Скачати 0.77 Mb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИСУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТМЕДИЧНИЙ ІНСТИТУТкафедра інфекційних хвороб І епідеміології
РОБОЧА ПРОГРАМАз інфекційних хвороб для магістрів медицини випускників вищих медичних закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації зі спеціальності “ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ” ^ освітнього рівня - повна вища освіта кваліфікації 2221.2 Лікар [лікар-інтерн (код КП – 3229)]
Погоджено: в.о. декана ФПМО М.Д. Чемич заступник директора медичного інституту з науково-методичної роботи В.І. Бумейстер начальник навчально-методичного відділу СумДУ В.Л. Коротченко СУМИ – 2006 1 Цілі та задачі дисципліни. Її місце в навчальному плані та роль у підготовці спеціаліста ^ Метою магістратури є спеціалізація лікарів з інфекційних хвороб, їх практична підготовка та підвищення професійного рівня до самостійної лікарської діяльності в інфекційних відділеннях лікарень і кабінетах інфекційних захворювань поліклінік, набуття навиків самостійної наукової роботи. Це форма післядипломної підготовки лікаря, після закінчення якої вони отримують звання лікаря-інфекціоніста та магістра. ^ По закінченню магістратури з інфекційних хвороб лікар повинен знати:
По закінченню магістратури лікар-інтерн повинен вміти: - провести цілеспрямоване клінічне обстеження хворого;
^ 01. Організація інфекційної служби.
^ 02.01. Поняття про інфекцію, інфекційний процес, інфекційну хворобу. Закономірності розвитку інфекційного процесу. 02.02. Імунологія інфекційного процесу. Особливості імунної відповіді при різних інфекціях. 02.03. Еволюція інфекційних хвороб та структура інфекційних захворювань в теперішній час. 02.04. Уявлення про епідемічний процес, його особливості та ланки, порядок проведення профілактичних щеплень. 02.05. Поточна та заключна дезінфекція. 02.06. Хвороби, на які поширюються “Міжнародні медико-санітарні правила” (особливо небезпечні, карантинні, конвенційні інфекційні хвороби). 02.07. “Хвороби мандрівників”. 02.08. Принципи діагностики інфекційних хвороб. 02.09. Принципи лікування інфекційних хвороб. Ускладнення при лікуванні інфекційних хворих; медикаментозна хвороба. ^ 03.01. Типи гарячок. 03.02. Екзантеми та енантеми. 03.03. Семіотика інфекційних хвороб. Основні клінічні синдроми – інтоксикаційний, гепатолієнальний, гострих та хронічних дисфункцій кишечнику, респіраторний, менінгеальний, судомний, артралгічний, лімфаденопатії. 03.04. Синдром гарячки невідомого походження. 03.05. Синдром лімфаденопатії невідомого походження. 04. Інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передачі ("кишкові" інфекції). 04.01. Черевний тиф та паратифи А і В. 04.02. Сальмонельози. 04.03. Шигельози. 04.04. Харчові токсикоінфекції. Кишкові інфекції, викликані умовно-патогеними мікроорганізмами. 04.05. Ботулізм. 04.06. Ешерихіози. 04.07. Єрсиніоз кишковий та псевдотуберкульоз. 04.08. Кампілобактеріоз. 04.09. Вірусні діареї. Ротавірусна хвороба. 04.10. Ентеровірусні захворювання. 04.11. Поліомієліт. 04.12. Протозойні інвазії кишечнику. 04.12. 01. Амебіаз. 04.12.02. Лямбліоз. 04.12.03. Балантидіаз. 04.12.04. Трихомоніаз. 04.13.Гельмінтози. 04.13.01 Нематодози: аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, анкілостомоз. 04.13.02. Цестодози: теніоз, цистицеркоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, гіменолепідоз, ехінококоз. 04.13.03. Трематодози: опісторхоз, фасциольоз. 04.13.04. Найважливіші тропічні гельмінтози: філяріози, шистосомози. ^ 05.01. Анатомо-фізіологічні особливості печінки і жовчних шляхів. Характер жовтяниць та їх патогенез ( печінкова, надпечінкова, підпечінкова). 05.02. Інфекції, що можуть спричинювати позапечінкові жовтяниці. 05.03. Етіологія печінкових жовтяниць – інфекційна і неінфекційна (вірусні, бактеріальні, протозойні, токсичні, алергічні, аутоімунні). 05.04. Вірусні гепатити А, В, С, D, E, F, G, TTV, SEN. Роль інших вірусів у розвитку гепатитів (віруси герпеса простого та оперізуючого, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, ентеровіруси, аденовіруси, флавовіруси та ін.). Етіологія, епідеміологія, патогенез; клініка, критерії тяжкості, ускладнення. Лабораторна діагностика: основні маркери та їх правильна оцінка. Наслідки вірусних гепатитів. 05.05. Холестатичні форми вірусних гепатитів та їх диференційна діагностика з печінковими холестазами іншої етіології та підпечінковими холестазами. 05.06. Диференційна діагностика вірусних гепатитів між собою, з інфекційними та неінфекційними печінковими жовтяницями, з надпечінковими та підпечінковими жовтяницями. 05.07. Ускладнення вірусних гепатитів. Фульмінантна печінкова енцефалопатія (патогенез, клініка, лікування). Панкреатити, холецистити, дискінезії жовчних шляхів та ін. 05.08. Хронічні вірусні гепатити та цироз печінки; зв’язок вірусних гепатитів з гепатокарциномою. 05.09. Принципи лікування гострих та хронічних вірусних гепатитів. 05.10. Особливості перебігу вірусних гепатитів у різних категорій хворих: вагітних, ВІЛ-інфікованих, споживачів ін’єкційних наркотиків. 05.11. Профілактика вірусних гепатитів. 05.12. Організація диспансерного нагляду та лікувально-трудова експертиза хворих на вірусні гепатити.
("крапельні" інфекції). 06.01. Гострі респіраторні вірусні інфекції. 06.01.01. Грип. Віруси грипу, здатні спричиняти захворювання людини ("пташиний грип"). 06.01.02. Парагрип. 06.01.03. Аденовірусні інфекції. 06.01.04. Риновірусні інфекції. 06.01.05. Реовірусні інфекції. 06.01.06. Коронавірусні інфекції. SARS. 06.01.07. Респіраторно-синцитіальні інфекції. 06.02 Коклюш. Паракоклюш. 06.03. Менінгококова інфекція. 06.04. Дифтерія. 06.05. Ангіни. 06.06. Кір. 06.07. Краснуха. 06.08. Паротит епідемічний. 06.09. Скарлатина. 06.10. Особливості перебігу "дитячих" інфекцій у дорослих. 06.11. Легіонельоз. 06.12. Респіраторні хламідіози (орнітоз, пневмохламідіоз). 06.13. Респіраторні мікоплазмози. 06.14. Пневмококова інфекція та інфекція, спричинена гемофільною паличкою. ^ 07.01. Малярія. 07.02. Рикетсіози. 07.02. Епідемічний висипний тиф та хвороба Бріла. 07.02.01. Ендемічний (щурячий, блошиний) висипний тиф. 07.02.02. Ку-гарячка. 07.02.03. Волинська гарячка. 07.02.04. Кліщовий пароксизмальний рикетсіоз. 07.02.05. Марсельська гарячка. 07.02.06. Везикульозний рикетсіоз. 07.02.07. Північно-азіатський кліщовий рикетсіоз. 07.02.08. Гарячка Цуцугамуші. 07.03. Бореліози. 07.03.01. Системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма). 07.03.02. Епідемічний поворотний тиф. 07.03.03. Ендемічний поворотний тиф. 07.04. Лейшманіози. 07.05. Трипаносомози. 07.06. Геморагічні гарячки. 07.06.01. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом (ГЛНС). 07.06.02.Кримська гарячка. 07.06.03. Омська гарячка. 07.06.04. Гарячка Денге. 07.07. Інші арбовірусні хвороби. Флеботомна гарячка. 07.08. Вірусні енцефаліти. 07.08.01. Кліщовий енцефаліт. Комариний енцефаліт. 07.08.02. Епідемічний летаргічний енцефаліт (Економо). 07.08.03. Інші вірусні енцефаліти. ^ 08.01. Невідкладні заходи при виявленні хворого з підозрою на особливо небезпечну інфекцію. Захисні заходи. Екстрена профілактика. Заключна дезінфекція. 08.02. Чума. 08.03. Холера. Холероподібні захворювання, що викликані вібріонами НЕ О1 групи. 08.04. Натуральна віспа. Мавпяча віспа. 08.05. Особливо небезпечні геморагічні гарячки (жовта, Ебола, Марбург, Ласса). 09. Інфекційні хвороби з рановим та інокуляційним механізмом передачі 09.01. Правець. 09.02. Сказ. 09.03. Бешиха. Еризипелоїд. 09.04. Доброякісний лімфоретикульоз (феліноз) та інші бартонельози. 09.05. Содоку. 09.06. Сап. Меліоїдоз Ящур. 10.ВІЛ-інфекція 10.01. Загальні питання ВІЛ-інфекції: етіологія та епідеміологія. Особливості епідеміології ВІЛ-інфекції в Україні. 10.02. Патогенез та імунопатогенез ВІЛ-інфекції. 10.03. Стадійність розвитку ВІЛ-інфекції та критерії визначення стадій. Гострий ретровірусний синдром. Клінічні класифікації ВІЛ-інфекції. 10.04. Клінічна та лабораторна діагностика ВІЛ-інфекції. 10.05. СНІД-асоційовані (опортуністичні) інфекції та новоутворення. Основні клінічні синдроми. Діагностика, лікування, профілактика. 10.06. Організація медичної допомоги ВІЛ-інфікованим. Клінічні протоколи лікування ВІЛ інфекції. Високоактивна антиретровірусна терапія (ВААРТ). 10.07. Профілактика ВІЛ-інфекції. Основи законодавства з питань ВІЛ/СНІДу в Україні. Біоетичні та юридичні проблеми ВІЛ-інфекції. ^ 11.01. Етіологічні чинники та патогенез вторинних імунодефіцитних станів. 11.02. Особливості клінічного перебігу інфекційних хвороб у хворих з вторинними імунодефіцитами. 11.03. Імунокорекція. Роль імунокорекції в лікуванні інфекційних захворювань. 12. Інфекції з множинним механізмом передачі. 12.01. Токсоплазмоз. 12.02. Туляремія. 12.03. Бруцельоз. 12.04. Лістеріоз. 12.05. Сибірка. 12.06. Лептоспірози. 12.07. Герпесвірусні інфекції. 12.07.01. Захворювання, викликані вірусами простого герпесу (HSV-1/2). 12.07.02. Вітряна віспа та оперізуючий герпес (VZV-інфекція). 12.07.03. Захворювання, спричинені вірусом Епштейна-Барр (EBV-інфекція). Інфекційний мононуклеоз. 12.07.04. Цитомегаловірусна інфекція (CMV). 12.07.05. Захворювання, що спричинені герпесвірусами людини 6-го, 7-го та 8-го типів (HHV-6,7,8). 13. Сепсис. 13.01. Етіологія, патогенез та імунопатогенез сепсису. 13.02. Клініка, діагностика, лікування, профілактика. 13.03. Поняття про хронічний сепсис. ^ 14.01. Організація відділень (палат) інтенсивної терапії в інфекційних стаціонарах для лікування хворих з невідкладними станами. 14.02. Гостра циркуляторна недостатність. 14.02. Дегідратаційний шок. 14.02. Інфекційно-токсичний шок. 14.02. Анафілактичний шок. 14.03. Гостра недостатність дихання. 14.03.01. Порушення трахеобронхеальної прохідності. 14.03.02. Набряк легенів. 14.03.03. Нейропаралітичне порушення дихання. 14.04. Церебральна гіпертензія. 14.04. Набряк і набухання мозку. 14.04. Коматозні стани. 14.04. Інтенсивна терапія судомного синдрому. 14.05. Гостра печінкова недостатність. 14.06. Гостра ниркова недостатність. 14.07. Геморагічний синдром (ДВЗ-синдром). ^ 15.01. Повільні інфекції. Загальні поняття про пріонові інфекції. Куру. Скрепі. Коров’ячий сказ. 15.02. Новий варіант хвороби Крейцфельдта-Якоба. ^ Навчальний план Тривалість навчання - 17 місяців (очний цикл - 2028 годин; заочний цикл – 624 години).
^ Курс лекцій викладає завідувач кафедри і доценти. В лекціях висвітлюються питання етіології, епідеміології, клінічних проявів, диференціального діагнозу, сучасних методів діагностики та лікування окремих інфекційних захворювань та невідкладних станів, що можливі у хворого на інфекційне захворювання. |