Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» icon

Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі»




Скачати 182.39 Kb.
НазваОбов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі»
Дата10.06.2013
Розмір182.39 Kb.
ТипЗадача


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


Обов’язкове домашнє завдання

з дисципліни «Охорона праці у галузі»


Виконав: студент групи ІНм-21

Остапенко О.П.

Перевірив: Козій І.С.


Суми 2012

Зміст


Теоретична частина 3

1. Штрафні санкції органів державного нагляду за порушення вимог охорони праці 3

2. Захист користувача ПК від шуму і вібрації 5

3. Класифікація приміщень згідно з ПУЄ 5

Практична частина 7

Задача 1 7

Задача 2 8

Задача 3 9

Задача 4 9

Задача 5 9

Задача 6 11

Задача 7 12

Задача 8 12

Задача 9 13

Задача 10 13



^

Теоретична частина

1. Штрафні санкції органів державного нагляду за порушення вимог охорони праці



Згідно із Законом України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (розділ VIII) встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність — це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах:

- на працівників — від 4 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб — від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контроль і нагляд за дотриманням законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці, з безпеки проведення робіт здійснюють органи державного нагляду за охороною праці. Інспектори цього департаменту розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення. Невиконання законних вимог посадових осіб департаменту щодо усунення порушень законодавства про охорону праці або створення перешкод діяльності цих органів згідно із ст. 188 КУпАП тягне накладення штрафу на працівників у розмірі від 6 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від 30 до 100.

Законом України «Про охорону праці» та Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці встановлено відповідальність підприємств у вигляді штрафу за:

- порушення актів законодавства, правил, норм, інструкцій про охорону праці, які є обов’язковими для виконання ;

- невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Такі штрафи накладаються за підсумками комплексної перевірки стану охорони праці на підприємстві посадовими особами департаменту в таких розмірах:

- головою департаменту — до 2 % місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф;

- начальниками територіальних управлінь — до 1 %;

- начальниками інспекцій — до 0,5 %.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2 % місячного фонду зарплати.

Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, що сталися з його вини, а саме в разі:

- нещасного випадку, що не призвів до стійкої втрати працездатності працівника — у розмірі, визначеному з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової непрацездатності;

- нещасного випадку, що призвів до стійкої втрати працездатності та професійного захворювання — у розмірі, визначеному з розрахунку половини середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати ним професійної працездатності;

- смерті потерпілого — у розмірі дворічного заробітку потерпілого.

Якщо встановлено факт приховання нещасного випадку, власник сплачує штраф у 10-кратному розмірі.

За передачу замовникові у виробництво і застосування конструкторської, технологічної та проектної документації, яка не відповідає вимогам санітарних норм, розробник цієї документації сплачує штраф у розмірі 25 % вартості розробки.

Матеріальною відповідальністю передбачено відшкодування збитків, заподіяних підприємствами працівникам (або членам їх сімей), які постраждали від нещасного випадку чи профзахворювання.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена ст. 172, 173, 271, Кримінального кодексу України.

Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого, - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.


^

2. Захист користувача ПК від шуму і вібрації



Шум, що створюється роботою ПК в приміщеннях, умовно можливо віднести до постійного. Шум погіршує умови праці здійснюючи шкідливу дію на організм людини. Працюючі в умовах тривалої шумової дії випробовують дратівливість, головні болі, запаморочення, зниження пам'яті, підвищену стомлюваність, пониження апетиту, болі у вухах і т.д. Такі порушення в роботі ряду органів і систем організму людини можуть викликати негативні зміни в емоційному стані людини аж до стресових ситуацій. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуються фізіологічні функції, з'являється стомленість у зв'язку з підвищеними енергетичними витратами і нервово-психічною напругою, погіршується мовна комутація. Все це знижує працездатність людини і її продуктивність, якість і безпеку праці. Тривала дія інтенсивного шуму (вище 80 дБ) на слух людини приводить до його часткової, або повної втрати.

Шум і вібрації, що перевищують межі гучності і частоти звукових коливань, являють собою професійну шкідливість.

Інтенсивний шумовий вплив на організм людини несприятливо впливає на перебіг нервових процесів, сприяє розвитку втоми, змін у серцево-судинній системі і появі шумовий патології, серед різноманітних проявів якої провідною клінічною ознакою є повільно прогресуюче зниження слуху по типу кохлеарного невриту.

За характером спектра шуми поділяються на широкосмугові і тональні. За часовими характеристиками шуми поділяються на постійні та непостійні. У свою чергу непостійні шуми підрозділяються на коливні у часі, переривчасті та імпульсні.

Основні заходи по боротьбі з шумом - це технічні заходи, які проводяться за трьома головними напрямами:

- усунення причин виникнення шуму або зниження його в джерелі;

- ослаблення шуму на шляхах передачі;

- безпосередній захист працюючих.

Приміщення з комп'ютерною технікою рекомендується обладнувати ПЕОМ, корегований рівень звукової потужності яких не перевищує 45 дБА.

Для зниження шуму в приміщеннях, обладнаних обчислювальною технікою, використовується метод звукопоглинання, заснований на переході енергії звукових коливань частинок повітря в теплоту на тертя в порах звукопоглинального матеріалу. Звукопоглинальні пристрої бувають простими, пористо-волокнистими, з екраном, мембранні, шаруваті, резонансні і об'ємні. Ефективність застосування різних звукопоглинальних пристроїв визначається в результаті акустичного розрахунку. Акустична обробка обов'язково повинна застосовуватися в машинних залах обчислювальних центрів. Важливе значення має і усунення шуму безпосередньо в джерелі шуму.

До способів боротьби з вібрацією відносяться зниження вібрації в джерелі, вібропогашення, віброізоляція, вібродемпфірування, застосування індивідуальних засобів захисту.


^

3. Класифікація приміщень згідно з ПУЄ



Згідно з Правилами улаштування електроустановок (ПУЕ) усі приміщення поділяються на сухі, вологі, особливо сирі, жаркі, запилені, з хімічно активним середовищем, пожежо- й вибухонебезпечними речовинами.

Правила класифікують дві групи приміщень, у яких від електричних джерел запалювання можуть виникати загоряння, пожежі й вибухи. Це — пожежонебезпечні й вибухобезпечні. До окремої групи відносяться зовнішні установки з пожежо- й вибухонебезпечними речовинами.

Пожежонебезпечними приміщеннями вважаються такі, у яких обертаються або зберігаються тверді горючі речовини й рідини.

За ступенем пожежної небезпеки згідно з ПУЕ вказані приміщення поділяються на класи: П-І, П-ІІ, П-ІІа і П-ІІІ.

Клас П-І — це приміщення, де є горючі рідини з температурою спалаху парів понад 61оС (склади мастил, просочування деревини і ін.).

Клас П-ІІ — це приміщення, у яких при технологічному процесі виділяється горючий пил або волокна в аерозольному стані і небезпека обмежується пожежею без вибуху (деревообробні цехи і ін.).

Клас П-ІІа — це приміщення, де горючі речовини знаходяться у твердому або волокнистому стані без виділення пилу й волокон (тканини, папір, деревина і ін.).

Клас П-ІІІ — зовнішні установки й сховища горючих рідин (з tс>61оС) і твердих горючих матеріалів (відкриті склади мінеральних мастил, торфу, вугілля і т.ін.).

Вибухонебезпечне середовище - об'єм, у якому середовище внаслідок природних або виробничих чинників може стати вибухонебезпечним.

Вибухонебезпечна зона - простір у приміщенні або навколо зовнішньої установки, у якому присутнє вибухонебезпечне середовище бо воно може утворюватися внаслідок природних чи виробничих чинників у такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.

Газо- пароповітряні вибухонебезпечні середовища утворюють вибухонебезпечні зони класів 0, 1, 2, а пилоповітряні - вибухонебезпечні зони класів 20, 21, 22.

Вибухонебезпечна зона класу 0 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище присутнє постійно або протягом тривалого часу.


Вибухонебезпечна зона класу 1 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище може утворитися під час нормальної роботи, (коли установка працює відповідно до своїх розрахункових параметрів).

Вибухонебезпечна зона класу 2 - простір, у якому вибухонебезпечне середовище за нормальних умов експлуатації відсутнє, а якщо воно виникає, то рідко і триває недовго. У цих випадках можливі аварії катастрофічних розмірів (розрив трубопроводів високого тиску або резервуарів значної місткості).

Частоту виникнення і тривалість вибухонебезпечного газо- пароповітряного середовища визначають за правилами (нормами) відповідних галузей промисловості.

Вибухонебезпечна зона класу 20 - простір, у якому під час нормальної експлуатації вибухонебезпечний пил у вигляді хмари присутній постійно або часто в кількості, достатній для утворення небезпечної концентрації суміші з повітрям. Звичайно це має місце всередині обладнання, де пил може формувати вибухонебезпечні суміші часто і на тривалий термін.

Вибухонебезпечна зона класу 21 - простір, у якому під час нормальної експлуатації ймовірна поява пилу у вигляді хмари в кількості, достатній для утворення суміші з повітрям вибухонебезпечної концентрації.

Вибухонебезпечна зона класу 22 - простір, у якому вибухонебезпечний пил у завислому стані може з'являтися не часто й існувати недовго або в якому шари вибухонебезпечного пилу можуть існувати й утворювати вибухонебезпечні суміші в разі аварії.

Ця зона може включати простір поблизу обладнання, що утримує пил, який може вивільнятися шляхом витоку і формувати пилові утворення.

Класи й розміри вибухонебезпечних зон для зовнішніх вибухонебезпечних установок повинні прийматися відповідно до норм технологічного проектування та особливостей технологічних процесів і затверджуватися в установленому порядку згідно з чиним законодавством.

За відсутності обмежень у відомчих нормативних документах для зовнішніх установок допускається приймати вибухонебезпечну зону класу 2 в межах до:

- 0,5 м по горизонталі і вертикалі від закритих віконних і дверних прорізів;

- З м по горизонталі і вертикалі від закритих технологічних апаратів, заповнених горючими газами та ЛЗР;

- 5 м по горизонталі і вертикалі від пристрою для викиду із запобіжних і дихальних клапанів ємностей і технологічних апаратів з горючими газами або ЛЗР;

- 20 м по горизонталі і вертикалі від місця відкритого зливу і наливу для естакад з відкритим зливом і наливом ЛЗР.

Біля зовнішніх установок, які виділяють в атмосферу горючі гази, пару ЛЗР під час нормальної роботи, має місце обмежена вибухонебезпечна зона класу 1 (наприклад, біля нафтових свердловин, клапанів, місць відкритого зливу і наливу ЛЗР). За відсутності даних у відомчих нормативних документах зону класу 1 допускається приймати в межах не більше 1 м від місця викиду газів, пари ЛЗР.

За межами вибухонебезпечної зони класу 1 буде, як правило, присутня вибухонебезпечна зона класу 2.

Зони біля трубопроводів горючих газів, ЛЗР не є вибухонебезпечними за винятком зон класу 2 в межах до 3 м по горизонталі і вертикалі від запірної арматури і фланцевих з'єднань трубопроводів.

У всіх випадках стіни і перегородки між приміщеннями повинні бути пило-газонепроникними, а двері - протипожежними і такими, що відчиняються в бік менш небезпечної зони та самі зачиняються.


^

Практична частина

Задача 1



У момент часу t=0 концентрація шкідливих речовин у повітрі виробничого приміщення об’ємом V0, м3, дорівнює g0, мг/м3. У цей момент у приміщенні починає діяти джерело виділення шкідливих речовин постійної продуктивності М, мг/год.

Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно включити вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше N годин


Вихідні дані

Варіант

5

Об’єм приміщення V, м3

600

Продуктивність джерела виділень М, мг/год

66

Шкідлива речовина

Сірчана кислота

Початкова концентрація g0, мг/м3

0,11

Час, що залишився до кінця зміни, N, год

6

Фактичну концентрацію, мг/м , знайдемо за формулою



(мг/м3)

Порівняємо фактичне значення концентрації шкідливих речовин в робочому приміщенні, з гранично допустимою концентрацією(ГДК) цієї речовини. Для сірчаної кислоти ГДК складає 1 мг/м3, тобто в приміщенні можна використовувати природний повітрообмін.

Задача 2



На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено N, шт. однакових джерел шуму з рівнем P, дБА кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні. Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо в приміщенні демонтують М, шт. джерел шуму і додатково встановлять L джерел шуму з рівнем D, дБА.


Вихідні дані

Варіант

5

Кількість встановлених джерел N, шт.

12

Їх звуковий рівень P, дБА

65

Кількість демонтованих джерел М, шт.

2

Кількість додаткових джерел L, шт.

1

Їх звуковий рівень D, дБА

90


Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА розрахуємо за формулою:



(дБА)


Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або однакових джерел), дБА, розрахуємо за формулою:



(дБА)

(дБА)

Якщо в приміщенні демонтувати джерела шуму та встановити додаткові, то сумарний рівень шуму збільшиться на = 14,35 дБА.

Задача 3



Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки – l, м, сила світла в напрямку розрахункової точки – J, кандел, кут падіння світлового променя – 0. Коефіцієнт запасу Кз



Вихідні дані

Варіант

5

Відстань від лампи до розрахункової точки l, м

0,55

Сила світла J, Кд

485

Кут падіння світлового променя 0

40

Коефіцієнт запасу Кз

1,7


Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, розрахуємо за формулою:


(лк)

Задача 4



Аналіз запилення повітряного середовища дільниці хімічного комбінату дав такі результати: при проходженні через фільтр Q, м3/год, запиленого повітря на фільтрі за К хвилин аспірації нагромадилося n міліграм пилу. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.


Вихідні дані

Варіант

5

Швидкість відбору проби Q, м3/год

0,47

Час відбору проби К, хв.

14

Кількість накопиченого пилу n, мг

1,5

Вид пилу

Магнезит



Фактичну концентрацію пилу, мг/м3 , визначимо за формулою:


(мг/м3)

Порівнявши фактичне значення концентрації магнезиту з ГДК (10 мг/м3), можемо зробити висновок, що можливість роботи в приміщенні без використання механічної вентиляції неможлива.

Задача 5



У виробничому приміщенні планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін – Sстін, площа стелі - Sстелі, площа підлоги – Sпідл. Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання – 0,9.

Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні підрозділів зазначеного призначення.


Вихідні дані

Варіант

5

Площа стін Sстін, м2

300

Площа стелі Sстелі, м2

280

Площа підлоги Sпідл, м2

280

Призначення приміщення

Обчислювальний центр


Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, визначимо за формулою:


,

де В12 - сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку:

,

де А - еквівалентна площа звукопоглинання:


2)


Стала приміщення до облицювання складає:


2)


Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання визначимо як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:








2)


(дБ)


Таким чином після використання звукопоглинаючого облицювання отримали зниження шуму на 12,04 дБА.

Задача 6



На підприємстві середня кількість працівників у цьому році склала М чоловік. За цей же період сталося N випадків виробничого травматизму, у тому числі К випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність склала D робочих днів, зокрема 2 потерпілих, що одержали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року.

Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму.


Вихідні дані

Варіант

5

Середня кількість працівників у даному році М, чол.

590

Сталося випадків Nвип.

17

Кількість випадків, що не пов’язані з виробництвом Квип.

5

Втрата робочого часу Dднів

100


Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою:





Так як, за умовою К=5 випадків виробничого травматизму не пов'язано з виробництвом та 2 потерпілих продовжували перебувати на лікарняному в січні місяці наступного року після звітного отримаємо:








Коефіцієнт тяжкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:





Отже, коефіцієнт частоти виробничого травматизму складає 17 випадків на 1000 працюючих, а коефіцієнт тяжкості травматизму складає 10 днів/випадок.


Задача 7



Визначити необхідну кількість світильників загального призначення для створення в приміщенні розміром LC м нормованого освітлення Е, лк. Світловий потік газорозрядної лампи дорівнює F, лм, коефіцієнт запасу – К, коефіцієнт нерівномірності освітлення 1,15, коефіцієнт використання світлового потоку – . Система освітлення комбінована.


Вихідні

дані

Варіант

5

Розмір приміщення LC, м

1248

Норма освітлення Е, лк

1500

Світловий потік лампи F, лм

1960

Коеф. використ. світлового потоку 

0,7



Визначити необхідну кількість світильників загального призначення можна із основної розрахункової формули для визначення світлового потоку:


шт.

Задача 8



Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром ab та висотою С, якщо в ній перебуває N студентів, кожен з яких видихає М г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО2 дорівнює 1,5 г/м3. Концентрація СО2 в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м3.


Вихідні дані

Варіант

5

Розміри аудиторії ab, м

105

Висота аудиторії С, м

3,8

Кількість студентів N

26

Кількість СО2 від дихання людини М, г/год

33


Кратність повітрообміну визначається за формулою:





Необхідний повітрообмін, м3/год можна визначити за формулою:





Кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год:


г/год


м3/год





Задача 9



Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під час роботи компресора з рівнем звукової потужності N, дБ, що встановлений на території підприємства на відстані L, м, від житлового будинку. Фактор спрямованості звучання компресора – Ф, допустимий рівень звукового тиску в житлових приміщеннях складає 40 дБА


Вихідні дані

Варіант

5

Рівень звукової потужності компресора N, дБ

102

Відстань від джерела шуму до будинку L, м

100

Фактор спрямованості Ф

2,1


Для умов відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБ, можна визначити за формулою акустичного розрахунку:





м2


дБА


дБА


Отже рівень звукового тиску під час роботи компресора необхідно знизити на 11,24 дБА.

Задача 10



Визначити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при боковому двобічному освітленні в реконструйованому приміщенні (розмір приміщення за планом ab) при вихідних даних: площа віконних прорізів складає 25% від площі підлоги, загальний коефіцієнт світлопроникності – 0; коефіцієнт врахування відбитого світла – z1; коефіцієнт затемнення вікон будівлями, що стоять навпроти – К; коефіцієнт запасу – Кз; світлова характеристика вікон – в


Вихідні дані

Варіант

5

Розміри приміщення ab, м

105

Коеф. світлопроникності 0

0,5

Коеф. урахування відбитого світла r1

7,2

Коеф. затемнення К

1,6

Коеф. запасу Кз

1,45

Світлова характеристика вікон в

20


Фактичне значення коефіцієнту природного освітлення можна знайти за формулою:





2)


2)


%


Отже фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при боковому двобічному освітленні становить 1,94 %

Схожі:

Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки та завдання до контрольних робіт з дисципліни «Охорона праці в галузі»
Охорона праці в галузі” на основі раніше отриманих знань повинна передбачати вивчення питань охорони праці стосовно конкретної галузі...
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» iconРегламент модульно-рейтингового контролю І оцінювання з навчальної дисципліни
Структура навчальної дисципліни: загальний обсяг 72 год./2,0 кред.; Лк. 10 год./5; пр. – 10 год./5; обов’язкове домашнє завдання;...
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» iconРегламент модульно-рейтингового контролю І оцінювання з навчальної дисципліни
Структура навчальної дисципліни: загальний обсяг 126 год./3,5 кред.; Лк. 20 год./10; пр. – 20 год./10; обов’язкове домашнє завдання;...
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» iconОбов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Програмування мовою VisualC++»
Окрім цього, мають бути три вікна відповідно для введення в них значеньamin, ах, аmах. При введенні цих даних і подальшому натисненні...
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» iconРегламент
Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента 120. До підсумкового заняття студент повинен виконати обов’язкове...
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» iconДо практичних занять з дисципліни “охорона праці в галузі”
В. Е. Методичні вказівки до проведення практичних занять з дисципліни “Охорона праці в галузі” (для студентів 5 курсу заочної форми...
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» icon1 Вступ Місце І значення навчальної дисципліни «Охорона праці в галузі»
Дисципліна «Охорона праці в галузі» базується на вивчених та попередніх курсах, загальних питаннях безпеки людини в умовах її життя...
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» iconМетодичні рекомендації з самостійної роботи з дисципліни «Охорона праці в галузі» розроблена відповідно до вимог освітньо-професійної характеристики (опх)
Методичні рекомендації з самостійної роботи з дисципліни «Охорона праці в галузі» розроблена відповідно до вимог освітньо-професійної...
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Охорона праці в галузі”
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Охорона праці в галузі” (для студентів 4 курсів усіх форм навчання спеціальності...
Обов’язкове домашнє завдання з дисципліни «Охорона праці у галузі» iconМ. П. В. Е. Абракітов, С. О. Обухов конспект лекцій з дисципліни „охоронА праці в галузі та цивільна оборона”
В. Е. Абракітов. Охорона праці в галузі та цивільна оборона: Конспект лекцій для студентів 5 курсу спеціальності – 070801, 070801...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи