Міністерство освіти І науки України

Збірник тестових питань по дитячій ендокринології для лікарів-інтернів для підготовки до ліцензованих іспитів зі спеціальностей 7.110101, “Лікувальна справа”, та 7.110114, “Педіатрія”, денної форми навчання / Укладачі О.І. Сміян, О.К. Романюк. - Суми: вид-во СумДУ,2008. – 63 с.


Кафедра педіатрії післядипломної освіти з курсами пропедевтичної педіатрії і дитячих інфекцій


Навчальне видання


^ ЗБІРНИК ТЕСТОВИХ ПИТАНЬ

по дитячій ендокринології для лікарів-інтернів для підготовки до ліцензованих іспитів зі спеціальностей 7.110101, “Лікувальна справа”, та 7.110114, “Педіатрія”, денної форми навчання


Відповідальний за випуск Л.Д. Пляцук

Редактори: А. Черняк, Р. Ступницький

Комп’ютерне верстання Л.О. Малютіна


Підп. до друку 03.07.2007.

Формат 60x84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Cyr. Друк офс.

Ум. друк. арк. Обл..-вид.арк.

Тираж 150 пр. Вид. №

Зам. №


Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті

40007, м. Суми, вул. Р.-Корсакова,2

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

ДК № 2365 від 08.12.2005.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова,2.


1.Нормальний рівень глюкози в крові у дітей старше 1 місяця (глюкозооксидазний метод):

1. 
   3,3-5,5 ммоль/л.
   
2. 
   2,2-3,0 ммоль/л.
   
3. 
   6,0-7,0 ммоль/л.
   

2.Провокувати спадкову схильність до розвитку цукрового діабету можуть всі перераховані чинники, крім:

1. 
   Гострої дитячої інфекції.
   
2. 
   Переїдання з надмірним вживанням вуглеводів, які легко засвоюються.
   
3. 
   Занять спортом.
   
4. 
   Ожиріння.
   
5. 
   Психічної травми.
   
6. 
   Фізичної травми.
   

3.Для цукрового діабету не характерно:

1. 
   Низька питома щільність сечі.
   
2. 
   Висока питома щільність сечі.
   
3. 
   Поліурія.
   
4. 
   Полідипсія.
   

4.Для клініки цукрового діабету не характерно:

1. 
   Втрата маси тіла.
   
2. 
   Підвищений апетит.
   
3. 
   Свербіння та сухість шкіри, дерматит.
   
4. 
   Порушення зору.
   
5. 
   Олігоурія.
   
6. 
   Енурез.
   

5.У дітей частіше зустрічається:

1. 
   Інсулінзалежний тип цукрового діабету.
   
2. 
   Інсуліннезалежний тип цукрового діабету.
   
3. 
   МОDУ-діабет.
   

6.Який із перерахованих гормонів не має контрінсулярної дії?

1. 
   Соматостатин.
   
2. 
   Кортизол.
   
3. 
   Глюкагон.
   
4. 
   Тіроксин.
   
5. 
   Адреналін.
   
6. 
   Вазопресин.
   

7.Гіперглікемія характерна для усіх перерахованих ендокринних захворювань, крім:

1. 
   Акромегалії.
   
2. 
   Хвороби Іценко-Кушинга.
   
3. 
   Дифузного токсичного зобу.
   
4. 
   Хвороби Аддісона.
   
5. 
   Феохромацитоми.
   

8. Глюкозурія характерна для всіх перерахованих захворювань, крім:

1. 
   Нефрофтизу Фанконі.
   
2. 
   Глікогенної хвороби.
   
3. 
   Ідіопатичної сімейної ренальної глюкозурії.
   
4. 
   Гіперпаратиреозу.
   

9.Що з перерахованого не є ускладненням цукрового діабету?

1. 
   Ретинопатія, катаракта.
   
2. 
   Спленомегалія.
   
3. 
   Поліневрит периферійних нервів.
   
4. 
   Гломерулосклероз.
   
5. 
   Схильність до інфікування.
   
6. 
   Гепатомегалія.
   

10.Лікування цукрового діабету включає:

1. 
   Дієтотерапію.
   
2. 
   Інсулінотерапію.
   
3. 
   Фізичне навантаження.
   
4. 
   Контроль і самоконтроль за перебігом хвороби.
   
5. 
   Все перераховане.
   

11.Дітям, схильним до кетоацидозу, доцільно приймати:

A Ксиліт.

B Сорбіт.

C Мед.

D Фруктозу.


12. Гострим ускладненням цукрового діабету є все перераховане, крім:

1. 
   Гіперкетонемічної коми.
   
2. 
   Гіперосмолярної коми.
   
3. 
   Гіпоглікемічної коми.
   
4. 
   Лактацидемічної коми.
   
5. 
   Ангіопатії.
   

13.Розвитку кетоацидозу при цукровому діабеті сприяє все перераховане, крім:

1. 
   Нелікованого діабету.
   
2. 
   Зниження дози або припинення введення інсуліну.
   
3. 
   Гострих інфекційних захворювань.
   
4. 
   Фізичного навантаження.
   
5. 
   Психічної травма.
   

14.Для діабетичної кетоацидотичної коми не характерно:

1. 
   Поступовий розвиток.
   
2. 
   Симптоми зневоднення.
   
3. 
   Запах ацетону з рота.
   
4. 
   Гіпотонія м’язів та очних яблук.
   
5. 
   Тризм жувальних м’язів.
   
6. 
   Дихання Кусмауля.
   

15.Для діабетичної гіперосмолярної коми не характерно:

1. 
   Низький рівень рН крові та бікарбонатів.
   
2. 
   Високий рівень глікемії.
   
3. 
   Підвищений рівень в крові натрію, хлору, сечовини, залишкового азоту.
   
4. 
   Різка дегідратація.
   

16.На початку лікування діабетичної гіперосмолярної коми не застосовують:

А Ізотонічні розчини.

В Інсулін.

С Препарати калію.

D Гепарин.


17.Ускладненнями інсулінотерапії є:

1. 
   Ліподистрофія.
   
2. 
   Алергійні реакції на інсулін.
   
3. 
   Резистентність до інсуліну.
   
4. 
   Розвиток набряків.
   
5. 
   Гіпоглікемія
   
6. 
   Все перераховане.
   

18.Причиною розвитку вродженого гіпотиреозу може бути все перераховане, крім:

1. 
   Патології гіпоталамусу.
   
2. 
   Гіпопітуітаризму.
   
3. 
   Прийому матір’ю антитиреоїдних препаратів під час вагітності.
   
4. 
   Тривалого прийому матір’ю тетрацикліну під час вагітності.
   
5. 
   Агенезії щитовидної залози.
   

19.До ранніх проявів уродженого гіпотиреозу не належить:

1. 
   Хриплий голос.
   
2. 
   Закрепи.
   
3. 
   Затяжна жовтяниця.
   
4. 
   Сухість та блідість шкіри.
   
5. 
   Відсутність ядер закостеніння кісток зап’ястя.
   
6. 
   Млявість, сонливість.
   

20.Що з перерахованого не характерно для гіпотиреозу?

1. 
   Епіфізарний дизгенез.
   
2. 
   Підвищений рівень лужної фосфатази.
   
3. 
   Підвищений рівень холестерину.
   
4. 
   Низький вольтаж зубців на ЕКГ.
   
5. 
   Анемія.
   
6. 
   Інфантильні пропорції скелету.
   

21.Контроль адекватності замісної терапії при гіпотиреозі включає все перераховане, крім:

1. 
   Контролю ростових параметрів.
   
2. 
   Корекції недостатності ваги.
   
3. 
   Вологості шкіри.
   
4. 
   Частоти серцевих скорочень.
   
5. 
   Вмісту холестерину у крові.
   
6. 
   Контролю нервово-психічного розвитку.
   

22.Передозування тиреоїдних гормонів проявляється всіма перерахованими симптомами, крім:

1. 
   Блювання.
   
2. 
   Поліурії.
   
3. 
   Атетозу.
   
4. 
   Тремору.
   
5. 
   Безсоння.
   
6. 
   Проносу.
   

23.До ранніх симптомів дифузного токсичного зобу у дітей належить все перераховане, крім:

1. 
   Тахікардії.
   
2. 
   М’язової слабкості.
   
3. 
   Втомлюваності.
   
4. 
   Зниження артеріального тиску.
   
5. 
   Збільшення щитовидної залози.
   
6. 
   Роздратованості.
   

24.Для тиреотоксикозу у дітей не характерно:

1. 
   Миготлива аритмія.
   
2. 
   Лабільність пульсу.
   
3. 
   Підсилення серцевих тонів.
   
4. 
   Акцент ІІ тону на легеневій артерії.
   
5. 
   Підвищення систолічного та зниження діастолічного тиску.
   
6. 
   Стійка тахікардія.
   

25.Для функціональної недостатності кори наднирників не характерно:

1. 
   Адинамія.
   
2. 
   Гіперпігментація шкіри.
   
3. 
   Гіперглікемія.
   
4. 
   Лімфоцитоз.
   
5. 
   Зниження судинного тонусу.
   
6. 
   Слабкість, втомлюваність.
   

26.Для хвороби Аддісона не характерно:

1. 
   Гіпоглікемія.
   
2. 
   Гіперкаліємія.
   
3. 
   Гіпохлоремія.
   
4. 
   Підвищений рівень сечовини в крові.
   
5. 
   Транзиторна гіперглікемія.
   

27.З форм адреногенітального синдрому частіше всього у дівчаток зустрічається:

1. 
   Сільвтрачаюча.
   
2. 
   Гіпертензійна.
   
3. 
   Усі однаково часто.
   
4. 
   Вірильна.
   

28.Новонароджений з набряками кисті рук та стоп викликає підозру на:

1. 
   Синдром Кушинга.
   
2. 
   Синдром Шерешевського-Тернера.
   
3. 
   Вроджений діабет.
   
4. 
   Адреногенітальний синдром.
   
5. 
   Синдром Клайнфельтера.
   

29.Для набутої Аддісонової хвороби не характерно:

1. 
   Зниження м’язової маси.
   
2. 
   Гіпотонія.
   
3. 
   Гіперпігментація шкіри.
   
4. 
   Прискорений ріст.
   
5. 
   Шлунково-кишкові розлади.
   
6. 
   Підвищена стомлюваність, слабкість.
   

30.Для гіпопаратиреозу не характерно:

1. 
   Підвищений вміст фосфору в крові.
   
2. 
   Гіпофосфатурія.
   
3. 
   Гіперфосфатурія.
   
4. 
   Позитивна проба Сулковича.
   
5. 
   Низький рівень кальцію в крові.
   

31.Для гіпофізарного нанізму характерно все перераховане, крім:

1. 
   Пропорційна затримка росту на 3 сигми.
   
2. 
   Відставання статевого розвитку.
   
3. 
   Симптомів гіпофункції щитовидної залози.
   
4. 
   Змінених контурів турецького сідла на рентгенограмі.
   
5. 
   Ріст і вага при народженні відповідають нормі.
   

32.Для клініки хвороби Іценко-Кушинга не характерно:

1. 
   Порушення трофіки шкіри.
   
2. 
   Остеопороз.
   
3. 
   Гіпертонія.
   
4. 
   Затримка росту.
   
5. 
   Випередження строків закостеніння кісток скелету.
   
6. 
   Ожиріння.
   

33.Для І ступеню ожиріння надлишок ваги складає:

1. 
   20-25%.
   
2. 
   30-50%.
   
3. 
   Більше 50%.
   
4. 
   15-24%.
   

34.При якому з перерахованих захворювань немає затримки в рості?

1. 
   Синдромі Шерешевського-Тернера.
   
2. 
   Синдромі де Тоні-Дебре-Фанконі.
   
3. 
   Хворобі Дауна.
   
4. 
   Хворобі Морфана.
   

35.Для первинного гіперпаратиреозу характерно все, крім:

1. 
   Гіперкальціурії.
   
2. 
   Гіперфосфатурії.
   
3. 
   Гіперфосфатемії.
   
4. 
   Підвищеного рівню лужної фосфатази.
   
5. 
   Зниженого рівню лужної фосфатази.
   
6. 
   Гіперкальціємії.
   

36.Для якого захворювання гіпертонія є провідним симптомом?

1. 
   Вродженого адреногенітального синдрому.
   
2. 
   Дифузного токсичного зобу.
   
3. 
   Синдрому Шерешевського-Тернера.
   
4. 
   Феохромоцитоми.
   

37.Провідним лабораторним методом діагностики феохромоцитоми є:

1. 
   Визначення 17-кетостероїдів.
   
2. 
   Визначення в сечі катехоламінів і ваніліл-мигдалевої кислоти.
   
3. 
   Визначення кортикотропіну.
   
4. 
   Визначення 17-оксикортикостероїдів.
   

38.При якому захворюванні збільшується виділення з сечею 17-оксикортикостероїдів?

1. 
   Хворобі Іценко-Кушинга.
   
2. 
   Синдромі Шерешевського-Тернера.
   
3. 
   Хворобі Адісона.
   
4. 
   Адреногенітальному синдромі.
   

39.Гіперосмолярна кома відрізняється від гіперкетонемічної:

1. 
   Відсутністю кетоацидозу.
   
2. 
   Гіпокаліємією.
   
3. 
   Підвищеним вмістом сечовини та залишкового азоту.
   
4. 
   Різкою дегідратацією організму.
   
5. 
   Кетоацидозом.
   

40.Коли при лікуванні діабетичної коми можна починати вводити 5% розчин глюкози?

1. 
   При глікемії 10 ммол/л.
   
2. 
   При глікемії 14 ммол/л.
   
3. 
   При глікемії 20 ммоль/л.
   
4. 
   При глікемії 8 ммол/л.
   

41.Класичні прояви вродженого гіпотиреозу формуються:

1. 
   До З-х місячного віку.
   
2. 
   До 1 року.
   
3. 
   В 1 рік і більше.
   
4. 
   До 2-4 тижня.
   

42.Що з наведеного не визначає синдром Пенгреда?

1. 
   Вроджена глухота.
   
2. 
   Розумова відсталість.
   
3. 
   Аутосомний тип успадкування.
   
4. 
   Спорадичний зоб.
   

43.При якому захворюванні завжди знижене виділення

17-оксикортикостероїдів?

1. 
   Хворобі Іценко-Кушинга.
   
2. 
   Акромегалії.
   
3. 
   Адреногенітальному синдромі.
   
4. 
   Церебральному гігантизмі.
   
5. 
   Хворобі Адісона.
   

44.Для адреногенітального синдрому характерно все перераховане, окрім:

1. 
   Наявності яєчників.
   
2. 
   Гіпертрофії і вірілізації клітора, калиткоподібних статевих губів.
   
3. 
   Наявності статевого хроматину в букальному зішкрябку.
   
4. 
   Підвищеної екскреції 17-кетостероїдів.
   
5. 
   Каріотипу 46 ХУ.
   
6. 
   Чоловічого фенотипу.
   

45.При сільвтрачаючій формі адреногенітального синдрому не буває:

1. 
   Втрати маси тіла.
   
2. 
   Гіперкаліємії.
   
3. 
   Гіпонатріємії.
   
4. 
   Гіпокаліємії.
   
5. 
   Нестримного блювання.
   

46.Не характерним симптомом для хвороби Бабінського-Фрейліха є:

1. 
   Ожиріння.
   
2. 
   Недорозвинення вторинних статевих ознак.
   
3. 
   Затримка росту.
   
4. 
   Гігантизм.
   
5. 
   Гіпогеніталізм.
   

47. Для якого захворювання не характерна поліурія?

1. 
   Адіпозогенітальної дистрофії.
   
2. 
   Хвороби Хенда-Шюллера-Крисчена.
   
3. 
   Синдрому Шерешевського-Тернера.
   
4. 
   Синдрому Лоуренса-Муна-Бідля.
   

48.Для синдрому Лоуренса-Муна-Бідля характерні перераховані ознаки, окрім:

1. 
   Гіпогеніталізму.
   
2. 
   Глухоти.
   
3. 
   Дефекту інтелекту.
   
4. 
   Пігментного ретиніту.
   
5. 
   Вродженої катаракти.
   
6. 
   Ожиріння.
   

49. Вміст цукру в крові в нормі (метод Хагедорна-Йенсена):

1. 
   2,3-4,6 ммоль/л.
   
2. 
   4,4-6,6 ммоль/л.
   
3. 
   3,3-5,5 ммоль/л.
   

50.При ювенільному цукровому діабеті гіперглікемія зумовлена:

1. 
   Зниженням синтезу та секреції інсуліну.
   
2. 
   Синтезом малоактивного інсуліну.
   
3. 
   Надлишковим руйнуванням інсуліну ферментами печінки.
   
4. 
   Зв’язуванням інсуліну з білком та переходом його в малоактивну форму.
   
5. 
   Резистентністю периферійних тканин до дії інсуліну.
   

51.Відмінною ознакою ниркового діабету від цукрового є:

1. 
   Нормальний рівень цукру в крові.
   
2. 
   Гіперглікемія натще не більше 7,2 ммоль/л.
   
3. 
   Постійне виведення глюкози вдень і вночі.
   
4. 
   Все перераховане вірно.
   
5. 
   Глюкозурія.
   

52.Пізніми ускладненнями цукрового діабету є все, крім:

1. 
   Синдрому Нобікур.
   
2. 
   Діабетичного гломерулосклерозу.
   
3. 
   Ретинопатії.
   
4. 
   Катаракти.
   
5. 
   Розумової відсталості.
   
6. 
   Синдрому Моріака.
   

53.Для кетозу при цукровому діабеті характерно:

1. 
   Поява ацетону у сечі.
   
2. 
   Посилення симптомів діабету.
   
3. 
   Зниження рН крові та лужних резервів.
   
4. 
   Гіперглікемія.
   
5. 
   Все перераховане вірно.
   
6. 
   Поява запаху ацетону у повітрі, що видихається.
   

54.Для синдрому Моріака не характерно:

1. 
   Низький зріст.
   
2. 
   Затримка статевого розвитку.
   
3. 
   Диспластичне ожиріння.
   
4. 
   Гепатомегалія.
   
5. 
   Високорослість.
   

55. В загальноприйнятому раціоні харчування хворих на цукровий діабет співвідношення білків, жирів та вуглеводів складає:

1. 
   1:1:3,5.
   
2. 
   1:0,75:3-3,5.
   
3. 
   1:0,5:4.
   
4. 
   1:1:4,0.
   

56.Для виведення хворого з діабетичної коми найбільш доцільно вводити інсулін:

1. 
   В/м в дозі 1-2 од/кг.
   
2. 
   В/в крапельно з розрахунку 0,1 од/кг/год.
   
3. 
   В/в крапельно з розрахунку 0,1 од/кг/добу.
   
4. 
   Підшкірно в дозі 2-4 од/кг.
   

57.Інфузійну терапію при гіпероосмолярній комі доцільно починати з введення:

1. 
   Реополіглюкіну.
   
2. 
   Ізотонічного розчину хлориду натрію.
   
3. 
   5% розчину глюкози з інсуліном.
   
4. 
   0,45% розчину хлориду натрію.
   
5. 
   Плазми.
   

58.Для гіпофізарного нанізму не характерно:

1. 
   Пропорційна затримка росту.
   
2. 
   Нормальний інтелект.
   
3. 
   Відсутність статевого розвитку.
   
4. 
   Гіпофункція кори надниркових та щитовидної залоз.
   
5. 
   Раннє закриття зон росту.
   
6. 
   Гіпофункція передньої долі гіпофізу.
   

59.Затримка росту характерна для всіх перерахованих захворювань, крім:

1. 
   Синдрому Шерешевського-Тернера.
   
2. 
   Хондродистрофії.
   
3. 
   Синдрому Дауна.
   
4. 
   Синдрому Клайнфельтера.
   
5. 
   Гіпотиреозу.
   

60.Для вродженого гіпотиреозу не характерно:

1. 
   В’ялість та сонливість дитини.
   
2. 
   Затяжна жовтяниця з прямою гіпербілірубінемією.
   
3. 
   Сухість та блідість шкіри.
   
4. 
   Пупкова кила, розходження прямих м’язів живота.
   
5. 
   Затримка росту та психомоторного розвитку.
   

61.Для гіпотиреозу характерні всі перераховані лабораторні показники, крім:

1. 
   Підвищення рівню ТТГ.
   
2. 
   Підвищення рівню холестерину.
   
3. 
   Зниження рівню холестерину.
   
4. 
   Гіпоглікеміії.
   
5. 
   Зниження рівню Т3, Т4.
   

62.Терапія гіпотиреозу включає все, крім:

1. 
   Зажиттєвого застосування тиреоїдних гормонів.
   
2. 
   Циклового застосування тиреоїдних гормонів.
   
3. 
   Вітамінотерапії.
   
4. 
   Психостимуляторів.
   
5. 
   Індивідуального підбору дози тиреоїдних гормонів.
   

63.Для дифузного токсичного зобу характерно все, крім:

1. 
   Підвищена роздратованість, емоційна нестабільність.
   
2. 
   Очні симптоми (екзофтальм, симптоми Грефе, Штельвага, Мебіуса, Розенбаха).
   
3. 
   Тахікардія.
   
4. 
   Вологість шкіри.
   
5. 
   Затримка росту та статевого розвитку.
   
6. 
   Дифузна гіперплазія щитовидної залози.
   

64.Зміни серцево-судинної системи хворих на дифузний токсичний зоб характеризуються усім переліченим, крім:

1. 
   Стійкої тахікардії.
   
2. 
   Помірно розширеними межами серця ліворуч.
   
3. 
   Гучними тонами та функціональним шумом серця.
   
4. 
   Високими та загостреними зубцями Т та R на ЕКГ.
   
5. 
   Частими приступами миготливої аритмії.
   
6. 
   Підвищеного систолічного та зниженого діастолічного тиску.
   

65.Для дифузного токсичного зобу не характерно:

1. 
   Підвищений рівень Т3, Т4.
   
2. 
   Гіпоглікемія.
   
3. 
   Лейкопенія та нейтропенія.
   
4. 
   Підвищений рівень основного обміну.
   

66. Гостра надниркова недостатність є частим ускладненням усіх перерахованих захворювань, крім:

1. 
   Хвороби Симондса.
   
2. 
   Адреногенітального синдрому.
   
3. 
   Менінгококцемії.
   
4. 
   Хвороби Іценко-Кушинга.
   
5. 
   Цукрового діабету.
   
6. 
   Хвороби Аддісона.
   

67.Клініка гострої надниркової недостатності має усі перераховані симптоми, крім:

2. 
   Ціанозу, холодних кінцівок.
   
3. 
   Зниження артеріального тиску.
   
4. 
   Глухості тонів серця, нитковидного пульсу.
   
5. 
   Нудоти, проносу, болю в животі.
   
6.