Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В icon

Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В




Скачати 111.26 Kb.
НазваФундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В
Дата06.03.2014
Розмір111.26 Kb.
ТипДокументи

ФУНДАМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРИ ПІДГОТОВЦІ СПОРТСМЕНІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ У ПАУЕРЛІФТИНГУ

Саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В.

Інститут фізичного виховання і спорту Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”

Анотація. Висвітлено фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу. Розкрито основні помилки спортсменів, які спеціалізуються в пауерліфтингу. Надано ознаки щодо визначення перетренованності спортсменів.

^ Ключові слова: пауерліфтинг, висока, кваліфікація, гнучкість, сила, вправа, навантаження.

Аннотация. Саенко В. Г., Дубовой В. В., Баранник Н. В. Фундаментальные методические положения при подготовке спортсменов высокой квалификации в пауэрлифтинге. Освещены фундаментальные методические положения при подготовке спортсменов высокой квалификации в пауэрлифтинге. Раскрыты основные ошибки спортсменов, специализирующихся в пауэрлифтинге. Даны признаки по определению перетренованности спортсменов.

^ Ключевые слова: пауэрлифтинг, высокая, квалификация, гибкость, сила, упражнение, нагрузка.

Постановка проблеми. Вітчизняні спортсмени досягли високих силових показників у пауерліфтингу, проте це не дає підстав говорити про наявність детально розробленої методичної системи спортивних тренувань. Деякими спортсменами, які спеціалізуються саме у пауерліфтингу, досі використовуються програми тренувальних навантажень з інших силових видів спорту. Тому, для розробки тривалої ефективної системи спортивних тренувань з пауерліфтингу є актуальним висвітлення у даній роботі фундаментальних методичних положень при підготовці висококваліфікованих пауерліфтерів.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам дослідження ефективної підготовки спортсменів присвячено публікації з легкої атлетики [6, 12], спортивних ігор [7, 12], деяких видів єдиноборств [9, 10, 14]. Проте, досі не розроблена тривала ефективна система спортивних тренувань з пауерліфтингу. В наших попередніх дослідженнях [2, 3] розкривалось значення спортивного екіпірування пауерліфтерів у окремих змагальних вправах. В даній роботі, робиться спроба аналізу фундаментальних методичних положень при підготовці спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються з пауерліфтингу.

Робота виконана за Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту на 2011 – 2015 рр.; тема „Удосконалення підготовки спортсменів в окремих групах видів спорту”.

^ Мета дослідження – розкрити та проаналізувати фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу.

Виклад основного матеріалу дослідження. Основною концепцією спеціальної силової підготовки пауерліфтерів будь-якої кваліфікації на всіх етапах є піднімання білямежного обтяження до вираженого стомлення. Не існує точних рекомендацій щодо підбору кількості серій і повторень для розвитку силових параметрів. Вибір навантажень залежить значною мірою від індивідуальних особливостей спортсмена, який спеціалізується в пауерліфтингу, його фізичної підготовленості, складу м’язів, типу вищої нервової діяльності та ін.

Тим не менш, можна виділити фундаментальні методичні положення, які можуть бути орієнтирами при підготовці атлетів в пауерліфтінгу:

1. Окреме тренувальне заняття, є елементарною структурною одиницею тренувального процесу в цілому. Його мета і завдання визначають вибір необхідних вправ, величини навантаження, режими роботи і відпочинку.

2. Кількість пророблених груп м’язів не повинно бути більше двох-трьох. Недоцільно застосовувати на кожну м’язову групу більше трьох вправ.

3. На початку тренування виконуються змагальні або близькі до них за структурою і величиною обтяження вправи. Принцип повторного максимуму повинен бути визначальним.

4. Після основних змагальних вправ необхідно застосовувати допоміжні локальні вправи, спрямовані на збільшення м’язової маси та поліпшення трофіки м’язів. Для більш ефективного приросту максимальної сили, вправи з обтяженнями необхідно виконувати в середньому і повільному темпі.

5. Для підвищення ефективності тренування необхідно поетапне збільшення максимальної сили.

6. На окремому етапі підготовки спортсмен повинен здійснювати таку кількість підходів, що дозволило б йому зберегти задану техніку вправи, темп, кількість повторень, вагу обтяження та інтервали відпочинку.

7. Тренувальний процес необхідно співвідносити з фазою суперкомпенсації навантажуваних м’язових груп. Змагальні вправи слід включати в тренування один-два, у виняткових випадках – три рази на тиждень. Причому, один раз навантаження має бути граничним або білямежним з використанням принципу повторного максимуму. Через два-три дні необхідно провести легке тренування, на якому вага обтяження зменшується на 20-30%, а кількість підходів і повторень не змінюється. За необхідності (за умови швидкого відновлення!) можна провести тренувальне заняття середньої складності, на якому вага обтяження становить 85-97% від ваги попереднього тренування.

8. Найбільш оптимальним за тривалістю є 7-денний тренувальний мікроцикл.

9. Тижневі тренувальні мікроцикли повинні бути стандартними протягом усього мезоциклу. Зміні піддаються тільки вага обтяжень у всіх вправах, а кількість повторень і підходів тільки в змагальних вправах.

10. Кількість повторних максимумів в одному підході змагальних вправ змінюється плавно або східчасто в бік зменшення від одного тижневого тренувального мікроциклу до іншого (або через декілька) із збільшенням ваги обтяження, відповідно.

11. Оперативним показником ефективності тренувального процесу може бути динаміка збільшення рівня тренованості у всіх, особливо змагальних, вправах з періодичністю 1-2 тижневих тренувальних мікроциклів.

12. Тривалість передзмагального тренувального мезоциклу визначається індивідуальними строками входження в спортивну форму (за основу прийнятий 12-тижневий період тренування).

13. Поліпшення спортивних результатів в пауерліфтингу повинно супроводжуватися спеціальним висококалорійним харчуванням. Необхідно відзначити, що на початку занять силовими вправами не можна повторювати тренувальні програми досвідчених спортсменів. Відомо, що інтенсивне навантаження викликає більш глибокі зрушення в організмі спортсменів-початківців. Їх фізичне відновлення відбувається протягом більш тривалого періоду часу. Так як м’язи готові до подальшої роботи не раніше, ніж через 48 годин після тренування, початківцям пауерліфтерам слід тренуватися тричі на тиждень. Для більш досвідчених спортсменів ефективне, так зване, роздільне тренування, яке передбачає спеціалізацію спортсменів з окремих вправ протягом одного тренування. Кількість занять збільшується до чотирьох на тиждень. В цьому випадку з’являється можливість підсилити тренувальний вплив на м’язи за рахунок збільшення кількості вправ і підходів. Метою даної дії є опрацювання кожної м’язової групи.

Розглянемо три основні помилки в пауерліфтингу, які допускають спортсмени високої кваліфікації. Для більшості пауерліфтерів тренувальний процес є скоріше способом життя, ніж спортом. Тим не менш, багато хто з них допускають суттєві помилки в тренуваннях з різних причин. Наприклад, через неуцтво чи власну лінь. Навіть відомі спортсмени часто мають помилкові уявлення щодо того, як тренуватися. Як показує досвід, найбільш загальними помилками пауерліфтерів є наступні:

1. Спортсмени не виконують вправ з розтягування зв’язок і сухожиль. Помічено, що більшість з них травмується через недостатню гнучкість. Як зазначають зарубіжні фахівці [1, 11, 15] складно знайти представника силових видів, який зміг би торкнутися пальцями рук шкарпеток ніг, не згинаючи при цьому коліна. У США менше 20% професійних спортсменів залучені до програми розвитку гнучкості. Є велика кількість наукових досліджень [1, 4, 5, 13, 14], які показали, що гнучкість – це необхідний компонент, що поліпшує виконання вправ. Більшість зарубіжних фахівців переконані в одному – розвиток гнучкості є не тільки важливою додатковою умовою успіху, але і необхідністю. Пауерліфтери, не мають адекватної гнучкості, не можуть невимушено виконувати вправи, що вимагають великих амплітуд руху. Фактичні дослідження показали [1, 4, 5, 13, 14], що розвиток гнучкості запобігає і зменшує травми, судоми м’язів, знижує кількість проблем, пов’язаних з нормальним виконанням вправ. Крім збільшення амплітуди руху та запобігання травм, розвиток гнучкості може сприяти збільшенню сили. Відповідно до думки чемпіона світу з пауерліфтингу, доктора Фреда Хетфілда, належний розвиток гнучкості дозволить виявити набагато більше м’язової сили в критичних точках руху. Вставання з глибокого сіду, або жим лежачи від грудей вимагає здатності проявлення максимальної сили в фіксованих положеннях з „розтягнутими” м’язами. Наприклад, покращуючи рухливість стегна і гнучкість плеча, мінімізується ймовірність травм і перевантаження відповідних частин тіла та збільшується результативність виконуваних вправ. Крім того, пауерліфтер може за рахунок розвитку гнучкості, створити більш ефективний спосіб виконання вправ. Ілюстрацією такого твердження може служити атлет Lamar Gant на лаві для жиму лежачи. Його дуга або міст такі, що амплітуда руху штанги настільки мала, наскільки це можливо.

2. Атлети, як правило, не приділяють належної уваги м’язам черевного преса. Небагато пауерліфтерів працюють „над черевним пресом”. Перш за все, з сильним пресом можна долати більш високі навантаження. Це особливо важливо для пауерліфтерів, які присідають з великою вагою і піднімають значну вагу в становій тязі. Таким чином, посилюючи м’язи черевного преса, можна збільшити потужність нижньої частини тіла. В кінцевому підсумку, суттєво зростає сила і результативність.

3. Атлети, як правило, перетреновуються. Багато пауерліфтерів намагаються досягти оптимуму при виконанні вправ. Більшість з них переконані, що існує прямий зв’язок між завзятими, важкими тренуваннями і успіхом на змаганнях. Занадто важке тренувальне навантаження буде тільки зменшувати ймовірність успіху, і може навіть призвести до серйозних змін в організмі атлетів. Кількість м’язів і їх сила повинні бути обмежені під час звичайних тренувань. У змісті повинна бути робота над якістю, а не над кількістю! Короткі, інтенсивні тренування дають м’язам належний „стимул” для збільшення сили. Наукові дослідження показали [6-8, 11], якщо м’яз навантажується багато разів, то навіть він стає слабшим. Тривале напруження для м’язів особливо шкідливо – відбувається виснаження запасу глікогену. М’язи будуть використовувати білок із власних клітин для заповнення відсутньої енергії. Багато атлетів, навіть світового рівня мають результати нижче своїх фізичних можливостей, тому що не усвідомлюють власної перетренованості. Фізичними та психологічними ознаками перетренованості є: загострена чутливість, „крепотура” м’язів, втрата ваги, депресії, головні болі, втома та ін. Серйозними ознаками перетренованості є травми при виконанні вправ. Проста травма м’яза при роботі з максимальними зусиллями протягом тривалого періоду часу не дає можливості зберегти спортивну форму. На думку Jay Shafran: „Неможливо важко тренуватися тривалий час”. Це залучає до роботи багато інших м’язових груп, щоб закінчити розпочату вправу.

Один з найпростіших методів визначення перетренованості полягає в тому, щоб після відпочинку, вранці заміряти пульс. Якщо пульс на сім ударів на хвилину більше норми – це ознака перетренованості. Тому, краще за все дати організму час відпочити, одужати, а потім потроху починати займатися. В цей час необхідно проаналізувати, оцінити попередній тренувальний процес. Провівши аналіз зроблених помилок, можна досягти своїх максимальних результатів. При цьому слід пам’ятати і піклуватися про гармонійний розвиток власного організму.

Висновки. Досліджено фундаментальні методичні положення при підготовці пауерліфтерів високої кваліфікації, за допомогою яких можлива подальша розробка тривалої ефективної системи спортивних тренувань в цьому силовому виді. Уникнення основних помилок спортсменами, які спеціалізуються в пауерліфтингу мінімізує ймовірність отримання травм і перевантажень та збільшує результативність виконуваних вправ, а у підсумку й змагального результату.

^ Перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Планується висвітлення методичних програм тренувальних навантажень висококваліфікованих пауерліфітерів у окремих структурних періодах тренувального процесу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алтер М. Дж. Наука о гибкости / М. Дж. Алтер. – К. : Олимпийская литература, 2001. – 424 с. 2. Дубовой В. В. Екіпірування для присідань зі штангою на спині в пауерліфтингу / В. В. Дубовой, В. Г. Саєнко // Олимпизм и молодая спортивная наука Украины : [матер. VIII Регион. науч.-практ. конф.]. – Луганск : Изд-во ЛНУ имени Тараса Шевченко, 2010. – С. 103 – 106. 3. Дубовой В. В. Спортивная экипировка для жима лежа и становой тяги в пауэрлифтинге / В. В. Дубовой, В. Г. Саєнко // Олимпизм и молодая спортивная наука Украины : [матер. IX Регион. науч.-практ. конф.]. – Луганск : Изд-во ЛНУ имени Тараса Шевченко, 2011. – С. 129 – 132. 4. Зуев Е. И. Волшебная сила растяжки / Е. И. Зуев. – М. : Советский спорт, 1990. – 64 с. 5. Лях В. И. Гибкость и методика ее развития / В. И. Лях // Физкультура в школе. – 1999. – № 1. – С. 25. 6. Максименко Г. Н. Многолетняя подготовка юных спортсменов в легкой атлетике и спортивных играх : [монография] / Г. Н. Максименко, И. Г. Максименко, И. И. Васильченко, А. А. Снежко, С. С. Галюза. – Луганск : ООО «Виртуальная реальность», 2011. – 521 с. 7. Максименко И. Г. Соревновательная и тренировочная деятельность футболистов : [монография] / И. Г. Максименко. – Луганск : Знание, 2009. – 258 с. 8. Олешко В. Г. Силові види спорту : [підручник для вузів фізичного виховання і спорту] / В. Г. Олешко. – К. : Олімпійська література, 1999. – 288 с. 9. Саєнко В. Г. Морально-етичні засади підготовки спортсменів в кіокушинкай карате : [монографія] / В. Г. Саєнко ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ : СПД Рєзніков В. С., 2011. – 356 с. 10. Саєнко В. Г. Удосконалення людини за системами східних єдиноборств : [монографія] / В. Г. Саєнко ; Бердянський державний педагогічний університет. – Луганськ : СПД Рєзніков В. С., 2011. – 440 с. 11. Санг Х. Ким. Растяжки, сила, ловкость в боевой практике / Санг Х. Ким. – К. : Освіта, 1996. – 247 с. 12. Севастьянов Ю. В. Теоретико-методические основы системы подготовки спортсменов в легкой атлетике и спортивных играх : [монография] / Ю. В. Севастьянов, Ю. А. Подколзин, И. Г. Максименко. – Луганск : Знание, 2002. – 496 с. 13. Сермеев Б. В. Гибкость спортсмена / Б. В. Сермеев. – М. : Физкультура и спорт, 1970. – 93 с. 14. Туманян Г. С. Совершенствование гибкости дзюдоистов и самбистов : многолетнее, в течение тренировочного дня и занятия / Г. С. Туманян, С. К. Харацидис // Теория и практика физической культуры. – 1998. – № 4. – С. 59 – 61. 15. Хартманн Ю. Современная силовая подготовка / Ю. Хартманн, Х. Тюннеманн. – Берлин : Шпортферлаг, 1988. – 335 с.

Довідка про автора:

Прізвище, ім’я, по батькові: Саєнко Володимир Григорович, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент, майстер спорту України міжнародного класу з карате, Почесний президент Луганської обласної федерації кіокушинкай карате, керівник комплексної наукової групи при збірній команді України з кіокушинкай карате.

^ Місце роботи: доцент кафедри олімпійського та професійного спорту Інституту фізичного виховання і спорту Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

^ Робоча адреса: Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, вул. Оборонна, 2, м. Луганськ, Україна, 91011.

E-mail: saienko22@gmail.com


Довідка про співавторів:

Прізвище, ім’я, по батькові: Дубовой Володимир Володимирович, майстер спорту України з пауерліфтингу.

^ Місце навчання: студент спеціальності „Олімпійський і професійний спорт” Інституту фізичного виховання і спорту Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”.

Робоча адреса: Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, вул. Оборонна, 2, м. Луганськ, Україна, 91011.


Прізвище, ім’я, по батькові: Бараннік Микола Вікторович, майстер спорту України міжнародного класу з пауерліфтингу.

Місце навчання: студент спеціальності „Хімічна технологія високомолекулярних з’єднань ІХТСУНУ ім. В. Даля.

Схожі:

Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconУдк 796. 853. 26 Тривалість виконання технічних комбінацій ударних прийомів каратистів високої кваліфікації саєнко В. Г
Конання технічних комбінацій ударних прийомів спортсменів високої кваліфікації, які спеціалізуються з кіокушинкай карате. Отримані...
Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconОцінка рівня розвитку фізичних якостей тхекводистів високої кваліфікації в. Г. Саєнко, С. В. Мішельман
Отримані кількісні дані можуть використовуватися при побудові та контролі тренувального процесу спортсменів високої кваліфікації,...
Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconПульсометрія каратистів високої кваліфікації протягом тренувального заняття при різній спрямованості навантаження саєнко В. Г., Алуї Іхеб
Нститут фізичного виховання та спорту Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченко»
Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconТеоретико-методичні основи підготовки спортсменів високої кваліфікації в умовах професіоналізації (на прикладі легкої атлетики)
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconОптимальне співвідношення обсягів тренувальних навантажень в одноцикловому експериментальному періоді підготовки тхеквондистів високої кваліфікації саєнко В. Г., Мішельман С. В
Оптимальне співвідношення обсягів тренувальних навантажень в одноцикловому експериментальному періоді підготовки тхеквондистів високої...
Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconТренувальні навантаження силової або швидкісної переважної спрямованості в одноцикловому періоді підготовки тайбоксерів високої кваліфікації саєнко В. Г., Андреєв Ю. С
Нститут фізичного виховання і спорту Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconДодаток №1 до наказу № від 2005 р. Положення про другий відкритий командний турнір м. Суми з програмування
Метою проведення Турніру є підвищення якості навчання програмуванню І алгоритмізації у навчальних закладах м. Суми, сприяння підготовці...
Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconДодаток №1 до наказу № від 2005 р. Положення про другий відкритий командний турнір м. Суми з програмування
Метою проведення Турніру є підвищення якості навчання програмуванню І алгоритмізації у навчальних закладах м. Суми, сприяння підготовці...
Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconГрадієнт ефективності завдавання одиничного удару рукою у каратистів різної кваліфікації
Ліфікації вагової категорії до 80 кілограмів, які спеціалізуються з кіокушинкай карате. Отримані кількісні дані можуть використовуватися...
Фундаментальні методичні положення при підготовці спортсменів високої кваліфікації у пауерліфтингу саєнко В. Г., Дубовой В. В., Бараннік М. В iconФізичні якості юних тхеквондистів саєнко В. Г., Теплий В. М. Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”
Отримані кількісні дані можуть використовуватися при побудові та контролі тренувального процесу юних спортсменів, які спеціалізуються...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи