Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Банківський менеджмент" для студентів спеціальності
Скачати 377.15 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО Освіти і НАУКИ УКРАїНи Сумський державний університет методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Банківський менеджмент" для студентів спеціальності 6.050104 "Фінанси" заочної форми навчання Суми Вид-во СумДУ 2008 Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Банківський менеджмент" / Укладачі В.М. Олійник, С.М.Фролов, М.А.Деркач, О.В.Ємець - Суми: Вид-во СумДУ, 2008.- 32с. Кафедра фінансів ЗМІСТ Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ БАНКУ 4 Тема 2. УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМ КАПІТАЛОМ ТА ЛІКВІДНІСТЮ 9 Тема 3. ВИЗНАЧЕННЯ ДОХІДНОСТІ ПОРТФЕЛЯ ЦІННИХ ПАПЕРІВ 16 Тема 4. КРЕДИТНІ БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ 19 Завдання для самостійної роботи 28 Література 30 Тема 1. ЗАГАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ РОБОТИ БАНКУ
Показники прибутковості відіграють важливу роль у діяльності банку, оскільки досягнення задовільного рівня прибутку дозволяє поповнювати капітал, формує основу життєдіяльності та зростання банку, а також забезпечує прийнятний рівень дивідендних виплат акціонерам. Завдання максимізації банківських прибутків розглядається як ключовий напрямок роботи керівництва банку [1,3,4,11]. Найважливішими показниками прибутковості банку є:
Ці показники знаходять за формулами: ROA=ЧП/А*100, (1.1) де ЧП – чистий прибуток (після оподаткування); А – середня вартість активів. ROE=ЧП/К*100, (1.2) де К – статутний фонд банку. Показник RОА характеризує ефективність використання всіх ресурсів, що їх банк отримав у своє розпорядження, а показник RОЕ - дохідність капіталу акціонерів. Показники RОЕ та RОА істотно впливають на ринкову ціну акцій банку, тому менеджери у процесі управління банком приділяють особливу увагу саме цим коефіцієнтам та їх взаємозв'язку: ROE=ROA*A/K (1.3) або ЧП/К=ЧП/А*А/К (1.4) Така залежність показує на взаємозв'язок прибутку із джерелами формування банківських ресурсів, а точніше зі співвідношенням власних та залучених коштів. Навіть банк із невисоким показником прибутковості активів може досягти відносно високого рівня прибутковості капіталу за рахунок максимально можливого використання боргових зобов'язань. Іншим напрямком використання залежності між RОА та RОЕ є визначення цільових рівнів прибутковості у процесі планування діяльності банку. За формулами (1.3) та (1.4) розраховується прибуток, необхідний банку, щоб досягти бажаного цільового значення прибутковості капіталу RОЕ для підтримання ринкової ціни акцій або поліпшення свого становища на ринку. Чистий прибуток банку дорівнює сукупним доходам, у тому числі процентним ПД та непроцентним НД, за мінусом операційних витрат ОВ та податків П [6,8,10]: ЧП = ПД + НД – ОВ – П (1.5) Із наведених співвідношень визначають процентний дохід, необхідний банку для досягнення планових значень RОЕ: ^ (1.6) Визначивши розмір процентного доходу, менеджмент може знайти відповідну структуру працюючих активів та планувати діяльність банку на наступний період. Маючи абсолютну величину процентних доходів, керівництво банку може точніше планувати проведення конкретних активних операцій, обґрунтовано змінювати структуру активів та ефективніше організувати роботу структурних підрозділів. Структурний аналіз показників прибутковості банку дає змогу зробити висновки щодо причин ускладнення у сфері банківських доходів та виявити проблемні аспекти діяльності, які потребують підвищеної уваги. Для збільшення прибутковості активів банку застосовуються такі заходи:
Ефективність діяльності банку вимірюється за допомогою таких показників. 1. Чистий спред ^ де ПД - процентні доходи; ПА - активи, які приносять процентний дохід; ПВ - процентні витрати; ПП - пасиви, за якими виплачуються проценти. За допомогою цього показника оцінюються ефективність виконання банком функції посередника між вкладниками та позичальниками, а також рівень конкуренції на ринку. Як правило, при загостренні конкурентної боротьби спред скорочується і менеджери банку змушені шукати інші шляхи одержання прибутків. 2. Чиста процентна маржа ^ де А – загальні активи. Цей показник визначає здатність банку мати прибуток від різниці отриманих та сплачених відсотків і може обчислюватися щодо працюючих або загальних активів. 1.2 Практичне завдання Приклад 1.1 Обчислити показники прибутковості банківської діяльності на прикладі банку «Академічний», якщо маємо такі дані: Відсотки отримані (1526970,00 + 4300NN) грн Відсотки сплачені (1347350,00 + 4200NN) грн Надані кредити (4584241,00 + 4500NN) грн Залучені кошти за відсотки (6124780,00 + 5400NN) грн Загальні активи (9487250,00 + 7000NN) грн Прибуток (528750,00 + 3500NN) грн Чистий прибуток (397520,00 + 2400NN) грн Акціонерний капітал банку (1785410,00 + 6000NN) грн. Примітка: NN - дві останні цифри залікової книжки студента. Для даного прикладу і в подальшому, робимо розрахунки для базового варіанта (NN=0). Розв'язання. RОА =397520/9487250*100 = 4,19(%) Це означає, що 1 грн. активів банку «Академічний» приносить 4,19грн прибутку. RОE = 397520/1785410 = 22,26 (%) Це означає, що 1 грн капіталу банку «Академічний» приносить 22,26грн прибутку. ^ Чистий спред має додатне значення і свідчить про перевищення ставки сплачених відсотків за кредитами над відсотками за залученими коштами. ЧВМ=(1526970 – 1347350)/9487250*100 = 1,89 (%) Значення цього показника свідчить про те, що банк має додатну відсоткову маржу, а це означає, що банк отримує прибутки від кредитної діяльності. Приклад 1.2 За даними балансу банку (табл.1) розрахувати показники прибутковості: ^ 2) чистий спред ; 3) чисту процентну маржу. Таблиця 1. - Баланс банку
Розв'язання 1) ПМ = 0,22*856 + 0,26*247 + 0,25*147 - 0,20*156 - 0,16*467 - 0,18*533= = 289,29-201,86 = 87,43 (млн грн); 2) ЧС = (289,29/1199 – 201,86/1156)*100 = 6,66 (%); 3) ЧПМ1=87,43/1383*100=6,32(%) ЧПМ2=87,43/1199*100=7,29(%), де ЧПМ1 розраховується щодо загальних активів; ЧПМ2 - щодо працюючих активів. Приклад 1.3 Якого рівня прибутковості активів повинен досягти банк, аби забезпечити прибутковість капіталу на рівні (28+0,1NN)%, якщо відношення акціонерного капіталу до активів становить: 1) 1:(32+0,2NN); 2) 1:(15+0,2NN) ? Розв’язання.  Звідси: 1)ROA1=28*(1 : 32) = 0,875 (%); 2) ROA2=28*(1 : 15) = 1,87 (%). Отже, якщо ризик банку у вигляді відношення власних та залучених коштів знижується, то для підтримки стабільного рівня прибутковості капіталу необхідно підвищити показник RОА з 0,875% до 1,87%. Приклад 1.4 Перед менеджментом банку поставлене завдання підвищити показник прибутковості капіталу RОЕ до (21+0,3NN)%. Банк має активи в розмірі (25 000+1000NN) тис.грн., а капітал становить (1800+100NN) тис. грн. Операційні витрати плануються в розмірі (547+50NN) тис.грн, податки - (112+10NN) тис.грн, непроцентні доходи (62+8NN) тис.грн. Знайти процентний дохід, який забезпечив би бажаний рівень прибутковості капіталу. Розв'язання RОА = 21*1800 /25 000 = 1,51 (%). Звідси випливає, що для досягнення показника прибутковості капіталу 21% необхідно за даної структури балансу забезпечити прибутковість активів на рівні 1,51%. Визначимо планову величину чистого прибутку: ЧП=0,0151 * 25000 = 377,5 (тис. грн). Процентний дохід банку обчислимо із співвідношення (1.6): ПД=377,5 + 547 + 112 - 62 = 974,5 (тис. грн). Отже, за даного відношення капіталу та активів для досягнення рівня RОЕ в 21% необхідно одержати 974,5 тис. грн доходів у вигляді процентів від працюючих активів. Питання до самоперевірки.
Тема 2. УПРАВЛІННЯ БАНКІВСЬКИМ КАПІТАЛОМ ТА ЛІКВІДНІСТЮ ^ В Україні величина капіталу комерційних банків регулюється централізовано Національним банком через установлення мінімальних вимог (нормативів) до розмірів та достатності капіталу [3;4;6;12;16]. Кількісна оцінка достатності капіталу банку відповідно до [4] визначається такими показниками:
Таким чином, регулятивний капітал комерційного банку РК знаходять за формулою: ^ де ОК - основний капітал (капітал 1 рівня); ДК - додатковий капітал (капітал 2 рівня); В - відвертання. Склад основного та додаткового капіталів, а також відвернень визначається НБУ. Мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) діючих банків на 1 січня 2007 року повинен становити не менш ніж:
Норматив адекватності регулятивного капіталу знаходять за формулою Н2=РК/Ар*100%, (2.2) де Ар- сумарні активи, зважені щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику залежно від групи ризику, до якої належать активи. Показник Н2 відображає здатність банку своєчасно і у повному обсязі розрахуватися за свої зобов’язання, що випливають із торгівельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення цього показника, тим менша частка ризику, що її беруть на себе власники банку. Нормативне значення Н2 для діючих банків не повинно бути нижчим ніж 8%. Ступінь ризиковості активних операцій банку визначається НБУ і переглядається з часом за умови зміни економічної ситуації. З цією метою всі активи комерційного банку залежно від рівня ризику та можливості втрати частини їх вартості згруповані у п’ять груп:
Для розрахунку значення активів, зважених за ризиком Ар, необхідно помножити величину кожної статті активів та позабалансових активних рахунків на відповідний коефіцієнт ризику, визначений НБУ (якщо коефіцієнти виражені у відсотках, то потрібно поділити на 100), а потім знайти загальну суму ризикозважених активів. Норматив адекватності основного капіталу банку (Н3) встановлюється з метою визначення спроможності банку захистити кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, яких може зазнати банк у процесі діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків. Н3=ОК/ЗА*100%, (2.3) де ЗА – загальні активи. При розрахунку нормативу адекватності основного капіталу сума загальних активів відповідно зменшується на розрахункову суму резервів за всіма активними операціями банку, на суму неамортизованого дисконту за цінними паперами та зносу основних засобів. Нормативне значення нормативу Н3 має бути не менш ніж 4 %. Норматив миттєвої ліквідності Н4 розраховують як співвідношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до зобов’язань, а саме: Н4=(Ккр+Ка)/Пр*100%, (2.4) де Ккр - кошти на кореспондентському рахунку. Сюди включають залишки коштів на кореспондентському рахунку в НБУ та кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках; Ка - кошти в касі. До них входять банкноти та монети в касі банку, касах безбалансових установ банку, в обмінних пунктах, банкомата, у дорозі, а також 50% дорожніх чеків; Пр- поточні рахунки складаються із залишків: на коррахунку НБУ в КБ; коррахунки інших банків; кошти бюджету та позабюджетних коштів; коштів клієнтів банку; кредиторської заборгованості та транзитних рахунків за операціями з клієнтами; транзитних рахунків за іншими розрахунками. Нормативне значення нормативу Н4 має становити не менш як 20%. Норматив поточної ліквідності Н5 встановлюється для визначення збалансованості строків і сум активів та зобов’язань банку та знаходиться за формулою: Н5=Апв/(Рп+З)*100%, (2.5) де Апв – активи первинної та вторинної ліквідності; Рп – поточні рахунки для розрахунку нормативу поточної ліквідності; З – зобов’язання банку. Нормативне значення нормативу Н5 має бути не менше ніж 40%. Норматив короткострокової ліквідності Н5 встановлюється для контролю за здатністю банку виконувати прийняті ним короткострокові зобов’язання за рахунок ліквідних активів і знаходиться за такою формулою: Н6=Ап/(Рп+Зк)*100%, (2.6) де Ап – ліквідні активи; Рк – поточні рахунки для розрахунку нормативу короткострокової ліквідності; Зк – короткострокові зобов’язання банку. Нормативне значення нормативу Н6 має бути не менше ніж 20%. ^ Приклад 2.1 Розмір капіталу комерційного банку становить (6300+50NN) тис.грн, у тому числі основний капітал – (3150+50NN) тис. грн. Деякі статті балансу банку наведені в табл.2.1. 1. Знайти нормативи Н1,Н2,Н3,Н4,Н5,Н6 за вимогами НБУ. 2. Якщо банк розширить свою кредитну діяльність і збільшить обсяг кредитування на (30+0,1NN)% (крім кредитування центральних органів держуправління), то як це вплине на рівень достатності капіталу за інших рівних умов? Таблиця 2.1 - Статті балансу банку
^ 1. Для розрахунку активів, зважених за ризиком, кожну статтю активів та позабалансових елементів слід помножити на відповідний коефіцієнт ризику і поділити на 100. Маємо: Н1=РК=6300 тис.грн АР=37969,5 тис.грн Н2=6300/37969,5*100=16,59(%) ЗА=78,5+15,6+312,5+21145+3687+46234+31,5+5947=77451,1 тис.грн. Н3=3150/77451,1*100 =4,07(%) Ккр=12,5+3687=3699,5 тис.грн Ка=75,5+0,5*15,6=83,3 тис.грн Пр=8443,5+7621,7=16065,2 тис.грн Н4=3782,8/16065,2*100 = 23,54 (%) Алв=78,5+15,6+312,5+21145+3687+3957+46234+31,5=75461,1 тис.грн Рп=8443,5+7621,7+110144+50935=177144,2 тис.грн З=4225+1345+2180=5570 тис.грн Н5=75461,1/182714,2*100 = 41,30(%) Ал=78,5+15,6+312,5+21145+3687=25238,9 тис.грн Рк=8443,5+7621,7=16065,2 тис.грн Зк=4225+1345+2180=5570 тис.грн Н6=25238,9/21635,2*100 = 116,65 (%) У даному банку нормативи достатності капіталу додержують. Відповідний норматив для адекватності регулятивного капіталу становить 16,59%, що перевищує обов'язковий мінімум 8%, а норматив адекватності основного капіталу банку - 4,07% (обов'язкове значення становить 4%). Отже, даний банк має достатньо сильні капітальні позиції, про що свідчить перевищення всіх нормативних вимог достатності капіталу. Нормативи ліквідності Н4,Н5,Н6 виконуються. Це свідчить про те, що клієнти банку можуть бути впевнені у вільному доступі до коштів, які перебувають в управлінні банку та його установ. 2.Якщо банк планує розширити кредитну діяльність на 30% (крім кредитування центральних органів державного управління), то обсяг кредитів збільшиться на суму 13870,2 тис. грн (46234*0,3 = 13870,2). Сума ризикозважених активів становитиме 44904,6 тис. грн (37969,5+6935,1 = 44904,6). Далі обчислюємо: Н1=РК=6300 тис.грн АР=44904,6 тис.грн Н2=6300/44904,6*100=14,03% ЗА=77451,1+13870,2=91321,3 тис.грн Н3=3150/91321,3*100 =3,45%; Як показують розрахунки, за умови розширення кредитної діяльності в банку норматив Н2 не порушується і перевищують обов'язкове значення 8%. Водночас норматив адекватності основного капіталу банку сукупного капіталу Н3 став нижчими за 4% . Тому перед менеджментом банку постає завдання збільшити капітал до розміру, який задовольнить обов'язкові вимоги регулюючих органів. У даному разі необхідно збільшити основний капітал до 3652,85 тис. грн (91321,3*0,04 = 3652,85), тобто на 502,85 тис. грн. Менеджмент банку має проаналізувати всі можливі джерела поповнення капіталу і вибрати найдешевші та найбезпечніші, використовуючи відповідні методи управління капіталом банку. Питання до самоперевірки.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
 | Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Банківський менеджмент" для студентів спеціальності Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Банківський менеджмент" / Укладачі В. М.... | | Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Фінансовий менеджмент" для студентів спеціальності Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Фінансовий менеджмент» / укладачі: О. О. Захаркін, Л. С. Захаркіна. – Суми:... |
| З. В. Гончарова методичні вказівки для практичних занять з дисципліни Методичні вказівки для практичних занять з дисципліни “Фінансовий менеджмент” (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності... | | Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни "Основи менеджменту" для студентів фахового напряму 0502 "Менеджмент" спеціальності 050201 "Менеджмент організацій" денної форми навчання Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни "Основи менеджменту" / Укладачі: О. Ф. Балацький, Ю. В. Тараненко.... |
| Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «логістика» для студентів спеціальності "Менеджмент організацій" Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Логістика» / Укладачі: В. М. Кислий, О. М. Соляник | | Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «фінансовий менеджмент» Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни «Фінансовий менеджмент» (для студентів 5 курсу денної... |
| Методичні вказівки до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з дисципліни „ситуаційний менеджмент” Методичні вказівки до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з дисципліни „Ситуаційний менеджмент” для студентів... | | Харківська національна академія міського господарства о. П. Молчанова Методичні вказівки для практичних занять Методичні вказівки для виконання практичних робіт з дисципліни „Основи менеджменту” для студентів 3 курсу денної форми навчання напряму... |
| Харківська національна академія міського господарства т. Г. Молодченко Методичні вказівки для практичних занять Методичні вказівки для виконання практичних робіт з дисципліни „Оцінка нерухомості” для студентів 4 курсу усіх форм навчання напряму... | | Методичні вказівки до проведення практичних занять та виконання Методичні вказівки до проведення практичних занять та виконання самостійної роботи з дисципліни “Ризик у менеджменті” для студентів... |