Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах icon

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах




Скачати 439.25 Kb.
НазваНаціональний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах
Сторінка3/3
Дата30.09.2012
Розмір439.25 Kb.
ТипДокументи
1   2   3
^

Генетичні і генотип-середовищні кореляції кількісних ознак реципрокних комбінацій F2 тригібридного схрещування жита озимого


Аналіз коефіцієнтів кореляції зроблено між ознаками батьківських рослин F1 у 2010 р. (rР) вирощених на НСДС і середніми арифметичними десяти ознак прямих нащадків (сімей) F2 реципрокних комбінацій схрещування трьохмаркерних зразків вирощених у 2011 р. (rG) в трьох селекційних установах України - НСДС, ВСДС і ВІАПВ. Кореляція між ознаками батьківських рослин і середніми арифметичними прямих нащадків характеризує генетичний (rG), адитивний (rА), між середніми ознак у трьох екологічних точках - генотип-середовищні (rGE), між ознаками рослин у одному поколінні в окремому місці вирощування - фенотиповий (rР) взаємозв'язок, різниця між фенотиповим і генотиповим становили середовищну (rЕ) кореляцію (rЕ = rР - rG).

Коефіцієнти успадковуваності висоти рослин у широкому розумінні в трьох географічно віддалених селекційних установах України виявився високим (Н2 = 0,69 - 0,82). Генетична варіанта незалежно від місця випробовування вносила основний вклад у загальне фенотипове варіювання висоти рослин. Генетична адитивна кореляція між батьками і нащадками за висотою рослин F2hlhlElElWcWc/HlHlelelwcwc на НСДС дорівнювала rА = 0,3058*, ВСДС rА = 0,4017**, у ВІАПВ була неістотною. Відповідно, коефіцієнт успадковуваності в вузькому розумінні дорівнював h2 = 0,6116 (НСДС) і h2 - 0,8034 (ВСДС).

Методикою проведення досліджень передбачено визначення впливу кількісних ознак батьків на прояв висоти рослин у нащадків (rA). У комбінації hlhlEiElWcWc/HlHlelelwcwc на НСДС істотні прямі генетичні кореляції встановлено з щільністю колоса (rA - 0,6867***), масою зерна з колоса (rA - 0,3936*), масою зерна з рослини (rA = 0,4742**), а зворотню (rA = -0,3079*) - з масою 100 зерен з рослини батьків на висоту рослин нащадків. Остання кореляція була однаковою за напрямком (знаком) на НСДС, але виявилася не істотною за величиною на ВСДС і ВІАПВ. Кореляція між висотою рослин і масою 100 зерен з рослини у вище вказаній комбінації схрещування носить характер плейотропії, - вона виявилася оберненою незалежно від напрямку схрещування і місця проведення експерименту. Зв'язок щільності колосу, маси зерна з колоса і рослини батьків з висотою рослин нащадків проявив характер зчеплення, яке встановлено лише в одному пункті.

Генотип-середовищні кореляції між висотою рослин та середньою масою зерна з колоса, рослини і масою 100 зерен з рослини нащадків виявилися зворотніми але, переважно, не істотними в усіх селекційних установах у комбінації F2hlhlElElWcWc/HlHlelelwcwc. Істотною виявилася негативна генотип-середовищна кореляція між висотою рослин у ВІАПВ з масою 100 зерен з рослини на ВСДС (rGE = -0,4313**). Тобто, рослини з нижчим стеблом у ВІАПВ виявилися у 18,60% випадків більш крупнозерними в умовах ВСДС. Норма реакції висоти рослин жита в умовах ВІАПВ показує здатність окремого генотипу в умовах середовища ВСДС забезпечувати більш виражену генотипову мінливість крупності зерна. Норма реакції генотип-середовищної мінливості маси зерна з колоса, рослини, і 100 зерен з рослини, у цій комбінації, обумовлювався невисокою оберненою кореляцією з висотою рослин в усіх місцях вирощування. Істотна обернена генотип-середовищна кореляція експериментально встановлена між продуктивністю і масою 100 зерен на НСДС та висотою рослин у ВІАПВ (rGE = -0,3150* і rGE = -0,3836*, відповідно). Поглиблений генетико-статистичний аналіз переконливо доводить правильність обраної стратегії селекції жита озимого завдяки виявленому оберненому адитивному впливу маси зерна з колоса, рослини і 100 зерен у взаємодії батьки-нащадки і генотип-середовище на прояв висоти рослин.

Адитивні генетичні кореляції між висотою рослин у батьківському і дочірньому поколінні в реципрокній популяції схрещування F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc на НСДС становили rА = 0,1272, ВСДС - 0,5208*** і ВІАПВ - 0,3724*) . Успадковування висоти рослин у широкому розумінні було також високим (Н2 = 0,5602 - 0,7866). В реципрокній комбінації у трьох екологічних точках проявився адитивний ефект дії генів висоти рослин (h2 = 0,2544 - 0,7448). Коефіцієнт успадковування h2 на ВСДС обчислений шляхом трансформації кореляції в коефіцієнт регресії. На фоні домінантного гена короткостебловості Hl- у реципрокних комбінаціях схрещування, незалежно від місця вирощування нащадків, у один рік стабільно проявили істотну дію адитивні гени висоти рослин жита озимого. На оглядову перспективу, стратегією генетичного зрушення висоти рослин у бажаному для селекціонера напрямку доцільно використовувати спрямований добір.

Альтернативні кореляційні зв'язки між цими ознаками встановлені в реципрокній комбінації схрещування F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc. Генетичні кореляції висоти рослин батьків з масою зерна з колоса (rА = 0,3466*; rА = 0,0428 і rА = 0,3318*), масою зерна з рослини (rА = 0,0112; rА = 0,3333* і rА = 0,4507**) масою 100 зерен з рослини (rА = 0,5138***; rА = 0,2195 і rА = 0,3929**) та довжиною колоса (rА = 0,0997; rА = 0,3203* і rА = 0,3469*) нащадків в умовах НСДС, ВСДС і ВІАПВ, відповідно, виявилися прямими (позитивними) за напрямком, хоча не завжди істотними. У реципрокній комбінації схрещування F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc генотип-середовищна кореляція висоти рослин між НСДС-ВСДС дорівнювала rGE = 0,3427*, НСДС-ВІАПВ - rGE = 0,3028* і ВСДС-ВІАПВ - rGE = 0,3448*. В усіх пунктах проведення експерименту одержано однакові за величиною і напрямком генотип-середовищні кореляції за висотою рослин. За показниками адитивної кореляції однієї ознаки в різних пунктах у один рік В.А. Драгавцев і ін.. пропонують визначати коефіцієнти успадковування в вузькому розумінні [13], використовуючи генетичну інформацію визначену в часі (між поколіннями), інформацією визначеною в просторі (за місцем вирощування). У наших експериментах коефіцієнт успадковування в вузькому розумінні, безпосередньо за висотою рослин у комбінації схрещування F2HlHlelelwcwc/hlhlElElWcWc, у 2011 р., у трьох селекційних установах України, виявився максимально наближеним порівняно з величиною h2, визначеної за кореляцією батьки-нащадки. Генотип-середовищні кореляції висоти рослин реципрокної комбінації, в той же час, у тому ж місці вирощування такої закономірності не проявили. Генетико-статистичні параметри набувають актуальності в селекції при використанні конкретного вихідного матеріалу, в конкретний час і в конкретному місці вирощування.

Аналіз генотип-середовщних кореляцій впливу висоти на НСДС з продуктивністю колосу, рослини і масою 100 зерен на ВСДС становила rGE = 0,3545*; rGE = 0,3537 і rGE = 0,4729**, відповідно. Генотип-середовищні асоціації висоти рослин на НСДС порівняно з ВІАПВ по цих ознаках становили - rGE = 0,3426*, rGE = 0,3254* і rGE = 0,3212*, відповідно. Близькі за абсолютними значеннями генотип-середовищні кореляції вище вказаних ознак встановлені також у порівнянні ВСДС-ВІАПВ - rGE = 0,2506, rGE = 0,3393* і rGE = 0,3500*, відповідно. Між висотою рослин і основними елементами продуктивності жита озимого встановлені прямі невисокі, але стабільні за абсолютними значеннями генотип-середовищні взаємозв'язки висоти з елементами продуктивності рослин в один рік випробування, у різних умовах середовища, але залежно від напрямку схрещування. Висота рослин проявляла невисокі генотип-середовищні ефекти з числом зерен і озерненістю колоса локально НСДС-ВІАПВ і ВСДС-ВІАПВ. Ми пояснюємо це своєрідністю умов середовища на Волині коли більш високі і ранні рослини відквітували до початку періоду дощової погоди порівняно з більш короткостеблими.

^

ВИСНОВКИ ТА РОПОЗИЦІЇ


  1. У жита озимого проведено аналіз достовірної вибірки рослин F2 тригібридного схрещування у трьох екологічних точках – Носівській СДС, Верхняцькій СДС і Волинському Інституті АПВ.

  2. Отримано класичне менделівське розщеплення, яке підтвердило незалежне розщеплення по трьох парах хромосом. Умови середовища не вплинули на характер розщеплення незалежних генів.

  3. Проведено аналіз успадковування кількісних ознак тригібридного схрещування за висотою рослин, еректоїдністю листової пластинки, відсутностю воскового нальоту на рослині на фоні впливу різноманітних умов середовища Носівської СДС, Верхняцької СДС і Волинського Інституту АПВ.

  4. Висота рослин, довжина колоса, число квіток і зерен у колосі, озерненість і щільність колоса, преважно, проявили близькі за абсолютними значеннями коефіцієнтів успадковування H2 і h2. Для вказаних ознак проявився помірний вплив адитивних чинників у загальному генетичному варіюванні ознак. Генетико-статистична інформація дає можливість створення високоврожайних синтетиків і гібридів з домінантною короткостебловістю без загрози прояву небажаного ефекту гетерозису по висоті рослин.

  5. По масі зерна з колоса стратегію селекційного покращення необхідно проводити на основі використання ефекту адитивних генів прямим добором, а в наступному ефективною передбачається селекція на гетерозис.

  6. Продуктивна кущистість і маса зерна з рослини найбільш мінливі селекційні ознаки жита озимого. Більша частина фенотипового варіювання визначається середовищними чинниками. Генотипова мінливість цих ознак обумовлена ефектами домінування і епістазу, тому перспективною прогнозується селекція на оволодіння ефектом гетерозису з використанням ЗКЗ і СКЗ.

  7. Маса 100 зерен з рослини перебуває переважно під впливом адитивних генів. На початкових етапах в досліджених реципрокних популяціях жита актуальними передбачаються прийоми традиційної селекції. Використання явища гетерозису за масою 100 зерен з рослини передбачається перспективним при умові створення крупнозерних гомозиготних ліній.

  8. Між висотою рослин і основними елементами продуктивності жита озимого встановлені прямі невисокі стабільні за абсолютними значеннями генотип-середовищні взаємозв'язки висоти з елементами продуктивності рослин в один рік випробування, у різних умовах середовища, але залежно від напрямку схрещування.

  9. Кореляція між висотою рослин і масою 100 зерен з рослини у вище вказаній комбінації схрещування проявила ефект плейотропії, - вона виявилася оберненою незалежно від напрямку схрещування і місця проведення експерименту. Прояв адитивних кореляцій маси 100 зерен батьківських рослин з числом квіток, зерен, озерненістю колоса і масою зерна з колоса нащадків залежало від напрямку схрещування і місця вирощування. Добори за крупністю зерна батьківських рослин у жита озимого необхідно проводити з урахуванням диференційованого впливу на складові продуктивності колоса нащадків для сполучення вказаних ознак в одному генотипі.


список опублікованих праць за темою магістерської роботи

  1. Давидюк І.М. Особливості успадкування кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого першого та другого покоління в умовах Волинського інституту АПВ / І.М. Давидюк // Збірник матеріалів 64-ї Всеукраїнської наукової студентської конференції «Інноваційні технології в агрономії», м. Київ, 10-11 березня 2011р.

  2. Скорик В.В., Ляшко І.М., Неїжпапа С.С., Давидюк І.М. Спадкування морфологічних і кількісних ознак F1 від схрещування донорів з відмінними селекційними ознаками жита озимого (Secale cereale L.) / В.В. Скорик, І.М. Ляшко, С.С. Неїжпапа, І.М. Давидюк. // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин – Київ : ТОВ «Алефа», 2(10), 2009 - С. 27-35.

  3. Скорик В.В. Гібридологічний аналіз три гібридного схрещування жита озимого (Secale cereale L.) / В.В. Скорик, Н.В. Симоненко, І.М. Давидюк, С.С. Неїжпапа, П.В. Харченко, О.О. Бутунець, З.О. Мазур, І.І. Майстер // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин – Київ : ПП «Видавництво “Фенікс”», 2(12), 2010 - С. 15-22.

  4. Скорик В.В. Успадкування кількісних ознак F2 тригібридного схрещування жита озимого (Secale cereale L.) в різних умовах середовища / В.В. Скорик, Н.В. Симоненко, І.М. Давидюк, С.С. Неїжпапа, П.В. Харченко, О.О. Бутунець, З.О. Мазур, І.І. Майстер // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин – Київ : ПП «Видавництво “Фенікс”», 2(12), 2010 - С. 28-39.


^ Давидюк І.М. Особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1F2 в різних екологічних умовах – Рукопис

Магістерська робота за спеціальністю 8.09010105 – селекція і генетика сільськогосподарських культур. – Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2011.

Проведено гібридологічний аналіз спадкування трьох генів жита озимого. Виявлено що вони спадкуються незалежно один від одного.

Проведено генетико-статистичний аналіз успадковування десяти кількісних ознак реципрокних популяцій F2 тригібридного схрещування за висотою рослин, еректоїдністю листової пластинки і відсутністю воскового нальоту на рослинах жита озимого у трьох селекційних установах – Носівській СДС, Верхняцькій СДС і Волинському інституті АПВ. Висота рослин, довжина колоса, число квіток і зерен у колосі, озерненість і щільність колоса, преважно, проявили близькі за абсолютними значеннями коефіцієнтів успадковування H2 і h2. По масі зерна з колоса стратегію селекційного покращення необхідно проводити на основі використання ефекту адитивних генів прямим добором, а в наступному ефективною передбачається селекція на гетерозис. Продуктивна кущистість і маса зерна з рослини найбільш мінливі селекційні ознаки жита озимого. Переважна частина фенотипового варіювання визначалася середовищними чинниками. Генотипова мінливість цих ознак обумовлена ефектами домінування і епістазу, тому перспективною прогнозується селекція на оволодіння ефектом гетерозису з використанням ЗКЗ і СКЗ. Маса 100 зерен з рослини перебуває переважно під впливом адитивних генів. На початкових етапах в досліджених реципрокних популяціях жита актуальними передбачаються прийоми традиційної селекції.

^ Ключові слова: жито озиме, селекція, донор домінантної короткостебловості, альтернативні ознаки, кількісні та якісні ознаки, екологічні умови.


Давидюк И.Н. Особенности наследования качественных и количественных признаков межсортовых гибридами ржи озимой F1 - F2 в различных экологических условиях - Рукопись

Магистерская работа по специальности 8.09010105 - селекция и генетика сельскохозяйственных культур. - Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, 2011.

Проведено гибридологический анализ наследования трех генов ржи озимой. Выявлено что они наследуются независимо друг от друга.

Проведено генетико-статистический анализ наследования десяти количественных признаков реципрокных популяций F2 тригибридного скрещивания по высоте растений, еректоиднистю листовой пластинки и отсутствием воскового налета на растениях ржи озимой в трех селекционных учреждениях - Носовский СДС, Верхняцкий СДС и Волынском институте АПП. Высота растений, длина колоса, число цветков и зерен в колосе, озерненисть и плотность колоса, преважно, проявили близкие по абсолютным значениям коэффициентов наследования H2 и h2. По массе зерна с колоса стратегию селекционного улучшения необходимо проводить на основе использования эффекта аддитивных генов прямым отбором, а в следующем эффективной предполагается селекция на гетерозис. Продуктивная кустистость и масса зерна с растения наиболее изменчивы селекционные признаки ржи озимой. Большинство фенотипического варьирования определялась средовые факторы. Генотипическая изменчивость этих признаков обусловлено эффектами доминирования и эпистаз, поэтому перспективной прогнозируется селекция на овладение эффектом гетерозиса с использованием СКЗ и СКЗ. Масса 100 зерен с растения находится преимущественно под влиянием аддитивных генов. На начальных этапах в исследованных реципрокных популяциях ржи актуальными предусматриваются приемы традиционной селекции.


Ключевые слова: рожь озимая, селекция, донор доминантного короткостебловости, альтернативные признаки, количественные и качественные признаки, экологические условия.


Davydiuk I. Features of inheritance of qualitative and quantitative traits of winter rye between varietal hybrids F1 - F2 in different environmental conditions - Manuscript

Master's thesis on specialty 8.09010105 - breeding and genetics of crops. - National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, 2011.

A hibryd analysis of inheritance of three genes of winter rye. Revealed that they inheritance independently of each other.

A genetic-statistical analysis of inheritance of quantitative traits return ten populations of F2 crosses tryhibrydnoho plant height, leaf blade and erektum no wax bloom on plants of winter rye in three breeding facilities - Nosivskiy CDC, CDC Verhnyatskiy and Volyn Institute of APV. Plant height, length of spike, number of flowers and grains in the ear, ozernenist and density of the colossus, majority, showed close to the absolute values of the coefficients of inheritance of H2 and h2. By weight of grain from ears of corn breeding strategy for improvement should be conducted on the basis of additive effects of genes by direct selection, and the following provides effective selection of heterosis. Productive bushiness and weight of grain from the plant the most volatile of winter rye breeding characteristics. Most of the phenotypic variation was determined by environmental factors. Genotype variability of these features due to dominance effects and epistazu so promising selection is expected to master the effect of heterosis using ZKZ and SSI. Weight of 100 grains of plants is mainly influenced by additive genes. In the initial stages in the studied populations of rye return provided relevant conventional breeding techniques.


Keywords: winter rye, selection, donor dominant short stalk, alternative signs, quantitative and qualitative characteristics, environmental conditions.
1   2   3

Схожі:

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconСировинна база удк 631. 95: 633. 63 Обґрунтування заходів належної сільськогосподарської практики для агроекосистем цукрових буряків
С. В. Карлащук, кандидат сільськогосподарських наук, Національний університет біоресурсів І природокористування України, м. Київ
Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconЛекція №10. Спадкування й каскадування Спадкування Чому спадкування корисно? Як працює спадкування Приклад спадкування Примусове спадкування Каскадування
Спадкування й каскадування ― дві фундаментальні концепції css. Кожний, хто використовує css, повинен їх розуміти. На щастя, це не...
Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНаціональний університет біоресурсів І природокористування України надалі іменується „Сторона 1”
Національний університет біоресурсів І природокористування України (надалі іменується „Сторона 1”)
Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНубіп україни ф 5 4-06 національний університет біоресурсів І природокористування україни

Національний університет біоресурсів І природокористування України Давидюк Ігор Миколойович удк: 581. 154: 633, 14 “324” особливості спадкування якісних та кількісних ознак міжсортовими гібридами жита озимого F1 – F2 в різних екологічних умовах iconНубіп україни ф 5 4-06 національний університет біоресурсів І природокористування україни

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи