Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» icon

Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи»




Скачати 436.16 Kb.
НазваМетодичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи»
Сторінка2/2
Дата25.05.2013
Розмір436.16 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1   2

2.7 Вибір раціональної схеми приєднання світильників

до джерела живлення


За умови використання раціональної схеми приєднання світильників до джерела живлення можливо суттєво зменшити енерговитрати в системі освітлення.

У випадках досить глибоких внутрішніх частин приміщень з двома і більше рядами світильників, які розміщені паралельно до стін з вікнами, доцільно передбачити незалежне увімкнення (вимкнення) кожного ряду залежно від рівня природного освітлення.

Групи світильників необхідно рівномірно розподіляти за фазами джерела живлення. Це забезпечує мінімальні втрати і створює умови зниження пульсацій світлового потоку у разі використання газорозрядних ламп.

У нічний час, у зв'язку зі зменшенням електричного навантаження, напруга підвищується на 15-20% порівняно з номінальною, що зумовлює додаткове споживання енергії і різко скорочує термін служби ламп. У цьому випадку можна змінити схему з'єднання світильників з паралельної (коли лампи паралельно увімкнені на фазну напругу джерела) на послідовну, коли дві послідовно з'єднані лампи увімкнені на лінійну напругу. Таке рішення знаходить застосування в міських освітлюваних мережах. У даному разі на кожен світильник припадає напруга


,


де , - відповідно напруга живлення лампи і напруга струму фази.

Однак таке рішення обмежене в своєму використанні, оскільки рівномірний розподіл лінійної напруги між послідовно з’єднаними світильниками має місце лише за умови їх однакової потужності.


^ 2.8 Використання ефективних засобів керування,

регулювання освітлення


У проекті енергоощадної установки повинно бути передбачено автоматичне чи ручне керування освітленням. Справа в тому, що своєчасне увімкнення і вимкнення освітлення може дати значну економію електричної енергії 1, 3.

Система часового керування, яка вимикає всі вибрані заздалегідь світильники у певний час, але дає можливість локального індивідуального увімкнення, може мати термін окупності півтора-два роки. Якщо така система запроваджується під час реконструкції системи освітлення, термін окупності може зменшитися до одного року, а інколи і менше. Цей загальний принцип керування освітленням особливо прийнятний для приміщень з великою кількістю працівників, наприклад, для спільного офісного приміщення, однак його слід обережно застосовувати в школах, на підприємствах, у складських приміщеннях тощо.

Існують системи керування освітленням, які крім згаданого принципу можуть реалізувати варіант фотоелектричного керування залежно від рівня природного освітлення. Вони дають більшу економію електроенергії.

Можна передбачити індивідуальне локальне керування освітленням присутньою у приміщенні людиною. Для реалізації локального керування можливе використання дистанційного вмикання чи вимикання, наприклад, за допомогою інфрачервоних чи ультразвукових пристроїв.

Керування освітленням у приміщеннях з боковим і комбінованим природним освітленням повинно дозволяти вимикати ряди світильників, які паралельні до вікон. В окремих цехах світильники вимикаються групами. Це дозволяє знизити витрати електроенергії приблизно на 5-10%.

У системах освітлення крупних цехів (площею понад 500 м2) з великою встановленою потужністю обладнання необхідно передбачати дистанційне автоматичне чи ручне керування штучним освітленням. Це дозволяє:

- своєчасно вмикати і вимикати (частково чи повністю) освітлювальну установку на початку і в кінці робочого часу з урахуванням графіка роботи виробничого обладнання; економія енергії за рахунок цього становить близько 10-15%;

- вимикати освітлювальну установку з газорозрядними лампами на час обідньої перерви (тривалістю 45 хвилин і більше), залишаючи увімкненим лише чергове освітлення: економія енергії-до 10-15%;

- у приміщеннях з комбінованим освітленням вмикати чи вимикати частину світильників залежно від рівня природного освітлення в різних зонах приміщення.


^ 2.8.1 Ручне керування освітленням


Задачею ручного керування освітленням є забезпечення заданої освітленості в потрібному місці протягом певного інтервалу часу.

Навіть у випадку використання ефективних енергоощадних ламп, світильників тощо енергія, що споживається системою освітлення, може витрачатися дарма внаслідок різних факторів. Ретельний моніторинг показує, що, як правило, люди вмикають світло, коли це необхідно, але вони не такі пунктуальні, щоб вчасно вимикати освітлення, коли денне природне освітлення створює достатній світловий комфорт або коли виходять з приміщення. Енергоощадне рішення тут дуже просте – передбачити в проекті системи освітлення ручний вимикач освітлення і автоматичний вимикач для вимкнення освітлення, коли в ньому немає потреби.

Інша ситуація даремного витрачання енергії на освітлення виникає внаслідок поширеної практики керувати освітленням великих площ невеликою кількістю вимикачів чи внаслідок невдалого компонування вимикачів, що спричиняє плутанину, коли задоволення індивідуальних вимог щодо освітлення може бути досягнуте увімкненням багатьох світильників.

Пристрої плавного регулювання освітленості є дуже ефективним засобом скорочення видатків на освітлення, однак перш, ніж зважитися на значні капіталовкладення, рекомендується вивчити характер зайнятості приміщень і поведінку осіб, що перебувають у цих приміщеннях. Це дозволить вибрати найекономічнішу систему керування освітленням 4, 5.


^ 2.8.2 Автоматичне керування освітленням


Автоматичне керування освітленням за статистикою дозволяє економити на 6-8% електроенергії більше, ніж при ручному керуванні.

Найпоширенішими автоматичними регуляторами освітлення є фотоелектричні регулятори, які забезпечують вимкнення електричного освітлення тоді, коли природного освітлення достатньо для створення необхідної освітленості. Фотоелектричний дачник може реагувати на зовнішню освітленість або може бути налаштований так, щоб спрацьовувати, коли зовнішня освітленість забезпечує необхідний рівень освітленості на робочому місці.

Безконтактні вимикачі - це локальні регулятори, які реагують на присутність людей у приміщенні. Виявлення людей може ґрунтуватися на використанні інфрачервоних чи ультрафіолетових датчиків, які спричиняють увімкнення освітлення у разі появи людей у приміщенні і вимкнення освітлення, коли люди залишають приміщення. Робота безконтактного вимикача може бути скоординована з фотоелектричними регуляторами.

Альтернативним вирішенням може бути система, яка вмикає освітлення у разі необхідності, а регулятор (контролер) лише вимикає освітлення, коли присутність людей у приміщенні не фіксується.

Якщо люди залишають певні приміщення в фіксований час кожного робочою дня, то може виявитися доцільним встановити вимикач з часовим механізмом (часовий регулятор), який би вимикав більшу частину освітлення незабаром після настання такого часу. Однак необхідно інколи передбачити охоронне освітлення і можливість для осіб, що працюють у пізній час, вмикати частину освітлення вручну з наступним автоматичним вимкненням (з тим, щоб уникнути випадкового залишення увімкненого освітлення). Звичайне прибирання приміщень також може вимагати спеціальних заходів. Послідовне керування освітленням може бути доречним, коли бригада прибиральниць переходить із поверху на поверх.

Організація освітлення повинна гарантувати, що жодній особі за будь-яких обставин не доведеться входити до неосвітленого приміщення (простору, чи знаходитися в примані (просторі), де все освітлення перебуває поза її контролем.

Найпростішим видом часових регуляторів є вимикачі, які вмикаються вручну, а вимикаються автоматично через заданий відрізок часу. Вони отримали широке поширення для керування освітленням сходових кліток багатоповерхових будинків. Ці вимикачі відносно недорогі і їх можна просто встановити замість звичайних вимикачів.


^ 2.8.3 Регулювання світильників


В останній час визначилася тенденція використання люмінесцентних ламп, які працюють на високій (біля 30 кГц) частоті струму. Це створює можливості підвищення ефективності їх роботи за рахунок відносно простого регулювання світлового потоку, а також сприяє підвищенню зорового комфорту внаслідок відсутності пульсації світлового потоку. Високочастотні баластні елементи (дроселі) легко об'єднуються з електронними регуляторами, наприклад, для регулювання рівня освітленості залежно від рівня природної освітленості.

Під час проектування можуть виникати специфічні питання, пов'язанні з керуванням випромінювання джерела світла чи з застосуванням особливих видів освітлювальних пристроїв.


^ 2.8.4 Економія електроенергії за рахунок

зниження напруги


Наведене енергоощадне рішення має обмежений характер, оскільки воно стосується лише приміщень з епізодичним використанням освітлювальної установки, і в яких допустиме зниження освітленості. Таке рішення може бути економічно виправдане, коли не потрібен регулятор напруги, а є можливість використати наявне обладнання. В іншому разі простіше встановити лампи меншої потужності без регулятора або час від часу вимикати частину ламп.

Потенційні можливості економії електроенергії за рахунок зниження напруги наведені в додатку Е.


^ 2.9 Врахування умов експлуатації

освітлювальної системи


Під час проектування енергоощадної освітлювальної системи необхідно враховувати фактори, пов’язані з експлуатацією системи:

 фактор зміни характеристик ламп (зменшення світловіддачі внаслідок старіння);

 фактор технічного обслуговування світильників (ступінь забруднення світильника і періодичність очищення);

 фактор технічного обслуговування освітлюваних поверхонь приміщення(ступінь втрати відбитого світлового потоку, обумовлений забрудненням стін);

 фактор ефективності використання освітлювальної установки.

Дію цих факторів враховують на стадії проектування за допомогою коефіцієнта запасу , який являє собою відношення передбачуваного світлового потоку Фп до реального Фр

КЗ= Фпр .

Отже, якщо проектувальник освітлювальної системи прогнозує зниження освітленості внаслідок старіння системи протягом певного часу на 25%, він повинен врахувати, що необхідний рівень освітленості повинен бути забезпечений і в кінці цього проміжку часу (використовуючи під час розрахунків коефіцієнт запасу =1,25). На час введення в дію освітлювальної установи рівень освітленості становите 125 % від необхідного. Таким чином, якщо передбачається не на належному рівні технічне обслуговування системи освітлення, то капітальні і експлуатаційні витрати на освітлення будуть на 25 % більшими, ніж вони могли бути. Якщо планується технічне обслуговування з періодичним очищенням ламп та їх своєчасною заміною, значна частина цих додаткових витрат (видатків) може бути заощаджена, оскільки проектувальник зможе закласти в розрахунок нижче значення коефіцієнту запасу .


^ 2.9.1 Зміна характеристик ламп внаслідок старіння.

Планова заміна ламп


Термін служби електричних ламп має чотири чіткі означення:

- повний термін служби конкретної лампи - проміжок часу від початку служби до припинення роботи (виходу з ладу); /~~^^~-

- середній термін служби партії ламп - середній проміжок часу від початку служби партії ламп до виходу їх з ладу;

- корисний термін служби ламп - проміжок часу, після якого світловіддача лампи внаслідок нормального процесу старіння понижується до такого рівня, що економічно доцільним стає заміна лампи, хоча вона ще залишається працездатною;

- гарантований термін служби - мінімальний гарантований виробником повний термін служби лампи.

Лампи розжарення підпадають під перше означення терміну служби. У стандартах вказують середній термін служби поширених типів ламп для заданих умов експлуатації.

Газорозрядні лампи підпадають під третє означення. Термін служби газорозрядних ламп являє собою складне питання. Він не обумовлюється ніякими міжнародними стандартами.

Сучасні газорозрядні лампи можуть зберігати працездатність протягом багатьох тисяч годин, однак з часом світловіддача ламп(внаслідок старіння)постійно понижуються. У результаті, якщо експлуатувати лампу до електричної відмови, її світловіддача може знизитися на 50% і більше порівняно з початковим значенням. Практично газорозрядні лампи слід міняти через найекономічніші для конкретної установки терміни.

У всіх, за винятком дуже малих, освітлювальних системах доцільно проводити групову заміну ламп із запланованою періодичністю. Аналогічно під час технічного обслуговування люмінесцентних світильників зі стартерами тліючого розряду економічно доцільно проводити групову заміну стартерів, але в два рази рідше, ніж ламп (тобто при кожній другій заміні ламп).

Оптимальний період заміни ламп залежить від витрат електроенергії і втрат на оплату робочої сили для конкретної установки. Загальне правило полягає в тому, що групова заміна ламп повинна проводитися тоді, коли вартість втраченої дарма енергії дорівнює вартості заміни ламп. Додаткове обмеження полягає в тому, що лампи необхідно замінювати до того, як їх світлова віддача впаде нижче 70% від початкового значення. Для одержання кривої світлового старіння певного типу ламп необхідно звернутися до фірми-виготовлювача 4, 5.


^ 2.9.2 Технічне обслуговування світильників,

освітлювальних поверхонь


Несвоєчасна чистка світильників може знизити освітленість на 15-30% і більше, що призводить до:

- зниження продуктивності праці і якості продукції;

- погіршення психофізіологічного стану людей;

- підвищення виробничого травматизму.

У зв'язку з цим на кожному підприємстві повинен бути графік очищення світильників, який затверджується офіційно. Рекомендовані терміни очищення світильників:

- у приміщеннях зі значними виділеннями пилу, диму, кіптяви (цехи доменні, ливарні, ковальські, цементних заводів, збагачувальних фабрик, відділень підготовлення текстильних фабрик тощо) - 2 рази на місяць;

- у цехах із середньою інтенсивністю забруднювальних викидів (прокатних, механічних, збиральних, металоконструкцій тощо) -1 раз на місяць;

- із незначними забруднювальними викидами - 1 раз на 3 місяці;

- установки зовнішнього освітлення - 1 раз на 4 місяці.

Це дозволяє досягти біля 15% заощаджень енергії, оскільки в цьому випадку потрібна установка з меншою кількістю освітлювального обладнання.

Регулярним очищення засклених поверхонь і стін виробничих приміщень, будівель (не менше двох разів на рік) можна скоротити добову тривалість роботи освітлювальної установки у випадку двохзмінної роботи підприємства на 15 % у зимовий час і на 50-70 % у літній час.


^ 2.9.3 Ефективність використання освітлювальної

установки

У широкому розумінні освітлювальна установка включає світлову частину (освітлювальні пристрої, джерела світла, приміщення, робочі поверхні), електричну частину (електрична проводка, комутаційна апаратура) тощо.

Комплексна ефективність освітлювальних установок, що використовуються для загального рівномірного освітлення в приміщеннях, може бути оцінена коефіцієнтом використання освітлювальної установки


,


де - світловий потік на робочій поверхні;

- світловий потік, що випромінюється світильником.

Коефіцієнт використання освітлювальної установки для окремих типів світильників розраховують за спеціальними таблицями, в яких крім прийнятого типу світильника враховуються відбиваюча здатність поверхонь приміщення, розміри приміщення.

Для підвищення коефіцієнта використання освітлювальної установки необхідно фарбувати поверхні приміщень у світлі тони і застосовувати високоефективні відбивачі (рефлектори) 4, 5.

У високоефективних відбивачах використовують покриту сріблом поверхню, яка забезпечує максимальне відбиття світлового потоку лампи. Високоефективні відбивачі забезпечують підвищення коефіцієнта ефективності світильника за рахунок того, що більша частина світлового потоку, який випромінює лампа, досягає робочої поверхні.

Відбивачі можуть бути виконані на спеціальне замовлення потреб споживачів, і можуть забезпечити підвищені рівні освітлення без збільшення витрат на електроенергію.

У кількісному відношенні підвищення енергоефективності освітлюваної установки за рахунок використання відбивачів (рефлекторів) доволі складно. Наприклад, у випадку освітлюваної установки для робочого приміщення такими факторами являються: розміри приміщення, коефіцієнти природної освітленості, розміщення світильників та світлопройм, режими роботи людей у приміщенні, світлорозподіл тощо 1. Разом з тим практика свідчить, що збільшення коефіцієнта відбиття поверхонь приміщення на 20 % дає можливість економити до 5-15 % енергії, яка витрачається на освітлення цього приміщення.

Інколи зустрічаються особливі випадки освітлення. Наприклад, якщо робочі площі займають незначну частину освітлювальної площі, доцільно застосоване локальне освітлення, яке вимагає менших витрат енергії порівняно з загальним освітленням. Але при цьому необхідне ретельне узгодження розміщення робочих місць. Зміна розміщення робочих місць може стати проблемною, якщо система локального освітлення є недостатньо гнучкою.


^ 2.9.4 Контроль справності освітлювальної апаратури


Для зменшення споживання електроенергії в проектній документації освітлювальної установки необхідно передбачити контроль справності освітлювальної апаратури, зокрема баластних компенсуючих конденсаторів ПРА. У випадку пробою баластного конденсатора в індуктивно-ємкісній ПРА світильників із розщепленою фазою (дво-, чотири-шестилампові світильники) реактивний струм у витку з пробитим конденсатором залишається незмінним за величиною, але змінює свій характер з ємкісного на індуктивний. У результаті реактивний струм світильника зростає приблизно в чотири рази і відповідно зростають втрати енергії в електричній мережі. У випадку пробою одного з двох послідовно з’єднаних компенсуючих конденсаторів, приєднаних паралельно до мережевих виводів світильника, реактивний струм у витку зростає вдвічі, що також призводить до збільшення втрат енергії в мережі.

Люмінесцентним лампам властивий режим роботи з запиленими контактами стартера тліючого розряду (світяться лише кінці лампи). У такому режимі запалювання ламп неможливе, а коефіцієнт потужності світильника зменшується до 0,12-0,15 тоді як реактивний струм зростає від 0,37 до 0,6 ампер.


^ 2.10 Порівняння варіантів освітлювальної системи


Як приклад, розглянемо два проекти (варіанти) освітлювальної системи цеху. Варіанти відрізняються тільки джерелами світла і світильниками:

варіант  - з лампами розжарення і відповідними світильниками;

варіант  - з натрієвими лампами високого тиску і світильниками до них.

Площа цеху 6300 м2. Допустимий для розряду робіт, що виконується в цеху, рівень освітленості – 300 люксів. Освітленість рівномірна по всій площі цеху.

Розрахунки показали, що вказаний рівень освітленості в цеху можуть забезпечити 252 однолампових світильники з лампами розжарення (вар. ). Потужність кожної лампи – 500 Вт, світловіддача – 15 лм/Вт, що дає загальний світловий потік 1890000лм.

Такий самий рівень освітленості в цеху можуть забезпечити 48 світильників з натрієвими лампами високого тиску потужністю 431 Вт кожна (вар. ). Світильники однолампові. Світловіддача однієї натрієвої лампи – 100 лм/Вт. Відповідно загальний світловий потік – 2068800 лм. Середня освітленість становить 328 люксів, хоч в деяких зонах вона може бути вищою, а в деяких – нижчою.

У таблиці 1 наведені початкові капіталовкладення на встановлення світильників з лампами розжарення і натрієвими лампами високого тиску. Інші капітальні вкладення не враховувались і брались однаковими для порівнювальних варіантів освітлювальної системи.

Після визначення кількості і вартості світильників необхідно розрахувати об’єми споживання електроенергії порівнювальними варіантами освітлювальної системи.

Лампи розжарення споживають 378000 кВтгод електроенергії (252 світильника500Вт3000 год). Вартість 30 грн/кВтгод становить 113400 гривень.


Таблиця 1 – Капітальні вкладення на встановлення світильників

Показники варіантів освітлювальної системи цеху

Варіант 

(з лампами розжарення)


Варіант 

(з натрієвими лампами високого тиску

Кількість світильників, шт

252

48

Вартість одного світильника (разом з лампою і пристроями керування) грн



130



1140

Вартість встановлення одного світильника, грн


95


600

Сумарні капітальні вкладення, грн


59220


83520


Аналогічні розрахунки для варіанта з натрієвими лампами дають (з урахуванням коефіцієнту потужності) розмір спожитої електроенергії 65720 кВтгод вартістю 19716 гривень.

Дані для розрахунку і результати розрахунку порівнювальних варіантів за цим показником наведені в таблиці 2.


Таблиця 2 – Споживання електроенергії порівнювальними

варіантами освітлювальної системи

Показники варіантів

Варіанти освітлю-вальної системи

варіант 

варіант 

Кількість світильників, шт

252

48

Споживана потужність одним світильником, Вт


500


431

Коефіцієнт потужності

1,0

0,85

Тривалість роботи протягом року, год

30001)

27002)

Тариф на електроенергію, грн/кВтгод

0,30

0,30

Витрати на електроенергію за рік, грн

113400

19716


1) - передбачається ручне керування освітлення;

2) - передбачається керування освітленням за допомогою вимикача з годинниковим механізмом, щоб час роботи освітлення збігався з часом роботи об’єкта.


Наступним етапом є обчислення витрат на обслуговування освітлювальних систем (очищення світильників, заміна ламп тощо). За попередньою оцінкою очищення кожного світильника коштує 7 грн.

Лампи розжарення необхідно чистити тричі на рік, отже витрати на очищення становитимуть 5292 грн.

Натрієві лампи потребують очищення двічі на рік, в результаті витрати на очищення становитимуть 672 грн.

Термін служби лампи розжарення – 1000 годин. Отже, за умови, що тривалість освітлення становить 3000 годин на рік, у кожному світильнику необхідно буде протягом року замінювати лампу тричі. Якщо вартість лампи розжарення становить 20 грн, то загальні річні витрати на заміни ламп – 15120 грн (252320).

Термін служби натрієвих ламп – 10000 годин. У цьому випадку, якщо тривалість роботи протягом року становить 2700 годин, то в кожному світильнику прийдеться умовно замінити 0,27 лампи. Вартість натрієвої лампи дорівнює 240 грн, отже загальні річні витрати на заміну ламп становитимуть 3110 грн (480,27240).

Річні витрати на обслуговування для варіанта з лампами розжарення становитимуть 20412 грн (5292+15120); для варіанта з натрієвими лампами – 3782 грн (672+3110).

Розрахунки експлуатаційних витрат варіантів освітлювальної системи наведені в таблиці 3.

Як видно із табл. 3, економія щорічних видатків у разі прийняття варіанта  становитиме 110314 грн (133812-23498). Додаткові капіталовкладення в варіант  складатимуть (див. табл. 1) 24300 грн (83520-59220). Ці додаткові капіталовкладення окупляться протягом терміну Т


року.


Отже, термін окупності становитиме 0,22 року.

У розглянутому прикладі фактично мова йшла про заміну в проекті освітлювальної установки цеху неефективних ламп розжарення (вар.) на високоефективні натрієві лампи і пов’язане з цим зменшення видатків на освітлення. Подібне енергоощадне рішення може бути реалізоване з використанням інших енергозберігаючих типів ламп. При цьому для приблизної оцінки очікуваної економії електроенергії можна скористатися даними, наведеними в додатку Ж.

Таблиця 3 - Експлуатаційні витрат варіантів освітлювальної

системи цеху

Показники варіантів

Варіанти освітлю-вальної системи

варіант 

варіант 

Кількість світильників, шт

252

48

Вартість очищення одного світильника, грн.


7,0


7,0

Інтервал часу між очищеннями (роки)

0,33

0,5

Річні витрати на очищення світильників, грн


5292


3110

Вартість заміни ламп, грн

15120

3110

Річні витрати на обслуговування (витрати на очищення світильників і заміну ламп), грн



20412



3782

Загальні річні експлуатаційні витрати (витрати на електроенергію і на обслуговування), грн



133812



23498


^ 3 Обсяг і оформлення індивідуального завдання


Обсяг оформлення індивідуального завдання становит 25-30 аркушів формату А4.

Оформлення індивідуального завдання у вигляді розрахунково-пояснювальної записки відповідно до вимог 6 з формою титульного аркуша наведеного в додатку З.

Усі розрахунки і формули необхідно супроводжувати поясненнями, в яких вказувати назви відповідних величин, їх розмірність, посилання на джерело інформації. Розрахунки виконувати в одиницях міжнародної системи С (ГОСТ9867-61).

Додаток А

(довідковий)

Варіанти індивідуального завдання



варіанта


Тема індивідуального завдання


1

2

1

Система освітлення заготівельного цеху машинобудівного заводу (площа цеху 600 м2, висота–8 м)

2

Система освітлення лекційної аудиторії вищого навчального закладу (площа аудиторії 140 м2, висота–4 м)

3

Система зовнішнього освітлення футбольного стадіону розміром: довжина 110 м, ширина–60 м

4

Система освітлення навчального класу середньо-освітньої школи (площа класу 140 м2, висота–3,5 м)

5

Система вуличного освітлення міста (довжина вулиці 500 м, ширина–30 м)

6

Система зовнішнього освітлення спортивного майданчика площею 900 м2

7

Система освітлення ливарного цеху металургійного підприємства (площа цеху 400 м2, висота–10 м)

8

Система освітлення коридорного освітлення адміністративного корпусу державного університету

9

Система освітлення конструкторського бюро Сумського заводу «Насосенергомаш» (площа бюро 50 м2, висота–3,5 м)

10

Система освітлення залу відпочинку пасажирів залізничного вокзалу (площа зали 120 м2, висота–4 м).

11

Система освітлення східців чотирьохповерхового хірургічного корпусу обласної лікарні

12

Система освітлення ділянки залізничної колії довжиною 2 км

13

Система освітлення закритого спортивного манежу площею 500 м2, висотою–10 м

14

Система освітлення цеху механічної обробки машинобудівного заводу (площа цеху 1500 м2, висота–8м)

Продовження додатка А

1

2

15

Система освітлення складального цеху заводу електронних мікроскопів (площа цеху 200 м2, висота–4 м)

16

Система освітлення станції швидкої медичної допомоги

17

Система освітлення цеху виготовлення чавунних виливків Сумського заводу «Центроліт» (площа цеху

200 м2, висота–6 м)

18

Система освітлення машинної зали нафтоперекачувальної насосної станції магістрального нафтопроводу (розміри станції: довжина – 20 м, ширина - 6 м, висота–4,5 м)

19

Система освітлення складального цеху годинникового заводу

20

Система освітлення закритого спортивного майданчика для гри в баскетбол

21

Система освітлення закритого спортмайданчика для гри в хокей

22

Система освітлення комп’ютерної зали навчального закладу

23

Система освітлення смуги для приземлення літаків аеропорту

24

Система освітлення читальної зали бібліотеки СумДУ

25

Система освітлення операційно-хірургічної кімнати лікарні


Додаток Б

(довідковий)


Значення коефіцієнтів пульсації світлового потоку

Джерело світла

Спосіб увімкнення

1 фаза

2 фаза

3 фаза

Люмінесцентні лампи типу ЛБ

24

10

3

Люмінесцентні лампи типу ЛДЦ

41

17

5

Дугові ртутні лампи високого тиску

65

31

7



Додаток В

(довідковий)


Нормовані в Україні рівні освітленості та вимоги до якості освітлення


Приміщення


Освітленість,

лк

Показник

дискомфорту,

не більше,

одиниць

Коефіцієнт пульсації світлового потоку, %,

не більше

Робочі кімнати, проектні кабінети


300


40


15

Машинописні і комп'ютеризовані бюро


400


40


10

Читацькі зали


300

40

15

Конференц-зали, зали засідань

200

60

15

Лабораторії


300

40

10

Фойє


150

90

-

Вестибюлі

150

-

-



Додаток Г

(довідковий)


Рекомендовані рівні освітленості та показники якості

освітлення країн ЄС

Приміщення

Освітленість, лк

Граничний показник засліплюва-

ності

Офіси:

 загальний офіс ;

 зал моніторів



500

300-500


19

19

Конструкторські бюро:

 загальні приміщення ;

 креслярські дошки



500

750


16

16

Банки та будівельні компанії:

 офісні приміщення, бухгалтерії ;

 приміщення для відвідувачів.


500


300


19


19


Додаток Д

(довідковий)


Основні характеристики поширених типів ламп та рекомендовані сфери їх застосування



Тип ламп1)

Світловід-дача

лм/Вт

Передача кольорів

Темпертура кольору, К

Термін служби, години

Типові

застосування

Розжарення звичайна (GLS)


14


99


2856


1000

У побуті

Розжарення рефлекторна (РАR)


10


99


2856


1500

Підсвітка дисплею

Розжарення галогенна з вольфрамовою

ниткою (LV)



18



99



-



2000

Підсвітка дисплею, прожекторне освітлення

Розжарення галогенна з вольфрамовою

ниткою (V)



22



99



-



2000

Підсвітка дисплею - вузький промінь

Компактна люмінесцентна (с.f.е.)


60


87


2700


12000

У побуті (заміна ламп типу GLS)

Люмінесцентна трубчаста


75


60-85

2700-7500


10000

Офіси, магазини, підприємства

Люмінесцентна трубчаста (ВЧ керування)


100



65-90


-


14000

Офіси, магазини, підприємства (можна зменшувати освітленість)

Ртутні високого

тиску, ДРЛ (МВF)


40


-


-


6500

Підприємства

Металогалоїдні

^ ДРB (МН/МВІ)


73-96


65-92


Різна


8000

Магазини, підприємства, прожекторне освітлення спортивних арен

Натрієві високого тиску (SОN)


50-140


23-80

Тепла


10000

Підприємства, прожекторне освітлення

Натрієві низького

тиску (8ОХ/5ІЛ)


100-175

Незадовільна (спотворена)



-



10000

Загальні площі, автотраси, тунелі, автостоянки, охоронне освітлення


1) У першій колонці в дужках латинським шрифтом наведені позначення типів ламп, прийнятих в країнах Європейської спільноти (ЄС).

Додаток Е

(довідковий)


Потенціал економії енергії за рахунок зниження напруги


Тип ламп

Рівень напруги,

% від


Світловий потік

% від


Економія енергії, % від

Розжарення

90

85

68

56

15

23

Ртутні лампи ДРЛ

90

85

67

051

24

36

Люмінесцентні

90

85

90

84

13

19

Ксенонові типу ДКсТ

90

85

55

33

35

53


Додаток Ж

(довідковий)


Очікувана економія електроенергії від заміни джерела світла
^

Замінювані джерела світла


Середнє значення можливої

економії енергії, %

Ртутні лампи низького тиску (люмінесцентні) на металогалоїдні


24

Ртутні лампи високого тиску на:

 металогалоїдні;

 ртутні низького тиску (люмінесцентні);

 натрієві


42

22

45

Лампи розжарення на:

 металогалоїдні;

 ртутні низького тиску (люмінесцентні);

 натрієві;

 ртутні низького тиску (люмінесцентні).


66

55

68

42


Додаток И

(обов’язковий)


Зразок титульного аркуша індивідуального завдання


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Кафедра прикладної гідроаеромеханіки


^ ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ


на тему _______________________

з дисципліни «Енергозбереження в технологічних

процесах і установках»



Студент

________________

прізвище, ім'я, по батькові

Група

________________

Викладач

________________

прізвище, ім'я, по батькові



Суми 200__

Список літератури


1. Справочная книга по светотехнике /Под редакцией Ю.Б.Айзенберга. 2-е изд., прераб. и доп.-М.: Энергоиздат, 1995. -528с.

2. Мандрика А.С., Антоненко С.С., Лукша О.В. Ефективне використання енергії та енергоощадність у міському господарстві. Навч.-метод. посібник. –К.: Асоц. міст України та громад., 2007. -190с.

3. Кунгс Я.А. Автоматизация управления электрическим освещением. –М.: Энергоатомиздат, 1989. -112с.

4. Бакалін Ю.І. Енергозбереження та енергетичний менежмент. 3-тє видання, доп. та перероб. Харів: Вид. «Бурун і К», 2006.-320с.

5. Соловей О.І., Розен В.П., Лега Ю.Г. та ін. Енергетичний аудит. Навч. посібник. – Черкаси: ЧДТУ, 2005.-299с.

6. Хмельницкий Ю.В. Методические указания по оформлению текстовых документов курсовых и дипломных проектов для студентов всех форм обучения. – Сумы: СумГУ, 1997.-42с.


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


До друку та в світ

дозволяю на підставі

"Єдиних правил",

п. 2.6.14

Заступник першого проректора-

начальник організаційно-методичного

управління В.Б.Юскаєв


2530 Методичні вказівки

до індивідуальної роботи

«Визначення і обґрунтування енергоощадних

рішень при проектуванні освітлювальної системи»

з курсу «Енергозбереження в технологічних процесах

і установках» для студентів спеціальності

7.000008 «Енергетичний менеджмент»

усіх форм навчання


Усі цитати, цифровий та

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис одиниць

відповідає стандартам


Укладачі: А.С.Мандрика,

М.І.Сотник

Відповідальний за випуск А.О.Євтушенко

В.о.декана ІФ О.Г.Гусак


Суми

Видавництво СумДУ

2009


Навчальне видання


^ Методичні вказівки

до індивідуальної роботи

«Визначення і обґрунтування енергоощадних

рішень при проектуванні освітлювальної системи»

з курсу «Енергозбереження в технологічних процесах

і установках» для студентів спеціальності

7.000008 «Енергетичний менеджмент»

усіх форм навчання


Відповідальний за випуск А.О.Євтушенко

Редактор Н.М.Мажуга

Комп’ютерне верстання А.В.Маневська


Відповідальний за випуск А.О.Євтушенко


Підп до друку 26.01.09, поз.

Формат 60х84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman. Друк офс.


Ум.друк.арк. 2,09. Обл.-вид.арк. 1,51.

Тираж 50 пр. Собівартість вид.

Зам. №


Вид-во СумДУ при Сумському державному університеті

40007, м.Суми, вул.Р.-Корсакова, 2

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

ДК №3062 від 17.12.2007.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, м.Суми, вул.Р.-Корсакова, 2
1   2

Схожі:

Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconЗ курсу «Обґрунтування господарських рішень І оцінювання ризиків»
Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання розрахунково-графічної роботи з курсу “ Обґрунтування господарських рішень...
Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconМетодичні вказівки до виконання індивідуальної розрахункової роботи «Визначення товщини ізоляції І теплоприпливів через огорожу» для студентів напряму підготовки
Методичні вказівки до виконання індивідуальної розрахункової роботи «Визначення товщини ізоляції і теплоприпливів через огорожу»/...
Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconМетодичні вказівки до виконання індивідуальної роботи на тему Розрахунок ротаційного пластинчастого
Методичні вказівки до виконання індивідуальної роботи на тему “Розрахунок ротаційного пластинчатого однокамерного холодильного компресора...
Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconПрограма кандидатського іспиту зі спеціальності 05. 22. 11 Автомобільні шляхи та аеродроми проектування автомобільних доріг
Шляхи науково-технічного прогресу при розвідуванні та проектуванні автомобільних доріг І техніко-економічного обґрунтування проектних...
Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconМетодичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни "Системи та методи прийняття рішень"
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни “Системи та методи прийняття рішень” на тему “Формування вхідного...
Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconМетодичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни " Системи та методи прийняття рішень" на тему "
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни “Системи та методи прийняття рішень” на тему “Оцінка функціональної...
Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconМетодичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни "Системи та методи прийняття рішень" на тему "
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни “Системи та методи прийняття рішень” на тему “Оцінка функціональної...
Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconМетодичні вказівки до індивідуальної роботи Розрахунок циклів повітряних
Методичні вказівки до індивідуальної роботи “Розрахунок циклів повітряних холодильних машин” з курсу “Теплофізичні основи низькотемпературної...
Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconМетодичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни " Системи та методи прийняття рішень" на тему "
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни “Системи та методи прийняття рішень” на тему “Розроблення алгоритму...
Методичні вказівки до індивідуальної роботи «Визначення і обґрунтування енергоощадних рішень при проектуванні освітлювальної системи» iconМетодичні вказівки до виконаня та оформлення курсової роботи 3 дисципліни " Системи та методи прийняття рішень" для студентів заочної та дистанційної форм навчання
Методичні вказівки до виконання та оформлення курсової роботи з дисципліни “Системи та методи прийняття рішень” для студентів заочної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи