3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення icon

3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення




Скачати 377.72 Kb.
Назва3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення
Дата26.05.2013
Розмір377.72 Kb.
ТипМетодичні вказівки

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України


Сумський державний університет


3250 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

та контрольні завдання до вивчення

дисципліни „Технологічні основи хімічних виробництв”

за спеціальністю 6.05050315 "Обладнання хімічних

виробництв і підприємств будівельних матеріалів"


для студентів денної та заочної форм навчання


Суми


Сумський державний університет

2012


Методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Технологічні основи хімічних виробництв" / укладач М. П. Юхименко. – Суми : Сумський державний університет, 2011. – 23 с.


Кафедра "Процеси та обладнання хімічних і нафтопереробних виробництв" (ПОХНВ)

З М І С Т


С.

1 Мета і завдання дисципліни, її місце в навчальному

процесі .......................................................................................... 4

1.1 Мета і завдання викладання дисципліни.................... 4

1.2 Місце дисципліни у навчальному процесі.................. 4

2 Зміст дисципліни........................................................................... 6

2.1 Лекції............................................................................... 6

2.2 Практичні заняття.........................................................12

2.3 Обов’язкові домашні завдання....................................13

Питання, що виносяться для самостійного

вивчення студентами....................................................13

3 Виконання обов’язкових домашніх завдань .............................13

4 Методика розв’язання задач……………………………………19

Список літератури........................................................................19


^ 1 МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ,

ЇЇ МІСЦЕ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ


1.1 Мета і завдання дисципліни

Метою дисципліни є вивчення студентами характеристик хімічних процесів, загальних відомостей про хімічні реактори, основ теорії та розрахунку хімічних реакторів та технологій основних неорганічних виробництв.

Дисципліна "Технологічні основи хімічних виробництв" є основною дисципліною спеціалізації, що завершує навчальний процес підготовки бакалавра зі спеціальності 7.05050315 "Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів".

У результаті вивчення дисципліни студент повинний

знати:

  • теоретичні основи розрахунку хімічних реакторів, фізико-хімічні основи технологічних процесів виробництва сірчаної кислоти та мінеральних добрив (чи виробництв стосовно певних профілізацій), вимоги до сировини і готової продукції, методи контролю якості сировини і продукції, технологічні схеми виробництв, апаратурне оформлення цехів, основні заходи щодо запобігання забруднення навколишнього середовища відходами виробництв;

уміти:

  • виконувати розрахунки норм витрат сировини і виходу продукції, кількості одержуваної продукції, швидкості процесу, матеріальних і теплових балансів, витрат енергії й інших виробничих витрат.




    1. ^ Місце дисципліни у навчальному процесі

Для вивчення дисципліни "Технологічні основи хімічних виробництв" необхідне засвоєння усіх фундаментальних, а також загальнотехнічних дисциплін:

  • Фізика. Фізичні властивості ідеальних і реальних газів. Кінетична теорія газів. Фізичні властивості рідин і твердих тіл. Енергетичні властивості речовин. Закони збереження маси, енергії, кількості руху, моменту імпульсу. Властивості газів і рідин залежно від температури і тиску.

  • ^ Вища математика. Диференціювання, інтегрування, рішення диференціальних й інтегральних рівнянь, математичне моделювання.

  • Хімія. Атомно-молекулярне вчення і хімічні елементи. Розрахунки молекулярних мас. Закономірності проходження хімічних реакцій.

  • ^ Гідравліка і гідропневмопривід. Гідростатика, рівняння руху рідини. Гідродинаміка, рівняння нерозривності потоку. Рівняння Бернуллі для реального потоку. Гідравлічний розрахунок трубопроводів. Переміщення рідин насосами. Конструкції насосів. Основні параметри і характеристики насосів.

  • ^ Фізична хімія. Хімічна термодинаміка, закони термодинаміки, термодинаміка фазових перетворень. Визначення рівноваг у газовій (паровій) і рідкій фазах. Основні закони рівноваги. Властивості стиснутих газів і рідин.

  • ^ Загальна хімічна технологія. Хіміко-технологічні системи, рівновага технологічних процесів. Сировина, вода, енергія. Комплексне використання сировини. Одержання сірчаної кислоти та мінеральних добрив. Виробництво аміаку. Сировинна база.



^ 2 ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ


    1. Лекції

Номер

розділу

Номер підроз-ділу чи теми
^

Назви розділів, підрозділів, тем та основні питання, що розглядаються


Обсяг, год.

Посилан-ня на літерату-ру

денна

заочна

1

2

3

4

5

6

1



^

Характеристика хімічних реакторів














1.1

Характеристика хімічних процесів. Характеристика сучасних хімічних виробництв. Загальні закономірності процесів хімічної технології. Хімічні реакції, їх класифікація. Режимні параметри хіміко-технологічних процесів


2




[1]





1.2
^

Загальні відомості про хімічні реактори. Класифікація хімічних реакторів і режимів їх роботи. Структура математичної моделі хімічного реактора


2

1

[1]





1.3
^

Хімічні реактори з ідеальною структурою потоків. Реактор ідеального змішування. Реактор ідеального витиснення


2

1

[1]





1.4

Вибір хімічних реакторів з ідеальною структурою потоків. Порівняння ефективності проточних реакторів ідеального змішування та ідеального витиснення. Каскад реакторів ідеального змішування


2




[1]





1

2

3


4

5

6




1.5
^

Хімічні реактори неідеальної структури потоків. Причини відхилень від ідеальності в проточних реакторах. Моделі реакторів з неідеальною структурою потоків


2

1

[1]





1.6
^

Теплоперенос у хімічних реакторах. Рівняння теплового балансу і теплові режими роботи хімічних реакторів


2

1

[1]





1.7

Проточний реактор ідеального змішування в неізотермічному режимі. Періодичний реактор ідеального змішування в неізотермічному режимі. Реактор ідеального витиснення в неізотермічному режимі

2




[1]





1.8

Оптимальний температурний режим і способи його здійснення в промислових хімічних реакторах

2




[1]


2



^

Технологічні основи виробництва сірчаної кислоти














2.1

Характеристика сірчаної кислоти. Розвиток і сучасний стан виробництва сірчаної кислоти. Основні напрямки її використання. Властивості сірчаної кислоти. Види кислоти

2

1

[1,2]




2.2


Технологічні основи виробництва сірчаної кислоти. Методи виробництва сірчаної кислоти і сировина для її виробництва

2

1

[1,2]




1

2

3

4

5

6




2.3

Виробництво сірчаної кислоти контактним методом. Основні технологічні стадії виробництва сірчаної кислоти контактним методом. Одержання діоксиду сірки. Фізико-хімічні основи випалу сировини, яка містить сірку

2

1

[1,2]




2.4

Окислення діоксиду сірки. Теоретичні основи окислювання діоксиду сірки на каталізаторах, механізм і кінетика процесу. Застосовувані каталізатори

2

1

[1,2]




2.5

Абсорбція газу триоксиду сірки. Фізико-хімічні основи абсорбції газу триоксиду сірки. Механізм і кінетика процесу

2

1

[1,2]




2.6

Технологічна схема виробництва сірчаної кислоти з колчедану методом подвійного контактування. Основні технологічні стадії та обладнання технологічної схеми виробництва сірчаної кислоти з колчедану методом подвійного контактування

2

1

[1,2]

3




Технологічні основи виробництва фосфорних мінеральних добрив













3.1

Характеристика виробництва мінеральних добрив. Економічна ефективність промисловості добрив, які містять фосфор. Стан і перспектива розвитку виробництва і споживаних добрив. Сировина для добрив, які містять фосфор, методи її обробки.

2

1

[1,3]




1

2

3

4

5

6




3.2

Виробництво простих фосфорних добрив. Фізико-хімічні основи виробництва, способи і технологічні параметри. Виробництво простого та подвійного суперфосфату. Принципові технологічні схеми виробництва

2

1

[1,3]




3.3

Виробництво складних добрив. Фізико-хімічні основи виробництва, способи і технологічні параметри. Азотнокисле розкладення фосфатів. Виробництво нітроамофосу. Функціональна схема виробництва

2

1

[1,3]

4




Технологічні основи виробництва пігментного двоокису титану













4.1

Способи одержання, основні властивості та сфера застосування пігментного двоокису титану сульфатним способом. Види сировини, вимоги до руд та інших видів сировини

2

1

[4,5]




4.2

Технологічна стадія одержання двоокису титану. Обробка сировини, чорна фільтрація.Вакуум-кристалізація, центрифугування

2

1

[4,5]




4.3

Біла фільтрація. Випалювання метатитанової кислоти, розмелювання кальциніту. Мокре розмелювання. Сушіння продукту

2

1

[4,5]







^ Разом за семестр

40

16






У результаті проведення лекцій студент повинний знати:

- теоретичні основи технологічних процесів виробництва сірчаної кислоти, мінеральних добрив, що містять фосфор, та виробництва пігментного двоокису титану сульфатним способом, вимоги до сировини та готової продукції, основи теорії та розрахунків хімічних реакторів.


^ 2.2 Практичні заняття

Номер

заняття

Номер


розділу

Назва та зміст практичної роботи

Об’єм, год

Посилання на літера-туру

денна

заочн.

1

2

3

4

5

6

1

1

Розрахунок реакторів періодичної дії

2

1

[1,6]

2

1

Розрахунок реакторів ідеального змішування

2

-

[1,6]

3

1

Розрахунок реакторів ідеального витиснення

2

-

[1,6]

4

1

Розрахунок каскаду хімічних реакторів змішування

2

1

[1,6,7]

5

1

Порівняння та вибір хімічних реакторів

2




[6]

6

1

Розрахунок температурного режиму в хімічних реакторах.

4

-

[6]

7

2

Розрахунки процесу випалювання сировини, яка містить сірку (матеріальний і тепловий баланси)

4

-

[2,8]

8

2

Розрахунок печі киплячого шару для випалювання сірковмісної сировини

2

-

[2,8]

9

2

Розрахунок процесу окиснювання діоксиду сірки (матеріальний і тепловий баланси)

4

1

[2,8]

10

2

Розрахунок контактного апарата киплячого шару для окиснювання діоксину сірки

2

1

[2,8]

11

2

Розрахунок процесу абсорбції триоксиду сірки

4

-

[2,8]







^ Разом за семестр

30

4






У результаті проведення практичних занять студент повинний:

- уміти визначати норми витрати сировини, складати матеріальні і теплові баланси окремих технологічних процесів, розраховувати необхідну кількість однотипного обладнання;

- набути навичок застосування знань до розв’язання конкретних виробничих задач, самостійного виконання розрахункових операцій, обґрунтування і захисту отриманих результатів.


^ 2.3 Обов’язкові домашні завдання

Номер завдання

Назва завдання та його зміст

Посилання на літературу

1

Розрахунки реакторів ідеального типу

[1,6,7]

2

Складання матеріального балансу виробництва сірчаної кислоти:

а) контактного апарата для каталітичного окиснення двоокису сірки у сірчаний ангідрид;

б) сушильно-абсорбційного відділення

[8]


Питання, що виносяться для самостійного вивчення студентами

Номер завдання
^

Теми та питання для самостійного вивчення


Посилання на літературу

1

Основні принципи проектування і характеристика підприємств, які випускають добрива, що містять фосфор

[3,8]


^ 3 ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКОВИХ ДОМАШНІХ ЗАВДАНЬ

Для більш міцного закріплення знань, які одержують студенти у процесі вивчення дисципліни „Технологічні основи хімічних виробництв”, робочою програмою передбачене виконання обов’язкових домашніх завдань у вигляді розрахункової роботи.

Розрахункова робота складається з двох задач.


Задача 1

Ізотермічна рідиннофазна реакція другого порядку A+B=R+S проходить у реакторі змішування періодичної дії при початковій концентрації СА0 =1 кмоль/м3 вихідної речовини А.

Співвідношення між початковими концентраціями вихідних речовин відповідає стехіометричним реакціям. За час τ досягається ступінь перетворення ХА за речовиною А. Співвідношення початкових концентрацій речовин СА0 : СВ0=1 : 2.

Каскад проточних реакторів складається із трьох реакторів: двох реакторів ідеального змішування (перший і другий ступені) та реактора ідеального витиснення. Об’єми реакторів ідеального змішування, як і час перетворення, однакові.

Визначити ступінь перетворення речовини А в проточних (тобто неперервної дії) реакторах ідеального змішування першого і другого ступеня та ідеального витиснення при тому самому відношенні вихідних концентрацій, як і в періодичному реакторі ідеального змішування, якщо швидкість подачі вихідних речовин становить v0, а об’єм реактора дорівнює V.

Знайти об’єм реакторів ідеального змішування першого та другого ступенів каскаду, що складається з N однакових за об’ємом реакторів ідеального змішування, з’єднаних між собою послідовно.

Показати на графіку зміну концентрації (для ступеня перетворення вихідного реагенту А) за довжиною реактора у всіх проточних реакторах каскаду.

Вихідні дані вибираються відповідно до варіантів завдання (двозначне число) за таблицею 1. Двозначне число варіанта складається із двох останніх цифр залікової книжки студента. При цьому час τ і ступінь перетворення ХА беруться за першою цифрою варіанта завдання, а швидкість подачі вихідних речовин v0 та об’єм реактора V – за другою.

Приклад розрахунку викладений у [6, приклад 3 - 4, с. 53 - 54].


Таблиця 1 – Вихідні дані до задачі 1


Номер

строки, що

відпо-

відає

цифрі

заліко-

вої книжки

Дані за першою цифрою

варіанта

Дані за другою цифрою

варіанта



час

перебування

τ, с



ступінь перетво-

рення

ХА

швидкість подачі вихідних речовин

v0 , м3

об’єм реактора V, м3

0

65

0,12

0,015

3,5

1

85

0,18

0,062

5,5

2

110

0,28

0,043

4,5

3

125

0,24

0,057

6,5

4

95

0,25

0,034

3,8

5

55

0,15

0,027

5,8

6

80

0,32

0,075

7,5

7

115

0,19

0,046

6,8

8

155

0,22

0,068

3,2

9

70

0,11

0,012

2,5


Задача 2

Розрухувати матеріальний баланс відділень виробництва сірчаної кислоти. Результати розрахунків подати у вигляді схеми матеріальних потоків та зведеної таблиці, визначити величину розбіжності між статтями приходу та витрат.

а) Скласти матеріальний баланс контактного відділення для каталітичного окиснення двоокису сірки у сірчаний ангідрид за вихідними даними, що наведені у таблиці 2.

Розрахунок проводити за продуктивністю, кг/год. Приклад розрахунку викладений у [8, приклад ІІ.51, с. 71 - 72].


Таблиця 2 – Вихідні дані до задачі 2а


Варіант

Продуктивність за газом Vг, м3/год

Склад вихідного газу, %

Ступінь окиснення SO2 у SO3 (x), %

YSO2

YO2

YN2

1

40000 + ХХХХ

7,0

14,0

79,0

96,00

2

75000 + ХХХХ

10,0

11,0

98,00

3

36000 + ХХХХ

8,0

13,0

97,00

4

10800 + ХХХХ

9,0

11,5

96,50

5

28000 + ХХХХ

7,5

13,5

99,00

6

16000 + ХХХХ

8,5

12,5

97,50

7

48000 + ХХХХ

10,5

10,5

98,00

8

12000 + ХХХХ

7,0

14,0

99,50

9

30000 + ХХХХ

9,0

12,0

97,80

10

20000 + ХХХХ

11,0

10,0

98,60

11

50000 + ХХХХ

8,0

13,0

99,90

12

42000 + ХХХХ

7,5

13,5

96,90

13

25000 + ХХХХ

8,5

12,5

97,60

14

18000 + ХХХХ

9,5

11,5

98,20

15

65000 + ХХХХ

7,0

14,0

99,95

16

32000 + ХХХХ

7,5

13,5

98,80

17

15000 + ХХХХ

8,0

13,0

97,50

18

28000 + ХХХХ

9,0

12,0

96,60

19

42000 + ХХХХ

9,5

11,5

99,00

20

60000 + ХХХХ

8,5

12,5

97,20

21

55000 + ХХХХ

10,0

11,0

98,80

22

22000 + ХХХХ

9,0

12,0

99,00

23

32000 + ХХХХ

9,5

11,5

98,80

24

45000 + ХХХХ

7,0

14,0

98,80

25

51000 + ХХХХ

7,5

13,5

99,20

Примітка. У цій таблиці замість позначення «ХХХХ» необхідно підставити чотири останніх цифри залікової книжки студента.


б) Скласти матеріальний баланс сушильно-абсорбційного відділення за вихідними даними, що наведені у таблиці 3.

Розрахунок проводити на 1000 кг колчедану. Приклад розрахунку викладений у [8, приклад ІІ.58, с. 83 - 86].

Таблиця 3 – Вихідні дані до задачі 2б

Варіант

Кількість

SO3, кг

Кількість

H2O,кг

Кількість H2SO4, кг

1

900 +ХХ

105+ХХ

22000+ХХ

2

895+ХХ

110+ХХ

22025+ХХ

3

890+ХХ

115+ХХ

22050+ХХ

4

885+ХХ

120+ХХ

22075+ХХ

5

880+ХХ

125+ХХ

22100+ХХ

6

875+ХХ

130+ХХ

22125+ХХ

7

870+ХХ

135+ХХ

22150+ХХ

8

865+ХХ

140+ХХ

22175+ХХ

9

860+ХХ

145+ХХ

22200+ХХ

10

855+ХХ

150+ХХ

22225+ХХ

11

845+ХХ

155+ХХ

22250+ХХ

12

840+ХХ

160+ХХ

22275+ХХ

13

835+ХХ

165+ХХ

22300+ХХ

14

830+ХХ

170+ХХ

22325+ХХ

15

825+ХХ

175+ХХ

22350+ХХ

16

820+ХХ

180+ХХ

22375+ХХ

17

815+ХХ

185+ХХ

22400+ХХ

18

810+ХХ

190+ХХ

22425+ХХ

19

805+ХХ

195+ХХ

22450+ХХ

20

800+ХХ

200+ХХ

22475+ХХ

21

795+ХХ

205+ХХ

22500+ХХ

22

790+ХХ

210+ХХ

22525+ХХ

23

785+ХХ

215+ХХ

22575+ХХ

24

780+ХХ

220+ХХ

22600+ХХ

25

775+ХХ

225+ХХ

22625+ХХ

Примітка. У цій таблиці замість позначення «ХХ» необхідно підставити дві останніх цифри залікової книжки студента


^ 4 МЕТОДИКА РОЗВ’ЯЗАННЯ ЗАДАЧ


Задача 1. У реакторі періодичної дії проходить рідиннофазна реакція другого порядку А+В→продукти. Щільність реакційної суміші не змінюється. Константа швидкості реакції розраховується за речовиною А. Початкова концентрація вихідних реагентів така: СА0 = 1кмоль/м3, СВ0 = 2 кмоль/м3. Відомо, що за час τ = 50 с ступінь перетворення досягне 12% за речовиною А. Швидкість подачі вихідних речовин становить v0 = 0,024 м3/c, а об’єм реактора дорівнює V = 5,6 м3.

Розрахувати ступінь перетворення речовини А в проточних (тобто неперервної дії) реакторах ідеального змішування та ідеального витиснення при тому самому відношенні вихідних концентрацій, як і в періодичному. Каскад проточних реакторів складається із трьох реакторів: двох реакторів ідеального змішування (перший і другий ступені) та реактора ідеального витиснення. Об’єми реакторів ідеального змішування, як і час перетворення однакові.


Розв’язання

Рівняння швидкості цієї реакції має вигляд

wτA = кCACB = кCA0(1-XA)[CB0 – 2(CA0 – CA)].

Оскільки за умовою CB0 = 2CA0 , то вищезгадане рівняння можна подати таким чином:

,

де к′ = 2к.

З характеристичного рівняння реактора ідеального змішування періодичної дії знаходимо к′ :

.


При τ = 50 с і ХА = 0,12 (12 %) маємо

2,727 · 10-3 с-1.


Характеристичне рівняння одиночного проточного реактора ідеального змішування

.

При

233 с,

2,727 · 10-3 с-1

маємо 233, звідки ХА = 0,306.

Для реактора ідеального витиснення характеристичним буде рівняння

,

з якого при τ = 233 с , с-1 знаходимо

0,389.

Характеристичне рівняння для реактора ідеального змішування першого ступеня каскаду

,

де τ1 – середній час перебування реакційної суміші у реакторі першого ступеня каскаду; V1 – об’єм реактора першого ступеня каскаду; СА1 – концентрація реагенту А на виході з реактора першого ступеня каскаду; ХА1 – ступінь перетворення реагенту А у реакторі першого ступеня каскаду.

Характеристичне рівняння для реактора ідеального змішування другого ступеня каскаду

,

де τ2 – середній час перебування реакційної суміші у реакторі другого ступеня каскаду; V2 – об’єм реактора другого ступеня каскаду; СА2 – концентрація реагенту А на виході з реактора другого ступеня каскаду.

При цьому (враховуючи, що ХА2 = ХА)

СА2 = СА0(1-ХА2) = 1(1-0,306) = 0,694 кмоль/м3.

Оскільки за умовою задачі V1 = V2 , то τ1 = τ2 , тобто

.

Після спрощення цього рівняння та підставлення в нього відомих величин розрахуємо його відносно СА1 як кубічне алгебраїчне рівняння [9]. У результаті будемо мати СА1 = = 0,82 кмоль/м3.

Знайдемо ступінь перетворення речовини А у першому ступені каскаду:

0,18.

Тоді час перебування реагентів у реакторах ідеального змішування кожного ступеня каскаду становитиме

96 с.

Таким чином, об’єм реакторів ідеального змішування кожного ступеня каскаду буде дорівнювати V1 = V2 = τ1.v0 = = 96.0,024 = 2,3 м3.


Задача 2. Скласти матеріальний баланс печі для спалювання сірки продуктивністю Gд=60 т/добу. Ступінь окиснення сірки становить х=0,95 (остання сірка спалюється поза піччю). Коефіцієнт надлишку повітря взяти α=1,5. Розрахунок проводити на визначення продуктивності печі за опалювальною сіркою, кг/годину.


Методика розв’язання


Процес спалювання сірки описується рівнянням реакції

S + O2 = SO2.

Годинна продуктивність печі

Gг = Gд/24 = 60/24 = 2,5 т/год = 2500 кг/год сірки.

Кількість окисненої до SO2 сірки

Gso2 = Gг∙х = 2500.0,95 = 2375 кг.

Залишилося у вигляді парів недоокисненої сірки

Gs =Gг – Gso2 = 2500 – 2375 = 125 кг.

Витрачено кисню на окиснення

1670м3,

де Мо2 – молекулярна маса кисню, кг/кмоль.

Враховуючи коефіцієнт надлишку α, маємо

Vo2 = . α =1670.1,5 = 2500 м3 ,

або

Go2 = Vo2 ∙Мо2/22,4 = 2500.32/22,4 = 3560 кг О2.

З киснем надходить азоту

9450 м3 ,

або

= 11800 кг,

де YN2, YO2 – вміст азоту та кисню у повітрі, %; МN2 – молекулярна маса азоту, кг/кмоль.

Утворилося в результаті реакції двоокису сірки

= кг ,

або

1675 м3,

де МSO2 – молекулярна маса двооксиду сірки, кг/кмоль.

Залишилося невитраченого кисню

∙ 0,5 = 1670 · 0,5 = 835 м3 ,

або

= кг.

Матеріальний баланс печі для спалювання сірки за 1 годину

Gг + Go2 + = Gs + + +

та

Vo2 + = + +

Отримані дані заносимо до таблиці 4.

У цьому прикладі статті прибутку та витрат збігаються за значеннями один із одним, в іншому випадку необхідно визначити величину розбіжності між статтями прибутку та витрат як різницю між більшим значенням та меншим, поділену на більше значення та помножену на 100%. Якщо величина розбіжності буде більше 5%, то необхідно змінити значення параметрів «х» та «α» у завданні і повторити розрахунок.

Таблиця 4 – Матеріальний баланс печі для спалювання сірки за 1 годину

Прибуток

Витрата

вихідна

речовина

кг

м3

продукт

кг

м3

S

2500




S

125




O2

3560

2500

SO2

4750

1670

N2

11800

9450

O2

1185

835










N2

11800

9450

Разом

17860

11950

Разом

17860

11955


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

  1. Кутепов А. М. Общая химическая технология : учебник для техн. вузов / А. М. Кутепов, Т. И. Бондарева, М. Г. Беренгартен. – М. : Высшая школа, 1990. – 520 с. (ftp://lib.localnet/ebooks/BNB 23/183.djvu)

  2. Амелин А. Г. Производство серной кислоты / А. Г. Амелиню. – 3-е изд., испр. – М. : Химия, 1967. – 422 с.

  3. Классен П. В. Основные процессы технологии минеральных удобрений / П. В. Классен, И. Г. Гришаев. – М. : Химия, 1990. – 304 с.

  4. Производство двуокиси титана пигментной сульфатным способом / В. Н. Скомороха, В. Г. Зареченный, И. П. Воробьева, С. В. Вакал. – Сумы : АТЗТ «Арсенал-Пресс», 2002. – 204 с.

  5. Процессы и оборудование производства пигментного диоксида титана сульфатным способом / С. В. Вакал, В. Н. Скомороха, И. М. Астрелин и др. – Сумы : Университетская книга, 2008. – 204 с.

  6. Смирнов Н. Н. Химические реакторы в примерах и задачах / Н. Н. Смирнов, А. И. Волжинский. – Л. : Химия, 1986. – 224 с.

  7. Расчеты химико-технологических процессов / под общей ред. проф. И. П Мухленова. – Л. : Химия, 1976. – 304 с.

  8. Позин М. Е. Расчеты по технологии неорганических веществ : учеб. пособ. для вузов / М. Е. Позин. – 2-е изд., перераб. – Л. : Химия, 1977. – 496 с.

  9. Корн Г. Справочник по математике для научных работников и инженеров / Г. Корн, Т. Корн. - М. : Наука, 1973. – 832 с.


Навчальне видання


^

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

та контрольні завдання до вивчення

дисципліни „Технологічні основи хімічних виробництв”

за спеціальністю 6.05050315 "Обладнання хімічних

виробництв і підприємств будівельних матеріалів"


для студентів денної та заочної форм навчання


Відповідальний за випуск В. І. Склабінський

Редактор Н. З. Клочко

Комп’ютерне верстання М. П. Юхименко


Підп. до друку 1.02.2012, поз.

Формат 60×84/16. Ум. друк. арк. 1,39. Обл.-вид. арк. 1,13. Тираж 40 пр. Зам. №

Собівартість вид. грн к.


Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет

вул. Римського-Корсакова, 2, м.Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.

Міністерство освіти i науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


До друку і в світ

дозволяю на підставі

“Єдиних правил”,

п. 2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організаційно-

методичного управління В.Б. Юскаєв


^

3250 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

та контрольні завдання до вивчення

дисципліни „Технологічні основи хімічних виробництв”

за спеціальністю 6.05050315 "Обладнання хімічних

виробництв і підприємств будівельних матеріалів"


для студентів денної та заочної форм навчання


Усі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис одиниць

відповідає стандартам


Укладач М. П. Юхименко

Відповідальний за випуск В. І. Склабінський

Декан факультету ТеСЕТ О. Г. Гусак


Суми

Сумський державний університет

2012


Схожі:

3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМетодичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Політологія" для студентів усіх
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Політологія” для студентів усіх спеціальностей...
3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМетодичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Політологія" для студентів усіх
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Політологія” для студентів усіх спеціальностей...
3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни "Гідрологія", завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Гідрологія" для студентів спеціальності 070801...
3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства енергетична електроніка робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання
Енергетична електроніка. Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання (для студентів заочної...
3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни "Системи технологій", завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни ”Системи технологій” для студентів за напрямом...
3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМетодичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Контролінг" для студентів спеціальності 050106
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Контролінг” для студентів спеціальності 050106...
3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства математичні задачі електроенергетики робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання
Математичні задачі електроенергетики: робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання (для студентів...
3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМетодичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Цивільна оборона" для студентів усіх спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Цивільна оборона” призначені для студентів усіх...
3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМетодичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни "Цивільна оборона" для студентів усіх спеціальностей
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Цивільна оборона” призначені для студентів усіх...
3250 методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення iconМетодичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни " антикризове управління підприємством" для студентів спеціальності
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни ― Антикризове управління підприємством для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи