Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477)




Скачати 353.79 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477)
Дата25.02.2014
Розмір353.79 Kb.
ТипАвтореферат


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»


Марчишинець Ольга Володимирівна


УДК 334.732.3 (477)


ЗАГОТІВЕЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СПОЖИВЧОЇ КООПЕРАЦІЇ УКРАЇНИ В 20-х рр. ХХ ст.




Спеціальність: 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук


Київ – 2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної теорії ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі».



Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

^ Жученко Володимир Семенович,

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський

університет економіки і торгівлі»,

професор кафедри економічної теорії


Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор

^ Леоненко Петро Михайлович,

Державна навчально-наукова установа «Академія фінансового управління» Міністерства фінансів України (м. Київ), завідувач відділу теорії економіки і фінансів

кандидат економічних наук, доцент

^ Юрманова Олена Олександрівна,

ДВНЗ «Донецький інститут

залізничного транспорту»,

доцент кафедри економічної теорії

та загальноекономічних дисциплін














Захист відбудеться «__13__» вересня 2012 р. о 14 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.


Автореферат розісланий «__13__» серпня 2012 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Ю.К. Зайцев


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Серед актуальних економічних проблем особливою гостротою виділяється проблема забезпечення населення якісними споживчими товарами вітчизняного виробництва. Підвищення рівня забезпечення продуктами харчування внутрішнього ринку України, зміцнення продовольчої безпеки країни залежить від ефективності діяльності усіх ланок інфраструктури національного продовольчого ринку, де вагоме місце належить системі споживчої кооперації України. Важливим напрямом розбудови аграрного сектору економіки є розвиток її заготівельної галузі.

Заготівельні підприємства споживчої кооперації виступають посередниками на продовольчому ринку і є сполучною ланкою між виробниками та споживачами сільськогосподарської продукції. Їх діяльність сприяє вирішенню таких господарських і соціально-економічних проблем (передусім у сільській місцевості): задоволення потреб членів споживчих товариств і спілок у збуті виробленої ними продукції; забезпечення власних переробних підприємств сільськогосподарською сировиною; поповнення товарних ресурсів продовольчого ринку держави.

Питання експорту сільськогосподарської продукції актуальне в сучасних умовах розвитку економіки. У цій ситуації корисним міг би стати досвід, набутий у роки НЕПу, коли уряд поєднував ринкові елементи з плановою економікою з метою відбудови народного господарства. Тому на сучасному етапі необхідно використовувати історичний досвід споживчої кооперації, включивши її потенціал в основу інфраструктури аграрного ринку.

Отже, запропоноване дослідження є важливим для усвідомлення необхідності відродження і збереження унікальності соціально-економічної природи кооперативних організацій. У цих умовах актуальність дослідження багатогранного досвіду становлення системи споживчої кооперації як важливої складової господарства є очевидною.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі». Дисертаційне дослідження є частиною наукової теми, яку розробляє колектив кафедри грошового обігу і кредиту, ‑ «Проблеми та перспективи розвитку кооперативного сектору національної економіки» (номер державної реєстрації 0111U000627). У межах цієї теми автором виконаний окремий підрозділ дослідження «Заготівельно-збутова діяльність системи споживчої кооперації в другій половині 20-х років ХХ ст.», у якому розкривається роль заготівельно-збутової галузі споживчої кооперації України у розвитку та функціонуванні ринкової господарської системи другої половини 20-х років ХХ ст.

^ Мета та завдання дослідження. Мета і завдання дисертаційного дослідження полягають у тому, щоб на основі сучасної методології та аналізу документів кооперативних органів, державних установ, органів місцевого самоврядування, конкретно-історичних матеріалів розкрити характер розвитку заготівельної діяльності споживчої кооперації в 20-х роках ХХ ст., її місце та роль у становленні кооперативного сектору національної економіки. Зосередити увагу на уроках, які важливо враховувати при проведенні сучасної аграрної реформи, сформулювати практичні рекомендації щодо можливості врахування досвіду заготівельної діяльності споживчої кооперації досліджуваного періоду. Конкретизація зазначеної мети знайшла відображення у вирішенні таких дослідницьких завдань:

- розглянути генезис кооперативних організацій та еволюцію теорії кооперації в науковій економічній літературі періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст.;

- провести аналіз торгівельно-посередницької діяльності, враховуючи її особливості функціонування і розвитку на рубежі ХІХ і ХХ ст.;

- на основі архівних матеріалів, статистичних даних, опублікованих джерел визначити характерні риси заготівельної діяльності споживчої кооперації України в 20-х роках ХХ ст.;

- визначити місце, роль і значення заготівельної діяльності споживчої кооперації щодо вирішення проблеми забезпечення сільського населення якісними товарами;

- розкрити форми заготівельної діяльності споживчої кооперації України в роки НЕПу, орієнтовані на внутрішній і зовнішній ринки;

- дати характеристику заготівельній діяльності як одній з важливих форм економічного зв’язку між виробником та споживачем;

- запропонувати заходи щодо вдосконалення заготівельної галузі споживчої кооперації України на сучасному етапі.

^ Об’єктом дослідження є споживча кооперація України 20-х роках ХХ ст.

Предметом дослідження  є заготівельна діяльність споживчої кооперації України періоду НЕПу.

^ Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є діалектичний метод наукового пізнання суспільних явищ, принципи об’єктивності та історизму. Водночас у роботі широко використані методи історико-економічного дослідження: порівняльний метод науково-історичного аналізу, застосований для виявлення стану наукової розробки проблеми, особливо для зіставлення різноманітних точок зору стосовно розвитку заготівельної галузі споживчої кооперації України на різних етапах її розвитку; системно-структурний (для побудови структури роботи та системного викладення матеріалу), метод індукції та дедукції (при деталізації об’єкта і предмета дослідження, а також висновків до розділів та загальних висновків), системного і порівняльного аналізу для виявлення значення періоду 20-х років та політики НЕПу в генезисі кооперативних економічних організацій; економіко-статистичний аналіз (для дослідження процесу становлення, динаміки розвитку та основних тенденцій кооперативного руху в сільській місцевості України); критичного порівняння та логічного узагальнення при визначенні історичного кооперативного досвіду та можливостей його використання в сучасних умовах трансформаційної економіки України; графічний (при відображенні структурно-динамічних змін окремих економічних процесів); методи класифікації та типології були застосовані для систематизації типових підходів до вирішення проблем організації заготівельної діяльності в споживчій кооперації та вдосконалення її механізму.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є наукові праці українських та зарубіжних учених із питань кооперації, архівні джерела, статистичні дані, матеріали науково-практичних конференцій та з’їздів, законодавчі та нормативні акти державних органів влади, публікації періодичних кооперативних та інтернет-видань.

^ Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

Вперше:

- запропоновано новий підхід до аналізу процесу становлення і розвитку заготівельної галузі споживчої кооперації України у 20-ті роки ХХ ст., який ґрунтується на проведенні діагностики стану розвитку системи споживчої кооперації України в період НЕПу, дослідженні відповідних організаційних та економічних заходів (створення заготівельних пунктів, відкриття фонду преміювання, створення товарних фондів, кредитування, авансування, контрактація тощо), що сприяли підвищенню ефективності діяльності кооперативних організацій у галузі заготівель; на основі аналізу заготівельної діяльності споживчої кооперації України розкрито її значення як посередницької ланки між виробником та споживачем у системі господарських відносин, що дозволило визначити заготівельним організаціям стійку ринкову нішу з цільовим призначенням активного впливу на зростання добробуту населення за допомогою реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої в кооперативному секторі;

удосконалено:

- оцінка ролі заготівельної діяльності споживчої кооперації України в період НЕПу за рахунок введення в науковий обіг значного архівного, фактичного матеріалу про заготівельну діяльність кооперації, а також маловідомих у наукових колах статистичних збірників та періодичних кооперативних видань 20-х років ХХ ст., які вже є бібліографічною рідкістю, що дають можливість здійснити більш змістовний аналіз цієї галузі та визначити її місце у вирішенні соціально-економічних завдань у 20-х роках ХХ ст.;

- окреслено можливості подальшого розвитку функцій споживчої кооперації України шляхом удосконалення форм і методів заготівельної діяльності, що дозволило визначити місце споживчих товариств та спілок у заготівлі експортної сировини для мобілізації коштів на індустріалізацію країни, відбудову народного господарства;

одержали подальший розвиток:

- дослідження генезису розвитку заготівельної галузі споживчої кооперації України на різних етапах її функціонування шляхом встановлення взаємозв’язку із загальними етапами розвитку національної економіки, що дозволило виокремити: а) стимулюючі (створення належних правових умов організації і функціонування кооперативів, задоволення потреб споживача у високоякісних і дешевих продуктах сільськогосподарської сировини, підвищення економічної зацікавленості сприяння участі інвесторів у тендерних закупівлях продукції кооперативних заготівельних підприємств, формування інфраструктури аграрного ринку для забезпечення прозорих каналів збуту сільськогосподарської продукції, створення заготівельно-збутових підприємств на селі, з метою зайнятості сільського населення тощо) та б) стримуючі (послаблення матеріально-технічної бази, економічного інтересу сільськогосподарських товаровиробників щодо розвитку заготівельної галузі споживчої кооперації, істотне обмеження можливостей застосування сучасних технологій, недостача спеціальних знань і досвіду роботи у сфері заготівель експортної сировини тощо) чинники розвитку заготівельної галузі споживчої кооперації;

- обґрунтування стратегічних напрямків розвитку заготівельної галузі споживчої кооперації в сучасній Україні, а саме, впровадження нових підходів до організації роботи (встановити обов'язкову практику розробки і захисту бізнес-планів діяльності заготівельної галузі та забезпечити дієвий контроль за їх виконанням), диверсифікація господарської діяльності на базі прогресивних технологій, ринкових методів та конкурентних механізмів господарювання (маркетингова стратегія, що дасть змогу збільшити обсяги заготівель та підвищити конкурентоздатність заготівельної сфери), що сприятиме реалізації мети її діяльності у стратегічній перспективі.

^ Практичне значення одержаних результатів. Основні наукові положення роботи доведено до рівня методичних рекомендацій, які можна використати у практиці господарювання вітчизняних споживчих товариств.

Результати дисертаційної роботи впроваджені у кооперативну практику, підтвердженням чого є відповідні документи, що містяться в додатку до дисертації: Центральна спілка споживчих товариств України (Укоопспілка) (довідка № 02–514/13 від 25 квітня 2012 р.), Полтавська обласна спілка споживчих товариств (довідка № 35–94/14 від 11 травня 2011 р.), Асоціація розвитку сільської місцевості Полтавщини (довідка № 57–72/3 від 27 квітня 2011 р.); у навчальному процесі ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» при викладанні навчальних курсів «Споживча кооперація», «Сільськогосподарська кооперація», «Кредитна кооперація», «Міжнародний кооперативний рух», а також під час професійної підготовки кадрів для облспоживспілок та райспоживспілок, що здійснюються в Полтавському університеті економіки і торгівлі (довідка № 45–80/14 від 15 квітня 2011 р.).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Усі відображені в дисертації висновки і положення наукової новизни отримані дисертантом самостійно та відповідно відображені в опублікованих працях.

^ Апробація результатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток кооперативної ідеї: теоретичні та практичні аспекти» (2–3 березня 2010 р. м. Полтава), Міжнародній науково-практичній конференції: «Міжнародний кооперативний рух: історичний досвід і сучасна практика» (15–16 квітня 2010 р. м. Полтава), VII Всеукраїнській науково-практичній конференції «20–річчя СНД: від тоталітаризму до демократії (економіка, політика, суспільство)» (28 березня 2012 р. м. Одеса), Міжнародній науковій конференції «Національно-державне відродження слов’янських народів Центрально-Східної Європи крізь призму 85-річчя» (18–20 листопада 2003 р. м. Тернопіль), Міжнародному науковому конгресі українських істориків «Українська історична наука на сучасному етапі розвитку» (17–18 вересня 2003 р. м. Кам’янець-Подільський), Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Історія і політика у кількісних вимірах: очима молодих дослідників» (14–15 травня 2004 р. м. Донецьк), науковій конференції «Голодомор 1932-1933 рр. Маловідомі сторінки історії» (4 грудня 2002 р. м. Полтава), науково-практичній конференції «Трагічні події 30-тих років як засіб формування тоталітарної системи в Україні (у зв’язку із 70-ми роковинами голодомору в Україні)» (6 листопада 2003 р. м. Хмельницький).

Публікації. За результатами наукового дослідження опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 3,7 д.а., з них: 4 – у наукових фахових виданнях, 5 – у інших виданнях.

^ Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 292 найменувань, викладених на 22 сторінках і 10 додатків на 12 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 166 сторінок комп’ютерного тексту. У тексті дисертації розміщено: 8 таблиць на 4 сторінках та 7 рисунків на 4 сторінках.


^ Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання, визначено предмет, об'єкт і методи дослідження, відображено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, надано інформацію про апробації та публікації, визначено особистий внесок здобувача, подано структуру дослідження.

^ У розділі 1 «Теоретичні засади розвитку системи споживчої кооперації України у 20-х рр. ХХ ст.» автором досліджено генезис кооперативних організацій та еволюцію теорії кооперації в науковій економічній літературі періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в Україні; на основі аналізу архівних матеріалів, статистичних даних, опублікованих джерел визначено характерні риси заготівельної діяльності споживчої кооперації України в 20-х роках ХХ ст.; проведено аналіз торгівельно-посередницької діяльності з подальшим визначенням її місця в системі господарських відносин.

У процесі дослідження було з’ясовано, що українська історіографія дореволюційного періоду уособлювала в собі етапи становлення кооперації як громадської організації. Автори досліджень українського кооперативного руху цього періоду висвітлювали організацію та поширення кооперативних організацій. Це фундаментальні праці теоретичного напрямку представників «старої» школи – О. Анциферова, М. Туган-Барановського, О. Чаянова, С. Прокоповича, С. Бородаєвського, М. Балліна, М. Зібера, Є. Слуцького, В. Тотоміанца та ін., які зробили значний dytcjr у розвиток кооперативної теорії в Україні та Росії. У результаті їх публікацій до обігу було введено новий фактологічний матеріал, зроблено узагальнення про місце і значення кооперації.

В економічній літературі цього періоду вузловими проблемами були питання створення й поширення кооперативної мережі, організаційні принципи та загальні основи кооперативного будівництва, тенденції у розвитку теорії і практики української кооперації та її періодизація.

Теорія кооперації, у якій розглядалася специфіка функціонування кооперативів 20-х років XX ст., відображає стан суспільно-економічної думки, висвітлює співіснування різних наукових течій. Пріоритетними стали проблеми теорії та історії кооперативного руху, соціально-економічних відносин в українському селі періоду НЕПу, розвитку селянських господарств.

Дослідження проблем розвитку споживчої кооперації України 20-х років ХХ ст. можна умовно поділити на кілька якісно відмінних один від одного етапи. Перший етап – 20-ті роки ХХ ст., коли про кооперативний рух писали в основному державні та партійні працівники, журналісти й публіцисти. Це були праці теоретичного і практичного характеру щодо кооперативних організацій таких відомих вчених та діячів кооперації як Г. Обдула, П. Височанський, О. Лозовий, Є. Дешко, С. Зарудний, В. Целларіус, які присвятили свої дослідження висвітленню різних форм кооперації, розвитку контрактації тощо.

Теоретичні проблеми кооперативного руху в Україні 20-х рр. були також об’єктом аналізу зарубіжних емігрантських наукових центрів – Українсько-господарська академія в Подєбрадах (1922 р.), Український соціологічний інститут (1924 р.) та Українське історично-філологічне товариство в Празі. Окремо приділяється увага відомим дослідникам українського кооперативного руху і соціально-політичного розвитку України: М. Грушевському, В. Липинському, Д. Дорошенку, В. Садовському, Б. Мартосу, В. Ковалю, С. Бородаєвському, які аналізували теоретичні проблеми кооперативного руху в Україні 20-х роках ХХ ст.

^ При аналізі джерел другого етапу дослідження кооперативного руху в умовах НЕПу у вітчизняній історіографії, що охоплює 30-ті – середину 50-х рр. ХХ ст. наголошувалось, що масова колективізація сільського господарства й соціалістична індустріалізація призвели до різкого зменшення досліджень з питань кооперації. Більшість праць названого періоду по суті зводились до коментарів відповідних партійних і урядових рішень з питань розвитку народного господарства, в тому числі й кооперації.

^ Певним посиленням інтересу радянських учених до проблем кооперації вирізняється період кінця 50 80-ті рр. ХХ ст. В цей час було залучено до наукового обігу велику кількість нагромадженого фактичного статистичного матеріалу. У 70-х на початку 80-х рр. ХХ ст. із друку вийшли колективні праці, у яких розглядалися питання розвитку народного господарства УРСР, зокрема, тритомна «Історія народного господарства Української РСР», в якій значну увагу приділено проблемам кооперування. У вищезгадані роки працювали дослідники Л. П. Горкіна, Т. І. Дерев'янкін, В. С. Жученко, А. І. Епштейн, Е. Л. Лортікян, С. В. Кульчицький та ін. У своїх працях вони досліджували питання шляхів підвищення продуктивності праці в кооперативному будівництві, систему організації кредитних відносин, особливості взаємодії державних і кооперативних господарств, механізм товарообміну тощо. У дослідженнях питань українського кооперативного руху істориків-економістів діаспори чільне місце належить І. Витановичу та О. Моргуну.

Активізація наукового інтересу до кооперативної тематики простежується з кінця 80-х рр. ХХ ст. Історико-теоретичний аспект кооперативного руху цього етапу досліджували Г. А. Гетьман, В. І. Марочко, А. Г. Морозов. Головними у дослідженнях є питання про особливості розвитку України в умовах НЕПу, роль кооперативних форм господарювання в суспільному виробництві, роль виробничої кооперації в перебудові сільського господарства, зв’язок української кооперації з міжнародним кооперативним рухом, особливості організаційної розбудови кооперації.

У 90-х роках ХХ ст. з’явилося ряд дисертацій, у яких розглядаються окремі аспекти розвитку кооперації, зокрема часів НЕПу. Актуальними для визначеного дослідження є праці Пиріг О. А., Ганжі О. І., Бакуменко О. П., Голець В. В., Лобач К. В. та ін.

Ґрунтовними дослідженням у вивченні становлення та розвитку кооперативної системи в Україні у 20-х роках стали монографії В. В. Лантуха «Становление и развитие торговли на Украине в 1921-1932 гг.»; А. О. Пантелеймоненка «Аграрна кооперація в Україні: теорія і практика»; В. В. Гончаренка «Кредитна кооперація: форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика)»; В. В. Зіновчука «Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу»; В. М. Фещенко «Економічна думка України про становлення і розвиток ринкових відносин (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.); Ю. В. Тимченко «Кооперативні організації в господарській системі України в період НЕПу».

Джерельну базу дослідження становлять друковані та архівні матеріали. Відзначено велику науково-практичну цінність для досліджень щодо питань кооперації фондів Центрального державного архіву вищих органів влади України (ЦДАВО України), Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГО України), Державного архіву Полтавської області (ДАПО).

Окрему групу документів складають матеріали Держплану УРСР щодо розвитку споживчої кооперації України, Центральної комісії при РНК УРСР з питань цінової політики і організації заготівельних операцій. Значний інтерес для дисертаційного дослідження має також оперативна документація споживчих кооперативних організацій, яка ще не була, по суті, об’єктом вивчення і аналізу вітчизняних дослідників.

Враховуючи попередні дослідження, а також використовуючи виявлені джерела, які не залучались до наукового обігу, автор отримав можливість з’ясувати особливості заготівельно-збутової діяльності споживчої кооперації України, охарактеризувати форми, методи та специфіку цієї важливої ланки роботи кооперативних організацій 20-х років ХХ ст.

На основі аналізу заготівельної діяльності споживчої кооперації України на рубежі ХІХ і ХХ ст. розкрито її значення як посередницької ланки між виробником та споживачем та її місце в системі господарських відносин. Визначено, що саме в цей період виділяється прошарок підприємців, які беруть на себе вирішення проблеми пошуку клієнтів-споживачів на ринку, тобто ведуть посередницькі операції. Розвиток кооперації був відповіддю на питання, як подолати цю недосконалість ринкових відносин, вкрай несприятливу для селянства. Кооперативна збутова діяльність виникла як засіб боротьби з посередництвом.

Споживчі товариства самостійно стали виконувати роль посередницької організації, об'єднуючи навколо не тільки членів споживчої кооперації, а й інших товаровиробників. Товариство-посередник могло збувати набагато більше продукції, тому брало за свої послуги значно менше, не обмежуючи при цьому власних інтересів та проявивши себе достатньо конкурентоспро­можним у протистоянні посередницькому бізнесу, що зробили відчутний внесок у справу зближення виробників і споживачів, сприяючи сільськогосподарському виробництву, задоволенню різноманітних потреб як товаровиробника, так і споживача.

^ У розділі 2 «Заготівельно-збутова діяльність споживчої кооперації як форма ефективних економічних зв’язків між виробником та споживачем» розкрито специфіку функціонування споживчої кооперації України в період «воєнного комунізму» та НЕПу; надано характеристику основних форм заготівельної діяльності споживчої кооперації України в роки НЕПу, що були орієнтовані на потреби внутрішнього і зовнішнього ринків; визначено місце, роль та значення заготівельної діяльності споживчої кооперації в напрямку вирішення проблеми забезпечення сільського населення якісними товарами.

Аналіз політики «воєнного комунізму» щодо заготівельної діяльності споживчої кооперації України показав її руйнівні наслідки для існування кооперативних організацій та всієї кооперативної системи. Кооперація була повністю підпорядкована державному управлінню, перетворена на державний розподільчий апарат. Одержуючи за нарядами Наркомпроду продукти харчування і предмети першої необхідності, губспілки розподіляли заготовлену сільськогосподарську продукцію через споживчі товариства серед міського населення, а промислові товари – серед сільського.

Будучи примусово «приписаними» до єдиних споживчих товариств і не маючи права на господарську самодіяльність та ініціативу, люди почали ставитись до них як до «казенних» крамниць, на які не слід покладати ніяких надій. Чи не найгіршим було те, що через численні порушення демократичних принципів до кооперації, до її ідей збайдужіло населення. Проте перехід до НЕПу на короткий час дозволив їй відновити функціонування на основі кооперативних принципів: добровільність членства, самостійність у здійсненні господарських функцій, самофінансування, рівність прав і матеріальної відповідальності членів тощо.

Період з 1921 по 1923 рр. можна вважати своєрідним відбудовним етапом розвитку вітчизняної споживчої кооперації. Однією з головних причин, які сприяли відновленню кооперативної системи в період НЕПу, було відновлення і розвиток ринку, як необхідної умови її ефективного функціонування. Здійснюючи багатопрофільну діяльність – торгівлю, заготівлю і збут продукції, власне виробництво продовольчих і промислових товарів, споживча кооперація стала важливим засобом налагодження товарообігу в країні, здійснення економічних зв'язків між державною промисловістю і сільським господарством, між містом і селом. Якщо в умовах «воєнного комунізму» кооперація здійснювала в основному лише технічні розподільні функції, то, на початку 20-х років ХХ ст. вона одержала право на заготівлю з подальшим обміном сільськогосподарських продуктів, що залишалися у селян після виконання ними зобов'язань щодо продовольчого податку.

У розділі здійснено аналіз форм заготівельної діяльності споживчої кооперації України періоду нової економічної політики як особливого типу економічної системи, що поєднувала певні ринкові інститути з активним державним контролем за господарською діяльністю. Саме завдяки цій економічній політиці і склалися сприятливі інституційні умови, які забезпечували досить ефективне функціонування різних форм діяльності кооперативних організацій.

Однією з форм заготівельної діяльності споживчої кооперації України в період НЕПу була заготівля немонополізованих продуктів (овочі, фрукти, гриби). Уряд в реалізації торговельної політики прагнув якнайширше використати можливості споживчої кооперації. Така не типова для класичної споживчої кооперації заготівля продуктів дала можливість поповнити скрутні продовольчі ресурси країни, пом’якшити продовольчу кризу.

На основі вивчення історіографічних матеріалів з’ясовано, що споживча кооперація відігравала важливу роль у зміцненні зв’язків між містом і селом, у відбудові і реконструкції ринку, розвитку товарності сільського господарства, підвищенні його продуктивності. У результаті дослідження було виявлено, що внаслідок поширення кооперативної ідеології, сприяння уряду, прийняття ряду законодавчих актів відбувся процес інтенсивного відродження і розвитку заготівельної галузі споживчої кооперації України. Для активізації діяльності цієї галузі були використані такі форми та методи роботи, як видача товарного кредиту, відкриття фонду преміювання, заготівля за генеральними договорами між промисловістю і споживчою кооперацією (передавалось споживчій кооперації від 20% до 30% товарної продукції), створення товарних фондів, заготівля експортної сировини та за державними замовленнями, контрактація (укладення договору між підприємствами, що виробляють продукцію з одного боку, та організаціями, які здійснюють заготівлю та збут цієї продукції – з іншого). Для розширення сфери заготівельної роботи створювались хлібозаготівельні пункти, проводилось авансування та кредитування галузі, надавались акредитиви (письмові накази банку, які видавалися організаціям споживчої кооперації, що кредитувалися за особливою угодою) тощо.

У цілому політика уряду, спрямована на використання потенціалу і ресурсів споживчої кооперації як важливого торговельного посередника між виробником-селянином і споживачем-городянином, мала відчутні результати. Досягнення у організації заготівельної діяльності відбулися насамперед завдяки селянам – основним виробникам сільськогосподарської продукції. У 1926/1927 рр. через систему споживчої кооперації країни проходило більше половини всього обсягу роздрібного товарообігу, на її долю приходилася значна частина заготівель хліба, м'яса, яєць, льоноволокна і багатьох інших видів продукції. Співвідношення сільськогосподарських культур у заготівлі всієї системи споживчої кооперації України в 1923–1929 рр. демонструє рис. 1




Рис. 1. Співвідношення сільськогосподарських культур у заготівлі всієї системи споживчої кооперації України.[Складено автором]

За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що період НЕПу був найбільш сприятливим за всі роки радянської влади для відродження форм заготівельної діяльності споживчої кооперації, що мали місце в господарській системі вказаного періоду. Споживча кооперація вже в середині 20-х років зайняла місце провідної господарської організації в українському селі. В умовах поступового згортання ринкових відносин перетворилася на головну товаропровідну організацію у галузі заготівельно-збутової діяльності серед селянства.

^ У розділі 3 «Експортні заготівлі у контексті міжнародних торговельних зв’язків системи споживчої кооперації України (20-і рр. ХХ ст.)» надано характеристику кооперативних зв’язків у галузі зовнішньої торгівлі в період НЕПу; визначено місце і значення заготівельно-експортних операцій у діяльності системи споживчої кооперації України часів НЕПу; охарактеризовано сучасний стан заготівельної діяльності споживчої кооперації України.

В умовах господарської розрухи саме зовнішня торгівля могла швидше за вітчизняних виробників забезпечити село необхідними товарами (сокирами, цвяхами, милом, ситцем) в обмін на хліб та зняти соціальну напругу. Завдяки наполегливій діяльності Вукоопспілки, поступово зростав авторитет споживчої кооперації України на міжнародній арені.

Основою експортного потенціалу на початковому етапі налагодження зовнішньоекономічних торговельних відносин ВУКС з країнами Європи, були операції щодо заготівлі та експорту хліба. Близько 1000 споживчих товариств займалися хлібозаготівлями для експорту. Експорт зернових був організований таким чином, що не лише забезпечував валютні надходження державі, а був економічно вигідний споживчій кооперації, тобто її пайовикам – українським селянам. У реалізації на експорт вирощеного ними зерна селяни були прямо зацікавлені, бо участь у експортних поставках суттєво підвищувала прибутковість їх господарства.

Фінансування споживчою кооперацією галузі заготівель експортної сировини практикувалося у формі видачі товарного кредиту, для задоволення значного попиту, передусім з боку сільського населення. Ця форма кредитування виникла через нестабільність грошової системи, високий рівень інфляції та відсутність довіри населення до надійності вітчизняної валюти. Цілком природно, що така недосконала практика кредитування гальмувала успішність заготівель, а, отже, й експортних операцій. Товарне кредитування на зовнішньому ринку поєднувалося з наданням авансів і акредитивів від закордонних фірм. Держбанк також активно сприяв заготівельній діяльності Вукоопспілки.

Займаючись заготівельною діяльністю, орієнтованою на забезпечення експортного потенціалу, споживча кооперація значну увагу приділяла якості продукції через впровадження процедури стандартизації. Для того, щоб вдало реалізувати експортну сировину було створено спеціальну мережу концентраційних пунктів, де можна було надавати продуктам сільського господарства та сировині стандартного вигляду і потім уже направляти їх на закордонний ринок. Це мало важливе значення для подальшого успішного збуту.

У 1926–1927 рр. збільшення заготівель та експорту набувають особливо великого значення для мобілізації коштів для індустріалізації країни. Завозити з-за кордону імпортну сировину та обладнання для промисловості можливо було лише при наявності валютних ресурсів, які визначаються розмірами експорту. Увесь експорт 1926–1927 рр. досягав 30,4% довоєнного. Як зазначалось вище, дальший розвиток промислового і сільськогосподарського виробництва сприяв переходу до нового методу планового впливу на сільське господарство — до контрактації сільськогосподарських культур. Реалізація заготівельних державних планів узимку і навесні 1928 р. відбувалась із масовим підписанням договорів контрактації, що забезпечувало підприємство сировиною, а селянину – впевненість у збуті вирощеної продукції на заздалегідь відомих йому умовах. Контрактація була широким комплексом господарських відносин між селянськими господарствами, кооперативними об’єднаннями і державою. Вже на кінець відбудовного періоду споживча кооперація розгорнула контрактаційну роботу в різних галузях сільського господарства і сконцентрувала практично весь її обсяг. Разом з тим держава планомірно посилювала тиск на систему споживчої кооперації. Узимку і навесні 1928 р. для збору необхідної державі кількості хліба були введені обов'язкові завдання з продажу хліба заготівникам. А влітку 1929 р. таку лінію узаконили і вона стала визначальною рисою хлібозаготівельних кампаній наступних років. Така державна політика щодо збуту сільськогосподарської продукції суперечила кооперативним принципам. Нееквівалентний обмін між державою і споживчою кооперацією відкидав принцип взаємовигідної співпраці.

Із проведеного дослідження автор робить висновок, що заготівельна діяльність споживчої кооперації України в період НЕПу займала провідне місце в господарській системі країни, мала авторитет в Україні і за її межами.

Сьогодні зміцнення продовольчої безпеки країни залежать від ефективної діяльності усіх ланок інфраструктури національного продовольчого ринку, де вагоме місце належить системі споживчої кооперації України. Вказано на те, що важливим напрямом розбудови аграрного сектору економіки є розвиток заготівельної галузі споживчої кооперації. Заготівельні підприємства споживчої кооперації виступають посередниками на продовольчому ринку, сполучною ланкою між виробниками і споживачами сільськогосподарської продукції. Їх діяльність сприяє вирішенню господарських і соціально-економічних проблем, передусім у сільській місцевості.

Слід приділити увагу вдосконаленню стратегії, орієнтованої на запит ринку, що дасть змогу збільшити обсяги закупівель та підвищити конкурентоздатність заготівельної сфери. Наголошено на тому, що вся діяльність підприємств споживчої кооперації повинна базуватись на знанні потреб цільового ринку і споживчого попиту, оцінці та врахуванні всіх умов виробництва і збуту в найближчий час і на перспективу. Відзначено, що динаміка політичних, економічних і соціальних процесів, що відбуваються нині в державі, вимагають впровадження нових підходів до організації роботи, диверсифікації господарської діяльності на базі прогресивних технологій, ринкових методів та конкурентних механізмів господарювання.

Держава повинна всіляко сприяти розвитку кооперативного руху, який має великий потенціал. Наявні в споживчій кооперації заготівельні та виробничі потужності, кадровий потенціал та ринкова спрямованість кооперативних структур при відносно невеликих інвестиціях, фінансовій допомозі та підтримці з боку держави можуть дати досить швидкі позитивні результати у стабілізації сільського споживчого ринку.


Висновки

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у дослідженні заготівельної діяльності споживчої кооперації України в 20-х рр. ХХ ст. та перспектив її розвитку на сучасному етапі. На основі проведеного дослідження автором зроблено наступні висновки:

1. Споживча кооперація є складним соціально-економічним інститутом, який можна розглядати з різних точок зору залежно від мети дослідження. Різні економічні школи і напрями розвитку економічної думки досліджують кооперацію з середини ХІХ ст. Нова економічна політика дала імпульс для розвитку споживчої кооперації, зокрема її заготівельної галузі, що дозволяє більш широко розкрити значення кооперації в системі соціально-економічного розвитку.

Вивчення аспектів створення та розвитку споживчої кооперації періоду НЕПу є одним із важливих напрямів української історико-економічної науки. І це цілком зрозуміло, адже, питання про її організаційні принципи та загальні основи як добровільної громадської організації цікавили і продовжують цікавити не одне покоління людей, переконуючи їх в необхідності відродження кооперативних принципів. Осмислення особливостей генезису вітчизняної кооперації як в цілому, так і на регіональному рівні, на основі архівних матеріалів, дозволяє визначити ті суттєві характерні риси, які традиційно були для неї властиві.

2. У процесі масштабних динамічних ринкових перетворень в Україні на рубежі ХІХ–ХХ ст. сформувався особливий феномен, а саме: безліч посередників, які пропонували до продажу різноманітний товар. Це створило благодатне підґрунтя для так званої джоберської (перекупницької) діяльності, яка за своєю суттю є спекуляцією з метою одержання максимального прибутку за рахунок виробника і покупця товарів. Освоївши посередницьку функцію, заготівельна діяльність споживчої кооперації України здійснювала активну інтервенцію на продовольчий ринок країни, склавши дієву конкуренцію широкому проникненню в нього різним формам монополістичних ринкових структур. Завоювавши на цьому ринку свою стійку ринкову нішу, сприяла зростанню добробуту населення за допомогою реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої в кооперативному секторі, за свідомо нижчими цінами, ніж мережеві торгові структури. Встановивши партнерські відносини між різними інституційними формами, які здатні надавати ці послуги сільському населенню, заготівельні підприємства споживчої кооперації виступають посередниками на продовольчому ринку і є сполучною ланкою між виробниками та споживачами сільськогосподарської продукції, що сприяє подальшому розвитку АПК країни і поліпшенню якості життя сільського населення.

3. Політика «воєнного комунізму» мала руйнівний вплив на систему споживчої кооперації в Україні. Кооперативний апарат було перетворено на розподільчий механізм, який повністю був підпорядкований державному управлінню. Заготівля обмежувалась тільки тією продукцією, на яку не розповсюджувалась державна монополія. У результаті споживча кооперація втратила свої кооперативні принципи. Цей досвід став переконливим свідченням того, що існування ринкових відносин є необхідною умовою функціонування і розвитку заготівельної галузі споживчих кооперативних організацій.

4. Запровадження НЕПу змінило державну політику щодо споживчої кооперації. У межах цієї економічної системи склалися такі інституційні умови, що стали сприятливими для відновлення й функціонування різних форм та методів господарювання кооперативних організацій. Радянська влада використовувала господарський потенціал споживчої кооперації досить ефективно. Це дозволяло державі розв'язувати соціально-економічні завдання щодо формування додаткових продовольчих ресурсів, забезпе­чення сільського населення товарами народного споживання, заготівель сільськогосподарської продукції у виробників і власників особистих підсобних господарств, розвитку переробної харчової промисловості на регіональному рівні. На сучасному етапі серед основних напрямків економічної стратегії держави потрібно виділити створення умов для більш масштабного задоволення потреб населення в якісних і різноманітних продуктах харчування, промислових товарах, предметах культурно-побутового призначення. Цьому повинен сприяти подальший розвиток заготівельної діяльності споживчої кооперації, яка все більше пов’язує свою діяльність з агропромисловим комплексом країни в цілому і його складовими частинами – сільськогосподарським виробництвом, переробкою і реалізацією продукції.

5. У період нової економічної політики зростання виробництва сільськогосподарської продукції і сировини в основному залежало від формування ефективної системи просування продукції від виробника до споживача і можливості використання різних моделей організації її реалізації. У цьому важлива роль належала заготівельній діяльності споживчої кооперації, яка виступала однією з важливих форм економічного зв’язку між виробником та споживачем. Практика показала, що це ефективна система з великим економічним і кадровим потенціалом, здатністю тісно взаємодіяти з сільськогосподарськими виробниками, що володіє гнучким механізмом перерозподілу засобів і ресурсів, здатна витримати конкуренцію і ефективно обслуговувати членів кооперативу і всіх сільських жителів.

6. Система споживчої кооперації мала довгу історію розвитку зовнішніх зв'язків, великий досвід проведення різнобічної діяльності на зовнішніх ринках. У роки НЕПу, з метою відбудови народного господарства, споживчі товариства та їх спілки, заготовляючи експортну сировину, здійснювали конкретні кроки для поліпшення зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки Вукоопспілці налагоджувались постійні ділові зв'язки із зарубіжними партнерами, пропонуючи їм широкий асортимент продукції. Отримані валютні кошти використовувались для закупки потрібних системі споживчої кооперації обладнання і технологій, для мобілізації коштів для індустріалізації країни. Це свідчить про те, що оцінка повного експортного потенціалу системи споживчої кооперації передбачає розрахунок всіх наявних ресурсів, які можуть використовуватися споживчою кооперацією для проведення зовнішньоторговельних операцій, зокрема активних заготівель експортної сировини. Досвід, нагромаджений споживчою кооперацією на всіх етапах її розвитку, може бути корисним у сучасних умовах для успішного входження України у світовий економічний простір.

7. Історичний досвід України періоду НЕПу щодо заготівельної діяльності споживчої кооперації як важливої складової народногосподарського комплексу має велике значення для проведення ефективної сучасної економічної політики. Цей процес повинен бути всебічно підкріплений теоретичними узагальненнями і рекомендаціями.

Заготівельна діяльність виступає як провідний чинник посилення конкурентоспроможності споживчої кооперації України. Стратегічними напрямами розвитку заготівельної галузі споживчої кооперації вважаються: розширення обсягів заготівель сільськогосподарської, дикорослої, лікарської та вторинної сировини; розвиток технічної бази підприємств заготівельно-переробного комплексу; розширення обсягів надання здавальникам транспортних послуг для вивезення сировини, складських приміщень, сховищ, холодильників для тимчасового та тривалого зберігання продукції, механізмів для сортування та пакування продукції; розвиток закупівель м’яса та худоби у живій вазі, відновлення та організація ефективного функціонування худобозабійних пунктів; розширення заготівель молока та молокопродуктів на основі угод із молокопереробними підприємствами та створення власних молокопунктів; використання можливостей залучення до збору та здавання заготовленої сировини населення, яке не займається цією діяльністю на постійній основі, у тому числі студентів середніх та вищих навчальних закладів у період канікул, пенсіонерів, тимчасово не працюючих та інших груп населення до заготівель лікарських рослин, плодів та ягід; організовувати відрядження працівникам споживчої кооперації за кордон для обміну досвідом роботи в сфері заготівель сільськогосподарської продукції.

Отже, споживча кооперація України в 20-х рр. ХХ ст. мала значні здобутки. Вона розвивала господарську діяльність, здійснювала організаційну перебудову споживчих товариств та їх спілок відповідно до вимог часу, вдосконалювала роботу з кадрами і пайовиками. Кооперативна ідея, яка існувала в Україні понад століття, має слугувати і сучасному соціально-економічному прогресу, знайти своїх прихильників у широкому громадському загалі, матеріалізуватися у масштабних, якісно нових справах. І зараз надзвичайно важливо максимально використати всі можливості системи споживчої кооперації – її потенціал та досвід.


^ Список опублікованих РОБІТ за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Марчишинець О. В. Розвиток експортних операцій щодо сільськогосподарської продукції організаціями споживчої кооперації України в 20-х рр. ХХ ст. / О. В.Марчишинець // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України : Економічні науки. Вип. 6 (37) – Полтава : РВВ ПУСКУ – 2009. – С. 165–168. ( 0,5 д. а.)

2. Марчишинець О. В. Заготівельно-збутова діяльність споживчої кооперації України в 20-х рр. ХХ ст. як одна з важливих форм економічного зв’язку між виробником і споживачем / О. В. Марчишинець // Вісник  Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка : Економічні науки. Вип. 92. – Харків : ХНТУСГ. – 2009. – С. 174–178. ( 0,5 д. а.)

3. Марчишинець О. В. Кооперативні організації періоду НЕПу як предмет вивчення в історико-економічній літературі радянського і пострадянського періоду / О. В. Марчишинець // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України: Економічні науки. Вип. 3 (42) – Полтава : РВВ ПУСКУ – 2010. – С. 152–156. (0,6 д. а.)

4. Марчишинець О. В. Форми заготівельної діяльності споживчої кооперації України в 20-х рр. ХХ ст. / О. В. Марчишинець // Економічний простір : Збірник наукових праць. – № 58 – Дніпропетровськ : ПДАБА. –2012. – С. 80–88. (0,6 д.а.)

В інших виданнях:

5. Оніпко Т. В. Добродійність споживчої кооперації у період вітчизняних голодоморів / Т. В. Оніпко, О. В. Оніщенко (О. В. Марчишинець) // Український селянин: Збірник наукових праць. – Випуск 6 – Черкаси : РВВ ЧДУ. – 2002. – С. 101–103, (0,5 д.а., особисто автором 0,2 д.а., де визначено значний вклад споживчої кооперації України у вирішення продовольчих труднощів у трагічні періоди вітчизняних голодоморів)

6. Оніпко Т. В. Добродійні акції споживчої кооперації України в період голодомору 1921-1922 рр. / Т. В. Оніпко, О. В. Оніщенко (О. В. Марчишинець) (Матеріали наукової конференції «Голодомор 1932-1933 рр. Маловідомі сторінки історії» ( 4 грудня 2002 р.) – Полтава : АСМІ, 2002. – С. 66–68, (0,2 д.а., особисто автором 0,1 д.а., де висвітлена роль споживчої кооперації України в організації заготівель продовольства для голодуючих в 1921-1922 рр.)

7. Оніщенко О. В. (Марчишинець О. В.) Діяльність Полтавської спілки споживчих товариств у міжвоєнний період / О. В. Оніщенко ( О. В. Марчишинець) // Національно-державне відродження слов’янських народів Центрально-Східної Європи крізь призму 85-річчя : наукові записки. – Тернопіль. – 2003. – С. 221–225. (0, 5 д.а.)

8. Оніщенко О. В. (Марчишинець О. В.) Кооперативна торгівля в Україні в 20-30-х рр. ХХ ст. / О. В. Оніщенко (О. В. Марчишинець) // Науковий журнал «Історичні і політологічні дослідження». Вип. 1(19) – Донецьк : ДНУ, 2004. – С. 46–50. (0,5 д.а.)

9. Марчишинець  О. В. Історіографія закономірностей розвитку кооперативних організацій періоду НЕПу в Україні / О. В. Марчишинець // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції : «Міжнародний кооперативний рух: історичний досвід і сучасна практика» (15–16 квітня 2010 р.) – Полтава : РВВ ПУСКУ – 2010. – С. 75–78. (0,2 д.а.).


анотація

Марчишинець О. В. Заготівельна діяльність споживчої кооперації України в 20-х рр. ХХ ст.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.01 – Економічна теорія та історія економічної думки . – ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», - Київ, 2012.

Дисертація присвячена дослідженню заготівельної діяльності споживчої кооперації України в 20-х роках ХХ ст. У дисертаційній роботі досліджуються закономірності та особливості розвитку споживчої кооперації України в період «воєнного комунізму» та НЕПу; основні форми заготівельної діяльності споживчої кооперації України на початку 20-х років ХХ ст.; зроблено аналіз заготівельно-збутової діяльності системи споживчої кооперації в другій половині 20-х років ХХ ст.

Досліджено тенденції розвитку кооперативних зв’язків у галузі зовнішньої торгівлі в період НЕПу; визначено місце і значення заготівельно-експортних операцій у діяльності системи споживчої кооперації України в 20-х роках ХХ ст.

Дослідження містить теоретичне узагальнення щодо обґрунтування шляхів та напрямів вдосконалення заготівельної діяльності споживчої кооперації України на сучасному етапі.

^ Ключові слова: заготівельна діяльність, заготівля, кооперація, кооперативний рух, НЕП, споживча кооперація, посередник, посередницький бізнес, експорт, експортні операції.


аннотация

Марчишинец О. В. Заготовительная деятельность потребительской кооперации Украины в 20-х гг. ХХ ст. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.01 – Экономическая теория и история экономической мысли – ГВУЗ «Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана», - Киев, 2012.

Диссертация посвящена исследованию заготовительной деятельности потребительской кооперации Украины в 20-х гг. ХХ ст. В диссертационной работе исследуются закономерности и особенности развития потребительской кооперации Украины в период «военного коммунизма» и НЭПа; основные формы заготовительной деятельности потребительской кооперации Украины в 20-х гг. ХХ ст.; сделан анализ заготовительно-сбытовой деятельности системы потребительской кооперации во второй половине 20-х гг. ХХ ст.

Характер и цель исследования обусловили привлечение в научный оборот широкого круга источников, среди них протоколы, отчеты, материалы заседаний партийных, государственных и кооперативных органов о состоянии заготовительной отрасли потребительской кооперации в 20-е гг. ХХ ст. При этом потребительская кооперация рассматривается как особый тип экономической организации, составная часть целостной экономической системы, что позволяет более полно исследовать сущность ее заготовительной отрасли.

Так, диссертант делает вывод, что в условиях экономической системы периода «военного коммунизма» кооперативные организации претерпели значительные деформации, практически утратив свой кооперативный характер. Кооперативный аппарат был преобразован на распределительный механизм, который полностью был подчинен государственному управлению. Заготовка ограничивалась только той продукцией, на которую не распространялась государственная монополия. В результате потребительская кооперация потеряла свои кооперативные принципы и самобытную природу. В тоже время с переходом к рыночным отношениям периода НЭПа, происходит возрождение и развитие различных форм кооперативных организаций. Этот опыт стал убедительным свидетельством того, что существование рыночных отношений является необходимым условием функционирования и развития заготовительной отрасли потребительских кооперативных организаций.

Автор утверждает, что потребительская кооперация превратилась в главную товаропроводящую организацию в украинском селе обеспечивающую как сбыт сельскохозяйственной продукции так и снабжение крестьянства основными промышленными товарами, доказав тем самым преимущества кооперативной формы хозяйственной деятельности. Это позволяло государству решать социально-экономические задания относительно формирования дополнительных продовольственных ресурсов, обеспечения сельского населения товарами народного потребления, заготовок сельскохозяйственной продукции у производителей и владельцев личных подсобных хозяйств, развития перерабатывающей пищевой промышленности на региональном уровне.

Автором утверждается, что новая экономическая политика была особым типом экономической системы объединяющей определенные рыночные институты и активный государственный контроль за хозяйственной деятельностью. В этот период сформировались наиболее благоприятные условия функционирования различных форм и методов заготовительной деятельности кооперативных организаций. Освоив посредническую функцию, заготовительная деятельность потребительской кооперации Украины, совместно с другими ее формами, осуществляла активную интервенцию на продовольственный рынок страны, составив конкуренцию широкому проникновению у него разным формам монополистических рыночных структур с тем, чтобы в конкурентном противостоянии им завоевать на этом рынке свою стойку рыночную нишу с целевым назначением активного влияния на рост благосостояния населения с помощью реализации сельскохозяйственной продукции, произведенной в кооперативном секторе, по сознательно низшим ценам, чем сетевые торговые структуры.

В результате проведенных исследований выяснено, что в период новой экономической политики рост производства сельскохозяйственной продукции и сырья в немалой степени зависел от формирования эффективной системы продвижения продукции от производителя к потребителю и возможности использования разных моделей организации ее реализации. В этом важная роль принадлежала заготовительной деятельности потребительской кооперации, которая выступала одной из важных форм экономической связи между производителем и потребителем.

В работе сделан вывод, что потребительская кооперация Украины в 20-х годах ХХ ст. имела значительные достижения. Она развивала свою хозяйственную деятельность, осуществляла организационную перестройку потребительских обществ и их союзов в соответствии с требованиями времени, совершенствовала работу с кадрами и пайщиками. Кооперативная идея, которая существовала в Украине сверх века, должна служить и современному социально-экономическому прогрессу, найти своих сторонников в широкой общественности, материализоваться в масштабных, качественно новых делах. И в настоящий момент чрезвычайно важно максимально использовать все возможности системы потребительской кооперации,  ее потенциал и опыт.

^ Ключевые слова: заготовительная деятельность, заготовка, кооперация, кооперативное движение, НЭП, потребительская кооперация, экспорт, экспортные операции.


annotation


Marchishinets O.V. Purveying activity of consumer co-operatives of Ukraine in the 20th of the ХХ century – Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate of economic sciences, specialty 08.00.01 – Economic Theory and History of Economic Thought. – SHEE «Vadym Hetman Kyiv National Economic University». Kyiv, 2012.

Dissertation is devoted to research of purveying activity of consumer co-operatives of Ukraine in the 20th of the ХХ century. Dissertation work researched conformities to the law and features of development of consumer co-operatives of Ukraine in the period of «military communism» and new economic policy; basic forms of purveying activity of consumer co-operatives of Ukraine at the beginning of the 20th of the ХХ century; the analysis of purveying sale activity of the system of consumer co-operatives in the second half of the 20th of the ХХ century is done.

Co-operative connections trends are investigated in the sphere of foreign trade in the period of new economic policy; place and value of purveying export operations in the activity of the system of consumer co-operatives of Ukraine in the 20th of the ХХ century are defined.

Research contains theoretical generalization in relation to the grounding of ways and directions of perfection of purveying activity of consumer co-operatives of Ukraine on the modern stage.

Keywords: purveying activity, purveyance, co-operation, co-operative movement, new economic policy, consumer co-operatives, intermediary, intermediary business, export, export operations.






Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» ларіна ольга григорівна
Роботу виконано на кафедрі міжнародного менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Коляда Олена Володимирівна
Робота виконана у двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти І науки, молоді...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconДержавний вищий навчальний заклад „київський національний економічний університет імені вадима гетьмана” сержук анастасія володимирівна
Роботу виконано на кафедрі маркетингу двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconДержавний вищий навчальний заклад "київський національний економічний університет імені вадима гетьмана" Гаврюшенко Ганна Володимирівна
Роботу виконано на кафедрі управління персоналом та економіки праці двнз "Київський національний економічний університет імені Вадима...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана майборода Ірина Сергіївна удк 336. 77 Оцінка кредитоспроможності сільськогосподарських підприємств
Робота виконана на кафедрі фінансів підприємств двнз „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені вадима гетьмана»
Вченою радою двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» толочко анна олексіївна
Робота виконана на кафедрі міжнародного менеджменту двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Марчишинець Ольга Володимирівна удк 334. 732. 3 (477) iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» бойко світлана василівна
Роботу виконано на кафедрі фінансів двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства освіти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи