Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна icon

Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна




Скачати 403.42 Kb.
НазваХарківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна
Сторінка2/3
Дата14.09.2012
Розмір403.42 Kb.
ТипАвтореферат
1   2   3
^

Основний зміст ДИСЕРТАЦІЇ


У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів тощо.

У першому розділі “Теоретико-організаційні засади системи валютного регулювання в Україні в умовах лібералізації фінансових ринків” уточнено зміст економічної категорії “система валютного регулювання”; обґрунтовано структурно-логічну побудову системи валютного регулювання; удосконалено процедуру групування інструментів валютного регулювання; проаналізовано зарубіжний досвід лібералізації системи валютного регулювання та визначено напрями його адаптації до національного середовища; узагальнено організаційні засади системи валютного регулювання в Україні.

Узагальнення наукових напрацювань у сфері дослідження проблем державного регулювання економіки взагалі та валютного регулювання зокрема довели відсутність усталеного підходу до трактування сутності та змісту функціональних елементів системи валютного регулювання, неузгодженість розуміння принципів та конкретизації її задач у нормативно-правових актах України.
Наприклад, у законодавчому документі, який заклав основи валютного регулювання в Україні, що діють і сьогодні, – Декреті Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” – відсутні визначення понять “валютне регулювання” та “система валютного регулювання”.

Розмежовано поняття “державне валютне регулювання” та “саморегулювання валютного ринку”, в той же час підкреслюється, що лише узгоджена взаємодія державного та ринкового механізмів (впорядкування з боку держави руху валютних цінностей в межах валютного ринку, окресленість інституційного та правового поля здійснення валютних операцій, урегульованість дій учасників валютних відносин тощо), а також забезпечення адаптивності та оперативної їх реакції на зміну тенденцій розвитку міжнародного валютного ринку дає підстави стверджувати про системність процесу валютного регулювання.

З урахуванням вищезазначеного систему валютного регулювання запропоновано розуміти як систему узгодженої взаємодії механізму державного валютного регулювання та механізму саморегулювання валютного ринку щодо здійснення операцій з валютними цінностями, елементи якої перебувають під впливом світової фінансової архітектури (світова валютна система, наднаціональні регулятори та саморегулівні механізми на міжнародному валютному ринку).

Особливості її функціонування та логіку побудови демонструє рис. 1.




Рис. 1. Структурно-логічна побудова системи валютного регулювання


Державне валютне регулювання розуміється автором як комплекс заходів регуляторного характеру, що застосовуються державою в особі уповноважених органів у сфері регламентації та впорядкування системи міжнародних розрахунків, операцій з валютою та валютними цінностями, на базі відповідного інструментального, нормативно-правового та інформаційного забезпечення.

Саморегулювання валютного ринку відбувається під впливом ринкових механізмів узгодження попиту та пропозиції на валютні цінності за обсягом і вартістю, обумовлено рівнем конкуренції, специфікою економічних відносин між покупцями та продавцями валюти, розвиненістю мережі інституціональних та інфраструктурних посередників цього ринку та їх впливом на валютне курсоутворення тощо.

Визначено взаємозв’язки системи валютного регулювання з іншими складовими валютної політики (валютний контроль, нормативне та інформаційне забезпечення, валютне планування та прогнозування). Всі органи валютного контролю, представлені на рис. 1, фактично виконують функції валютного регулювання, хоча законодавчо ці функції закріплені лише за частиною з них. В систему валютного регулювання додатково включено органи валютного контролю, що обумовлено дуалістичністю їх функцій при реалізації завдань валютної політики, тобто суміщенням окремими органами частини функцій як валютного регулювання, так і валютного контролю.

Розроблений підхід до розуміння економічного змісту системи валютного регулювання враховує вплив тенденцій лібералізації світових фінансових ринків на побудову національної системи валютного регулювання. В роботі обґрунтовано, що світова фінансова архітектура визначалася ліберальними підходами до валютного регулювання лише окремих країн, зокрема – США, Канади, економічно розвинутих країн Європейського Союзу, Великобританії та ін.

Дослідження специфіки валютного регулювання в країнах світу дозволило стверджувати, що на рівень лібералізації валютного регулювання в країні суттєво впливає рівень розвитку національного фінансового ринку:

в країнах з розвиненим фінансовим ринком (Developed markets) переважає високий рівень лібералізації валютного регулювання (виключенням є Японія);

в країнах, фінансові ринки яких розвиваються (Emerging markets), рівень державного втручання в процеси функціонування валютного ринку є значно більшим;

в країнах з граничними фінансовими ринками (Frontier markets) державне валютне регулювання є досить жорстким.

Здійснене узагальнення інструментів валютного регулювання дозволило стверджувати, що усталеним є їх поділ на інструменти прямого впливу центрального банку (валютні інтервенції центрального банку, обмеження на здійснення певних операцій з валютою, регулювання можливості вільної конвертації валюти, встановлення рівня облікових ставок, регулювання валютного курсу тощо) та опосередкованого впливу центрального банку (регулювання рівня валютних резервів та платіжного балансу). При такому підході суб’єктом регуляторного впливу стає виключно центральний банк, тоді як цілий ряд інших органів державної влади за допомогою інструментів, які вони мають у своєму розпорядженні, також можуть суттєво вплинути на параметри валютних відносин в державі. Крім того, результат застосування того чи іншого інструмента впливу на обмінний курс національної валюти суттєво залежить від жорсткості державної політики валютного регулювання, яка обумовлена в тому числі і рівнем лібералізації фінансового ринку. Інструменти валютного регулювання мають бути гнучкими та постійно переглядатися для оперативного реагування з метою недопущення або мінімізації наслідків валютно-фінансових криз. З урахуванням вищевикладеного запропоновано виокремлювати так звані “транзитивні” інструменти, які в залежності від ліберальності підходів до державного валютного регулювання в країні та зміни кон’юнктури світових фінансових ринків можуть бути віднесені до прямих та опосередкованих.

Розроблена класифікація інструментів впливу на параметри валютних відносин передбачає синтез двох класифікаційних критеріїв: напрямок впливу (прямий або опосередкований) та ступінь ліберальності підходів до державного валютного регулювання в країні (рис. 2).

Інструменти валютного регулювання


Основні (прямого впливу)

^ Додаткові (непрямого впливу)

Транзитивні інструменти впливу





Економічні

Адміністративні

Інструменти грошово-кредитної політики центрального банку НБУ

Інструменти інших органів державного регулювання,
що можуть бути застосовані
у сфері валютних відносин


Регулювання режиму валютного курсу





Валютні

інтервенції

Валютні

обмеження




Девальвація і ревальвація


Валютні

резерви

Валютна

блокада

Процентні ставки

Управління державними
валютними фондами


Обов'язкове

резервування

Регулювання платіжного балансу



Управління зовнішніми
державними запозиченнями


Операції
на відкритому
ринку




Ліцензування та квотування діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності







Ступінь ліберальності підходів до державного валютного регулювання в країні


Податки та збори

Рівень лібералізації національного фінансового ринку



^ Рис. 2. Класифікація інструментів валютного регулювання


У роботі систематизовано світовий досвід національного та наднаціонального валютного регулювання, що дозволило узагальнити напрями його адаптації до умов України.

Дослідження системи органів, покликаних забезпечити ефективне функціонування системи валютного регулювання і валютного контролю в Україні, специфіки їх функціонального навантаження та ієрархічної підпорядкованості при прийнятті стратегічних рішень та вирішенні тактичних завдань впорядкування валютних відносин дозволило сформулювати цілий ряд пропозицій щодо узгодження компетенцій органів державного регулювання та удосконалення нормативно-правового забезпечення здійснення операцій з валютними цінностями.

У другому розділі “Аналіз сучасної системи валютного регулювання в Україні” удосконалено періодизацію етапів становлення та розвитку системи валютного регулювання в Україні; розвинуто науково-методичний підхід до оцінки ефективності інструментів валютного регулювання з урахуванням поточних тенденцій лібералізації окремих елементів системи валютного регулювання у посткризових умовах.

У роботі узагальнено специфіку еволюції валютних відносин в Україні на різних етапах розвитку економіки в контексті зміни темпів виробництва, інфляційних коливань, зміни політичної ситуації в країні, структурних трансформацій в економіці, змін цілей грошово-кредитної політики, лібералізації системи валютного регулювання і валютного контролю з урахуванням кон’юнктури світових фінансових ринків. На підставі проведеного аналізу виокремлено такі етапи становлення та розвитку системи валютного регулювання в Україні:

  1. зародження національної системи валютного регулювання (1991–1994 рр.);

  2. становлення системи валютного регулювання в умовах введення повноцінної національної валюти (1995–1996 рр.);

  3. функціонування системи валютного регулювання в умовах валютної кризи, спричиненої нестабільністю на південно-азійському фінансовому ринку (1997–1998 рр.);

  4. поступове відновлення та стабілізація системи валютного регулювання (1999–2004 рр.);

  5. лібералізація валютного регулювання в умовах інтенсифікації припливу іноземного капіталу в економіку України (2005 р. – І половина 2008 р.);

  6. валютне регулювання в умовах кризи, спричиненої перегрівом міжнародних фінансових ринків та недосконалістю архітектури світової валютної системи (ІІ половина 2008 р. – 2009 р.);

  7. валютне регулювання в умовах поступового відновлення кон’юнктури світових фінансових ринків, узгоджене зі світовими тенденціями делібералізації валютного регулювання (з 2010 р.).

Проведене дослідження дозволило зробити висновок про наявність безпосереднього взаємозв'язку між циклічністю економічних процесів та рівнем розвитку системи валютного регулювання. Даний зв'язок, перш за все, проявляється через лібералізацію та делібералізацію валютного регулювання на різних фазах економічного циклу. Визначено, що на сучасному етапі пріоритетним завданням валютної політики держави є подальша лібералізація вітчизняної системи валютного регулювання і валютного контролю з урахуванням кон’юнктури світових фінансових ринків.

У результаті узагальнення існуючих науково-методичних підходів до формування валютно-курсових режимів встановлено, що вибір режиму обмінного курсу є одним з основних інструментів валютного регулювання, завдяки якому забезпечується виконання основних завдань грошово-кредитної політики держави. Визначено, що в умовах лібералізації фінансових ринків, що супроводжується пожвавленням міжнародного руху капіталу, посилюється необхідність своєчасного реагування державних органів влади на процеси, які відбуваються за межами країни. Визначені обставини обумовлюють необхідність переоцінки ефективності реалізації діючих і переходу на нові режими валютних курсів у ряді країн.

З метою визначення критеріїв вибору оптимального режиму обмінного курсу визначено ступінь впливу економічних, політичних і соціально-психологічних факторів на формування валютно-курсового режиму. При цьому встановлено, що найбільший вплив на вибір моделі валютно-курсової політики в Україні, яка ґрунтується на відповідному валютно-курсовому режимі, здійснюють економічні фактори, зокрема рівень інфляції, стан платіжного балансу, а також обсяг і структура золотовалютних резервів.

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що ефективність інструментів валютного регулювання є інтегральною характеристикою їх дієвості, а критерієм ефективності виступає відповідність досягнутих результатів цілям валютної політики держави. Розвинуто науково-методичний підхід до оцінки ефективності інструментів валютного регулювання, який передбачає урахування поточних тенденцій лібералізації окремих елементів системи валютного регулювання у посткризових умовах, динамічну оцінку загальної ефективності інструментів валютного регулювання Національного банку України шляхом порівняння задекларованих в Основних засадах грошово-кредитної політики показників за період 2005–2010 рр. з їх фактичними значеннями (табл. 1).
Таблиця 1

^ Результати оцінки ефективності інструментів валютного регулювання НБУ

Показники

Роки

2005

2006

2007

2008

2009

І пів.

2010

Планові показники згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики

Офіційний курс гривні до долара США, середній за період

5,27–5,31

5,00–5,20

4,95–5,25

4,95–5,25

4,61–5,09



Офіційні резервні активи на кінець періоду, млн. дол. США

збільшення

збільшення



збільшення

підтримка на достатньому рівні

підтримка на безпечному рівні

^ Фактичні показники

Офіційний курс гривні до долара США, середній за період

5,15

5,05

5,05

5,27

7,79

7,96

Відхилення від ближньої граничної межі встановленого планового
значення, %

–2,30

у межах планового рівня

у межах планового рівня

+0,30

+53,00



Офіційні резервні активи на кінець періоду, млн. дол. США

19391,00

22358,00

32479,00

31543,00

26505,00

29523,00

Офіційні резервні активи на кінець періоду, в місяцях імпорту

4,40

3,70

3,90

6,70

4,90

4,90

Річні темпи зміни офіційних резервів,
у % до попереднього року

199,60

115,30

145,30

97,10

84,00

111,40


Результати свідчать, що найменш ефективно інструменти валютного регулювання застосовувалися протягом 2008 р., що, у свою чергу, зумовило суттєве порушення задекларованих параметрів розвитку валютного ринку України. Крім того, у цей період сформувалися передумови для подальшого порушення визначених орієнтирів валютної політики НБУ в 2009 р. Найбільш ефективно інструменти валютного регулювання застосовувалися в 2006–2007 рр., коли фактичні показники обмінного курсу та офіційних резервів повністю відповідали цільовим орієнтирам.

Дослідження ефективності застосування інструментів прямого впливу дозволило встановити, що регулювання обмінного курсу спрямовувалось на підтримку цінової та фінансової стабільності, а девальвація та ревальвація не використовувались як повноцінні інструменти валютного регулювання. Найбільш визначальною тенденцією щодо управління валютними резервами протягом 2006–2010 рр. було суттєве зростання (з 20,35 % за станом на 01.01.2006 до 56,31 % за станом на 01.07.2010) частки цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті. З іншого боку, протягом цього періоду спостерігалось суттєве зменшення (на 38,23 %) частки готівки та депозитів у іноземній валюті.

Визначено, що НБУ адекватно реагує на зміни в обмінних курсах вільноконвертованих валют та ризиках окремих фінансових активів, забезпечуючи збереження та приріст золотовалютних резервів. Так, за результатами 2009 р. приріст офіційних резервів в Україні внаслідок курсової різниці та переоцінки капіталу складав 616 млн. дол. США.

Встановлено, що протягом останніх років валютні інтервенції залишаються основним економічним інструментом валютного регулювання в Україні: обсяги продажу іноземної валюти у 2009 р. становили 10,4 млрд. дол. США (у 2008 р. – 3,9 млрд. дол. США). Проведений за допомогою запропонованого науково-методичного підходу до оцінки ефективності валютного регулювання аналіз використання валютних обмежень як адміністративного інструмента валютного регулювання протягом 2008–2010 рр. свідчить про високу ефективність заходів НБУ щодо нівелювання негативних наслідків впливу глобальної та національної фінансових криз на розвиток валютного ринку України.

У третьому розділі “Основні напрямки вдосконалення системи валютного регулювання в Україні в умовах лібералізації фінансових ринків”
виявлено проблемні аспекти законодавчого регулювання валютних відносин в Україні та уточнено поняття “валютна безпека держави”, розроблено науково-методичний підхід до визначення та ранжування інтегрального індексу валютної безпеки держави.

У дисертації досліджено особливості законодавчого регулювання валютних операцій в Україні в контексті розробки пропозицій щодо формування ефективного механізму функціонування вітчизняної системи валютного регулювання в умовах глобалізації та поступової лібералізації світових фінансових ринків. Встановлено, що головною проблемою правового регулювання валютних відносин в Україні є відсутність профільного закону, неузгодженість підходів до правового регулювання, відсутність чіткої ієрархії правових норм. На практиці це обумовлює виникнення цілого ряду проблем щодо порядку використання тих чи інших нормативних актів при впорядкуванні валютних правовідносин. Обґрунтовано, що прийняття Закону України “Про систему валютного
регулювання” надасть можливість комплексно врегулювати проблемні аспекти діяльності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та державних органів валютного регулювання. Враховуючи вплив процесів глобалізації та фінансової лібералізації на правове регулювання здійснення валютних операцій, автором акцентовано увагу на тому, що при розробці цього закону мають бути враховані особливості механізму валютного регулювання, що застосовуються у розвинених країнах світу та на наднаціональному рівні.

Аргументовано, що невід’ємною складовою фінансової безпеки держави є її валютна безпека, яку з позиції регуляторного впливу запропоновано розуміти як здатність суб’єктів системи національного валютного регулювання досягати цілей валютної політики через реалізацію її завдань та забезпечення балансу інтересів всіх суб’єктів валютних відносин, в результаті чого валютний ринок країни спроможний абсорбувати екзогенні та ендогенні валютні шоки.

В роботі доведено, що існуюча методика оцінки інтегрального індексу валютної безпеки держави виходить із припущення про закритість національного фінансового ринку. Можливість отримання ресурсів із-за кордону обумовлює різний рівень доларизації на депозитному та кредитному ринках.

З метою коректного врахування цього факту в роботі запропоновано уточнити механізм розрахунку рівня доларизації економіки шляхом врахування поряд із доларизацією депозитного ринку, ще й доларизації кредитного ринку при оцінці інтегрального індексу валютної безпеки держави:

, (1)

де ICS інтегральний індекс валютної безпеки України; kccr ваговий коефіцієнт внеску показника “індекс зміни офіційного курсу гривні до долара США до показників попереднього періоду” в інтегральний індекс валютної безпеки держави; nccr нормалізоване значення показникаіндекс зміни офіційного курсу гривні до долара США до показників попереднього періоду”;
kddm ваговий коефіцієнт внеску показника “рівень доларизації депозитного ринку” в інтегральний індекс валютної безпеки держави; nddmнормалізоване значення показника “рівень доларизації депозитного ринку”; kdlm ваговий коефіцієнт внеску показника “рівень доларизації кредитного ринку” в інтегральний індекс валютної безпеки держави; ndlm нормалізоване значення показника “рівень доларизації кредитного ринку”; kgir ваговий коефіцієнт внеску показника “валові міжнародні резерви України” в інтегральний індекс валютної безпеки держави; ngir нормалізоване значення показника “валові міжнародні резерви України”.

Запропоновано порядок ранжування інтегрального індексу валютної безпеки держави на основі виділення зон методом рівномірного розподілу параметрів, зокрема:

0≤Іу≤0,25 – зона критичного рівня валютної безпеки держави;

0,25<Іу≤0,50 – зона низького рівня валютної безпеки держави;

0,50< Іу≤0,75 – зона задовільного рівня валютної безпеки держави;

0,75< Іу≤1,0 – зона високого рівня валютної безпеки держави.

Інформаційною базою розрахунку інтегрального індексу валютної безпеки слугують статистичні дані НБУ, що є індикаторами валютної безпеки держави (табл. 2).
Таблиця 2

^ Значення індикаторів валютної безпеки України



пор.

Показники

Роки

2005

2006

2007

2008

2009

1

Індекс зміни офіційного курсу гривні до долара США
до показників попереднього періоду, %

95,3

100,0

100,0

152,4

103,7

2

Відношення обсягів депозитів в іноземній валюті
до загальних обсягів депозитів (рівень доларизації
депозитного ринку), %

34,9

38,1

32,3

43,9

48,3

3

Відношення обсягів кредитів в іноземній валюті до загальних обсягів кредитів (рівень доларизації кредитного ринку), %

43,3

49,5

49,9

59,1

50,8

4

Валові міжнародні резерви України, місяці імпорту

4,4

3,7

3,9

5,2

4,9


На підставі нормалізованих значень показників і відповідних вагових коефіцієнтів розраховано інтегральний індекс валютної безпеки України, який у 2005 р. склав 0,537, у 2006 р. – 0,566, у 2007 р. – 0,639, у 2008 р. – 0,284, у 2009 р. – 0,599. Результати проведених розрахунків свідчать, що рівень валютної безпеки України був найвищим у передкризовому 2007 р., а найнижчим – у кризовому 2008 р. В інші роки цей показник характеризувався в цілому як задовільний.

Автором доведено, що головним дестимулюючим чинником рівня валютної безпеки України виступає показник доларизації, зокрема: протягом всього досліджуваного періоду – показник доларизації кредитного ринку, а протягом останніх двох років – ще й показник доларизації депозитного ринку. Як свідчать отримані дані, зміни офіційного обмінного курсу за досліджуваний період виконували функцію стимулятора рівня валютної безпеки держави (окрім кризового 2008 р.). Позитивно на рівень валютної безпеки України впливав також і обсяг валових міжнародних резервів України.

У роботі визначено, що розвиток системи валютного регулювання в умовах високої волатильності фінансових ринків потребує перегляду підходів до встановлення повноважень державних регуляторів та розробки ними системи заходів. Обґрунтовано, що вони повинні враховувати дуалістичний характер тенденцій лібералізації світових фінансових ринків:

відцентровий розвиток (формування багаторівневої світової фінансової архітектури, зростання впливу фінансових ринків, що розвиваються, тенденції щодо формування мультиполярної світової валютної системи тощо);

доцентровий розвиток (значна концентрація глобальних фінансових активів та формування світової фінансової глибини обмеженим колом країн (США, Великобританія, Німеччина, Японія), формування конвергентної моделі фінансового ринку тощо).

Виходячи з цього, в роботі сформовано комплекс превентивних заходів, перелік інструментів, які мають бути запроваджені на різних стадіях економічного циклу та при різному рівні лібералізації на світових фінансових ринках, а також на внутрішньому валютному ринку. Подібні заходи дозволять мінімізувати витрачання золотовалютних резервів держави, попередять відтік валютних цінностей за кордон, а також зменшать тиск на обмінний курс національної валюти.
1   2   3

Схожі:

Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconХарківський державний медичний університет тучинська марина анатоліївна
Харківський державний медичний університет моз україни, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх
Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconХарківський державний медичний університет тучинська марина анатоліївна
Харківський державний медичний університет моз україни, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх
Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconСторожева марина Вікторівна
Рузін Геннадій Петрович, Харківський національний медичний університет моз україни, завідувач кафедри хірургічної стоматології та...
Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconДержавний вищий навчальний заклад київський національний економічний університет імені вадима гетьмана зарицька ірина анатоліївна
Робота виконана на кафедрі міжнародної економіки двнз «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Міністерства...
Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconДержавний вищий навчальний заклад "київський національний економічний університет імені вадима гетьмана" Степура Марина Михайлівна
Роботу виконано на кафедрі фінансів двнз "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана" Міністерства освіти...
Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconІi міжнародна науково–практична конференція
України «Київський політехнічний інститут», Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харківський...
Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconХарківський національний економічний університет щоденник практики
Студент
Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconДержавний вищий навчальний заклад «київський національний економічний університет імені вадима гетьмана» Супрун Наталія Анатоліївна
Робота виконана на кафедрі історії економічних вчень та економічної історії двнз «Київський національний економічний університет...
Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconДержавний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» Дамаскіна Марина Валеріївна
Державний вищий навчальний заклад Київський національний економічний університет
Харківський національний економічний університет єпіфанова марина анатоліївна iconКиївський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут економіки І організації промислового виробництва ран (Росія) Російська академія народного господарства І державної служби при
Харківський національний економічний університет Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку нан україни
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи