Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Сторінка4/5
Дата24.09.2012
Розмір0.49 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5
^

ІСТОРІЯ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІХ ст.



Література ХІХ століття в Росії має особливий статус: вона справедливо сприймається як найбільш яскраве, повне і самостійне втілення російського національного духу, як вершина літературного пошуку, що завершує багатовікові пошуки російським письменником власного ґрунту і власного голосу. У початкових лекціях курсу представлено періодизацію російської літературної епохи. Розглядаються основні ідейно-тематичні напрями (романтизм, реалізм, критичний і психологічний реалізм).

Особлива роль належить тут періоду, що одержав назву «Золотого століття» російської літератури. У творчості Пушкіна, Лермонтова, Гоголя, у критичних роботах Бєлінського виникає система духовної волі, у якій згладжені крайності наївної секуляризації попереднього століття і, у той же час, закладені основи індивідуального, креативного погляду на світ. Примітно також, що в цю пору російська література здобуває і характер інструмента політичної боротьби, тому що є єдиною, за словами А.Герцена, трибуною народної думки. У курсі лекцій і практичних занять з максимальною повнотою висвітлюються найважливіші моменти ментального плану і поетики артефактів цього періоду.

Основна увага лектора, що читає курс російської літератури другої третини ХІХ ст., концентрується на проблемах теорії й історії реалізму, особливо на типології героїв конфліктів і жанрів. Велика увага приділяється питанням рецепції явищ західноєвропейської літератури. Враховано кардинальні геополітичні зміни в житті цивілізації, що істотно вплинули на сприйняття класичної спадщини.

У курсі історії російської літератури останньої третини ХІХ ст. особливо детально розглядається творчість таких корифеїв пера, як Достоєвський, Толстой, Чехов. Тут аналізується національна й ідейна специфіка їхнього художнього пошуку, складний діалог із традиціями християнської культури. Особливу увагу лектор приділяє творчості Салтикова-Щедріна, яку вважає особливо резонансною. Дається поняття "золотої" і "срібної" епохи у російській літературі.


^ Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • основні закономірності розвитку російської літератури ХІХ ст. та її періодизацію;

  • історично-культурні особливості, які визначили виникнення такого явища, як “золоте століття” російської літератури;

  • специфіку російського романтизму та причини виникнення реалізму у російській літературі;

  • етапи розвитку російського реалізму;

  • загальну характеристику літературного процесу цього періоду. Основні ідейні течії, школи, особливості боротьби між ними.

  • творчі біографії авторів, характерні особливості індивідуального стилю;

  • об’єктивні процеси взаємовпливів і взаємодії російської та української літератур ХІХ ст;

  • обсяг та проблемні питання шкільного курсу російської літератури ХІХ ст.


Студент повинен уміти:

  • дати визначення специфічним літературним жанрам, що виникають в цей період і пояснити їх виникнення особливостями розвитку певного літературного напрямку.

  • аналізувати твори письменників “Золотого століття”, враховуючи історичну специфіку епохи, біографічні чинники та вплив західно-європейської літератури на творчість представників ХІХ сторіччя;

  • вільно користуватися системою знань з історії російської літератури ХІХ ст.;

  • виокремлювати основні напрями російської літератури ХІХ ст., орієнтуватись у її загальній проблематиці;

  • розкривати суть та основні особливості романтизму і реалізму як літературних напрямів ХІХ ст.;

  • з’ясовувати специфічні особливості реалізму Л.Толстого, Ф.Достоєвського, А.Чехова;

  • користуватися літературно-критичною термінологією;

  • аналізувати художні твори та розрізняти “форму” і “зміст” цих творів;

  • виявляти особливості авторської позиції у літературному творі;

  • пов'язувати об'єктивний та суб’єктивний зміст твору;

  • володіти методом зіставного аналізу;

  • усвідомлювати об'єктивну цінність того чи іншого російського письменника для сучасного українського читача;

  • порівнювати і знаходити спільні риси та відмінності у російському та українському літературному процесі ХІХ ст.


ІСТОРІЯ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ РУБЕЖУ ХІХ-ХХ ст.


Період Срібного століття російської культури трактувався в радянській науці неадекватно: тут необґрунтовано перебільшувалася роль «соціалістичного реалізму» і реалізму взагалі; проте модерністсько-авангардистські течії розглядалися як «реакційні». У даній програмі кардинально переосмислена питома вага тієї чи іншої течії, її резонанс у культурі і ступінь художнього новаторства. Ця переакцентація не означає, однак, що певні епізоди літературного процесу (приміром, творчість Горького) повинні бути виключені чи обійдені увагою. Основна увага укладача програми спрямована на пошуки нового мистецтва ХХ століття, хоча і видатні досягнення представників інших напрямків і шкіл висвітлюються з достатньою повнотою. Укладач програми виходить у своїй оцінці літературних уявлень переважно не з соціологічно - ідеологічних критеріїв, а з критеріїв естетично – художнього плану.

Предмет та завдання курсу. Своєрідність літературного процесу кінця ХІХ - початку ХХ ст. Вплив релігійно-філософських ідей на формування художнього мислення. Тенденції розвитку реалізму та модернізму. “Срібний вік” російської поезії. Особливості розвитку прози на початку ХХ ст. Творчий шлях М.Горького. Художній метод І.Буніна. Бунін і Україна. Проблематика прози О.Купріна. Проза В.Вересаєва. Своєрідність прози Л.Андрєєва; риси експресіонізму. Духовні та стильові пошуки модернізму. Російський та український модернізм. Символізм як основна течія російського модернізму. Маніфести та творчі долі поетів (К.Бальмонт, Д.Мережковський, В.Брюсов, О.Блок). Акмеїзм. Творчість М.Гумільова, О.Мандельштама, А.Ахматової. Футуризм та тенденції його розвитку. Стильове та мовне експериментаторство. Теоретичні маніфести та творчі долі поетів-футуристів (В.Маяковський, В.Хлєбніков, В.Камєнський). Імажинізм та його розвиток у Росії. Творчість С.Єсеніна, В.Шершеневича. Творча спадщина М.Волошина. Особливості ранньої М.Цвєтаєвої.


^ Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • особливості розвитку російської літератури на рубежі століть;

  • причини виникнення явища модернізму у російській літературі, його національні особливості;

  • загальну характеристику російського символізму, акмеїзму та футуризму;

  • особливості впливу філософських ідей на розвиток російської літератури “срібного віку”;

  • творчі біографії авторів, характерні особливості їх індивідуального стилю;

  • проблематику, сюжетні особливості та героїв вивчених епічних творів;

  • основні особливості модернізму; творчі маніфести та особливості розвитку модерністських течій у руслі російської літератури в порівнянні з іншими літературами.


Студент повинен уміти:

  • пояснити специфіку цього періоду у російській літературі;

  • дати чітке визначення кожному з багаточисельних напрямків, течій та відокремлень, назвати представників кожного з напрямків, навести приклади з творчості;

  • аналізувати художні твори рубежу ХІХ-ХХ століть.


ІСТОРІЯ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХХ ст. (після 1917 р.)

Курс історії російської літератури ХХ століття протягом останніх двох десятиліть перетерпів значні зміни: перемістилися акценти, з'явилися нові імена, а про відомих і, здавалося б, давно вивчених письменників минулого опубліковані нові дані, до того ж розглядаються і їх нові для читача, досі невідомі твори. Усе це вимагає значної перебудови курсу, що і відбито в дійсній робочій програмі.

У курсі історії вивчення російської літератури ХХ століття (після 1917 р.) показані складні процеси, що відбуваються в російській літературі цього періоду – розмежування літератури на три потоки (офіціозна література, література представників еміграції і внутрішньої еміграції). Літературі еміграції, що не вивчалася раніше, присвячений окремий розділ. Крім літературних творів, увага студентів спрямовується і на літературну критику, що займала в ті часи у свідомості суспільства важливі позиції і відігравала іноді вирішальну роль у долях авторів. Особлива увага приділена здобуткам і авторам, що вивчалися раніше, але одержали нову оцінку в останні часи (Максим Горький, В. Маяковський, «Дванадцять» А.Блока, «Тихий Дон» М. Шолохова й ін.). Крім того, вивчаються наступні питання. Тенденції розвитку поезії (О.Блок, В.Маяковський, С.Єсенін). Проза Є.Замятіна. Проблематика роману “Мы”. Творчість Б.Пильняка. Політичні репресії у середовищі творчої інтелігенції. Творча спадщина А.Платонова. “Тихий Дон” М.Шолохова. Проза М.Булгакова. Поетична творчість О.Мандельштама, А.Ахматової. Література періоду Другої світової війни. Осмислення воєнних подій у творах В.Некрасова, В.Гроссмана, М.Шолохова. Творчий шлях Б.Пастернака. Проблематика роману “Доктор Живаго”. "Шістдесятники" в російській літературі.

На практичні заняття виноситься як лекційний матеріал, так і матеріал, що не розглядається у лекціях, а призначений для самостійного вивчення.


^ Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • особливості розвитку літератури 1920-1930 р. (прозу, поезію, драматургію);

  • особливості розвитку літератури 1940-1960 р. (прозу, поезію, драматургію);

  • особливості розвитку літератури 1970-1990 р. (прозу, поезію, драматургію);

  • зміст та проблематику основних художніх творів російської літератури ХХ століття;

  • обсяг викладання російської літератури ХХ століття у школі.


Студент повинен уміти:

  • аналізувати художні твори зазначеного періоду;

  • вільно користуватися системою знань з історії російської літератури ХХ ст.;

  • орієнтуватися у складності та закономірностях російського літературного процесу ХХ ст.;

  • розмежовувати специфічні особливості течій модернізму та з’ясовувати їх вияв у літературних творах;

  • з’ясовувати взаємозв’язок світоглядних позицій та творчості письменника;

  • відстоювати особисту точку зору на те чи інше явище в літературі;

  • у повсякденному житті використовувати основні орієнтири російської літератури: глибоку духовність, гуманізм, релігійно-філософське осмислення миру.


^ ОРІЄНТОВНІ ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ ПИТАННЯ


  1. Характеристика основных жанров обрядовой и необрядовой поэзии.

  2. Лирические жанры русского фольклора. Русская народная песня и ее виды.

  3. Особенности русской волшебной сказки.

  4. Идейно-композиционное и жанровое своеобразие "Слова о полку Игореве".

  5. Итоговые своды в русской литературе XVI в. ("Великие Четьи-Минеи", "Домострой").

  6. Протопоп Аввакум как основатель автобиографического жанра. Аввакум и проблема барокко.

  7. Русская публицистика в эпоху упрочения самодержавия в XVI в. Полемика И. Грозного с А. Курбским.

  8. Возникновение русской драматургии и театра во 2-ой пол. XVII в.

  9. Литературная личность и риторико-проповедническая деятельность

Ф. Прокоповича.

  1. Кантемир как родоначальник реально-сатирического направления в русском классицизме.

  2. Проблемно-тематическое и жанровое своеобразие творчества Ломоносова.

  3. Реформа российского стихосложения Тредиаковского – Ломоносова.

  4. Литературная теория русского классицизма.

  5. Литературное творчество А. Сумарокова.

  6. Общая характеристика творчества Фонвизина ("Недоросль").

  7. Гражданская и литературная личность Державина. Анализ одического творчества.

  8. Общая характеристика творчества и гражданская позиция А. Радищева. Значение "Путешествия из Петербурга в Москву" для развития русской литературы.

  9. Основные черты русского сентиментализма как литературного направления.

  10. Художественные особенности прозы Карамзина ("Бедная Лиза").

  11. Русский романтизм в системе общеевропейского литературного процесса начала XIX в.

  12. Баллады В.А. Жуковского (жанрово-тематическое и художественное своеобразие). Жуковский-переводчик.

  13. И.А. Крылов и европейская басенная традиция. Язык басен. (1 басня наизусть).

  14. Тема Отечественной войны 1812 года в русской литературе XIX в.

  15. Эволюция А. Грибоедова от классицизма к реализму в комедии "Горе от ума". Характеры комедии. Декабристский фон в пьесе.

  16. Разрыв с классицизмом в драматургии Пушкина. Анализ трагедии "Борис Годунов"

  17. "Евгений Онегин" как оригинальное новаторское произведение. Язык романа.

  18. Человек и история в поэмах "Полтава" и "Медный всадник" А. С. Пушкина.

  19. А. Пушкин и мировая литература. (3 стихотворения наизусть).

  20. Поэтика романтической поэмы А.С. Пушкина.

  21. Функциональность общекультурных традиций в драматургии А.С. Пушкина.

  22. Мир провинциальной России в "Повестях Белкина" А.С. Пушкина.

  23. Традиции исторического романа в творчестве А.С. Пушкина ("Арап Петра Великого", "Капитанская дочка").

  24. Романтическая лирика М. Лермонтова как выражение мятежных настроений поэта. (2 стихотворения наизусть).

  25. Романтические и реалистические мотивы в романе М. Лермонтова "Герой нашего времени". Образ Печорина.

  26. Жанр романтической поэмы в творчестве М.Ю. Лермонтова.

  27. Своеобразие психологического анализа в "Герое нашего времени"

М.Ю. Лермонтова.

  1. Романтическая традиция в "Вечерах на хуторе близ Диканьки" Н.В. Гоголя.

  2. Тема Украины в творчестве Н.В. Гоголя.

  3. Эпическая традиция в повести Н.В. Гоголя "Тарас Бульба".

  4. Психология "маленького человека" в "Шинели" Н.В. Гоголя.

  5. Поэтика "Петербургских повестей" Н.В. Гоголя.

  6. Анализ драматургии Гоголя. Специфика сатирического обобщения в комедии "Ревизор".

  7. Замысел и художественная структура "Мертвых душ" Н.В. Гоголя. Значительность обобщения и специфика гоголевского реализма.

  8. Психология "лишнего человека" в романе А.И. Герцена "Кто виноват?"

  9. Типология героя в романах И. Тургенева.

  10. "Отцы и дети" И.С. Тургенева в контексте русской литературы второй половины XIX в.

  11. Тип "лишнего человека" в творчестве И.С. Тургенева. Литературная традиция в творчестве И.С. Тургенева.

  12. Мастерство психологического анализа в романе И.С. Тургенева "Накануне".

  13. Тема "дворянских гнезд" в творчестве И.С. Тургенева.

  14. Своеобразие эволюции "лишнего человека" в романе И.С. Тургенева "Рудин".

  15. Критика идеологии народничества в романе И.С. Тургенева "Новь".

  16. Своеобразие жанра "антинигилистического романа" в русской литературе второй половины XIX в.

  17. Творчество А. Фета. Особенности лирики как рода литературы (1 стихотворение наизусть).

  18. Поэтический мир Ф. Тютчева. (1 стихотворение наизусть.)

  19. Критика дворянского воспитания в "Обыкновенной истории" И.А. Гончарова.

  20. Илья Ильич Обломов как "лишний человек". Статья Добролюбова "Что такое обломовщина".

  21. "Обломовщина" как нравственно-психологическая модель. Илья Обломов и Андрей Штольц (сравнительный анализ).

  22. Женские образы в творчестве И.С. Тургенева и И.А. Гончарова.

  23. Психология "маленького человека" в русской литературе XIX в., своеобразие его эволюции.

  24. Общая характеристика драматургии А.Н. Островского. Жанрово-тематическое своеобразие трагедии "Гроза". Понятие о жанре трагедии.

  25. Психология самодурства в "Грозе" А.Н. Островского.

  26. Психология купеческого мира в "Бесприданнице" А.Н. Островского.

  27. Фольклорная традиция в "Снегурочке" А.Н. Островского.

  28. Декабристская тема в цикле Н.А. Некрасова "Русские женщины".

  29. Крестьянский мир в поэме Н.А. Некрасова "Кому на Руси жить хорошо".

  30. Поэма Н. Некрасова "Кому на Руси жить хорошо" как поиск идеи и формы.

  31. Поэтическое новаторство Н.Некрасова. Анализ его лирики. (2 стихотворения наизусть).

  32. Критика психологии и идеологии самовластья в драматургии А.К. Толстого.

  33. Козьма Прутков и понятие "литературной маски".

  34. Публицистическо-художественная интерпретация российской истории в "Истории одного города" М. Салтыкова-Щедрина.

  35. "Сказки" М. Салтыкова-Щедрина как слияние публицистики и художественности. Понятие а сатире и гротеске, о литературной сказке.

  36. Художественная модель города и ее функция в творчестве М. Салтыкова-Щедрина. Понятие гротеска.

  37. Своеобразие психологического анализа в цикле очерков М.Е. Салтыкова-Щедрина "Господа Молчалины".

  38. Тема деградации дворянства в "Господах Головлевых" М.Е. Салтыкова-Щедрина.

  39. "Бесы" Ф.М. Достоевского как "роман-трагедия". Жанровое и проблемно-тематическое своеобразие романа.

  40. Христианская тема в романе Ф.М. Достоевского "Братья Карамазовы".

  41. "Братья Карамазовы" как итоговое произведение Достоевского. Анализ "Легенды о Великом Инквизиторе".

  42. "Богоборчество" и "богоискательство" Ивана Карамазова.

  43. Критика нигилизма в романе Ф.М. Достоевского "Бесы". Роль тенденциозности в литературе.

  44. Проблема нравственного идеала в романе Ф. Достоевского "Идиот".

  45. Философия и психология преступления в романе Ф. Достоевского "Преступление и наказание". Тема "восстановления погибшего человека" в романе.

  46. Художественное новаторство Ф. Достоевского. Евангельская традиция в его творчестве.

  47. Функциональность утопической традиции в творчестве Ф.М. Достоевского ("Сон смешного человека").

  48. Проблема "отцов и детей" в "Подростке" Ф.М. Достоевского.

  49. Тема "маленького человека" в романе Ф.М. Достоевского "Бедные люди".

  50. Художественное и проблемно-тематическое своеобразие романов

Ф.М. Достоевского. Понятие полифонизма.

  1. Литературная позиция Чернышевского и ее резонанс в общественной жизни середины XIX в. Общая характеристика романа Н. Чернышевского "Что делать?"

  2. "Дубина народной войны" в романе Л.Н. Толстого "Война и мир".

  3. Философия истории в романе Л.Н. Толстого "Война и мир".

  4. Жанрово-тематическое своеобразие драматургии Л.Н. Толстого.

  5. Тема национально-освободительного движения в повести Л.Н. Толстого "Хаджи Мурат".

  6. "Диалектика души" в творчестве Л.Н. Толстого.

  7. "Война и мир" Л. Толстого как роман-эпопея.

  8. Пафос художественного утверждения и художественного отрицания в "Анне Карениной" и "Воскресении" Л. Толстого.

  9. Жанрово-тематическое и художественное своеобразие прозы А.П. Чехова.

  10. Новаторство Чехова-драматурга (роль лиризма, подтекста, повышение речевой инициативности персонажей, вещной детали и пр.) Анализ пьесы "Вишнёвый сад".

  11. Проблема периодизации русской литературы рубежа XIX-XX вв. как особенного периода в истории России. Борьба важнейших литературных направлений.

  12. Декадентство и символизм в русской литературе рубежа 2-х столетий (старшие и младшие символисты – общая характеристика).

  13. Программа русского акмеизма и творческие индивидуальности акмеистов.

  14. Понятие о литературном авангарде (эго- и кубо- футуризм).

  15. Творчество Валерия Брюсова. Анализ поэзии и прозы (1 стихотворение наизусть).

  16. А. Белый и его место в русском символизме.

  17. Творчество Д. Мережковского. Трилогия "Христос и Антихрист".

  18. Творчество Ф. Сологуба. Анализ романа "Мелкий Бес".

  19. Поэтический мир Н. Гумилева. Основные мотивы его творчества (1 стихотворение наизусть).

  20. Проблемно-тематическое своеобразие ранней лирики А. Ахматовой. (2 стихотворения наизусть).

  21. Образы и художественные решения в поэзии О. Мандельштама. (1 стихотворение наизусть).

  22. Дооктябрьское творчество Вл. Маяковского (лирика и сатира). (1 стихотворение наизусть).

  23. С. Есенин как один из представителей новокрестьянской поэзии. (1 стихотворение наизусть).

  24. Творчество В. Хлебникова: идеи, образы и художественные решения. (1 стихотворение наизусть).

  25. Особенности поэтической манеры М. Цветаевой. (1 стихотворение наизусть).

  26. Судьба реализма в творчестве Л. Андреева.

  27. Писательские индивидуальности, находящиеся вне группировок.

  28. Богоискательство и богоборчество в духовной жизни рубежа веков

(Д. Мережковский, В. Брюсов, Л. Андреев, М. Горький, В. Маяковский).

  1. Новокрестьянская поэзия рубежа веков как особое течение русского модернизма.

  2. Общая характеристика творчества А. Чехова рубежа веков.

  3. Художественный мир А. Блока. (1 стихотворение наизусть).

  4. Проблематика творчества И. Бунина.

  5. Новое качество реализма в творчестве А. Куприна (натуралистические и романтические тенденции).

  6. Формирование нового творческого метода в раннем творчестве М. Горького (проза и драматургия до 1917 г.)

  7. Неореализм в русской прозе 10-х гг. XXв. (Ремизов, Зайцев, Шмелев).

  8. Проблемно-тематическое своеобразие творчества В. Вересаева.

  9. Обновление критического реализма на рубеже веков. Новые черты позднего Толстого, Чехова, Короленко.

  10. В. Набоков – крупнейший представитель русской литературной эмиграции. Анализ одного произведения Набокова (по выбору).

  11. Проблематика и художественное своеобразие поэмы А. Блока "Двенадцать".

  12. Творчество М. Горького советского периода. Роман "Мать".

  13. Поэзия М. Цветаевой, ее новаторская сущность (после 1917 г.).

  14. Поэзия А. Ахматовой после 1917 г. "Поэма без героя" как вершина творчества поэта.

  15. Творчество И. Бунина после 1917 г. Любовь как счастье и испытание в сборнике рассказов "Темные аллеи".

  16. Крах наивных иллюзий на светлое будущее в романе А. Платонова "Чевенгур".

  17. Трансформация евангельской традиции в романе М.А. Булгакова "Мастер и Маргарита".

  18. Философско-нравственная проблематика романа М. Булгакова "Мастер и Маргарита".

  19. Литературные группировки 20-х годов ("Пролеткульт", "Леф", "РАПП", их программы).

  20. Русская литературная эмиграция. Споры об эмигрантской литературе.

  21. Основные черты тенденции литературного процесса после 1917 г. Три потока русской литературы послеоктябрьского периода: отрицание революции, принятие революции, внутренняя эмиграция.

  22. Роман Е. Замятина "Мы" как развитие жанра антиутопии в русской литературе 20-х годов.

  23. Сатирико-юмористические жанры 20-30-х гг. (И. Бабель, М. Зощенко, Н. Тэффи).

  24. Художественный мир Б. Пастернака. Утверждение общечеловеческих ценностей в романе Б. Пастернака "Доктор Живаго".

  25. Человек и революция в романе М. Шолохова "Тихий Дон".

  26. Документальная эпопея А. Солженицына "Архипелаг ГУЛАГ": проблематика, жанрово-композиционное построение, специфика роли автора.

  27. Послеоктябрьское творчество В. Маяковского.

  28. Возникновение деревенской прозы и ее идеалы (Распутин, Белов и др.)

  29. Тетралогия Ф. Абрамова "Пряслины": правдивое изображение проблем послевоенной деревни и абстрактность коммунистического идеала.

  30. Поэзия периода ВОВ (К. Симонов, А. Твардовский и др.).

  31. Творчество В. Шукшина. Трагедия "маленького человека" в "Калине красной".

  32. Творчество Л. Леонова. Анализ романа "Русский лес".

  33. Идейно-эстетический диапазон драматургии 60-80-х гг. (Арбузов, Розов и др.). анализ драмы Вампилова "Утиная охота".

  34. История возникновения и эволюция авторской песни: особенности ее как жанра.

  35. Партийное руководство художественным творчеством в годы советской власти и его трагические результаты.

  36. Основные мотивы творчества Б. Окуджавы.


1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича «Затверджую»

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202017
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-6326307
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича «затверджую»
move to 0-202016
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Географічний факультет
Кафедра соціальної географії та рекреаційного природокористуванння
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Для вступників з обмеженими фізичними можливостями на освітньо-кваліфікаційний рівень
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Проаналізуйте процес конституційної реформи в Україні та перспективи його розвитку
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту України Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича „затверджую”
Методи поліпшення завадостійкості радіоелектронних пристроїв на інтегральних мікросхемах
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи