Міністерство освіти І науки України

Міністерство освіти і науки України

1. 
   Ешеріхії.
   
2. 
   Ентерококи.
   
3. 
   Біфідобактерії.
   
4. 
   Цитробактер.
   
5. 
   Лактобактерії.
   

1. 
   Заселення кишкового тракту коковою флорою - 2-й4-й дні.
   
2. 
   Фаза трансформації та проліферації.
   
3. 
   Фази генералізації.
   
4. 
   Асептична - 10-20 годин з моменту народження.
   

1. 
   Вірусних інфекцій.
   
2. 
   Хіміотерапії.
   
3. 
   Антибіотикотерапії.
   
4. 
   Хронічних захворювань органів травлення.
   
5. 
   Змішаного вигодовування, близького до природнього.
   
6. 
   Штучного вигодовування.
   

1. 
   Локальної.
   
2. 
   Генералізовіаної.
   
3. 
   Асоційованої.
   
4. 
   Латентної.
   

1. 
   Метеоризму.
   
2. 
   Нерівномірності чи слабкого забарвлення калу.
   
3. 
   Порушення апетиту.
   
4. 
   Діареї.
   
5. 
   Нестабільності кривої маси тіла.
   

1. 
   Стільця більш частого та рідкого з патологічними домішками.
   
2. 
   Відсутності ефекту від антибіотикотерапії.
   
3. 
   Вираженої інтоксикації.
   
4. 
   Довготривалого субфебрилітету.
   

1. 
   Субфебрільною температурою.
   
2. 
   Закрепом.
   
3. 
   Нестабільністю кривої маси тіла.
   
4. 
   Септичним перебігом.
   
5. 
   Всім вказаним.
   

1. 
   Зниження вмісту повноцінної кишкової палички.
   
2. 
   Зниження вмісту гемолізуючої кишкової палички та інших атипових форм.
   
3. 
   Зміни вмісту ентерококів.
   
4. 
   Наявності умовно-патогенних ентеробактерії.
   
5. 
   Зниження чи зникнення біфідофлори.
   

1. 
   Біопрепарати.
   
2. 
   Гіпосенсибілізуючі препарати.
   
3. 
   Вітаміни.
   
4. 
   Ферменти.
   

1. 
   Діареї.
   
2. 
   Септичних вогнищах.
   
3. 
   Токсикозу з дегідратацією.
   
4. 
   Генералізованої інфекції.
   

1. 
   Колібактерину.
   
2. 
   Біфіколу.
   
3. 
   Лактобактерину.
   
4. 
   Ніфуроксазиду.
   
5. 
   Біфідумбактерину.
   

1. 
   1/2 лікувальної.
   
2. 
   1/4 лікувальної.
   
3. 
   Не проводять.
   
4. 
   Лікувальній.
   

1. 
   Макролідів.
   
2. 
   Ністатіну.
   
3. 
   Оксациліну.
   

1. 
   Леворину.
   
2. 
   Діфлюкану.
   
3. 
   Клотримазолу.
   
4. 
   Ампіоксу.
   
5. 
   Ністатину.
   

1. 
   Лінексу.
   
2. 
   Ентеролу.
   
3. 
   Біфідумбактерину.
   
4. 
   Бактисубтілу.
   

1. 
   Біфіколу.
   
2. 
   Ацилакту.
   
3. 
   Нормофлору.
   
4. 
   Панкурмену.
   
5. 
   Біфідум- лактобактерину.
   

1. 
   Ацидін-пепсин.
   
2. 
   Аугментін.
   
3. 
   Ніфуроксазид.
   
4. 
   Хілак-форте.
   

1. 
   Кількості лейкоцитів у копрограмі не більше 7-10 в полі зору.
   
2. 
   Торпідності перебігу.
   
3. 
   Кількості умовно-патогенних мікроорганізмів в 1 г калу більш як 1х10^4.
   
4. 
   Відсутності зростання протягом 1 тижня титру антитіл (у 2-4 рази) до умовно-патогенних мікробів,що виділяють.
   

1. 
   Ацидофільного та ацидофільно-дріжджового молока.
   
2. 
   Пропіонового кислого молока.
   
3. 
   Симбілакту.
   
4. 
   Біфівіту.
   
5. 
   Коров'ячого молока 3,2% жирності.
   
6. 
   Кефіру.
   

1. 
   Цілеспрямованої мікробної колонізації ацидофільними паличками дітей "групи ризику".
   
2. 
   Масивної антибактеріальної терапії.
   
3. 
   Раннього (не пізніше 2 годин після пологів) прикладання до грудей.
   

1. 
   Діареї.
   
2. 
   Болю за грудиною.
   
3. 
   Симптома "вологої подушки".
   
4. 
   Болю під час ковтання.
   
5. 
   Печії.
   

1. 
   Сон з піднятим головним кінцем ліжка.
   
2. 
   Не робити різких нахилів.
   
3. 
   Не одягати одежу, що тисне живіт.
   
4. 
   Виключення з раціону кави, шоколаду.
   
5. 
   Сон на животі.
   

1. 
   Антибіотики.
   
2. 
   Ферментні препарати.
   
3. 
   Інгибітори протонної помпи.
   
4. 
   Антирефлюксні препарати.
   
5. 
   Антацидні препарати.
   

1. 
   Алергічний.
   
2. 
   Травматичний.
   
3. 
   Аліментарний.
   
4. 
   Ендокринний.
   
5. 
   Інфекційний.
   

1. 
   Травми черевної порожнини.
   
2. 
   Бактеріальних інфекцій.
   
3. 
   Гіперкальціемії.
   
4. 
   Дуоденостазу.
   
5. 
   Епідемічного паротиту.
   

1. 
   Недостатності сфінктера Одді.
   
2. 
   Холепатії.
   
3. 
   Дискінезії шлунково-кишкового тракту.
   
4. 
   Епідемічного паротиту.
   
5. 
   Гастродуоденіту.
   

1. 
   З 3-5 доби дієтичного лікування.
   
2. 
   З 7-10 доби дієтичного лікування.
   
3. 
   Після 30 діб лікування.
   
4. 
   З перших діб дієтичного лікування.
   

1. 
   Сульфат магнію.
   
2. 
   Оксіфенамід.
   
3. 
   Хологон.
   
4. 
   Дехолін.
   
5. 
   Аллохол.
   

1. 
   Дезінтоксикаційна.
   
2. 
   Антацидна.
   
3. 
   Антибактеріальна.
   
4. 
   Все переліковане.
   
5. 
   Антиферментна.
   

1. 
   Виявлення активності ферментів у сироватці крові.
   
2. 
   Виявлення активності ферментів у сечі.
   
3. 
   Виявлення активності ферментів у калі.
   
4. 
   Глікемічної кривої.
   
5. 
   Виявлення ферментів в панкреатичному секреті.
   

1. 
   Ліпаза сироватки крові.
   
2. 
   Ізоамілаза сироватки крові.
   
3. 
   Трипсин сироватки крові.
   
4. 
   Амілаза сироватки крові.
   

1. 
   Дуоденостазу.
   
2. 
   Локального болю у зоні підшлункової залози.
   
3. 
   Зміни рель'єфу слизової оболонки дванадцятипалої кишки.
   
4. 
   Антиперистальтики.
   
5. 
   Збільшення "скоби" дванадцятипалої кишки.
   

1. 
   Відсутності апетиту.
   
2. 
   Багаторазової блювоти, що не дає полегшення.
   
3. 
   Багаторазової блювоти, яка дає полегшення.
   
4. 
   Сухості у роті.
   
5. 
   Різкого абдомінального болю з ірадіацією в спину, поперек.
   

1. 
   Кальцинозу підшлункової залози.
   
2. 
   Гіперамілаземії.
   
3. 
   Гіперехогенних включеннь в підшлунковій залозі.
   
4. 
   Стійкої екзокринної недостатності на протязі 1-го року.
   

1. 
   Симптом Мейо-Робсона.
   
2. 
   Симптом Кера.
   
3. 
   Симптом Кача.
   
4. 
   Симптом Ортнера.
   

1. 
   Хронічного панкреатиту.
   
2. 
   Диспанкреатизму.
   
3. 
   Аномалії розвитку.
   
4. 
   Гострого панкреатиту.
   

1. 
   Зменшенням болю в положенні на спині.
   
2. 
   Збільшенням болю при нахиленні вперед.
   
3. 
   Збільшенням болю в положенні на правому боці з зігнутими ногами.
   
4. 
   Іррадіацією болю в спину, ліву лопатку.
   

1. 
   Блювоти.
   
2. 
   Закрепу.
   
3. 
   Проносу чи нестійкого стільця.
   
4. 
   Сухості у роті.
   
5. 
   Стійкого метеоризму.
   

1. 
   Профузної кишкової кровотечі.
   
2. 
   Шлункової кровотечі.
   
3. 
   Токсичної дилятації товстої кишки.
   
4. 
   Перфорації виразки.
   

1. 
   Дослідження активності ферментів в сечі.
   
2. 
   УЗД підшлункової залози.
   
3. 
   Досліджування панкреатичного соку.
   
4. 
   Дослідження ферментів крові.
   

1. 
   Локальне збільшення підшлункової залози.
   
2. 
   Нерівність контурів підшлункової залози.
   
3. 
   Наявність чисельних гіперехогенних зон в підшлунковій залозі.
   
4. 
   Все перераховане.
   
5. 
   Дифузне збільшення підшлункової залози.
   

1. 
   Бактеріальна інфекція.
   
2. 
   Аутоімунні реакції.
   
3. 
   Кишковий дисбактеріоз.
   
4. 
   Гельмінтози.
   
5. 
   Вірусна інфекція.
   

1. 
   Портальної гіпертензії.
   
2. 
   Системного васкуліту.
   
3. 
   Хворобі Крона.
   
4. 
   Виразковому коліті.
   
5. 
   Все перераховане вірно.
   
6. 
   Поліпозу кишківника.
   

1. 
   Значного зниження маси.
   
2. 
   Анемії.
   
3. 
   Болю у животі.
   
4. 
   Гепатомегалії.
   
5. 
   Гемоколіту.
   

1. 
   Подвійного рентгенівського контрастування товстої кишки.
   
2. 
   Рентгенографії шлунково-кишкового тракту.
   
3. 
   Проби Грегерсена.
   
4. 
   Посіву калу на дисбактеріоз.
   
5. 
   Сигмоскопії з біопсією.
   

1. 
   Наявності крові, слизу та рідини в стільці.
   
2. 
   Наявності великої кількості нейтрального жиру в копрограмі.
   
3. 
   Частоти дефекацій, що збільшується вночі.
   
4. 
   Збільшення кількості випорожнень до 7-10 разів на добу.
   

1. 
   Тахікардії.
   
2. 
   Посилення болю у лівій ділянці живота.
   
3. 
   Посилення кишкової кровотечі.
   
4. 
   Різкого погіршення загального стану.
   
5. 
   Падіння артеріального тиску.
   

1. 
   Гентаміцин.
   
2. 
   Сульфасалазін.
   
3. 
   Бісептол.
   
4. 
   Імодіум.
   
5. 
   Фуразолідон.
   

1. 
   2 тижні.
   
2. 
   Початкову дозу дають до отримання клінічного ефекту, з поступовим зниженням дози.
   
3. 
   До зникнення крові в стільці.
   
4. 
   Тривале вживання у максимальній дозі.
   
5. 
   7 днів.
   

1. 
   Відсутності ефекту від препаратів групи салазосульфапірину.
   
2. 
   Обов'язкове призначення у всіх випадках захворювання.
   
3. 
   Тільки при розвитку анемії.
   
4. 
   Легкого перебігу.
   

1. 
   7 діб.
   
2. 
   1-2 роки.
   
3. 
   Нічого з вказаного.
   
4. 
   2-3 тижні.
   

1. 
   Молока.
   
2. 
   Білкового, безлактазного енпіту.
   
3. 
   Вершкового масла.
   
4. 
   Сиру.
   

1. 
   Апельсинів.
   
2. 
   Яблук.
   
3. 
   Кавуна.
   
4. 
   Винограду.
   
5. 
   Малини.
   

1. 
   Підвищення активності АлАТ.
   
2. 
   Підвищення тимолової проби.
   
3. 
   Гіперхолестеринемії.
   
4. 
   Відсутності НВs-Аg.
   
5. 
   Тривалої HВs-Аg-емії.
   

1. 
   Карбоксипептідаза.
   
2. 
   Фосфоліпаза.
   
3. 
   Лужна фосфатаза.
   
4. 
   Ліпаза.
   

1. 
   Гістамін.
   
2. 
   Глюкагон.
   
3. 
   Глюкокортикоїди.
   
4. 
   Гастрін.
   
5. 
   Соматостатін.
   

1. 
   Трегалаза плюс ентерокіназа.
   
2. 
   Карбоксіпептідаза плюс ентерокіназа.
   
3. 
   Нуклеаза плюс цитокіназа.
   
4. 
   Ліпаза плюс гастрин.
   
5. 
   Трипсиноген плюс гастрин.
   

1. 
   Холецистокінін.
   
2. 
   Секретин.
   
3. 
   Гастрин.
   
4. 
   Інсулін.
   
5. 
   Соматостатин.
   

1. 
   Жовчю.
   
2. 
   Сечею.
   
3. 
   Слиною.
   
4. 
   Шлунковим соком.
   
5. 
   Кров'ю.
   

1. 
   Обтурації протокової системи залози.
   
2. 
   Тотального аутолізу підшлункової залози.
   
3. 
   Кістозних змін залози.
   
4. 
   Змін фізико-хімічних властивостей секрету підшлункової залози.
   

1. 
   Діарея.
   
2. 
   Гіперхлоргідрія.
   
3. 
   Інактивація панкреатичної ліпази.
   
4. 
   Нейроендокринна пухлина.
   
5. 
   Епітеліоїдна пухлина.
   

1. 
   Розширення венозної сітки передньої черевної стінки.
   
2. 
   Бурчання у животі.
   
3. 
   Наявність перистальтики, яку видно ззовні.
   
4. 
   Збільшення розмірів черевної порожнини.
   

1. 
   Постійний біль у животі та затримка стільця до 5 діб.
   
2. 
   Біль у животі, закрепи змінюються проносами.
   
3. 
   Блювота, діарея.
   
4. 
   Епізодична затримка стільця на 2-3 доби.
   

1. 
   0,85% розчин хлориду натрію.
   
2. 
   Олію обліпихи.
   
3. 
   Олію шипшини.
   
4. 
   Метилурацил.
   
5. 
   Антибіотики.
   

1. 
   Ректороманоскопія.
   
2. 
   Ірігографія.
   
3. 
   Теплобачення.
   
4. 
   Ірігоскопія.
   
5. 
   Пальцеве ректальне дослідження.
   

1. 
   З переважним порушенням легеневої системи.
   
2. 
   З переважним порушенням сечової системи.
   
3. 
   Змішаної.
   
4. 
   Меконіального іліусу.
   
5. 
   З переважним ураженням шлунково-кишкового тракту.
   

1. 
   Збільшення швидкості кровонаповнення судин печінки.
   
2. 
   Збільшення венозного відтоку з печінки.
   
3. 
   Підвищення еластичності судин печінки.
   
4. 
   Збільшення інтенсивності кровонаповнення судин печінки.
   
5. 
   Зниження інтенсивності кровонаповнення судин печінки.
   

1. 
   Хронічний гепатит.
   
2. 
   Тривалий рецидивуючий перебіг.
   
3. 
   Виздоровлення.
   
4. 
   Цироз печінки.
   

1. 
   Водночас прямої і непрямої фракції білірубіну.