Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби icon

Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби




Скачати 143.85 Kb.
НазваДпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби
Дата18.09.2012
Розмір143.85 Kb.
ТипДокументи
1. /Skrypnyk.docДпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби



УДК 336.22(477)

А. Скрипник,

доктор фізико-математич­них наук,

Національна академія

ДПС України


Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби


За допомогою системного підходу розглянуто проблему моделювання діяльності по­дат­кової служби в умовах трансформаційної економіки. Показано діяльність підпо­рядкування податкової служби України Міністерству фінансів. У стратегічному аспек­ті податкову стратегію повинно визначати Міністерство економічного розвитку та з питань європейської інтеграції.


With sistem analizez using the problem of tax service modelling were analized in conditions of transformation economies. It was proved efficiensy of tax service govering by Finansial ministery of Ukraine. In strategical plane tax policy must detemine the Economical development and question of European integration.


На сучасний момент Україна стоїть на переломному етапі власного розвитку. На нашу думку, існує два можливих варіанти розвитку подій. Один - назавжди залишитися ізгоєм серед країн Європи, країною з низьким рівнем життя, значною імміграцією практично в усі країни з кращими показниками розвитку, одним з найбільших в Європі рівнів корумпо­ваності суспільства та надзвичайно низьким рівнем довіри у суспільстві [18, 19]. Інший - зробити все можливе для досягнення рівня економічного розвитку, достатнього для всту­пу до Євросоюзу [17]. Однією із головних функцій, які виконує держава в умовах ринкової економіки, є перерозподіл ресурсів, що досягається за рахунок функціонування податко­вої системи. В ідеалі воно повинно досягатися за рахунок важелів, які не порушують ефективності функціонування власності. Це веде до значної конкуренції між цілями соціаль­ної справедливості та економічної ефективності [2].

У нашій країні положення ускладнюється завдяки існуванню з часів соціалізму багато­чисельних соціальних обов’язків держави, які практично не можна виконати.

Виходячи з цього, більшість досліджень вітчизняних науковців присвячено розв’язку задачі Лаффера, тобто визначення величин податкових ставок, які вирішують питання макси­мізації бюджету країни [14]. За межами цього підходу залишаються питання ефек­тивності використання бюджетних коштів та впливу фіскальної спрямованості податко­вої політики на темпи економічного розвитку. Інший підхід використовується в країнах з розвиненими ринковими відносинами, там рівень державних витрат максимізує функцію соціального добробуту суспільства, яка, відповідно до підходу, певним чином залежить від функцій корисності його окремих членів [2]. На нашу думку, ні перший, ні другий підхід не можуть розв’язати проблем української економіки, оскільки вони спрямовані на вирі­шення тактичних питань (ex post), у той час коли існуюча ситуація потребує вирішен­ня стратегічних (ex ante). Хоча у деяких країнах неконституційним вважається розрахунок пара­метрів оподаткування, виходячи з цілей (ex ante), проте складне економічне станови­ще України не дає можливості вибору, тобто вибір цілей функціонування податкової системи повинен здійснюватися не тільки з урахуванням існуючого становища, але з надан­ням пріоритетів цілям економічного розвитку.

Розглянемо з цих позицій підходи до моделювання діяльності податкової служби Украї­ни. Використання системного підходу до проблеми моделювання системи оподатку­вання дозволяє здійснити побудову системи ієрархій пріоритетів розв’язку окремих проблем і конкретніше виявити причинно-наслідкові взаємозв’язки окремих елементів податкової системи.

У першу чергу проаналізуємо з погляду загальних положень системного аналізу структури та цілі державної податкової служби України. Використовуємо найбільш роз­пов­сюджене визначення системи [9]: „Система – це множина елементів , на якій реалізується наперед задане відношення () з заданими властивостями ()”.

Податкова система – це є штучно утворена система для задоволення потреб суспільст­ва. Не зупинятимемось на загальних цілях податкової системи, широко відомих з літе­ратурних джерел [9]. Розглянемо детальніше ієрархію цілей податкової системи України, що пов’язані сучасним економічним становищем, та запропонованих цілей економічного розвитку.

Ключовим для створення будь-якої системи є поняття зовнішнього середовища. „Зов­нішнє середовище – підмножина елементів навколишнього середовища, що чинять істот­ний вплив на систему” [6, 7]. Для здійснення управління системою, в сукупності організа­цій­них елементів системи повинні бути управляючі елементи та елементи управління. Тобто система може складатися не менше ніж із трьох елементів, одним з яких є зовнішнє сере­до­вище. Загальну схему трьохелементної системи податкової служби можна зобра­зити так (схема 1):


Схема 1. Трьохелементна система податкової служби

Вих. – вихідна інформація щодо запропонованих сценаріїв змін податкового законо­­давства;

К.Д.1 – керуючі дії щодо відстрочок або інтенсифікації процесу оподаткування (так­тичні цілі);

К.Д.2 – керуючі дії щодо змін податкового законодавства (стратегічні цілі);

З.З. – зворотний зв’язок (інформація відносного виконання планових показників бюд­же­ту);

Вх. – вхідна інформація щодо поточного економічного стану зовнішнього середо­вища.

У запропонованій схемі як зовнішнє середовище виступає економіка країни. Керую­чим елементом може виступати орган, який має найбільш повне уявлення щодо фінансо­вого становища країни. Згідно з Конституцією України (ст. 116) та Бюджетним кодексом України (ст. 50) „Міністерство фінансів України здійснює прогнозування та аналіз дохо­дів бюджету і має виключне право надання відстрочок до сплати податків...” [5]. Це озна­чає, що при вирішенні тактичних завдань управляючим елементом для податкової системи України повинно бути Міністерство фінансів України.

Крім тактичних завдань (наповнення бюджету), податкова система виконує регулюючі функції щодо цілей економічного розвитку. Такі цілі відносяться до стратегічних і повинні виконуватися на тривалому проміжку часу. Відповідно до Конституції України (ст. 85) до повноважень Верховної Ради України належить „Затвердження загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного роз­вит­ку, охорони довкілля” [12]. Тобто стратегічні цілі для податкової служби України шляхом прийняття відповідних законів і законодавчих актів визначає Верховна Рада.

Якщо Верховна Рада України затверджує пропозиції щодо змін законодавства, то розробникам відповідних актів, які реалізовуватимуть пріоритети національного роз­витку, повинно виступати Мінекономіки з питань Європейської інтеграції. Головним інструментом реалізації вибраного шляху розвитку є фіскальна політика держави, яку підтримує більшість населення.

Розглянемо послідовність кроків створення функціональної податкової системи, яка б відповідала загальним принципам системного аналізу (схема 2):




Схема 2. Послідовність створення функціональної податкової системи


Подана схема, насамперед, уявляє стратегічні цілі формування державних інститутів, призваних забезпечити основні пріоритети національного розвитку. На жаль, за час створення незалежної України переважали тактичні питання забезпечення життєдіяль­ності держави, і тому створення державних інститутів проводилося на основі існуючих зарубіжних аналогів, ігноруючи факт, що до сучасного становища ці країни пройшли три­валий шлях еволюційного розвитку. Сьогодні, коли можна стверджувати, що визначе­ні пріоритети розвитку на національному рівні (вступ до Євросоюзу), стали відомі основні фактори державного регулювання, які мають суттєвий вплив на темпи розвитку економіки [10]. Крім того, коли стали відомі основні особливості, властиві саме українській еконо­міці, необхідно зробити вибір власного шляху реалізації цілей національного розвитку. Вибір методів реалізації пріоритетів національного розвитку належить до другого блоку схеми 2. Звичайно, цей крок ще не зроблено, існує декілька спроб здійснити цей крок мето­дом аналогів [17]. Але на думку відомого спеціаліста з питань розвитку трансфор­ма­ційних економік Я. Корнаї, цей метод надзвичайно важко здійснити, оскільки він не враховує попередній шлях розвитку та основні національні особливості [13]. Саме на цьому етапі доцільне використання економіко-математичного моделювання, яке здатне забезпечити суспільство достатнім рівнем знань щодо можливих варіантів розвитку подій, залежно від прийняття тих або інших регулюючих законодавчих актів. Звичайно, на цьо­му етапі важливо визначити оптимальний, з погляду національних пріоритетів, подат­ко­вий тиск на економіку. Якщо цих пріоритетів декілька, наприклад побудова соціально спрямованого суспільства та забезпечення темпів розвитку економіки, достатніх для всту­пу в ЄС в обмежений проміжок часу, то необхідно звести багатокритеріальну задачу до однокритеріальної (скалярної), оскільки тільки однокретиріальна оптимізаційна мо­дель допускає фактичну реалізацію [7]. Можливий і інший підхід – постанова оптимізацій­ної задачі, щодо темпів розвитку, за наявності бюджетного обмеження (тобто соціальна спрямованість економічного розвитку досягається за рахунок виділення необхідної частині ВВП на ці потреби).

Після знаходження величини податкового тиску, який дозволить досягнути необхідних темпів економічного розвитку, виникає питання щодо величин окремих податкових ста­вок, і тут необхідно враховувати одну з головних особливостей української економіки – її значний рівень тінізації. Успішний практичний розв’язок задачі детінізації економіки дозволить забезпечити на першому етапі податкової реформи бажані темпи економічного розвитку. Однак для вирішення питань детінізації економіки необхідна побудова моделей функціонування виробництва, з урахуванням схем ухилення від сплати податків [20]. Тіль­ки такий аналіз дозволить виявити потрібні зміни податкового законодавства, а мож­ли­во, і закони, які стосуються функціонування банківської системи. На сьогодні подат­кова система України знаходиться в стані модернізації [11]. Модернізація податкової служби України повинна перш за все забезпечити суттєве зростання питомої інформаційно-аналітичної складової у структурі податкової системи, а також здійснити суттєві струк­тур­ні зміни. На нашу думку, проведення будь-якої ефективної модернізації неможливе без чіткого уявлення щодо стратегічних напрямів розвитку економіки та місця податкової служби у здійсненні цих проектів. У процесі модернізації податкової служби повинні обо­в’язково бути присутні критерії, які задовольнить модернізована податкова службова України. Ми вважаємо, що крім інформаційної складової модернізації, яка може полягати у швидкості обробки поточної інформації і відповідно збільшенні обґрунтованості прий­няття рішень керуючими змінами податкової служби, повинні бути присутні чисто еконо­мічні показники ефективності діяльності податкової служби. Таким показником у країнах з розвиненими ринковими економіками використовується вартість збору 100 грошових одиниць даної країни або відсоток від надходжень, витрачених на їх стягнення. Цей показ­ник для США належить останні роки проміжку 0,6–0,8 % [21], а для України він зріс (ефективність зменшилась) з 2 % до 3 % [4]. Ця тенденція, на жаль, відповідає загальнодержавній, яка спостерігається в українській економіці. Частка урядових витрат збільшується з темпами, більшими, ніж темпи зростання економіки. Тепер розглянемо до­кладніше цілі, які виникають перед податковою системою при реалізації пріоритетів національного розвитку. Як стверджує колишній міністр економіки В. Хорошковсь­кий, граничні (мінімальні) темпи зростання ВВП для України дорівнюють 7 %. Розглянемо це питання детальніше. Середній рівень країн за загальним показником економічного роз­витку ВВП на душу населення (ВВПЛ), які вступають до Євросоюзу у 2004 році, дорів­нює [17]. Однак він не може бути орієнтиром для країни, яка хоче всту­пити до ЄС у найближчі 10 років, оскільки нижня межа ВВПЛ за цей проміжок зрос­те, тобто слід орієнтуватися на ВВПЛ у розмірі, якщо ми розраховуємо на вступ до Євросоюзу у 10 найближчих років (рис. 1).



Рис. 1. Існуюче становище щодо рівня економічного розвитку України (ВВПЛ) та інших країн світу


За існуючих зростання в 10 разів за 10 років можна здійснити при темпах зрос­тання [21]. Це надзвичайно високі темпи і ні одна країна не мала тривалого економічного росту з вищезазначеними темпами. Єдиний вихід з цієї складної ситуації – детінізація української економіки. За більшістю оцінок, величина тіньового сектора досягає, а можливо, перевищує, величину офіційного сектора, тобто оцінка ВВПЛ у розмірі не є надто завищеною [21]. Якщо здійснити умови для перетворення тіньового сектора в офіційний, то величина ВВПЛ досягне вже, тобто задача відносно досягнення мінімального рівня, сприятливого до вступу в ЄС, стає не такою складною, необхідні темпи розвитку з початкового рівня у :

Зупинимося на формальних аспектах перетворення тіньового сектора економіки в офіційний.

Позначимо обсяг офіційного сектора економіки на час t , тіньового – . Нині перед Україною стоїть завдання збільшення не загального обсягу економіки, а тільки офіційного. Оскільки виробничі потужності та їх кінцевий продукт залежно від звітності, що подається, можуть відноситися як до офіційного сектора економіки, так і до тіньового:

.

Тоді швидкість зростання офіційного сектора [22]:

,

де – швидкість зростання офіційного сектора за рахунок інвестувань;

– швидкість зростання офіційного сектора за рахунок виходу з тіні ().

Оскільки резерви поновленого зростання, яке спостерігається в Україні, обмежені, то забезпечити зростання офіційного можна за рахунок зменшення тіньового сектора. Розглянемо процес зростання офіційного сектора економіки у різницевому вигляді:

,

де – приріст офіційного сектора за рахунок власних резервів;

– приріст офіційного сектора за рахунок зменшення тіньового. Тоді загальний відносний приріст офіційного сектора економіки:

.

Перший член останнього рівняння являє собою відносне зростання офіційного сектора економіки за рахунок власних резервів, другий – відносне зростання офіційного за раху­нок тіньового, яке дорівнює відношенню темпів зменшення тіньової до частки офіційної економіки щодо тіньової. Якщо вважати сталою величиною, то другий додаток зменшуватиметься у міру зростання офіційного сектора економіки.

Тобто перші роки, поки обсяги тіньового сектора практично дорівнюють офіційному, зростання офіційного можна забезпечити за рахунок тіньового. Однак це призведе тільки до двократного збільшення ВВП. Розглянемо основні вагомі фактори на темпи економіч­ного розвитку. Відомо, що до них необхідно віднести рівень державного навантаження на економіку, рівень довіри в суспільстві та рівень оподаткування доходів громадян [21].

Щодо впливу державного навантаження на темпи економічного розвитку, то найбільш повні дослідження з цієї теми проведені А. Ілларіоновим [10]. За методологією, запропо­нованою А. Ілларіоновим, рівень державного навантаження на економіку повинен урахо­вувати рівень економічного розвитку, який вимірюється, як відношення ВВПЛ країни до середнесвітового. Тобто державне навантаження на економіку повинно нормуватися за цим показником. У цьому випадку цілком зрозуміло, що економічно розвинені країни мають можливість значно більшого відносного перерозподілу ВВП за рахунок бюджету. Залежність тривалих темпів економічного зростання від рівня державного навантаження на економіку нормованого на рівень економічного розвитку подано на рис. 2.



Рис. 2. Залежність тривалих темпів економічного зростання від державного наванта­ження на економіку нормованого на рівень економічного розвитку


Щодо державного навантаження на українську економіку на сучасному етапі розвит­ку, можна стверджувати, що: загальна сума, яку розподіляють через державні установи, склала у 2003 році суму 117,6 млрд грн. З них: державний бюджет складає 55 млрд грн (46,8 %), місцеві бюджети – 22,5 млрд грн (19,1 %), пенсійний фонд – 24,7 млрд грн (21 %), інші джерела, з яких основним виявилося зовнішнє запозичення, дають не більш ніж 5 % від загальної суми коштів. Обсяг ВВП з урахуванням 8,5 % реального зростання, а 8,2 % інфляції за 2003 рік досягнув величини у 258 млрд грн [16], тобто державне навантаження на економіку склало за 2003 рік величину: .

За методологією А. Ілларіонова, ця величина повинна нормуватись на рівень еконо­мічного розвитку, який при існуючих середньосвітових ВВПЛ має сьогод­ні ве­­ли­­чину, яка належить проміжку від до. Важко очікувати в цьому випадку значних три­ва­лих темпів розвитку економіки. Положення покращиться у випадку виходу з тіні значної частини тіньового сектора. Крім того, цей крок повинен збільшити рівень довіри у суспільстві. Світова служба оцінювання (World Values Surveys [15]) вимірювала показ­ник довіри у 41 ринковій країні за допомогою питання: “Чи можна довіряти більшос­ті людей?”. Параметр довіри визначався при кількості респондентів від 900 до 2 800 осіб, вибраних з умови репрезентативності вибірок [24].

Емпіричний аналіз демонструє наявність щільного додатного взаємозв’язку між рівнем довіри та рівнем зростання доходів, тобто збільшення рівня довіри на 15 % дає стабільне економічне зростання на 1 % (рис. 3).



Рис. 3. Довіра та економічне зростання


Детінізація економіки стає головним чинником економічного розвитку у найближчі роки, і, крім того, має можливість суттєвого збільшення рівня довіри у суспільстві.

Вирішення проблеми детінізації економіки можливе за допомогою важелів державно­го регулювання, серед яких головним є податкове законодавство. Можна виділити два основних шляхи детінізації: ліберальний, коли податкові ставки зменшуються та одночас­но збільшуються ставки штрафних санкцій, і адміністративний, коли зміцнюється силовий апарат. Якщо держава цілком розраховує на застосування силових методів стягнення, цей шлях веде до погіршення головного показника ефективності податкової служби, про який уже згадувалося.

Щодо іншого рівня фактора оподаткування доходів громадян, то за останній рік тут зроблено деякі кроки у напрямі зменшення податкового тиску. Перехід до плоскої шкали оподаткування доходів громадян зменшив податковий тиск для всіх категорій платників податків. Введення цих перетворень, на жаль, було здійснено із запізненням, а внаслідок зростання ефективної ставки оподаткування доходів громадян надходження від прибут­ко­вого податку зменшаться відносно потенційного рівня у 2004 році (при незмінній подат­ко­вій системі) практично на 4 млрд грн. Крім того, введення соціальної податкової піль­ги замість неоподаткованого мінімуму порушує існуючу ієрархію доходів громадян [19]. Якщо розглядати цей крок з позицій детінізації економіки, то швидше для виведення з тіні фонду заробітної плати. До головної причини недостатності цього кроку звичайно відносять високий рівень соціальних платежів, який за своєю суттю є податком на фонд заробітної плати. Величина пенсійного фонду (24,7 млрд грн у 2003 році) суттєво пере­­вищує надходження від будь-якого іншого податку і є суттєвим стримуючим елементом на шляху зростання фонду заробітної плати.

У найближчі десять років перед Україною постає надзвичайно важливе завдання частково подолати економічне відставання від середньоєвропейського рівня для здій­с­нення необхідних економічних умов вступу до Євросоюзу. Здійснення цих планів немож­ливе в наведені строки через значне відставання України від країн Євросоюзу з основних показників економічного розвитку. Положення можна покращити шляхом детінізації української економіки за допомогою важелів державного регулювання, головними з яких є зміни податкового законодавства, що призведуть до зменшення податкового тиску як на економіку взагалі, так і на окремого громадянина. Однак цей шлях в експортно-орієнтованих економіках може не призвести до очікуваного ефекту, оскільки відомо, що тільки реформування податкової системи не в змозі покращити положення [3]. Трансфор­мація податкового законодавства повинна супроводжуватися реформуванням адмініст­ра­тивної системи, реформування якої хоч і почалось у 1997 році, практично не призвело ні до яких наслідків, навпаки, вся керованість значного за обсягом бюрократичного апа­ра­ту (включаючи податкову службу) зростає [1]. У цих умовах постає питання змен­шення повноважень держави, які гальмують економічний розвиток, здійснення адміністра­тивної реформи (скорочення кількості регулюючих інстанцій), зменшення державного навантаження за рахунок дійсного (а не декларованого) скорочення збройних сил та частково перехід від так званої „безкоштовної” медичної допомоги до страхової меди­цини, для тих верств населення, які в змозі сплатити її послуги.


Література


1. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20–27.

2. Аткинсон Э.Б., Стиглиц Д.Э. Лекции по экономической теории государственного сек­тора. – М.: Аспект Пресс, 1995. – 831 с.

3. Бродский Б.Е. Теневые структуры и виртуальные „ловушки”: модели неформаль­ного сектора в переходных экономиках // Экономический журнал ВШЭ. – 2000. – № 4. – С. 433–453.

4. Бюджет 2004 року. – Київ, 2003. – 83 с.

5. Бюджетний кодекс України. – К.: Атіка, 2003. – 80 с.

6. Вітлинський В.В. Моделювання економіки: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 320–322.

7. Вітлінський В.В. Верченко П.І., Сігал А.В., Наконечний Я.С. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – С. 198–202.

8. Дягтерев А., Маликов Р. Коррупционная основа административных барьеров // Вопро­сы экономики. – 2003. – № 11. – 78–88 с.

9. Захаров В.Б. Основи системного аналізу об’єктів і процесів. – К.: КНУБА, 2000. – 95 с.

10. Илларионов А. Уровень государственной нагрузки на экономику и темпы ее развития // Вопросы экономики. – 2000. – № 1. – С. 4–20.

11. Інформаційний довідник. Розвиток та модернізація Державної податкової служби України. – 2002. – № 2. – 132 с.

12. Конституція України. – Київ: Юрінком, 1996. – 80 с.

13. Корнаи Я. Чесность и доверие в переходной экономике // Вопросы экономики. – 2003. – № 9. – С. 4–7.

14. Лондарь С.Л. Моделі прийняття рішень з проблем вдосконавлення податкової політики в умовах ринкової трансформаційної економіки України. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2001. – 274 с.

15. Марченко С. Вплив державних запозичень на інвестиційну складову системи держави // Вісник НБУ. – 2003. – № 11. – С. 56–59.

16. Мельничук В. Почти детектив: Сколько дней было в прошлом бюджетном году // Зеркало недели. – 2004. – № 4 (479). – С. 1,8.

17. Опарін В., Федосов В. Концептуальні основи фінансової стратегії економічного зростання // Економіка України. – 2002. – № 2. – С. 10–20.

18. Панасюк Б. Податковий кодекс-барометр становища суспільства // Економіка України. – 2002. – № 12. – С. 12–20.

19. Скрипник А., Беляев В. Ожидаемые последствия перехода к плоской шкале налогообложения доходов граждан // Економіст. – 2003. – № 10. – С. 40–43.

20. Скрипник А., Литвиненко С. Оптимізація податкових ставок та їх вплив на детінізацію економіки // Вісник НБУ. – 2002. – № 5. – С. 52–59.

21. Скрипник А.В. Державне регулювання трансформаційної економіки: (аспекти моделювання): Монографія. – Ірпінь, 2002. – 312 с.

22. Скрипник А.В. До питання про державне регулювання економіки // Фінанси Украї­ни. – 2003. – № 6. – С. 86–94.

23. Стиглиц Дж. Куда ведут реформы // Вопросы экономики. – 1999. – № 7. – С. 10–30.

24. Zak P.I., Knack S. Trust and growth // Economic Journal. – 2001. – v. VIII. – № 470. – Pp. 295–321.

Схожі:

Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconЗ вересня 2000 року по 2005 рік виконувати обов’язки декана Житомирського факультету Академії дпс україни призначено к е. н., доцента Аркадія Євдокимовича Зорю
Житомирського факультету Академії державної податкової служби України, який створено відповідно до наказу Голови Державної податкової...
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconДержавної податкової служби україни
Київського фінансово-економічного коледжу Національного університету дпс україни в м. Ірпені код за дк 016-97 – 70. 20. 1
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconДержавна податкова служба України Національний університет державної податкової служби України Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана Факультет економіки та оподаткування нудпс україни
Новітні інформаційні технології в економічній діяльності: зб тез. VІ всеукраїнської наук практ конференції, 26 березня 2014 р.: ч....
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconМіністерсТво юстиції України
Національного університету державної податкової служби України державному раднику податкової служби першого рангу
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconПоложення про проведення вступних випробувань у Національному університеті державної податкової служби України І. Загальні положення
Національного університету державної податкової служби України (далі – Університет)
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconМ. Ірпінь Національний університет дпс україни (ауд. 219, 3-й поверх Центрального корпусу) 14. 03. 2013 р. 15. 30 – 16. 30
Заступник голови оргкомітету Олімпіади Валентина Павлівна Унинець-Ходаківська – декан факультету фінансів та банківської справи,...
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconПоложення про порядок прийому на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра до Національного університету державної податкової служби України
Правил прийому до Національного університету державної податкової служби України в 2014 році, затверджених наказом від 25 листопада...
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconПоложення про порядок роботи апеляційної комісії Національного університету державної податкової служби України І. Загальна частина
України та його філій заочної форми навчання (далі – Апеляційна комісія) утворюється для розгляду апеляцій вступників щодо екзаменаційної...
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconПравила прийому до Національного університету державної податкової служби України в 2012 році
Національному університеті державної податкової служби України здійснюється відповідно до ліцензії Міністерства освіти І науки, молоді...
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconЗвіт №6 про результати проведення процедури закупівлі в одного учасника від 23. 04. 2014р. Замовник: Найменування: Національний університет державної податкової служби України
Шевченко Сергій Петрович, начальник телекомунікаційного відділу Національного університету державної податкової служби України, Київська...
Дпс україни Цільовий підхід до модернізації діяльності податкової служби iconПоложення про проведення співбесід з вступниками Національного університету державної податкової служби України І. Загальні положення
Правилами прийому до Національного університету державної податкової служби України в 2014 році (далі – Правила прийому)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи