К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект icon

К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект




НазваК. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект
Сторінка2/20
К. В. Савченко <><><><>Фінанси зарубіжних суб’єктів господарюва
Дата27.05.2013
Розмір1.53 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
^

ТЕМА 1. Фінансове середовище міжнародного бізнесу


1.1. Суть міжнародного бізнесу та глобалізаційних процесів.

1.2. Транснаціональні корпорації як суб'єкт міжнародного бізнесу.

1.3. Особливості фінансового середовища міжнародного бізнесу.

^

1.1. Суть міжнародного бізнесу та глобалізаційних процесів


frame1

Міжнародний бізнес базується на можливості отримання вигод саме з переваг міждержавних ділових операцій, тобто з того факту, що продаж даного товару в іншій країні або налагодження фірмою однієї країни виробництва в іншій країні, або надання послуг спільно фірмами двох країн третій і т. д. забезпечують залученим у бізнес сторонам більше переваг, ніж вони б мали, якби вели справу у своїх країнах. Це – ключовий момент не лише в розумінні природи та специфіки власне міжнародного бізнесу, але й поясненні виникнення і розвитку міжнародного менеджменту як такого.

Варто звернути увагу на те, що конкретні вигоди міжнародного бізнесу пов'язані з отриманням більшого прибутку з урахуванням таких факторів:

  1. доступ до зарубіжних ринків робочої сили (ціна, кваліфікація);

  2. вихід до родовищ корисних копалин і джерел сировини;

  3. прагнення нових ринків збуту;

  4. збільшення обсягів виробництва і зниження собівартості виробів (ефект масштабу і крива досвіду);

  5. зменшення валютних ризиків.

Основні риси міжнародного бізнесу:

  1. Отримання прибутку міжнародними корпораціями, використовуючи переваги виходу за межі виключно національних кордонів.

  2. Підприємці прагнуть використовувати додаткові економічні можливості, що випливають із:

  • ресурсних особливостей зарубіжних ринків;

  • місткості зарубіжних ринків;

  • правових особливостей зарубіжних країн;

  • специфіки міждержавних політичних та економічних взаємовідносин, що регулюються відповідними формами міждержавної взаємодії.

3. Міжнародний бізнес суттєво варіаційний залежно від глибини рівня інтернаціоналізації: від разових поставок на зарубіжний ринок до розвинутої структури МНК.

  1. Унаслідок інтернаціоналізації будь-якому бізнесу стає максимально доступним глобальний бізнес-сервіс пакета різноманітних послуг: від наукових до фінансових і від транспортних до підбору інтернаціональних колективів.

  2. Урахування в бізнесі культурного фактора, тобто сукупності вимог і обмежень, що накладаються культурою даної країни на тих, хто веде в ній бізнес.

  3. Глобальний характер міжнародного бізнесу є його найважливішою рисою: він охоплює світову систему інформаційного ділового обміну, світовий фінансовий ринок, глобальну структуру технологічних нововведень і т. д.

  1. Міжнародний бізнес як система поновлюваних і складно взаємодіючих професійних знань принципово вищого рівня, ніж наявна в будь-якому національному бізнесі.

  2. Міжнародний бізнес вбирає найкращі національні зразки, все найкраще у світовій практиці.

  3. Інформація – головний стратегічний ресурс, а адаптація – головна стратегічна зброя.

10. Принципова відмінність міжнародного бізнесу полягає в оберненій оцінці внутрішньодержавної ситуації: негативні тенденції в економіці країни (або окремої її галузі) можуть бути оцінені міжнародною фірмою по-іншому, оскільки саме ці тенденції можуть відкрити фірмі додаткові можливості бізнесу.

11. На відміну від внутрішньодержавної конкуренції міжнародний бізнес може відчувати підтримку своєї держави у боротьбі з конкурентами в багатьох неявних формах.

Найвідоміша концепція періодизації розвитку міжнародного бізнесу запропонована відомим американським дослідником ^ Річардом Робінсоном. Згідно з його концепцією упродовж останніх п'яти століть виокремлюються чотири ери у розвитку міжнародного бізнесу: комерційна, експансійна, концесійна та ера незалежних держав.

^ Комерційна ера (1500–1850 рр.). Починається з часів великих географічних відкриттів і закінчується серединою XIX ст. Пошук величезних особистих вигід, пов'язаних із торгівлею колоніальними товарами в Європі, був потужною рушійною силою, яка визначала розвиток базової форми міжнародної торгівлі. Ризики цього бізнесу були також надзвичайно великими (пов'язані з далекими морськими подорожами), але сама можливість отримання прибутків, що набагато перевищували затрати, залучала в цей найперший міжнародний бізнес дедалі нові покоління підприємців.

^ Ера експансії (1850–1914 рр.). У цей період здійснюються остаточне оформлення і структуризація колоніальних імперій на фоні бурхливого розвитку європейських країн (пізніше США), спричиненого промисловою революцією початку XIX ст. і подальшими досягненнями технологічного розвитку. Відбувся перехід від виведення екзотичних заморських товарів до видобутку сировини і систематичного плантаційного господарства в колоніальних регіонах як вигідніших та економічно перспективніших сфер міжнародного бізнесу.

^ Ера концесій (1914–1945 рр.). У цей період якісно змінилася роль найбільших компаній, що оперували на колоніальних ринках. Майже повсюдно компанії-концесіонери перетворюються на автономні економічні держави, що здійснюють виробничі, торгові, освітні, медичні, транспортні, поліцейські функції не лише для своїх робітників, але часто для усіх жителів районів, що належать до концесій.

^ Ера національних держав (1945–1970 рр.), якій притаманні дві особливості розвитку. З одного боку, це становлення і бурхливий розвиток десятків нових національних держав, що отримали внаслідок концесійної ери в певному розумінні розвинутий економічний базис і певну кадрово-технологічну структуру. З іншого боку, у спадок дісталися і всі недоліки колоніального господарського розвитку: від монопродуктивних економік до тяжких фінансових проблем. Це стало першим поштовхом для значного розвитку міжнародного бізнесу: незалежні держави проводили активний пошук ринків збуту традиційних продуктів свого експорту і були активними реципієнтами для будь-яких інвестицій. Таким чином, розвиток міжнародних ринків капіталу одержав новий імпульс, що зумовило появу і розвиток ряду нових фінансових інструментів, зростання сфери міжнародного аудиту та консалтингу.

Згодом Р. Робінсон виокремив п'яту еру розвитку міжнародного бізнесу, що охоплює період після Другої світової війни і містить такі чотири періоди:

1. ^ Післявоєнна декада (1945 – 1955 рр.), коли було утворено численні міжнародні фірми, насамперед у США, які здійснювали ефективний трансфер ресурсів між країнами та експорт американського менеджменту.

  1. ^ Період зростання (1955 – 1970 рр.). У цей час утворилися великі міжнародні фірми і почала проявлятися міжнародна конкуренція.

  2. Кризовий період (1970 – 1980 рр.). За умов кризи в практику міжнародного бізнесу запроваджуються конкретні корпоративні стратегії, системи управління політичними ризиками, розробляються механізми формування міжнародних корпоративних культур, що поєднують організаційну культуру, з одного боку, та національну культуру – з іншого.

  3. ^ Новий міжнародний порядок (після 1980 р.). Для сучасного періоду дедалі більшого значення набувають процеси глобалізації й утворення глобальних підприємств. Це виявляється, зокрема, у зростанні прямих іноземних інвестицій.

Суть глобалізації полягає в розвитку взаємозв'язків і посиленні взаємозалежності між окремими країнами й географічними регіонами світу.

frame2

За умов глобалізації міжнародні корпорації стають частиною трикутника, в якому, крім них, діють місцеві фірми, а також інші міжнародні конкуренти. Кожній корпорації доводиться вести конкурентну боротьбу в трьох напрямах:

  1. з місцевим конкурентом даної країни;

  2. з іноземним конкурентом у даній країні;

  3. з іноземними конкурентами на зарубіжних ринках.

Щоб отримати успіх в умовах глобалізації, міжнародним корпораціям доводиться пропонувати, а місцевим фірмам сприймати не окремі дії компаній, а цілий комплекс пропозицій – так звані пакети розвитку, що містять усі основні аспекти бізнесу: від досліджень і персоналу до реклами й капіталу.

Ця ідея була обґрунтована ^ С. Роненом [Rohnen, 1986, р. 67]. Згідно з цією ідеєю реальне просування бізнесу до ефективного виробництва товарів і послуг потребує комплексу «пакета розвитку», до складу якого входять: капітал, технології, інформація, кваліфікація і компетенція персоналу, рекламна і консалтингова підтримка, збутова мережа і т. ін. Звичайно, можна отримувати складові пакета частками окремо від різних фірм і дешевше. Однак врешті-решт досягнення світового рівня виробничих процесів уповільнюються. У цьому зв'язку варто звернути увагу на ефективність впровадження в Україні «пакетів розвитку» міжнародних корпорацій «Мак-Дональдс», «Кока-Кола», «Лукойл» та ін.

frame3

З розвитком процесів інтернаціоналізації форми міжнародного бізнесу змінюються від простих (міжнародна торгівля) до складних (міжнародні корпорації з прямими іноземними інвестиціями).

До основних форм міжнародного бізнесу можна віднести:

  • експорт (імпорт);

  • ліцензування;

  • управлінські контракти;

  • спільні підприємства;

  • міжнародні корпорації.

Необхідно зазначити, що експорт є найпростішою формою міжнародного бізнесу і являє собою продаж товарів (послуг) в інші країни. У сучасних умовах зовнішньоторговельні операції становлять понад 80% обсягів міжнародного бізнесу. До того ж експорт є найменш ризикованою, але й найменш прибутковою формою міжнародного бізнесу.

Зазначені особливості примушують учасників міжнародного бізнесу модернізувати експорт. Найпоширенішими формами такої модернізації є локальне складування і продаж, а також локальне складання і продаж.

frame4

frame5

frame6

frame7

frame8

frame9

Для розуміння етапів інтерналізації корисно використовувати відому модель ЕРRG (етноцентризм – поліцентризм – регіоцентризм – геоцентризм), яку розробив Говард Перлмуттер.

Етноцентризм (Е) означає підпорядкування зарубіжних операцій внутрішнім операціям.

^ Поліцентризм (Р) – урахування особливостей бізнесового середовища кожної приймаючої країни.

Регіоцентризм (К) – зосередження повноважень і комунікацій на регіональному рівні, який містить групу приймаючих країн-сусідів.

^ Геоцентризм (глобалізм) (О) – означає діяльність компанії по всьому світу шляхом розвитку співробітництва штаб-квартири з філіями для розроблення стандартів і процедур, що відповідають і загальним, і локальним завданням фірми.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Фінансова діяльність суб’єктів господарювання" галузі знань 0305 "Економіка І підприємництво"
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Фінансова діяльність суб’єктів господарювання" напряму підготовки 030508 "Фінанси...
К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconДовідник з дисципліни Дисципліна «фінансова діяльність суб'єктів господарювання»
Предметом даної дисципліни є система фінансово-економічних відносин, які виникають у процесі мобілізації ресурсів для фінансування...
К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconРішення щодо ефективного фінансування діяльності підприємства та ефективного інвестування
«Фінанси». Для вивчення дисципліни «Фінансовий менеджмент» студент повинен опанувати знаннями по таких дисциплінах, як «Економіка...
К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconТематика дипломних робіт за фахом «Фінанси І кредит» спеціалізація «Фінансовий менеджмент» та «Фінансова безпека суб`єктів господарювання»
move to 1471-8179
К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconРішення щодо оптимізації сучасних грошово-кредитних відносин суб'єктів господарювання
Дисципліна «Історія фінансів, грошей та кредиту» є вибірковою для підготовки бакалавра по напряму «Фінанси І кредит»
К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconМетодичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни "Фінансова діяльність суб’єктів господарювання" напряму 0501 "Економіка І підприємництво"
Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни “Фінансова діяльність суб’єктів господарювання” / Укладачі: канд екон...
К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconМетодичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «фінансова діяльність суб’єктів господарювання» для студентів денної та заочної форм навчання
Методичні вказівки щодо виконання курсових робіт з навчальної дисципліни «Фінансова діяльність суб’єктів господарювання» для студентів...
К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconТематика дипломних робіт за фахом «Фінанси І кредит» спеціалізація «Фінансовий менеджмент» та «Фінансова безпека суб`єктів господарювання»
«Вісник нбу», «Банківська справа», «Актуальні проблеми економіки», «Ринок цінних паперів України», «Фінанси України», «Финансы и...
К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconЗміс т визначення критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику в нормативно-правових документах Лисиченко Г. В., Полькова Ю. С., Дудар Т. В
Визначення критеріїв розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику в нормативно-правових документах
К. В. Савченко Фінанси зарубіжних суб’єктів господарювання конспект iconБюджетування діяльності суб’єктів господарювання

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи