Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни icon

Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни




Скачати 406.41 Kb.
НазваМетодичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни
Сторінка1/3
Дата26.05.2013
Розмір406.41 Kb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


2841 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичної частини та

виконання контрольних завдань з дисципліни

«Елементи і пристрої автоматики та систем управління»

для студентів напряму підготовки

6.050201«Системна інженерія»

заочної форми навчання


Суми

Видавництво СумДУ

2010

ЗМІСТ

С.

1 Загальні поняття про електричні релейно-

контактні апарати управління………………………….4

2 Комутаційні апарати……….…………….……………..5

3 Реле: загальне уявлення………...………………………6

4 Пускорегулювальні електричні апарати….…………...8

5 Фізичні величини та вимірювання…………...……….10

6 Засоби вимірювальної техніки…………..…….………11

7 Значення переміщення у вимірювальній техніці.…....13

8 Варіанти задач з тестування…………………………..16

9 Варіанти завдань для контрольних робіт..………...…38

10 Приклади вирішення контрольних завдань………...52

Список використаної літератури……………………66


^ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОНЯТТЯ ПРО ЕЛЕКТРИЧНІ РЕЛЕЙНО-КОНТАКТНІ АПАРАТИ УПРАВЛІННЯ

Електричні апарати – це технічні засоби, призначені для керування електричним струмом і пов’язаними з ним величинами. А саме, функції електричних апаратів полягають у керуванні такими параметрами, як сила струму, напруга, потужність, частота, енергія, магнітний потік та ін.

З технічної точки зору електричні апарати виконують такі функції:

- комутація (вмикання і вимикання) ліній електропередачі, розподільних електричних мереж і електротехнічних пристроїв;

- автоматичне і неавтоматичне регулювання, стабілізація, зміна за заданим законом електричного струму й інших параметрів;

- захист електротехнічного обладнання від аварійних режимів таких як: коротке замикання, тривале перевантаження, підвищення або зниження напруги до недопустимого рівня, зміна частоти та ін.;

Електричні апарати умовно поділяють на такі основні види:

1) апарати високої напруги – для керування електричними мережами високої напруги (6, 10, 35, 110, 220, 330, 500, 750, 1150 кВ); до роботи з такими апаратами допускаються тільки спеціально підготовлений персонал;

2) апарати керування – керують режимами роботи і здійснюють автоматичний захист від аварійних режимів електротехнічного обладнання і розподільних мереж на номінальні напруги 127, 220, 380, 660, 1140 В;

3) електричні апарати автоматики – контролюють електричні і неелектричні параметри працюючого обладнання за допомогою генерації і подачі сигналів у кола автоматики і керування;

4) підсилювачі і перетворювачі різних сигналів, дій, потоків та ін.


^ 2 КОМУТАЦІЙНІ АПАРАТИ

Комутаційні апарати призначені для керування електричними колами і різними електротехнічними пристроями.

Кнопки керування з замикальними (а) і розмикальними (б) контактами, а також їхні умовні позначення зображені на рис.1. Після відпускання кнопки пружина повертає її контакт у вихідний стан.



Рисунок 1- Кнопки керування: пристрій а і б та

умовне позначення на схемах

^ Автоматичний повітряний вимикач (автомат) використовують для нечастого вмикання і вимикання електричного кола. Він має пристрій, який виконує функцію захисту кола, що комутується. Таким пристроєм є розщеплювач – елемент, який контролює заданий параметр кола і впливає на контактну систему автомата. Розщеплювач являє собою механізм з рухомою системою, що працює під тепловою або магнітною дією струму.

^ Розщеплювач максимального струму використовується для захисту електричного кола від надзвичайно великих значень струмів навантаження та струмів короткого замикання. Тепловий розщеплювач використовується для захисту від струмів перевантаження. Чутливим елементом розщеплювача є біметалева пластина. Коефіцієнт температурного розширення в однієї пластини дуже великий, а в іншої – дуже маленький. У коло струму, яке захищається, увімкнуто нагрівальний елемент, який обвитий навколо біметалевої пластини. При певному співвідношенні значення струму навантаження і тривалості його проходження температура підвищується і біметалева пластина деформується. Вона прогинається і вивільняє важіль, який повертається під дією сили пружини і розмикає силовий електричний контакт, знеструмлю-ючи електричне коло. Після охолодження біметалевої пластини можна знову вимкнути автомат.

Автоматичні повітряні вимикачі бувають одно- (а), дво- (б) та триполюсними (в) – за кількістю силових електричних контактів. На принципових електричних схемах вони зображаються як наведено рис. 2.




а б в


Рисунок 2 –Зображення автоматичних вимикачів

^ 3 РЕЛЕ: ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ

Під реле розуміють слабкострумові електричні апарати, в яких при плавній зміні керуючого (вхідного) параметра до визначеного, наперед заданого значення, відбувається стрибкоподібна зміна керованого (вихідного) параметра, причому хоча б один з цих пара-метрів повинен бути електричним.

У цьому відношенні реле мають типову релейну характеристику – залежність між вихідною Y і вхідною Х величинами, яка наведена на рис.3. Стрілками показана послідовність переміщення по характеристиці при збільшенні вхідного сигналу від нуля до деякого значення Х, з послідовним зменшенням знову до нуля.



Y


Рисунок 3 –Типова релейна характеристика


Позначені точки ХСП і ХПО – значення спрацьовування (наприклад, притягується якір, замика-ються контакти) і повернення у вихідний стан. Реле

характеризують коефіцієнтом повернення k= ХПО / ХСП (може бути в межах 0, - 0,95).

За сферою застосування реле можна поділити на реле для схем автоматики, реле для керування електроприводами і їхнього захисту, а також реле для захисту енергосистем.

За фізичною величиною, на яку реагує реле, виріз-няють їхні типи і відповідно види захисту: а) струмова; б) напруги; в) теплова; г) від замикань на землю; д) спе- цільного призначення та інші.

^ 4 ПУСКОРЕГУЛЮВАЛЬНІ ЕЛЕКТРИЧНІ АПАРАТИ

Пускорегулювальні електричні апарати викорис- товуються для вмикання/вимикання електродвигу-нового пристрою та керування процесом його роботи.


Контактори – двопозиційні електричні апарати дистанційної дії, призначені для частого вмикання та вимикання силових електричних кіл під навантаженням. Сучасні конструкції контакторів витримують за термін служби більш ніж п’ять мільйонів вмикань та вимикань. Контактори бувають постійного та змінного струмів.

Перша головна складова частина цих контакторів – контакти складаються із головних контактів (нерухомий та рухомий замикаючий контакти) і допоміжних контактів (два замикаючих і два розмикаючих) місткового типу.

Друга головна частина контакторів – пристрій дугогасіння складається з дугогасильної камери і двох котушок електромагнітного дуття.

Третя головна складова контакторів – електро- магнітний привід з котушки, якоря та ярма. Як головні так і допоміжні контакти приводяться в рух від якоря з допомогою важеля.

На електричних схемах контактори зображують умовними графічними позначеннями їх головних складових частин, як показано на рис.4.



Рисунок 4 – Графічне позначення контактора


Магнітні пускачі – це комбіновані електричні апарати, які взагалі можуть виконувати всі або кілька з таких функцій:

  • дистанційне керування роботою асинхронних двигунів (вмикання, вимикання, реверс);

  • автоматичне відключення при зниженні напруги мережі живлення нижче допустимого значення;

  • захист від перевантажень.

У загальному випадку до складу магнітного пус-

кача входять: контактори змінного струму (один для нереверсивного або два для реверсивного), теплові реле та кнопкова станція.

У електроприводах робочих машин використо-вують магнітні пускачі на номінальні напруги 127, 220, 380 та 500 В і струми від 3,2 до 200 А.

^ Захист від перевантажен у магнітних пускачах здійснюється за допомогою вбудованих у корпус теплових реле. Конструкція теплових реле дозволяє регулювати величину струму вставки реле в діапазоні від 0,75 до 1,25 ІН.

На електричних схемах магнітні пускачі зобра- жують графічними умовними позначеннями їх головних складових частин, як показано на рис.5.

Магнітні пускачі вибираються за такими основними параметрами: номінальна напруга котушки контактора, номінальний струм для контактів, номіналь-






Рисунок 5 - Графічне позначення магнітного

пускача з електротепловим реле


ний струм нагрівального елемента теплового реле, схема керування.


^ 5 ФІЗИЧНІ ВЕЛИЧИНИ ТА ВИМІРЮВАННЯ

Фізична величина, чи величина – це кожна озна-чена якісно властивість фізичних об’єктів. Фізичні вели- чини існують в часі і просторі. Тому їх розміри і на- прямки є функціями часу та координат простору.

Вимірювальною інформацією називають інфор- мацію про значення вимірюваних фізичних величин. Матеріальними носіями вимірювальної інформації завжди є сигнали. Один із параметрів вимірювального сигналу, який містить вимірювальну інформацію, нази- вають інформативним параметром.

Для отримання вимірювальної інформації вимі- рювальні сигнали піддаються відповідним перетво-ренням. Переносниками інформації можуть бути і пасивні величини, розміри яких модулюються активними величинами. Модуляція та кодування органічно пов’язані між собою і покладені в основу всіх перетворень вимірювальних сигналів вимірювальної ін- формації, яка в них міститься. Відображення інформації умовними знаками (символами), зокрема цифровими, називається цифровим кодуванням. Відповідно до цього розрізняють аналогові та цифрові вимірювальні сигнали та аналогову і цифрову форми вимірювальної інфор-мації. Аналоговий сигнал може бути неперервним або дискретним, а цифрові сигнали – завжди дискретні. Аналоговий сигнал стає цифровим після цифрового кодування.


^ 6 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Засобом вимірювальної техніки називають тех- нічний засіб, який застосовується під час вимірювань і має нормовані метрологічні характеристики. Засобами вимірювань є вимірювальні прилади, реєструвальні прилади, вимірювальні канали, вимірювальні установки, вимірювальні системи, кодові засоби вимірювань.

Цифрові засоби вимірювальної техніки виникли через потреби практики в суттєвому підвищенні точнос-ті, швидкодії та чутливості. У свою чергу, їх висока швидкодія та точність призвели до нагромадження великих масивів даних про результати вимірювань, що стимулювало здійснення повної автоматизації складних процедур прямих, опосередкованих, сукупних і суміс- них вимірювань на основі засобів обчислювальної техніки.

Сьогодні цифрові засоби охоплюють практично всі вимірювані в промисловості та наукових досліджен- нях фізичні величини. З метою уніфікації елементної бази та забезпечення зручності в користуванні, фізичним носієм вимірювальної інформації у них виб-рані електричні сигнали, найчастіше напруга постійного струму, які мають ряд незаперечних переваг перед реш- тою сигналів, а саме: універсальність, дистанційність, наявність добре розроблених методів та засобів опрацю- вання, можливість реєстрації швидкоплинних процесів, простота узгодження із засобами цифрової обчислю-вальної техніки (комп’ютерами).

Структурною схемою вимірювального кола засо-бу вимірювань називається схема, що відображає його основні функціональні частини (структурні елементи), їх призначення та взаємозв’язки. Ступінь диференціації структурної схеми на структурні елементи, що зображу- ються переважно прямокутниками, визначається приз- наченням схеми. Краще за все вивчення та аналіз дії за- собу вимірювань слід проводити за структурними схемами. Структурні елементи вимірювального кола мо- жуть бути з’єднані послідовно, паралельно, зустрічно – паралельно, змішано.

Найбільш поширене пряме перетворення харак- терне тим, що передача вимірювальної інформації здійснюється тільки в одному напрямку – від входу до виходу без зворотного зв’язку між ними. При цьому по- трібно виділяти первинний та вторинний перетворювачі на структурній схемі, яка зображена на рис.6, де:

1 – пристрій первинного перетворення вимірювальної величини Z в проміжний параметр Y; 2 – пристрій про- міжного (внутрішнього) перетворення параметра Y в переміщення Х; 3 – чутливий елемент, який перетворює переміщення Х в первинний електричний сигнал Uпер;

4 – функціональний перетворювач; 5 – вихідний прис- трій, який остаточно формує уніфікований вимірюваль-ний сигнал Uу.




Склад первинного перетворювача може бути різним залежно від методу вимірювальних перетворю-вань. Функціями вторинного перетворювача є: випрям- лення, лінеаризація, гальванічне розв’язування і таке інше та формування вихідного уніфікованого вимірю- вального сигналу необхідної потужності.


^ 7 ЗНАЧЕННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯ У

ВИМІРЮВАЛЬНІЙ ТЕХНІЦІ

Багато різноманітних фізичних величин достат-ньо легко перетворюються в лінійне чи кутове перемі- щеня. Ці перетворення здійснюються механічними пружними пристроями чи вузлами. Вхідними величи-нами цих перетворювачів можуть бути такі механічні зусилля, як сила, тиск, перепад тисків, крутний момент, а за допомогою додаткових пристроїв – також витрата, температура і таке інше. Як чутливі елементи для перетворення переміщення в первинний електричний сигнал використовуються реостатні, ємнісні, а частіше всього – диференціальні індуктивні перетворювачі. Вони значно покращують лінійність перетворювання з одночасним збільшенням чутливості. Найпоширені-шими є мостові схеми, які наведені на рис.7.




Рисунок 7 - Мостова схема індуктивного

перетворювача


Диференціальний індуктивний перетворювач має два ідентичні перетворювальні елементи 2 і 3, конструк- тивно об’єднані таким чином, що при переміщенні рухомого осердя 3 повітряний проміжок між осердям і полюсами одного з перетворювальних елементів збіль- шується, а між осердям і полюсами іншого перетворю- вального елемента настільки ж зменшується. Диференціальне увімкнення елементів такого перетво- рювача дає можливість значно розширити лінійну ділянку функції перетворення, збільшивши чутливість. На цій схемі два плечі моста становлять повні опори секцій диференціального перетворювача Z1 та Z2, а два інші плечі моста – активні опори R1 i R2 (R1=R2=R). Такі мости, як правило, спроектовані так, що за відсутності вхідної дії (значення вимірювального переміщення дорівнює нулю) якір диференціального перетворювача розміщений в середньому положенні, а вихідна напруга моста Uпер=0, при цьому Z1= Z2= Z0. Під час перемі-щення якоря в результаті появи вхідної дії опори секцій дорівнюватимуть відповідно Z1= Z1+ Z та Z2= Z2- Z . Ці зміни опорів секцій диференціального перетво-рювача, як правило, невеликі, і можна вважати, що напруга у вимірювальній діагоналі моста змінюється пропорційно Z /Z.

Відносна зміна повітряного проміжку диферен- ціальних перетворювачів, у межах якої нелінійність функції перетворення не перевищує 1%, досягає 0,3-0,4. Тому на практиці застосовують, як правило, диференціальні перетворювачі.


^ 8 Варіанти задач з тестування

ЗАДАЧА 1

1 Будова вимірювального перетворювача:

- поняття первинного та вторинного перетворювачів;

- важлива роль чутливого елемента;

- види уніфікованих сигналів.

2 Провести аналіз схеми керування нереверсивним асинхронним двигуном, вказати, які елементи та апарати використані.

.



Рисунок 8 – Принципова схема керування

нереверсивним асинхронним двигуном


ЗАДАЧА 2

1 Магнітопружні перетворювачі:

- призначення й особливості роботи;

- схема простого здавача для вимірювання сили;

- диференційна схема здавача.

2 Провести аналіз структурної схеми електропривода, навести приклади з виробництва.





Рисунок 9 – Структурна схема електропривода


ЗАДАЧА 3

1 Фотоелектричні перетворювачі переміщень у коди:

- призначення і принцип роботи;

- двоїнні кодові шкали і їх недоліки;

- код Грея і його переваги.

2 Пояснити принцип роботи електромагнітного привода електричного апарата.





Рисунок 10 – Електромагнітний привод електричного

апарата


ЗАДАЧА 4

1 Диференційно-трансформаторні перетворювачі:

- схема включення;

- робота і основні переваги.

2 Провести аналіз схеми прямого пуску асинхронного двигуна, вказати його особливості та недоліки.



Рисунок 11 – Схема прямого пуску асинхронного

двигуна

ЗАДАЧА 5

1 Індуктивні перетворювачі:

- основні схеми включення і умови роботи;

- переваги і недоліки індуктивних вимірювальних перетворювачів.

2 Описати роботу вимірювання струму шунтом за

допомогою компенсатора напруги постійного струму.




Рисунок 12 – Схема вимірювання струму

компенсатором напруги постійного струму


ЗАДАЧА 6

1 Резистивні і ємнісні вимірювальні перетворювачі:

- роль переміщення в схемах вимірювання;

- резистивний перетворювач;

- ємнісні перетворювачі і найбільш поширена схема

включення.

- основні недоліки резистивних вимірювальних

перетворювачів.

2 Описати будову та роботу вимірювальних трансформаторів струму (ВТС).



Рисунок 13 – Схема вимірювань змінного струму з

трансформатором струму


ЗАДАЧА 7

1 Вимірювання переміщення індуктосіном:

- схема перетворювача;

- умови роботи і переваги.

2 Описати будову та роботу вимірювальних трансформаторів напруги (ВТН).

.



Рисунок 14– Схема вимірювань високої змінної напруги

трансформатором напруги


ЗАДАЧА 8

1 Роль і місця вимірювального перетворювача (ВП) в

системі автоматичного регулювання (САР):

- структура типової САР;

- місця вимірювального перетворювача і

показувального приладу;

- проходження сигналів і дійсність помилки ВП на

роботу САР.

2 Провести аналіз схеми стабілізації швидкості електропривода, вказати основні переваги цього методу.



Рисунок 15 – Схема стабілізації швидкості

електропривода


ЗАДАЧА 9

1 Фізичні величини і вимірювання:

- приклади фізичних величин;

- види вимірювань;

- погрішності вимірювань;

- клас точності вимірювальних перетворювачів.

2 Провести аналіз схеми принципової електричної схеми реверсивного електропривода, вказати особливості його роботи, основні елементи та апарати керуючої частини електропривода.




Рисунок 16 – Принципова електрична схема

реверсивного електропривода


ЗАДАЧА 10

1 Перетворювач переміщень у коди (ППК) на основі

циклічного коду Грея:

- переваги коду, будова і робота ППК;

- перетворювання циклічного коду в двійкове число.

2 Проаналізувати роботу схеми за рис.17.



Рисунок 17 – Схема вимірювання великої постійної

напруги: mV – мілівольтметр


ЗАДАЧА 11

1 Здавач тиску – манометр:

- будова манометра;

- робота манометра;

- схема вимірювального перетворювача на основі

манометра.

2 Описати роботу подільника напруги за схемою.




Рисунок 18 – Схема вимірювання великої напруги

подільником та компенсатором


ЗАДАЧА 12

1 Здавач тиску типа «Сафір»:

- будова здавача;

- особливості роботи та переваги комплексних

здавачів з використанням мікропроцесорів;

- інтелектуальні вимірювальні перетворювачі, їх

можливості та переваги

2 Пояснити роботу мостового кола з індуктивними

перетворювачами за рис.19, вкажіть основні переваги диференціальних схем з’єднання чутливих елементів у вимірювальних схемах.



Рисунок 19 – Мостове коло з індуктивними

перетворювачами


ЗАДАЧА 13

1 Вимірювання витрати за допомогою звужувальних

пристроїв:

- схема вимірювання;

- різниця тисків як показник витрати;

- засоби створення різниці тисків;

- правило підключення вимірювальних трубок до

звужувальних пристроїв.

2 Описати роботу схеми вимірювання температури.



Рисунок 20 – Схема вимірювання температури з термоелектричним перетворювачем: ПП – первинний перетворювач; П1, П2 – підсилювачі; КП – корегуючий пристрій


ЗАДАЧА 14

1 Вимірювання витрати з постійним перепадом тисків:

- схема поршневого витратоміра;

- створення постійного перепаду тисків;

- перетворення переміщення поршня в електричний

сигнал.

2 Проаналізувати роботу схеми для вимірювання опору

за рис.21.



Рисунок 21 – Схема одинарного моста постійного

струму


ЗАДАЧА 15

1 Вимірювання рівня:

- основні способи вимірювання;

- вимірювання рівня при атмосферному тиску;

- вимірювання рівня при великих значеннях тиску

вище за атмосферного;

- отримання первинного електричного сигналу.

2 Проаналізувати роботу диференціального

ємнісного перетворювача за рис.22, вказати переваги

диференціальних схем ємнісних перетворювачів.




Рисунок 22 – Схема диференціального ємнісного

перетворювача: ГВЧ – генератор високих частот


ЗАДАЧА 16

1 Вимірювання витрат ультразвуком:

- схема вимірювання;

- вимірювання часу проходження ультразвуку;

- перетворення різниці часу на вихідний цифровий

сигнал.

2 З’ясувати принцип дії ємнісного здавача за рис.23.

Рисунок 23– Схема вимірювального кола ємнісного

перетворювача як подільника напруги

ЗАДАЧА 17

1 Здавач тиску – манометр:

- будова манометра;

- робота манометра;

- схема вимірювального перетворювача на основі

манометра.

2 Проаналізувати роботу поплавкового рівнеміра з

реостатним перетворювачем за рис. 24.



Рисунок 24 – Схема поплавкового рівнеміра


ЗАДАЧА 18

1 Основні функції електричних апаратів, наведіть можливу загальну структуру електричного апарата.

Наведіть побудову силового електромагнітного механізму електричних апаратів та поясніть принцип його дії.

Які типи контактів електричних апаратів Ви знаєте і які існують проблеми їхньої експлуатації?

2 Пояснити принцип роботи буйкового рівнеміра за рис.25,

де 1 – буйок; 2 – чутливий елемент; 3 – пружина.



Рисунок 25 – Структура буйкового рівнеміра


ЗАДАЧА 19

1 Вимірювання витрати з постійним перепадом тисків:

- схема поршневого витратоміра;

- створення постійного перепаду тисків;

- перетворювання переміщення поршня в електричний

сигнал.

2 Поясніть роботу схеми динамічного гальмування асинхронного двигуна за рис. 26.



Рисунок 26 – Схема динамічного гальмування

асинхронного двигуна

ЗАДАЧА 20

1 Вимірювання температури термопарою:

- будова термопари;

- основні типи термопар;

- встановлення термопари у печі для вимірювання

температури;

- діапазон вимірювання і недоліки термопари.

2 Поясніть будову та роботу електропривода за рис. 27.





Рисунок 27 – Функціональна схема електропривода


ЗАДАЧА 21

1 Вимірювання температури термоопором:

- будова і робота термоопору;

- основні типи термоопорів;

- точність та переваги;

- вимірювання за допомогою мостової схеми;

- діапазон вимірювання та галузі використання.

2 Поясніть призначення та роботу плавкого запобіжника за рис. 28.




Рисунок 28 – Запобіжник плавкий типу ПР-2:

1 – контактний ніж; 2 – патрон; 3 – вставка плавка;

4 – обойма; 5 – ковпачок


ЗАДАЧА 22

1 Цифрові перетворювачі фізичних величин:

- два принципи отримання цифрового вимірюваного

сигналу при відсутності аналогового сигналу;

- особливості і точність цифрових вимірювальних

перетворювачів;

- точність вимірювання переміщення при

використанні кодової шкали Грея.

2 Поясніть особливості будови та роботу схеми включення двигуна постійного струму з незалежним збудженням за рис. 29.




Рисунок 29 - Схема включення двигуна постійного

струму з незалежним збудженням


ЗАДАЧА 23

1 Перетворення коду Грея у двійкове число:

- особливості та переваги коду Грея.

2 Пояснити принцип роботи ротаметра як витратоміра

сталого перепаду тиску за рис. 30.



Рисунок 30 – Схема ротаметра з диференціально- транс-

форматорним вторинним перетворювачем

ЗАДАЧА 24

1 Вимірювання струму шунтом:

- шунт як вимірювальний перетворювач;

- основні характеристики шунтів;

- типові схеми здавачів струму на основі шунтів.

2 Поясніть побудову і роботу принципової схеми керування холодильною установкою за рис. 31.





Рисунок 31 – Принципова електрична схема керування

холодильною установкою


ЗАДАЧА 25

1 Вимірювання змінного струму трансформаторами струму:

- будова трансформаторів струму;

- особливості їх включення та експлуатації;

- типові схеми здавачів змінного струму на основі

трансформаторів струму.

2 Поясніть роботу схеми ввімкнення асинхронного двигуна за рис. 32.



Рисунок 32 – Принципова схема ввімкнення

асинхронного двигуна


ЗАДАЧА 26

1 Вимірювання частоти обертання двигунів тахогенератором постійного струму.

2 Пояснити принцип дії оптичного пірометра для вимірювання температури за рис. 33.



Рисунок 33– До принципу дії оптичного пірометра:

1 – тіло, температура якого вимірюється; 2,3,5 і 6 – лінзи; 4 – пірометрична лампа


ЗАДАЧА 27

1 Вимірювання частоти обертання двигунів тахогенератором змінного струму :

- переваги тахогенераторів змінного струму;

- типові схеми здавачів частоти обертання на основі

тахогенераторів змінного струму.

2 Провести аналіз роботи витратоміра астатичного

зрівноважувального перетворення, схема якого наведена на рис. 34, де К – компресор; РД – реверсивний двигун; ЕП – електронний підсилювач;

Т – тахометр; Л – лічильник; Q – витрата.

Зазначте переваги вимірювання перепаду тисків диференціальним манометром з урівноважуванням тисків.



Рисунок 34 – Принципова схема витратоміра

астатичного зрівноважувального

перетворення

ЗАДАЧА 28

1 Вимірювання великою змінною напруги трансформатором напруги:

- особливості будови та основи роботи здавачів

напруги з трансформаторами напруги.

2 Пояснити принцип вимірювання витрат за перепадом

тиску зі звужувальною діафрагмою за рис.35, де Р – тиск; ΔР – перепад тисків; А-А і В-В – перерізи;

Q- витрата.

Зазначте основні типи звужувальних пристроїв, що створює перепад тисків на ділянці трубопроводу. Який вторинний прилад використовується для вимірювання перепаду тисків? Яка існує залежність між перепадом тиску та витратами? Поясніть залежність швидкості потоку та його тиску до і після звужувальних пристроїв.




Рисунок 35 – До принципу дії витратоміра зі

звужувальною діафрагмою


ЗАДАЧА 29

1 Як класифікують електричні апарати за призначенням? У чому полягає різниця між замикаючими та розмикаючими контактами?

2 Описати роботу кола з диференціальними трансфор-

маторними первинними перетворювачами за рис.36.




Рисунок 36 – Вимірювальне коло диференціально –

трансформаторного перетворювача: ЕП –

електронний підсилювач; РД – реверсивний

двигун


ЗАДАЧА 30

1 У чому полягає різниця між ручним та електромагніт- ним приводами? За допомогою чого та яким чином досягається усунення вібрації тягової сили електромаг- ніту змінного струму?

2 Пояснити принцип роботи терморезистивних перетво-

рювачів температури і проаналізувати роботу схеми

автоматичного моста за рис. 37, де RЛ1, RЛ2 та RЛ3 – опори ліній зв’язку; Тmax та Тmin – максимальне та мінімальне значення вимірюваної температури; ЕП – електронний підсилювач; РД – реверсивний двигун;

RТ – вимірювальний терморезистор.




Рисунок 37 – Схема автоматичного моста для

вимірювань температури

  1   2   3

Схожі:

Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМетодичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни «Системи електропостачання» для студентів...
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМіністерство освити І науки україни
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни «Технологічні вимірювання І контроль в системах...
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Аналіз господарської діяльності підприємств» І виконання контрольних завдань
Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни «Аналіз господарської діяльності підприємств» І виконання контрольних завдань...
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання практичних завдань та контрольних робіт з курсу
Методичні вказівки до виконання практичних завдань і контрольних робіт з курсу “Комп’ютерні інформаційні технології у маркетингу”...
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМіського господарства методичні вказівки до виконання контрольних завдань з французької мови
Методичні вказівки до виконання контрольних завдань з французької мови для студентів 1 – 2 курсу заочної форми навчання та факультету...
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМетодичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Автоматизація виробничих процесів та мікропроцесорна техніка» для студентів спеціальності 090101
Методичні вказівки до практичної частини та виконання тестових завдань з дисципліни «Автоматизація виробничих процесів та мікропроцесорна...
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМетодичні вказівки для самостійної роботи та виконання контрольних робіт з дисципліни «Трудове право»
Методичні вказівки для самостійної роботи та виконання контрольних завдань з дисципліни «Трудове право» для студентів 4 курсу заочної...
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМетодичні вказівки до виконання контрольних робіт з дисципліни «Макроекономіка» Тематика контрольних завдань з дисципліни «Макроекономіка»

Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення кожного з розділів і література для підготовки, варіанти індивідуальних (контрольних) завдань для виконання студентами у процесі вивчення дисципліни, також методичні вказівки до виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Основи конструювання» для студентів напрямів 010104 професійна...
Методичні вказівки до практичної частини та виконання контрольних завдань з дисципліни iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення кожного з розділів і література для підготовки, варіанти індивідуальних (контрольних) завдань для виконання студентами у процесі вивчення дисципліни, також методичні вказівки до виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Пiд'йомно-транспортнi машини» для студентів напряму 050503...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи