Двнз «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» андрійчук федір юрійович
Скачати 406.27 Kb.
|
|
ДВНЗ «КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА» АНДРІЙЧУК ФЕДІР ЮРІЙОВИЧ УДК 336.71 КРЕДИТ У СИСТЕМІ ФІНАНСУВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук Київ – 2011 Дисертацією є рукопис. Робота виконана на кафедрі банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти і науки України. ^ заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор Савлук Михайло Іванович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», професор кафедри банківської справи ^ доктор економічних наук, професор Мозговий Олег Миколайович, ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», завідувач кафедри міжнародних фінансів кандидат економічних наук, доцент ^ ДВНЗ «Київський національний торговельно-економічний університет», доцент кафедри банківської справи Захист відбудеться «18» лютого 2011р. о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.04 у ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601. Автореферат розіслано "18" січня 2011 року Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат економічних наук, професор А.М. Поддєрьогін ^ Актуальність теми дослідження. Міжнародна торгівля товарами і послугами є важливим чинником економічного зростання в більшості країн, що розвиваються, і країн з перехідною економікою, в т.ч. й України. Впродовж періоду становлення і розвитку України як суверенної держави зовнішньоекономічна діяльність, у тому числі зовнішня торгівля, стає все більш значущою складовою господарювання українських підприємств та організацій. Зростання експортних надходжень, будучи похідною від рівня конкурентоспроможності товарів і послуг національного виробництва на зовнішніх ринках, є одним з ключових чинників розвитку експортно-орієнтованої економіки, забезпечення потреб країни в іноземній валюті, формування внутрішнього валютного ринку і зміцнення позицій національної валюти на цьому ринку. Провідні тенденції глобального економічного розвитку – лібералізація зовнішньоторговельних і фінансових відносин, транснаціоналізація і глобалізація всіх сфер суспільно-економічного життя - мають винятково важливе значення для України з її відкритою економікою, оскільки позначають орієнтири і напрями економічного розвитку як національного господарства в цілому, так і господарюючих суб'єктів усіх рівнів. Фінансове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) в Україні є найважливішою передумовою подальшого зростання експортного потенціалу, поступової диверсифікації товарної структури експорту на користь товарів високого ступеня переробки, збільшення частки міжнародного обміну послугами у сфері високих технологій тощо. Фінансування зовнішньої торгівлі, будучи елементом зовнішньоекономічної політики держави, суттєво впливає на подолання наслідків економічних і фінансових криз. Специфіка ЗЕД обумовлює широку участь кредиту в її фінансуванні, про що свідчить світова практика. Проте в Україні кредитування національних суб’єктів ЗЕД як іноземними партнерами, так і національними кредитними інститутами недостатньо розвинуто. Це зумовлює практичну актуальність дослідження чинної системи фінансування ЗЕД в Україні, в тому числі шляхом кредитування. В умовах розширення і поглиблення виробничого та науково-технічного співробітництва з партнерами із зарубіжних країн домінуючою формою ЗЕД економічних суб’єктів підприємництва в Україні є зовнішня торгівля товарами і послугами. Вивченню питань, пов’язаних із сутністю та особливостями фінансового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, використанням широкого спектру відповідних традиційних і нетрадиційних інструментів фінансування присвячена значна кількість наукових досліджень зарубіжних і вітчизняних фахівців. Найбільш вагомий внесок у дослідження фінансового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності зробили вітчизняні вчені: В. Базилевич, О. Береславська, М. Білик, І. Бураковський, В. Вергун, О. Гребельник, Б. Івасів, О. Кириченко, А. Кредісов, І.Лютий, Ю. Макогон, В. Міщенко, А. Мороз, В. Новицький, В. Онищенко, Л. Примостка, Л. Руденко, А. Філіпенко, Я. Жаліло та ін. Однак в працях вітчизняних науковців найчастіше розглядаються окремі методи та інструменти фінансування зовнішньоекономічної діяльності і, зокрема, зовнішньої торгівлі. Однак дослідження комплексного характеру, що системно аналізують механізм фінансового забезпечення суб‘єктів ЗЕД у контексті сучасних тенденцій глобального розвитку практично відсутні. Проблемам фінансового забезпечення ЗЕД присвятили свої праці зарубіжні вчені Л. Дробозіна, Л. Красавіна, К. Редхед, Д. Річардсон, В. Саймон, Дж. Ф. Сінки, Дж. Й. Фіннерті, Ч. В. Хілл, С. Хьюз, Ф. Лі Ченг та інші. У зарубіжній літературі, на відміну від вітчизняної, фінансування ЗЕД трактується як техніка організації і управління фінансовими і кредитними ресурсами та майном експортерами, імпортерами, фінансовими посередниками та іншими компаніями, що беруть участь у проведенні зовнішньоекономічних операцій. Значення розробок вітчизняних та зарубіжних науковців є беззаперечним, але відсутність загальноприйнятої чіткої концепції системи фінансування ЗЕД ускладнює науковий аналіз цієї сфери. До того ж, існують суттєві організаційно-правові перепони, які стримують активне використання різних кредитних інструментів фінансування зовнішньоекономічної діяльності українських суб’єктів ЗЕД. Отже, актуальність проблеми, а також недостатній рівень її наукової розробки визначили мету і завдання дисертаційного дослідження, логіку його структурної побудови, наукову значимість та практичну спрямованість. ^ . Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри банківської справи ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темою «Грошово-кредитний механізм соціально-економічного розвитку України» (державний реєстраційний номер 0107U001335). ^ . Метою дисертації є удосконалення теоретико-методичних основ використання кредитних інструментів фінансування ЗЕД та наукове обґрунтування активізації цього процесу в Україні в контексті впливу сучасних тенденцій світового економічного розвитку на основі узагальнення теоретичного доробку вітчизняних і зарубіжних учених і аналізу світового досвіду організації фінансування експортно-імпортної діяльності. Для реалізації поставленої мети в дисертації визначено завдання теоретичного і практичного характеру:
^ – кредитний механізм та інструментарій системи фінансування зовнішньоекономічної діяльності господарюючих суб’єктів в Україні. Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних, практичних питань, пов’язаних з кредитуванням зовнішньоекономічної діяльності господарюючих суб'єктів України в умовах впливу сучасних тенденцій і явищ світового економічного розвитку – глобалізації, лібералізації, транснаціоналізації, фінансово-економічної кризи. ^ У дисертаційному дослідженні використані різноманітні методи економічного аналізу, а саме: абстрагування і теоретичного узагальнення для виявлення особливостей кругообороту капіталу в сфері зовнішньої торгівлі (у п.1.2); порівняльного аналізу для вивчення сучасних підходів до класифікації кредитів у сфері ЗЕД (у пп.1.1 та 1.3) і в п. 3.1 - для аналізу світового досвіду стимулювання експорту та імпорту; аналізу і синтезу для обґрунтування концепції структурної побудови системи фінансування зовнішньої торгівлі (у п.1.3); історизму для визначення етапів формування і розвитку системи фінансування зовнішньої торгівлі в Україні (у п.2.1); економіко-статистичний та графічний методи для виявлення тенденцій розвитку фінансування зовнішньої торгівлі в Україні (п.2.2; 2.3; 2.4). Загальною теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є теорія грошей, фінансів і кредиту. Інформаційна база дослідження складається з монографічних досліджень вітчизняних та зарубіжних економістів, періодичних публікацій, пов’язаних з темою дослідження, матеріалів наукових та науково-практичних конференцій і семінарів, присвячених проблемам фінансування експортно-імпортної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання, публікацій Державного комітету статистики України, Національного банку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, національного та міжнародного уніфікованого законодавства з організаційних та фінансових питань міжнародної торгівлі, матеріалів аналітичних досліджень міжнародних фінансових організацій та асоціацій, що працюють у цій сфері: Світової організації торгівлі, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, Організації економічного співробітництва і розвитку, Міжнародної торговельної палати, міжнародних факторингових асоціацій International Factors Group S.C. (IFG) та Factors Chain International (FCI) та ін., дані фінансової звітності комерційних банків України. ^ . Основні результати, що становлять наукову новизну, були отримані в процесі вирішення поставлених у дисертації завдань, і є такими: вперше:
удосконалено:
набули подальшого розвитку:
- 1991 – 2000 рр. - становлення системи фінансування ЗЕД та динамічний розвиток підсистеми її регулювання на основі створення нормативно-правової бази ЗЕД; - 2001 – І півріччя 2008 рр. – динамічний розвиток системи фінансування ЗЕД передусім на основі розширення відповідного інструментарію та збільшення ресурсних можливостей завдяки розвитку виробництва та зростанню в Україні кількості банків з іноземним капіталом; - ІІІ кв. 2008 р. до цього часу - пристосування системи фінансування ЗЕД в Україні до умов глобальної фінансово-економічної кризи; диверсифікація джерел фінансування зовнішньої торгівлі;
^ . Обґрунтовані положення, висновки, практичні рекомендації можуть бути використані для поліпшення фінансового забезпечення ЗЕД в Україні на основі активізації і вдосконалення використання кредитних інструментів фінансування. Сформульовані в дисертаційному дослідженні практичні рекомендації використані в практичній діяльності ВАТ «Державний ощадний банк України» (довідка № 15/2-663 від 25.11.2010 р.), Міністерства економіки України (довідка № 2703-25/192 від 26.10.2010 р.). Окремі положення дисертації використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні та розробці навчально-методичного забезпечення навчальних дисциплін «Гроші та кредит», «Банківські операції», «Міжнародні розрахунки та валютні операції» (довідка від 15.10.10). ^ Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Викладені в роботі наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції є особистим надбанням автора. ^ Основні результати дослідження обговорено і схвалено на міжнародних науково-практичних конференціях в Україні: УІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Стан і проблеми оподаткування в умовах ринкової економіки» (21 – 22 листопада 2008 р., м. Донецьк), Міжнародній науково-практичній конференції «Постсоціалістичні країни в умовах світової фінансово-економічної кризи» (22 – 23 квітня 2009 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції «Формування нового світового економічного порядку» (14 – 15 травня, 2009 р., м. Тернопіль), ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків" (15 – 16 жовтня 2009 р., м. Черкаси), V Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика (27 – 28 травня 2010 р., м. Суми); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Економіка підприємства: теорія і практика» (21 жовтня 2010 р., м. Київ). ^ . Основні наукові та прикладні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 12 наукових працях (загальний обсяг 3,85 д.а.), з них 6 одноосібних статей у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць, 6 – у матеріалах і тезах конференцій. ^ . Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 205 сторінок, у тому числі основний текст дисертації викладено на 180 сторінках, включаючи 7 таблиць та 11 рисунків. Список використаних джерел містить 184 позиції на 18 сторінках. ^ У вступі обґрунтовано актуальність, показано ступінь розробленості теми дисертаційного дослідження, розкрито зв’язок дослідження з науковими програмами і темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, сформульовано наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення. ^ на основі опрацювання, критичної оцінки та узагальнення наукового доробку вітчизняних і зарубіжних учених досліджено теоретичні аспекти процесу фінансування зовнішньоекономічної діяльності, уточнено поняття «фінансування зовнішньоекономічної діяльності» та «система фінансування зовнішньоекономічної діяльності», проаналізовано специфічні особливості кругообороту торговельного капіталу та доведено необхідність участі кредиту в його фінансуванні, узагальнено підходи до класифікації кредиту в сфері зовнішньої торгівлі. На основі аналізу праць вітчизняних та зарубіжних науковців зроблено висновок про необхідність уточнення суті і змісту сучасного процесу фінансування зовнішньої торгівлі, визначення системного зв’язку його складових. Поглиблення міжнародного поділу праці, прискорення глобалізаційних процесів та урізноманітнення форм міжнародного співробітництва розширюють можливості для використання різноманітних методів фінансування зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі – кредитних, завдяки зростанню попиту на кредит та розширенню ресурсної бази і гарантійної підтримки кредитних відносин. Тому за сучасних умов у фінансуванні ЗЕД успішно співіснують звичайні, традиційні кредитні послуги (вексельне кредитування продавцем покупця чи контокорентне та гарантійне кредитування банків, аванси покупців) з новими, нетрадиційними видами кредитування, як наприклад, міжнародний факторинг, міжнародний форфейтинг, міжнародний лізинг, зустрічна торгівля, емісія боргових цінних паперів тощо. Проведений аналіз основних видів і способів фінансування ЗЕД дає можливість визначити фінансування зовнішньої торгівлі як процес фінансового забезпечення експортно-імпортної діяльності та її розвитку з приватних та офіційних джерел: ресурсів підприємств – суб’єктів зовнішньої торгівлі, фінансових посередників (банківських та небанківських), державних коштів та ресурсів міжнародних фінансових організацій глобального й регіонального рівнів, що регулюється національним законодавством, міжнародними правовими нормами та угодами, правилами та звичаями міжнародної практики операцій з фінансування. На думку автора, саме таке визначення найбільш повно розкриває широкі можливості фінансового забезпечення зовнішньої торгівлі у сучасній світовій економіці, відмітною рисою якої є взаємозв’язок і взаємозалежність економічних суб’єктів усіх рівнів. Отже поняття «система фінансування ЗЕД» доцільно тлумачити як сукупність джерел, інститутів, норм, правил, регулятивних вимог фінансового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та її розвитку за рахунок усіх видів коштів, визначених національним законодавством, міжнародними правовими нормами та угодами, правилами та звичаями міжнародної практики операцій з фінансування; до цього в літературі давали більш вузьке трактування цього поняття. Ключовою формою ЗЕД є зовнішня торгівля, систему фінансування якої, на думку автора, доречно аналізувати як взаємопов’язану сукупність трьох функціональних підсистем: підсистеми фінансування власне торговельної діяльності, підсистеми фінансування розвитку торгівлі та підсистеми їх регулювання. Цей підхід дає змогу врахувати в рамках визначених підсистем специфічні особливості і проблеми, зумовлені використанням різних інструментів та способів фінансування, адекватністю правових норм з їх регулювання. Використання кредиту в сфері торгівлі зумовлене нерівномірністю кругообороту торговельного капіталу. Систематичний незбіг у часі та за обсягами потреби в авансуванні грошових коштів в оборот і вивільнення їх з обороту роблять неможливою діяльність торговельних підприємств у ринковій економіці без широкого використання різноманітних форм кредиту в якості гнучкого джерела задоволення потреб суб’єктів ЗЕД у додаткових ресурсах. Нерівномірність кругообороту торговельного капіталу призводить до того, що в кожний момент діяльності у підприємства може вивільнитись з обороту грошових коштів більше, ніж йому потрібно для авансування нового циклу обороту і тоді у нього буде певна сума тимчасово вільних коштів, які можуть бути надані на певний термін в позичку іншим господарюючим суб`єктам – безпосередньо або через фінансових посередників. В інші моменти його потреби в фінансуванні можуть зрости настільки, що підприємство муситиме повернути в оборот всі надані в позичку кошти і їх може виявитись недостатньо. Тоді воно саме змушене буде позичати додаткові кошти для підтримання безперервності кругообороту свого капіталу. Кругооборот торговельного капіталу набуває завершеного вигляду, який можна описати такою формулою: Г - Т  …В.т.п. … Т` - Г`, (1)де Г - гроші, авансовані в сферу обігу, То - товари, що надійшли в сферу обігу, З.В. - засоби виробництва, зайняті в сфері обігу, Р.С. - робоча сила, зайнята в сфері обігу, В.т.п. - виробництво торговельних послуг у сфері обігу, Т` - товари, що підготовлені для роздрібного продажу, Г` - торговельна виручка роздрібної торгівлі. Дослідження процесу кругообороту торговельного капіталу дало змогу авторові дійти висновку, що торговельний капітал, подібно до промислового, в своєму кругообороті теж проходить три стадії, друга з яких є виробничою, оскільки на ній виробляються торговельні послуги і створюється додаткова вартість як економічне джерело формування прибутку торговельних підприємств і забезпечення їх самодостатньої фінансово-господарської діяльності, в т.ч. активної участі в кредитних відносинах. На організацію процесу кредитування у зовнішньоекономічній діяльності, зокрема в зовнішній торгівлі, помітно впливають галузеві особливості кругообороту капіталу, технології та організації виробничої діяльності господарюючих суб’єктів. На основі проведеного в роботі аналізу підходів до класифікації кредиту у сфері зовнішньої торгівлі з позицій загальновизнаних критеріїв та з позицій галузевої специфіки, автором зроблено узагальнення форм і видів кредиту у цій сфері, в тому числі з урахуванням впливу тенденцій загальноекономічного розвитку, зокрема - трансформуванням світового ринку капіталів під впливом тенденції транснаціоналізації світової економіки (внутрішньокорпораційні, сек’юритизовані й несек’юритизовані кредити). У розділі 2 “Кредитування зовнішньої торгівлі в Україні” досліджено організацію фінансування зовнішньої торгівлі в Україні як основної форми ЗЕД, класифіковано основні періоди та етапи розвитку системи фінансування зовншніьої торгівлі, досліджено роль кредитних методів фінансового забезпечення діяльності експортера та імпортера в сучасних умовах, виявлено низку недоліків в організації фінансування зовнішньої торгівлі в Україні, а також доведено необхідність структурних змін системи фінансування з метою підвищення її дієвості. Процес розвитку системи фінансування зовнішньої торгівлі є сукупністю взаємопов’язаних етапів, упродовж яких внаслідок дії певних специфічних чинників система зазнала структурних змін. Ці етапи класифіковано на основі критерію лібералізації ЗЕД (табл.1). Виокремлення цих етапів дозволяє розкрити зміну ролі приватного та офіційного капіталу: у докризовий час спостерігається зростання ролі приватного капіталу, у тому числі – іноземних банків; за кризових умов підвищується значення офіційних джерел фінансування зовнішньої торгівлі - за участі уряду держави (через посередництво експортних кредитних агентств) та міжнародних фінансових організацій, у першу чергу МБРР та ЄБРР. Лібералізація ЗЕД в Україні, а згодом – і її кредитно-фінансового сектора призвела до зростання участі іноземного капіталу в кредитуванні зовнішньої торгівлі. Розширення присутності іноземних банків сприяло використанню апробованих світовою практикою кредитних методів фінансування, зокрема торговельного фінансування. Торговельне фінансування являє собою фінансування короткострокових зовнішньоторговельних операцій з використанням специфічних інструментів - документарних акредитивів, інкасо, гарантій, відкритого рахунку (банківське торговельне фінансування) та комерційного кредиту (небанківське торговельне фінансування) та з залученням ресурсів на міжнародних фінансових ринках. Передекспортне, постекспортне та постімпортне фінансування є видами торговельного фінансування, які здійснюються з використанням акредитивів та гарантій як інструментів кредитування. Аналіз участі українських банків у торговельному фінансуванні свідчить, що в Україні лідерами з торговельного фінансування є: Райффайзен Банк Аваль, Укрсиббанк, Укрсоцбанк, Укрексімбанк, Фінанси і кредит, Форум. Таблиця 1 ^
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
