Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми icon

Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми




Скачати 349.19 Kb.
НазваРозділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми
Дата01.01.2013
Розмір349.19 Kb.
ТипДокументи



Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми




ЧастИНА 1


МЕТОДОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІКИ


Розділ 1


Економіка природокористування і

еколого-економічні проблеми


УДК [316.422.44 : 330.342.2 : 502.15] (477 : 100)


В.М. Боронос, А.П. Іваненко1


Народногосподарський фінансово-інноваційний „конвеєр”

чинників сталого розвитку та екологізації: підсумки

аналізу світового та вітчизняного досвіду


У даній роботі на основі комплексного порівняльного аналізу досягнень у розбудові на базі НТП "сталого розвитку-зростання" в найрозвиненіших та в слаборозвинених країнах, зокрема в Україні, синтезовано концепцію генераційного ядра "сталого розвитку" – "народногосподарського фінансово-інноваційного конвеєра чинників сталого розвитку та екологізації". Застосування цієї концепції в управлінні економікою України сприятиме покращанню розбудови в ній "сталого зростання".


Гострий і тривалий дефіцит "сталого розвитку-зростання" в Україні (як і в ін. слаборозвинених індустріальних країнах (СРК) – СНД тощо) є загальновідомим фактом. Натомість, широковідомим є факт суттєвих елементів "сталого розвитку-зростання" у провідних капіталістичних країнах (ПКК – G5, ЄС-15). Це зумовлює актуальність порівняльного аналізу розвитку, з одного боку, ПКК, з ін. боку, України та ін. СРК з метою: відповідного узагальнення та розробки-синтезу комплексної системи основних чинників-показників "сталого розвитку-зростання", яка б повніше і рельєфніше висвітлювала основні рушійні сили і механізми такого розвитку-зростання та сприяла б (при її використанні) вдосконаленню управління економікою України та ефективнішій активізації розбудови в ній міцних основ "сталого розвитку-зростання". Назване є основною метою даної роботи. Спирається дана праця на наукові наробки широкого кола дослідників: О.Ф. Балацького, Л.Г. Мельника, Є.В. Мішеніна, А.Ф. Яковлева, А.І. Сухорукова, С.М. Нікітіна, І.М. Осадчої та ін. Матеріал даної роботи є продовженням матеріалу, викладеного в [1].

Набагато кращі – НТП та виробнича інноваційність, галузево-секторальна прогресивність тощо багато у чому зумовлені кращим розвитком машинобудування та ін. галузей інвесткомплексу в ПКК (G5, ЄС-15) порівняно зі СРК, зумовлюють, в загальному випадку, значно вищу заможність перших країн (середній по ПКК "ВВП / особу населення" ≈ 30 тис.$/особу) порівняно з другими ("ВВП / особу населення" < середньосвітового "ВВП/особу" ≈ 4,5-5 тис.$/особу). Назване уможливлює для ПКК набагато краще (і у рази більше за критично-мінімальні відповідні потреби) фінансування свого економічного розвитку (зокрема і насамперед – НТП та виробничої інноваційності) порівняно зі СРК, які часто не забезпечують фінансуванням навіть зазначені критично-мінімальні свої потреби. Це забезпечує цілком достатнє (для прогресу інноваційного за своєю природою "сталого розвитку-зростання") подальше зростання великого "ВВП / особу населення" для ПКК, а для СРК не забезпечує вказаної достатності зростання їхнього занадто невеликого "ВВП / особу населення" (все зазначене обґрунтовано і доведено в [1]).

У результаті переліченого виробнича та галузево-секторальна інноваційності, машинобудування, весь інвестиційний комплекс, сукупний НТП та всі ін. фактори, необхідні для активної ефективної розбудови "сталого розвитку-зростання", в ПКК розвиваються нормально (ефективно, стало, розширено), в СРК навпаки – кволо і вкрай недостатньо. Також в ПКК у результаті тривалого акцентовано-пріоритетного активного розвитку власного НТП було сформовано "постіндустріальні" – економіку та суспільство, розвиток яких все більше базується на "постіндустріальних (IV та V) технологічних устроях", в індустріальних СРК у результаті тривалого депресивно-кволого фактично непріоритетного розвитку НТП сформувалися "(важко)індустріальні" – економіка та суспільство, розвиток яких переважно базується на класично-традиційному "індустріальному (IІІ) технологічному устрої". "Постіндустріальні" економіки та суспільства набагато конкурентніші та екодружніші – сталіші в своєму розвитку-зростанні порівняно з "(важко)індустріальними" економіками та суспільствами, що показово доводить матеріал табл.1 (складена з використанням [2]). Україна навіть на 2007 р. (як і майже всі 90-і рр. ХХ ст.) належить до країн з "важкоіндустріальними" (надмірно еконедружніми, контр-сталими) економікою та суспільством, з домінуванням в економіці надмірно ресурсо- і екоємного ІІІ технологічного устрою та в основному низькотехнологічної великотоннажної важкої промисловості, яка до того ж є дуже технологічно відсталою, за оцінками експертів навіть на 2007 р. економіка України за своїми виробничими технологіями відстає від передового світового рівня на 30-40 років (за [3]) – функціонує на базі технологій і техніки ще 60-70-х рр. ХХ ст..

Сутнісний зміст табл. 1, матеріал [1], а також даної роботи доводять таке:

а) економіка (ВВП) досить високо постіндустріалізованих ПКК розвивається-зростає значно, а подекуди переважно за рахунок широкого і багатобічного (само)вдосконалення економічної і суспільної сфер буття в ПКК (в т.ч. матеріально-ресурсної, енергетичної, трудоресурсної тощо бази), тобто переважно- чи високо-інтенсивним (екозаощадливим) шляхом, що підтверджується великими в ПКК значеннями часток (%) – "фактору НТП в 1% приросту ВВП", "сектору ІКТ" та "сфери нематеріального виробництва" у виробництві ВВП, "машинобудування" в сукупному промвиробництві, а також значно меншим (порівняно з подібними СРК) значенням "імпортної квоти економіки ("Обсяг імпорту / ВВП", у %ВВП) при набагато більшому "ВВП / особу населення" тощо.


Таблиця 1 – Найважливіші з позицій сталого розвитку-зростання та екологізації характеристики "індустріальних" та "постіндустріальних" економіки та суспільства





Показник

Тип за технологічним устроєм економіки та суспільства

індустріальні

постіндустріальні

1

2

3

4

5

1

Домінуючий технологічний устрій

ІІІ

IV

V

2

Провідні галузі, виробництва та продукція

класично-традиційні виробництва та продукція: енергетики, металургії, машинобуду-вання, хімії, зв’язку

наукоємні та найбільш наукоємні виробництва та продукція: хімії оргсинтезу, машинобудування,

транспорто-будування, приладо- та радіобудування, зв’язку, електроенергетики

мікроелектроніка, ІКТ-сектор, галузі виробництва та застосування засобів та систем комплексного зв’язку та масових телекомунікацій, генні біотехнології

3

Основні конструктивні матеріали

сталь, прокат

синтетичні смоли, пластмаси, композитні матеріали

інформація

4

Домінуючі промислові процеси

механізація основних технологічних процесів

комплексні – механізація та автоматизація технологічних процесів

комплексні – механізація, автоматизація, інформатизація процесів – технологічних та суспільної життєдіяльності

5

Основні джерела та способи розвитку-зростання

додаткові та нові джерела енергії, сировини, матеріалів для додаткового залучення їх у виробничі процеси

знання та інформація, їх додаткове залучення-накопичення-використання в технологічних та суспільних процесах, нарощення складної комплексності роботи зі знаннями та інформацією


б) економіка (ВВП) мало постіндустріалізованих, переважно (важко)індустріальних СРК розвивається-зростає значною, а подекуди переважною мірою (випадок України, країн СНД тощо) за рахунок ресурсної (передусім матеріально-природоресурсної) та (зовнішньо)ринкової валової експансії і дуже мало – за рахунок вказаного для ПКК, тобто переважночи високоекстенсивним (акцентовано екоруйнівним) шляхом, що доводять малі чи дуже малі в СРК значення часток, % – "фактору НТП в 1% приросту ВВП", "сектору ІКТ" та "сфери нематеріального виробництва" у виробництві ВВП, "машинобудування" в сукупному промвиробництві, а також значно більші (порівняно з подібними ПКК) значення "імпортної квоти економіки" тощо.

Перейдемо до порівняльного аналізу укрупнених підсумків "екологізації" та "сталого розвитку" для обох груп країн – для постіндустріальних ПКК, з одного боку, та (важко)індустріальних СРК (в т.ч. Україна), з ін. боку.

^ Оцінка стану сфери природокористування в ПКК та в СРК

В ПКК з використанням активного НТП та спираючись на дуже розвинений власний інвестиційний міжгалузевий комплекс (наука, машинобудування, хімія тощо) було не тільки створено необхідні технологічні, технічні та економічні передумови для активної "екологізації" їхнього економічного народногосподарського механізму, а також була активно розгорнута доволі ефективна вказана "екологізація" з активним використанням потужних можливостей розвинених власних НТП та інвестиційного комплексу. Все це переконливо доводять відповідні міжнародні порівняння (в т.ч. вміщені в [1]). Розглянемо деякі найважливіші з них.

У ПКК розвинений інвестиційний комплекс успішно створює недешеві, але досить високоефективні засоби (технології та техніку) енерговиробництва та енерго-споживання, в т.ч. малогазопарникові (альтернативно- та відновлювально-енергетичні), переважно заможні і платоспроможні суб’єкти економіки (населення, бізнес, держава) активно і масштабно впроваджують вказані енергоефективні та малогазопарникові засоби. Все це в ПКК, на відміну від слаборозвинених бідних країн. Як наслідок, в ПКК (G5, ЄС-15) досягнуто найкращих відповідних показників, на відміну від СРК. Так, на 2000 рр. країни G5 та ЄС-15 досягли таких показників у сферах енерго-споживання, енергоефективності, енергозумовлених "газопарникових" забруднень – значно кращих за середньосвітові та в ін. (відсталіших) країнах.

• "Енергоємність ВВП" (кг у.п. / 1$ за ПКС) на 2004р.: а) середньосвітова – 0,34; б) G5 – 0,23-0,26; в) Китай – 0,34; д) Польща – 0,34, Литва – 0,39; є) Білорусь – 0,5, Росія – 0,84, Україна – 0,89[4]. Видно, що "Енергоємність ВВП" для G5 – суттєво нижча за "середньосвітову" і у рази краща порівняно зі слаборозвинутими країнами – СНД, Україною (приблизно у 3,5 рази), тощо.

• "Екологічність виробництва (як: сумарний об’єм газо-парникових викидів / ВВП)" (кг СО2 / 1$ за ПКС) у 2003р.: а) середньосвітова – 0,51; б) G5 – 0,24-0,55 (середня – 0,39); в) Польща – 0,69, Литва – 0,32; д) Китай – 0,61; є) Білорусь – 1,03, Росія – 1,22, Казахстан – 1,62; Україна – 1,18[5]. Бачимо, що "газопарникова ємність ВВП" в G5 також суттєво нижча за "середньосвітову" і в рази краща порівняно зі СРК – СНД, Україною (у 3 рази) тощо передусім через суттєво чи значно меншу в ПКК "Енергоємності ВВП" та все активніший розвиток ними альтернативної (малогазопарникової) енергетики, частка якої в енергобалансі в усіх ПКК на 2006р. становила 5-15% (а в деяких країнах ЄС – до 25-50%) [6], в той час як у значно відсталіших країнах СНД близько 0%, наприклад, в Україні на кінець 2006 р. – 0,24% [6] (майже 0%). До 2020р. вказану альтернативно-енергетичну частку в усіх ПКК планується значно збільшити: Данія – до 50%, ФРН – до 30%, США – до 24%[7], в Україні аналогічне планування є малозрозумілим, тому результат неоптимістичний.

Вказана досить ефективна енергооптимізація в ПКК відбулася і відбувається завдяки існуванню в них необхідних для зазначеного технологічних та соціально-економічних передумов (базису розвитку), найважливішими з яких є (достатньо-) високі рівні: розвитку широкого спектру напрямів НТП (в т.ч. "енергоорієнтованого"); кваліфікації, продуктивності, трудових доходів переважної більшості зайнятих в економіці (великого "середнього класу"); економічної забезпеченості та платоспроможності (як результат високої конкурентоспроможності) всіх суб’єктів економіки (населення, бізнес, держава), що уможливлює без надмірного перенапруження відповідних бюджетних можливостей досить дорогі – впровадження та платіжне утримання енергоефективного та екочистішого енергогосподарства (в т.ч. ПЕК), забезпечення власного коштовного, але високоефективного енергоспоживання.

Позитивно-ефективний вплив наростаючої в ПКК "постіндустріальності" їхньої економіки на "екологізацію" економічного народногосподарського механізму цих країн добре ілюструє відповідний приклад США періоду 1990-2000 рр., коли в США найбільш активно та широко розгорталася "постіндустріалізація" через тотальне впровадження в усі сфери господарювання та життєдіяльності країни інформаційних технологій та Internet. За 1990-2004рр. в США: а) економіка (ВВП) зросла приблизно на +50% (зростала средньорічно близько 3%/рік); б) зміна викидів СО2 та ін. парникових газів склала близько +16%[8]; в) "Δ викидів СО2 та ін. парникових газів / ΔВВП" ≈ 0,32. Тобто в США за 1990-2004рр. темпи зростання викидів СО2 та ін. парникових газів в середньому у 3 рази відставали від темпів зростання ВВП. В США джерелами вказаної досить значної "екологізації" ВВП при одночасному його значному зростанні (на 2006 р. в США "ВВП/особу" – близько 40 тис.$/особу) були такі: зростання енергоефективності; дематеріалізація ВВП в ході прогресуючої динаміки його галузево-секторальних джерел в бік маломатеріальних – сфера нематеріального виробництва та послуг, ІКТ-сектор тощо; різнобічне покращання та оптимізація раціональності природокористування в усіх сферах країни в ході зростаючої їхньої інформатизації; та численне ін., пов’язане саме з наростаючою в США "постіндустріальністю". Подібне до вказаного для США відбувається і в ін. ПКК.

У "сфері поводження з відходами виробництва і споживання" ситуація ще більше на користь ПКК (порівняно із слаборозвиненими бідними країнами) і знову в основному за рахунок вже зазначеного вище.

В ПКК розвинений інвестиційний комплекс успішно створює недешеві, але високо-ефективні засоби (технології та техніку) та системи глибокої вторинної переробки-використання та високо-еко-безпечної утилізації відходів виробництва та споживання, переважно заможні і платоспроможні суб’єкти економіки (населення, бізнес, держава) активно та масштабно впроваджують та платіжно підтримують вказані маловідходні системи заходів, дорожчі за звичайні. Все це в ПКК, на відміну від слаборозвинених бідних країн. Як наслідок, в ПКК (G5, ЄС-15) досягнуто найкращих відповідних показників, знову на відміну від СРК. Так, на 2000 рр. країни G5 та ЄС-15 досягли наступних показників у сфері поводження з відходами виробництва та споживання, кращих в світі і набагато кращих порівняно із бідними СРК (на прикладі України).

Ще за часів СРСР в Україні з усього обсягу видобутих мінеральних ресурсів лише тільки 12% надходило у виробництво, решта йшла у відвали, в західних же країнах у виробництво надходить до 60% і більше[9]. Не покращилася суттєво вказана ситуація в Україні і на 2005р. накопичено більше 30 млрд.т відходів виробництва та споживання (з них тверді комунальні відходи 2%), котрі зайняли площу майже 160 тис.га. Тільки 10-15% з цього об'єму використовується як вторинні ресурси для виробництва, решта накопичується на полігонах (звалищах), шлаконакопичувачах, териконах тощо. Основне джерело відходів в Україні – її ГМК (основна галузь економіки України) – 88% від вказаних більше 30 млрд т відходів (за [10]).

На 2006 р. кількість накопичених на звалищах і т.п. в Україні твердих комунальних відходів (ТКВ) на особу населення набагато перевищує аналогічні показники: в США – у 4,5 разу, у ФРН – у 25 разів, у Великобританії – у 33 рази (за [11]). Звідси, "Накопичено в країні ТКВ" на 2006р. (т/особу населення): а) Україна – 15,2 т/особу; б) США – 3,4 т/особу; в) ФРН – 0,61 т/особу; г) Великобританія – 0,46 т/особу. Як наслідок, за екологічною ситуацією Україна – одна з найнезадовільніших країн Європи[11]. Із зазначеного випливає приблизний порядок норми (на особу населення) "накопичених в країні ТКВ" (т/особу населення) для ПКК та бідних СРК (з переважно сировинно-орієнтованою економікою): для більшості ПКК – менше 1 т / особу населення, для більшості СРК близько 10-15 т / особу населення (тобто щонайменше в 10 разів більше за ПКК).

Зазначені для ПКК найменші в світі норми обсягів "накопичених в країні ТКВ на особу населення (т/особу населення)" досягаються великою глибиною вторинного використання ТКВ в ПКК – до 60-80%, решта неперероблених ТКВ не вивозиться на звалища, а досить екочисто утилізується – спалюється для отримання тепла та електрики, тверді відходи, що не піддаються переробці, використовуються при будівництві доріг, дамб тощо. Вказана для ПКК маловідходна система поводження з комунальним сміттям є відповідно коштовною, однак забезпечує в ПКК значно якісніше, ніж в СРК, довкілля. Розгортання аналогічної екочистої, але коштовної у впровадженні та утриманні системи поводження з ТКВ в СРК (у т.ч. в Україні) з їхнім переважно слабоплатоспроможним малозабезпеченим чи бідним населенням (в Україні сумарна його частка близько 75-80%) є нереальним, що консервує на невизначений час швидке подальше погіршення і так вже кризового стану довкілля в СРК.

Вказана досить ефективна (принаймні, найкраща в світі) система відходомінімізації в ПКК відбулася та відбувається завдяки існуванню (створенню) в них необхідних для цього базисних умов – технологічних та соціально-економічних, найважливішими з яких є (достатньо-)високі рівні: розвитку багатьох напрямів НТП (у т.ч. відходо-мінімізаційного); кваліфікації, продуктивності, трудових доходів переважної більшості зайнятих в економіці (великого "середнього класу"); економічної забезпеченості і платоспроможності (як результат високої конкурентоспроможності) всіх основних суб’єктів економіки (населення, бізнес, держава), що уможливлює без надмірного перенапруження відповідних бюджетних можливостей коштовні – впровадження та платіжне утримання відходомінімізаційних систем з підвищеною ефективністю.

У ПКК значно і все більше сприяє (в т.ч. фінансово) завданню відходомінімізації значна і всезростаюча в них "постіндустріалізація", зокрема через зростання маломатеріальності ВВП та збільшення "ВВП / 1 т виробничих відходів", все це на відміну від "малопостіндустріалізованих" СРК.

Крім значного довгострокового корисного "екологізаційного народногосподарського ефекту", активний розвиток в ПКК "зелених" ("відходомінімізаційного" та "альтернативно-енергетичного") напрямів НТП та господарювання породжує довгострокові додаткові: зайнятість (випереджально – кваліфіковану, високооплачувану) та доходи населення, прирости "ВВП / особу населення" тощо, тобто породжують додаткове "інноваційне стале соціально-економічне зростання". У СРК (у т.ч. в Україні) вказані додаткові корисні народногосподарські ефекти – "екологізаційний", "соціально-економічний", "науково-технічний" тощо (додаткове "стале зростання") – не отримуються через відсутність всього вказаного для ПКК.

Порівняльна оцінка величини ймовірного сумарного екозбитку економіці провідних капіталістичних країн та України від нераціонального природокористування та забруднення довкілля.

А) Оцінки вітчизняних фахівців-експертів величини ймовірного сумарного еко-збитку економіці провідних країн та України від нераціонального природокористування та забруднення довкілля.

"Общий вред, наносимый окружающей среде в европейских странах, оценивается в размере 3-5% ВНП, а затраты на поддержание экологического равновесия соответственно 0,5-2%"[12,с.8]. В 1992р. для України О.Ф.Балацький вважав, що "удельный вес от загрязнения окружающей среды в общем объеме национального дохода оценивается в 5,6%" [12, с. 8]. З ін. джерела відомо, що на середину 90-х рр. ХХ ст. щорічні втрати України "…от неэффективного, нерационального природопользования составляют от 15 до 20% национального дохода и являются крупнейшими в мире"[12,с.5]. На кінець 90-х рр. ХХ ст. середньорічні екологічні втрати України оцінювалися у 10-15% ВВП і також були одними з найбільших у світі[13].

Б) ^ Оцінка авторами даної роботи величини ймовірного сумарного екозбитку економіці України від нераціонального природокористування та забруднення довкілля.

На кінець 90-х – початок 2000 рр. відомі основні показники, що характеризують рівень ефективності природокористування в Україні:

а) у 2000-х рр. "енергоємність ВВП" та "газопарникова ємність ВВП" України – вищі за аналогічні показники в ПКК (G5, ЄС-15) приблизно у 3,5 та у 3 рази відповідно;

б) на кінець 90-х рр. "водоємкість продукції" підприємств України була більшою за відповідні показники в G5, ЄС-15 приблизно у 5 разів[14,с.194].

г) "комунальне відходонакопичення" в Україні на 2005р. більше ніж: в США – у 4,5 разу, у ФРН – у 25 разів, у Великобританії – у 33 рази ("середня" без США – близько 29 разів).

Назване дозволяє оцінити (у відсотках ВВП) величину сумарного екозбитку економіці України від забруднення довкілля, який в загальному випадку є пропорційним до: енерго- і матеріалоємності продукції, скритих підприємствами від обліку викидів (вони значно більші ніж в ПКК), норм (на одиницю продукції та на особу населення) неперероблених (неутилізованих) відходів виробництва та споживання тощо. Для новітньої України усереднений показник "енерго-ресурсо-викидоємності ВВП" (з урахуванням тільки зазначених вище – енерго-, газопарниково-, водоємностей ВВП) є вищим, ніж в ПКК (ЄС-15), приблизно у: (3,5 + 3 + 5) : 3 ≈ 4 рази. Для багатьох промислово-розвинених країн сумарний екозбиток економіці від забруднення довкілля оцінюється у 3-5% ВНП [12,с.8; 15,с.7] ("середня" – 4%ВВП). Із зазначеного випливає – "сумарний екозбиток економіці новітньої України від забруднення довкілля" складає щонайменше близько: 4 рази * 4%ВВП ≈ 16%ВВП. З урахуванням же на 2005р. майже 30-разово більшої норми (на особу населення) непереробленого "комунального відходо-накопичення" та ще більших норм накопичення неперероблених (часто з підвищеною токсичністю) промислових відходів в Україні порівняно з ЄС-15, величина "сумарного екозбитку економіці України" на 2000 рр. має бути ще значно більшою за оцінені – 16%ВВП, і дуже ймовірно становить 20-30% ВВП.

Більший (порівняно з ПКК) мінімум у 4 рази сумарний екозбиток економіці України від забруднення довкілля відображає щонайменше у 4 рази нераціональніше природокористування в Україні. Враховуючи, що всі СРК (як і Україна) – сировинно-орієнтовані, типовий для більшості індустріальних СРК сумарний еко-збиток їхній економіці, як і в Україні, щонайменше у приблизно 4 рази більший порівняно з ПКК – щонайменше біля 15-16%ВВП, бо раціональність природокористування в СРК мінімум у 4 рази гірша ніж в ПКК (G5, ЄС-15).

^ Оцінка стану соціально-економічної та демографічної сфер в ПКК та в СРК

У ПКК їхній розвинений широкодиверсифікований (в т.ч. екоорієнтований "зелений" – енергоефективний, енергоальтернативний, відходомінімізаційний) НТП зумовлює таку ж розвинену (в т.ч. за рахунок екоорієнтованих "зелених" видів діяльності, виробництв, галузей) виробничо-галузеву структуру їхньої економіки, особливо у промисловості та у сфері нематеріального виробництва. Це обертається для ПКК додатковими значними та сталими корисними соціально-економічними ефектами – додатковою зайнятістю, додатковими доходами (населення, бізнесу, держави), додатковим приростом "ВВП / особу населення" тощо. У результаті вказаного в ПКК на 2005-2006рр.: а) безробіття – найнижче в ринковому світі – 5-12% (в більшості ПКК 8-10%); б) порядок типової для економіки зарплати – тис.$/особу; в) частка в населенні "середнього класу" – 60-80%; г) "ВВП / особу населення" є найбільшим в світі – 25-40 тис.$/особу (середній – дещо вище 30 тис.$/особу) і набагато більшим за середньосвітове значення цього показника (4,5-5 тис.$/особу); в) типовий річний приріст "ВВП / особу населення" – хоча і близько 2%/рік, але це – більше 600$/особу.

В індустріальних СРК набагато гірший стан – малопріоритетного НТП (в т.ч. і насамперед, екоорієнтованого), промисловості, всієї економіки – зумовлюють в цих країнах значно/набагато гірші корисні соціально-економічні ефекти-досягнення, зокрема: а) дійсне безробіття (особливо з урахуванням великої чисельності трудових (е)мігрантів) – до 20-30% (набагато більше за офіційнодеклароване); б) порядок типової для економіки зарплати – сотні$/особу; в) частка "середнього класу" (за прийнятими в цивілізованому світі його ознаками) – лише тільки близько 10-15% (переважна більшість населення малозабезпечене чи бідне); г) "ВВП / особу населення" – не більше чи не набагато більше середньосвітового значення (4,5-5 тис.$/особу) і є дуже далеким до значення в ПКК; д) середньорічний приріст "ВВП / особу населення" – близько 5-6%/рік, однак, це приблизно – близько 0,25-0,3 тис.$/особу (приблизно у 2 рази менше, ніж в ПКК) – означає, зокрема, що з кожним наступним середнім роком за "ВВП / особу населення" (тобто за економічним та екологічним рівнем життя населення) ПКК все більше і, ймовірно, назавжди відриваються від слаборозвинених все бідніших (відносно ПКК) країн, оскільки для виникнення ефекту наздоганяння економіка СРК має стало середньорічно зростати на більш ніж 13% "ВВП / особу населення / рік", що є дуже рідкісним явищем серед таких країн.

Об’єктивно і найбільш показово висвітлюють гострий дефіцит в країні "сталого розвитку-зростання" та високий життєвий дискомфорт для населення від цього – відповідно тематичні нижченаведені репрезентативні соцопитування в Україні.

• Соцопитування населення України (у 11.2006р.), проведене Міжнародним центром толерантності, показало ([16]) – більшість (понад 67%) населення України оцінило ситуацію в країні як напружену і конфліктну з таких причин (які викликають у населення значне занепокоєння): а) зростання соціальної прірви між багатими та бідними (80% респондентів); б) недовіра до влади (77%); в) зростання корупції (60%); г) екологічна ситуація (64%); д) зростання кількості мігрантів та біженців (34%). Тобто на 11.2006р. переважна більшість населення (приблизно 65-80%) фактично відзначила гострий дефіцит в Україні основних елементів "сталого розвитку-зростання" – соціально-економічної, соціальної, екологічної, політичної, демографічної тощо сталості і комфортності життя, а також суспільної ефективності держінститутів (які, власне, і мають забезпечити все вказане, створюючи відповідні умови розвитку).

• Соцопитування населення України (у 04.2007р.), проведене Центром соціально-політичних досліджень МАРТІС "Золота Фортуна", показало ([17]), що населення України вважає найактуальнішими для вирішення керівництвом країни таких потреб суспільства (респонденти проранжували запропонований перелік категорій проблем): а) підвищення матеріального добробуту суспільства (ранг – 15,5); б) соціальна захищеність населення (14,1); в) політична стабільність (11,6); г) вдосконалення системи правозахисту громадян (11,5); д) екологічна безпека (10,5); є) консолідація суспільства (8,6); ж) розвиток науково-дослідницької галузі (7,8). Тобто дане соцопитування населення України показало майже те саме, що і зазначене вище, зокрема, гостру дефіцитність в країні "екологічної безпеки" (ранг актуальності якої в числі найвищих, і це, незважаючи на основну зосередженість переважно бідного чи малозабезпеченого населення на своїх економічних проблемах), а також досить гостру дефіцитність в Україні достатнього розвитку науково-дослідницької галузі (НТП) – головного засобу розбудови "сталого розвитку-зростання".

Гострий і тривалий дефіцит сталого розвитку-зростання в Україні активно руйнує її демографічний, тобто стратегічний потенціал такого розвитку, що підтверджується наведеним нижче.

Укрупнено (на найіндикативніших відповідних показниках) доведені вище – низький чи дуже низький рівень економічного та екологічного буття більшості населення в СРК, високе безробіття, соціальний дискомфорт породжують у більшості (значно більше 50%) населення цих країн (зокрема, в Україні – близько 70% респондентів) стале і досить сильне незадоволення своїм і у власній країні – соціально-економічним та еколого-економічним становищем. Через це насамперед конкурентні і мобільні працівники (в основному особи молодого та середнього (репродуктивного) віку) масово і часто на тривалий строк (нерідко назавжди) (е)мігрують в багатші і з багатьох позицій комфортніші для проживання країни (в основному в G7, ЄС-15 тощо), формуючи тим самим відповідні домінуючі вектори транскордонної міграції робочої сили (в т.ч. кваліфікованої та наукової) – переважно-(е)міграційний вектор для СРК та переважно (і)міграційний для ПКК. Дуже великий (е)міграційний відтік (постійний та сезонний) працездатних громадян (за даними РП ВРУ ще у 2003р. ([18]) сумарно 5-7 млн осіб), тривале високе безробіття 90-х рр. ХХ ст., майже 15-річна дуже низька інноваційність економіки України тощо зумовили на 2007р. гострий дефіцит у країні кваліфікованих працівників у сфері матеріального виробництва (кваліфікованих робітників та ІТР) – близько 1/3 підприємств у промисловості і біля 40% в сільському господарстві відчувають значну і тривалу нестачу вказаних кадрів. Тобто тривала (майже 15-річна) фактична відсутність в Україні "сталого розвитку-зростання" спричинила гострий і вже тривалий дефіцит головного чинника "сталого розвитку-зростання" – кваліфікованих кадрів матеріальної сфери, що дуже ускладнює для України оперативне завдання активної розбудови ще тільки основ "сталого зростання".

Значні, а нерідко гострі економічні та екологічні негаразди більшості населення в СРК та зумовлена цим висока стресовість буття спричиняють пришвидшене старіння та високі захворюваність і передчасну смертність населення в СРК. У ПКК (G7, ЄС-15) ситуація набагато краща – достатньовисокий рівень економічного та екологічного буття більшості населення ("середнього класу"), менша стресовість життя зумовлюють пригальмоване старіння та відносно (СРК) невисокі захворюваність та передчасну смертність населення. Сумарно все вказане зумовлює в СРК швидкі погіршення здоров’я, скорочення населення, погіршення демографічної структури та ситуації в цілому. В ПКК стан демографічних факторів значно кращий, тому позитивним є стан та тенденції чисельності населення та ін. демографічних характеристик.

Найкращим об’єктивним та інтегральним показником-індикатором високої несприятливості умов життя в СРК (соціально-економічних, екологічних тощо) і, навпаки, достатньовисокої сприятливості умов життя в ПКК є замала для СРК та висока для ПКК "очікувана середня тривалість життя населення" (у 2005р., за [19]):

• в розвинених країнах (років): близько 75 – чоловіки та 81,5 – жінки, середня по всьому населенню – близько 78, що є значно вище середньосвітового значення (67,1 року); генеральна тенденція – повільне "збільшення".

• в слаборозвинених країнах, на прикладі України (років): 61,5 – чоловіки та 71,5 – жінки, середня по всьому населенню – 66,1, що є нижче за середньосвітове значення (67,1 року); генеральна тенденція – "зменшення".

Якість та кількість людських ресурсів (людського капіталу) – найголовніший фактор конкурентноспроможності та розвитку-зростання будь-якої економіки, що підтверджується, зокрема, відповідними висновками Світового банку: ще у 1998р. майже 2/3 зростання економічних показників у світі було забезпечено саме людським капіталом[20]. Західні експерти вважають, що все більше значення в конкурентній боротьбі набуває наявності високоефективної та гнучкої робочої сили, здатної застосовувати новітні технології та швидко реагувати на зміни, що відбуваються у світі, відповідно сьогодні і в майбутньому роль та вага людського фактору в економічному зростанні є та буде тільки більшою за названі оприлюднені в 1999р. Світовим банком майже 2/3. Тому незадовільний стан людського фактору та незадовільне його використання (безробіття до 20-30% тощо) в СРК – це великі втрати економічного зростання, велике недовиробництво національного доходу та ВВП, малий "ВВП / особу" в СРК, відсутність в них "екологізації" та "сталого розвитку-зростання". В ПКК все позитивно навпаки: все кращий стан людського фактору та достатньо добре його використання (невелике безробіття – 5-12% тощо) трансформуються в достатньо велике, якісне та стійке економічне зростання, мале недовиробництво національного доходу та ВВП, великий "ВВП / особу", чіткі ознаки наявності в ПКК "екологізації" та "сталого розвитку".

Достатні – якість та кількість людських ресурсів – вирішальний фактор також і "еко-сталого розвитку" будь-якої країни: високий економічний розвиток та зростання, базовані на кваліфікованих і продуктивних кадрах та розвиненому НТП, об’єктивно генерують економічні рушійні сили та механізми "екологізації" народногосподарського механізму (рис. 1), потужність яких в підсумку прямо визначається саме якістю та кількістю людського капіталу.

^ Укрупнений народногосподарський фінансово-інноваційний "конвеєр" чинників сталого розвитку та екологізації

Систематизоване зведення та групування у табличній формі (табл. 2) всіх розглянутих вище, а також в [1] ключових для ефективних "екологізації" та "сталого розвитку-зростання" чинників-показників дозволяє рельєфно висвітлити логіку утворення-генерації НТП-базованих – "сталого розвитку-зростання" та "екологізації" народногосподарського економічного механізму (рис. 2). Ця логіка є "конвеєрною" (генераційною), що дозволяє казати, що табл. 2 та рис. 2 відображають "укрупнений народногосподарський фінансово-інноваційний "конвеєр-генератор" чинників сталого розвитку та екологізації".


 рівень технологічного розвитку країни та продуктивності праці в ній



 вага/роль нематеріального (духовно-людського) капіталу

в структурі сукупного виробничого капіталу країни



 рівень національного доходу на особу населення



 вартість-цінність одиниці людського капіталу країни



 вартість-цінність одиниць інших форм капіталу та продукції (товари, послуги) країни



 рівень економічного збитку народному господарству від погіршення стану

різних форм капіталу країни внаслідок погіршення стану довкілля



 рівень економічної ефективності заходів/проектів

з мінімізації збитку країни від погіршення стану довкілля



 рівень економічної вмотивованості держінститутів та бізнесу

в реалізації заходів/проектів з мінімізації екозумовлених збитків у країні



 масштаби та активність реалізації у країні екоорієнтованих заходів/проектів

з мінімізації екозбитків від погіршення стану довкілля


^ Рис. 1. Логіка генерації економічних рушійних сил та механізмів "екологізації" народногосподарського механізму будь-якої країни


Введення до табл. 2, з одного боку, еталонних усереднених значень чинників-показників "сталого розвитку-зростання" по країнах-лідерах такого зростання, з ін. боку, – парних значень аналогічних чинників-показників по країні, для якої необхідно визначити міру її наближення до такого зростання, дозволяє зробити це технологічно (прозоро, ефективно), при цьому порівняльний аналіз міри відповідних відхилень прозоро висвітлює чинники, що породжують ці відхилення.


Таблиця 2 – Порівняльний аналіз найрозвиненіших (G7, ЄС-15) та слаборозвинених індустріальних країн за деякими найважливішими чинниками-показниками ефективності реалізації концепції "сталого зростання" та "екологізації" народногосподарського економічного механізму станом на 2000 рр.





Деякі найважливіші національні чинники-показники

Країни

Значення показника

1

2

3

4




А) продуктивності праці та економічного зростання







1

"ВВП / особу населення" країни, тис.$/особу

(середньосвітовий "ВВП / особу"

≈ 4,5 тис. $/особу)

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≈ 30 т.$

б) < 4,5-5 т.$

Продовження табл. 2


1

2

3

4

2

Річний приріст "ВВП / особу населення": у %/рік; тис.$/особу/рік

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≈ 2%; ≈ 0,6 т.$

б) ≈ 6%; < 0,3 т.$




Б) фінансування розвитку







3

"Наукоємність ВВП" (як: "витрати країни на НДДКР / ВВП"): рівень (%ВВП); норма ($/особу населення)

("критична": ≈ 2%ВВП; ≈ 90-100($/особу))

а) розвинені


б) малорозвинені

а) 2-3%, 600-1000$

б) 1-2%, < 45-90$

4

"Капвкладення розвитку" в економіці: рівень (%ВВП); норма (тис.$/особу населення)

("критичні": ≈ 0,9-1,0 тис.$/особу)

а) розвинені


б) малорозвинені

а) 15-18%; 4,5-5,5т.$

б) 15-20%; < 0,7-0,9т.$

5

Капвкладення економіки в боротьбу з забрудненням довкілля: рівень (%ВВП); норма ($/особу населення)

("критичні": ≈ 2%ВВП; ≈ 90-100 ($/особу))

а) розвинені


б) малорозвинені

а) 1-3%, 300-1000$

б) 1-1,5%, <45-70$




В) виробничої та галузево-секторальної інноваційності та НТП







6

Частка, %, інноваційно-активних підприємств

а) розвинені

б) малорозвинені

а) 60-80%

б) < 20-30%

7

Середній по економіці (типовий) вік активних основних фондів, років

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≈ 10 років

б) >15-20 років

8

Вага, %, машинобудування ("ядра" НТП) у: пром. виробнитцві; ВВП

("критична": 20%; ≈ 8%)

а) розвинені


б) малорозвинені

а) 40-50%; 12-14%

б) 10-20%; 3-8%

9

Вага, %, у ВВП сектору інформаційних та комп’ютерних технологій

а) розвинені

б) малорозвинені

а) 30-50%

б) < 5-10%

10

Вага, %, у ВВП його секторально-галузевих джерел (сфер виробництва): матеріального (екомісткого); нематеріального (малоеко-місткого)

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≈ 30%; 70%

б) 50-55%; 45-50%

11

Вага, %, інноваційної продукції у ВВП

а) розвинені

б) малорозвинені

а) 40-50%ВВП

б) < 10%ВВП

12

Вага, %, фактору "НТП (введення інновацій)" в 1% приросту ВВП

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≥ 40-60%

б) < 20%

13

Тип економічного зростання – "переважно …"

а) розвинені

б) малорозвинені

а) інтенсивний

б) екстенсивний

14

Домінуючий в економіці технологічний устрій

а) розвинені


б) малорозвинені

а) постіндустрі-альний

б) важкоіндустрі-альний




Г) природокористування та екологічності







15

Основні конструктивні матеріали економіки країни

а) розвинені


б) малорозвинені

а) композити, пластмаси, інформація

б) сталь, прокат

16

Тверді комунальні відходи: глибина , %, вторинної переробки; накопичено в країні, т/особу населення

а) розвинені

б) малорозвинені

а) 60-80%; < 1-4

б)<10-15%; >10-15

Продовження табл. 2


1

2

3

4

17

Вага , %, альтернативної (нетрадиційна та відновлювана) енергетики в енергобалансі країни (на 2005-2006рр.)

а) розвинені

б) малорозвинені

а) 5-15%

б) ≈ 0%

18

"Енергоємність ВВП" (кг у.п. / 1$ за ПКС) у 2004р. ("середньосвітова" – 0,34)

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≤ 0,34 кг/1$

б) » 0,34 кг/1$

19

"Газопарникова (по СО2) ємність ВВП"

(кг СО2 / 1$ВВП за ПКС) у 2003р. ("середньосвітова" – 0,51)

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≤ 0,51 кг/1$

б) » 0,51 кг/1$

20

Ресурсоємності нац. економіки: енерго-; водо-; земле- (розвинені країни = 100%)

а) розвинені

б) малорозвинені

а) 100%

б) близько 200-300%

21

Величина сумарного еко-збитку нац. економіці, % ВВП

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≈ 3-5% ВВП

б) > 10-15% ВВП




Д) соціально-економічні та демографічні







22

Рівень , %, безробіття

а) розвинені

б) малорозвинені

а) 8-12%

б) до 20-30%

23

Частка , %, "середнього класу" в населенні

а) розвинені

б) малорозвинені

а) 60-80%

б) 10-20%

24

Порядок типової для економіки зарплати

а) розвинені

б) малорозвинені

а) тис.$/особу

б) сотні $/особу

25

Частка , %, громадян, незадоволених соціально-економічним та еколого-економічним становищем у власній країні

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≤ 20-30%

б) > 50%

26

Основний вектор транскордонної міграції конкурентної робочої сили (насамперед власної, в т.ч. кваліфікованої і наукової)

а) розвинені

б) малорозвинені

а) (і)міграція

б) (е)міграція

27

Очікувана середня тривалість життя населення на 2005-2006рр., років ("середньосвітова" у 2005р. – 67 років)

а) розвинені

б) малорозвинені

а) ≈ 78

б) ≤ 67

28

Генеральна тенденція чисельності населення

а) розвинені

б) малорозвинені

а) збільшення

б) зменшення


Таблиця 2 фактично є табличною формою представлення укрупненого "народногосподарського фінансово-інноваційного "конвеєра" чинників сталого розвитку та екологізації народногосподарського економічного механізму", графічна форма його представлення – на рис. 2.


Висновки

Здійснене в даній роботі дослідження в контексті "аналіз світового та вітчизняного досвіду екологізації народногосподарського механізму та розбудови сталого розвитку-зростання" показало наступне, викладене у висновках.

1) Екологізація економічного механізму – абсолютно необхідна (стабілізуюча і стимулююча одночасно) складова соціально-економічного розвитку-зростання, актуальність якої в подальшому тільки зростатиме через надто недосконале природокористування та значно підірвану спроможність довкілля до самовідновлення. Найважливіші напрями "екологізації" – газопарниково- та відходо-мінімізаційний. Тому єдиними засобами ефективної "екологізації" та "сталого розвитку-зростання" є:




а) НТП зі все більшою "глибиною проникнення" – економіка з вищими показниками: мікро- і макроінноваційності, в т.ч. за вказаними основними напрямами "екологізації", а також сукупних видатків економіки на фінансування вказаного;

б) прогресивні галузево-секторальні зрушення (зміни галузево-секторальних часток (%) у виробництві ВВП), що спричиняють "екологізацію" за її основними напрямами;

в) "постіндустріалізація економіки" – досягнення економічного зростання маломатеріальнішим і одночасно дохіднішим шляхом за рахунок: все повнішого використання наявних ресурсів та освоєння принципово нових, глибшого насичення ширшого кола виробництв і галузей вищими технологіями (наукоємними, маломатеріальними, насамперед інформаційними та інформаційно-комбінованими (з ін. технологіями)) з метою всебічного вдосконалення та підвищення ефективності виробничих та суспільних процесів, і меншою мірою – задля звичайного валового нарощення їх обсягів – перманентне виведення економіки засобами вищого НТП на якісно вищий (еко-дружніший і дохідніший одночасно) рівень розвитку-зростання. Зазначене в пп. "а)-б)" у складі "постіндустріалізації економіки" – елементи.

2) Необхідними умовами "сталого розвитку-зростання", тобто достатніх "екологізації виробничої та невиробничої сфер", "соціально-економічного забезпечення і зростання", "демографічного покращання" (чинники-показники блоків "Г)" та "Д)" в табл. 2 та рис. 2) за рахунок достатньо дієвої корисної роботи чинників "виробничої та галузево-секторальної інноваційності та НТП" (блок "В)" в табл. 2 та рис. 2 є:

достатньо великі значення чинників-показників "продуктивності праці та економічного зростання" (блок "А)" в табл. 2 та рис. 2, насамперед "ВВП/особу" – більший за середньосвітовий, а також забезпечені ними достатньо великі (більші за "критично-мінімальні" для "сталого розвитку-зростання") значення чинників-показників "фінансування розвитку" (блок "Б)" в табл. 2 та рис. 2.

^ 3) Система, складена із вказаних в п."2)" блоків чинників-показників, фактично являє собою (в укрупненому вигляді) ядро "народногосподарського фінансово-інноваційного "конвеєра" чинників екологізації та сталого розвитку", що в ПКК (з великими значеннями чинників-показників – "продуктивності праці та економічного зростання", "фінансування розвитку") досить потужно генерує елементи "сталого розвитку-зростання", а в індустріальних СРК цей самий "конвеєр" генерує елементи "сталого розвитку-зростання" – мляво і недостатньо, оскільки в СРК є замалими (менші чи близькі до "критично-мінімальних") значення чинників-показників – "продуктивності праці та економічного зростання", "фінансування розвитку".

4) Для самого тільки невідставання (за крітеріями "сталого розвитку-зростання") від середньої ПКК середня індустріальна СРК (зокрема Україна) повинна забезпечити приблизно у 2-3 рази більші "обсяги фінансування розвитку / особу населення", а для поступового наздоганяння ще більші. Спираючись тільки на власні ресурси і без значного погіршення економічного становища населення цього в середній СРК досягти неможливо, звідси: для досягнення вказаного середня індустріальна СРК (зокрема – Україна) об’єктивно має забезпечити значне (у рази) покращання становища і відповідних своїх національних рейтингів за показниками: "рівень корупції в країні", "простота (сприятливість умов для) ведення бізнесу", "рівень економічної свободи", "ефективність держінститутів" тощо (рейтингуються Transparency International, World Bank, Fraser Institute, Heritage Foundation, Cato Institute та ін. авторитетними міжнародними та іноземними відповідними установами), за якими Україна, наприклад, стабільно займає рейтингові місця – більші 100-го. Назване забезпечить в СРК покращання "фінансування розвитку" та активізує "сталий розвиток" за рахунок ефективнішого використання та залучення національних та закордонних інвестиційних ресурсів: покращення – управління держфінансами, державних капвкладень; активізації приватного національного та іноземного нетто-інвестування (в т.ч. капвкладень); зменшення обсягів відтоку за кордон національних капіталів тощо.


  1. ^ Боронос В.М., Іваненко А.П. НТП та постіндустріалізація як основні засоби екологізації економіки та розбудови сталого розвитку-зростання: аналіз світового та вітчизняного досвіду // Механізм регулювання економіки. – 2007. – № 1. – С. 76-90.

  2. Євдокімова Д.М. Економічний розвиток України крізь призму технократичного підходу // Стратегія економічного розвитку України: Наук. збірник. – К.: КНЕУ, 2000. Вип. 2-3. – С. 185-189.

  3. Броннікова С. "Свинячі технології" в керуванні людьми // 100%. – 2007. – № 11. – С. 18.

  4. Еременко А. Никто не будет экономить на копеечных расходах // Зеркало недели. – 2005. –№ 44. – С. 10.

  5. Ермилов С. Заметки к программе Партии экологического спасения "ЭКО + 25%" // Зеркало недели. – 2006. – № 5. – С. 10.

  6. Теплоносители: Альтернатива традиционной энергетике // Киевские ведомости. – 2006. –№ 249. – С. 2.

  7. Головко В. Пора оседлать ветер // Наше время. – 2005. – № 1. – С. 7.

  8. Заика А., Мужчина А. Литовцы скупают донецкие выбросы // Дело. – 2006. – № 209. – С. 10.

  9. Семенов Г., Мигас І. Трансформація економіки та енергетичний потенціал України в період кризи // Економіка, фінанси, право. – 2000. – № 1. – С. 3-7.

  10. 30 млрд. т накопившихся в Украине отходов заняли 160 тыс. га // Экономические известия. – 2005. – № 132. – С. 3.

  11. Каманин Д. Василий Джарты: "Экономика без экологии бесполезна" // Аргументы и факты в Украине. – 2006. – № 37. – С. 9.

  12. Мишенин Е.В., Семененко Б.А., Мишенина Н.В. Экономический механизм экологизации производства. – Сумы: ИПП "Мрія-1" ЛТД, 1996. – 140 с.

  13. Барановський В. До концепції переходу України на модель сталого розвитку // Економіка України. – 2001. – № 7. – С. 78-83.

  14. Экономика природопользования / Под ред. Люка Хенса, Леонида Мельника, Эмануэля Буна. – К.: Наукова думка, 1998. – 480 с.

  15. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г., Яковлев А.Ф. Экономика и качество окружающей природной среды. – Л.: Гидрометеоиздат, 1984. – 190 с.

  16. Львова І. Чому ми їх не любимо? // Експрес. – 2006. – № 134. – С. 11.

  17. Глас народа // Труд. – 2007. – № 32. – С. 2.

  18. Сенченко М. Зброя невидимої війни – "економічні вбивці" США // Персонал-плюс. – 2006. – № 38. – С. 7-10.

  19. Осипова И. Долголетие: ХХІ век // Зеркало недели. – 2004. – № 50. – С. 16.

  20. Куценко В. Гуманітарний аспект економічного реформування в Україні // Економіка України. – 2000. – № 10. – С. 67-72.


Отримано 31.05.2007 р.

^

В.Н. Боронос, А.П. Иваненко


Народнохозяйственный финансово-инновационный «конвейер» факторов экологизации

и устойчивого развития: итоги анализа мирового и отечественного опыта

В данной статье на основе комплексного сравнительного анализа достижений в строительстве на базе НТП "устойчивого развития-роста" в наиболее развитых и в слаборазвитых странах, в т.ч. в Украине, синтезирована концепция генерационного ядра "устойчивого развития" – "народнохозяйственного финансово-инновационного конвейера факторов устойчивого развития и экологизации". Применение этой концепции в управлении экономикой Украины будет содействовать улучшению строительства в ней "устойчивого роста".

1Боронос Володимир Миколайович, кандидат економічних наук, професор, завідувач кафедри фінансів Сумського державного університету; Іваненко Анатолій Павлович, старший викладач кафедри фінансів Сумського державного університету.


© В.М. Боронос, А.П. Іваненко, 2007



Механізм регулювання економіки, 2007, № 2

Схожі:

Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми
Аналіз еколого-економічних взаємозв’язків у механізмах транскордонного співробітництва
Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми

Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconЧастина 1 методологічні проблеми сучасної економіки розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми

Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconЧастина 1 методологічні проблеми сучасної економіки розділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми

Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми
Бюджетне фінансування як інструмент фінансового забезпечення природоохоронних заходів
Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми
Економічний механізм екологічно спрямованої господарської діяльності: сутність та методичний підхід до реалізації
Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми
В статье систематизированы социо-эколого-экономические факторы, определяющие тенденции и особенности формирования эффективной государственной...
Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування І еколого-економічні проблеми
В статье рассмотрены проблемы обращения (эволюция обращения, опыт других стран, состояние на Украине, перспективы переработки) с...
Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconРозділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми
У статті доведено провідну перспективну роль інноваційно-орієнтованого виробничого малого і середнього бізнесу у розбудові в Україні...
Розділ 1 Економіка природокористування і еколого-економічні проблеми iconУдк 519. 866 Моделювання оптимальних траєкторій динаміки виробничих еколого-економічних систем
Ключові слова: оптимальна траєкторія, виробничі еколого-економічні системи, крайова задача, екологічно збалансована економіка
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи