Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання icon

Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання




НазваМетодичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання
Сторінка1/6
Дата27.05.2013
Розмір0.84 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


3350 Програма, плани семінарських занять, тестові завдання

та методичні вказівки щодо підготовки до семінарів

з курсу «Історія української культури»

для студентів спеціальності 7.110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання


Суми

Сумський державний університет

2012


Програма, плани семінарських занять, тестові завдання та методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» / укладач Н. В. Лобко. – Суми : Сумський державний університет, 2012. – 99 с.

Кафедра історії


ВСТУП

Навчальна дисципліна «Історія української культури» згідно з галузевими стандартами вищої освіти України належить до нормативних (обов’язкових) навчальних дисциплін циклу соціально-гуманітарної підготовки студентів усіх галузей знань освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр».

^ Предмет курсу «Історія української культури» – розвиток української культури від давніх часів до сьогодення як процес поступового духовного самоусвідомлення і збагачення української нації; культурні та мистецькі надбання народів, які проживали і проживають на території України.

Вивчення процесів, що відбувалися в українській культурі впродовж історичного часу, має надзвичайно важливе значення для розширення і формування у студентів наукового світогляду, високих моральних якостей, підвищення загальнокультурного рівня, освоєння національних і загальнолюдських цінностей.

^ Метою курсу «Історія української культури» є цілісний розгляд культури України за історичним принципом як складової світового культурного процесу.

Завданням вивчення курсу «Історія української культури» є:

  • визначення передумов та засад культури, її виникнення, тенденцій розвитку та основних закономірностей функціонування;

  • розгляд багатовікової історії української культури, розкриття основних етапів її розвитку;

  • розкриття специфіки української культури, визначення її місця та ролі у сучасному світовому культурному просторі;

  • сприяння збагаченню духовного світу студентів, зростанню інтересу до самостій­ного творчого осмислення культурної спадщини, власній участі в культурному будівництві в Україні;

  • визначення особливостей та тенденцій розвитку вітчизняної культури XXI ст., аналіз стану сучасних течій, молодіжних субкультур та контркультурних відгалужень;

  • ознайомлення студентів із найкращими зразками культурної спадщини України.



Специфічною особливістю курсу історії української культури є його значний виховний потенціал, що дає можливість реалізувати в навчально-виховному процесі низку важливих завдань, зокрема таких, як виховання національної свідомості, формування моральних і естетичних потреб та здатності зберігати й охороняти культурні здобутки України.

Вивчення дисципліни орієнтує студентів на поважне ставлення до національно-культурних досягнень, допомагає усвідомлювати глибинні зв’язки української культури зі світовим культурним простором.

^ У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • сутність, структуру, функції української культури, її місце в житті людини і суспільства, провідні тенденції розвитку культури та художні стилі, властиві культурним епохам, творчість провідних діячів української культури і мистецтва;

  • періодизацію історії української культури;

  • джерела, наукову літературу, історіографічні концепції, сучасні методологічні підходи до вивчення феномену культури загалом та історії української культури, зокрема;

  • особливості розвитку української культури в різні історичні періоди та взаємозв’язок української культури із загальноєвропейською;

  • основні події, дати найбільш визначних досягнень у розвитку культури українського народу на різних етапах історії;

  • основні досягнення української культури в різноманітних галузях, освіті, науці, літературі, архітектурі, живописі, музиці тощо;

  • внесок видатних українських діячів у розвиток національної культури;

  • сутність сучасного процесу розвитку української культури, її місце і роль у розмаїтті національних культур;

  • взаємозв’язок вітчизняної культури та людини; зміст та особливості національної культури; окремі культурні артефакти, що розкривають ознаки та особливості кожної.


^ На основі цих знань студенти повинні вміти:

  • розуміти та використовувати основні культурологічні поняття у повсякденному житті; змістовно і послідовно аналізувати основні культурні епохи, їх історико-культурні пам’ятки;

  • розкрити сутність категорії «українська культура як цілісна система»;

  • осмислювати культурно-історичні та соціокультурні процеси, що відбуваються в Україні;

  • оперувати основними термінами та поняттям культурології; орієнтуватися у розмаїтті здобутків української культури; визначати особливі риси культури різних епох, шкіл, напрямків;

  • порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичний матеріал і діяльність осіб, які зробили вагомий внесок у розвиток культури України;

  • зіставляти історичні події, процеси, орієнтуватися у науковій періодизації історії української культури;

  • працювати з усіма доступними джерелами знань, самостійно добувати наукову інформацію;

  • вміти користуватися електронними інформаційними ресурсами з історії української культури для вироблення найбільш прийнятної стратегії освоєння матеріалів курсу;

  • аргументовано відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитися до тенденційної інформації.

  • давати оцінку сучасному стану української культури, перспективам та тенденціям її розвитку; особливостям державної політики у культурній, зокрема науково-тех­нічній, сфері на різних етапах історичного розвитку українського народу.


Програма побудована за історико-хронологічним принципом і охоплює найсуттєвіші явища української культури.


^ Міждисциплінарні зв’язки:

При вивченні курсу «Історія української культури» студент може спиратися на знання з історії України, всесвітньої історії, української та зарубіжної літератури, одержані за програмою загальноосвітньої школи. Також вивчення тем курсу нерозривно пов’язане з теоретичними положеннями дисциплін, що викладаються у вищих навчальних закладах: «Філософія», «Естетика», «Етика», «Історія України», «Історія медицини» тощо.


Курс розрахований на один семестр. Методика вивчення дисципліни передбачає єдність лекційних і семінарських занять, самостійну роботу студентів над проблематикою даного курсу, поточний та підсумковий контроль.


Навчальна дисципліна «Історія української культури» викладається на першому курсі впродовж першого або другого семестру обсягом 60 год, з яких на лекції відведено – 20 год., семінарські заняття – 20 год., самостійну роботу студентів для вивчення першоджерел – 20 год.


^ ПРОГРАМА КУРСУ


Тема 1

Вступ до дисципліни. Сутність та сенс культури



  1. Теоретико-методологічні засади курсу «Історія української культури».

  2. Зміст та сутність поняття культури. Еволюція поглядів учених на поняття культури, сучасні інтерпретації.

  3. Культура і цивілізація.

  4. Джерела та методи дослідження історії української культури. Періодизація історико-культурного процесу в Україні.

  5. Українська культура як складова та невід’ємна частина світової культури.


^ Ключові слова: культура, субкультура, контркультура, масова культура, елітарна культура, світова культура, національна культура, артефакт, цивілізація, етногенез.


1. Предмет курсу «Історія української культури». Методологічні засади вивчення історії української культури.

2. Поняття культури. Еволюція поглядів на культуру в європейській культурологічній думці. Сучасне розуміння категорії „культура”, її сутність, структура та функції.

Структурні частини культури залежно від видів діяльності – матеріальна, духовна, політична; залежно від носіїв – світова, національна, субкультура. Форми культури – елітарна, масова, народна. Умовність поділу культури на матеріальну і духовну. Функції культури у суспільстві: пізнавальна, інформативна, акумулятивна, світоглядна, комунікативна, регулятивна, аксіологічна, виховна. Закони існування і розвитку культури.

3. Поняття цивілізації. Ознаки цивілізації. Поняття і структура цивілізаційних основ розвитку людства. Негативні та позитивні елементи взаємозв’язку культури і цивілізації. Основні принципи класифікації культурної еволюції.

Поняття культурного процесу та його закономірності. Аналіз основних концепцій культурно-історичного процесу.

4. Проблема періодизації історії української культури. Характеристика етапів розвитку української культури. Самобутні риси духовної культури українського народу. Фактори, що вплинули на становлення української культури.

5. Поняття “українська національна культура” як певний тип культури, що відображає систему наукових, філософських, релігійних, естетичних і морально-етичних поглядів, переконань, витворених українським народом упродовж історії. Українська культура в контексті європейської та світової культури.


Тема 2

Витоки української культури


  1. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт).

  2. Феномен Трипільської культури.

  3. Культура мідно-бронзової та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати, антична епоха Причорномор’я).

  4. Культура давніх слов’ян.



Ключові слова: палеоліт, мезоліт, неоліт, енеоліт, «палеолітичні венери», археологічна культура, трипільська культура, скіфи, кіммерійці, сармати, анти, пантеон, язичництво.


1. Головні ознаки первісної культури (синкретизм (нерозчленованість); гомогенність, або однорідність; наявність системи табу; домінування образно-чуттєвого сприйняття світу; міфологічна свідомість, неписемність). Найдавніші археологічні культури на теренах України. Виникнення первісного мистецтва та його особливості.

Неолітична революція та її роль у культурі людства. Основні надбання людства у період неолітичної революції: перехід до продуктивних форм господарювання, осілий спосіб життя, збільшення кількості населення, формування етносів і націй, поява ремесел, формування у людини абстрактного мислення, поява писемності, формування релігійного культу.

2. Відкриття трипільської культури. В. Хвойка. Етапи розвитку, межі поширення і характерні риси трипільської культури. Трипільські поселення, житло, укріплення. Характеристика основних занять трипільців. Господарство. Знаряддя праці та предмети побуту. Гончарство «мальованої кераміки». Використання металу. Культові уявлення і ритуал поховання. Характеристика суспільної організації носіїв трипільської культури. Трипільська культура та її роль у становленні української культури.

3. Культурні досягнення кіммерійців. Скіфи в давній українській культурі. Космологія скіфів. Пантеон скіфських богів. Заупокійний культ скіфів. Скарби скіфських курганів (кургани Солоха, Товста могила, Чортомлик, Гайманова могила). «Звіриний стиль» в ужитковому та ювелірному мистецтві. Поховальні пам’ятки сарматів, матеріальна культура.

Культура античних міст-держав Північного Причорномор’я та Криму. Духовна культура античних колоній. Релігійні культи, розвиток наукових знань. Особливості розвитку мистецтва: архітектура, живопис, скульптура. Театральне мистецтво у колоніях. Римо - візантійський вплив.

4. Стародавня культура східних слов’ян. Побут, звичаї. Світогляд давніх слов’ян, їх релігійні вірування. Пантеон слов’янських богів та божества нижчого рангу. Міфологія східнослов’янських племен. Мистецькі набутки слов’ян. Особливості писемності. Античні історики про слов’ян та їх культуру. Залишки язичницьких вірувань у сучасній культурі українців.


Тема 3

^ Культура Київської Русі та Галицько-Волинського князівства (Х – ХІІІ ст.)


  1. Особливості формування та основні етапи розвитку культури Київської Русі.

  2. Вплив християнства на духовну культуру Київської Русі.

  3. Матеріальна та духовна культура Київської Русі (книжна культура, архітектура та образотворче мистецтво тощо).

  4. Соціокультурні процеси та мистецькі здобутки Галицько-Волинського князівства.



^ Ключові слова: кирилиця, софійська абетка, школа книжного вчення, монастирська школа, житія, патерики, апокрифи, літописи, билини, культова архітектура, оборонна архітектура, мозаїки, фрески, скоморохи.


1. Хронологічні межі культури Київської Русі. Суспільно-економічні та історичні обставини формування Київської Русі. Розвиток міст, торгівлі, ремесла як умови формування давньоруської культури. Особливості світогляду людини часів Київської Русі, його відображення в пам’ятках народної мудрості, легендах, билинах, піснях. Основа культури Київської Русі – дохристиянська культура східнослов’янських племен та християнська релігія. Володимир Великий та Ярослав Мудрий, їх внесок у піднесення Київської держави.

2. Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру. Хрещення Русі та візантійський вплив на формування давньоруської культури. Церква як рушійна сила культурного розвитку Київської Русі. Виникнення слов’янської писемності. Утвердження церковнослов’янської мови як літературної мови Київської Русі.

3. Особливості освітніх процесів і напрямки формування наукових знань: історичних, медичних, юридичних тощо. Зародження і розвиток шкільної освіти. Становлення книжної справи і організація бібліотек. Давньоруська література (оригінальна та перекладна), її жанрова різноманітність.

Остромирове Євангеліє (1056–1057 рр.) – визначна пам’ятка духовної культури. Пам’ятки оригінальної літератури Київської Русі. Митрополит Іларіон. Основні ідеї праці “Слово про закон і благодать”. К. Туровський, К. Смолятич, Д. Заточник. Літописець Нестор “Повість временних літ” (1113–1116 рр.). “Слово о полку Ігоревім” (1185–1187 рр.) як шедевр тогочасної світової літератури. Ізборник Святослава (1073 і 1076 рр.) – перший бібліографічний довідник на Русі. Гуманістичні ідеї усної народної творчості. Житійна література (прославлення подвигу хрестителів Русі, «рівноапостольних» княгині Ольги та її онука князя Володимира, твори про Бориса і Гліба). Києво-Печерський патерик. «Повчання» Володимира Мономаха, житійна (агіографічна) література.

«Руська правда». Розвиток давньоруського права.

Архітектурні пам’ятки Київської Русі (собор Богородиці – «десятинна» церква та Софійський собор у Києві; Золоті ворота, П’ятницька церква у Чернігові, Пирогоща та Кирилівська церква у Києві, церква Благовіщення у Чернігові).

Розвиток образотворчого мистецтва: фресковий живопис і мозаїка. Поширення іконописання. Іконописець Алімпій. Особливості давньоруської книжкової мініатюри. Ювелірне мистецтво. Музика.

4. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця культури Київської Русі. Духовна культура. Архітектура. Іконописні традиції. Мініатюри. Декоративне й ужиткове мистецтво. Галицько-Волинський літопис.

Історичне значення культури Київської Русі. Монголо-татарська навала та її наслідки для культурного розвитку Стародавньої Русі.


Тема 4

^ Українська культура польсько – литовської доби ( ХIV – перша половина ХVII ст. )


  1. Особливості соціокультурної ситуації в Україні у польсько-литовську добу.

  2. Поширення гуманістичних ідей в духовній культурі України доби Ренесансу.

  3. Розвиток освіти та наукових знань в Україні.

  4. Полемічна література.

  5. Рукописна і друкована книга.

  6. Архітектура і образотворче мистецтво доби Ренесансу на території України.



Ключові слова: Ренесанс, реформація, гуманізм, гуманісти, братство, колегія, полемічна література, унія.

1. Соціально-політична ситуація в Україні ХІV – початку ХVІІ ст. Кревська унія і полонізація українських земель та експансія католицизму. Люблінська унія. Правовий та мовний статус українців. Умови розвитку національно-культурного життя. Своєрідність характеру культурного життя України XIV – XVI ст. Формування української етнічної спільності та культури. Берестейська унія (1596 р.) та її наслідки. Відновлення економічних і культурних зв’язків українських земель із західними державами.

2. Вплив ідей європейського Відродження, зокрема поширення гуманізму на українську культуру. Характерна риса української літератури, що видавалася в умовах Великого Польсько-Литовського князівства, – утвердження ідей громадянського гуманізму, тобто ідей спільного блага громади, піднесення авторитету рідної мови, виховання молоді на принципах патріотизму.

Зачинателі ренесансного гуманізму в Україні XV – XVI ст.: Павло Русин із Кросна, Станіслав Оріховський-Роксолан, Юрій Дрогобич, Шимон Шимонович, Лукаш з Нового Міста.

3. Основні типи шкіл і характер викладання в них. Виникнення братств, їх культурно-освітня діяльність. Братські школи. Острозький культурно-освітній центр. Острозька слов’яно-греко-латинська академія й започаткування нового етапу в розвитку шкільної освіти в Україні.

Суспільна і культурна діяльність Петра Могили. Заснування Лаврської школи і Київської колегії, їх об’єднання в єдиний навчальний заклад – Києво-Могилянський колегіум.

Філософія та гуманітарні науки. Поширення наукових знань: Йосип Кононович Горбацький, Інокентій Гізель, Памво Беринда, Мелетій Смотрицький, його граматика старослов’янської мови (1619 р.).

4. Полемічна література як елемент української ренесансної культури. Мелетій Смотрицький, Іван Вишенський, Захарій Копистянський.

5. Рукописна книга. Пересопницьке Євангеліє. Українські видання Краківської друкарні Швайпольта Фіоля («Осьмигласник», «Тріодь цвітна», «Часословець»). Видавнича діяльність І. Федорова. Острозька Біблія. Діяльність Львівської братської друкарні.

6. Мистецтво: перехід від готичного стилю до ренесансно-барокового. Своєрідність українського ренесансного мистецтва. Розвиток архітектури. Фортеці та замки. «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу: світські та сакральні споруди. Львівські зодчі: Петро Барбон, Павло Римлянин, Петро Красовський. Скульптура. Львівський малярський цех. Особливості українського іконопису ренесансної доби.


Тема 5

^ Особливості української культури другої половини ХVII – ХVIIІ ст.



  1. Історичні та суспільно-політичні передумови розвитку української культури.

  2. Розвиток освіти та наукових знань в Україні у другій половині ХVII – поч. ХVIIІ ст. «Золота доба» Києво-Могилянської академії.

  3. Особливості літературної діяльності в українській культурі. Г. С. Сковорода як визначна постать української барокової культури.

  4. Українське бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві.

  5. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.


Ключові слова: академія, колегіуми, бароко, козацьке бароко, мазепинське бароко, козацькі літописи, партесний спів, шкільна драма, вертеп, інтермедія, інтерлюдія.


1. Соціокультурна ситуація в Україні в другій половині XVII–XVIII ст. Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького як передумова формування нового типу української культури. Поширення демократичних ідей в українській культурі. Козацтво як головний чинник українського суспільно – політичного та культурного життя. Вплив козацтва на розбудову культури. Доба Руїни в українській історії та культурі. Запорізька Січ як соціокультурний феномен.

2. Піднесення суспільного престижу освіти. Києво-Могилянська академія як вищий навчальний заклад, центр науки і культури. Її роль у культурному житті України та інших слов’янських народів. Створення колегій.

Розвиток академічної філософії (Т. Прокопович, С. Яворський, Г. Кониський) та історичної науки (“Хроніка” Ф. Сафоновича та “Синопсис”). Козацька Конституція Пилипа Орлика.

3. Козацькі літописи Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка, П. Симоновського, В. Рубана. “Літописець” Д. Туптала. “Курйозні вірші” І. Величковського. Драматургія Т. Прокоповича і М. Довгалевського. Видання “житійної літератури” (“Четьї-Мінеї” Д. Туптала). Драматургічні твори (“Володимир” Т. Прокоповича). Григорій Сковорода — просвітитель, філософ і поет.

Виникнення ліричного жанру (М. Чурай).

4. Світоглядно-естетичні засади українського бароко: динамізм, антиномічність, нагромадження прикрас, емблем, алегорій, надмірна театральність. Бароко як нове світовідчуття доби. Внесок гетьмана І. Мазепи у розвиток української культури. Відновлення архітектурних пам’яток із бароковими доповненнями.

Напрямки розвитку архітектури: єзуїтське бароко, перехідний стиль, українське (козацьке, мазепинське) бароко. Декоративізм, орнаментальність та колористика як характерні риси української барокової архітектури. Архітектурні шедеври та їх творці: Йоган Шедель, Іван Зарудний, Іван Григорович-Барський, Степан Ковнір, Бернард Меретин. Гетьманські й козацькі церкви.

Стиль рококо в українській архітектурі. Шедеври Бартоломео Растреллі. Сакральна дерев’яна скульптура Йоганна Пінзеля.

Національні особливості барокового живопису в Україні. Головні напрямки розвитку живопису: іконопис, батальний та портретний жанри. «Козацькі Покрови». Народна картина «Козак Мамай». Жовківський малярський осередок бароко. Іван Руткович, Йов Кондзелевич, Василь Петрахнович.

5. Розвиток шкільної драми (віршова сатира, інтермедія, історична драма). Вертеп. Кріпацький театр. Музика українського бароко та її творці (Дмитро Бортнянський, Максим Березовський, Артемій Ведель, Микола Дилецький). Поширення хорового (партесно-хорального) співу. Пісенно-музична народна творчість.

Тема 6

^ Українська культура кінця ХVІII – початку ХХ ст.



  1. Генеза та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці ХVІII – початку ХХ ст.

  2. Тенденції розвитку освіти, науки, літератури та мистецтва. Художні стилі й естетичні напрями: класицизм, романтизм, модернізм.

  3. Розвиток театрального і музичного мистецтва. М. Лисенко – засновник української класичної музики.

  4. Національні культурні організації і рухи українців в умовах реакційної урядової політики. Культурні аспекти діяльності Кирило-Мефодіївського братства.

  5. Феномен національно-культурного відродження у Галичині.

  6. Нові явища у світовій та вітчизняній культурі кінця XIX – початку XX ст.

  1   2   3   4   5   6

Схожі:

Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання iconМетодичні вказівки з англійської мови для самостійної роботи студентів 1-го курсу спеціальності 110101 «Лікувальна справа» денної форми навчання
Методичні вказівки з англійської мови для самостійної роботи студентів 1-го курсу спеціальності 110101 «Лікувальна справа» / Укладач...
Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання icon«історія української культури» для студентів 2 курсу денної форми навчання за напрямком підготовки 140101 – «готельно-ресторанна справа»
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури» для студентів 2 курсу денної форми навчання за напрямком...
Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання iconМетодичні вказівки з латинської мови для студентів 1-го курсу спеціальності 110110 "Лікувальна справа"
Методичні вказівки з латинської мови для студентів 1-го курсу спеціальності 110110 “Лікувальна справа” денної форми навчання /Укладач...
Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання iconМіністерство освіти та науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства І. М. Рассоха Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Історія української культури»
«Історія української культури» для студентів І курсу денної та заочної форм навчання та ІІ курсу денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного...
Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання iconМетодичні вказівки до практичних занять «Створення медичної документації у Excel» з дисципліни «Медична інформатика» для студентів спеціальності 110101 «Лікувальна справа»
Методичні вказівки до практичних занять «Створення медичної документації у Excel» з дисципліни «Медична інформатика» для студентів...
Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання iconМетодичні вказівки для студентів V курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Методичні вказівки відповідають робочій програмі з педіатрії для...
Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання iconМетодичні вказівки до практичних занять «Статистична обробка даних медичних досліджень» з дисципліни «Медична інформатика» для студентів спеціальності 110101 «Лікувальна справа»
Методичні вказівки до практичних занять «Статистична обробка даних медичних досліджень» з дисципліни «Медична інформатика» для студентів...
Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання iconМіністерство освіти І науки україни кременчуцький державний політехнічний університет методичні вказівки щодо самостійного вивчення курсу “вступ до спеціальності” для студентів денної форми навчання зі спеціальності
Методичні вказівки щодо самостійного вивчення курсу “Вступ до спеціальності” для студентів денної форми навчання зі спеціальності...
Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання iconМетодичні вказівки для студентів IV курсу медичних факультетів із самостійної підготовки до практичних занять
Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей студентів IV курсу медичних факультетів Донецького національного медичного університету...
Методичні вказівки щодо підготовки до семінарів з курсу «Історія української культури» для студентів спеціальності 110101: «Лікувальна справа» денної форми навчання iconМіністерство освіти І науки україни кременчуцький державний політехнічний університет методичні вказівки щодо самостійного вивчення курсу “введення в марктеинг” для студентів денної форми навчання зі спеціальності
Методичні вказівки щодо самостійного вивчення курсу “Введення в маркетинг” для студентів денної форми навчання зі спеціальності 060100...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи