Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків icon

Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків




Скачати 264.19 Kb.
НазваМетодичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків
Дата23.11.2012
Розмір264.19 Kb.
ТипМетодичні вказівки

Практичне заняття 5

Тема: ВИЗНАЧЕННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ ЗБИТКІВ ВІД ЗАБРУДНЕННЯ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

  1. Питання для обговорення


1. Збитки від забруднення довкілля, їх види та методи нарахування.

  1. Економічні збитки від забруднення атмосфери. Методи їх розрахунків при різних параметрах забруднення.

  2. Економічні збитки від забруднення гідросфери та методи їх розрахунку в регіонах з різним рівнем водозабезпечення.

  3. Економічні збитки від забруднення ґрунтів та методи їхнього розрахунку. Специфіка нарахування економічних збитків при вилученні сільськогосподарських угідь під відходи.
^

2. Практичні завдання


1. Визначити економічні збитки, заподіяні внаслідок розповсюдження пилу підприємства.

Вихідні дані для розрахунку наведені в додатку Д.

Для розрахунку збитків використовувати дані про забруднювачів:

  • варіанти 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15 – пил залізорудних комбінатів розноситься над ріллею центрально-чорноземних регіонів;

  • варіанти 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14 – пил цементних заводів розноситься над пасовищами і сінокосами (табл. 4.2. – 4.3).
^

3. Методичні вказівки до виконання завдань


Економічні збитки – це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків.

У практиці управління і планування процесом природокористування розрізняють п’ять видів економічних збитків: фактичні, можливі, відведені, ліквідовані, потенційні. Для їх визначення користуються емпіричним методом. Емпірична (спрощена) методика дозволяє встановити лише приблизні масштаби економічних збитків і ефективності заходів щодо запобігання або ліквідації збитків від забруднення.

При цьому оцінка економічного збитку, заподіяного річними викидами забруднюючих речовин в природне середовище (атмосферне та водне) від окремих стаціонарних джерел забруднення, визначається за формулою:

  1. для водних об'єктів:

; (1)

  1. для атмосфери:

, (2)

де mi – фактичний обсяг (маса) викиду забруднюючої речовини;

ai – відносна агресивність (рівень небезпечності для живого) і-ї забруднюючої речовини (табл. 1 – 2);

γ – вартісна оцінка збитку від одиниці викиду шкідливих речовин (коефіцієнт переведення обсягів забруднення у грошові одиниці);

σ – коефіцієнт, що враховує регіональні особливості території зони активного забруднення (табл. 3 – 4);

f – коефіцієнт, що враховує характер розсіювання забруднюючої речовини у атмосфері та визначається на підставі інженерно-технічних розрахунків:

  • для газоподібних домішок та дрібнодисперсних часток (пил та аерозолі) з дуже малою швидкістю осідання (менше 1 см/с) вважається, що:

, (3)

де h – геометрична висота устя джерела по відношенню до середнього рівня зони активного забруднення, м;

φ – поправка на підйом факела викидів в атмосферу, що розраховується за формулою:

, (4)

де ΔТ – середньорічне значення різниці температур в усті джерела (труби) та навколишньому середовищі, 0С;

u – середньорічне значення швидкості вітру на рівні флюгера, м/с. У випадках, коли його значення невідоме, вважається, що u = 3;


  • для часток пилу та аерозолів, що осідають зі швидкістю від 1 до 20 см/с, вважається, що:

; (5)

  • для часток, які осідають зі швидкістю більше 20 см/с, вважається, що незалежно від значення h, φ, ΔТ та
    u: f = f3 = 10.
^ Таблиця 1

Значення величини Аі для деяких речовин, умов. т/т

Речовина

Аі

Окис вуглеводу

1

Сірчаний ангідрид

22

Сірководень

54,8

Сірчана кислота

49

Окиси азоту

41,1

Аміак

10,4

Ацетон

2,22

Метил меркаптан

2890

Фенол

310
^
Продовження табл. 1

Речовина

Аі

Ацетальдегід

41,6

3,4 – бензопирен

12,6 · 105

Ціаністий водень

282

Пари газоподібних з’єднань фтору

980

Хлор молекулярний

89,4

Окиси алюмінію

33,8

Двоокис кремнію

83,2

Сажа без домішок (пил без врахування домішок)

41,5

Окиси натрію, магнію, калію, заліза, стронцію, вольфраму, вісмуту

15,1

Дров’яний пил

19,6

П’ятиокис ванадію

1225

Марганець та його окиси

7070

Нікель та його окиси

5475

Окис цинку

245

Окис миш’яку

1581

Неорганічні з’єднання ртуті

22400

Неорганічні з’єднання свинцю

22400
Таблиця 2

^ Значення Аі для деяких видів пилу, умов. т/т

Вид пилу

Аі

Зола вугілля

70

Коксівний пил та агломераційний пил, що викидається підприємствами чорної металургії

100

Кам’яновугільний пил

40

Цементний пил

45

Пил тальку

35

Пил гіпсу, вапна

25

Пил слюди

70
Таблиця 3

^ Значення показника, який враховує регіональні особливості
території активного забруднення


^ Тип території

σj

Курорти, санаторії, заповідники, заказники

10

Приміські зони відпочинку, садові та дачні кооперативи і товариства

8

Населені місця із щільністю населення п чол./га

0,1 (чол./га) · п

Центральна частина міст з населенням понад 300 тис. чол.

8

Території промислових підприємств (з врахуванням захисних зон промислових вузлів)

4

Ліси

Група 1

0,2

Група 2

0,1

Група 3

0,025

Сільськогосподарські землі

Рілля в Південній зоні

0,25

Рілля ЦЧР

0,15

Сади, виноградники *

0,5

Пасовища, сінокоси *

0,05

*Для пасовищ, садів, виноградників та сінокосів, що зрошуються, вказані значення необхідно помножити на 2.

^ Таблиця 4

Значення показника відносної небезпечності забруднення
водогосподарських ділянок



ділянки


Басейни
рік


^ Адміністративний склад

σj

1

Дністер, устя

Львівська (південь), Івано-Франківська (без південної частини), Тернопільська (південь та центр), Чернівецька (північ), Вінницька (південно-західна частина),
Хмельницька (південь) області

1,84

2

Дніпро

Рівненська, Волинська, Хмельницька (північ), Житомирська, Чернігівська (без півдня), Київська (північ), Тернопільська (північ), Сумська (північ) області

1,75

3

Дніпро, Каховський гідровузол

Київська (південний схід), Черкаська (північ та схід),
Полтавська, Сумська (південь), Харківська (захід),
Дніпропетровська (без західної частини), Запорізька (північ), Херсонська (північ), Донецька (захід) області

2,33

4

Дніпро

Херсонська (захід), Дніпропетровська (захід) області

0,99

5

Сіверський Донець, устя

Харківська (схід та центр), Луганська, Донецька (північ) області

3,79


Якщо вихідними даними забруднення атмосфери є концентрація шкідливих речовин, то обсяг економічних збитків (За) визначається за формулою:

За =∑ Зз.н. · R + ∑Зк.г · R + ∑Зс.г · S + ∑Зпр · Ф, (4.6)

де Зз.н – питомі збитки, завдані здоров’ю населення, грн. на 1 особу (табл. 5);

Зк.г – питомі збитки комунальному господарству, грн. (табл. 5);

^ R – кількість населення в зоні впливу підприємства;

Зс.г – питомі збитки сільському і лісовому господарству, грн. (табл. 6);

^ S – площа сільськогосподарських і лісових угідь, га;

Зпр – питомі збитки промисловості, грн. на 1 млн. грн. фондів (табл. 6);

Ф – вартість основних промислово-виробничих фондів, млн. грн.
Таблиця 5.

Питомі збитки, завдані здоров’ю населення і комунальному
господарству (на 1 особу), залежно від концентрації пилу
й сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери


^ Середньо-річна концен-трація пилу, мг/м3

Питомі збитки, грн.

Середньорічна концентрація сірчаного ангідриду, мг/м3

Питомі збитки, грн.

здоров’ю населення

комунальному господарству

здоров’ю населення

комунальному господарству

0,30

35

10

0,10

20

5

0,45

55

30

0,15

30

15

0,60

70

50

0,20

37

24

0,75

85

60

0,25

44

32

0,90

100

87

0,30

47

39

1,05

110

100

0,35

50

44

1,20

114

102

0,40

52

49

1,35

119

106

0,45

53

51

1,50

121

110

0,50

54

52

1,65

124

115

0,55

55

53



Таблиця 6

Питомі збитки сільському господарству (на 1 га) та промисловості
(на 1 млн. грн. фондів) залежно від концентрації пилу
та сірчаного ангідриду в приземному шарі атмосфери


^ Середньо-річна концентрація пилу, мг/м3

Питомі збитки, грн.

Середньо-річна концентрація сірчаного ангідриду, мг/м3

Питомі збитки, грн.

сільському і лісовому господар-ству

промис-ловості

сільському
і лісовому господар-ству


промисловості

0,1

10

100

0,05

10



0,2

16

200

0,1

20

100

0,3

25

300

0,2

50

200

0,5

40

400

0,3

90

300

0,6

55

1200

0,4

105

450

0,9

70

2000

0,5

120

600

1,2

90

2900

0,6

135

700

1,5

120

3700

0,7

145

850

1,8

150

4500

0,8

160

1000


Якщо параметри забруднення атмосфери виражені в тоннах, економічні збитки визначаються за формулою:

За =∑ f1 · f2 · Зdа · Мв , (7)

де f1 – коефіцієнт, що враховує кількість населення, якому завдано збитків (табл. 7);

f2 – коефіцієнт, який враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 8);

Зdа – питомі збитки від 1 т шкідливої речовини, що надійшла в атмосферу, грн/т;

Мв – маса викиду в атмосферу, т/рік.
Таблиця 7

^ Значення коефіцієнта, що враховує кількість жителів населеного пункту

Чисельність населення, тис. осіб

Значення коефіцієнта f1

До 100

1

100,1-250

1,2

250,1-500

1,35

500,1-1000

1,55

понад 1000

1,8
Таблиця 8

^ Значення коефіцієнта, що враховує народногосподарське значення
населеного пункту



пор.


Тип населеного пункту

^ Значення
коефіцієнта f2


1

Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій
(районні центри, міста районного значення, селища та села)

1

2

Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових
і транспортних функцій (обласні центри, міста державного
значення)

1,25

3

Населені пункти, віднесені до курортних

1,65


Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти (Зк) визначається за формулою:

Зк = Мі · 1,1П · Аі · Кт · Кзі , (8)

де Мі – маса і-ї забруднюючої речовини, викинутої в атмосферне повітря понаднормативно, т;

1,1П – базова ставка компенсації збитків у частках мінімальної заробітної плати (П) за 1 т умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, од. національної валюти/т;

Аі – безрозмірний показник відносної небезпечності і-ї забруднюючої речовини;

Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-економічні особливості;

Кзі – коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-ю забруднюючою речовиною.

Розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Мі) виконується за формулою:

Мі = 0,0036 (Vі · Сі – Мді) · Т, (9)

де Vі – об’ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м3/с;

Сі – середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/м3, розрахована як середня арифметична;

Мді – потужність дозволеного викиду і-ї забруднюючої речовини для цього джерела, г/с, встановлена дозволом на викид;

^ Т – час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, год.

Економічні збитки від забруднення води (Зв) визначаються за
формулою:

Зв =∑ l ·Зdв · Мс , (10)

де l – коефіцієнт, який враховує розташування джерела викиду та водозабезпеченість регіону (табл. 9);

Зdв – питомі збитки від скиду 1 т забруднюючої речовини у воду (табл. 10);

Мс – маса викиду у воду, т/рік.
Таблиця 9

^ Регіональні (басейнові) коефіцієнти l

Басейни морів і річок

Значення коефіцієнта

^ Басейни морів і річок

Значення коефіцієнта

Азовське море

2,0

Західний Буг та ріки басейну Вісли

2,5

Чорне море

2,0

Десна

2,5

Дунай

2,2

Південний Буг

2,2

Тиса

3,0

Річки Кримського півострова

2,8

Прут

3,0

Сіверський Донець

2,2

Дністер

2,8

Міус

2,2

Дніпро (від кордону України до м. Києва)

2,5

Кальміус

2,2

Дніпро (Каховський гідровузол до Чорного моря)

1,8








Таблиця 10

Питомі збитки за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти*

^ Забруднюючі речовини

Питомі збитки, грн. за 1 т

Амонійний азот

35

Завислі речовини

1

Органічні речовини

14

Нафтопродукти

206

Нітрати

3

Нітрити

172

Сульфати

1

Фосфати

28

Хлориди

1

*Якщо забруднюючі речовини скидаються в ставки та інші непроточні водні об’єкти, питомі збитки збільшуються у 1,5 раза. Якщо забруднюючі речовини захоронюються у глибоких підземних водоносних горизонтах, які не містять прісних вод, питомі збитки зростають у 10 разів.


За наявності наднормативних скидів у гідросферу з порушенням водоохоронного законодавства збитки в національній валюті (Знад) визначаються за формулою:

Знад = V · Т (С· Сд) · ∑(0,003Аі · n) · γ · 103, (11)

де V – витрати поворотних вод, м3/год;

Т – тривалість наднормативного скиду, год;

^ С – середня концентрація забруднюючих речовин у поворотних водах, г/м3;

Сд – дозволена концентрація для скиду забруднюючих речовин (ГДС), г/м3;

0,003 – базова ставка відшкодування збитків у частках мінімальної заробітної плати за одиницю маси речовини;

Аі – показник відносної небезпечності речовин, визначений згідно з переліком ГДК шкідливих речовин;

n – величина мінімальної заробітної плати, грн.;

γ – коефіцієнт, що враховує категорію водного об’єкта;

103 – коефіцієнт, що враховує розмірність величин.


Обсяг економічних збитків від забруднення земельних ресурсів (Згр) визначається за формулою:

Згр = ∑ q · Зdгр · Мв · α · γ, (12)

де q – коефіцієнт, що враховує родючість земельних ресурсів (табл. 11);

Зdгр – питомі збитки від викиду 1 т забруднюючих речовин на ґрунт (табл. 12);

Мв – маса викиду на ґрунт;

α – коефіцієнт, що враховує зону розміщення відходів (табл. 13);

γ – коефіцієнт, який враховує характер місця розміщення відходів (табл. 14).
Таблиця 11

Величина коефіцієнта q

^ Значення коефіцієнта

Природні зони

0,5

Для районів Полісся

0,7

Для районів Лісостепу

1,0

Для районів Степу

2,0

Для зрошуваних сільськогосподарських угідь
Таблиця 12

^ Питомі збитки (Зdгр) від 1 т відходів

Забруднюючі речовини

Питомі збитки, грн.

Неорганічні відходи, у тому числі заводів мінеральних добрив

2

Органічні відходи

3

Відходи побутових сміттєзвалищ

3
Таблиця 13

^ Величина коефіцієнта α

Зона розміщення відходів

Коефіцієнт

В адміністративних межах населених пунктів або на відстані 3 км від них

3

За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них)

1
Таблиця 14

^ Величина коефіцієнта γ

Характер місця розміщення відходів

Коефіцієнт

Спеціально створені місця складування, що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення

1

Звалища, які не забезпечують повного захисту атмосферного повітря або водних об’єктів від забруднення

3


Розмір відшкодування збитків (Рв.з) визначається за формулою:

Рв.з = А · Гд · Кз · Кн · Шегз , (13)

де ^ А – питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, визначені як 0,5 Гд;

Гд – грошова оцінка земельної ділянки до забруднення, грн.;

Кз – коефіцієнт, що характеризує вміст забруднюючих речовин (м3) в об’ємі забрудненої землі (м3) залежно від глибини просочування;

Кн – коефіцієнт небезпечності забруднюючих речовин;

Шегз – показник (шкала) еколого-господарського значення земель (табл. 15).
Таблиця 15

^ Шкала еколого-господарського значення земель

Землі зон санітарної охорони водозаборів, прибережної захисної смуги вздовж річок і навколо водойм

5,0

Землі оздоровчого та рекреаційного призначення

4,5

Землі природоохоронного та історико-культурного призначення

4,0

Прибережні захисні смуги вздовж морів

3,5

Землі сільських населених пунктів і селищ міського типу

3,0

Землі сільськогосподарського призначення та землі запасу

1,0

Землі під житловими та громадськими будовами міст

0,8

Болота

0,5

Землі лісового фонду

0,3

Землі промисловості, транспорту, зв’язку та оборони

0,2


Грошова оцінка земельної ділянки до забруднення (Гд) визначається за формулою:

Гд = ∑ (Пагр · Гагр), (14)

де Гагр – грошова оцінка 1 м2 агровиробничої групи ґрунтів (грн./м2) визначається за формулою:

, (15)

де Гу – грошова оцінка 1 м2 відповідних угідь сільськогосподарського підприємства, грн./м2;

Багр – бал бонітету агровиробничої групи ґрунтів земельної ділянки;

Бу – бал бонітету 1 га відповідних угідь сільськогосподарського підприємства.

Коефіцієнт забруднення землі (Кз) визначається за формулою (якщо Кз ≤ 1, він не враховується):

, (16)

де Озр – об’єм забруднюючої речовини, м3;

Тз – товщина земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат із ліквідації забруднення залежно від глибини просочування та визначається як 0,2 м (орний шар);

Пд – площа забрудненої земельної ділянки, м2;

Іп – індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (табл. 16).
Таблиця 16

Індекс поправки

^ Глибина просочування (Гп), м

Іп

Глибина просочування (Гп), м

Іп

0-0,2

0,100

0-1,2

0,049

0-0,4

0,082

0-1,4

0,044

0-0,6

0,070

0-1,6

0,040

0-0,8

0,060

0-1,8

0,037

0-1,0

0,054

0-2,0

0,033



Схожі:

Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків iconВступ
Збитки внаслідок стихійних лих зросли з 52 млрд дол у 60-ті роки до 479 млрд дол у 90-ті роки XX ст. Дослідження комісії ООН доводять,...
Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків icon1 При якій умові фірма в короткостроковому періоді несучи збитки максимально покриє постійні витрати
При якій умові фірма в короткостроковому періоді несучи збитки максимально покриє постійні витрати
Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків iconДодаток 6 Розрахунки витрат за статтею «Інші витрати»
«Інші витрати» по роботах, що виконуються згідно з договором на 200 р
Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення кожного з розділів і література для підготовки, варіанти індивідуальних (контрольних) завдань для виконання студентами у процесі вивчення дисципліни, також методичні вказівки до виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Пiд'йомно-транспортнi машини» для студентів напряму 050503...
Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення кожного з розділів і література для підготовки, варіанти індивідуальних (контрольних) завдань для виконання студентами у процесі вивчення дисципліни, також методичні вказівки до виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Основи конструювання» для студентів напрямів 010104 професійна...
Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ інноваційний менеджмент для студентів економічних спеціальностей
В практичній частині по кожному завданню приведені методичні вказівки до роз'вязання завдань, а також приклади розрахунку задач
Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення кожного з розділів і література для підготовки, варіанти індивідуальних (контрольних) завдань для виконання студентами у процесі вивчення дисципліни, також методичні вказівки до виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Прикладна механіка» для студентів напрямів 010104 професійна...
Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків iconОтто Байєра, Німеччина
Стипендія покриває витрати на проживання, проїзд та витрати на проект. До кандидатів ставляться такі вимоги: високий середній бал...
Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків iconОтто Байєра, Німеччина
Стипендія покриває витрати на проживання, проїзд та витрати на проект. До кандидатів ставляться такі вимоги: високий середній бал...
Методичні вказівки до виконання завдань Економічні збитки це виражені у вартісній формі фактичні і можливі витрати, заподіяні економічним суб’єктам внаслідок екодеструктивного впливу, а також додаткові витрати на компенсацію цих збитків iconМетодичні вказівки до виконання практичних завдань
Методичні вказівки до виконання практичних завдань з курсу “Кримінальне право” (Загальна частина) / укладач
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи