Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу icon

Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу




Скачати 230.06 Kb.
НазваЛабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу
Дата26.05.2013
Розмір230.06 Kb.
ТипЛабораторна робота

ЗМІСТ





С.

Вступ…………………………………………………….

4

1. Лабораторна робота 1. Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу.…………..


5

2. Лабораторна робота 2. Дослідження тепловіддачі від вертикальної труби при вільній конвекції повітря…….


11

3. Лабораторна робота 3. Дослідження радіаційно-конвективної тепловіддачі від горизонтальної труби…


19

Список літератури………………………………………..

26

ВСТУП


Методичні вказівки призначені для студентів фахового спрямування «Енергомашинобудування» і «Теплоенергетика».

Метою лабораторних робіт є поглиблення знань основних положень тепломасообміну – науки, що вивчає основні закономірності перенесення теплоти та механізм масообмінних процесів.

Виконання лабораторних робіт базується на використанні основних законів тепломасообміну і містить дослідження стаціонарного процесу теплопровідності (робота 1), а також конвективного теплообміну від горизонтальної та вертикальної труб (роботи 2, 3)[1].

Особлива увага під час виконання лабораторних робіт приділяється набуттю навичок у проведенні теплотехнічних експериментів (непрямий метод дослідження) і при обробці результатів.

Кожна лабораторна робота розрахована на дві години занять у спеціалізованій лабораторії тепломасообміну кафедри технічної теплофізики і передбачає самостійну підготовку за рекомендованою літературою відповідно до рекомендацій методичних вказівок.


^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 1


Визначення коефіцієнта теплопровідності

ізоляційного матеріалу

1.1. Завдання


Мета роботи – поглиблення знань стаціонарної теплопровідності (кондуктивний теплообмін), вивчення методики експериментального визначення коефіцієнтів теплопровідності твердих тіл і набуття навичок проведення теплотехнічного експерименту.

У результаті виконання роботи необхідно:

– ознайомитися з вимірюванням температури поверхневого шару тіла термоелектричними термометрами (термопарами);

– за даними експерименту розрахувати стаціонарний тепловий потік через одиницю довжини циліндричної стінки;

– визначити коефіцієнт теплопровідності ізоляційного матеріалу;

– оцінити похибку експерименту.


1.2. Опис експериментальної установки


Схема установки показана на рис. 1.1.

Усередині сталевої труби 1 розміщена спіраль електронагрівача 2 із живленням від мережі через автотрансформатор 5. Циліндровий шар азбестової теплоізоляції 3, коефіцієнт теплопровідності якого необхідно визначити в експерименті, покритий допоміжним шаром 4 поліетилену з відомим коефіцієнтом теплопровідності = 0,281 0,005 Вт/(м·К) (для інтервалу температур = 20-100 похибка не перевищує 2%).

Температури на поверхні циліндрових шарів , і вимірюються термопарами "хромель – копель" (ХК) у комплекті з мілівольтметром 6 (тип М-64).




Рисунок 1.1 – Схема експериментальної установки

^ 1.3. Порядок проведення роботи


Електрична потужність W нагрівача встановлюється в межах 50-70 Вт. У зв'язку з достатньо високою тепловою інерційністю установки необхідно після її вмикання систематично (через 3-5 хвилин) реєструвати показання приладів (табл. 1.1) до повного досягнення стаціонарного режиму теплообміну, коли останні вимірювання температур , і не відрізняються більше ніж на 2-3%.

Під час проведення роботи необхідно ознайомитися з метрологічними особливостями вимірювань температур термопарами.

Таблиця 1.1



W







q1





хв

Вт

оС

оС

оС

Вт/м

Вт/(м·К)

%


^ 1.4. Обробка результатів вимірювань


Необхідні розрахунки виконують за результатами останнього вимірювання, що відповідає стаціонарному режиму.

1.4.1. Тепловий потік (Вт/м) через одиницю довжини циліндрової стінки (допоміжний шар поліетилену) розраховують за формулою

. (1.1)

1.4.2. У режимі стаціонарного теплообміну такий самий за величиною тепловий потік пройде через випробувальний шар азбестової ізоляції, тобто

. (1.2)


Отже, для циліндрового шару азбесту

. (1.3)


З формули (1.3) за відомими значеннями q1, , , і визначають коефіцієнт теплопровідності азбесту .


1.4.3. Повний тепловий потік (Вт) через циліндричну поверхню

, (1.4)

де l –довжина труби.

Отримані значення потоку необхідно зіставити з електричною потужністю W нагрівача.

1.4.4. Експериментальне значення коефіцієнта теплопровідності азбесту потрібно порівняти з табличним значенням * (величину * визначають за середньою температурою шару азбесту за таблицею на стенді) .


^ 1.5. Оцінка похибки експерименту


Похибка експериментального методу визначення коефіцієнта теплопровідності твердих тіл характеризується відмінністю між величинами і *.

Оцінку похибки результату непрямих вимірювань (у даному випадку величини ) проводять за рівнянням, зазначеним у [6]. Використовуючи ці рекомендації і нехтуючи нескінченно малими величинами >>, можна одержати залежність для визначення максимально можливої відносної похибки, %, визначення коефіцієнта теплопровідності:

, (1.5)

де - абсолютна допустима похибка вимірювального приладу мілівольтметра, °С.

Згідно із широковідомим практичним правилом абсолютна допустима похибка приблизно дорівнює половині якнайменшого розподілу шкали приладу.

Для вимірювання малих різниць температур на поверхнях допоміжного циліндричного шару і підвищення чутливості приладу іноді використовується диференціальне зустрічне вмикання термобатарей (послідовне ввімкнення декількох термопар), коли вимірюється різниця температур , а не температури і незалежно одна від одної. Набір термопар у термобатареї призводить до зростання термо-ЕРС і, таким чином, до зниження похибки вимірювань температури.

У разі диференціального ввімкнення в термобатарею відносна похибка, %,


, (1.6)

де n – кількість термопар в батареї.

Зіставте формули (1.5) і (1.6).


^ 1.6. Зміст звіту


– постановка завдання;

– схема експериментальної установки;

– таблиця результатів вимірювань і розрахунків;

– порядок обробки експериментальних даних;

– оцінка похибки експерименту.


^ Контрольні питання


1. Поясніть механізм перенесення тепла теплопровідністю і запишіть формулу для теплового потоку через плоску стінку.

2. Що таке коефіцієнт теплопровідності? Його фізичне значення, розмірність і числові значення для речовин у твердому, рідкому і газоподібному станах?

3. Сформулюйте умову стаціонарності теплового потоку через багатошарову стінку.

4. Покажіть розподіл температур по товщині двошарової плоскої стінки в стаціонарному режимі, якщо , а (по товщині) .

5. Поясніть суть методу, використаного у цій роботі
для визначення коефіцієнта теплопровідності твердого тіла.

6. Чому диференціальне ввімкнення термопар і використання термобатарей призводять до зниження похибки вимірювання температури?


^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 2


Дослідження тепловіддачі від вертикальної труби при вільній конвекції повітря


2.1. Завдання


Мета роботи – поглиблення знань за теорією конвективного теплообміну під час вільного руху рідини (термогравітаційна конвекція), ознайомлення з методикою експериментального визначення коефіцієнтів тепловіддачі й набуття навичок проведення теплотехнічного експерименту.

У результаті виконання роботи необхідно:


– за результатами експериментальних досліджень побудувати графік розподілу температур стінки труби по її висоті ;

– розрахувати значення локальних коефіцієнтів тепловіддачі і побудувати графічну залежність ;

– визначити середнє значення коефіцієнта конвективної тепловіддачі для вертикальної труби і тепловий потік за рахунок конвекції;

– оцінити похибку експерименту.


^ 2.2. Опис експериментальної установки


Схема установки з параметрами (див. рис. 2.1): , ; площа поверхні теплообміну ; ; ; ; ; ; ; ; ; ; .

Усередині сталевої вертикальної труби ^ 1 розміщена спіраль електронагрівача 2 із живленням від мережі через автотрансформатор 4. Для вимірювання потужності W(Вт), споживаної нагрівачем, застосовується ватметр 3. На зовнішній

поверхні труби по її висоті розміщено десять хромель-копелевих термопар, які в комплекті з потенціометром 6 (через перемикач 5) служать для вимірювання температури стінки у фіксованих точках.

Оскільки у схемі вимірювання температур стінки труби відсутня автоматична компенсація температури вільних кінців термопар, необхідно до показників потенціометра додавати показники ртутного термометра, розміщеного у вільних спаях термопар, тобто фактичну температуру навколишнього середовища.


^ 2.3. Порядок виконання роботи


Електрична потужність W нагрівача встановлюється в межах 600-800 Вт. У зв'язку зі значною інерційністю установки після її вмикання необхідно систематично (через
5-10 хв) реєструвати показання приладів (табл. 2.1) до повного досягнення стаціонарного режиму теплообміну, коли останні вимірювання температури відрізняються не більше ніж на 2-3 %.


Таблиця 2.1

,

хв

W,

Вт

,

оС

,

оС

,

оС

,

оС

,

оС

,

оС

,

оС

,

оС

,

оС

,

оС








































Рисунок 2.1 – Схема експериментальної установки

^ 2.4. Обробка результатів вимірювань


Необхідні розрахунки виконують для умов стаціонарного режиму за результатами останнього вимірювання.


2.4.1. Густина теплового потоку (Вт/м2) від стінки труби до навколишнього повітря


, (2.1)

де – – поверхня теплообміну, м2 .


2.4.2. Густина теплового потоку (Вт/м) від стінки труби до навколишнього повітря за рахунок конвективної тепловіддачі:

, (2.2)

де – густина теплового потоку за рахунок радіаційного випромінювання, Вт/м;

- ступінь чорноти поверхні сталевої труби (=0,8);
- стала Больцмана теплового випромінювання.


2.4.3. Локальний коефіцієнт тепловіддачі (Вт/м) в

і-й точці

(2.3)

визначається для кожного з десяти точок на поверхні труби.


2.4.4. За результатами вимірювань у межовому шарі (рис.2.2а) будується графік , показаний на рис. 2.2 б.



а) б) в)

Рисунок 2.2 – Зміна температури і локального коефіцієнта тепловіддачі під час вільного руху повітря вздовж вертикальної труби.


Згладжені значення температур використовують для розрахунку коефіцієнта тепловіддачі. За результатами розрахунків будується графік (рис. 3.2в).


2.4.5. На графіку визначають висоту труби, що відповідає кінцю ламінарного режиму течії і теплообміну (в кінці ламінарної області спостерігається мінімальна тепловіддача, тобто ), а також висоту , що відповідає початку розвиненого турбулентного режиму течії і теплообміну (див. рис. 2.2). На ділянці (-) труби спостерігається перехідний режим.


Критичні значення , , і заносять до табл. 2.2.


Таблиця 2.2























Вт/ (м2/К)

Вт/ (м2/К)

Вт/
2/К)

Вт/
2/К)

Вт/
2К)

Вт/ (м2/К)

м

м

0С

Вт

%



































2.4.6. Використовуючи безрозмірний опис конвективної тепловіддачі, одержаний для даного випадку теоретичним шляхом у вигляді

, (2.4)

необхідно знайти зв'язок між усередненими значеннями коефіцієнтів тепловіддачі і локальними величинами для трьох характерних режимів.

У рівнянні (2.4) – число Нуссельта; – критерій Грасгофа; – коефіцієнт об'ємного розширення (для газу , ); Рr – критерій Прандтля. Добуток називають критерієм Релея .

Для ламінарного режиму , а для турбулентного .

У турбулентному режимі (тепловіддача є автомодельною відносно геометричних розмірів (доведіть це)) середній коефіцієнт тепловіддачі

. (2.5)

У ламінарному режимі

. (2.6)

Для перехідного режиму

. (2.7)

2.4.7. Середній коефіцієнт тепловіддачі для вертикальної труби

. (2.8)

2.4.8. Середнє значення температури стінки


, (2.9)

Значення температур , що входять у формулу (2.9), беруть на "згладженому" графіку , який розбивають на (N+1) рівномірних ділянок (можна використовувати десять точок вимірювання температури стінки).

2.4.9. Тепловий потік (Вт) від вертикальної труби до навколишнього середовища за рахунок термогравітаційної (вільної) конвекції

. (2.10)

Отримане значення необхідно зіставити з потужністю нагрівача W і пояснити розбіжність між цими величинами.


Рівняння (2.10) використовують в інженерних розрахунках тепловіддачі.


^ 2.5. Оцінка похибки експерименту


Недоліком цього методу є необхідність введення розрахункової поправки , яка враховує густину теплового потоку випромінюванням. За такого підходу методична похибка визначається точністю вимірювання ступеня чорноти поверхні сталевої труби. Допустима похибка вимірювання коефіцієнтів випромінюванням тіл становить 10–15%.

Максимально допустима відносна похибка (%) непрямого вимірювання коефіцієнта тепловіддачі (без урахування можливої систематичної похибки розрахунку потоку ) визначається, головним чином, точністю вимірювання електричної потужності нагрівача W і температури стінки :


,


де – абсолютні похибки ватметра і термопари, що допускаються, у комплекті з потенціометром (визначаються за шкалою приладів), Вт, °С.


^ 2.6. Зміст звіту


– постановка завдання;

– схема експериментальної установки;

– таблиці результатів вимірювань і розрахунків;

– алгоритм розрахунку коефіцієнта тепловіддачі ;

– графіки залежності (див. рис. 3.2);

– порядок розрахунку середнього коефіцієнта тепловіддачі і теплового потоку ;

– оцінка похибки експерименту.


Контрольні питання


1. Що таке вільна (термогравітаційна) конвекція? Наведіть рівняння Ньютона – Ріхмана конвективної тепловіддачі.

2. У чому суть зазначеного експериментального методу визначення коефіцієнта тепловіддачі?

3. Використовуючи елементи теорії межового шару, поясніть характер залежностей, поданий на рис. 3.2.

4. Яке критеріальне рівняння використовується для опису тепловіддачі при вільній конвекції? Які фізичні значення критеріїв ?


^ ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3


Дослідження радіаційно-конвективної тепловіддачі

від горизонтальної труби


3.1. Завдання

Мета роботи – поглиблення знань теорії складного теплообміну в умовах термогравітаційної конвекції, вивчення методики інженерного розрахунку радіаційно-конвективної тепловіддачі і набуття навичок проведення теплотехнічного експерименту.

У результаті виконання роботи необхідно:

– встановити режим обтікання труби поперечним вільним потоком повітря; за результатами експерименту визначити тепловий потік Q за рахунок радіаційно-конвективної тепловіддачі:

– побудувати графік залежності і зіставити його із залежністю ;

– оцінити похибку експерименту і методу розрахунку.


^ 3.2. Опис експериментальної установки


Схема установки з параметрами поверхня теплообміну показана на рис. 3.1.

Експериментальний стенд виконаний у вигляді горизонтальної сталевої труби 1, усередині якої розміщений електричний нагрівач 2. Торці труби теплоізольовані азбестовими вставками 3. Спожита від мережі потужність нагрівача W вимірюється ватметром 4 і регулюється за допомогою автотрансформатора 5.

Для вимірювання температури стінки труби по всій її довжині рівномірно закладено в поверхню шість хромель-копелевих термопар 6. Електроди термопар виведені через загальний холодний спай 7 на багатоступінчастий перемикач; термо-ЕРС вимірюється потенціометром 8 за градуйованою температурною шкалою.

Температура навколишнього повітря вимірюється в приміщенні лабораторії ртутним термометром.


^ 3.3. Порядок проведення роботи


Після вмикання установки за допомогою автотрансформатора встановлюється потужність W у межах
0,2-0,8 кВт. У зв'язку зі значною тепловою інерційністю установки необхідний її прогрівання для досягнення стаціонарного режиму теплообміну. Показання приладів, що знімаються в процесі прогрівання, заносять до табл. 3.1.


Таблиця 3.1




W, Вт






































Стаціонарний режим можна вважати постійним, якщо останні вимірювання температури в однойменних точках відрізняються не більше ніж на 2-3 %.

Необхідно провести не менше трьох дослідів у зазначеному інтервалі потужності ^ W, наприклад, 400; 600; 800 Вт. Кожна група студентів виконує одне дослідження.




Рисунок 4.1 – Схема експериментальної установки

^ 3.4. Обробка результатів вимірювань


Нижченаведений порядок інженерного розрахунку радіаційно-конвективної тепловіддачі від горизонтальної труби за відомими виміряними значеннями температур поверхні стінки і навколишнього повітря .

Мета розрахунку – визначення теплового потоку Q від поверхні труби у навколишнє середовище і зі вставлення його з експериментальним значенням W (очевидно, що в стаціонарному режимі ці величини повинні збігатися).


3.4.1. Середня температура (°С) стінки труби


. (3.1)


3.4.2. Температурний натиск (°С) між стінкою труби і повітрям

. (3.2)


3.4.3. Середня температура (°С) межового шару при вільному обтіканні труби поперечним потоком повітря


. (3.3)


3.4.4. Коефіцієнт об'ємного (теплового) розширення


. (3.4)


3.4.5. Теплофізичні властивості повітря ( – коефіцієнт теплопровідності, Вт/мК); – кінематичний коефіцієнт в'язкості, м2/с, і Pr – критерій Прандтля) визначаються за характерною температурою за таблицею теплофізичних властивостей, наведеною на стенді.

3.4.6. Критерій Релея, що визначає режим термогравітаційної конвекції (табл. 6.2)


, (3.5)

де – критерій Грасгофа;

- критерій Прандтля.


Таблиця 3.2


Режим руху

Ra

с

n

плівковий



0.50

0

перехідний



1.18

1/8

ламінарний



0.54

1/4

турбулентний



0.13

1/3


3.4.7. Середнє число Нуссельта

, (3.6)

де с, n– числові сталі (див.,табл.6.2)


3.4.8. Середній коефіцієнт тепловіддачі

(3.7)


3.4.9. Тепловий потік (Вт) від труби до повітря за рахунок термогравітаційної (вільної) конвекції

, (3.8)

де F – поверхня теплообміну труби.


3.4.10. Тепловий потік (Вт) від труби за рахунок теплового випромінювання

, (3.9)

де – ступінь чорноти сталевої труби;

о –стала Больцмана.



3.4.11 Тепловий потік (Вт) від труби за рахунок радіаційно-конвективної тепловіддачі:

(3.10)


3.4.12. Результати розрахунків заносять до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3



оС



оС



оС



Вт/мК



м2

Рr

Gr

Ra

Q,

Вт



%




































3.4.13. Будують графіки залежності (на графіку значення позначають у вигляді дослідних точок) та (на рисунку подається суцільною лінією).


^ 3.3. Оцінка похибки експерименту


Розбіжність між величинами і W характеризує перш за все похибку прийнятого методу розрахунку теплового потоку ( за рахунок радіаційно-конвективної тепловіддачі).


Межова відносна похибка, %, вимірювання потужності відбувається за допомогою ватметра.


    1. ^ Зміст звіту


– постановка завдання;

– схема експериментальної установки;

– таблиця результатів вимірювань;

– порядок інженерного розрахунку теплового потоку за рахунок радіаційно-конвективної тепловіддачі;

– таблиця результатів розрахунку;

– графіки залежності ;

– оцінка похибки експерименту і методу.


^ Контрольні питання

1. Що таке складний теплообмін? Який інженерний метод розрахунку радіаційно-конвективної тепловіддачі?

2. Описати порядок розрахунку середнього коефіцієнта тепловіддачі при конвективному теплообміні.

3. Чому в рівнянні Стефана-Больцмана (6.9) для даної задачі відсутній показник ступеня чорноти навколишніх тіл?

4. Чи підігрівається повітря від нагрітої труби за рахунок теплового випромінювання?

5. Як зміниться температура стінки труби, якщо її виконати з матеріалу з меншим ступенем чорноти?

6. Поясніть причину розбіжності між величинами і .

7. Чому в рівнянні подібності (4.6) за визначальну температуру беруть середню температуру рідини у межовому шарі, а не температуру набігаючого потоку як у задачах теплообміну при зовнішньому вимушеному обтіканні тіл?


^ СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


1. Исаченко В. П. Теплопередача : учебник для вузов /

В. П. Исаченко, В. А. Осипова, А. С. Сукомел. – М. : Энергоиздат, 1981. – 416 с.

2. Теоретические основы хладотехники. Тепломассообмен / С. Н. Богданов, Н. А. Бучко, Э. И. Гуйго и др.; под ред.
Э. И. Гуйго. – М. : Агропромиздат, 1986. – 320 с.

3. Теория тепломассообмена : учебник для вузов /
С. И. Исаев, И. А. Кожинов, В. И. Кофанов и др.; под ред.

А. И. Леонтьева. – М. : Высшая школа, 1979. – 495 с.

4. Кутателадзе С. С. Теплопередача и гидродинамическое сопротивление : cправ. пособие / С. С. Кутателадзе. – М. : Энергоиздат, 1990. – 365 с.

5. Жукаускас А. А. Конвективный перенос в теплообменниках / А. А. Жукаускас. – М. : Наука, 1982. – 472 с.

6. Тепло- и массообмен. Теплотехнический эксперимент : cправочник / Е. В. Аметистов, В. А. Григорьев, Б. Т. Емцов и др.; под ред. В. А. Григорьева и В. М. Зорина. – М. : Энергоиздат, 1982. – 512 с.

7. Хаузен X. Теплопередача при противотоке, прямотоке и перекрестном токе / Х. Хаузен. – М. : Энергоиздат, 1981. – 384 с.


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


3265 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни “ТЕПЛОМАСООБМІН”

для студентів енергетичних спеціальностей

заочної форми навчання


Суми

Сумський державний університет

2012


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


До друку та в світ

дозволяю на підставі

"Єдиних правил", п. 2.6.14


Заступник першого проректора -

начальник організаційно -

методичного управління В. Б. Юскаєв


^ 3265 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни “ТЕПЛОМАСООБМІН”

для студентів енергетичних спеціальностей

заочної форми навчання


Усі цитати, цифровий,

фактичний матеріал

і бібліографічні

відомості перевірені,

запис одиниць

відповідає стандартам


Укладачі: С. С. Мелейчук

В. М. Марченко


Відповідальний за випуск С. М. Ванєєв

Декан факультету ТеСЕТ О. Г. Гусак


Суми

Сумський державний університет

2012


Навчальне видання


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни “ТЕПЛОМАСООБМІН”

для студентів енергетичних спеціальностей

заочної форми навчання


Відповідальний за випуск С. М. Ванєєв

Редактор Н. А. Гавриленко

Комп’ютерне верстання С. С. Мелейчук


Підп. до друку 28.03.2012, поз.

Формат 60´84/16. Ум. друк. арк. 1,63. Обл.-вид. арк. 0,98. Тираж 40 пр. Зам. №

Собівартість вид. грн к.


Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 3062 від 17.12.2007.


Методичні вказівки до виконання лабораторних

робіт з дисципліни «Тепломасообмін» / укладачі:

С. С. Мелейчук,

В. М. Марченко

– Суми : Сумський державний університет, 2012. – 27 с.


Кафедра технічної теплофізики






Схожі:

Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconЛабораторна робота №26 визначення коефіцієнта в’язкості рідини капілярним методом
Прилад Арреніуса, секундомір, мензурка, досліджувана рідина, міліметрова лінійка
Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconЛабораторна робота №2 Дослідження параметрів галогенних ламп розжарювання
Мета роботи: Визначення електричних І світлових параметрів малогабаритної галогенної лампи розжарювання, дослідження розподілу температури...
Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconЗвіт з лабораторної роботи 4 визначення коефіцієнта в'язкості рідини методом стокса студента групи
Визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини в умовах ламінарної течії при постійній температурі по швидкості падіння в ній кульки...
Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconЛабораторна робота №9
Випробування на горючість, визначення груп горючості та займистості будівельних матеріалів“
Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconДокументи
1. /ЛАБОРАТОРНА РОБОТА ь1.doc
2. /ЛАБОРАТОРНА...

Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconДокументи
1. /Лабораторн_ роботи гр. 721/Вх_дний контрол з ЛАБ. РОБ. Ф_ЗИКА.doc
2. /Лабораторн_...

Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconЛабораторна робота №20
Дослідження дифракції Фраунгофера на двох щілинах у світлі лазера І визначення довжини хвилі лазера
Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconЛабораторна робота 3-16 визначення роздільної здатності та ефективності самогасного лічильника
Визначити час відновлення, роздільну здатність та ефективність газорозрядного детектора іонізуючих частинок
Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconЛабораторна робота №3 «Визначення оптимальної поліноміальної регресії»
Нехай для деякого сільгосппідприємства відомі середні врожайності зернових культур за останні 9 років (табл. 3)
Лабораторна робота Визначення коефіцієнта теплопровідності ізоляційного матеріалу iconДокументи
1. /Лабораторн_ роботи гр. 721/Вх_дний контрол з ЛАБ. РОБ. Ф_ЗИКА.doc
2. /Лабораторн_...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи