Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) icon

Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)




НазваРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Сторінка2/3
Дата24.09.2012
Розмір0.63 Mb.
ТипРобоча програма
1   2   3




6. Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
за шкалою ECTS та національною шкалою


Відповідь у 90-100 балів (А, 5 - відмінно) оцінюється, коли студент розуміє та може змістовно викласти основні методичні положення територіально-виробничого комплексоутворення та суспільно-географічного районування, знайомий з правилами систематизації даних про їхню природу, населення, господарство, соціально-політичну ситуацію. Оперує основними поняттями з країнознавства. Користується науковою термінологією, здатний творчо її використовувати.

Відповідь у 82-89 балів (В, 4 – добре) оцінюється, коли студент на базі сформованих знань дає розгорнуту відповідь про теоретичні основи територіально-виробничого комплексоутворення та суспільно-географічного районування, володіє понятійно-термінологічним апаратом. Разом з тим, студент виявляє в процесі викладу недостатнє володіння знаннями про основні методи вивчення території, географічного положення, природи, розселення, інфраструктури і територіальної структури господарства країни тощо. Відповідь у 75-81 балів (С, 4 - добре) оцінюється, коли студент лише

Відповідь у 75-81 балів (С, 4 - добре) оцінюється, коли студент лише характеризує основні поняття країнознавства, називає методи, що застосовуються у дослідженнях території, географічного положення, природи, розселення, інфраструктури і територіальної структури господарства країни тощо. Знає програмний мінімум країнознавчої термінології, проте не знає концепції країнознавства, не розуміє суть комплексного суспільно-географічного країнознавства.

Відповідь у 69-74 бали (Д, З - задовільно) оцінюється, коли студент лише відтворює основні методи досліджень у країнознавстві, але не встановлює причинно-наслідкових зв’язків, не розуміє основних закономірностей.

Відповідь у 60-68 балів (Е, 3 - задовільно) оцінюється, коли студент володіє лише загальними теоретичними основами ТВК та суспільно-географічного районуванн, але не вміє їх застосовувати. Погано володіє термінологією.

Відповідь у 35-59 балів (FX, 2 – незадовільно з можливістю повторного складання) оцінюється, коли студент може назвати лише основні поняття і терміни, але не вміє їх пояснити.

Відповідь у 1-34 бали (F, 2 – незадовільно з обов’язковим повторним курсом) оцінюється, коли студент не може відтворити елементарні поняття з курсу «ТВК та суспільно-географічне районування».


7. Література до дисципліни

Основна література

Література до змістового модулю №1

  1. Бандман М.К., Ларина Н.И., Черевикина М.Ю. Территориально-производственные комплексы: планирование и управление. – Новосибирск: Наука, 1984. – 246 с.

2.Бандман М.К. Территориально-производственные комплексы: теория и практика предплановых исследований. – Новосибирск: Наука, 1980. – 256 с.

3. Веприк Н.П. Територіально-виробничі комплекси: методичні вказівки до практичних робіт. – Чернівці: Рута, 2005. – 40 с.

4. Веприк Н.П. Територіально-виробничі комплекси: Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – Частина 1. – 40 с.

  1. Виробничо-теріторіальні комплекси України: Метод. матеріали для спецкурсу / Укл. Я.І.Жупанський, П.О.Сухий, О.М.Гавер. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – 24 с.

  2. Жупанський Я.І. Виробничо-територіальні комплекси та їх картографування. – Львів: Вища школа, 1975. – 146 с.

  3. Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія: Підручник. – Тернопіль, 1997. – 274 с.

  4. Жупанський Я.І., Тащук К.О., Ігнатенко М.Г. До питання про інтегральні господарсько-територіальні комплекси / Економічні географія. – К., 1975. – Вип.. 19. – С.81-90.

  5. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1990. – 360 с.

  6. Заставный Ф.Д. Экономические проблемы развития территориально-промышленных комплексов (очерки теории). – Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1969. – 248 с.

  7. Захарченко В. Основні напрями ринкової трансформації промислових територіальних систем України / Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – Київ – Луцьк: Вежа, 2000. – Т.1. – С.288-289.

12. Паламарчук О.М. Кластери та суспільно-територіальні системи (концептуальні зіставлення) // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць: У 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.2. – С.136-137.

13. Пилипенко И.В. Принципиальные различия в концепциях промышленных кластеров и территориально-производственных комплексов // Вестник Московского ун-та. – Серия: География. – 2004. – Вып. 5. – С.3-9.

Література до змістового модулю №2

1. Мезенцева Н.І., Мезенцев К.В. Суспільно-географічне районування України. – К.: ВПЦ „Київський ун-тет”, 2000.

2. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (Методологія, теорія). - К., 1996.

3. Мезенцев К.В. Суспільно-географічне прогнозування регіонального розвитку. – К.: ВПЦ „Київський ун-тет”, 2005.

4. Пістун М.Д., Мезенцев К.В., Тьорло В.О. Регіональна політика в Україні: суспільно-географічний аспект. – К.: ВПЦ „Київський ун-тет”, 2004.

Додаткова література

(до кожної теми)

1. НЕ 1.1

Фащевский Н.И. К вопросу формирования территориально-производственных комплексов / Формирование и развитие ТПК. – К., 1984. – С. 17-25.

2. НЕ 1.2

1. Федорищева А.Н., Степаненко А.В. Промышленные комплексы городов и совершенствование их развития / Формирование и развитие ТПК. – К., 1984. – С. 71-81.

2. Фтомов Г.С., Великохатько А.Т. Особенности формирования территориально-промышленных комплексов крупних городов / Формирование и развитие ТПК. – К., 1984. – С. 81-90.

3. НЕ 1.3

1. Азаров Н. Новые производственные системы и ускоренное развитие регионов // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос, 2001. – С. 27-34.

2. Войнаренко М. Локальні виробничі системи та мережі підприємств // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос, 2001. – С. 87-94.

3. Руденко Л.Г. Виробничі системи: від локальних виробничо-територіальних систем до кластерів // Український географічний журнал. – 2002. – №1. – С.77-78.

4. Луценко В. До питання створення кластерів у певній місцевості // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос, 2001. – С. 101-103.

5. Смаль І. Екотуристичні кластери Чернігівщини: проблеми створення // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос, 2001. – С. 79-86.

6. Смаль І. Туристичні кластери та можливість їх формування в Україні // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць: У 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.3. – С.1118-120.

7. Соколенко С. Новые производственные системы – эффективный путь подъема региональной экономики мировой и первый отечественный опыт // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос, 2001. – С. 37-51.

4. НЕ 1.4.

Территориально-производственные комплексы: опыт и проблемы формирования / Под ред. М.К. Бандмана, А.И. Чистобаева. – Л.: Наука, 1990. – 216 с.

5. НЕ 1.5

Паламарчук М.М., Паламарчук А.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. – К.: Знання, 1998. – 416 с.

6. НЕ 1.6.

Іщук С.І. Виробничі комплекси: територіальна і комплексно- пропорційна організація: Автореф.дис... докт.геогр..наук: 11.00.02. – К., 1996. – 44 с.

7. НЕ 2.1.

1. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2003.

2. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. Навч.посібник. - К., 1996.

8. НЕ 2.2.

1. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2003.

2. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. Навч.посібник. - К., 1996.

9. НЕ 2.3

1. Шаблій О.І. Основи загальної суспільної географії. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. Івана Франка, 2003.

2. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. Навч.посібник. - К., 1996.

10. НЕ 2.4

1. Паламарчук М.М., Паламарчук А.М. Агропромышленные комплексы: географические аспекты. – М.: Знание, 1988. – 48 с.

2. Хрущев А.Т. География промышленности СССР: Учеб. для геогр. спец. вузов. – М.: Высш. шк.,1990. – 223 с.

3. Шаблій О. Лісопромислові комплекси Української РСР. Питання теорії і моделювання. – К.: Вища школа, 1973. – 187 с.

4. Шарыгин М.Д., Осипов В.А. Энерго-производственные циклы: проблемы теории и практики. – Л.: Наука, 1988. – 120 с.


Шкала переведення балів, отриманих студентом за результатами поточного та підсумкового контролів



^ Рейтингова оцінка з дисципліни

Оцінювання в системі ECTS

Оцінка за національною шкалою

^ Залік за національною шкалою

90 - 100

А

5 (відмінно)

Зараховано

82-89

В

4 (добре)

75-81

С

4 (добре)

69-74

D

3 (задовільно)

60-68

Е

3 (задовільно)

35 - 59

FX

2 (незадовільно)

з можливістю повторного складання

^ Не зараховано

1 - 34

F

2 (незадовільно)

з обов’язковим повторним курсом



міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

^ Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Географічний факультет

Кафедра географії України та регіоналістики


“Затверджую”

Декан географічного факультету

___________ проф. В.П.Руденко


^ Навчальна програма

з дисципліни “ТВК та суспільно-географічне районування»


Програма складена к.г.н., доцентом кафедри географії України та регіоналістики Грековим С.А. Програма затверджена на засіданні кафедри географії України та регіоналістики


Протокол № 1

від «1» вересня 2011р.

Зав. кафедрою

проф. Джаман В.О. _________


Рецензенти:

доцент кафедри

Заячук М.Д. ________

доцент кафедри

Костащук І.І. ________


^ Чернівці - 2011

Пояснювальна записка

Мета викладання дисципліни


Мета курсу – розкрити зміст територіально-виробничого комплексоутворення та суспільно-георафічного районування і сформувати у студентів знання про різні сторони цих процесів.


Завдання вивчення дисципліни

Завдання дисципліни:

  1. розкрити зміст поняття територіально-виробничий комплекс, особливості його формування та розвитку;

  2. висвітлити значення таких структурних елементів територіально-виробничого комплексоутворення як промислові райони, вузли, центри, пункти;

  3. розкрити зміст суспільно-географічного райнування;

  4. розкрити роль територіально-виробничих комплексів у системі планування та управління регіоном;

  5. висвітлити роль природних ресурсів в територіальній організації виробництва;

  6. висвітлити сучасний стан територіально-виробничого комплексоутворення України та світу.

Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни


В результаті вивчення даного курсу студенти повинні

знати:

- основи теорії ТВК та суспільно-господарської комплексології;

- класифікаційні ознаки суспільно-географічних комплексів з метою виділення їх видів і підвидів;

  • основні аспекти структурного аналізу комплексних господарських утворень з метою пізнання складу і співвідношення елементів системи та вдосконалення їх взаємозв’язків;

  • напрямки вдосконалення територіальної організації суспільно-географічних систем з метою підвищення ефективності територіальної організації господарства.

вміти:

- застосовувати у процесі дослідження основи теорії ТВК та суспільно-географічного комплексоутворення на рівні окремих галузей, їх груп і всього господарського комплексу країни;

- застосовувати основи теорії суспільно-географічного комплексоутворення при вивченні регіональних проблем розвитку господарства з метою вдосконалення управління територією;

- користуватись методикою економіко-географічного аналізу виробничих, галузевих, міжгалузевих, територіально-виробничих систем;

- застосовувати наукові підходи до оцінки умов і факторів комплексоутворення, прогнозування розвитку і функціонування господарських комплексів.

Тема 1. Теоретичні основи територіально-виробничого комплексоутворення

Зміст поняття «територіально-виробничий комплекс». Становлення і розвиток теорії та методології ТВК. Роль територіально-виробничого комплексоутворення в територіальній організації виробництва.


Тема 2. Формування та розвиток територіально-виробничих комплексів

Основні елементи ТВК. Особливості формування територіально-виробничих комплексів. Фактори впливу на формування та розвиток ТВК. Етапи формування ТВК. Роль трудових та виробничих потенціалів у формуванні ТВК. Внутрішні зв’язки ТВК. Зовнішні зв’язки ТВК.


Тема 3. Світовий досвід формування територіально-виробничих комплексів

Зміст поняття «кластер». Риси відмінності та спорідненості понять «кластер» та «ТВК». Кластери в світі. Кластери в Україні.


^ Тема 4. Класифікація, типологія, територіальна організація та структура ТВК

Класифікація територіально-виробничих комплексів. Типологія територіально-виробничих комплексів. Особливості територіальної організації комплексів. Основні елементи територіальної структури. Їх генезис та класифікація. Промислові агломерації та їх роль у територіальній організації виробництва. Питання оптимізації територіальної структури промислових комплексів. Специфіка формування ТВК міст. Особливості формування ТВК великих міст. Проблеми вдосконалення розвитку ТВК міст.


Тема 5. Територіально-виробничі комплекси України

Територіально-виробничі комплекси у системі суспільно-географічного районування. Суспільно-географіячне районування та його роль в територіальній організації виробництва. ТВК суспільно-географічних районів України.


Тема 6. Процес суспільно-географічного районування

Сутність та чинники суспільно-географічного районоутворення. Географічний поділ праці – головна об’єктивна передумова районоутворення. Історичні, природно-екологічні, економічні, соціально-культурні та психологічні, політико-правові умови суспільно-географічного районоутворення. Фактори районоутворення: потенціал суспільно-географічного положення, природноресурсний та працересурсний потенціал, системи розселення, рівень урбанізації, рівень економічного і соціального розвитку.

^ Тема 7. Територіально-виробничі комплекси Донецького економічного району

Горлівсько-Єнакієвський ТВК. Стаханово-Алчевський ТВК. Лисичансько-Рубіжнянський ТВК. Краснолуцько-Антрацитівський ТВК. Краматорсько-Слов’янський ТВК. Луганський ТВК. Маріупольський ТВК. Торезо-Сніжнянський ТВК. Свердловсько-Ровеньківський ТВК. Красноармійський ТВК.

Тема 8. Метод суспільно-географічного районування

Сутність та науково-практичне значення суспільно-географічного районування. Принципи, критерії та показники районування. Критерії суспільно-географічного районування: підвищення рівня сформованості території шляхом розв’язання вузлових проблем, раціональність використання ресурсного потенціалу, ефективність економічного і соціального розвитку, поліпшення екологічної ситуації. Показники наявності та інтенсивності зв’язків між ядром та периферією. Таксономічні рівні районування. Види суспільно-географічного районування.

Тема 9. Закономірності суспільно-географічного районоутворення

Закономірності суспільно-географічного районоутворення як результат дії суспільно-географічних законів. Поляризація. Стадійність. Комплексність. Поняття “ядро районоутворення”. Стадії формування ядер районоутворення. Стадія рівномірного розміщення локальних ядер. Стадія моноядерної поляризації території. Стадія поліядерної поляризації території. Стадія рівномірного використання території.

Тема 10. Методика суспільно-географічного районування

Вимоги, способи та етапи районування. Вичерпність, неповторюваність, одномасштабність, гнучкість районування. Дедуктивний та індуктивний способи районування. Розрізнення, осмислення та розмежування районів. Методика виділення ядер суспільно-географічного районоутворення. Методика делімітації суспільно-географічних районів.

Тема 11. Територіально-виробничі комплекси Придніпровського та Північно-Східного економічних районів

Дніпропетровсько-Дніпродзержинський ТВК. Запорізький ТВК. Криворізький ТВК. Нікопольсько-Марганцевий ТВК. Павлоград-Петропавлівський ТВК. Мелітопольський ТВК. Харківський ТВК. Полтавський ТВК. Сумський ТВК. Кременчуцький ТВК.

Тема 12. Дослідження суспільно-географічних районів

Компонентна структура суспільно-географічного району. Методика визначення спеціалізації суспільно-географічних районі. Поняття спеціалізації районів. Територіальна (прострова) структура суспільно-географічного району.Методика дослідження просторової структури району. Зв’язки в суспільно-географічному районі.

Тема 13. Територіально-виробничі комплекси Центрального та Столичного економічних районів

Черкаський ТВК. Кіровоградський ТВК. Київський ТВК. Чернігівський ТВК. Житомирський ТВК. Білоцерківський ТВК. Бердичівський ТВК.


Тема 14. Міжгалузеві та галузеві територіально-виробничі комплекси України

Географія агропромислових комплексів України. Географія лісопромислових комплексів України. Географія ТВК промисловості, будівельної індустрії, невиробничої сфери та транспорту.


Тема 15. Територіально-виробничі комплекси Карпатського та Північно-Західного економічних районів

Львівський ТВК. Червоноградський ТВК. Калусько-Долинський ТВК. Дрогобицько-Роздольський ТВК. Ужгородсько-Перечинський ТВК. Мукачівсько-Свалявський ТВК. Чернівецький ТВК. Луцький ТВК. Рівненський ТВК.


Тема 16. Види суспільно-географічного районування

Агропромислове районування: суть, значення, специфіка, види. Агропромислові райони, вузли, центри, пункти. Транспортно-географічне районування: суть, значення, специфіка, види. Транспортно-географічні райони, підрайони, вузли. Соціально-географічне районування: суть, значення, специфіка, види. Торговельно-географічне районування. Рекреаційно-географічне районування. Культурно-географічне районування. Політико-географічне районування. Нові види галузевого районування.

Тема 17. Територіально-виробничі комплекси Подільського та Причорноморського економічних районів

Вінницький ТВК. Хмельницький ТВК. Тернопільський ТВК. Кам’янець-Подільський ТВК. Шепетівсько-Славутський ТВК. Одеський ТВК. Херсонський ТВК. Миколаївський ТВК. Сімферопольський ТВК.


Тема 18. Енерговиробничі цикли

Метод енерговиробничих циклів. Розвиток концепції енерговиробничих циклів. Класичне та сучасне трактування ЕВЦ. Структура енерговиробничого циклу. Систематизація енерговиробничих циклів СГР.


Література до дисципліни

Основна література


Література до змістового модулю №1


  1. Бандман М.К., Ларина Н.И., Черевикина М.Ю. Территориально-производственные комплексы: планирование и управление. – Новосибирск: Наука, 1984. – 246 с.

2.Бандман М.К. Территориально-производственные комплексы: теория и практика предплановых исследований. – Новосибирск: Наука, 1980. – 256 с.

3. Веприк Н.П. Територіально-виробничі комплекси: методичні вказівки до практичних робіт. – Чернівці: Рута, 2005. – 40 с.

4. Веприк Н.П. Територіально-виробничі комплекси: Конспект лекцій. – Чернівці: Рута, 2005. – Частина 1. – 40 с.

  1. Виробничо-теріторіальні комплекси України: Метод. матеріали для спецкурсу / Укл. Я.І.Жупанський, П.О.Сухий, О.М.Гавер. – Чернівці: ЧДУ, 1996. – 24 с.

  2. Жупанський Я.І. Виробничо-територіальні комплекси та їх картографування. – Львів: Вища школа, 1975. – 146 с.

  3. Жупанський Я.І., Сухий П.О. Соціально-економічна картографія: Підручник. – Тернопіль, 1997. – 274 с.

  4. Жупанський Я.І., Тащук К.О., Ігнатенко М.Г. До питання про інтегральні господарсько-територіальні комплекси / Економічні географія. – К., 1975. – Вип.. 19. – С.81-90.

  5. Заставний Ф.Д. Географія України. – Львів: Світ, 1990. – 360 с.

  6. Заставный Ф.Д. Экономические проблемы развития территориально-промышленных комплексов (очерки теории). – Львов: Изд-во Львовского ун-та, 1969. – 248 с.

  7. Захарченко В. Основні напрями ринкової трансформації промислових територіальних систем України / Україна та глобальні процеси: географічний вимір. – Київ – Луцьк: Вежа, 2000. – Т.1. – С.288-289.

12. Паламарчук О.М. Кластери та суспільно-територіальні системи (концептуальні зіставлення) // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць: У 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.2. – С.136-137.

13. Пилипенко И.В. Принципиальные различия в концепциях промышленных кластеров и территориально-производственных комплексов // Вестник Московского ун-та. – Серия: География. – 2004. – Вып. 5. – С.3-9.

Література до змістового модулю №2


1. Мезенцева Н.І., Мезенцев К.В. Суспільно-географічне районування України. – К.: ВПЦ „Київський ун-тет”, 2000.

2. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування (Методологія, теорія). - К., 1996.

3. Мезенцев К.В. Суспільно-географічне прогнозування регіонального розвитку. – К.: ВПЦ „Київський ун-тет”, 2005.

4. Пістун М.Д., Мезенцев К.В., Тьорло В.О. Регіональна політика в Україні: суспільно-географічний аспект. – К.: ВПЦ „Київський ун-тет”, 2004.


Додаткова література

1. Азаров Н. Новые производственные системы и ускоренное развитие регионов // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос”, 2001. – С. 27-34.

2. Войнаренко М. Локальні виробничі системи та мережі підприємств // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос”, 2001. – С. 87-94.

3.Іщук С.І. Виробничі комплекси: територіальна і комплексно- пропорційна організація: Автореф.дис... докт.геогр..наук: 11.00.02. – К., 1996. – 44 с.

4. Луценко В. До питання створення кластерів у певній місцевості // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос”, 2001. – С. 101-103.

5. Паламарчук М.М., Паламарчук А.М. Агропромышленные комплексы: географические аспекты. – М.: Знание, 1988. – 48 с.

6. Паламарчук М.М., Паламарчук А.М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії: Посібник. – К.: Знання, 1998. – 416 с.

7. Пістун М.Д. Основи теорії суспільної географії. Навч.посібник. - К., 1996.

8. Руденко Л.Г. Виробничі системи: від локальних виробничо-територіальних систем до кластерів // Український географічний журнал. – 2002. – №1. – С.77-78.

9. Смаль І. Екотуристичні кластери Чернігівщини: проблеми створення // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос”, 2001. – С. 79-86.

10. Смаль І. Туристичні кластери та можливість їх формування в Україні // Україна: географічні проблеми сталого розвитку: Зб. наук. праць: У 4 т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т.3. – С.1118-120.

11. Соколенко С. Новые производственные системы – эффективный путь подъема региональной экономики мировой и первый отечественный опыт // Матеріали міжнародного економічного форуму "Нові виробничі системи і прискорений розвиток регіонів”. – К.: Вид-во "Логос”, 2001. – С. 37-51.

12. Территориально-производственные комплексы: опыт и проблемы формирования / Под ред. М.К. Бандмана, А.И. Чистобаева. – Л.: Наука, 1990. – 216 с.

13. Фащевский Н.И. К вопросу формирования территориально-производственных комплексов / Формирование и развитие ТПК. – К., 1984. – С. 17-25.

14.Федорищева А.Н., Степаненко А.В. Промышленные комплексы городов и совершенствование их развития / Формирование и развитие ТПК. – К., 1984. – С. 71-81.

15. Фтомов Г.С., Великохатько А.Т. Особенности формирования территориально-промышленных комплексов крупних городов / Формирование и развитие ТПК. – К., 1984. – С. 81-90.

16. Хрущев А.Т. География промышленности СССР: Учеб. для геогр. спец. вузов. – М.: Высш. шк.,1990. – 223 с.

17. Шаблій О. Лісопромислові комплекси Української РСР. Питання теорії і моделювання. – К.: Вища школа, 1973. – 187 с.

18. Шарыгин М.Д., Осипов В.А. Энерго-производственные циклы: проблемы теории и практики. – Л.: Наука, 1988. – 120 с.


Питання до курсу:


1. Зміст поняття «територіально-виробничий комплекс».

2. Становлення і розвиток теорії та методології ТВК.

3. Роль територіально-виробничого комплексоутворення в територіальній організації виробництва

4. Основні елементи ТВК.

5. Особливості формування територіально-виробничих комплексів.

6. Фактори впливу на формування та розвиток ТВК.

7. Етапи формування ТВК.

8. Роль трудових та виробничих потенціалів у формуванні ТВК.

9. Внутрішні зв’язки ТВК. Зовнішні зв’язки ТВК

10. Зміст поняття «кластер».

11. Риси відмінності та спорідненості понять «кластер» та «ТВК».

12. Кластери в світі.

13. Кластери в Україні.

14. Класифікація територіально-виробничих комплексів.

15. Типологія територіально-виробничих комплексів.

16. Особливості територіальної організації комплексів.

17. Основні елементи територіальної структури. Їх генезис та класифікація.

18. Промислові агломерації та їх роль у територіальній організації виробництва.

19. Питання оптимізації територіальної структури промислових комплексів.

20. Специфіка формування ТВК міст.

21. Особливості формування ТВК великих міст. Проблеми вдосконалення розвитку ТВК міст

22. Територіально-виробничі комплекси у системі економічного районування. Економічне районування та його роль в територіальній організації виробництва.

23. ТВК економічних районів України.

24. Горлівсько-Єнакієвський ТВК.

25. Стаханово-Алчевський ТВК.

26. Лисичансько-Рубіжнянський ТВК.

27. Краснолуцько-Антрацитівський ТВК.

28. Краматорсько-Слов’янський ТВК.

29. Луганський ТВК.

30. Маріупольський ТВК.

31. Торезо-Сніжнянський ТВК.

32. Свердловсько-Ровеньківський ТВК.

33. Красноармійський ТВК

34. Сутність та чинники суспільно-географічного районоутворення.

35. Географічний поділ праці – головна об’єктивна передумова районоутворення.

36. Історичні, природно-екологічні, економічні, соціально-культурні та психологічні, політико-правові умови суспільно-географічного районоутворення.

37. Фактори районоутворення: потенціал суспільно-географічного положення, природноресурсний та працересурсний потенціал, системи розселення, рівень урбанізації, рівень економічного і соціального розвитку.

38. Закономірності суспільно-географічного районоутворення як результат дії суспільно-географічних законів.

39. Сутність та науково-практичне значення суспільно-географічного районування.

40. Принципи, критерії та показники районування.

41.Критерії суспільно-географічного районування. Таксономічні рівні районування.

42. Види суспільно-географічного районування.

43. Дніпропетровсько-Дніпродзержинський ТВК.

44. Запорізький ТВК.

45. Криворізький ТВК.

46. Нікопольсько-Марганцевий ТВК.

47. Павлоград-Петропавлівський ТВК.

48. Мелітопольський ТВК.

49. Харківський ТВК.

50. Полтавський ТВК.

51. Сумський ТВК.

52. Кременчуцький ТВК.

53. Вимоги, способи та етапи суспільно-географічного районування.

54. Методика виділення ядер суспільно-географічного районоутворення.

55. Методика делімітації суспільно-географічних районів.

56. Черкаський ТВК.

57. Кіровоградський ТВК.

58. Київський ТВК.

59. Чернігівський ТВК.

60. Житомирський ТВК.

61. Білоцерківський ТВК.

62. Бердичівський ТВК.

63. Компонентна структура суспільно-географічного району.

64. Методика визначення спеціалізації суспільно-географічних районі. Поняття спеціалізації районів.

65. Територіальна (прострова) структура суспільно-географічного району.

66. Методика дослідження просторової структури району.

67. Зв’язки в суспільно-географічному районі.

68. Львівський ТВК.

69. Червоноградський ТВК.

70.Калусько-Долинський ТВК.

71. Дрогобицько-Роздольський ТВК.

72. Ужгородсько-Перечинський ТВК.

73. Мукачівсько-Свалявський ТВК.

74. Чернівецький ТВК.

75. Луцький ТВК.

76. Рівненський ТВК.

77. Агропромислове районування: суть, значення, специфіка, види.

78. Агропромислові райони, вузли, центри, пункти.

79. Транспортно-географічне районування: суть, значення, специфіка, види.

80.Транспортно-географічні райони, підрайони, вузли.

81. Соціально-географічне районування: суть, значення, специфіка, види.

82. Торговельно-географічне районування.

83. Рекреаційно-географічне районування.

84. Культурно-географічне районування.

85. Політико-географічне районування.

86. Нові види галузевого районування.

87. Географія агропромислових комплексів України.

88. Географія лісопромислових комплексів України.

89. Географія ТВК промисловості, будівельної індустрії, невиробничої сфери та транспорту.

90. Вінницький ТВК.

91. Хмельницький ТВК.

92. Тернопільський ТВК.

93. Кам’янець-Подільський ТВК.

94. Шепетівсько-Славутський ТВК.

95. Одеський ТВК.

96. Херсонський ТВК.

97. Миколаївський ТВК.

98. Сімферопольський ТВК.

99. Метод енерговиробничих циклів.

100. Розвиток концепції енерговиробничих циклів.

101. Класичне та сучасне трактування ЕВЦ.

102.Структура енерговиробничого циклу. Систематизація енерговиробничих циклів

1   2   3

Схожі:

Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)

Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) зкурортологі ї
З к у р о р т о л о г І ї
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Землевпорядкування та кадастр
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Факультет географічний
Робоча програма (за кредитно-модульною системою навчання) iconРобоча програма (за кредитно-модульною системою навчання)
Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми гсво
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи