вказівки студентам ІV курсу медичного та педіатричного факультетів до практичного заняття Дпк з утворенням виразкових дефектів їх слизових оболонок. Враховуючи різноманітність причин І патогенетичних факторів, особливості... | ![]() | Методичні вказівки до практичного заняття „Вірусні гапатити у дітей" з дисципліни „Дитячі інфекції" Методичні вказівки до практичного заняття „Вірусні гепатити у дітей” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з умовами Болонського... |
![]() | Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття Афо та методика обстеження органів кровообігу у дітей. Семіотика та синдроми їх ураження. Функціональні та інструментальні методи... | ![]() | Ю. М. Нечитайло методичнавказівка до практичного заняття Загальна схема клінічного обстеження дитини. Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку” |
![]() | Методичні вказівки до практичного заняття „Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей" з дисципліни „Дитячі інфекції" Методичні вказівки до практичного заняття „Гострі респіраторні вірусні інфекції у дітей” з дисципліни „Дитячі інфекції” (згідно з... | ![]() | Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття 12 Сили по А. М. Шварцу. Теорії перебудови тканин пародонту ( Флюренса, Кінгслея-Валькгофа, Опенгейма.) Сучасні теорії перебудови тканин... |