European Credit Transfer System ects інформаційний пакет icon

European Credit Transfer System ects інформаційний пакет




НазваEuropean Credit Transfer System ects інформаційний пакет
Сторінка12/16
Дата24.09.2012
Розмір3.2 Mb.
ТипДокументи
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

^ ДИСЦИПЛІНА «СІЛЬСЬКИЙ ЗЕЛЕНИЙ ТУРИЗМ»

Для спеціальності 6.050401 «Туризм»

Форма контролю – залік

Курс – 3; семестр – 6; годин – 135; на тиждень – 3год.; (л/с); 4 кредиту.


І. Пояснювальна записка

1.1. Мета даного курсу – ознайомити студентів із теоретичними напрацюваннями у сфері менеджменту, маркетингу та організації сервісу сільського зеленого туризму, проаналізувати досвід організації такої форми масового дозвілля у країнах Європейського Союзу, окреслити сучасний стан і тенденції становлення сільського туризму в Україні, навчити студентів визначати передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в регіонах України

^ 1.2. Головні завдання курсу:

- ознайомитись із поняттєво-термінологічними, концептуально-теоретичними та методологічними аспектами сільського зеленого туризму;

- проаналізувати європейський досвід організації сільського зеленого туризму;

- розглянути організацію та планування сільського зеленого туризму в Україні;

- вивчити особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму;

- розглянути передумови та етапи розвитку сільського зеленого туризму в Україні;

- навчитись застосовувати отримані теоретичні знання на практиці.

^ 1.3. Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- вивчити основні поняття та концепції сільського зеленого туризму

- розглянути форми організації відпочинку в селі і європейський досвід організації сільського зеленого туризму

- ознайомитись з організацією та плануванням сільського зеленого туризму в Україні

- засвоїти особливості менеджменту та маркетингу сільського зеленого туризму

- розглянути перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ), література []

ЗМ 1. Сільський зелений туризм як окрема форма рекреаційної діяльності

НЕ 1.1. Теоретичні та методологічні аспекти сільського зеленого туризму. Територіальна організація сільського зеленого туризму. Пропускний потенціал сільського туризму. Типологія сільських поселень України. Анімація зеленого туризму. Відмінності між міським та сільським туризмом [2,3,5].

НЕ 1.2. Організація та планування сільського зеленого туризму. Чинники організації сільського туризму. Основні вимоги щодо облаштування агрооселі для прийому туристів. Технологічні основи гостинності. Гостьовий цикл зеленого туризму. Особливості планування у сільському туризмі [3,5,8].

НЕ 1.3. Менеджмент сільського зеленого туризму. Особливості менеджменту сільського туризму. Управління іміджем сільської території. Менеджмент людських ресурсів сільського туризму [2,4,8].

НЕ 1.4. Маркетинг сільського зеленого туризму. Сутність маркетингу сільського зеленого туризму. Інформаційні системи маркетингових комунікацій у сільському зеленому туризмі [1,6,7].

ЗМ 2. Сільський зелений туризм у сучасному туристському бізнесі

НЕ 2.1. Права та обов’язки власників агро осель. Права власників агроосель. Обов’язки власників агроосель. Забезпечення умов безпечного відпочинку [3,4,7].

НЕ 2.2. Туристичний продукт агро господарства. Комплекс послуг сільського зеленого туризму. Специфічні риси агротуристичних послуг. Основні та додаткові послуги сільського туризму [1,2,4]

НЕ 2.3. Організація надання послуг тимчасового проживання і харчування у сільському зеленому туризмі. Основні вимоги щодо облаштування агро оселі. Сервісне облаштування номерів садиби. Окремі аспекти організації надання послуг харчування [1,6,7].

НЕ 2.4. Проблеми і перспективи розвитку сільського зеленого туризму в Україні. Реалії розвитку сільського зеленого туризму в Україні на початку ХХІ ст. Рекомендації щодо розвитку сільського зеленого туризму в Карпатському регіоні [5,6,8].

^ Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

1. Горішевський П., Аронець М. Сільський зелений туризм: посібник для початківця. – Посібник – Івано-Франківськ: Місто-НВ, 2003. – 148с.

2. Горішевський П.В., Васильєв В., Зінько Ю., Коберніченко Т. Сільський зелений туризм: організація діяльності. – Посібник – Київ: НМЦ «Освіта», 2005. – 128с.

3. Горішевський П.В., Васильєв В.П., Зінько Ю.В. Сільський зелений туризм: організація гостинності на селі: Підручник. – Івано-Франківськ: Місто-Н, 2003. – 158с.

4. Євдокименко В.К., Садова У.Я., Шевчук Л.Т. Соціальна інфраструктура Карпатського регіону: пошук перспектив розвитку. – Чернівці: Прут, 1995. – 80с.

5. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні: Навч. посіб. - Чернівці: Зелена Буковина, 2003. – 312с.

6. Петранівський В.Л., Рутинський М.Й. Туристичне краєзнавство: Навч. посіб./ За ред.. Ф.Д. Заставного. – К.: Знання, 2006. – 550с.

7. Рутинський М.Й., Зінько Ю.В. Сільський туризм: Навч.посіб. – К.: Знання, 2006. – 271с.

8. Розробка та реалізація Стратегій розвитку територіальних громад: вітчизняний досвід / За ред. С.Максименка та ін. – К.: Дата Банк Україна, 2003. – 272с.


^ ДИСЦИПЛІНА „ЕКОЛОГІЧНИЙ ТУРИЗМ”

для напряму підготовки 6.050401 „Туризм”

Форма контролю: іспит

Курс – 3; семестр – 6; годин – 135; на тиждень – 3год.; (л/с); 4,5 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу – засвоїти і оволодіти глибокими теоретичними знаннями і практичними навичками організації екотуризму як принципово нової форми рекреаційної діяльності, орієнтованої на пізнання природи, мінімізацію шкоди довкіллю та підтримку етнокультури.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

- засвоїти сутність екотуризму, передумови його розвитку, значення в контексті сталого розвитку;

- сформувати необхідний рівень знань і умінь в організації екотурів для різних категорій населення;

- засвоїти методику організації різних видів екотуристської діяльності залежно від потреб туристів, їх вікових та соціальних особливостей;

- пізнати основи організації екотуризму з урахуванням психологічних і соціокультурних особливостей споживачів туристичних послуг.

^ 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

- знання основних законів та закономірностей розвитку екотуризму в світі;

- розуміння причинно-наслідкових зв’язків організації екотуризму;

- уміння творчо осмислювати, узагальнювати та розвивати ідеї та концепції екотуризму та їх практично реалізовувати в практиці організації туристського бізнесу.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Теоретико-методологічні та методичні основи організації екотуризму.

НЕ 1.1. Передумови виникнення й історія розвитку екотуризму. Концепція сталого розвитку сучасного екотуризму. Негативні аспекти впливу масового туризму на природу. Поняття сталого розвитку туризму. Історія розвитку екотуризму в світі.

НЕ 1.2. Можливості управління впливом туризму на природні туристські ресурси і переваги екотуризму. Вплив туризму на природні комплекси. Прямий вплив (винищення флори і фауни в процесі мисливства, рибальства, руйнування природних умов існування шляхом залучення територій до господарської діяльності; втручання в природні процеси життєдіяльності рослин і тварин шляхом їх годівлі, розведення у штучно створених умовах, спостереження за ними, шумовий вплив, руйнування гнізд; привнесення й поширення інфекцій, захворювань через продукти життєдіяльності людини та господарську діяльність). Непрямий вплив (зміна натурального середовища існування, глобальний антропогенний вплив, створення генетично модифікованих організмів).

НЕ 1.3. Класифікація екотуризму. Принципи побудови екотурів та екологічних програм. Підходи до класифікації в екотуризмі. Класифікація.

НЕ 1.4. Види екотуризму за метою. Класифікація екотуризму за метою. Пізнавальний екотуризм. Пригодницький екотуризм. Рекреаційний екотуризм. Науковий екотуризм. Перспективи розвитку екотуризму в Карпатському регіоні.

ЗМ 2. Концепція геомаркетингу екологічного туризму як базової основи сталого рекреаційного природокористування.

НЕ 2.1. Показники зростання темпів екотуризму і визначення потреб екотуристів.

Динаміка зростання міжнародних прибутків на світовому екотуристському ринку. Динаміка зростання прибутків від екотуризму. Маркетинговий профіль екотуриста.

НЕ 2.2. Туроперейтинг в екотуризмі. Поняття й складові туроперейтингу. Поділ туроператорів за спеціалізацією, місцем діяльності. Ініціативні й рецептивні туроператори.

НЕ 2.3. Розвиток екотуризму в гірських районах світу. Туристський регіон Америка. Туристський регіон Африка. Туристські регіони Близький Схід і Південна Азія.

НЕ 2.4. Екологічний туризм в системі екологічного геомаркетингу. Теоретико-методологічні та практичні засади екологічного геомаркетингу. Екологічний туризм у системі суспільно-економічних відносин. Суспільно-економічні чинники розвитку екологічного туризму.

ЗМ 3. Практичні засади організації екологічного туризму

НЕ 3.1. Екологічна стежка як турпродукт. Екологічна стежка: передумови виникнення, історія. Сутність поняття, визначальні риси. Мета, завдання, призначення. Алгоритм розробки та організації екологічної стеж­ки. Класифікація екостежок.

НЕ 3.2. Реалізація концепції геомаркетингу екотуризму. Особливості геомаркетингу екологічного туризму. Сегментація ринку в екотуризмі. Позиціювання екотуристського продукту.

НЕ 3.3. Визначення перспективних цільових ринків екотуризму. Чинники екотуристичної привабливості. Категорії екотурів і напрямки екотуризму.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Бучко Ж.І. Передумови розвитку екотуризму в Карпатському регіоні // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С. 258-259.

  2. Дмитрук О.Ю. Екологічний туризм: сучасні концепції менеджменту і маркетингу. Навчальний посібник. – Київ: Альтерпрес, 2004. – 192 с.

  3. Концепція національного виховання //Рідна школа, 1995, № 6.

  4. Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика.– Київ: Заповіт, 1996.– 352 с.

  5. Кузьменко А.В. Особенности организации и эффект экологического туризма // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С. 290-292.

  6. Мазур Л. Релігійно-філософські засади формування екологічної культури українського народу // Мандрівець. Видання “Наук. зап. Нац. ун-ту “Києво-Могилянська Академія”.– Київ, 2001, № 3-4.– С.34-37.

  7. Мазуров Ю.Л. Экологический туризм на постсоветском пространстве: потенциал и перспективы // Туристский феномен: экономические, социальные, экологические и культурно-исторические предпосылки и последствия: мат. IV Междунар.науч-практ. конф.–Донецк, 2002.–С.293-296.

  8. Мотузенко О.О.Екологічний туризм в контексті сталого розвитку території. //Туризм на порозі ХХІ століття: освіта, культура, екологія: мат. міжнар. наук.- практ. конф.– Київ, 1999.– С. 189-191.

  9. Панов І. Екологічний туризм //Краєзнавство, географія, туризм, 1998, № 11.–С. 7.

  10. Романів А. Природні передумови та стан розвитку екотуризму у національному природному парку „Синевир”// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: географія. – Тернопіль. - №2. – Ч.1. – 2004. – С. 255-262.

  11. Самойленко А.А., Фишер А.Г. Организация учебных троп природы – эффективная форма экологического воспитания населения //Проблемы изучения и использования природных ресурсов Северо-Западного Кавказа.–Л., 1989.–С. 136-144.

12. Серебрій В. Екологічний туризм – ключ до сталого розвитку.// Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. - №35 (280). – с.1 -3.

13. Храбовченко В.В. Экологический туризм. – Москва: Финансы и статистика, 2003. – 206 с.

14. Чижова В.П. Развитие экотуризма в охраняемых природных территориях (эколого-географический аспект) // Проблемы региональной экологии. Общественно-научный журнал. 2000, № 4. – С. 28-35.


^ ДИСЦИПЛІНА „МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА”

для напряму підготовки 6.050401 „Туризм”

Форма контролю: залік

Курс – 4; семестр – 7; годин – 135; на тиждень – 3год.; (л/с); 4 кредиту.

І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу розкрити найсуттєвіші прояви сучасної міжнародної економіки. Дати загальну характеристику особливостям економічного розвитку в країнах світу та окремих регіонах. Сформувати знання про ресурсний потенціал світового господарства. Розкрити зміст галузевої структури світового господарства. З'ясувати перспективи економічного зростання країн світу та окремих регіонів.

^ 1.2. Головні завдання курсу: висвітлити сучасний стан та тенденцій розвитку міжнародної економіки, розкрити зміст регіонально-територіальної сфери світової економіки, вивчити шляхи розв'язання глобальних проблем світової економіки. Вивчають структурні елементи міжнародної економіки та шляхи інтегрування України у міжнародну спільноту.

^ 1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У процесі вивчення дисципліни студент зобов'язаний навчитися орієнтуватись в теоретичних та практичних питаннях міжнародної економіки.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1. Міжнародна економічна система, торгівля, інвестиції та кредити. Міжнародна економічна система. Міжнародна торгівля. Міжнародні інвестиції. Міжнародний кредит.

ЗМ 2. Світові міграційні процеси, валютна система, розрахунки і платіжний баланс, міжнародна економічна інтеграція та глобалізація. Міжнародна міграція робочої сили. Світова валютна система. Міжнародні розрахунки і платіжний баланс. Міжнародна економічна інтеграція. Глобалізація і економічний розвиток.

^ Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : Підручник. – 2-ге вид., перероб. й доп. – К.: Т-во “ Знання “ , КОО, 1999. – 305 с.

  2. Губський Б.В. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі. – К.: Наукова думка, 1998.

  3. Гатина Г. Ф. Мировая экономика: Учебник. - М.: Инфра – М; Пермь, 2001.

  4. Киреев А. Международная экономика. — М., 1997.

  5. Лук’яненко Д. Г. Міжнародна економічна інтеграція. — К.: КДЕУ, 1996.

  6. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. Навч. посібник. — Рута, 1996.

  7. Киреев А. Международная экономика: движение товаров и факторов производства. – М.: Международные отношения, 1997.

  8. Козак Ю.Г., Лук’яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 1998.

  9. Лук’яненко Д.Г. Міжнародна економіка. Навчальний посібник.- К.: ВІПОЛ, 1996.

  10. Філіпенко А.С. Світова економіка. — К., 2000.

  11. Холопов А.В. Теория международной торговли. - М.: РОССПЭН, 2000.

  12. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля . — К., 2001.

  13. Школа І.М. Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини: середовище, форми, бізнес та інстрація: Навчальний посібник. – Чернівці, Рута, 1996.

  14. Школа І.М., Козменко В.М. Міжнародні економічні відносини. Навч. посібник. - Чернівці,"Рута", 1996.

  15. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2000.

  16. Міжнародні валютно-крендитні відносини: Підручник / За ред. А.С. Філіпенка. - К.: Либідь, 1997.

  17. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т. 

  18. Киреев А.П. Международная экономика. В 2-х ч. – Ч.II. Международная макроекономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. Учебное пособие для вузов. — М.: Междунар. Отношения, 2000.

  19. Международные валютно-кредитны и финансовые отношения: Учебник / Под. ред Л.Н.Красавиной. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Финансы и статистика, 2000.

  20. Рязанова Н.С.Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисц. – К.: КНЕУ, 2001.

  21. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ.нац.торг.-екон. ун-т, 2000.

  22. Киреев А. Международная экономика. Учеб. пособие. - М., 1997.

  23. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2000.

  24. Пахомов Ю. М., Лукўяненко Д. Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997.

Мовсесян А.Г. Мировая экономика: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 656 с.


^ ДИСЦИПЛІНА „МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ ТА МІЖНАРОДНЕ ПРАВО”

для напряму підготовки 6.050401 „Туризм”

Форма контролю: залік

Курс – 4; семестр – 7; годин – 135; на тиждень – 3год.; (л/с); 4 кредиту.

І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу формувати у студентів розуміння зростання для сучасних міжнародних відносин, які динамічно розвиваються та оновлюються, потреби міжнародно-правового регулювання все нових й нових сфер спілкування, зокрема у галузі міжнародного туризму, а також й у тих галузях, що традиційно знаходилися в рамках регулювання національного права.

^ 1.2. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: розуміти особливості міжнародного права, його функції, співвідношення поміж міжнародним і внутрішньодержавним правом; вміти розкрити зміст принципів міжнародного права та охарактеризувати суб’єкти міжнародного права; скласти цілісне наукове уявлення про право міжнародних договорів, міжнародних організацій, міжнародної безпеки тощо та їх впливи на процес функціонування сучасних міжнародних відносин; бути спроможними охарактеризувати зміст дипломатичного та консульського права тощо.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ І „Загальна теорія міжнародного публічного права в системі сучасних між народ-них відносин”

НЕ № 1.1 Поняття та особливості сучасного міжнародного публічного права. Виникнення міжнародного права та становлення сучасного міжнародного права. Поняття міжнародного публічного права, його особливості та функції. Предмет міжнародно-правового регулювання та об’єкт міжнародних правовідносин. Нормоутворення в міжнародному праві. Міжнародне публічне і міжнародне приватне праве.

НЕ № 1.2 Основні принципи сучасного міжнародного права. Поняття основних принципів міжнародного права. Принципи, які стосуються підтримання міжнародного миру і безпеки. Принципи, пов’язані з міжнародним співробітництвом держав.

НЕ № 1.3 Суб’єкти сучасного міжнародного права. Загальні питання міжнародної правосуб’єктності: - поняття та види суб’єкту міжнародного права; - первинні і вторинні суб’єкти міжнародного права. Міжнародна правосуб’єктність держави. Державний суверенітет. Україна як суб’єкт міжнародного права. Міжнародна правосуб’єктність націй і народів. Міжнародні організації як суб’єкти міжнародного права.

НЕ № 1.4 Дипломатичне і консульське право. Поняття та джерела дипломатичного і консульського права. Склад та функції дипломатичних представництв. Імунітети і привілеї дипломатичного представництва і його персоналу. Консульські функції. Консульські привілеї та імунітети.

НЕ № 1.5 Територія у міжнародному праві. Загальні питання території: - теоретико-правова природа території; - види правового режиму території; - державна територія; - державний кордон; - міжнародні річки. Правовий режим Арктики. Міжнародно-правовий режим Антарктики.

НЕ № 1.6 Міжнародно-правові питання громадянства. Поняття населення та регламентація його становища. Міжнародно-правові питання громадянства: - громадянство. Поняття і види; - способи набуття громадянства; - утрата громадянства; - апатриди і біпатриди. Правове положення іноземців. Правове положенні біженців, вимушених переселенців та переміщених осіб. Право притулку і екстрадиції.

НЕ № 1.7 Міжнародні конференції. Міжнародні конференції як засіб багатосторонньої дипломатії. Підготовка міжнародних конференцій. Правила процедури. Підсумкові документи конференції. Правовий статус делегацій на міжнародних конференціях.

^ ЗМ ІІ. Регулювання міжнародно-правових відносин у системі сучасних міжнародних відносин

НЕ № 2.1 Співвідношення міжнародного та внутрішнього права. Структурно-функціональний зв’язок норм міжнародного і внутрішньодержавного права: міжнародне право про взаємодію з внутрішньодержавним правом; внутрішньодержавне право про взаємодію з міжнародним правом. Право України та міжнародне право.

НЕ № 2.2 Право міжнародних договорів. Класифікація, форми та найменування міжнародних договорів. Укладання міжнародних договорів. Дія договорів, їх застосування та тлумачення. Недійсність, призупинення або припинення дії міжнародних договорів.

НЕ № 2.3 Право міжнародних організацій. Поняття та класифікація міжнародних організацій. Їх компетенція, повноваження і функції. Прийняття рішень міжнародними організаціями та їх правотворча діяльність. ООН та організації, які входять до складу ООН. Регіональні і міжрегіональні організації. Їх міжнародно-правовий статус. Міжнародні неурядові організації. Їх міжнародно-правовий статус.

НЕ № 2.5 Право Європейського Союзу. Поняття та структура права Європейського Союзу. Роль Європейського Союзу у правовому регулюванні європейської інтеграції. Договірний та інституційний механізми Євросоюзу. Правове регулювання зовнішніх зносин Європейського Союзу.

НЕ № 2.6 Міжнародне співробітництво у боротьбі із злочинністю. Співробітництво країн у боротьбі зі злочинами міжнародного характеру та його основні міжнародно-правові форми. Боротьба з міжнародним тероризмом. Боротьба з незаконним оборотом наркотичних засобів та психотропними речовинами.

НЕ № 2.7 Міжнародно-правові засоби вирішення міжнародних спорів. Безпосередні переговори та консультації. Міжнародний арбітраж та міжнародні судові процедури. Процедура розв’язання міжнародних спорів у міжнародних організаціях.

НЕ № 2.8 Міжнародно-правова охорона навколишнього середовища. Принципи міжнародного права з охорони навколишнього середовища. Міжнародні договори з охорони навколишнього середовища. Міжнародний екологічний суд. Участь України у міжнародному співробітництві в галузі охорони навколишнього середовища.

НЕ № 2.9 Міжнародно-правова відповідальність. Підстави міжнародно-правової відповідальності. Класифікація міжнародних правопорушень Види і форми міжнародно-правової відповідальності держав. Відповідальність міжнародних організацій.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

    1. Баймуратов М.А. Международное публичное право. Учебник. – К.: Истина, 2004.

    2. Дмитрієв А.І., Муравйов В.І. Міжнародне публічне право / Навчальний посібник. – Київ: Юрінком Інтер, 2001.

    3. Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищих навч. закладів. /За ред. В.К.Попова, А.П.Гетьмана. – Харків: Право, 2001.

    4. Опришко В. Питання трансформації Європейського права в законодавство України // http:// www.lawyer.org.ua/?w=r&i=14&d=488.

    5. Присяжнюк Т. Система Європейської Конвенції про захист прав і основних свобод людини – унікальний інструмент захисту порушених прав // Право України. – 2002. - № 6. – С.32-37.

    6. Черкес М.Ю. Міжнародне право. Підручник. – Київ: Знання, 2006.

    7. Шемякін О., Благодельський С. Міжнародно-правові основи режиму континентального шельфу України // Право України. – 2002. - №3.


^ ДИСЦИПЛІНА «ТУРИСТИЧНИЙ ПРАКТИКУМ”

для напряму підготовки 6.050401 „Туризм”

Форма контролю: залік

Курс – 4; семестр – 8; годин – 270; на тиждень – 6год.; (л/с); 8 кредиту.

І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу Навчальна програма курсу "Туристичний практикум" призначена для студентів 4-го курсу вищих навчальних закладів, які навчаються за спеціальністю «Туризм», складена з урахуванням сучасної кваліфікаційної характеристики фахівця з туризму. Метою викладання даного курсу є закріплення у студентів теоретичних знань отриманих при вивчення дисциплін за попередній період навчання та формування практичних навичок які пов’язані з господарською діяльністю суб’єктів туристичного бізнесу.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

  • основні положення нормативно-законодавчої бази яка забезпечує правове поле діяльності у сфері туризму,

  • основні принципи роботи з документами в туристичному бізнесі,

  • сутність і структуру туристичного продукту,

  • основні методичні прийоми створення туристичного продукту (туру, екскурсії)

    1. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

  • аналізувати та використовувати ресурсну базу туристсько-рекреаційної діяльності в регіоні діяльності туристичного підприємства.

  • створювати турпродукт на замовлення конкретного клієнта

  • знаходити необхідну інформацію для консультації клієнта щодо можливостей відпочинку в інших регіонах України та світу.

ІІ. Змістові модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

Зм 1. Нормативно-правове забезпечення господарської діяльності у сфері туризму

Н 1. Нормативно-законодавча база господарської туристсько-рекреаційної діяльності. Нормативно-правова база господарської діяльності в туризмі, нормативні акти загального законодавства України, правове забезпечення підприємницької діяльності у сфері туризму, законодавчі акти що регулюють організаційно-правові відносини в туризмі, організаційно-правові засади сільського туризму. Опрацювання нормативно-законодавчих актів, що формують правове поле діяльності туристичного підприємства.

НЕ 2. Установчі документи туристичного підприємства. Установчі документи підприємства, їх види, структура, методика створення. Вибір форми туристичного підприємства. Опрацювання Закону України «Про господарські товариства». Підготовка бланків та інформаційних даних про підприємство.

НЕ 3. Умови державної реєстрації туристичного підприємства (підприємця). Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців», № 755, від 15.05.2003 року. Документи що забезпечують державну реєстрацію підприємства (підприємця). Реєстраційна картка підприємства (підприємця). Вивчення та систематизація інформації про умови державної реєстрації підприємств в Україні. Опрацювання Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб».

НЕ 4. Ліцензування туристичної діяльності. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму та екскурсійної діяльності. Підготовка документів для отримання ліцензії на право провадження туристичної діяльності (відповідно до статуту підприємства). Вивчення та систематизація інформації про умови отримання ліцензії на право провадження туристичної діяльності в Україні. Опрацювання «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з організації іноземного, внутрішнього, зарубіжного туризму, екскурсійної діяльності».

НЕ 5. Дозволи на здійснення туристичного супроводу. Загальні умови отримання дозволу на туристичний супровід, оформлення документів для отримання туристичного супроводу.

Зм 2. Вивчення ресурсної бази здійснення туристсько-рекреаційної діяльності в регіоні

НЕ 6. Ресурси що забезпечують здійснення туристсько-рекреаційної діяльності в регіоні. Вивчення сегментів туристсько-рекреаційної діяльності та ресурсної основи розвитку кожного із сегментів. Картографічне забезпечення здійснення туристсько-рекреаційної діяльності. Збір та систематизація інформації про туристсько-рекреаційні ресурси регіону здійснення туристсько-рекреаційної діяльності підприємства. Створення бібліографічних даних про туристсько-рекреаційні ресурси. Робота з картографічними матеріалами, систематизація інформації про ресурсне забезпечення здійснення туристсько-рекреаційної діяльності підприємств. Створення каталогів за даними дослідження.

НЕ 7. Аналіз насиченості туристсько-рекреаційними ресурсами території дослідження та основні напрями можливої спеціалізації туристсько-рекреаційного господарства. Аналіз забезпеченості ресурсами сегментів туристсько-рекреаційної діяльності. Аналіз туристичної інфраструктури в регіоні здійснення туристсько-рекреаційної діяльності. Аналіз основних напрямів можливої спеціалізації туристсько-рекреаційного господарства.

Зм 3. Методика створення туристичного продукту, підготовка технологічної документації. Розрахунок ціни турпродукту. Робота з туристичними документами.

НЕ 8. Проектування туристських послуг. Схема розробки туристичного маршруту. Створення туру. Організація перевезень туристів на міжнародних маршрутах. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Правила проведення туристських подорожей з учнівською молоддю. Особливості організації спеціалізованого автобусного маршруту. Особливості роботи гіда (керівника туристичної групи). Техніко-економічні показники рухомого складу транспортного підприємства. Договірні відносини з авто перевізником, укладання договорів на обслуговування туристичних маршрутів. Створення паспорту автобусного туристичного маршруту.

НЕ 9. Нормативно-правова база організації автобусних перевезень. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Правила проведення туристських подорожей з учнівською молоддю. Організація перевезень туристів на міжнародних маршрутах. Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту. Правила проведення туристських подорожей з учнівською молоддю. Особливості організації спеціалізованого автобусного маршруту. Особливості роботи гіда (керівника туристичної групи). Техніко-економічні показники рухомого складу транспортного підприємства. Договірні відносини з автоперевізником, укладання договорів на обслуговування туристичних маршрутів. Опрацювання основних положень «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту». Опрацювання основних положень « Правил проведення туристських подорожей з учнівською молоддю». Створення паспорту автобусного туристичного маршруту.

НЕ 10. Ціноутворення в туризмі. Структура, ціни на турпродукт. Особливості ціноутворення в туризмі. Структура ціни на турпродукт. Ціна турпродукту та її залежність від договірних відносин між партнерами. Розрахунок ціни туру (собівартість туру, ціна продажу туру).

НЕ 11. Туристичні документи. Договірні відносини в туризмі, види договорів. Укладання договорів згідно міжнародних стандартів. Договір про співробітництво, його структура.. Агентська угода, види договорів між туроператорами та турагентами. Документи що обслуговують процес організації туру. Договір на надання туристичних послуг туристу. Додаткові умови надання туристичних послуг по конкретному туру і з конкретним клієнтом. Анкета туриста..

НЕ 12. Паспортно-візові формальності в туризмі. Особливості візових формальностей в туристичному обслуговуванні. Види віз. Оформлення заявки на відкриття туристичної візи Оформлення митної декларації Договірні відносини в туризмі, види договорів. Укладання договорів згідно міжнародних стандартів. Договір про співробітництво, його структура.. Агентська угода, види договорів між туроператорами та турагентами. Документи що обслуговують процес організації туру. Договір на надання туристичних послуг туристу. Додаткові умови надання туристичних послуг по конкретному туру і з конкретним клієнтом. Анкета туриста. Вивчення можливостей електронних носіїв інформації в питаннях відкриття віз для туристів. Систематизація інформації про електронні носії умов відкриття віз туристам. Створення каталогу електронних джерел інформації.

НЕ 13. Правила та умови використання туристичного ваучера. Рекомендації щодо використання туристичного ваучера. Оформлення туристичного ваучера за заданою умовою.

НЕ 14. Подання заявки та отримання туристичним підприємством референсу. Референс туристичної фірми. Оформлення подання про отримання референсу туристичною фірмою.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. 3акон України про туризм // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi

  2. Закон України про внесення змін до Закону України «Про туризм» від 18 листопада 2003 р. № 1282 – IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 50. – С. 2600.

  3. Агенції регіонального розвитку України. К., 2005. С. 3–4.

  4. Адилов В.Б., Плотникова Г.Н., Требухов Я.А. Гидроминеральные ресурсы // Рекреационные ресурсы СССР: Проблемы рационального использования. – М.: Наука, 1990. – С. 168 - 171.

  5. Багрова А.А., Багров Н.В., Преображенский В.С. Рекреационные ресурсы (подходы к анализу понятия) // Изв. АН СССР. Сер. географическая. – 1977. – №2. – С 5–12.

  6. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма: Учебное пособие. – М.: Финансы и статистика, 2000. – 176 с.

  7. Бейдик О.О. Словник-довідник з географії туризму, рекреалогії та рекреаційної географії. – К.: Палітра, 1997. – 130 с.

  8. Веденин Ю.А. Динамичность среды и ресурсов рекреационной деятельности // Рекреационные ресурсы и методы их изучения. – М.: МФГО СССР, 1981.– С. 3–13.

  9. Веденин Ю.А., Преображенский В.С. Основные тенденции развития рекреационных зон районов // География рекреационных систем СССР. – М., 1980. – С. 38–43.

  10. Волошин О.І., Пішак В.П. Оздоровчі ресурси Буковини. – Чернівці: Прут, 1999. – 240 с.


Дисципліни кваліфікаційного рівня «спеціаліст»


^ ДИСЦИПЛІНА «АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ»

для спеціальності 7.0504 «Туризм»

Форма контролю – залік

Курс – 5; семестр – 9; годин – 81; на тиждень – 2год.; (л/с); 2,5 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу сформувати у студентів-магістрантів цілісне уявлення про розмаїття сучасних філософських течій і напрямів; сконцентрувати увагу на основних проблемах новітньої філософії, охарактеризувати ключові тенденції її розвитку – антропологічність, синтетичність, діалогічність тощо; прояснити можливості взаємодії західної і східної філософських традицій в поточних умовах глобалізації та інформатизації світу; виявити потенціал філософії в розв’язанні глобальних проблем сучасності.

^ 1.2. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни: Природу сучасного філософського пізнання, його відмінності від класичних моделей філософування; зміст онтологічного повороту новітньої філософії; передумови формування і зміст новітньої культуротворчої парадигми філософського мислення; причини актуалізації екзистенційно-антропологічної проблематики у філософії ХХ ст.; відмінності «атеїстичного» і «релігійного» зразків екзистенціалізму; проблематику і гуманістичний потенціал філософії життя; особливості критики техногенної цивілізації в ірраціоналістичній філософії ХХ ст.; переосмислення ролі науки в житті суспільства; філософське бачення глобальних проблем сучасної цивілізації; моделі сучасної історіософії і соціальної епістемології; місце метафізики в сучасній філософії; сучасне осмислення феномену свідомості у філософії і науці; проблеми цінностей буття людини тощо.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ1. Проблема людини в сучасній західній філософії

^ 1.1. Кардинальні зрушення у вiдношеннi людина – світ i оновлення концепції фiлософування в ХХ ст.

Онтологічний поворот в філософії ХХ століття (Е.Гусерль, М.Хайдеггер). Радикальне звернення до людини і соціокультурні виміри людського (філософська антропологія, екзистенціалізм, філософія культури, філософія життя, неофрейдизм, соціальна філософія) Мова як предмет філософського дослідження (аналітична філософія Вітгенштейна, неопозитивізм, лінгвістична філософія).

^ 1.2. Багатоварiантнiсть розумiння головних категорiй фiлософiї життя

Передумови формування філософії життя (А.Шопенгауер, Ф.Ніцше). Основна настанова філософії життя (В.Дільтей). Становлення гуманітарних наук на основі методу розуміння. Специфіка пізнання життя як процесу нескінченного становлення. Органічний i надорганiчний рiвнi життя (Г.Зiмель).

^ 1.3. Психоаналiз та неофрейдизм: філософський зміст концепції несвідомого

Особливості психоаналітичних вчень. Вчення про свідоме і несвідоме, лiбiдо, уявлення про походження та призначення культури (З.Фройд). Концепція колективного несвідомого, вчення про архетипи культури (К.-Г.Юнг). Основні суперечності буття людини в гуманістичному психоаналізі (Е.Фром).

^ 1.4. Проблема людської свободи i вибору в екзистенцiалiзмi

Передумови формування екзистенціалізму як напрямку сучасної філософії (С.К’єркегор, М.Хайдеггер). Характеристика екзистенції. Уявлення про людину: існування та сутність; відповідальність; свобода i вибір (Ж.-П. Сартр, А.Камю); екзистенція і трансценденція (К.Ясперс, М.Бердяєв, М.Бубер).

^ 1.5. Фiлософська антропологія як спроба синтезу природничих і гуманітарних знань про людину

Поняття філософської антропології. Філософська антропологія про місце людини в свiтi. Антропологічний вимір буття людини. Відношення «Я» i «Ти» як проблема філософської антропології. Філософська антропологія про проблеми життя i смерті.

ЗМ2. Філософські проблеми сучасної цивілізації

^ 2.1. Пошуки нового змісту духовних цінностей у сучасній релiгiйнiй філософії

Ідея релігійно-наукового синтезу. Ідеал релігійно-філософського унiверсалiзму. Російська релігійна філософія кінця ХІХ – початку ХХ століття. Єдність основоположних цінностей людського буття – когнітивних, етичних і естетичних.

^ 2.2. Суспільство як предмет сучасної соціальної філософії

Соціальність як специфічний феномен. Концепції “соціальної дії” М.Вебера, Г.Парсонса. Концепція комунікативної дії Ю.Хабермаса. Поняття взаємодії людей і вчення про соціальну статику і динаміку П. Сорокіна. Концепція “закритого”, “тоталітарного” і “відкритого” суспільства К.Поппера і його принциповий антиісторизм. Поняття “індустріального” суспільства Р.Арона, “постіндустріального” і “інформаційного” суспільства (Е.Белл, О.Тофлер).

^ 2.3. Історичний процес в контексті новітньої філософії історії

Людина в контексті мінливих соціальних, культурних, часових обставин - основна тема філософії історії. Лінійно-формаційні і культурологічно-цивілізаційні моделі історичного процесу. Традиція дискретного розуміння історії (О.Шпенглер). Цивілізація як елементарна одиниця історичного аналізу (А.Дж.Тойнбi). Критика історицизму К.Поппером. Вчення про «кінець історії» Ф.Фукуями.

^ 2.4. Аналіз сутності та значення культури в житті людини i суспільства як основне завдання філософії культури

Загальні характеристики сучасної філософії культури. Криза європейської культури (Е.Гусерль). Смисл теорії ідеальних типів М.Вебера як методу пізнання культури. Культура як символічно-ціннісна реальність буття людини. Особливості культури доби постмодерну.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Проблема человека в западной философии.- М., 1988 .

  2. Современная западная философия. Словарь.- М.,1991.

  3. Самосознание европейской культуры ХХ в. – М., 1991.

  4. Сучасна зарубіжна філософія: течії і напрямки. – К., 1996.

  5. Философия истории. Антология. М., - 1995.

  6. История современной зарубежной философии (компаративистский подход). – СПб., 1997.

  7. Сумерки богов.- М., 1989.

  8. Новая технократическая волна на Западе. – М., 1988.

  9. Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности. - М., 1990.



^ ДИСЦИПЛІНА «Цивільна оборона»

для спеціальності 7.0504 «Туризм»

Форма контролю – залік

Курс – 5; семестр – 9; годин – 54; на тиждень – 1год.; (л/с); 2 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу – це теоретична й практична підготовка студентів з питань організації захисту працюючих у народному господарстві; вивчення шляхів і способів підвищення організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт при ліквідації аварій, катастроф, наслідків стихійних лих і в осередках ураження, пов’язаних з дією зброї масового ураження.

^ 1.2. Головне завдання курсу: у процесі навчання необхідно виховувати у студентів усвідомлення важливості заходів цивільної оборони.

1.3. Компетенції, якими має володіти студент у процесі вивчення дисципліни:

а) знати:

- характеристику осередків ураження, які виникають у надзвичайних умовах мирного та воєнного часу;

- способи і засоби захисту населення від вражаючих факторів аварій, катастроф, стихійних лих і сучасної зброї масового ураження;

- порядок дій сил ЦО і населення в умовах надзвичайних обставин;

- призначення і порядок роботи з приладами радіаційної і хімічної розвідки, дозиметричного контролю;

- методику прогнозування можливої радіаційної, хімічної (бактеріологічної), біологічної обстановки, яка може виникнути внаслідок стихійного лиха та аварії;

- основні стійкості роботи галузей сільського і лісового господарства в НС;

- основи організації і здійснення заходів щодо надання допомоги потерпілим і життєзабезпечення населення при виникненні Н С.

б) уміти:

- практично здійснювати заходи захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування сучасної зброї масового ураження;

- оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку й обстановку, яка може виникнути в результаті стихійного лиха та аварії;

- керувати підготовкою формувань і проведенням рятувальних та інших невідкладних робіт на об’єктах н/г відповідно до майбутньої спеціальності.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

Зм 1. Загальні питання

Н.Е. 1.1. Цивільний захист (ЦЗ) в сучасних умовах (лекція)

Роль і місце цивільного захисту у державній системі безпеки захисту населення відповідно до Закону про цивільний захист України від 1993 та 1999 років та закону України „Про правові засади цивільного захисту населення ” від 2004 р. Організаційна структура єдиної державної системи цивільного захисту. Основні заходи ЦЗ. Режим функціонування ЄДСЦЗ (єдиної державної системи цивільного захисту). Основні положення міжнародного права.

Н.Е. 1.2. Надзвичайні ситуації мирного і воєнного часів та їх вплив на життєдіяльність людей (практичне заняття)

Надзвичайні ситуації мирного часу та характеристика осередків ураження.

Характеристика осередків ураження, що виникають при застосуванні зброї масового ураження: ядерний осередок; хімічний осередок; бактеріологічний осередок.

Н.Е. 1.3. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Основні поняття і визначення щодо оцінки радіаційної, хімічної, інженерної, пожежної обстановки. Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки при аваріях і катастрофах на радіаційно і хімічно небезпечних об’єктах та при застосуванні сучасних засобів ураження. Методи виявлення і вимірювання іонізуючого випромінювання. Розв’язування типових ситуаційних задач при оцінці обстановки. Прилади радіаційної та хімічної розвідки і дозиметричного контролю.

Н.Е. 1.4. Захист населення в надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Основні принципи і способи захисту населення в надзвичайних ситуаціях. Захисні споруди цивільної оборони і вимоги, які пред’являються до них. Засоби індивідуального захисту населення. Евакуаційні заходи. Спеціальна обробка.

Зм 2. Профільна підготовка

Н.Е. 2.1. Організація навчання населення з цивільного захисту, методика проведення занять з цивільного захисту (практичне заняття)

Основи навчання з ЦЗ; види навчань; основні напрямки і методи підготовки. Система навчання. Особливості занять з різними категоріями. Підготовка робочих, службовців, студентів, учнів та населення з ЦЗ. Підготовка керівного і управлінського складу з ЦЗ. Планування і організація навчання з ЦЗ на об’єктах.

Н.Е. 2.2. Організація і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Створення, завдання та функції аварійно-рятувальної служби. Основи рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт. Перша медична допомога в осередках ядерного, хімічного, біологічного ураження. Медичне, матеріальне та технічне забезпечення формувань ЦО.

Н.Е. 2.3. Дії викладачів і учнів у надзвичайних ситуаціях (практичне заняття)

Дії населення в умовах стихійного лиха; режим захисту населення в умовах радіоактивного забруднення; захист дітей від ЗМУ.

Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література

  1. Закон України "Про правові засади цивільного захисту", № 1859 - IV, 24 червня 2004.

  2. Воробйов О.О., Романів Л.В. Цивільний захист. Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2008. – 152 с.

  3. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: підручник. - 2-ге видан., перероблене і доповнене. - К.: Знання - Прес, 2003. - 455 с.

  4. Положення "Про Цивільну оборону України", постанова КМУ, №299. - К., 1994.

  5. Положення "Про єдину державну систему запобігання та регулювання на НС техногенного та природного характеру", постанова КМУ № 1198 від 03.08.1998р. - К., 1998.

  6. Положення "Про Міністерство з надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи", Указ Президента України №1005/96.

  7. Про концепцію захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій, Указ Президента України № 284/99. - К., 1999.

  8. Положення "Про класифікацію надзвичайних ситуацій", постанова КМУ №1099. - К., 1998.

  9. Положення "Про комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій постанова КМУ № 174 від 16.02.1998 р. - К., 1998.

  10. Типове положення про Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, постанова КМУ № 1594. - К., 1998.


^ ДИСЦИПЛІНА «ОХОРОНА ПРАЦІ В ГАЛУЗІ»

для спеціальності 7.0504 «Туризм»

Форма контролю – іспит

Курс – 5; семестр – 9; годин – 36; на тиждень – 1год.; (л/с); 1 кредиту.


І. Пояснювальна записка

^ 1.1. Мета даного курсу – дати студентам необхідний рівень знань про систему управління охороною праці в галузі, стан умов праці в галузі, психофiзичнi фактори умов працi, психологiю безпеки працi, . медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень, основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Особливої уваги заслуговує формування у студентів навичок з безпеки життєдіяльності з основами професійної підготовки під час проведення експедиційних досліджень.

^ 1.2. Головні завдання курсу:

  • розгляд соціально-економічного значення охорони праці в галузі;

  • засвоєння знань щодо системи управління охороною праці в галузі;

  • вільне оперування основними термінами та поняттями з дисципліни;

  • розгляд психологічних аспектів підготовки географа для безпечного проведення експедиційних досліджень;

  • вміння аналізувати, узагальнювати теоретичний матеріал з основних проблем порушених в межах курсу;

  • формування практичних навичок з безпеки життєдіяльності під час проведення експедиційних досліджень.

ІІ. Змістовні модулі (ЗМ) та зміст навчальних елементів (НЕ)

ЗМ 1 „Організація охорони праці в галузі на виробництві”

^ НЕ 1.1. Предмет, структура, зміст і мета курсу „Охорона праці в галузі”.

Змiст поняття «охорона працi в галузi”. Соцiально-економiчне значення охорони працi. Мета i завдання курсу „Охорона працi в галузi”, обсяг, змiст i порядок його вивчення.

^ НЕ 1.2 Система управління охороною праці в галузі, її складові та функціонування.

Система управління охороною праці в галузі. Функції та структура СУОПГ. Організація робіт з ОП. Планування заходів з ОП, Роль соціально-психологічних чинників у СУОПГ.

^ НЕ 1.3 Фізіологія, гігієна праці та виробнича санітарія в галузі.

Поняття про фізіологію та гігієну праці як систему органiзацiйних, гiгiєнiчних та санiтарно-технiчних заходiв. Стан умов праці в галузі. Завдання аналізу умов праці. Деякі професійні захворювання, характерні для працівників галузі. Оцінка шкідливої дії шуму, вібрації, ультразвуку на організм людини.

^ НЕ 1.4 Виробничий травматизм і професійні захворювання в галузі.

Травмонебезпечні виробничі фактори та стан травматизму в галузі. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Причини травматизму і захворювання на виробництві.

^ ЗМ 2 „Безпека життєдіяльності географа з основами професійної підготовки”

НЕ 2. Безпека життєдіяльності туриста з основами професiйної підготовки.

Особливостi безпечного експедицiйного менеджменту. Органiзацiя роботи з охорони працi та безпечного руху по розчленованiй мiсцевостi.

^ НЕ 2.2. Професійна психологічна підготовка туриста як умова безпечного проведе-ння експедиційних досліджень

Фiзiологiчна та психологiчна основа трудового процесу. Психологiя безпеки працi. Пристосування людини до навколишнiх умов в процесi праці. Індивiдуальна психологiчна пiдготовка. Групова експедицiйна пiдготовка. Спецiальна психологiчна пiдготовка.

НЕ 2.3. Охорона здоров’я в польових умовах

Медичнi вимоги до учасника польових експедицiйних дослiджень. Перша медична допомога. Побут, харчування, постачання. Лiкувально-профiлактичне харчування.

НЕ 2.4. Критичнi ситуацiї та їх подолання

Основнi правила поведiнки в екстремальнiй ситуацiї. Психологiчний аспект екстремальних ситуацiй i катастроф. Аварiйне спорядження. Засоби надання першої допомоги. Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування. Основнi принципи надання першої допомоги: правильнiсть, доцiльнiсть дiї, швидкiсть, рiшучiсть, спокiй. Способи реанiмацiї.

^ Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:

Основна література
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Схожі:

European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
move to 358-89822
European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
move to 358-89826
European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
move to 358-89825
European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
move to 358-89820
European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean Credit Transfer System ects інформаційний пакет
Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті
European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
Спеціальність: 010104 «Професійне навчання. Економіка підприємства, маркетинг та менеджмент»
European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
Галузь знань 0510 – Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно- вимірювальні технології
European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
Галузь знань 0510 – Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно- вимірювальні технології
European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
Галузь знань 0510 – Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно- вимірювальні технології
European Credit Transfer System ects інформаційний пакет iconEuropean credit transfer system ects – інформаційний пакет
Галузь знань 0510 – Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно- вимірювальні технології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи