Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна icon

Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна




Скачати 413.52 Kb.
НазваВищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна
Сторінка1/2
Дата24.02.2014
Розмір413.52 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2




ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


ЧЕРКАС НАТАЛІЯ ІГОРІВНА


УДК 33(477):339.564+658.272


НЕСИРОВИННИЙ ЕКСПОРТ УКРАЇНИ

І ЙОГО МАКРОЕКОНОМІЧНЕ СТИМУЛЮВАННЯ


Спеціальність 08.00.02 – Світове господарство і міжнародні економічні відносини


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ – 2008

Дисертацією є рукопис.

Р

обота виконана на кафедрі міжнародних економічних відносин Львівської комерційної академії, Укоопспілка, м. Львів


Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

^ Шевчук Віктор Олексійович,

Львівська комерційна академія,

завідувач кафедри міжнародних

економічних відносин


Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

^ Циганкова Тетяна Михайлівна,

ДВНЗ «Київський національний економічний

університет імені Вадима Гетьмана»,

завідувач кафедри міжнародної торгівлі


кандидат економічних наук, старший

науковий співробітник

^ СЛЬОЗКО Олена Олександрівна,

Інститут світової економіки і міжнародних

відносин НАН України, провідний науковий

співробітник відділу міжнародних валютно-

фінансових відносин


Захист дисертації відбудеться “27” січня 2009 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.006.02 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49-г, ауд. 601.


Автореферат розісланий “25” грудня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук,

професор Л.Л. Антонюк

^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Домінуючою тенденцією реалізації зовнішньоторговельних стратегій розвину­тих країн світу упродовж останніх тридцяти років є нарощення в їхній експортній структурі несировинної частки з високим ступенем доданої вартості, що забезпечує стійкі конкурентні позиції на світових ринках. Така ситуація стимулює держави до розроблення та впровадження інноваційних стратегій з метою виробництва висо­котех­ноло­гіч­ної продукції та зростання її експорту, що дає можливість адекватно реагувати на зовнішньоекономічні шоки в умовах різкого підвищення конкуренції на світових ринках, особливо під час глобального спаду попиту.

Сировинна структура експорту, як правило, свідчить про технічну відсталість країни, високу енергоємність виробництва та низьку міжнародну конку­ренто­спро­можність національної економіки. Окрім нестабільності економіч­ного зростання, тривале функціонуван­ня експортоорієнтованої сировин­ної моделі загрожує також низкою прихованих небезпек стратегічного характеру, таких як довгострокове зни­ження попиту на кваліфіковану робочу силу, зменшення інвестицій у несировинний сектор економіки, послаблення зовнішніх і внутрішніх стимулів до інноваційної діяльності, зростання монополізації сировинних ресурсів. Ця модель характерна для країн з індустріально-аграрним типом економіки, у макроекономічній політиці яких переважають експансійна монетарна та фіскальна політики, значне заниження обмінного курсу національної валюти, несприятливий інвестиційний клімат та інші інструменти, що унеможливлюють реалізацію інвестиційно-інноваційної моделі економічного зростання.

З-поміж фундаментальних досліджень з проблематики розвитку експорто­орієнто­ваного несировинного сектору загалом і технологічних видів діяльності зокрема на увагу заслуговують праці Б.Баласси, Г.Вагнера, О.Гаврилишина, С.Ко­лінґтона, В.Мускателлі, М.Ноланда, П.Хансона, Ю.Вюрц, С.Джанкова, І.Кастеллі, Х.Креспо, Д.Сакса, Дж.Ріделя, В.Тайлера, Б.Хокмана та інших. Різноманітні аспекти стимулювання несировинного експорту в Україні предметно опрацьовано В.Алек­сандровою, Л.Антонюк, Ю.Бажалом, Ю.Василенком, З.Варналієм, Д.Лук’яненком, Ю.Макогоном, А.Мокієм, А.Рубаном, Є.Савельєвим, О.Сльозко, А.Сухоруковим, Т.Циганковою, В.Чужиковим, О.Швиданенком, Т.Вахненко, А.Гальчинським, В.Гейцем, А.Поручником, Л.Федуловою, А.Філіпенком, В.Шевчуком та іншими.

Попри значні напрацювання у дослідженні принципових питань актуального стану експортного сектору та шляхів його трансформації в напрямі розширення несировинного компоненту, залишається нерозв’язаним для конкретних умов української економіки ряд принципових проблем: формування макроеко­но­міч­но­го середовища, яке сприяло б структурним змінам на користь несировинного сектора; реалізація структурних заходів щодо підтримки інвестиційно-інно­ваційного вектора економічного розвитку; необхідність географіч­ної диверсифікації зовнішньотор­говельних потоків та умов нарощення регіо­наль­ної конку­рен­тоспроможності несировинного експорту, що вимагає нових теоре­тико-методологічних підходів до вивчення проблеми та обґрунтування практичних рекомендацій.

Таким чином, комплексне дослідження чинників підвищення міжнародної конкуренто­спро­мож­ності експортних товарів несировинного сектору є важливим як у теоретичному, так і практичному плані, що обумовило вибір теми дисертації, її мету, завдання та логіку дослідження.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­та­ційна робота виконана в рамках науково-дослідної теми “Рівновага платіжного балансу під час реалізації моделі інноваційно-інвестиційного розвитку” (державний реєстраційний номер 0108U000444) Львівської комерційної академії, де автором підготовлено розділ “Стимулювання несировинного експорту”. Крім цього, автор брав участь у виконанні наукового проекту “Стратегія со­ціа­льно-економічного розвитку України” (державний реєстраційний номер 0107U002509) Національного інституту стратегічних досліджень, у якому розроблено рекомендації щодо механізмів та інструментів стимулювання технологічного експорту в Україні.

^ Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є наукове обґрунтування системи макроекономічних важелів та інструментів стимулювання несировинного експорту України за умов структурної трансформації національної економіки та посилення глобальної конкуренції.

Виходячи з мети дослідження, у роботі поставлено такі конкретні завдання:

  • проаналізувати теоретичні засади макроекономічного стиму­лю­ва­ння несировинного експорту;

  • визначити основні передумови формування та чинники збереження сировинної орієнтації національної економіки;

  • критично оцінити світовий досвід нарощування несировинного експорту;

  • дослідити функціональні зв’язки несировинного сектору та основних макроекономічних показників;

  • провести аналіз впливу структурних змін у зовнішній торгівлі України на економічне зростання;

  • обґрунтувати механізми макроекономічного стимулювання несировинного експорту в Україні;

  • розробити методику статистичного дослідження економічних процесів у несировинному секторі;

  • запропонувати пріоритетні напрями збільшення несировинного експорту в економіці України.

^ Об’єктом дослідження є закономірності розвитку зовнішньоторговельної сфери України.

Предметом дослідження є умови, чинники та механізми макроекономічного стимулювання українського несировинного експорту.

^ Методи дослідження. Методологічною та теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань політики стимулювання експорту та інвестиційно-інноваційної стратегії економічного розвитку. Для реалізації поставле­них завдань у роботі застосовано методи аналізу і синтезу (для обґрун­ту­вання впливу макроекономічної політики на структуру експорту: п. 1.1, 2.1); системного уза­галь­нення (для визначення основних функціональних зв’язків несировинного експорту: п. 1.1, 1.2, 2.2); порівняльного аналізу (для визначення параметрів форму­вання експортоорієнтованої політики різних економічних систем: п. 1.3); трендовий, регресійний та ко­реляційний ста­тис­тичний аналізи довго- та короткострокових залежностей (метод двокрокових найменших квадратів – 2SLS, фільтр Кальмана і векторна авторегресія – VAR: п. 2.3, 3.2); статистичний та графічний методи (під час обробки та узагальнення статистичних даних: п.1.1 – 3.3).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, мате­ріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Світового банку, Між­народного валютного фонду, Всесвітнього економічного форуму, Орга­нізації економічного співробіт­ництва та розвитку, результати наукових розробок Національного інституту стратегічних досліджень, інфор­маційні матеріали низки міжнародних асоціацій та рейтингових агентств.

^ Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертації полягає у тому, що на основі комплексного аналізу теоретичних підходів до оптимізації структури національного експорту розроблено підходи до формування макроеко­но­міч­ного середовища, необхідного для зростання виробництва у високотехнологічних галузях економіки, та обґрунтовано пріоритетні напрями реалізації політики стиму­лювання несировинного експорту в Україні. Основні наукові положення, які вино­сяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

  • розроблено структурно-секторальну модель експорту, за допомогою якої виокремлено та запропоновано надати пріоритетного значення неси­ро­вин­ному сектору економіки як бази для зростання конку­ренто­спро­можного експорту та доведено його стимулюючий вплив на економічне зростання на основі структурної перебудови національної економіки на користь високо­технологічного сектору економіки, де створюється продукція з високою часткою доданої вартості;

  • запропоновано авторський підхід до оцінювання залежності структури українського експорту від ендогенних (обмінний курс національної валюти, сальдо державного бюджету, пропозиція грошової маси, облікова ставка НБУ, індекс споживчих цін) та екзогенних (ВВП країн – торговельних партнерів, прямі іноземні інвестиції (ПІІ), світові ціни на метал, технологічний імпорт) чинників, що дало змогу виявити характер їхнього впливу на несировинний експорт (негативний вплив девальвації; позитивний – техно­логічного імпорту, фіскальної дисципліни, збільше­ння ПІІ, зниження облікової ставки та інфляції, обмеження темпів зростання пропо­зиції грошової маси);

  • здійснено порівняння впливу регіональної диверсифікації зовнішньо­торго­вельних потоків на структуру експорту та доведено, що торгівля з країнами – членами ЄС є каталізатором підвищення якості та стандартів виробництва продукції, на противагу ринкам країн СНД, для яких превалюючими є цінові фактори конку­ренто­спро­можності;

удосконалено:

  • теоретичні підходи до формування ефективної політики обмінного кур­су на­ціональної валюти як дієвого чинника структурних змін в економіці Украї­ни, а саме, доведено доцільність проведення поміркованої ревальвації гривні до рівно­важ­ного значення, оскільки це слугує антиінфляційним інструментом, сприяє зростанню інвестиційного імпорту та обмежує доходи експортерів сировини, що заохочує пере­розподіл ресурсів у несировинний сектор; одно­час­но показано деструктивність впливу зани­же­но­го обмінного курсу, що спри­чи­няє прискорення інфляції, відплив капіталу, зростання рівня долари­за­ції та сти­му­лювання експорту сировини;

  • методичні засади обґрунтування інструментів підтримки несировинного експорту за допомогою агломераційної моделі Мартіна, зокрема сформульовано умови ефективного функціонуван­ня вільних економічних зон (ВЕЗ) (забезпечення необхідної інфраструктури для інноваційної діяльності та зниження витрат на впровадження інновацій, яке дозволяє нейтралізувати агломераційний ефект та досягти вищих темпів економічного зростання);

  • теоретичну інтерпретацію механізмів виникнення пастки “регіональної депресивності”, яка є наслідком трудової еміграції, підвищення вартості робочої сили, що зумовлює зменшення інвестиційної привабливості регіону та наступне посилення стимулів для міграції; запропоновано превентивні заходи, котрі передбачають залучення інвестицій у технологічні галузі та створення нових високооплачуваних робочих місць, насамперед для кваліфікованої робочої сили (технологічний експорт визначено індикатором ефективності регіональної економічної системи);

отримали подальший розвиток:

  • класифікація структури експорту за критеріями ступеня обробки і техно­ло­гіч­ності продукції, а також частки створеної доданої вартості, що передбачає його поділ на сировинний (ме­та­лопродукція, сировина) та неси­ро­винний (низько­технологічний, техно­ло­гіч­ний та високотехнологічний) і, зокрема, позиціонує метало­про­дукцію як сировину. На цій основі проведено типологізацію компонентів моделі “залежної” еко­но­міки у структурі сукупної пропозиції, яка містить сировинні та несиро­ви­нні галузі;

  • обґрунтування підходів до стимулювання несировинного експорту на основі сис­тематизації теоретичних моделей зовнішньоекономічної рівноваги та теорій ви­рів­нювання платіжного балансу, зокрема макроекономічного підходу (ціновий, мо­не­тарний та абсорбційний), теорій універсалізму, структуралізму та секуляризму, де виокремлено компоненти, що стосуються саме несиро­вин­но­го сектору економіки, та сформульовано рекомендації щодо застосування їх в економічній політиці України;

  • систематизація чинників покращення структури експорту, які поля­гають у корекції макроекономічної політики (обмінний курс гривні, фіскальні та монетарні інструменти), застосуванні інституційних заходів (залучення потужних технологіч­них інвесторів, реалізація програм інноваційного регіонального розвитку, ефективна концентрація експортного технологічного потенціалу в регіонах, створення інститу­ційного базису підтримки несировинного експорту).

^ Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть слугувати науковою основою для розроблення загальнодержавної програми стимулювання несировинного експорту в межах стратегії економічного зростання України. Одер­жані автором результати використано під час розробки аналітичних матеріалів Ре­гіо­нальним філіалом Національного інституту стратегічних досліджень у м. Льво­ві (довідка № 2/249-69 від 15.10.2007 р.), підготовки аналітичної записки Національного інституту стратегічних дослід­жень до Секретаріату Президента України (довідка № 293/455 від 12.06.2008 р.) та під час формування рекомендацій для низки міжнародних конференцій. Основні теоретичні положення та висновки дисертації використовуються у навчальному процесі кафедри міжнародних еконо­мічних від­но­син Львівської комерційної академії під час викладання дисциплін “Міжнародні еконо­мічні відносини”, “Світові фінанси” та “Грошово-кредитна політика у відкритій економіці” (довідка № 82/22 від 19.05.2008 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Наукові дослідження, розробки та висновки, викладені у роботі, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

^ Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки і практичні рекомендації дисертації доповідалися та обговорювалися на 15-ти між­народних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: ХІ Міжна­род­ному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовніш­ньо­економіч­них зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект” (м. До­нецьк, 25-28 січня 2006 р.); громадському слуханні “Стратегія підвищення конку­рентоспроможності регіону” (м. Львів, 20 березня 2006 р.); ХV Між­народній нау­ково-практичній конференції “Стратегічний розвиток регіону – економічне зрос­тання та інтеграція” (м. Чернівці, 11-12 травня 2006 р.); ІІ кон­ференції моло­дих вчених журналу “Міжнародна економічна політика” (м. Київ, 18 травня 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Євро­пейські інтеграційні про­цеси і транскордонне співробітництво” (м. Луцьк, 19 травня 2006 р.); регіо­наль­ному семінарі підвищення якості викладання Інституту відкритого суспільст­ва (HESP) „Соціально-економічні наслід­ки корупції, порушення авторських прав та ухилення від сплати податків у країнах СНД: міждис­цип­лі­нар­ний підхід у дослідженнях та викладанні” (м. Одеса, 24 липня – 4 серпня 2006 р.; 22 липня – 3 серпня 2007 р.; 28 липня – 8 серпня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно-Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробіт­ницт­ва та ГУАМ” (26-28 вересня, 2006 р.); круглому столі “Фінансові ресурси геоеконо­міч­ного розвитку” (м. Київ, 26 квітня 2007); ІІ Між­на­род­ній науково-практичній конференції “Інтег­рація України в європейський та світовий фінан­со­вий простір”, (м. Львів, 31 трав­ня – 1 червня 2007 р.), ІV Між­на­родній науково-практичній конференції “Пробле­ми розвитку прикордонних територій та їх участі в інтег­раційних процесах” (м. Луцьк, 11-12 жовтня 2007 р.); ХV міжнародній науково-практичній конфе­рен­ції “Економіка України в системі глобального поділу праці” (м. Київ, 15-16 лис­то­пада 2007 р.); Міжнародній конференції “Сус­піль­но-еконо­мічна єдність та модер­нізація транскордонних регіонів” (Республіка Польща, м. Жешув, 21-23 листопада 2007 р.); Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми конкуренто­спро­мож­ності економіки в умовах євроінтеграції: регіо­нальні аспекти” (м. Запо­ріжжя, 23-24 травня 2008 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи опубліковано автором у 16 наукових працях (загальним обсягом 10,18 д.а.), у тому числі 9 статей у наукових фахових виданнях, з них 3 у співавторстві, та 7 публікаціях у інших виданнях та збірниках матеріалів і тез доповідей міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій. Загальний обсяг опублікованих матеріалів, що належить особисто дисертантові, становить 7,44 д.а.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розді­лів, висновків. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 186 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено 34 рисунки на 15 сторінках, 13 таблиць на 6 сторінках та 17 додатків на 67 сторінках, список використаних джерел становить 350 найменувань на 32 сторінках.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, викладені мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, подано дані щодо апробації, структури роботи та публікацій.

У розділі 1 “Теоретичні засади політики стимулювання несировинного експорту” проаналізовано характер впливу макро­економічної політики на струк­турні зрушення в експортному секторі в контексті стиму­лю­вання еконо­мічного зростання, розглянуто теоретичні інструменти оптимізації структури екс­порту та проведено компаративний аналіз міжнародного досвіду вико­рис­та­ння інстру­мен­тів збільшення несировинного експорту.

Вихідним пунктом дослід­ження є гіпотеза, що структура експорту визначає ди­наміку довгострокового економічного зростання. Рушійною силою збільшення не­си­ровинного експорту визначено макро­економічну політику держави, що має сти­му­лювати структурні зрушення в економіці на користь високотехнологічних га­лузей промисловості. Автором показано, що макроеконо­мічна політика визначає ці­нові та нецінові сти­мули для нарощення обсягів експорту та поліпшення його якісної структури, при цьому значну роль відіграють цінова та грошова стабільність, залу­чення інозем­них інвести­цій, трансфер технологій. Географічна орієнтація експорту може або посилювати, або послаблювати амплітуду обраної макроеко­номічної політики та структурних заходів. Проблеми реалізації інноваційно-інвести­ційної моделі в Україні розглянуто у контексті вибору рівноважної траєкторії обмінного курсу, оптимізації фіскальної по­літики, використання ринкових механіз­мів держав­ного стимулювання експорту, географічної диверсифікації зовнішньо­торговельних потоків, формування міжнарод­ної конкурентоспроможності та визна­че­ння переваг і недоліків лібералізації зов­нішньої торгівлі.

Найбільш важливим чинниками макроекономічного стимулювання несировин­ного експорту автором визначено обмінний курс національної валюти, обмеження видатків бюджету, іноземні інвестиції у експортоорієнтовані галузі, імпорт сирови­ни та обладнання для технологічного сектору. Зміцнення грошової одиниці (для української економіки це відбувається в контексті підвищення реального обмінного курсу (РОК) до певного рівноважного рівня), яке підтримане профіцитом бюджету, дозволяє знизити очікування інфляції і, таким чином, посилити виробництво техно­ло­гічної продукції через збільшення реальної грошової маси. Локалізація капіталу у високотехно­логічних сферах, розвиток ринку інтелектуальної власності є головними факторами підвищення продуктивності праці. ПІІ забезпечують трансфер технологій для модернізації технологічних та організаційних можливостей. Для конкретних українських умов порівняно незначними можна вважати фактори заробітної плати (вона значно нижча за рівноважне значення) і протекціонізму (відкритість de facto забезпечується “прозорістю” кордонів та поширенням корупції).

Макроекономічні механізми стимулювання експорту розглянуто у розрізі ціно­во­го, монетарного та абсорб­ційного підходів до вирів­ню­ва­ння платіжного балансу (рис. 1).































Рис. 1. Підходи до стимулювання експорту в теоріях вирівнювання платіжного балансу

Примітки: М – пропозиція грошової маси, Е – номінальний обмінний курс, G  видатки бюджету, T – надходження до бюджету, ↓ – зменшення відповідного показника, ↑ – зростання відповідного показника.


Інструменти макроекономічного підходу відповідають припущен­ням відомих теорій універсалізму, структуралізму та секуля­риз­му. Ціновий підхід реко­мендує повзучу девальвацію або підтримання заниженого обмінного курсу для збільшення обсягів експорту. У монетарному підхо­ді збільшення пропозиції грошо­вої маси дозволяє підтримувати занижений обмінний курс, але на віддаленішу перс­пек­тиву прискорення інфляції знівелює цю перевагу. Теорія універсалізму пропонує дотримуватись грошової стабіль­ності та обмежувати залежність від імпорту. Залу­чен­ня іноземних інвестицій у теорії структуралізму вважається необ­хід­ним для розбудови відповідної інфраструктури та зниження безробіття. Абсорбційний підхід розглядає структуру видатків чинником перерозподілу інвестиційних ресурсів із сировинних галузей у технологічні. Відповідно до моделі “залежної економіки”, обмеження абсорбції, зміцнення грошової одиниці та рестрикційна фіскальна політика стимулюють зростання несировинного експорту.

Аналіз досвіду нарощування несировинного експорту країн Південно-Східної Азії дає можливість сформулювати основні пріоритети державної політики: підтри­ман­ня цінової та грошової стабільності (не виключено – на заниженому рівні об­мін­ного курсу); забезпечення значної ролі держави у формуванні струк­тур­них пріори­тетів, за умови стримування інфляційних процесів; залучення ПІІ у технологічні сектори та субсидування імпортного обладнання; створення преференційних зон для несировинного експорту, технологічних парків; преференційне кредитування, пільги при фінансуванні та оподаткуванні високотехнологічного сектору; підвищення рівня заробітної плати та збільшення різниці між високо- та низькокваліфікованими працівниками, включно зі субсидіями для ком­паній, що проводять навчання працівників. Показано, що в країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ) пози­тив­ний вплив на структуру експорту здійснювали: збільшення фінансування фун­да­ментальної науки, стимулювання розвитку малого інноваційного підприємництва, прискорена амортизація, удосконалення податкового законодавства та широка державна підтримка реалізації програм регіонального інноваційного розвитку.

У розділі 2 “Макроекономічне середовище формування несиро­вин­ного експорту” проведено емпіричне тестування функціональних зв’язків основних чинників несировинного експорту та проаналізовано причини формування сиро­вин­ної орієнтації експорту в Україні.

Відповідно до мети та завдань роботи для практичного дослідження нами зап­ропоновано поділ структури експорту на си­ро­винний та несировинний, що дає змогу простежити товарний дис­ба­ланс зовнішньої торгівлі України (рис. 2). До несировинного експорту було віднесено продукцію машинобудування та облад­нання, транспортні засоби та іншу кінцеву продукцію з високою часткою доданої вартості. Сиро­винний експорт включає галузі з низьким рівнем обробки, у тому числі металопродукцію. Експортні товарні групи за належністю до певного сектору нами класифіко­вано за наступною методикою: а) сировинні (І – ІІІ, V – VI, ІХ – Х, ХІІІ товарні групи митної статистики України); б) металопродукція (ХV); в) несиро­винні низько­технологічні (IV, VIІ – VIІІ, ХІ – ХІІ, ХІV, ХІХ – ХХІ); г) несировинні технологічні (ХVІ – ХVІІІ); д) несировинні високотехнологічні (85, 88, 90 позиція ХVІ, ХVІІ та ХVІІІ груп відповідно).

Рис. 2. Обсяг та структура експорту України, 1999–2007 рр.

Аналіз товарної структури української зовнішньої торгівлі засвідчує, що зрос­та­н­ня екс­порту відбувається переважно за рахунок сировинних галузей. Левова частка екс­порту належить сировинному сектору (70,9 % у 2007 р.), який на 59,5 % складається з метало­про­дукції. Незмінно висока частка сировини містить загрозу вичерпання експортної динаміки, гальмування розвитку нових конкуренто­спро­мож­них експорт­них секторів та зменшення стимулів для інвестицій у технологічні галузі. Сиро­винний експорт є дуже вразливим до коливань світо­вих цін, що передбачає значні макроекономічні шоки з високою довгостро­ковою амплітудою, як це трапилося восени 2008 р., коли стрімко впали ціни і попит на металопро­дукцію, хімічну сировину та інші сировинні позиції українського експорту. Враховуючи вагомі підстави для зни­ження надходжень від експорту сировини (посилення конкурентних позицій вироб­ників металопродукції з Китаю та Індії, зниження рівня відносних цін на метал, падіння попиту в країнах, що розвиваються, підвищення витрат українських вироб­ників через застарілу виробничу базу тощо), посилюється аргумен­та­ція, що для збере­же­ння динаміки економічного зростання необхідна переорієнтація струк­ту­ри вироб­ництва загалом та експорту зокрема, на користь технологічного компоненту.

Інструментальні чинники стимулювання несировинного експорту роз­гля­нуто в теоретичній площині моделі “залежної” економіки, яка адекватно враховує струк­турні та макроекономічні характеристики української економіки, а також слугує переконливим теоретичним обґрунтуванням переваг несировинного експорту із значною часткою доданої вартості. Характер впливу несировинного експорту на еконо­мічне зростання пояснено за допомогою структурно-секторальної моделі (1):


(1)
,

де Yt – промислове виробництво (дохід), Nt,N – сектор товарів внутрішньої торгівлі, Nt,R та Nt,I – сировинний та несировинний експорт відповідно, K – валові внутрішні інвестиції. , та – вагові частки секторів внутрішньої торгівлі, сировинних та не­сиро­винних товарів зовнішньої торгівлі відповідно ( + + =1). Модель перед­ба­чає, що в економіці функціонують три сектори: NN, NR та NI. Товари NR і NI ста­нов­лять сектор зовнішньої торгівлі, який відрізняється від сектору NN умовами реа­лі­за­ції на зовнішньому ринку. Важливою умовою є переважання сектору товарів внут­рішньої торгівлі над двома іншими в загальній структурі виробництва ().

Доведено, що гранична продуктивність у секторі товарів внутрішньої торгівлі є найвищою. Відповідно, вирішальне значення для економічного зростання має стимулювання попиту на внутрішньому ринку, що відповідає стандартним припу­щенням моделі ”залежної” економіки. Для стабільного збільшення внутріш­нього попиту необхідне зростання рівня заробітної плати, яке в свою чергу неможливе без нарощування виробництва у секторі з високою доданою вартістю – NI. Як наслідок, дохід стає вищим унаслідок стимулювання саме несировинного експорту, який характери­зується вищою часткою доданої вартості.

Функціональні залежності несиро­вин­ного експорту досліджено за допомогою статистичної моделі, що враховувала: 1) характер довго- і короткочасного впливу екс­порту-імпорту на динаміку промислового виробництва; 2) можливий ефект заміщення між сировинним і несировинним секторами; 3) залежність обох секторів – си­ровинного і несировинного – від технологічного імпорту. З метою підвищення дос­то­вірності отриманих результатів використано відразу декілька методів оцінювання: 1) двокрокових найменших квадратів з інструментальними змінними (2SLS); 2) авто­регресійної моделі (VAR / VEC); 3) структурної авторегресії (SVAR); 4) фільтр Кальмана. У роботі розроблено наступну базову модель несировинного експорту (2 – 3):


(2)



(3)


де Xt – окремі групи експорту (млн. дол.); indt – промислове виробництво в Україні (індекс, 1994=100); indworldt – промислове виробництво країн – торговельних партнерів (індекс, 2000=100) ; et номінальний обмінний курс (грн. за долар); bdt – сальдо бюджету (% від ВВП); cpit – індекс споживчих цін в Україні (1994 = 100); fdit – ПІІ (млн. дол.); rt – облікова ставка НБУ (%); mt – пропозиція грошової маси (млрд. грн.); tech_impt – технологічний імпорт (млн. дол.); metalt – індекс світових цін на метал (1994 = 100); Аt – частка експорту з України в різні регіони світу (про­мислові країни, країни, що розвиваються, країни Східної Європи, Росію та країни СНД), а0…а12, b0…b8 – коефіцієнти для відповідних залежних змінних. Для емпірич­ного аналізу вико­рис­тано квартальні показники за період 1998–2007 рр., які скореговано на сезонність та прологарифмовано (окрім сальдо бюджету). Результати регресійно­го аналізу представлені у табл. 1.

Таблиця 1

Чинники окремих груп експорту, імпорту та промислового виробництва

Незалежні змінні

Залежні змінні

^ Технологічний експортt

Експорт металуt

Технологічний імпортt

Промислове виробництвоt

Технологічний експортt+2





0,332

(3,204*)



^ Технологічний експортt-1

0,270

(1,913***)

0,248

(7,774*)



0,068

(2,642*)

^ Технологічний експортt







0,116

(2,636*)

Експорт металуt-1

–0,458

(–1,539)

0,334

(6,121*)





^ Сальдо бюджетуt -1

0,038

(1,937***)

–0,467

(–5,577*)





^ Технологічний імпортt-1

0,774

(5,104*)



0,511

(4,697*)

0,041

(1,528)

^ Обмінний курсt



0,258

(4,074*)



–0,093

(–2,286*)

^ Промислове виробництвоt-1





0,653

(1,961***)



^ Світова ціна на металt



0,229

(4,013*)





Промислове виробництво країн-торговельних партнерівt

1,166

(1,774)

1,021

(7,898*)



0,969

(4,912*)

^ Кризові явищаt





1,131

(2,241*)



R2 (коефіцієнт детермінації)

DW (критерій Дарбіна-Уотсона)

0,90

1,81

0,98

2,14

0,92

2,05

0,98

2,17

Примітка. В дужках вказано статистичну достовірність (* - 1%, ** - 5%, *** - 10%)


Оцінки довгострокових залежностей експорту продукції машинобудування (технологічний компонент несировинного сектору), експорту металопродукції (си­ровинний сектор), імпорту машинобудування і промислового виробництва методом наймен­ших квадратів та VEC дозволило встановити, що: 1) знецінення грошової одиниці не сприяє стимулюванню експорту готової продукції (машинобудування) та технологічного імпорту; 2) техно­логічний експорт є вагомим рушієм економічного зростання в Україні у довготерміновій перспективі, на відміну від експорту сирови­ни; у той же час обсяги технологічного експорту значно залежать від імпорту облад­нання, що можна пояснити модернізацією та підвище­нням ефективності вироб­ництва; 3) експорт сировини обмежує технологічний експорт; 4) покращення сальдо бюджету сприяє розвитку технологічного експортного сектору і обмежує мож­ливості експортерів сировини. Таким чином, підтверджено недоцільність державних пільг для підтримки металургії чи інших сировинних галузей. Альтернативою має стати підтримка інноваційної діяльності малих та середніх підприємств.

Емпіричні оцінки проведені за допомогою фільтру Кальмана (рис. 3) відпові­дають попереднім статистичним моделям. За допомогою емпіричного дослідження автором доведено, що сприятливим для збільшення несировинного експорту є зміц­нення грошової одиниці, поліпшення сальдо бюджету, зростання імпорту облад­нання, комплектуючих та ПІІ для технологічних експортних галузей, зниження облікової ставки та інфляції, обмеження темпів зростання пропозиції грошової маси.

Рис. 3. Чинники несировинного експорту в Україні, 2000-2007 рр.

Аналіз даних на регіональному рівні засвідчив, що позитивний вплив технологічного експорту на темпи зростання ВВП є найвищим для центральних областей, натомість у східних регіонах України, де зосереджено сировинні галузі, – вплив незначний. Недостатність очікува­ного збільшення несировинного експорту, як це передбачалося моделлю інвестиційно-інноваційного розвитку, пояснюється кілько­ма причинами: 1) несприятливим макроекономічним середовищем (зани­же­ний обмін­ний курс гривні, дефіцит бюджету, надмірна пропозиція грошової маси), що сприяє розвитку сировинного сектору; 2) відсутністю належних механізмів за­лу­чен­ня ПІІ у несиро­вин­ні галузі; 3) неефективним функціонуванням та обмеженою орієнтацією україн­ських ВЕЗ на виготовлення технологічної продукції на експорт.

У розділі 3 “Напрями розвитку несировинного експорту та механізми його макроекономічного стимулювання” подано пропозиції щодо координації інстру­ментів економічної політики стимулювання несировинного експорту, проведено аналіз географічного чинника у формуванні ефективної експортної політики та окреслено шляхи підвищення регіональної конкурентоспроможності несировинного експорту.

Збільшення несировинного експорту як наслідок успішної переорієнтації до інноваційно-інвести­цій­ного економічного розвитку має ґрунтуватися, в першу чергу, на створенні ефективного макроеко­но­міч­ного середовища за допомогою низькодефіцитного, а ще краще – збалансованого чи профіцитного бюджету, зва­же­ної монетарної політики та зміцнення грошової одиниці. Необхідною передумовою для такої економічної політики повинно стати законодавчо закріплене розмежуван­ня влади від приватного бізнесу, зв’язки між якими в Україні набули гіпертрофова­ного вигляду. Лише продумана макроекономічна політика, що сприяє зростанню інвестиційної привабливості технологічного сектору економіки здатна створити надійну основу, на якій можна реалізовувати обмежене державне втручан­ня з метою заохочення інноваційної діяльності та підтримки несировинного експор­ту. Успішна реалізація комплексу заходів зі стимулювання несировинного експорту передбачає створення закордоном агенцій зі сприяння експорту та інвестиціям, а також відсутність дискримінаційного підходу до зарубіжних та вітчизняних інвесторів.

У дисертації проілюстровано механізми обмеження технологічного сектора за допомогою адміністративної переорієнтації видатків бюджету, яке посилюється під час збільшення дефіциту бюджету (рис. 4).

Вагому роль відіграє тиск у бік девальвації гривні, який забезпечується надмірно експансійною монетарною політикою, включно з недостатньою стериліза­цією додатного сальдо платіжного балансу. Очікування девальвації гривні полегшує підтримку заниженого обмінного курсу, але коштом обмеження інвестиційного імпорту. Об’єктивно перешкоди для інвестиційно-інноваційної діяльності ство­рюються інфляцією та низьким рівнем заробітної плати – обидва чинники можна вважати наслідками підтримки заниженого обмінного курсу. Знецінення грошової одиниці як засіб стимулювання експорту машинобудівної продукції та технологічного імпорту є неефективним. У довгостроковому періоді для нарощува­ння технологічного експорту слід скерувати зусилля на збільшення продуктивності праці та зменшення собівартості продукції. Негативний вплив дефіциту бюджету простежується за такими напрямами: 1) провокування очікувань девальвації гривні; 2) відво­лікання кредитних ресурсів на фінансування урядових боргових зобов’язань; 3) штучна консервація домінування сировинного сектору в економіці; 4) по­си­лення політичних позицій представників сировинноорієнтованих фінансово-промислових груп, зацікавлених у сприятливому перерозподілі бюджетних ресурсів. Радикальну зміну ситуації може принести перехід до поміркованого профіциту бюджету на рівні 1-2% від ВВП, за рахунок раціонального обмеження державних видатків. Супутнє обмеження внутрішньої абсорбції призводить до зниження інфляції та зміцнення грошової одиниці, а це, зі свого боку, посилює інвестиційну привабливість несировин­ного сектору. Основний висновок полягає у тому, що без коригування існуючого макроекономічного середовища не варто розраховувати на радикальні зміни щодо поліпшення структури експорту.

Високий рівень протекціонізму та можливості впливу промисловців на політичну ситуацію в Україні не лише сприяють отриманню експортерами сировини високих прибутків, але також дозволяють їм брати безпосередню участь у розподілі бюджету завдяки корпоративній поведінці та використанню популізму. В той же час, наявність потужних олігархічних угрупувань може перешкоджати розвитку регіональних проектів шляхом блокування видатків на інфраструктуру та лобіювання протекціонізму.

У роботі обґрунтовано важливу роль географічної переорієнтації національної торгівлі як чинника стимулювання несировинного експорту загалом і технологіч­ного компо­ненту зокрема. Найбільш ефективною для розвитку технологічного сектору економіки України є орієнтація на ринки ЦСЄ, що створює можливості для поступового переходу від сировин­ної спеціалізації до технологічного експорту. Попри інтуїтивну привабливість геогра­фіч­ної орієнтації експорту на ринки збуту промислових країн, поки що українська економіка не готова для цього, передусім з міркувань високої конкуренції на світовому ринку високотехно­логічних товарів. Експортна орієнтація на ринки Росії та країн СНД забезпечує стабільний попит на продукцію, яку можна класифікувати як технологічну, але потрібно врахувати, що йдеться про низькотехнологічну продукцію, а відповідно ― відсутність мотивації для модернізації вироб­ничих потужностей на сучасній технологічній основі. Відповідні висновки додатково підтверджуються на регіональному рівні. Це свідчить на користь посилення економічної дипломатії у країнах – перспективних партнерах. У практичному аспекті “економізації” дипломатичної діяльності набуває важливості активізація діяльності торговельних місій у країнах ЦСЄ, а також у країнах, що розвиваються.

Регіональний вимір політики стимулювання несировинного експорту перед­бачає розроблення та впровадження програм інноваційного регіонального розвитку та концентрацію експортного технологічного потенціалу. Виходячи з відомого агло­мераційного ефекту (акумуляція капіталу позитивно впливає на динаміку економіч­ного зростання), можна стверджувати про потенційні переваги Донецької, Дніпро­петровської та Луганської областей у створенні високотехнологічних виробництв. Однак велика частка сировинного експорту, яка в зазначених регіонах підтри­мується регіональним політичним лобі, не дає змоги здійснити відповідну перео­рієн­та­цію. Кращі перспективи стимулювання несировинного експорту в столичному ре­гіо­ні, де сировинні галузі не відіграють помітного значення, однак подальша кон­центрація діяльності у центральному регіоні, де на сьогодні виробляється понад 20 % вітчизняного ВВП, недоцільна. На перший погляд, для збільшення техноло­гіч­но­го експорту ідеально підходять прикордонні області зі значним промисловим і науко­вим потенціалом та перспективою розвитку технологій у ВЕЗ. Однак порівняльні переваги можуть послаблюватися міграційною активністю населення і виникненням “пастки депресивності” (надходження від працючих за кордоном під­вищують вартість робочої сили). Реальним виходом із зазначеної “пастки” може бути лише залучення потужних інвесторів світового рівня у технологічні галузі, а від­повідно ― створення нових високооплачуваних робочих місць, що збільшить по­пит на кваліфі­ковану робочу силу і сприятиме зростанню технологічного експорту.

  1   2

Схожі:

Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Половінкіна Ганна Ігорівна
Робота виконана на кафедрі менеджменту Кримського економічного інституту двнз «Київський національний економічний університет імені...
Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» стукало наталія вадимівна
Робота виконана на кафедрі міжнародних фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Супрун Наталія Анатоліївна
Робота виконана на кафедрі історії економічних вчень та економічної історії двнз «Київський національний економічний університет...
Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconАкт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) м. Київ 20 р. Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», в особі ректора Павленка...
Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconДержавний вищий навчальний заклад „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана
Робота виконана на кафедрі страхування двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана
Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» черкас наталія ігорівна iconДержавний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Робота виконана на кафедрі міжнародної торгівлі двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи