Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи icon

Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи




НазваКартка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи
Сторінка1/9
Дата17.10.2012
Розмір1.21 Mb.
ТипКартка
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


КАРТКА МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ


Студент (ПІБ) : Заліська Ніна Петрівна.

Спеціальність: Фінанси


Напрям підготовки: ОКР «Магістр»


Назва магістерської роботи:

«Вдосконалення депозитної політики банків в умовах фінансової кризи »


УДК: 336.717.22.


Науковий керівник

професор ________________________ С.І. Кручок


Кафедра: Фінансів


Коротка анотація:

  1. В магістерській роботі розкриті теоретичні основи депозитної політики банків,надано аналіз депозитної політики банку та інструментів її реалізації(на прикладі філії «Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м.Фастів» і ЗАТ банк»Ренесанс» м.Фастів Київської обл.Проведено аналіз формування депозитних ресурсів банків в умовах трансформації економіки.Визначено шляхи підвищення ефективності депозитної політики банків.



^

Національний університетБІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ


НАВЧАЛЬНО – НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ




^

Допускається до захисту


Завідувач кафедри фінансів

д. е. н., професор_______________В.П. Мартиненко

“____”_______________________________________2010 р.



^ МАГІСТЕРСЬКА робота


на тему: Вдосконалення депозитної політики банків в умовах фінансової кризи.


Спеціальність 8.050.104 „Фінанси”

Магістерська програма Банківське обслуговування аграрних

підприємсв

Спеціалізація виробнича


Виконала ________________ Н.П.Заліська

(підпис)


Науковий керівник,

професор ________________ С.І.Кручок

(підпис)


Деканат _________________ М.С. Маршалок

(підпис)


2010
^

Національний університетБІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ


НАВЧАЛЬНО – НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ

ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


^ Завідувач кафедри фінансів

д. е. н., професор________________В.П. Мартиненко

“____”________________________________________2010 р.


З А В Д А Н Н Я

до виконання магістерської роботи

магістру Заліській Ніні Петрівні

Спеціальність 8.050.104 „Фінанси”

Магістерська програма Банківське обслуговування аграрних

підприємств

Спеціалізація Виробнича


Тема магістерської роботи: «Вдосконалення депозитної політики банків в умовах фінансової кризи»

Затверджена наказом ректора НУБіП України від 11.05.2010р. № 371 «З»7 Термін подання завершеної роботи на кафедру ______________

Вихідні дані до роботи : в роботі використана законодавчо-нормативна база та періодична література українських видавництв, підручники та інші джерела, фінансова звітність «Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м.Фастів та ЗАТ банк «Ренесанс»_____________________

Перелік питань, що підлягають дослідженню:

  1. Теоретичні основи депозитної політики банків.

  2. Аналіз депозитної політики банку та інструментів її реалізації.

  3. Шляхи удосконалення депозитної політики банків


Науковий керівник магістерської роботи,

професор ________________ С.І.Кручок

(підпис)

Завдання прийняла до виконання,

________________ Н.П.Заліська

(підпис)


Дата отримання завдання

„_7__” __грудня__ 2009р.

РЕФЕРАТ


Актуальність теми магістерської роботи обумовлена істотним підвищенням ролі депозитної політики у забезпеченні стійкості і надійності як окремо взятого банку, так і економіки країни і необхідністю комплексних досліджень механізму взаємодії банківських установ з клієнтами у процесі формування ресурсного потенціалу.

Дана робота викладена на 116 сторінках, містить 33 таблиці, 30 рисунків. При написанні роботи було використано 131 літературне джерело.

Об’єктом дослідження є філії «Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Фастів» і ЗАТ банк «Ренесанс» м.Фастів Київської області.

Предмет дослідження – інструменти розробки і реалізації депозитної політики банку та їх вплив на діяльність самих банківських установ.

Теоретична частина магістерської роботи присвячена вивченню сутності депозитної політики банків. Досліджено особливості розробки депозитної політики банку та визначено інструменти її реалізації.

В другому розділі здійснено системний аналіз депозитної політики банків та проаналізовано формування депозитних ресурсів банків в умовах трансформації економіки та оцінено способи і інструменти залучення банками депозитних ресурсів.

Третій розділ присвячено вдосконаленню депозитної політики банками. Зокрема запропоновані рекомендації щодо підвищення ефективності депозитної політики.

^ КЛЮЧОВІ СЛОВА: БАНК, ДЕПОЗИТ, ДЕПОЗИТНА ПОЛІТИКА, РЕСУРСНА БАЗА, ВІДСОТОК, РИЗИК, КОНКУРЕНТНЕ СЕРЕДОВИЩЕ.


ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................................5

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕПОЗИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКІВ.......................................................................................................................9

1.1. Сутність депозитної політики банків…………………………………..9

1.2. Критерії оцінки ефективності депозитної політики банків України............................ .........................................................................................20

1.3. Особливості розробки депозитної політики банку та визначення інструментів її реалізації........................................................................................30

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДЕПОЗИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКУ ТА ІНСТРУМЕНТІВ ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ (на прикладі філії «Центрально-міське відділення Промінвестбанку в м. Фастів» і ЗАТ банк «Ренесанс» м.Фастів Київської області)………………………………......................................................................42

2.1. Системний аналіз депозитної політики банків України.....................42

2.2. Аналіз формування депозитних ресурсів банків в умовах трансформації економіки........................................................................................48

2.3. Оцінка способів та інструментів залучення банками депозитних ресурсів............................... .....................................................................................59

РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ДЕПОЗИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКІВ.............71

3.1. Впровадження імітаційної моделі депозитної політики банку...........71

3.2. Оптимізація депозитного портфеля комерційного банку…………...87

3.3. Шляхи підвищення ефективності депозитної політики банків..........93


ВИСНОВКИ.............................................................................................................101

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................107

ДОДАТКИ…………………………………………………………………………117

ВСТУП


Сталий розвиток вітчизняної економіки як на макро-, так і на мікрорівні залежить від прогресу в банківській системі і, перш за все, від її здатності генерувати необхідні обсяги кредитних ресурсів. Формуючи свою політику сьогодні, вітчизняні банки мають спиратися на знання і досвід, що існує у світі. Події в Україні за останні 10-15 років, революційні зміни у кредитно-фінансовій сфері зумовили високий ступінь динамізму фінансових ринків і, зокрема, ринку банківських продуктів. Поява значної кількості банків і їх установ привела до зміни статусу цих фінансових інститутів, перетворення їх з органів управління на специфічні комерційні установи, орієнтовані на отримання максимального доходу.

У даний час характер банківських ресурсів зазнає істотних змін. З переходом до ринкової моделі економіки, ліквідацією монополії держави на банківську справу, побудовою дворівневої банківської системи характер банківських ресурсів зазнає істотних змін. Це пояснюється тим, що, по-перше, значно змінився загальнодержавний фонд банківських пасивів. По-друге, утворення підприємств і організацій з різними формами власності приводить до виникнення нових власників тимчасово вільних коштів. Це сприяє створенню ринку кредитних ресурсів, що органічно входить до системи грошових відносин.

Аналіз подій на фінансовому ринку України, проведений за роки її незалежності, дозволяє зробити висновок про те, що вітчизняна банківська система в цілому набула певної міцності і може протистояти проявам нестабільності економічного простору. Одночасно гостро виявилися і недоліки: слабка дія саморегулюючих механізмів фінансового ринку і низький рівень розвитку ринкових відносин у банківській системі. Сьогоднішні потреби і майбутні запити країни потребують здійснювати перехід до економічного розвитку на інноваційних началах. Проте механізм трансформації тимчасово вільних коштів у кредитні ресурси банківської системи України не відповідає сучасним потребам економіки інноваційного типу. Лауреат Нобелівської премії Дж. Б`юкенен відзначав, що для всіх держав існує проблема дефіциту ресурсів і перш за все фінансових. Таким чином, проблема формування ресурсного потенціалу і розробка депозитної політики банку, що включає не тільки створення нової клієнтури, але і поступову зміну структури джерел залучення коштів має першорядне значення і є складовою частиною гнучкого управління активами і пасивами банку.

Формування ресурсної бази у процесі здійснення банками пасивних операцій історично відіграло первинну і визначальну роль відносно до його активних операцій. Основна частина банківських ресурсів утворюється у процесі здійснення депозитних операцій банку, від ефективної і правильної організації яких залежить стійкість функціонування кредитної організації. Ефективне управління пасивами вимагає здійснення науково обґрунтованої депозитної політики. Специфіка даної сфери діяльності полягає у тому, що стосовно пасивних операцій вибір банку звичайно обмежений певною групою клієнтури, до якої він прив'язаний набагато більше, ніж до позичальників.

Питанням формування депозитної політики в Україні до останнього часу не приділялося належної уваги. Це пов'язано з тим, що попит на банківські послуги значно перевищував пропозицію, висока інфляція, наявність дешевих ресурсів – усі ці умови забезпечували високу норму прибутку банківських операцій, змінюючи саму природу їх ризику. А наявність ринку міжбанківського кредитування, що добре виконує функцію рефінансування "довгих" операцій, дозволяла банкам підтримувати прийнятну структуру залучених коштів.

Серед наукових досліджень депозитної політики комерційних банків слід зазначити роботи А. Бєлоглазової, В. Вікулова, А. Вожжова, Н. Волкової, В. Гейєця, О. Дзюблюка, З. Канценеленбаума, С. Козьменка, П. Конюховського, В. Корнєєва, А. Кононенко, В. Купчинського, І. Ларіонової, Г. Панової, Ю. Половньова, В. Дугласа, П. Друкера, М. Портера, Дж. Ф. Сінклі, Дж. Ван Хорна, Л. Сухової, Е. Уткіна, В. Федотова, Гордона Тіссена, В.К. Бансала, Дж. Ф. Маршала.

Проте існуючий механізм формування депозитної політики банку навіть з урахуванням високого професіоналізму банківських менеджерів і застосування сучасних рекомендацій щодо ведення фінансових справ, в яких приймається до уваги вірогідність негативних результатів, в Україні все ще має значний ступінь ризику. У багатьох наукових дослідженнях вітчизняних фахівців не розглядаються у комплексі питання розробки такої депозитної політики банку, що б ув'язувала економічні, соціальні, політичні цілі як складові частини управління банківською системою, орієнтовані на досягнення високого рівня розвитку економіки, а роботи західних учених не підходять для специфічного інституційного середовища трансформаційної економіки.

^ Метою магістерської роботи є дослідження теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо формування механізму депозитної політики банку, налаштування інструментів її реалізації, що забезпечують сталий розвиток банківської установи.

Для її досягнення в роботі поставлено такі завдання:

дослідити теоретичні основи понять "депозит" і "депозитна політика", визначено їх складові частини, розкрито суть, функції і принципи формування;

визначити роль депозитної політики у забезпеченні фінансової стійкості банку, сформульовано її цілі, визначено принципи, встановлено опорні точки;

на основі аналізу показників надійності і прибутковості банківських установ обґрунтувати критерії ефективності депозитної політики;

проаналізувати процес формування депозитних ресурсів банків в умовах трансформації економіки;

на основі праць вчених узагальнити рекомендації щодо вдосконалення депозитної політики з метою підвищення ефективності банківської діяльності.

^ Методи дослідження. Теоретичну і методичну основу проведеного дослідження становлять праці провідних сучасних вітчизняних і зарубіжних учених, що стосуються питань ресурсного потенціалу банківських установ, інструментів розробки і реалізації депозитної політики. У роботі використано загальнонаукові методи аналізу і синтезу, індукції і дедукції; кількісний аналіз фінансово-економічних показників; економіко-математичне моделювання – для визначення впливу депозитного залучення ресурсів на основні фінансово-економічні показники функціонування окремого банку і всієї банківської системи (надійність, платоспроможність, прибутковість), обґрунтування оптимальної структури пасивного портфеля банку.

^ Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що використання розроблених пропозицій і рекомендацій у сфері формування і реалізації депозитної політики банку сприяє підвищенню ефективності функціонування банківської системи України та її узгодженості із завданнями забезпечення економічного зростання.

^ РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕПОЗИТНОЇ ПОЛІТИКИ БАНКІВ


1.1. Сутність депозитної політики банків України


У історичному аспекті не викликає сумнівів теза про глибокий вплив рівня розвитку банківських інститутів і фінансових ринків на рівень і темпи розвитку економіки в цілому. Багато економістів, зокрема колишній голова ради керівників ЦБ Канади Гордон Тіссен [120, с.13], намагаються на прикладі країн, у яких високий рівень розвитку банківського сектору, обґрунтувати тезу тільки про позитивний вплив банківського сектору на темпи зростання економіки. На його захист наводяться аргументи, які відзначають той факт, що сильна система фінансового посередництва сприяє згладжуванню негативних наслідків від можливих потрясінь ринку і, крім того, banks enhance aggregate investment and also improve its quality [91, с.18].

Коли ринок кредиту є недосконалим, банки не беруть на себе повністю ризик кожного інвестиційного проекту, тому частину ризику підприємець зазнає сам. Таким чином, чим більш недосконалою є фінансова система, тим менше банки можуть нівелювати інформаційну асиметрію і виконувати диверсифікаційну функцію. Неповна диверсифікація проектів призводить до скорочення інвестицій, що в корені суперечить висунутій раніше тезі. Ґрунтуючись на базисних сторонах банківської діяльності, зарубіжні економісти розробили моделі впливу банківського сектору на економічне зростання.

Більшість із моделей розглядають тільки «ідеальний» ринок, що сприяє спрощенню розрахунків, але подібний підхід для перехідних економік неприйнятний. Для аналізу впливу рівня розвитку банківського сектору на економічне зростання має бути розроблена модель із недосконалим фінансовим ринком [96, с.24].

Рівень конкурентоспроможності банків у той або інший проміжок часу визначається впливом взаємопов'язаних і взаємозалежних внутрішніх і зовнішніх чинників, хоча, на думку деяких науковців, «у масовому банкрутстві банків вирішальна роль належить екзогенним чинникам» [96, с.24]. Джерело суперечки в даному питанні лежить що глибше, ніж може здатися на перший погляд. Річ у тому, що в науковому середовищі до цих пір немає єдиної думки з приводу того, що є первинним у банківській справі: актив або пасив, з чого банку доводиться починати: чи повинен він спочатку отримати депозит, щоб потім відкрити кредит, або ж він повинен спочатку відкрити кредит, щоб потім отримати депозит. На думку Вікселя, Канценеленбаума З.С. [57,с.60] «зростання активів і пасивів відбувається одночасно, причому і той, і інший залежать не від банку, а від умов, які лежать поза ним і кореняться у співвідношеннях між кредиторами і позичальниками, в умовах грошового обігу і в умовах руху позикових капіталів». Іншими словами, розміри операцій банку визначаються не ним самим, а загальними умовами грошового ринку, на якому банк є лише посередником. Аналіз розвитку банківської системи України суперечить даному твердженню і дозволяє виявити таку тенденцію: за однакових макроекономічних умов результативність роботи банків істотно змінюється. Подібні дослідження приводять до висновку про те, що абсолютизувати вплив зовнішнього оточення банку на успішність його діяльності було б безпідставно.

Таким чином, з точки зору підтримки і підвищення конкурентоспроможності, яку розглядають як зростання якісного рівня всіх банків країни загалом, саме чинники внутрішнього впливу є вагомішими і визначальними, оскільки вони виступають як об'єкт активного управління з боку самої фінансової установи.

Проаналізуємо один із найважливіших зовнішніх чинників банківського успіху - психологічний чинник довіри населення, який має дві складові: довіра населення до національної валюти і довіра населення до банків в цілому. Перша складова незмінно приводить до другої. Саме внаслідок низької довіри до національних грошей, чому послужила висока і достатньо тривала інфляція 1991-1996 рр., населення України переказувало кошти в долари США і зберігало їх переважно поза банками [119, с.11]. За експертними оцінками заощадження в доларах на той момент значно перевищували гривневі. За останні роки довіра населення до гривні помітно зросла. Це результат заборони інфляції, зміцнення державних фінансів, високих темпів економічного зростання.

Довіра до банків хоч і тісно пов'язана з довірою до національної валюти, але все-таки є самостійним чинником. Слід зазначити, що рівень довіри до банків в Україні все ще достатньо низький порівняно з розвиненими банківськими системами. Щоб досягти їх рівня, українським банкам необхідно приблизно 10 років при збереженні темпів зростання вкладів населення на рівні останніх трьох років [63, с.21]. Для цього всім органам економічного і монетарного управління слід ураховувати чинник довіри до банків при ухваленні будь-якого рішення, пов'язаного з діяльністю банківської системи. Звернемося тепер до дослідження наслідків зростання довіри до банківської системи. Часто ефект від такого зростання зводять тільки до збільшення доходу банків, що викликає сумнів. Зростання прибутковості - це тільки один результат, коли все інше одержує економіка в цілому і перш за все реальний сектор. Проблему підвищення довіри до банків розглянемо за такою схемою (рис.1.1).

Світовий досвід переконує в необхідності широкого застосування у сфері банківського нагляду елементів моделі «Публічної прозорості і ринкової самодисципліни» (рис. 1.2.), успішно апробованої Базельським комітетом [11,с.5], а також кластерного підходу. В умовах розвитку сучасної української банківської системи це особливо актуально, оскільки сприятиме не тільки підвищенню довіри до банків з боку клієнтів, але і до зростання загальної зацікавленості в ефективному функціонуванні фінансової системи в цілому.




Рис. 1.1. Причинно-наслідковий зв'язок зростання довіри населення до банківської системи і результати цього процесу [11, c.141]


Це дозволить досягти рішення макроекономічних проблем, та удосконалення мікроекономічних основ з метою поліпшення положення населення. Акцент у цих перетвореннях зроблено на ініціативу та публічність впроваджених дій [2, с.56]











Чим більшою прозорістю характеризується фінансовий стан банку, тим більше до нього довіри і відповідно більше можливості в залученні коштів. Але якщо з`являються проблеми, про них одразу ж дізнаються всі учасники ринку, що може призвести до втрати клієнтів




Рис. 1.2. Алгоритм дії моделі «Публічної прозорості і ринкової самодисципліни» [7, c.85]


Ця модель базується на механізмах самодисципліни, які апріорі діють на ринку у разі впровадження достатньої прозорості в діяльність банківських установ. Отже вищезазначені чинники сприяють підвищенню ефективності банківського нагляду і стимулюють банки проводити зважену політику управління ризиками.

Варто зазначити, що на сьогоднішній день ми маємо слабкий законодавчий і судовий захист прав та інтересів банків, що свідчить про те, що їх роль недооцінюється. Цю проблему необхідно вирішувати якнайшвидше. Але підходити до питання слід обдумано, не намагаючись змінити чинне законодавство тільки з метою ефективного впровадження банками своїх стратегій. Головна проблема полягає, все ж таки, не в тому, що законів не має, а в тім, що відсутні чіткі положення по їх використанню. Слід зазначити, що як свідчить практика останніх років, нестабільність законодавства, його громіздкість «путают карты» економічних агентів, відвертають от ведення бізнесу в країні [69, с.10].

Ця вимога обумовлена такими причинами: по-перше, практика свідчить про те, що на даному етапі розвитку України законодавчі зміни - це дуже складний, занадто політизований, довготривалий процес, наслідки якого можуть істотно відрізнятися від первинних намірів. По-друге, існує зарубіжний і власний досвід забезпечення стабільності банківського сектору на основі традицій і неформальних угод.

Вищесказане зовсім не означає, що слід взагалі відмовитися від можливості у разі потреби скористатися процедурою внесення змін до законодавства з метою вдосконалення правової бази виконання банківською системою своїх основних, конституційно позначених, функцій. На даному етапі обговорення постає питання про політичні ризики в діяльності банків. Річ у тому, що ці ризики є найочевиднішими для клієнтів, про що свідчать недавні події в Україні, пов’язані з виборами президента 2010 року. Внаслідок політичної нестабільності клієнти дуже обережно ставляться до процесу розміщення своїх накопичень. Тому стабілізація саме політичної ситуації навколо банківського сектору, дасть можливість нормально працювати у сфері залучення ресурсів і підвищувати рівень довіри з боку як фізичних, так і юридичних осіб.

Створення нових законів, найбільш наближених до сьогоднішньої економічної ситуації у країні, спонукає банки до пошуку власної ніші на ринку, до конструктивного об'єднання бізнес-інтересів і співпраці з іншими структурами. Тобто банк має виробити стратегію розвитку і методологію залучення коштів, не забуваючи про те, що, існують зовнішні і внутрішні загрози, що перешкоджають зростанню його вартості. Зовнішні загрози обумовлені конкуренцією, що загострюється, на національному і міжнародних ринках, коливаннями процентних ставок, валютних курсів, можливими змінами в регулюванні банківської системи. Внутрішні загрози пов'язані у першу чергу з потребами клієнтів. Банки приділяють велику увагу індивідуальному обслуговуванню клієнтів, у зв'язку з чим на ринку з'являються нові види банківських послуг. Це приводить до необхідного контролю за витратами. Крім того, широке розповсюдження нових засобів зв'язку і банківських технологій потребує особливої уваги до структури управління банку і налаштування організаційно-економічного механізму його функціонування. Як уже зазначалося раніше, серед основних передумов ефективного функціонування банків – стабільність і достатність ресурсної бази. Джерелами формування фінансових ресурсів є пасиви банку. За своїм складом вони неоднорідні і складаються з капіталу і зобов'язань банку перед вкладниками і кредиторами. Згідно з визначення НБУ, зобов'язання – це «вимоги до активів банківської установи, які становлять його зобов'язання сплатити фіксовану суму коштів у певний час у майбутньому» [100].

Зобов'язання банку стосуються коштів клієнтів, тимчасово отриманих у вигляді депозитів, кредитів за певну плату та іншої кредиторської заборгованості, яка утворюється у процесі його діяльності. Ці процеси свідчать про те, що необхідна розробка моделі взаємодії власників тимчасово вільних коштів і ринку банківських ресурсів. С.О. Шульков [131, с.54], В.І. Колесников [12, с.68], Г.С. Панова [89,с.149] висунули тезу про розподіл ощадної політики держави, ощадної політики банків і ощадної політики самих власників коштів. В сучасних умовах доцільно впроваджувати в банках практику неформального підходу до стратегічного планування, яка відповідає загальноприйнятому світовому уявленню про стратегію банківського бізнесу і також доповнюється оптимізаційними блоками на кожному етапі [38,с.22].

На перших етапах розвитку банківської системи Росії відмітною рисою депозитної політики банків був екстенсивний чинник. Її основними складовими були: переваги в ціноутворенні, спеціалізація на певних видах продуктів і контингенті клієнтів [8,с.204]. Вирішуючи проблеми у сфері розширення ресурсної бази за рахунок агресивної процентної політики, деякі кредитні організації не в змозі були компенсувати зазначені витрати від розміщення залучених коштів, що зводило до збиткової діяльності і втрати фінансової стійкості. В Україні деякі банківські установи діяли в діаметрально протилежному напрямі. Вони практикували консервативну політику зростання свого депозитного портфеля, підтримуючи найнижчі ставки практично по всьому спектру пропонованих вкладів, що привело до зниження їх позицій на ринку.

Основними елементами в ланцюжку здійснення, підтримки і збільшення вартості банку в довгостроковій перспективі є корпоративна стратегія і активний банківський менеджмент.

Тому вноситься пропозиція розділити його на дві відокремлені частини. Одна з них побудована на базі логічного методу, вона формує принципи і підкреслює теоретичний характер. Друга включає емпіричні дослідження і підкреслює характер мистецтва. Тільки зважаючи на наявність цих двох розділів, можна говорити про повноцінну депозитну стратегію.

Починаючи з 60-х років у банківському менеджменті набула розвитку доктрина відносин з клієнтом, яка стверджує, що банк має надавати пріоритет наданню позик всім клієнтам, від яких розраховує отримати чистий прибуток. Розповсюдження даної доктрини викликало особливу увагу до розвитку стратегії управління пасивами. Потім управління активами і пасивами, що з`явилося на початку 80-х років у США, стало одним із пріоритетних напрямів у всіх фінансових установах. Стурбованість фінансовою стабільністю функціонування банківської системи змусила наукове співтовариство почати активно досліджувати дані процесі.

Так, Г.Б. Клейнер [62,с.39] пише про інвестиційно-фінансову стратегію, А.Г. Мовсесян [79,с.52] - про інтеграційно-фінансову стратегію. І.П. Хомінич у роботі «Фінансова стратегія компаній» [124,с.189] робить спробу серйознішого дослідження стратегії управління фінансами.

Разом із можливими загрозами зовнішнього і внутрішнього характеру, які необхідно враховувати у процесі розробки депозитної політики, доцільно взяти до уваги потенційно сильні зовнішні і внутрішні можливості [5, с.25].

З
Рис. Б.2 Процес вироблення депозитної політики банку, орієнтованої на вартість
овнішні і внутрішні можливості банку щодо збільшення вартості зображено на рис. 1.3.



Рис. 1.3. Зовнішні і внутрішні можливості банку щодо збільшення вартості [126, c.17]


Зважаючи на вивчений досвід, з`явилася можливість визначити дві опорні точки, необхідні для формування ефективної банківської стратегії залучення коштів:

1. Гроші. Необхідно відзначити, що з даного питання існують діаметрально протилежні точки зору. Так, у 2001р. Л. Мейєр, член Ради керівників Федеральної резервної системи США, стверджував: „... Гроші не відіграють ніякої ролі в сучасних макроекономічних моделях, не сприяють формуванню заощаджень і накопиченню ресурсів і практично не мають ніякого значення у проведенні монетарної політики і розвитку банківського сектору, принаймні, у Сполучених Штатах” [45,с.64]. Іншої думки дотримуються А. Мазаракі і В. Ільїн [74,с.205]: «Гроші - високоточний інструмент, геніальний винахід людства, без якого неможливе існування фінансової системи, банків, держави і всього людства в цілому. Гроші - головна передумова здійснення економічних операцій, побудови моделей розвитку суспільства, але разом із цією креативною функцією вони володіють і руйнівною силою...». Ураховуючи на зміни, які відбулися і в суспільстві, і в свідомості людей у сучасних умовах, слід зазначити, що ті стереотипи, які цілеспрямовано формувалися в думках наших громадян до 1991р. не можуть зникнути самі по собі, без теоретичного осмислення, розширення і сприйняття масовою свідомістю реалістичних і вивірених світовим досвідом принципів ставлення до грошей. На жаль, доводиться констатувати той факт, що населенню України до цих пір не запропонована ідеологія, яка сприяла б прискоренню залучення його коштів у вклади.

2. Широка оцінка динаміки цін і загроз ціновій стабільності. Вона має здійснюватися з використанням великого спектру економічних і фінансових змінних як індикаторів майбутньої цінової динаміки. Одним із способів проведення такого дослідження є включення цінового аналізу до єдиного аналітичного блоку, який використовується для вивчення економічної ситуації і виявлення ризиків цінової стабільності. Цей аналітичний блок відповідно дає єдиний загальний висновок щодо банківської стратегії залучення коштів. Даний підхід використовується банками Англії, Франції, Німеччини. Інші країни, такі як Канада, Австрія, використовують диверсифікований підхід до аналізу економічної інформації. Сутність його полягає в тому, що існують різні блоки аналізу, кожний з яких пропонує різні рекомендації щодо розробки і впровадження стратегії. Пояснюють вони свій вибір тим, що дуже складно інтегрувати оцінку динаміки цін і загроз ціновій стабільності в узагальнюючу модель функціонування банківської установи.

Я
к уже наголошувалося раніше, склад джерел грошових коштів банку різноманітний, про що свідчить рис. 1.4.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconОбґрунтування новизни теми магістерської роботи з предмету: «Методологія і організація наукових досліджень» тема магістерської роботи: «Інтелектуальна система керування вирощуванням сцинтиляційних монокристалів»
Основні вимоги до підготовки аналітичного огляду за темою магістерської дисертації
Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconМетодичні вказівки з підготовки, оформлення та захисту магістерської роботи для слухачів спеціальності 15010002 «Державна служба» освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» усіх форм навчання
Методичні вказівки з підготовки, оформлення та захисту магістерської роботи / укладачі: О. М. Теліженко, В. М. Кислий, О. Ю. Древаль,...
Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconІнформація для наукових керівників, деканів Вчених рад факультетів та магістрантів бдму щодо захисту магістерської роботи згідно Тимчасового положення в редакції Наказу моз №295 від 24. 09. 1996 р
Декани факультетів університету за два місяці до захисту магістерської роботи подають на затвердження проректору з наукової роботи...
Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconМоз №295 від 24. 09. 1996 р
Декани факультетів університету за два місяці до захисту магістерської роботи подають на затвердження проректору з наукової роботи...
Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconМоз №295 від 24. 09. 1996 р
Декани факультетів університету за два місяці до захисту магістерської роботи подають на затвердження проректору з наукової роботи...
Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconМоз №295 від 24. 09. 1996 р
Декани факультетів університету за два місяці до захисту магістерської роботи подають на затвердження проректору з наукової роботи...
Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconПроект магістерської роботи Студент
Студент (уку/лдс) тел
Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconМетодичні вказівки до виконання і захисту магістерської роботи студентами спеціальності 03050801 «Фінанси та кредит»
Методичні вказівки до виконання І захисту магістерської роботи студентами спеціальності 08. 03050801 – «Фінанси та кредит» (за спеціалізованими...
Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconМетодичні вказівки до виконання магістерської роботи для студентів спеціальності
Методичні вказівки до виконання магістерської роботи для студентів спеціальності 050104 “Фінанси” усіх форм навчання та слухачів...
Картка магістерської роботи студент (піб) : Заліська Ніна Петрівна. Спеціальність: Фінанси Напрям підготовки: окр «Магістр» Назва магістерської роботи iconПрограма І робоча програма навчальної дисципліни спецкурс за тематикою магістерської роботи
Програма І робоча програма навчальної дисципліни «Спецкурс за тематикою магістерської роботи» (для студентів 5-6 курсу освітньо-кваліфікаційного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи