Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах icon

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах




Скачати 439.25 Kb.
НазваНаціональний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах
Сторінка2/3
Дата30.09.2012
Розмір439.25 Kb.
ТипДокументи
1   2   3
^

Гібридологічний аналіз тригібридного схрещування в жита озимого (Secаle cereale L.)

Проведено аналіз спадкування трьох пар генів жита озимого, по кожному з яких спостерігається повне домінування одного алеля над іншим. Ген короткостебловості (Hl – Humilis) домінує над своїм алелем, який обумовлює високе стебло (hl), ген, який визначає звичайний звисаючий тип листової пластинки (El) домінує над геном, що обумовлює еректоїдність листа (el – erectum leafe)), і ген, у присутності якого рослина набуває густого сизого воскового покрову (Wc), домінує над алельним йому геном, що викликає світло-зелене забарвлення рослини, обумовлене відсутністю воскового покрову (wс – wexy cover). Отримані від такого схрещування тригібриди F1 виявилися одноманітними за фенотипом – короткостеблі, з звичайною звисаючою листовою пластинкою, з густим восковим покровом на листі стеблі. Згідно закону випадкового комбінування, при утворенні гамет у F1, розщеплення в кожній з трьох пар генів відбувається незалежно від розщеплення в інших парах генів.


При вільному перезапиленні між рослинами F1/F1 на просторово ізольованій від інших зразків жита ділянці при випадковому сполученні восьми типів яйцеклітин з вісьмома типами сперміїв в F2 отримано 64 комбінацій зигот. За фенотипом рослини F2 поділялися на вісім різноманітних груп у співвідношенні: 901 : 299 : 291 : 297 : 97 : 107 : 104 : 31, у прямих і 783 : 259 : 259 : 262 : 86 : 83 : 83 : 33 у зворотніх схрещуваннях, що відповідає співвідношенню - 27 HlHlElElWcWc : 9 HlHlElElwcwc : 9 HlHlelelWcwc : 9 hlhlElelwcwc : 3 Hlhlelelwcwc : 3 hlhlElelwcwc : 3 hlhlelelWcwc : 1 hlhlelelwcwc. Невелика різниця між фактичними і очікуваними частотами вказує на те, що відповідність між розрахованими і фактичними даними висока. В найбільшій кількості (901 прямих і 783 зворотніх F2) представлені рослини з трьома домінантними ознаками – коротке стебло, звисаюча листова пластинка, восковий покрив. Рослини з трьома рецесивними ознаками – висостебельні, з еректоїдним листом і відсутністю воскового покрову (31 прямих і 33 зворотніх F2) – утворювалися значно рідкісніше. Вони складали близько 1/27 від чисельності рослин з трьома домінантними ознаками. У решти ж шести фенотипічних класах F2 ознаки присутні в різних сполученнях, тобто ці шість класів виявилися рекомбінантними. Утворення рекомбінацій - важлива особливість складних схрещувань, тобто отримання таких сполучень генів, яких не було в батьківських форм. Фенотипово це обумовлюється виникненням у нащадків нових ознак. Невелика різниця між фактичними і очікуваними частотами вказує на те, що відповідність між розрахованими і фактичними даними досить ймовірна. Критерій χ2 на трьох пунктах проведення досліджень відповідав рівню значимості при Р = 0,001. Таким чином, дані, отримані в експерименті, відповідають тригібридній схемі розщеплення 27:9:9:9:3:3:3:1. Таке розщеплення переконливо свідчить, що вихідні батьківські зразки різняться за трьома ознаками. Кожна з трьох ознак контролюється лише одним геном, для яких характерне домінантне спадкування.


^ Особливості спадкування кількісних ознак

Генетико-статистичні параметри кількісних ознак почнемо аналізувати з характеристики середніх величин жита озимого F2hlhlElElWcWc/HlHlelelwcwc (Табл. 1 та 2). Висота рослин у батьківському поколінні (F1) виявилася найбільш вирівняною ознакою, що не виходила за межі нормального розподілу (lim = 90-110 cм), але була істотно (P < 0,001) вищою від середньої арифметичної висоти рослин у нащадків (F2), які вирощувалися в трьох різних екологічних умовах. Середня висоти рослин жита F2 не змінювалася залежно від зони вирощування і визначалася переважно генетичними чинниками. Коефіцієнти успадковування висоти рослин у широкому розумінні виявилися високими – (Н2 = 0,6948 на НСДС; H2 = 0,8049 на ВСДС і H2 = 0,5259 у ВІАПВ). За подвоєним коефіцієнтом кореляції між батьками і нащадками обчислювався коефіцієнт успадковування у вузькому розумінні (h2). Порівнюючи величини коефіцієнтів успадковування у широкому (Н2) і вузькому (h2) розумінні встановлено переважну дію на висоту рослин F2hlhlElElWcWc/HlHlelelwcwc генів з адитивною дією (НСДС і ВСДС). У Волинському ІАПВ у цієї комбінації схрещування Н2 висоти рослин виявився помірним, а h2 - низьким.

Таблиця 1.

Порівняльна характеристика генетико-статистичних параметрів десяти кількісних ознак жита озимого

^ F2hlhlElElWcWc/HlHlelelwcwc у трьох еколого-географічних точках України


Ознаки

Маса 100 зерен, г

Носівська селекційно-дослідна станція, батьки (F1)

3,83±0,07

0,47±0,05

12,27±1,37

2,8-5,0

Носівська селекційно-дослідна станція, нащадки (F2)

2,39±0,04

0,28±0,23

11,71±1,31

1,7-2,9

Верхняцька селекційно-дослідна станція, нащадки (F2)

3,11±0,06

0,39±0,04

12,70±1,42

2,4-4,8

Волинський інститут агропромислового виробництва, нащадки (F2)

2,45±0,06

0,41±0,05

16,59±1,85

1,6-3,9

Маса зерна з рослини, г

28,03±2,27

14,34±1,60

51,16±5,72

7,2-74,5

9,37±0,34

2,13±0,24

22,73±2,54

6,2-15,2

14,43±0,90

5,69±0,64

39,42±4,41

6,6-38,7

3,88±0,20

1,30±0,14

33,37±3,73

1,78-9,50

Маса зерна з колоса, г

2,63±0,10

0,66±0,07

25,09±2,81

0,89-3,82

1,64±0,03

0,21±0,02

12,60±1,43

1,14-2,10

2,78±0,19

0,22±0,05

14,14±0,92

1,10-2,21

0,91±0,03

0,18±0,02

20,02±2,24

0,57-1,57

Щільність колоса

2,85±0,05

0,31±0,03

10,88±1,22

2,3-3,4

3,06±0,02

0,14±0,02

4,57±0,51

2,7-3,4

2,73±0,03

0,21±0,02

7,61±0,85

2,3-3,4

2,80±0,02

0,12±0,01

4,19±0,47

2,5-3,0

Озерненість колоса, %

85,70±2,20

13,92±1,55

16,24±1,82

29-96

70,42±1,17

7,39±0,83

10,49±1,17

55-93

88,72±0,66

4,20±0,47

4,73±0,53

78-95

59,66±­0,93

5,90±0,66

9,89±1,11

46-71

Кількість зерен у колосі, шт.

66,40±2,26

14,30±1,60

21,54±2,41

26-88

52,70±0,95

6,02±0,67

11,42±1,28

42-64

74,65±0,81

5,10±0,57

6,83±0,76

65-85

42,15±0,80

5,04±0,56

11,95±1,34

30-52

Кількість квіток у колосі, шт.

77,20 ±1,54

9,72±1,09

12,59±1,40

56-96

74,65±0,66

4,20±0,47

5,63±0,63

66-84

84,24±0,78

4,91±0,55

5,83±0,65

71-93

70,53±0,48

3,06±0,34

4,34±0,49

64-78

Довжина колоса, см

13,57±0,20

1,26±0,23

9,28±1,03

11-16

12,25±0,16

1,01±0,11

8,24±0,92

11-14

15,63±0,11

0,71±0,08

4,54±0,51

14-17

12,74±0,11

0,69±0,08

5,40±0,60

11-14

Продуктивна кущистість шт.

10,70±0,85

5,36±0,60

50,09±5,60

4-23

6,37±0,25

1,53±0,17

24,02±2,68

4-12

5,68±0,18

1,16±0,13

20,40±2,28

3-8

4,29±0,14

0,86±0,10

20,04±2,24

3-6

Висота рослин, см

103,32±0,89

5,64±0,63

5,46±0,61

90-100

98,25±0,74

4,70±0,53

4,78±0,53

88-107

97,26±0,66

5,06±0,46

5,20±0,48

90-107

99,87±0,65

4,09±0,46

4,10±0,46

92-109

Пара-метри

X ± sx

S ± ss

V ± sv

lim

X ± sx

S ± ss

V ± sv

lim

X ± sx

S ± ss

V ± sv

lim

X ± sx

S ± ss

V ± sv

lim




Таблиця 2.

Порівняльна характеристика генетико-статистичних параметрів десяти кількісних ознак жита озимого

^ F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc у трьох еколого-географічних точках України


Ознаки

Маса 100 зерен, г

Носівська селекційно-дослідна станція, батьки (F1)

3,72±0,17

1,08±0,12

29,03±3,25

2,2-5,1

Носівська селекційно-дослідна станція, нащадки (F2)

2,24±0,04

0,25±0,03

11+16±1,25

1,7-2,8

Верхняцька селекційно-дослідна станція, нащадки (F2)

2,90±0,03

0,19±0,02

6,66±0,74

2,5-3,5

Волинський інститут агропромислового виробництва, нащадки (F2)

2,39±0,05

0,31±0,03

12,80±1,43

1,8-3,2

Маса зерна з рослини, г

23,83±1,64

10,39±1,16

43,60±4,88

7,8-45,5

8,62±0,20

1,28±0,14

14,85±1,66

5,9-11,2

15,27±0,45

2,87±0,32

18,77±2,10

9,2-21,3

5,08±0,17

1,07±0,12

21,07±2,36

3,4-7,6

Маса зерна з колоса, г

2,24±0,08

0,51±0,06

22,77±2,55

1,23-3,52

1,87±0,05

0,32±0,03

17,11±1,91

1,35-2,64

2,50±0,04

0,27±0,03

10,70±1,20

1,91-3,10

0,87±0,03

0,19±0,02

21,99±2,46

0,51-1,32

Щільність колоса

2,86±0,04

0,24±0,03

8,39±0,94

2,3-3,4

2,93±0,02

0,15±0,02

5,12±0,57

2,6-3,2

2,75±0,03

0,18±0,02

6,66±0,75

2,5-3,4

2,86±0,03

0,16±0,02

5,72±0,64

2,5-3,2

Озерненість колоса, %

70,05±1,83

11,56±1,29

16,50±1,85

42-96

70,15±0,85

5,36±0,60

7,65±0,85

51-78

89,51±0,52

3,26±0,36

3,65±0,41

83-96

59,62±0,87

5,52±0,62

9,26±1,03

42-69

Кількість зерен у колосі, шт.

53,77±1,66

10,53±1,18

19,58±2,19

34-77

53,26±0,78

4,94±0,55

9,27±1,04

39-61

75,77±0,58

3,69±0,41

4,87±0,54

67-82

44,20±0,80

5,07±0,57

11,46±1,28

32-52

Кількість квіток у колосі, шт.

77,18±1,57

9,92±1,11

12,85±1,44

60-96

75,61±0,66

4,19±0,47

5,54±0,62

68-86

84,66±0,60

3,78±0,42

4,47±0,50

75-92

74,11±0,59

3,72±0,42

5,02±0,56

65-81

Довжина колоса, см

13,49±0,25

1,59±0,18

11,79±1,32

10-17

12,95±0,15

0,97±0,11

7,49±0,84

11-15

15,59±0,14

0,89±0,10

5,72±0,64

13-17

13,07±0,12

0,73±0,08

5,58±0,62

12-15

Продуктивна кущистість шт.

10,69±0,67

4,25±0,47

39,76±4,45

3-22

5,23±0,17

1,09±0,12

20,84±2,33

3-7

6,20±0,19

1,23±0,14

19,76±2,21

4-8

6,02±0,13

0,83±0,09

13,80±1,54

4-8

Висота рослин, см

99,74±0,97

6,12±0,68

6,14±0,69

81-106

94,92±0,76

4,78±0,53

5,04±0,56

84-103

96,39±0,96

6,08±0,68

6,31±0,71

86-111

102,91±0,86

5,44±0,61

5,28±0,59

91-116

Пара-метри

X ± sx

S ± ss

V ± sv

lim

X ± sx

S ± ss

V ± sv

lim

X ± sx

S ± ss

V ± sv

lim

X ± sx

S ± ss

V ± sv

lim


Порівняльна характеристика параметрів кількісних ознак реципрокної популяції F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc наведена в табл. 2. У першому і другому поколінні в указаній популяції висота рослин істотно (P < 0,001) виявилася нижчою, від реципрокної комбінації схрещування, тобто в усіх точках за цією ознакою проявився материнський ефект. Розмах фенотипового значення мінливості (lim) висоти рослин у трьох місцях випробовування не виходив за межі щільного нормального розподілу з позитивним ексцесом.

Коефіцієнти успадковування висоти рослин у широкому розумінні в обговорюваній популяції, виявилися високими в усіх екологічних точках проведення експерименту (H2 = 0,6100 на НСДС; 0,9869 – ВСДС і 0,7901 ВІАПВ) (Табл. 3.). Величини паратипового варіювання (VE) у загальному фенотиповому (VP) виявилися низькими, що вказує на переважний контроль висоти рослин генотиповими чинниками.

Для науково обґрунтованої селекції доступна компонента генотипової дисперсії висоти, яка обумовлена адитивними генами. На Верхняцькій СДС між висотою батьківських рослин і середньою висотою рослин нащадків встановлено прямий взаємозв’язок (rop = 0,5233***). Подвоєна величина rop у даному випадку утворить h2, який перевищить одиницю. Це генетично некоректно. Тому, було трансформовано коефіцієнт кореляції в коефіцієнт регресії і по ньому обчислено h2. На НСДС h2 = 0,5958; ВСДС – 0,6700 (трансформований) і ВІАПВ – 0,7362. Порівнявши величини H2 і h2 висоти рослин у F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc встановлено переважний вплив адитивних генів у загальному генотиповому варіюванні. Спрямований добір за висотою рослин у плюс або мінус напрямку передбачається ефективним.

Коефіцієнти успадковуваності - в широкому розумінні вираховували, як Н2 = S2G/S2P; у вузькому розумінні - h2 = 2rOP, або коли rА > 0,5, як h2 = 2bOP.


Таблиця 3.

Коефіцієнти успадкування кількісних ознак F2 від прямих схрещувань жита озимого (2011 р.)

Ознаки

НСДС

ВСДС

ВІАПВ

H2

h2

H2

h2

H2

h2

Висота рослин, см

0,6948

0,6115

0,8049

0,8034

0,5259

0,2186

Продуктивна кущистість, шт.

0,0814

0,4278

0,0467

0,6257

0,0257

0,5870

Довжина колоса, см

0,6394

0,2935

0,3172

0,3454

0,2991

0,6892

Кількість квіток у колосі, шт.

0,1864

0,2021

0,2552

0,0647

0,0992

0,1157

Кількість зерен у колосі, шт.

0,1770

0,5033

0,1271

0,4776

0,1241

0,0699

Озерненість колоса, %

0,2819

0,6531

0,0908

0,5330

0,1795

0,2660

Щільність колоса

0,2599

0,7167

0,5389

0,3274

0,1718

0,4756

Маса зерна з колоса, г

0,1054

0,1379




0,3493

0,0759

0,4907

Маса зерна з рослини, г

0,0221

0,2569

0,1573

0,1787

0,0082

0,1587

Маса 100 зерен, г

0,5549

0,5068

0,6885

0,5422

0,7610

0,4592


Генетико-статистична інформація дає можливість створення високоврожайних синтетиків і гібридів з домінантною короткостебловістю без загрози прояву небажаного ефекту гетерозису по висоті рослин. У нашому випадку, з тактичних міркувань, більш ефективно використовувати для подальшого селекційного покращення висоти рослин популяцію F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc в усіх екологічних точках проведення експерименту. Це не означає, що реципрокна популяція не має по висоті рослин селекційної перспективи. Спрямований добір необхідно проводити на стабілізацію висоти рослин шляхом виключення від розмноження рослин з крайньою вираженністю цієї ознаки. Природно, що така селекція повинна проводитися окремо для кожної конкретної популяції і ознаки.


Таблиця 4.

Коефіцієнти успадкування кількісних ознак F2 від зворотних схрещувань жита озимого (2011 р.)

Ознаки

НСДС

ВСДС

ВІАПВ

H2

h2

H2

h2

H2

h2

Висота рослин, см

0,6100

0,5958

0,9869

0,6700

0,7901

0,7362

Продуктивна кущистість, шт.

0,0580

0,5152

0,0784

0,3271

0,0390

0,0483

Довжина колоса, см

0,3912

0,5450

0,3442

0,2649

0,2158

0,8903

Кількість квіток у колосі, шт.

0,1818

0,2224

0,1501

0,5007

0,1434

0,3629

Кількість зерен у колосі, шт.

0,2246

0,5381

0,1214

0,0715

0,2376

0,4693

Озерненість колоса, %

0,2351

0,0702

0,0895

0,1837

0,2330

0,3578

Щільність колоса




0,4229

0,6142

0,4229

0,4846

0,4229

Маса зерна з колоса, г

0,3586

0,4165

0,2709

0,0990

0,1452

0,2848

Маса зерна з рослини, г

0,0149

0,0957

0,0765

0,5576

0,0109

0,5413

Маса 100 зерен, г

0,5598

0,5486

0,5864

0,5384

0,6248

0,5486


У першому поколінні між реципрокними схрещуваннями продуктивна кущистість була ідентичною. Кущистість рослин жита F1 реципрокних популяцій проявила негативний асиметричний розподіл, при якому видовжена частина кривої розташована з лівого боку, а мода зміщена вправо від середньої арифметичної (Х < Mо). Кількість рослин вище середньої ознаки виявилася більшою, що обумовило прояв ефекту гетерозису за продуктивною кущистістю F1. У F2 порівняно з F1 (табл. 1 і 2) відбулося зменшення середніх величин і спостерігалася диференціація прояву продуктивної кущистості між реципрокними комбінаціями, та місцем проведення експериментів (Р < 0,001). Таку характеристику кущистості можна пояснити розщепленням гетерозигот у F1, падінням ефекту гетерозису, різним сполученням алелів відомих генів Hl-, El- і Wc- та неоднаковою реакцією «генотип-середовище» в трьох різних селекційних точках України. Реакція «генотип-середовище» реципрокних популяцій F2 за проявом продуктивної кущистості була різною. За середньою арифметичною комбінація F2hlhlElElWcWc/HlHlelelwcwc істотно (P < 0,001) зменшила продуктивну кущистість у Волинському ІАПВ, як відносно напрямку схрещування, так і місця проведення експерименту. Реципрокна комбінація F2 за продуктивною кущистістю порівняно не так різко зменшувала показник середньої, однак відмінності між станціями випробування були в обох популяціях істотними (P < 0,001).

Фенотипові коефіцієнти варіювання продуктивної кущистості в F1 виявилися високими (VP = 39,76 - 50,09%), які в 1,91 – 2,88 рази перевищували генотипові (VG = 13,80-24,02%) у реципрокних популяцій. Загальна фенотипова мінливість продуктивної кущистості переважно обумовлена зовнішнім середовищем (VE = 18,92-30,05%). Порівнянням між собою коефіцієнтів успадковуваності продуктивної кущистості у широкому і вузькому розумінні можна визначити загальний вплив дії генетичних і безпосередній вклад адитивних чинників у загальне фенотипове варіювання. Успадковуваність продуктивної кущистості в усіх пунктах проведення експерименту виявилася невисокою (H2 = 0,2864-0,3122), тобто лише одна третина фенотипової мінливості ознаки була обумовлена генетичними чинниками. Аналізом коефіцієнтів успадковування у вузькому розумінні встановлено статистично неістотні кореляції між кущистістю рослин батьків і відповідною середньою ознакою нащадків (rA). Найбільш висока адитивна кореляція між батьками і нащадками встановлена на Верхнячці в популяції F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc - rA = 0,1390. Виходячи з аналізу коефіцієнтів успадковуваності в загальному фенотиповому варіюванні генетичні чинники становли приблизно третину; вплив адитивних генів на вказану ознаку був мінімальним, а основну частку генотипової мінливості визначали неадитивні гени, які визначають домінування і епістаз. Основною стратегією селекційного покращення продуктивної кущистості в реципрокних популяціях доцільно обрати селекцію на використання ефекту гетерозису, а також покращення умов середовища при вирощуванні F1. В поколінні F2 ефект впливу домінантних і епістатичних генів на продуктивну кущистість зменшується.

Фенотипове варіювання числа квіток, зерен і озерненості (VP) колоса вдвічі більше від генотипового (VG). Більшу мінливість проявляло число зерен у колосі, оскільки воно в значній мірі залежить від генетичних чинників і умов середовища під час квітування і запліднення квіток. Невисокими виявилися показники успадковуваності в широкому і вузькому розумінні числа квіток, зерен і озерненості колоса в реципрокних популяціях. У експериментальних популяціях F2 за вказаними ознаками необхідно проводити стабілізуючий добір при якому середнє значення ознак в популяції мало змінюватиметься. Рослини з дуже високими або дуже низькими значеннями ознак, тобто з крайнім їх виразом, від розмноження повинні усуватися.

Показник щільності колоса в реципрокних популяціях F2 істотної відмінності за величиною середньої не виявляв. Найвища щільність колоса в реципрокних схрещуваннях встановлена в Носівці, а найменша - в Верхячці. Коефіцієнти успадковування в широкому розумінні показника щільності колоса відносно місця проведення експерименту виявилися не адекватними. Стабільно середні коефіцієнти успадковування у широкому розумінні в реципрокних комбінаціях F2 проявилися в Верхнячці (H2 =0,4589 і Н2 = 0,5625), дещо нижчі в Носівці (Н2 = 0,2039 і Н2 = 0,3906) та Волині (Н2 = 0,1498 і Н2 = 0,4444). Відносний вплив генотипових чинників у загальному фенотиповому варіюванні щільності колоса істотний, хоча розмах значень коефіцієнтів успадковування в широкому розумінні достатньо великий.

Величини коефіцієнтів успадковування щільності колоса в вузькому розумінні у реципрокних популяціях і місцях вирощування виявилися нижчими від успадковування в широкому розумінні. Адитивні чинники вносили основний вклад у загальне генотипове варіювання. Найбільш дієвим генетичним чинником при селекційній зміні щільності колоса передбачається прямий добір у низці послідовних поколінь.

До основних складових урожайності жита озимого відноситься маса зерна з колоса. В дослідженнях маса зерна з колоса визначалася як похідна ознака від маси зерна і продуктивної кущистості кожної окремої рослини. У першому гібридному поколінні встановлено ефект гетерозису за масою зерна з колоса. Найбільшою маса зерна з колоса в реципрокних популяціях встановлена на Верхняцькій ДСС, що за абсолютним значенням перевищує середню F1 (P < 0,001). Коефіцієнти успадковування в вузькому розумінні реципрокних популяцій F2 коливалися в межах 0,2554-0,3494. Порівнюючи величини H2 і h2 встановлено, що переважний вклад у загальне генотипове варіювання вносять гени з адитивним ефектом. Стратегія селекції покращення маси зерна з колоса в експериментальних популяціях повинна ґрунтуватися на застосуванні спрямованого добору.

Маса зерна з рослини – показник продуктивності жита. Це інтегральна ознака яка акумулює всі перемінні продуктивності рослин. Проявляє маса зерна з рослини найвищу мінливість серед ознак які вивчаються (VP = 43,60-51,16%). Середовищні фактори мінливості ознаки (VE) майже завжди складають більше половини від фенотипових (VP). Виокремити генетичний вплив по масі зерна з рослини надзвичайно важко, оскільки генотипові і середовищні параметри сильно інтерферуються. Маса зерна з рослини за розподілом у варіаційному ряду переважно набуває характеру негативної асиметрії, коли видовжена частина розподілу знаходиться з лівого боку, а мода зміщена від середньої арифметичної вправо (X < Mo). Специфічність негативного асиметричного варіювання маси зерна з рослини жита озимого обумовлена істотним впливом умов середовища, а також проявом явища домінування обумовленого алельними і неалельними генами. Коефіцієнти успадковування в широкому розумінні маси зерна з рослини в реципрокних популяціях F2 низькі, а в вузькому частіш мізерні, але в деяких випадках набувають істотного значення. В популяції F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc у Волинському ІАПВ і Верхняцькій СДС h2 = 0,5372 і h2 = 0,5600, відповідно. Тут створилися сприятливі умови для прямого добору на підвищення маси зерна з рослини.

Підвищення маси зерна з рослини в жита озимого – актуальне завдання. Виходячи з аналізу генетико-статистичних параметрів можна зробити узагальнення вибору стратегії покращення продуктивності досліджуваних популяцій жита в різних пунктах України. На продуктивність рослин жита вирішальний вплив проявляє покращення умов зовнішнього середовища оскільки загальні генетичні і безпосередньо адитивні дисперсії у популяцій жита з домінантними генами короткостебловості, еректоїдності листа і відсутності воскового покрову на листках і стеблі невисокі. Основною стратегією генетичного покращення продуктивності жита необхідно обрати селекцію з використанням ефекту гетерозису, оскільки дисперсії домінування і епістазу в популяціях досить високі.

Показником крупності і вирівняності зерна жита застосовано масу 100 зерен з рослини. Це важливий елемент структури врожаю. В досліджуваних реципрокних популяцій F1 маса 100 зерен з рослини проявила ефект гетерозису відносно батьківських форм. У другому поколінні рівень середньої арифметичної маси 100 зерен порівняно з першим істотно знизився (P < 0,001). Середня маси 100 зерен F2hlhlElElWcWc/HlHlelelwcwc була істотно вищою (P < 0,05) від реципрокного схрещування в Носівці і Вернячці, а на Волині різниця виявилася неістотною. Розширену амплітуду варіювання маси 100 зерен проявила вказана популяція на Верхячці (2,4 г) і Волині (2,3 г), а звужену в реципрокній популяції на всіх екологічних точках (1,0-1,4 г). Добір рослин з більшою крупністю зерна в F2hlhlElElWcWc/HlHlelelwcwc передбачається більш ефективним порівняно з популяцією реципрокного схрещування.

Стратегією покращення маси 100 зерен з рослини жита озимого на відповідному етапі повинен бути обраний прямий добір, оскільки кращі за цією ознакою рослини кращі завдяки своїм спадковим особливостям і передають частину своїх задатків нащадкам.

1   2   3

Схожі:

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconСировинна база удк 631. 95: 633. 63 Обґрунтування заходів належної сільськогосподарської практики для агроекосистем цукрових буряків
С. В. Карлащук, кандидат сільськогосподарських наук, Національний університет біоресурсів І природокористування України, м. Київ
Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconЛекція №10. Спадкування й каскадування Спадкування Чому спадкування корисно? Як працює спадкування Приклад спадкування Примусове спадкування Каскадування
Спадкування й каскадування ― дві фундаментальні концепції css. Кожний, хто використовує css, повинен їх розуміти. На щастя, це не...
Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування України надалі іменується „Сторона 1”
Національний університет біоресурсів І природокористування України (надалі іменується „Сторона 1”)
Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНубіп україни ф 5 4-06 національний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНубіп україни ф 5 4-06 національний університет біоресурсів І природокористування україни

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи