Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І icon

Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І




НазваДжерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І
Сторінка2/5
Дата15.09.2012
Розмір0.67 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5
^ ТАБЛИЦЯ ІII


(.......................)

Старійшини його благословляють,

На дорогу вони Гільгамешеві радять:

"Гільгамешу, на силу свою не звіряйся,

Будь спокійний лицем, ударяй несхибно;

Той, хто перший іде, товариша порятує;

Хто стежини знав, уберіг він друга;

Хай Енкіду йде перед тобою,-

Знає він дорогу до кедрового лісу,

Битви він бачив, двобій йому знаний.

Хай Шамаш уволить твоє бажання,

Що намислив ти - хай очам появить,

Хай відкриє неходжені тропи,

Хай відкриє тобі дороги,

Хай відкриє стопам твоїм гори,

Уві сні хай скаже щасливе слово!

Хай Лугальбанда тобі помагає в поході,-

Усе, що жадаєш, здійсни якнайшвидше!

^ КОЛИ ТИ ХУМБАБУ УБ'ЄШ, ЯК НАМИСЛИВ, НОГИ ОМИЙ ТИ,

СТАНЕШ НА НІЧЛІГ - ВИКОПАЙ КРИНИЦЮ,-

Щоб вода була чиста в міху твоєму,

Шамашу узливай ти холодну воду,

Повсякчас пам'ятай Лугальбанду!

Енкіду, оборони друга, товариша бережи ти,

Через яри перенось його тіло -

Наша рада тобі царя доручила,

Як повернешся - нам царя доручиш!"

Енкіду вуста розтулив, мовить він до Гільгамеша:

"Як похід ти намислив - рушай у дорогу,

Путі не бійся, звіряйся на мене,-

Добре я знаю його оселю

І дороги, якими бродить Хумбаба.

(Бракує чотирьох-рядків).

Ім'я твоє стрясатиме землі,-

У безпеці той, хто іде за мною,

Хай буде все так, як їм проказав ти,

У похід ідучи із власної волі!"

Старійшини, мову таку почувши,

У далеку путь вирядили мужа:

"Хай же йде з тобою богиня, хай береже тебе бог твій,

Хай тебе веде він щасливим шляхом,

Хай звитяжну путь тобі світить Шамаш!"

(Бракує двох рядків).

Гільгамеш уста розтулив, мовить він до Енкіду:

"Тепер, мій друже, ходімо в Егальмах

Перед очі цариці, великої Нінсун!

Нінсун мудра, все вона знає,

Шлях розумний стопам нашим вкаже!"

За руки вони одне з одним взялися,

Гільгамеш та Енкіду пішли в Егальмах

Перед очі цариці, великої Нінсун,

Ступив Гільгамеш до покою цариці:

"Зваживсь я, Нінсун, іти походом,

У дальню дорогу, туди, де Хумбаба,

В бою незнанім битися буду,

Шляхом незнаним вперед ітиму.

Поки я в дорозі і назад не вернувся,

Поки не добувся до кедрового лісу,

Поки не здолав я лютого Хумбабу

І ВСЕ, ЩО Є ЗЛОГО, НЕ ВИГНАВ ЗІ СВІТУ,-

^ ВБЕРИСЬ У ОДІННЯ, ДОСТОЙНЕ ТІЛА,

Кадильниці Шамашу став перед собою!"

Мову сина свого Гільгамеша

Сумно слухала Нінсун, цариця,

Ступила Нінсун до своїх покоїв,

Омила тіло коренем мильним,

Убралась в одіння, достойне тіла,

Наділа намисто, грудей достойне,

Стрічкою оперезалась, тіарою увінчалась,

Чистою водою скропила землю,

Зійшла по сходах, на дах ступила.

Перед Шамашем кадильницю запалила,

Склала жертву, до Шамаша руки простерла.

"Нащо дав ти мені у сини Гільгамеша,

Вклав у груди йому неспокійне серце?

Нині торкнувсь його ти, і піде він

У дальню дорогу, туди, де Хумбаба,

В бою незнанім битися буде,

Шляхом незнаним вперед ітиме.

Поки він у дорозі і назад не вернувся,

Поки не добувся до кедрового лісу,

Поки не здолав лютого Хумбабу,

І все, що є злого, що ненавидиш ти, не вигнав зі світу,

В денб, коли йому ти знамення явиш,

Хай, тебе не лякаючись, Айя-наречена тобі нагадає,

Щоб ти доручав його стражам ночі

В час вечірній, коли на спочин відходиш!"

(Бракує близько дев'яноста рядків).

Погасила кадильницю, скінчила молитву,

Покликала Енкіду, героєві мовить:

"Не мною народжений, дужий Енкіду!

Я присвятила тебе Гільгамешу

Разом з дівами й жрицями, що присвячені богу".

На шию Енкіду талісман наділа,

За руки взяли його жони бога,

А дочки бога його величали.

"Я - Енкіду! Мене в похід Гільгамеш узяв із собою! -

Енкіду в похід Гільгамеш узяв із собою!

(Бракує двох рядків).

Поки він у дорозі, і назад не вернувся,

Поки не добувся до кедрового лісу,-

Чи місяць мине- буду з ним я разом,

Чи рік мине - буду з ниу я разом!"

(Бракує близько ста тридцяти рядків).

^ ТАБЛИЦЯ ІV


Через двадцять поприщ відломили скибку,

Через тридцять поприщ на спочин спинились,

П'ятдесят пройшли вони за день поприщ,

Шлях шести тижнів пройшли - на третій день досягли Євфату.

Перед Сонцем викопали криницю,

(.................)

На гору зійшов Гільгамеш, озирнув округу:

"Горо, принеси мені сон щасливий!"

(Чотири незрозумілі рядки;

очевидно, Енкіду споруджує

намет для Гільгамеша).

Гільгамеш підборіддям уперся в коліно,-

Сон окрив його, уділ людини.

Серед ночі сон його урвався,

Встав і мовить він другові своєму:

"Друже мій, ти не кликав? Чом я прокинувсь?

Друже мій, бачив сон я нині,

Сон, що бачив я, був жахливий;

Під урвищем гори стоїмо ми з тобою,

Впала гора і нас повалила,

Придавила ноги, не дає звестися;

Ми перед нею - як мошки маленькі.

Сяйво зблиснуло, муж мені явився,

Найчудовніший в світі, предивний на вроду.

З-під тієї гори мене дістав він,

Спрагу вгамував, заспокоїв серце,

Допоміг на землю ступити ногами".

У пустелі народжений - мудрість його велика,

Мовить він Гільгамешу, сон йому тлумачить:

"Друже, сон твій чудесний, сон твій для нас найдорожчий,

Друже, гора, що впала,- не страшна анітрохи:

Схопимо ми Хумбабу, повалимо разом,

Труп його кинемо на поругу!

Від Шамаша вранці почуємо добре слово!"

*

Через двадцять поприщ відломили скибку,

Через тридцять поприщ на спочин спинились,

П'ятдесят пройшли вони за день поприщ,

^ ШЛЯХ ШЕСТИ ТИЖНІВ ПРОЙШЛИ - НА ТРЕТІЙ ДЕНЬ ДОСЯГЛИ

(...........)

ПЕРЕД СОНЦЕМ ВИКОПАЛИ КРИНИЦЮ,

(................)

На гору зійшов Гільгамєш, озирнув округу:

"Горо, принеси мені сон щасливий!"

Серед ночі сон його урвався,

Встав і мовить він другові своєму:

"Друже мій, ти не кликав? Чом я прокинувсь?

Друже мій, другий сон я бачив:

Тріснула земля, спорожніла земля, в сум'ятті пробувала земля,

Вже я був ухопив степового тура,

Од ревіння його земля розкололась,

Од збитої куряви небо померкло,

Перед ним я упав на коліна;

Та схопив (............)

Руку простяг, підвів мене з землі він,

Голод мій вгамував, напоїв із міха водою".

"Друже мій, бог, до якого ми йдемо,-

Він не тур, а той не ворожий зовсім;

Тур у сні твоєму - це світлий Шамаш,

Гуку нам у біді подає він;

Той, хто тебе напоїв із міха водою,-

Це тебе вшанував твій бог Лугальбанда!

Ми звершимо діло, якого ще не бувало на світі!

Від Шамаша вранці почуємо добре слово!"

*

Через двадцять поприщ відломили скибку,

Через тридцять поприщ на спочин спинились,

П'ятдесят пройшли вони за день поприщ,-

Шлях шести тижнів пройшли - дісталися до гори Лівану.

Перед Сонцем викопали криницю,

(.................)

Па гору зійшов Гільгамеш, озирнув округу:

"Горо, принеси мені сон щасливий!"

(.................)

Гільгамєш підборіддям уперся в коліно,-

Сон окрив його, уділ людини.

Серед ночі сон його урвався,

Встав і мовить він другові своєму:

"Друже мій, ти не кликав? Чом я прокинувсь?

^ ТИ НЕ БУДИВ МЕНЕ? ЧОМ Я ЗДРИГНУВСЯ?

ЧИ НЕ БОГ ПРОЙШОВ? ЧОМ ТІЛО МОЄ СТРЕПЕНУЛОСЬ?

Друже мій, третій сон я бачив,

Сон, який бачив я, був жахливий!

Небо волало, земля гриміла,

День притихнув, темінь запала,

Блискавки били, вогонь здіймався,

Пломінь бурхав, зливою смерть спадала,-

Зірниця померкла, полум'я згасло,

Жар улігсь, обернувся на попіл -

Повернімось у степ, нам потрібна рада!"

Енкіду цей сон зрозумів,

мовить він до Гільгамеша:

(Бракує близько ста двадцяти рядків;

з окремих уривків можна припустити, що герої,

імовірно, відступили, але потім повторили путь,

протягом якої Гільгамєш бачив іще три сни.

Останній (?) сон, у якому Гільгамеш бачив

велетня, Енкіду тлумачить так:)

"Друже мій, ось як я твій сон тлумачу:

Хумбабу - того, що на велетня схожий,

Ми подолаємо ще до світання,

Здобудемо разом над ним звитягу,

На Хумбабу, якого ненавидимо люто,

Ми ногою наступимо переможно!"

(Проте героям з якихось причин не щастить,

і Гільгамєш знову волає до бога Шамаша:)

Перед ПІамашем, воїном, течуть його сльози:

"Те, що мовив ти Нінсун в Уруці,

Згадай, прийди і почуй нас!"

Гільгамеша, нащадка обгородженого Урука,-

Вуст його мову почув бог Шамаш -

Раптом із неба пролунав заклик:

"Поспішай, підступись до нього, щоб до лісу не втік він,

В хащі не ввійшов, од вас не сховався б!

Ще не вдяг він своїх семи вбрань жахливих,

Одне він одяг, шість іще не на ньому".

А вони між собою зітнулись,

Наче буйні тури, одне одного ударяють:

Тільки раз закричав він, повний гніву,

^ СТОРОЖ ЛІСІВ ЗАКРИЧАВ З ХАЩ ДАЛЕКИХ,

ЗДАЛЯ ЗАКРИЧАВ, НАЧЕ ГРІМ, ХУМБАБА!


Гільгамеш уста розтулив, мовить він до Енкіду:

"Один - лиш один, він нічого не може,

Чужими тут будемо ми поодинці:

На кручу один не зійде, але вилізуть двоє,

(.................)

Втроє скручена линва не скоро урветься,

Левенят двоє разом - дужчі від лева!"

(Бракує близько двадцяти рядків).

Енкіду вуста розтулив, мовить він до Гільгамеша:

"Як до лісу ми зайдемо з тобою,

Тіло ослабне, руки мої заніміють".

Гільгамеш уста розтулив, мовить він до Енкіду:

"Друже мій, хіба ми такі нікчеми?

Стільки гір уже перейшли ми,

Чи жахнемось тієї, що тепер перед нами,

Перше, ніж ми нарубаємо кедру?

Друже, бачив ти битви, двобій тобі знаний,

Натирався ти зіллям, не жахаєшся смерті,

(.................)

Мов барабан великий, гримить твій голос!

Хай зійде з твоїх рук оніміння, кволість хай тіло покине,

За руки візьмімось, ходімо ж, друже!

Хай спалахне твоє серце в битві!

Забудь про смерть - життя осягнеш ти!

Муж обачний і повний зваги,

Першим ідучи, себе уберіг би, товариша врятував би,-

Вони ім'я своє прославили б далеко!"

Так дістались вони до кедрового лісу,

Мову урвали, спинились обоє.

^ ТАБЛИЦЯ V


Зупинились біля краю лісу,

Кедрів висоту вони бачать,

Лісу глибину вони бачать,

ДЕ ХУМБАБА ХОДИТЬ,- КРОКІВ НЕ ЧУТИ:

^ ПУТІ ПРОКЛАДЕНІ, ЗРУЧНА ДОРОГА,

Бачать гору кедрів, оселю богів, престол Ірніні.

Перед горою кедри несуть свою пишність,

Їхній затінок милий, розкоту повний,

Поросло там терням, поросло кущами,

Кедри ростуть, ростуть олеандри.

Ліс на ціле поприще рови оточили,

І ще на дві третини рови оточили.

(Бракує близько шістдесяти рядків; в уривках,

що збереглися, йдеться про "вихоплені мечі",

"отруєне залізо", про те, що Хумбаба (?)

"надяг" свої жахливі вбрання-промені (?),

і про можливе "прокляття Елліля").

Енкіду вуста розтулив, мовить він до Гільгамеша:

"Хумбаба (.............)

Один - лиш один, він нічого не може,

Чужими тут будемо ми поодинці:

На гору один не зійде, але вилізуть двоє,

(.................)

Втроє скручена линва не скоро урветься,

Левенят двоє разом - дужчі від лева!"

Теслярська сокира була в них з собою,

Взяв Енкіду сокиру, став кедри рубати.

Щойно Хумбаба почув удари,

Сповнився гнівом: "Хто це з'явився,

Хто безчестив дерева, гір моїх виплід, хто кедри рубав тут?

Шамаш-герой мовив з небес їм:

"Підходьте до нього, його не бійтесь!"

(Бракує близько дев'яноста рядків).

По щоках його покотилися сльози.

Гільгамеш мовить до Шамаша-героя:

(Бракує двох рядків).

"Слухався я Шамаша-героя,

Став на шлях, що мені судився!"

Шамаш-герой почув Гільгамеша,

І встають на Хумбабу вітри великі:

Великий вітер. Північний вітер,

^ ВІТЕР СМЕРЧУ, ПІЩАНИЙ ВІТЕР,

БУЙНИЙ ВІТЕР, ХОЛОДНИЙ ВІТЕР,

Вітер Негоди, Гарячий вітер.

Вісім вітрів на нього повстали,

Хумбабі вони задувають в очі.

Не може вперед він зробити кроку,

Кроку ступити назад не може.

Здався Хумбаба, Гільгамешеві мовить Хумбаба:

"Ти, Гільгамешу, мене пощадити мусиш!

Ти будеш паном, я рабом твоїм буду!

Для тебе рубатиму кедри, гір моїх виплід,

Із кедрів для тебе збудую оселі".

Енкіду мовить до Гільгамеша:

"Не слухай слів, що їх мовив Хумбаба!

Ти Хумбабу лишати живим не повинен!"

(Бракує близько тридцяти рядків).

Гільгамеш мовить до Енкіду:

"Коли підемо вбивати Хумбабу,

Промені сяйва в сум'ятті зникнуть,

Промені сяйва зникнуть, потьмариться світ весь!"

Енкіду мовить до Гільгамеша:

"Друже, пташку злови,- не втечуть і пташата!

Промені сяйва знайдемо згодом,

Мов пташата в траві, вони розбіжаться.

Самого вбивай, а прислужників потім".

Як почув Гільгамеш товариша слово,

Бойову сокиру підняв він,

Вихопив з-за пояса меч свій,-

Гільгамеш у потилицю вдарив Хумбабу,

Його друг, Енкіду, вдарив у груди;

За третім ударом упав він,

Дужі руки його завмерли,

Повергли вони сторожа Хумбабу,-

Навкруг на два поприща застогнали кедри:

З ним разом Енкіду вбив ліси й кедри.

Поверг Енкіду сторожа лісу,

Чиє ім'я шанували Ліван і Саріа,

Спокій зійшов на високі гори,

Спокій зійшов на лісисті вершини.

Він поверг охоронців кедра -

Розбиті промені Хумбаби.

Коли сім променів повбивав він,

^ СІТЬ БОЙОВУ ТА КИНДЖАЛ НА СІМ ТАЛАНТІВ,-

РАЗОМ ВІСІМ ТАЛАНТІВ,- ЗНЯВ З ЙОГО ТІЛА,

Відкрив він таємне житло Ануннаків.

Гільгамеш дерева рубає, Енкіду пні корчує.

Енкіду мовить до Гільгамеша:

"Друже мій, Гільгамеш! Ми кедр убили,-

Повісь бойову сокиру на пояс,

Зроби перед Шамашем узливання,-

На берег Євфрату ми доставимо кедри".

(Далі до кінця таблиці збереглися лише незначні фрагменти).

^ ТАБЛИЦЯ VІ


Він омив своє тіло, вся зброя ряхтіла,

На спину з чола він волосся закинув,

Із брудним розлучився, у чисте вбрався.

Як накинув він плащ, стан оперезав свій,

Як тіарою Гільгамеш увінчався,-

На красу Гільгамеша підвела очі цариця Іштар:

"Гільгамешу, будь мені чоловіком,

В дар мені принеси зрілість свого тіла!

Тільки б ти був мені мужем, я буду жоною!

Приготую для тебе золоту колісницю,

З золотими колесами, з бурштиновими рогами,

А впряжу в неї бурю - могутніх мулів.

У наш дім увійди, повен пахощів кедру!

Коли входити будеш до нашого дому,

Хай поріг і престол тобі ноги цілують.

Хай коліна схиляють государі, царі та владики,

Хай данину несуть - дар рівнин та узгір'їв,

Твої кози трійнят, а вівці двійнят хай приносять,

Твій в'ючний осел хай здогонить мула,

Коні твої в колісниці хай гордо ступають,

Під ярмом воли твої хай не мають рівних!"

*

Гіільгамеш уста розтулив, мовить він до цариці Іштар:

"Нащо хочеш ти, щоб я взяв тебе в жони?

Я дам тобі строїв, єлею для тіла,

Я дам тобі м'яса, щоб їла вдосталь,

Нагодую хлібом, достойним богині,

Напою вином, достойним цариці.

Твою оселю оздоблю пишно,

^ ТВОЇ КОМОРИ ЗЕРНОМ ЗАСИПЛЮ,

ТВОЇ КУМИРИ ВБЕРУ В ОДІННЯ,-

Але в жони собі тебе не візьму я!

Ти - жаровня, що гасне в холод,

Хистка хвіртка, що не схоронить від бурі,

Палац, що завалився на голову героя,

(.................)

Смола, яка носія обварила,

Міх, з якого було носія облито,

Плита, що не втримала кам'яного муру,

Таран, що віддав оборонців у землі ворожі,

Сандаля, що панові ногу тисне!

Якого мужа кохала ти вічно?

Яку ж то славу тобі співають?

Перелічу я, з ким ти блудила!

*

(...................)

Мужеві юності своєї, Думузі,

З року в рік ти судила ридання.

Птаха-пастушка також ти кохала -

Ти його вдарила, крила зламала;

Серед лісів він живе і кричить: "Мої крила!"

Лева ти кохала, незрівнянного міццю,-

Сім і сім йому ти наставила пасток.

І коня ти кохала, славного в битві,-

Батіг і вуздечку йому ти судила,

Сім поприщ скакати йому ти судила,

Мутне пійло йому ти судила,

Його матері, Сілілі, ти судила ридання.

І ще ти кохала пастуха-козопаса,

Що завжди носив тобі зольні хлібці,

Щодня для тебе різав ягнятко;

Ти його вдарила, обернула на вовка,-

Ганяють його свої ж підпаски,

І собаки його за боки кусають.

Ішуллану-садівника ти кохала,

Який завжди носив тобі фініків грона,

Щодня для тебе стіл прикрашав він,-

Очі ти звела, підійшла до нього:

"О мій Ішуллану, твою зрілість скуштуймо,

Оголившись рукою, торкнись нашого лона!"

^ ІШУЛЛАНУ ТОБІ ВІДПОВІДАЄ:

"ЧОГО ВІД МЕНЕ ТИ ЗАХОТІЛА?

Чого не пекла моя мати, того не їв я,-

Як же їстиму я хліб гріха і скверни?

Чи схоронить рогожа мене від стужі?"

Ти ж, почувши таку його мову,

Вдарила його, на павука обернула,

Оселила його серед труду важкого,-

З павутиння не вилізти, не зійти додолу.

Мене покохаєш - мені вчиниш те саме! "

*

Як почула Іштар таку його мову,

Розлютилася Іштар, піднялася на небо,

Піднялась Іштар, перед батьком своїм. Ану, плаче,

Перед Анту, матір'ю, течуть її сльози:

"Батьку мій, Гільгамрпі мене осоромив,

Гільгамеш перелічив мої провини,

Всі гріхи мої і всі мої скверни".

Ану вуста розтулив, мовить він до цариці Іштар:

"Хіба не образила ти царя Гільгамеша,

Що Гільгамеш перелічив твої провини,

Всі гріхи твої, всі твої скверни?"

Іштар уста розтулила, мовить батькові своєму. Ану:

"Батьку. Бика сотвори мені, щоб убив Гільгамеша в його оселі,

Гільгамеш за кривду поплатитися мусить!

Якщо ж ти Бика мені не сотвориш -

Вдарю я Гільгамеша в його оселі,

Прокладу я шлях у підземне царство,

Підійму я мертвих, щоб живих пожирали,-

Стане менше тоді живих, аніж мертвих!"

Ану вуста розтулив, мовить він до цариці Іштар:

"Якщо від мене Бика ти хочеш,

Будуть в краю Урука сім років полови,

Для худоби сіна ти повинна зібрати,

Для звірини степової повинна трави зростити".

Іштар вуста розтулила, мовить батькові своєму. Ану:

"Для худоби я сіна зібрала в У руці,

Для звірини степової трави зростила".

(Бракує трьох-чотирьох рядків,

де йшлося про Небесного Бика).

^ ЯК ПОЧУВ АНУ ТАКУ ЇЇ МОВУ,

На неї зважив. Бика сотворив він,

(.................)

В Урук із небес його Іштар погнала.

Як досяг він вулиць Урука,

(.................)

Зійшов до Євфрату, випив ріку сімома контками, - ріки не стало.

Від подиху Бика розверзлася яма,

Сто мужів Урука до неї впали.

Від другого подиху розверзлася яма,

Двісті мужів Урука до неї впали.

З третім подихом став плюватися на Енкіду;

Скочив Енкіду, за ріг Бика ухопився,

Бик у лице йому слиною бризнув,

Товщею хвоста його Бик ударив.

*

Енкіду вуста розтулив, мовить він до Гільгамеша:

"Друже, горді ми силою своєю,

Чим відплатимо за таку наругу?"

Гільгамеш уста розтулив, мовить він до Енкіду:

"Друже, бачив я лютість Бикову,

Та не страшна нам його потуга.

Вирву я серце йому, перед Шамашем покладу - вдвох Бика ми вб'ємо,

Стану я над ним на знак перемоги,

Сповню роги єлеєм,- офірую їх Лугальбанді!

За товщу хвоста його ухопи ти,

Я межи роги кинджал устромлю, 'поміж шиєю та головою".

(.................)

Погнав Енкіду, Бика повернув він,

За товщу хвоста його ухопив він,

(.................)

А Гільгамеш, як угледів діло героя і вірного друга,

Межи роги Бикові кинджал устромив поміж шиєю та головою.

Як Бика вони вбили, йому вирвали серце, перед Шамашем поклали,

Відійшли, перед Шамашем долі схилились,

^ ДВОЄ БРАТІВ СПОЧИВАТИ СІЛИ.

ЗІЙШЛА ІШТАР НА СТІНУ ОБГОРОДЖЕНОГО УРУКА,

У скорботі простерлась, кинула прокляття:

"Горе Гільгамешу! Мене зганьбив він. Бика забивши!"

Почув Еикіду ту мову Іштар,

Вирвав ногу Бика, у лице їй кинув:

"Аз тобою - дістати б - учинив би те саме,

Кишки його намотав би на тебе!"

Скликала Іштар жриць, блудниць і дівок,

Разом Бика оплакувати стали.

А Гільгамеш скликав майстрів усіх ремесел,

Товщину рогів майстри похваляли.

Тридцять мін лазуриту - їхній відливок,

Завтовшки в два па.іьці - їхня оправа,

Шість мір єлею, що вмістили два роги,

Подарував для помазання богові Лугальбанді,

А роги прибив у себе над ложем.

Вони руки свої у Євфраті омили,

Обнялися і їдуть вулицею Урука,

Юрби Урука на них позирають,

Гільгамеш мовить слово до простолюдинок Урука:

"Хто прекрасний серед героїв,

Хто він, гордий серед мужів?

Гільгамеш прекрасний серед героїв,

Енкіду гордий серед мужів!

Ми Бика Небесного гнали у гніві,

Чого він жадав - не знайшов в У руці,

(................ .)!"

*

Гільгамеш учту справляв у палаці,

Поснули герої, лежать на ложі ночі,

Заснув Енкіду - і сон побачив,

Устав Енкіду - і сон тлумачить,

Другові мовить своєму:

1   2   3   4   5

Схожі:

Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І iconДжерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 44 – 51. В передвічні дні, в безконечні дні
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991....
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І iconДокументи
1. /АРАНЬЯКИ (Фрагменти).pdf
2. /БГАГАВАДГIТА.pdf
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І iconЗакон України "Про власність // ввр україни. 1991. №20. Ст. 562. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // ввр україни. 1991. №29. Ст. 377. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" // ввр україни. 1991. №38. Ст. 508
move to 0-11788151
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І iconЗакон України "Про власність // ввр україни. 1991. №20. Ст. 562. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" // ввр україни. 1991. №29. Ст. 377. Закон України "Про цінні папери та фондову біржу" // ввр україни. 1991. №38. Ст. 508
Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” // ввр україни. – 1991. №29. – Ст. 377
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І iconЗакон України від 20. 12 1990 "Про міліцію"//Відомості Верховної Ради 1991- № Ст. 20; Закон України від 11. 1991 "Про прокуратуру"//Відомості Верховної Ради України. 1991. №53
Тема № досудове розслідування: поняття, зміст, форми та загальні положення (2 год.)
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І iconНаука про значення лабораторних показників у діагностиці захворювань
До сучасних уявлень про клінічну лабораторну діагностику належить усе перелічене, окрім
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І icon«Кінематографічні адаптації творів світової літератури» Для студентів-філологів I-V курсів, які вивчають курс «Історія світової літератури»
«Історія світової літератури», «Історія англійської літератури», «Історія іспанської літератури», «Історія німецької літератури»,...
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І iconЗакон України. Про внесення змін до Конституції України // Відомості Верховної Ради (ввр), 2005, n 2, ст. 44. Закон України. Про міліцію // Відомості Верховної Ради України. 1991. № Ст. 20 (Із численним змінами І доповненнями за 1991-2004 рр.)
Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради урср. 1990. №31. Ст. 429
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І iconМетодика діагностики уявлень дитини про насильство «Незакінчені речення» Джерело
Джерело: Проблемы насилия над детьми и пути их преодоления / Под ред. Е. Н. Волковой. – Спб.: Питер, 2008. – 240 с
Джерело: На ріках вавилонських: з найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М. Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151. Про того, хто бачив усе епос про гільгамеша таблиця І iconГвідо Кавальканті (близько 1255—1300) Сонет
Джерело: з книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.: Дніпро, 1975
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи