Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор icon

Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор




Скачати 124.91 Kb.
НазваУдк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор
Дата18.09.2012
Розмір124.91 Kb.
ТипДокументи
1. /cimbal.rtfУдк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор



УДК 343.2:336.22

П.В. Цимбал,

кандидат юридичних наук, професор,

Т.Я. Цимбал,

Національний університет ДПС України


Податкові злочини та їх класифікація


У рукописі наукової статті розглядаються актуальні проблемні питання, пов’язані з податковою злочинністю. Аналізуються думки учених щодо їх класифікації.


In the manuscript of the scientific article considers actual problematic questions of tax criminality. Different points of view by scientists about their classification are analyzes


Ключові слова: податкові злочини, податкова злочинність, класифікація податкових злочинів.


Загальне поняття категорій „податкові злочини”, „податкова злочинність” може бути сформовано на межі кримінального права, кримінології та криміналістики [11, с. 27].

З погляду кримінального права та кримінології дослідженню проблемних питань, пов’язаних із податковими злочинами, присвячені наукові праці Л.П. Брич, В.О. Навроцького, В.М. Вересова, Н.В. Кадникова, О.А. Михаля, В.В. Молодика, Є.А. Онгарбаєва [1, 2, 3; 4; 9; 12; 15].

Водночас проблематика щодо визначення поняття та класифікації податкових злочинів у криміналістичній літературі майже не досліджувалася. Діяння, які за своєю природою спричиняють шкоду державі у вигляді ненадходження податків, незаконного виготовлення підакцизних товарів, безпідставного списання боргів з податків у разі фіктивного банкрутства, були криміналізовані зовсім недавно. Відповідно це є одним із факторів, який викликає потребу у вивченні раніше невідомих кримінальних процесів і формування криміналістичних характеристик окремих видів злочинів і науково обґрунтованих криміналістичних рекомендацій щодо їх виявлення та розслідування [11, с. 28].

У процесі дослідження застосовуються різні підходи до проблеми податкових злочинів і різні критерії класифікації, відмежування від схожих складів злочинів. Податкові злочини входять до більш загальної групи протиправних діянь – економічних злочинів. Про це свідчать багаточисельні публікації та наукові дослідження [5; 20].

Наприклад, П.С. Яні відносить до категорії „економічні злочини”, поряд з валютними, підприємницькими, митними, також і податкові злочини [21]. Існують окремі періодичні видання з назвою „Податкові та інші економічні злочини” [14].

На думку Л.Д. Глухмана, податкові злочини відносяться до групи злочинів, які посягають на суспільні відносини, які забезпечують інтереси економічної діяльності в сфері фінансів [7, с. 35–36]. Ця група ділиться на три підгрупи, до складу яких входять „злочини, які посягають на сферу фінансів в частині формування бюджету від збору податків і митних платежів” [8, с. 40].

Більшість учених-юристів відносять податкові злочини до злочинів у сфері економіки [18, с. 305, 307; 19, с. 178–179; 17, с. 174–175; 6, с. 33–34].

Разом з тим існує думка, що податкові злочини не належать до злочинів у сфері економіки і повинні бути віднесені до злочинів проти порядку управління [16, с. 267; 10, с. 12–13].

На думку В.В. Лисенка, криміналістичні класифікації злочинів, так як й інші (кримінально-правові, кримінологічні тощо), можуть бути проведені лише за одним критерієм. Тобто в конкретній класифікації може бути застосований лише один критерій. Під час класифікації з використанням різних критеріїв один і той же злочин може бути віднесено до іншої класифікаційної групи [11, с. 29].

Виходячи із аналізу диспозицій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, з урахуванням змісту злочинної діяльності, шкоди, яка спричиняється діянням, до податкових злочинів можуть бути віднесені:

1) ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 КК України);

2) фіктивне банкрутство (ст. 218 КК України);

3) незаконне виготовлення, підроблення, використання та збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216 КК України);

4) доведення до банкрутства (ст. 219 КК України);

5) незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221 КК України);

6) шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України);

7) порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213 КК України);

8) порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (ст. 214 КК України);

9) легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 КК України);

10) незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208 КК України);

11) ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК України);

12) фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України);

13) незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України);

14) зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203 КК України);

15) порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 КК України);

16) контрабанда (ст. 201 КК України).

Одним із головних критеріїв, за яким перераховані злочини віднесені до податкових, є спрямованість діяння проти податкової системи та спричинення шкоди у вигляді ненадходження податків, зборів (інших обов’язкових платежів). У більшості випадків злочини, які виділені як податкові, характеризуються: 1) корисливим спрямуванням; 2) здійснюються під прикриттям легальної підприємницької діяльності; 3) продовжуються протягом значного проміжку часу; 4) спричиняють значну матеріальну шкоду суспільним відносинам; 5) здійснюються фізичними чи службовими особами суб’єктів підприємницької діяльності. Класифікаційна спільність податкових злочинів формується на підставі двох критеріїв: 1) кримінально-правового, що об’єднує злочини у сфері господарської, службової діяльності та інші злочини; 2) криміналістичного у сфері економіки – фінансово-господарська діяльність (виконання фінансово-господарських операцій) [11, с. 30].

В.В. Лисенко податкові злочини визначає як суспільно небезпечні діяння, які вчиняються із корисливих спонукань, здійснюються під прикриттям легальної підприємницької діяльності та спричиняють значну матеріальну шкоду шляхом прямого чи побічного ненадходження до бюджету (державних цільових фондів) грошових коштів у вигляді податків, зборів (інших обов’язкових платежів) [11, с. 30].

Запропоноване визначення поняття „податкові злочини” може бути підставою для формування сучасних комплексних методик розслідування злочинів. Такі методики повинні містити обґрунтовані рекомендації високого ступеня загальності, які будуть сприяти ефективному виявленню та розслідуванню податкових злочинів. Із запропонованого переліку злочинів видно, що поєднати в одну класифікаційну групу і, відповідно, створити комплексну методику розслідування було б важко та неможливо. Однак доцільність такої класифікації викликана застосуванням додаткового криміналістично значимого критерію – сфери фінансово-господарської діяльності.

Податкові злочини можуть бути складовою криміналістичної класифікації злочинів, які скоюються у сфері підприємницької діяльності. У дослідженнях науковців питання криміналістичної класифікації зазначених злочинів не достатньо висвітлені. Відповідно до критеріїв, запропонованих А.Д. Марушевим, можна виділити такі класифікації податкових злочинів:

1. Злочини, які вчиняються у зв’язку із виникненням права на здійснення підприємницької діяльності.

2. Злочини, які характеризуються специфічним об’єктом злочинного посягання.

3. Злочини, спрямовані на несплату податкових платежів шляхом неправомірного припинення підприємницької діяльності.

4. Злочини в окремих сферах підприємницької діяльності.

5. Злочини у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

6. Злочини, які характеризуються безпідставним отриманням податкових пільг [13, с.117–120].

Першу групу наведеної класифікації податкових злочинів характеризують суспільно небезпечні діяння, пов’язані з порушенням порядку здійснення окремих видів підприємницької діяльності. До такої класифікаційної групи можуть бути віднесені: порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 КК України); зайняття забороненими видами господарської та банківською діяльності (ст. 203 КК України); порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213 КК України); порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (ст. 214 КК України).

Другу групу характеризують злочини, спрямування яких проявляється у порушенні встановленого порядку виготовлення та використання окремих видів товарів (продукції). До такої класифікаційної групи можуть бути віднесені: незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України); незаконне виготовлення, підроблення, використання та збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216 КК України).

Третя група злочинів характеризується неправомірним припиненням підприємницької діяльності з метою несплати податкових платежів. До такої групи відносять: фіктивне банкрутство (ст. 218 КК України); доведення до банкрутства (ст. 219 КК України); незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221 КК України).

Четверту групу характеризують податкові злочини в окремих сферах підприємницької діяльності (банківські установи, сільське господарство, промисловість тощо). До такої групи можуть бути віднесені: ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 КК України); легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом (ст. 209 КК України).

До п’ятої класифікаційної групи можуть бути віднесені такі злочини: контрабанда (ст. 201 КК України); незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208 КК України); ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК України).

До шостої класифікаційної групи відносяться злочини, спрямовані на несплату податкових платежів шляхом безпідставного отримання податкових пільг. Зазначену групу характеризує шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України).

Аналіз переліку злочинів, віднесених до категорії податкових, свідчить про те, що майже у кожному випадку у практичній діяльності вони підпадають під ідеальну чи реальну сукупність злочинів. Головна група злочинів (базових) проявляється у сукупності із: 1) спорідненими злочинами у сфері господарської діяльності; 2) супутніми злочинами у сфері службової діяльності; 3) іншими супутніми злочинами [11, с. 32].

До базових можуть бути віднесені ті злочини, які утворюють головну групу. Вони є багаточисельними та визначають домінуюче спрямування злочинної діяльності. До таких злочинів, на нашу думку, можуть бути віднесені: 1) ухилення від сплати податків (ст. 212 КК України); 2) незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України); 3) фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України); 4) ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 207 КК України); 5) незаконне виготовлення, підроблення, використання та збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216 КК України); 6) фіктивне банкрутство (ст. 218 КК України); шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 КК України). Перераховані злочини об’єднують наміри отримати матеріальну вигоду за рахунок несплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом безпідставного отримання податкових пільг, створення ситуації фіктивного банкрутства, завищення податкового кредиту. Певним чином при вчиненні перерахованих вище злочинів є схожість у слідовій картині та змісті криміналістичної діяльності щодо встановлення слідів та обставин протиправних діянь.

До головної групи злочинів (базових злочинів) практично у кожній кримінальній справі додатковими є споріднені злочини (злочини у сфері господарської діяльності, супутні злочини у сфері службової діяльності та інші супутні злочини). У практичній діяльності така ситуація із сукупністю злочинів викликає складнощі у визначенні кримінально-правової класифікації діяння та визначенні відповідних засобів, прийомів і методів ефективного їх виявлення та розслідування.

До групи споріднених злочинів можуть бути віднесені такі протиправні діяння: 1) контрабанда (ст. 201 КК України); 2) порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю (ст. 202 КК України); 3) зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203 КК України); 4) незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 208 КК України); 5) порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом (ст. 213 КК України); 6) порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (ст. 214 КК України); 7) доведення до банкрутства (ст. 219 КК України); 8) приховування стійкої фінансової неспроможності (ст. 220 КК України); 9) незаконні дії у разі банкрутства (ст. 221 КК України).

До побічних (супутніх) злочинів можуть бути віднесені: 1) зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України); 2) службова недбалість (ст. 367 КК України); 3) службове підроблення (ст. 366 КК України); 4) давання хабара (ст. 369 КК України).

До категорії інших супутніх злочинів можуть бути віднесені: 1) підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК України); 2) заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою (ст. 192 КК України); 3) шахрайство (ст. 190 КК України); 4) привласнення майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК України).

Для класифікації податкових злочинів можуть бути застосовані також ознаки, які характеризують: 1) учасників злочинної діяльності; 2) дії щодо підготовки, вчинення та приховування податкових злочинів; 3) результат і наслідки злочинних проявів [11, с. 33].

Не менш важливою є класифікація за окремим переліком злочинів, які входять до підслідності того чи іншого правоохоронного органу. Тобто, можна розглянути класифікацію злочинів (у кримінально-правовому та криміналістичному аспектах), які відповідно до чинного кримінально-процесуального законодавства відносяться до підслідності податкової міліції.

Відповідно до положень ст. 112 КПК України досудове слідство у справах про злочини, передбачені ст.ст. 204, 207, 208, 209, ч. 2, 3, 4 ст. 212, ст. ст. 216, 218 КК України, проводиться слідчими податкової міліції. Якщо під час розслідування зазначених вище злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 191, 192, 200, 201, 202, 203, 205, 213, 215, 219, 220, 221, 222, 255, 358, 364, 366, 367 КК України, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, досудове слідство проводиться слідчими підрозділами податкової міліції.

Зазначений перелік злочинів, які входять безпосередньо до підслідності податкової міліції, характеризується різноплановими злочинними діяннями. Це означає, що вони не всі характеризують, тією чи іншою мірою, злочинні діяння у сфері оподаткування, що найбільш характерно для діяльності податкової міліції. Деякі з перерахованих злочинів мають певну схожість, а деякі – значні розбіжності зі злочином, передбаченим ст. 212 КК України. На думку В.В. Лисенка, головним, що об’єднує цей перелік злочинів, є те, що їх характеризує родова ознака – злочини у сфері господарської діяльності. Тобто об’єднуючою ознакою є об’єкт злочинного посягання. „Центральним” (базовим) злочином, який входить до підслідності податкової міліції, є ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (ст. 212 КК України). Це визначається показниками ефективності діяльності податкової міліції та кількістю порушених кримінальних справ за ст. 212 КК України (щодо інших злочинів, які відносяться до підслідності податкової міліції) [11, с. 22].


Література


1. Брич Л.П., Новроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилень від оподаткування в Україні. – К. 2000. – 287 с.

2. Брич Л.П. Кваліфікація ухилень від сплати обов’язкових внесків державі. – Львів, 1998. – 94 с.

3. Брич Л.П. Кваліфікація ухилення від сплати обов’язкових внесків державі: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.08 / Львівський державний університет ім. Івана Франка. – Львів, 1998. – 17 с.

4. Вересов В.М. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів (за матеріалами Автономної Республіки Крим): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.08 / Університет внутрішніх справ. – Харків, 1999. – 18 с.

5. Волженкин Б.В. Преступления в сфере экономической деятельности (экономические преступления). – СПб, 2002. – 611 с.

6. Воложенкин В.Б. Новая законодательная основа борьби с экономической преступностью в России // Сотрудничество России и США в борьбе с новыми видами экономических преступлений. – М., 1998. – С. 33–34.

7. Глухман Л.Д. Ответственность за преступления в сфере экономической деятельности по УК РФ 1996 г. // Сотрудничество России и США в борьбе с новыми видами экономических преступлений. – М., 1998. – С. 35–36.

8. Исматова Л.Г. Содержание объекта налоговых преступлений // Вестник Удмуртского университета: „Правоведение”. – 2004. – № 2. – С. 39–44.

9. Кадников Н.Г. Квалификация преступлений по уголовному праву России: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Московская гос. юрид. академия. – М., 2000. – 37 с.

10. Козлов С.В. Уголовно-правовая охрана налоговой системы Российской Федерации: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Н. Новгород, 2000. – С. 12–13.

11. Лисенко В.В. Криміналістичне забезпечення діяльності податкової міліції: (теорія і практика): Монографія. – К.: Логос, 2004. – 324 с.

12. Молодик В.В. Кримінологічні та кримінально-правові аспекти відповідальності за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук.: 12.00.08 / Університет внутрішніх справ. – Харків, 1999. – 18 с.

13. Марущев А.Д. Классификация преступлений, совершаемых в сфере предпринимательской деятельности // Актуальні проблеми криміналістики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Харків: Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, 2003. – С. 117–120.

14. Налоговые и иные экономические преступления: Сборник научных статьей. – Вып. № 5 / Волженкин Б.В., Кругликов Л.Л., Лопащенко Н.А. и др. – Ярославль: Издательство Ярославского университета, 2002. – 135 с.

15. Онгарбаев Е.А. Классификация преступлений и ее уголовное значение: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08 / Московская высшая школа милиции. – М., 1990. – 18 с.

16. Попелюшко В.О. Предмет доказування в кримінальному процесі (процесуально-правові та кримінально-правові аспекти): Монографія / Нац. у-т „Острозька академия” – Острог, 2001. – 196 с.

17. Российское уголовное право. Особенная часть / Под ред. В.Н. Кудрявцева, А.В. Наумова. – М.: Юристъ, 1997. – С. 174–175.

18. Уголовное право Российской Федерации: Учебник. – М.: Былина, 1999. – С. 305–307.

19. Уголовное право России. Особенная часть: Учебник / Отв. ред. Б.В. Здравомыслов. – М.: Юристъ, 1996. – С. 131, 178–179.

20. Яни П.С. Актуальные проблемы уголовной ответственности за экономические и должностные преступления: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.08 / НИИ проблем укрепления законности и правопорядка при Генеральной прокуратуре Российской Федерации. – М., 1996. – 57 с.

21. Яни П.С. Экономические и служебные преступления. – М.: Интел – Синтез, 1997. – С. 32.

Схожі:

Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconРецензенти: В. В. Копєйчиков, доктор юридичних наук, професор С. Л. Лисенков, кандидат юридичних наук, доцент М. П. Воронов, професор
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист №2/1627 від 16 жовтня 2000 р.)
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconБбк 67. 2я73 о-66
Білик Б. І. доктор історичних наук, професор Бризгалов І. В. кандидат юридичних наук, доцент
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconБ. М. Тертишник науково-практичний коментар до кримінально- процесуального кодекс
Дніпропетровського' державного універ­ситету; Щерба С. П. — доктор юридичних наук, професор, заслу­жений діяч науки рф; Грузд А....
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconБ. М. Тертишник науково-практичний коментар до кримінально- процесуального кодекс
Дніпропетровського' державного універ­ситету; Щерба С. П. — доктор юридичних наук, професор, заслу­жений діяч науки рф; Грузд А....
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconАнцелевич Г. О., Покрещук О. О., Ковалевська Л
Рецензенти: Висоцький О. Ф., д-р юридичних наук, професор; Тимченко Л. Д., д-р юридичних наук, професор
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconРобоча програма навчальної дисципліни «Правознавство» для студентів економічного факультету напряму підготовки
Семків В. О., кандидат юридичних наук, доцент кафедри основ права України, Гончаров В. В., кандидат юридичних наук, асистент кафедри...
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconРецензенти Н. Р. Малишева, доктор юридичних наук, професор, член-корес- пондент апрн україни, А. Г. Бобкова, доктор юридичних наук, професор Автори підручника
В. К. Поповим)), розділ VI (§ 8), розділ XI канд юрид наук, доцент — розділ II (§ 1, 2) канд юрид наук, доцент — розділ XVI канд...
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconРегулювання сільськогосподарських правовідносин в умовах Світової організації торгівлі
Удк: 631: 339. 5 А. В. Духневич – кандидат юридичних наук, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права...
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconУдк: 336. 714: 339. 924 Васильєва Т. А. доктор економічних наук, професор, зав кафедрою банківської справи двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України»
Розвиток методології підвищення ефективності контролю за об’єктами інвестування
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconЗатверджую” Проректор з науково-педагогічної та виховної роботи З.І. Мамчур ” “ 2010 р робоча програма навчальної дисципліни
Розробники: Богуцький А. Б., кандидат геолого-мінералогічних наук, професор кафедри геоморф. і палеогеогр.; Яцишин А. М., кандидат...
Удк 343. 2: 336. 22 П. В. Цимбал, кандидат юридичних наук, професор iconЗатверджую” Проректор з науково-педагогічної та виховної роботи З.І. Мамчур ” “ 2010 р робоча програма навчальної дисципліни
Розробники: Богуцький А. Б., кандидат геолого-мінералогічних наук, професор кафедри геоморфології і палеогеографії; Яцишин А. М.,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи