Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» icon

Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика»




НазваМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика»
Сторінка4/5
Дата19.08.2012
Розмір0.85 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5
^
3.3 Завдання 3 "Раціональна організація вантажоперевезень"

Загальні вказівки

Організація роботи внутрішньозаводського транспорту вміщує:

  • вибір системи організації перевезень;

  • здійснення підготовчих робіт;

  • управління роботою транспортних та вантажопідйомних засобів.

Вирізняють такі системи організації перевезень:

  • за стандартним розкладом (за умови стабільних та великих вантажопотоків);

  • за замовленнями (епізодійна потреба у транспорті).

Підготовчі роботи у системі організації перевезень за стандартним розкладом вміщують:

  • вибір найбільш раціонального виду маршрутних перевезень (маятниковий, кільцевий, вільний тощо);

  • розроблення графіків руху транспортних засобів;

  • визначення порядку проведення розвантаження та навантаження;

  • технічне оснащення місць розвантаження та навантаження.

Маршрути руху розробляються, виходячи з умов руху транспортних засобів за твердим графіком. Транспортні засоби закріплюються за визначеним маршрутом, чим забезпечується їх максимальне та рівномірне завантаження. На основі розроблених маршрутів будуються графіки руху транспортних засобів. У них зазначається час прибуття на пункти слідування, час на завантаження та розвантаження. Графіки будуються в добовому розрізі.

Поставлення задачі

На основі даних табл. 3.2.1 – 3.2.4 розробити маршрути та графіки руху електрокар. У розрахунковій роботі потрібно розробити графік руху однієї електрокари, яка використовується на декількох маршрутах.


Приклад розв’язання

Маршрути руху електрокар розробляються, виходячи з того, що електрокари потрібно як найбільш повно завантажувати. При цьому завантаження кожного електрокара не повинне перевищувати 780 хв. (згідно з вихідними даними електрокари працюють 13 год. на добу).

За необхідності для більш повного завантаження електрокар можна використовувати їх для обслуговування різних маршрутів.

Розроблені маршрути руху електрокара наведені в табл. 3.3.1.

Графік руху електрокари 5 наведено в табл. 3.3.2. Для наочності окремий збільшений фрагмент графіка наведений на рис. 3.3.1.





Таблиця 3.3.1 - Маршрути руху електрокар


Номер маршруту

Маршрут

Відс-тань, м

Найменування вантажу

Тривалість транспортного циклу, хв.

Кіль-кість циклів

Загальні витрати часу (хв.)

Звідки

Куди

Електрокара 1

1

Склад шихти

Ливарний цех

130

Шихтовий матеріал

33

23

759

Всього

759

Електрокара 2

1

Склад шихти

Ливарний цех

130

Шихтовий матеріал

33

11

363

3

Склад металу

Ковальський цех

230

Метал для поковок

33

10

330

Всього

693

Електрокара 3

2

Ливарний цех

Механічний цех

400

Лиття

39

20

780

Всього

780


Продовження табл. 3.3.1

Електрокара 4

2

Ливарний цех

Механічний цех

400

Лиття

39

13

507

6

Склад напівфабри-катів

Механічний цех

240

Напівфабрикати

36

5

180

5

Склад металу

Механічний цех

200

Чорний метал

34

2

68

Всього

755

Електрокара 5

4

Ковальський цех

Механічний цех

240

Поковки

35

8

280

5

Склад металу

Механічний цех

200

Чорний метал

34

7

238

7

Механічний цех

Склад готової продукції

150

Готова продукція

33

7

231

Всього

749

Електрокара 6

7

Механічний цех

Склад готової продукції

150

Готова продукція

33

23

759

Всього

759

Електрокара 7

7

Механічний цех

Склад готової продукції

150

Готова продукція

33

13

429

Всього

429



Таблиця 3.3.2 - Графік руху електрокара 5


Пункт призначення

Час роботи транспорту

Ковальський

цех








































Механічний

цех








































Склад

металу








































Склад готової продукції










































^



3.4 Завдання 4 "Розрахунок площі складських приміщень "

Загальні вказівки

Загальна площа складу складається з:

  • корисної площі (площа складу, що використовується безпосередньо під зберігання вантажів);

  • оперативної площі (площа складу, що використовується для виконання логістичних операцій – площа приймально-сортувальних, відпускних, зважувальних площадок, проходи, проїзди і т.ін.);

  • конструктивної площі (площа колон, перегородок, ліфтів тощо).

Розрахунок загальної площі складських приміщень проводиться або за укрупненими нормативами (метод навантажень) або більш точними методами.

Метод навантажень використовується для розрахунку площ складів загального призначення та на першій стадії проектування складів.

Загальна площа складу за методом навантажень визначається за допомогою такої формули:


, (3.4.1),

де - загальна площа складу, м2; - максимальна норма зберігання вантажів на складі, т.; - коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад; - середнє розрахункове навантаження на 1 м2 площі складу, т/м2; - коефіцієнт використання площі складу.

Максимальна норма зберігання вантажів на складі визначається за формулою

, (3.4.2)

- річний обсяг надходження на склад i-го вантажу; - максимальна норма запасу і-го вантажу, діб; - кількість найменувань вантажів, що надходять на склад.

Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу на склад визначається за формулою

, (3.4.3)

де - максимальний добовий обсяг вантажів, що надходять на склад т/д., - середньодобовий обсяг вантажів, що надходять на склад, т/д.

Середнє розрахункове навантаження на 1 м2 площі складу залежить від характеристики вантажів, що зберігаються та конструктивних особливостей будівлі складу і визначається за довідковими даними.

Коефіцієнт використання площі складу – відношення корисної площі складу до загальної, визначається за довідковими даними.

Більш точні методи використовуються при детальному проектуванні.

Методика розрахунку загальної площі складу точним методом вміщує:

  1. Вибір за каталогами складського обладнання, призначеного для зберігання відповідних вантажів.

  2. Розрахунок потреби в обладнанні, виходячи із їх місткості.

  3. Розрахунок корисної площі складу виходячи з площі одиниці обладнання та потребі в обладнанні.

  4. Розрахунок оперативної площі складу проводиться або за укрупненими нормативами, або за окремими елементами з урахуванням особливостей та обсягів вантажів.

Поставлення задачі 1

Визначте розмір площі складу методом навантажень при наступних умовах. Вихідні дані для розрахунку взяти з табл. В додатку В.


^ Приклад розв’язання

Визначте розмір площі складу методом навантажень при таких умовах: річний обсяг вантажів, що надходять на склад - 3400 т.; максимальна норма запасу – 40 діб; середнє розрахункове навантаження – 8т./м2; коефіцієнт використання площі складу – 0,5; коефіцієнт нерівномірності надходження вантажів на склад – 1,4.

1) т.

2) м2

Поставлення задачі 2

Використовуючи точний метод, розрахуйте розмір площі складу, необхідної для зберігання круглої сталі та середніх деталей.

Для зберігання круглої сталі використовуються вертикальні стійки розміром 2,4х4м та місткістю 34 т.

Для середніх деталей використовують стелажі розміром 2,5х4м, місткістю - 45т.

^ Приклад розв’язання

Використовуючи точний метод, розрахуйте розмір площі складу, необхідної для зберігання круглої сталі та середніх деталей.

Максимальний запас круглої сталі на складі – 1450 т, середніх деталей – 2340 т.

Коефіцієнт нерівномірності надходження вантажу – 1,3.

Коефіцієнт використання площі складу – 0,6.


Розрахунок площі під стойки для зберігання сталі проводиться за формулою

, (3.4.4)


де - площа під стійки для зберігання сталі, м2;


- висота стійки, м; - довжина стійки, м; - кількість стійок для зберігання круглої сталі, шт.

м2.

Необхідна кількість стійок дорівнює

, (3.4.5)

де - максимальний запас зберігання круглої сталі, т; коефіцієнт нерівномірності надходження металу; - місткість вертикальної стійки, т;

стійок.

Розрахунок прощі складу, необхідної для зберігання середніх деталей проводиться за формулою

, (3.4.6)

- площа під стелажі для зберігання середніх деталей, м2; - висота стелажа для зберігання середніх деталей, м; - довжина стелажа для зберігання середніх деталей, м; - кількість стелажів для зберігання середніх деталей, шт.

м2.

Необхідна кількість стелажів дорівнює

, (3.4.7)

де - максимальний запас зберігання середніх деталей, т.; - коефіцієнт нерівномірності надходження середніх деталей; - місткість стелажу, т;

стелажів.

Загальна площа визначається за формулою


; (3.4.8)

м2.
^
3.5 Завдання 5 "Визначення оптимальної партії замовлення методом Уілсона"

Загальні вказівки

Розмір оптимальної партії замовлення визначається за формулою, яка в теорії управління запасами відома як формула Уілсона. В основу цієї формули покладено гіпотезу про те, що запаси на складах безперервно змінюються від замовленої величини Q до 0, а потім знову безперервно зростають до Q (при надходженні нового замовлення). Відповідно середній рівень запасів дорівнює Q/2 протягом всього часу, який розглядається.

У зв’язку з тим, що, як правило витрати на збереження одиниці товару виражаються як частка від ціни закупівлі цього товару, витрати на збереження запасів дорівнюватимуть добутку Q/2 і СН. Тоді повні змінні витрати на утримання запасів протягом планового періоду будуть виражатися, як:

, (3.5.1)

D - попит на товар з боку замовника на плановий період, шт.; L - витрати на замовлення однієї партії товару (витрати на оформлення документів, транспортування), грн.; H – частка витрат на збереження одиниці товару за плановий період (від витрат на придбання одиниці товару); С - витрати на придбання одиниці товару, грн/шт.; Q - обсяг партії замовлення, шт.

Відповідно перша складова формули визначає розмір витрат на зберігання придбаного товару протягом планового періоду, а друга складова - розмір витрат на транспортування всіх партій товару протягом планового періоду.

Мінімізувати функцію повних змінних витрат на утримання запасів (оптимізувати запаси) можна лише змінюючи розмір партії замовлення. На інші складові формули 3.5.1 впливати значно важче. Диференціюємо цю функцію відносно Q та прирівнюємо її похідну до нуля. Вирішуємо одержане рівняння відносно змінної Q.

Таким чином обсяг замовлення, який відповідає оптимальному значенню величини запасів, дорівнює:

. (3.5.2)

^ Поставлення задачі

Аналітичним та графічним способом визначити оптимальний розмір замовлення соків для потреб дитячого кафе. Вихідні дані взяти у табл. Г.1 додатка Г.

Приклад розв’язання

Річна потреба дитячого кафе у соках становить 1800 л. Витрати на оформлення замовлення та транспортування становлять 16 у.о. Розмір партії поставки повинен бути кратний 100. Ціна 1 л соку - 1,2 у.о. Вартість зберігання 1л соку на складі становить 5 % від його вартості. Аналітичним та графічним способом визначте оптимальний розмір замовлення.

Для визначення обсягу замовлення аналітичним методом підставимо у формулу 3.5.2 відповідні дані



Для визначення оптимального розміру замовлення графічним методом потрібно скласти табл. 3.5.1. За даними таблиці будується графік як показано на рис. 3.5.1.

Для визначення оптимального розміру замовлення на графіку потрібно знайти місце перетину кривої витрат на реалізацію замовлення та кривої витрат на зберігання продукції, та визначити значення, що відповідає йому на горизонтальній осі.


Таблиця 3.5.1 – Розрахунок оптимальної величини партії замовлення


Розмір партії поставки, л

Q

100

200

300

400

500

600

700

800

900

1000

1200

1300

1400

1500

1600

1700

1800

Витрати на реалізацію замовлення, у.о.



288

144

96

72

58

48

41

36

32

29

24

22

21

19

18

17

16

Витрати на зберігання замовлення, у.о.



3

6

9

12

15

18

21

24

27

30

36

39

42

45

48

51

54

Повні змінні витрати на утримання запасів, у.о.

+

291

150

105

84

73

66

62

60

59

59

60

61

63

64

66

68

70





Рисунок 3.5.1 – Графік визначення оптимального розміру замовлення.

^
3.6 Завдання 6 "Оптимізація величини логістичних витрат за допомогою АВС аналізу"

Загальні вказівки

В основі методу використання АВС аналізу лежить припущення, що не всі постачальники характеризуються однаковим впливом на ефективність логістичної системи. У зв’язку з цим вважається, що найбільш доцільною є робота з постачальниками які мають великий обсяг поставок на дане підприємство.

АВС аналіз виконується у такій послідовності:

        1. Із даних бухгалтерського або управлінського обліку беруться дані про річний обсяг ресурсів, отриманий підприємством від кожного постачальника.




        1. Розміри обсягу записуються у спадній послідовності.

        2. Визначається питома вага кожного постачальника у загальному обсязі поставок підприємства.

        3. Знаходяться акумульовані значення обсягу поставок ресурсів від окремих постачальників у відсотках.

Класифікація постачальників за групами здійснюється відповідно з наступних критеріїв.

До групи А відносять постачальників, з якими підприємство здійснює приблизно 80% обсягу поставок. Робота з цими постачальниками суттєво впливає на ефективність логістичної системи підприємства. Саме з цією групою постачальників підприємству доцільно постійно співпрацювати з метою покращання результатів логістичної діяльності та зменшення логістичних витрат.

До групи Б відносять постачальників, які здійснюють 15% від загального обсягу поставок. У порівнянні із постачальниками групи А, постачальникам групи Б приділяють менше уваги, але обов’язково слід контролювати своєчасність поставок та рівень цін на аналогічні товари у інших постачальників.

До групи С відносять постачальників обсяг поставок яких становить не більше 5% віз загального обсягу поставок. Робота із постачальниками групи С полягає у вдосконаленні та спрощенні процедури оформлення замовлення, координації поставок, визначенні максимально можливого рівня запасу (для зменшення кількості та частоти постачання).

^ Поставлення задачі

Машинобудівне підприємство здійснює закупівлі сировини та матеріалів у 14 постачальників. За допомогою методу АВС-аналізу потрібно визначити постачальників, більш тісне співробітництво з якими дозволить значно підвищити ефективність логістичної системи. Вихідні дані подані у табл. 3.6.1.


Таблиця 3.6.1- Дані про річний обсяг поставок ресурсів на машинобудівне підприємство, грн

Пор.

номер

Найменування постачальника

Варіант

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

Прик-лад

1

ВАТ "Вега"

5432

4000

1560

4500

980

678

1300

2500

4390

19000

1324

2

ВАТ "Гранд"

1234

2352

3700

4009

19000

987

459

8760

2233

342

4000

3

ООО "Стренг"

6543

5641

2233

890

342

4500

2300

19000

2347

1200

2352

4

ВАТ "Мотордеталь"

2233

3568

2347

8760

1200

876

6540

342

10986

7654

5641

5

ТОВ "Кабельзбут"

2347

3457

10986

19000

7654

2233

19000

1200

8760

5641

3568

6

ТОВ "Точдеталь"

10986

1200

8760

342

5641

2347

342

2347

999

3568

9124

7

ВАТ "Титан"

8760

5641

5789

1200

3568

10986

1200

10986

1560

3457

8200

8

ВАТ "Криворіжсталь"

19000

3568

1100

999

9124

8765

7654

2233

19000

1200

15642

9

ПП "Віват"

342

9124

3500

1560

8200

3500

5009

2347

342

5432

1823

10

ПП "Бест"

1200

8200

19000

2300

15642

8760

987

10986

1200

1234

924

11

ВАТ "Гумотехніка"

7654

15642

342

2233

2233

19000

2233

8760

7654

6543

1873

12

ВАТ "Зоря"

1123

999

1200

2347

2347

342

2347

19000

3568

2233

1241

13

ВАТ "Полімер"

9805

1100

7654

10986

10986

1200

10986

342

9124

2347

1103

14

ВАТ "Солар"

1200

6790

6790

8760

8760

2456

8760

1200

8200

10986

2054



Приклад розв’язання

Згідно з рекомендаціями проведемо АВС-аналіз. Результати проведених розрахунків наведено в табл.3.6.2.

Проведений аналіз показує, що найбільший внесок у формування загального річного обсягу поставок ресурсів (78,43%) роблять 6 постачальників, які складають групу А.

У групу В увійшло 5 постачальників, на яких припадає 16, 02% загального обсягу поставок ресурсів.

У групу С увійшло 3 постачальника річний обсяг поставок ресурсів яких в загальному обсязі становить 5,55%.

Відповідно до результатів проведеного АВС-аналізу потрібно формувати систему взаємовідносин з окремими постачальниками ресурсів (в роботі потрібно зазначити яким чином).

Таблиця 3.6.2 - Результати АВС аналізу постачальників машинобудівного підприємства

Пор. номер

Найменування постачальника

Річний обсяг, грн

Частка у загальному обсязі, %

Обсяг кумуляти-вний



Група

1

ВАТ "Криворіжсталь"

15642

26,57

26,57

А

2

ТОВ "Точдеталь"

9124

15,5

42,07

3

ВАТ "Титан"

8200

13,93

56

4

ВАТ "Мотордеталь"

5641

9,58

65,58

5

ВАТ "Гранд"

4000

6,79

72,37

6

ТОВ "Кабельзбут"

3568

6,06

78,43

7

ООО "Стренг"

2352

4

82,43

Б

8

ВАТ "Солар"

2054

3,49

85,92

9

ВАТ "Гумотехніка"

1873

3,18

89,1

10

ЧП "Віват"

1823

3,1

92,2

Продовження табл. 3.6.2

11

ВАТ "Вега"

1324

2,25

94,45




12

ВАТ "Зоря"

1241

2,11

96,56

С

13

ВАТ "Полімер"

1103

1,87

98,43

14

ЧП "Бест"

924

1,57

100

15

Всього

58869

100

100 





^
3.7 Завдання 7 "Оптимізація розміщення розподільчих центрів"

Загальні вказівки

Задача територіального розміщення і формування складської мережі – оптимізаційна задача тому що, з одного боку, будівництво нових та купівля функціонуючих складів та їх експлуатація пов’язана зі значними капіталовкладеннями, а з іншого – потрібно забезпечити поряд з підвищенням рівня обслуговування споживачів зниження видатків обороту за рахунок наближення до своїх клієнтів.

Задачі такого типу розв’язуються за допомогою методу визначення центру ваги матеріальних потоків (в основі цього підходу лежить припущення, що транспортні витрати залежать від відстані та впливу транспортного тарифу). Цей метод дозволяє визначити оптимальне місце розташування одного розподільчого центру. Для цього використовується метод накладення мережі координат на карту потенційних місць розташування складів. Система мережі дає можливість оцінити вартість доставки товарів від кожного постачальника до ймовірного складу і від складу до кінцевого споживача. Обирають варіант, який визначається як центр маси.

Координати центру ваги вантажних потоків, тобто точки у якій може бути розташовано розподільчий склад (Xсклад, Yсклад), визначається за формулами:


; (3.7.1)

, (3.7.2)

де - товарооборот і- го споживача; , - координати і- го споживача; - транспортний тариф для і- го споживача, чи клієнта; n – кількість споживачів.

^ Поставлення задачі

Власник торгової бази хоче розташувати гуртовий склад у одному із районів міста, щоб якісно обслуговувати продовольчі магазини. Координати магазинів, транспортні тарифи а також місячний товарооборот магазинів наведено у табл. Д.1 додатка Д.

Потрібно знайти координати точки розміщення гуртового складу.

Приклад розв’язання

Вихідна інформація для прикладу наведена в табл. 3.7.1.

За допомогою формул 3.7.1 – 3.7.2 проводимо розрахунки координат точки розміщення гуртового складу. Результати проміжних розрахунків наведені в табл. 3.7.2.


Таблиця 3.7.1 - Вихідна інформація для прикладу розрахунку



Номер

магазину


Координати, X


Координати, Y


Товарооборот, т/міс.

Транспортний тариф для і-го магазину,

грн / т км

1

40

60

9

0,90

2

20

100

15

0,75

3

80

70

10

0,85

4

10

82

12

0,80

5

30

15

5

1,00

6

18

28

16

0,75


Таблиця 3.7.2 – Результати проміжних розрахунків


Номер магазину







1

8,1

324

486

2

11,25

225

1125

3

8,5

680

595

4

9,6

96

787,2

5

5

150

75

6

12

216

336

Всього

54,45

1691

3404,2


Координати точки розміщення гуртового складу в заданій системі координат є такими:





^
ДОДАТОК А

(обов’язковий)


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни "Логістика" для студентів спеціальностей "Менеджмент організацій"
Метою виконання розрахункової роботи з курсу "Логістика" є закріплення та поглиблення теоретичних знань, які одержав студент під...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» iconМетодичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни
Методичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни «Організація планування та управління підприємством»...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ інвестиційний менеджмент" для студентів спеціальності „Менеджмент організацій"
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „Інвестиційний менеджмент”/ Укладачі: О. М. Теліженко, Ю. В. Галинська,...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни економіка підприємства для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни Єкономіка підприємства включають перлік практичних завдань, методичних...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни "Контролінг" для студентів спеціальності "Менеджмент організацій"
Виконання розрахункової роботи передбачає розв’язання 2-х взаємопов’язаних завдань, які охоплюють теми
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «корпоративне управління» для студентів спеціальності "Менеджмент організацій" денної форми навчання
Загальні положення щодо виконання розрахункової роботи з дисципліни "корпоративне управління" 4
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „Контролінг" для студентів фахового напряму 0502 „Менеджмент"
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „Контролінг” фахового напряму 0502 „Менеджмент” спеціальності 050201...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» icon«Логістика»
Методичні вказівки щодо виконання контрольної роботи з навчальної дисципліни „Логістика” для студентів заочної форми навчання зі...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» iconМетодичні вказівки щодо виконання розрахункової роботи з дисципліни „Стратегічне управління підприємством, для студентів напряму підготовки (спеціальності) 050107, 050107 «Економіка підприємства» заочної форми навчання
Щодо виконання розрахункової роботи з дисципліни „Стратегічне управління підприємством ”
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «логістика» iconМетодичні вказівки до виконання та оформлення розрахункової роботи 3 дисципліни " програмне забезпечення еом" для студентів денної форми навчання
Розрахункова робота виконується за варіантом, наданим викладачем. Робота над помилками виконується у кінці розрахункової роботи
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи