Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей icon

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей




Скачати 392.69 Kb.
НазваПрограма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей
Сторінка3/3
Дата22.09.2012
Розмір392.69 Kb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3
^

9. СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ВИМІР НАУКИ


Пізнання і цінності. Проблема співвідношення істинності та цінності.

Розмаїття і суперечливість ціннісних орієнтацій науки як соціального інституту. Орієнтація на об’єктивне знання і практичну цінність. Ціннісні орієнтації в управлінні наукою.

Ціннісні орієнтації вченого. Включення соціальних цінностей у процес вибору стратегій дослідницької діяльності. Розмаїття особистісних мотивацій і ціннісних орієнтацій. Проблема становлення нового етосу науки. Інституціональні норми науки і реальна поведінка вченого. Спроби сформулювати моральний кодекс ученого. Громадянська і соціальна відповідальність учених за долі людства.

Нові етичні проблеми науки наприкінці XX сторіччя. Проблема гуманітарного контролю в науці та високих технологіях. Екологічна і соціально-гуманітарна експертиза науково-технічних проектів.


^ ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ


  1. Проблема цінностей в науковому пізнанні.

  2. Проблема гармонії істини, добра і краси у творчості вченого.

  3. Проблеми створення морального кодексу вченого.

  4. Проблема моральної відповідальності вченого.



Література

  1. Агацци Э. Ответственность – подлинное основание для управления свободной наукой // Вопросы философии. - 1992.- № 1.

  2. Берков Б.Ф. Философия и методология науки. Учебное пособие. - М. , 2004.

  3. Дротянко Л.Г. Социокультурная детерминация фундаментальных и прикладных наук. // Вопросы философии. - 2000. - №1. - С. 91-102.

  4. Лешкевич Т.Г. Философия науки. Учебное пособие. – М., 2006.




      1. ^ ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ФІЛОСОФІЇ ТЕХНІКИ


Техніка як об'єкт філософської рефлексії. Історична еволюція поняття техніки і його сучасні інтерпретації. Предмет і структура філософії техніки. Історичні і теоретичні передумови виникнення філософії техніки. Проблема технічної реальності. Функції техніки, її роль і статус в історії цивілізації. Генезис і соціодинаміка техносфери. Людина в техносфері. Проблема оцінки економічних, соціокультурних і соціоекологічних наслідків розвитку техніки. Інженерне мислення і формування технократичних уявлень про розвиток суспільства. Науково-технічна революція: основні напрями, особливості, соціальні наслідки. Інформаційно-комп'ютерна революція в ракурсі філософсько-методологічного аналізу. Віртуальна реальність як соціокультурний феномен інформаційного суспільства. Проблема інтелектуальної власності. Комп'ютерна революція в соціальному контексті. Інформатизація сучасного суспільства і соціальний контроль над людиною. Інформація і знання. Філософське осмислення проблеми штучного інтелекту. Проблеми техноетики.


^ ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ


  1. Коло проблем сучасної філософії техніки.

  2. Особливості інженерної діяльності та технічного знання .

  3. Науково-технічна революція: основні напрями, особливості, соціальні наслідки.

  4. Сутність інформатизації та інформаційного суспільства.

  5. Проблема відносин людини і машини в епоху комп’ютерної революції.

  6. Комп’ютерна революція: соціальні перспективи і наслідки.

  7. Проблеми техноетики.



Література


  1. Горохов В.Г., Розин В.М. Введение в философию техники: Учебное пособие. – М., 1998.

  2. Мельниченко В. Парадигмальні зміни в системі “наука – техніка – технологія”. //Філософська думка. - 2005. - №4 – С. 15-33.

  3. Митчем К. Что такое философия техники. – М., 1995.

  4. Нікітін А. Віртуальна реальність як соціальне явище. // Філософська думка. -1996. - №6 – С. 43 – 58.

  5. Ортега-и-Гассет Х. Размышления о технике // Вопросы философии. - 1993. - №10.

  6. Розин В.М. Философия техники и культурно-историческая реконструкция развития техники // Вопросы философии. - 1996. - №3 – С. 19-29.

  7. Ракитов А.И. Философия компьютерной революции. – М., 1993.

  8. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техніки. - Львів., 2006.

  9. Яних П. Человек и автомат: размышление о заменимости человека техническим устройством // Вопросы философии – 1996 - №3 – С. 29-35.



^ 11. НАУКА ХХІ СТ. І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА


ХХІ ст . - як століття т наукових знань і освіти. Сутність техногенної та інформаційної цивілізації. Роль науки в розвитку освіти. Необхідність поєднання наукового, технічного і гуманітарного знання. Формування нового світогляду.

Глобалізація: поняття, концепції, підходи. Глобальні проблеми людства: причини, сутність. Методологія їх дослідження. Глобальне моделювання. Звернення до людини в сучасній глобалістиці. Глобальна свідомість. Наука і шляхи вирішення глобальних проблем. Ноосферна концепція сталого розвитку.


^ ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ

    1. Наука і світогляд ХХІ ст.

    2. Сутність техногенної та інформаційної цивілізацій.

    3. Глобалізація як основна тенденція світового розвитку.

    4. Глобальні проблеми людства.

    5. Методологія дослідження глобальних проблем.

    6. Римський клуб та його прогнози.

    7. Концепція сталого розвитку.

    8. Роль філософських наук у пошуку відповіді на соціальні потреби ХХІ ст.



Література


  1. Андрущенко В.М., Михальченко М.І. Соціальна філософія. - К., 1998.

  2. Воронкова В.Г. Філософія. Навчальний посібник. - К., 2004.

  3. Джегутанов Б.Н., Стрельченко В.И., Балахонский В.В., Хон Т.Н. История и философия науки. Учебное пособие для аспирантов. - Спб., 2006.

  4. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техніки. - Львів., 2006.

  5. Философия ХХ века. - М., 1997.

  6. Філософія. Навчальний посібник. За ред. І.ФІ. Надольного. - К., 1998.

  7. Лук'янець В. Фундаментальна наука і науковий світогляд у перспективі ХХІ ст. // Філософська думка. - 2006. - №3. - С. 3-26.


^ 12. СУЧАСНА ФІЛОСОФСЬКА КАРТИНА СВІТУ


Єдність і розмаїття організації реальності. Категорія буття та її роль для аналізу світу: природний світ, соціальний світ, духовний світ. Матерія, простір, час в сучасній філософській картині світу. Реляційна і субстанційна концепції простору і часу. Особливості системної організації неживої природи, живого світу. Сучасна наука про структурну організацію матерії.

Становлення сучасної концепції розвитку. Концепції походження і еволюції Всесвіту. Проблема детермінізму в науці. Ймовірнісна причинність у некласичній науці. Проблема причинності в некласичній науці.

Специфіка людського буття. Проблема антропосоціогенезу.


^ ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ

1. Категорія буття та її роль аналізу світу.

        1. Проблема реальності в сучасній філософії та науці.

        2. Сучасна наука про структуру і властивості матерії.

        3. Дві концепції простору і часу.

        4. Проблема детермінізму в сучасній філософії та науці.

        5. Квантова концепціїя походження Всесвіту.

        6. Специфіка людського буття. Проблема антропосоціогенезу.


Література


  1. Подольська Є.В. Кредитно-модульний курс з філософії. - К., 2006

  2. Філософія. Навчальний посібник. За ред. І.ФІ. Надольного. - К., 1998.

  3. Філософія: Підручник для вищої школи. - Х., 2004.

  4. Щерба С.П., Тофул М.Г. Філософія: короткий виклад. Навчальний посібник. - К., 2003.


^ 13. СУСПІЛЬСТВО ЯК ОБ'ЄКТ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ


Специфіка соціального пізнання. Соціально-економічне, соціологічне, історичне, гуманітарне і філософське знання. Соціальна філософія і соціальна наука. Суспільство як система. Системний підхід до аналізу суспільства. Структурні елементи і властивості суспільства як соціальної системи. Системноструктурні зв'язки основних сфер суспільного життя. Питання пізнання та інтерпретації історії. Соціальне прогнозування в структурі соціального пізнання. Екстрополяція, експертні оцінки, моделювагння, історична аналогія, сценаріїї майбутнього. Філософія і футурологія.


^ ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕНЕННЯ НА СЕМІНАРСЬКОМУ ЗАНЯТТІ


      1. Специфіка соціального пізнання.

      2. Методологічні принципи соціального пізнання

      3. Критерій науковості в соціальному пізнанні.

      4. Системній підхід до аналізу суспільства: структурні елементи і зв'язки.

      5. Питання пізнання та інтепретації історії.

      6. Основні методи і засоби соціального прогнозуваня.



Література


  1. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. - К., 1996.

  2. Джегутанов Б.Н., Стрельченко В.И., Балахонский В.В., Хон Т.Н. История и философия науки. Учебное пособие для аспирантов. - Спб., 2006.

  3. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д., 1999.

  4. Крапивенский С.Э. Социальная философия. - Волгоград., 1996.

  5. Основы экономического и социального прогнозирования. Учебник для вузов. - М. 1985.

  6. Поппер А. Открытое общество и его враги. - М., 1991.

  7. Сорокин П. Человек, цивилизация, общество. - М., 1992.

  8. Шаповалов В.Ф. Основы философии современности. К итогам ХХ века. - М., 1998.



^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ


Реферат є письмовою філософсько-методологічною роботою, яку виконує аспірант чи здобувач, готуючись до складання кандидатського іспиту з філософії. Без позитивної оцінки рецензента аспірант чи здобувач до екзамену не допускаються.

Робота над рефератом передбачає поглиблене вивчення обраної філософської проблеми, сучасної філософської літератури, а також оволодіння навичками логічного узагальнення матеріалу.

Реферат має бути самостійною роботою, яка показує здатність автора розбиратися у філософських питаннях, систематизувати теоретичний матеріал з обраної теми, творчо використовувати філософські ідеї та положення для методологічного аналізу матеріалів науки, з якої спеціалізується аспірант чи здобувач. Думки інших авторів та цитати повинні мати посилання на джерела, оформлені в загальноприйнятому порядку. Пряме запозичення положень без вказівок джерел літературних текстів не допускається.

Тема реферату обирається аспірантом чи здобувачем самостійно затверджується керівником філософського семінару. Під час її вибору слід користуватися переліком тем, що наведені в цих методичних матеріалах. Як правило, тема реферату повинна висвітлювати найважливіші філософсько-методологічні та світоглядні проблеми, пов'язані з філософією і методологією науки, науковою спеціальністю або темою дисертаційної роботи аспіранта чи здобувача.

Реферат обов'язково повинен мати заголовок, план, вступ, основний зміст теми, висновок, а також список використаної літератури.

План включає всі перераховані вище структурні елементи реферату, з зазначенням сторінок, на яких вони розміщені. Основний зміст реферату поділяється на параграфи чи розділи. Заголовки плану дублюються в тексті реферату.

Вступ - найважливіший змістовний елемент реферату. Форма його довільна, але в ньому мають обов'язково бути відображені такі питання: обгрунтування вибору теми, оцінка її з точки зору актуальності та важливості, визначення її місця в існуючій філософській проблематиці, оцінка ступеня і характеру розробки теми, зміст філософської проблематики, яку автор вбачає в цій темі, формулювання мети і завдань філософського дослідження в рефераті, показ зв'язку обраної теми з науковою спеціальністю автора.

Основний зміст теми повинен являти собою самостійно виконане дослідження з проблеми, заявленої в назві реферату, узагальнення існуючої філософської літератури, або методологічну розробку філософської проблеми з вказівкою на її застосування у сферах наукових інтересів автора реферату.

У висновку повинно даватись коротко резюме того, що викладено в основній частині реферату, висновки, які зроблені з цього викладу, або посилання на методологічне і світоглядне застосування викладеного в рефераті матеріалу. Автор реферату повинен також вказати на ту частину змісту реферату, яка вказує на особисто ним виконану роботу.

Список використаної літератури повинен вказувати на вивчені автором роботи, за якими може проводитися бесіда по реферату. Список повинен включати в себе фундаментальні наукові праці і останні публікації з теми як у вітчизняній, так і в зарубіжній літературі, що видані в останні 5 – 10 років. Обов'язковим є використання наукових фылософських видань. Використана література повинна знайти відображення в рефераті, проте не обов'язково шляхом прямого цитування.

Реферат потрібно представити рецензенту не менш ніж за місяць до сесії. Обсяг реферату - 24-25 сторіноки, набраних на комп'ютері (інтервал - 1,5 шрифт - Timts New Roman (№ 14)) тільки перший екземпляр.

До оформлення висуваються такі вимоги:

  • перша сторінка - титульний аркуш без номера (зразок додається);

  • друга сторінка відводиться для плану.

  • Розділи згідно з планом.

  • список використанної літератури. Друкується на окремій сторінці в кінці й повинен налічувати не менш ніж 10 джерел.

Реферат повинен відповідати вимогам наукової публікації, бути вичитаним, акуратно оформленим із застосуванням необхідного наукового апарату (точне цитування вихідних даних публікацій відповідно до існуючих вимог, звірені цитати).

Після рецензії реферату при позитивній його оцінці, аспірант чи здобувач пише заяву в відділ аспірантури про дозвіл на кандидатський іспит, з візою рецензента та оцінкою за реферат.

Якість реферату враховується при оцінці знань на кандидатському іспиті.

При незадовільній оцінці здобувач до здачі іспиту в поточну сесію не допускається.


Титульний аркуш реферату має бути такого змісту:


Міністерство освіти і науки України

^ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО


РЕФЕРАТ З ФІЛОСОФІЇ

__________________________________________ (тема)

Виконав:

Аспірант (здобувач, стажист)

Прізвище, ім’я та по батькові

Назва кафедри, науковий керівник



^ КРЕМЕНЧУК - ( РІК)


ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ РЕФЕРАТІВ


  1. Проблема пізнання в історико-філософському контексті.

  2. Проблема методів пізнання у філософії нового часу.

  3. Гносеологічна концепція І. Канта.

  4. Аналіз основних напрямів позитивістської філософії.

  5. Прагматизм Ч. Пірса і У. Джемса.

  6. Наука і релігія: проблема взаємодії і протистояння

  7. Неокантіанство: концепція методів наукового пізнання.

  8. Методологія соціальних наук М. Вебера.

  9. Структурний метод в гуманітарних науках (Фуко).

  10. Проблема співвідношення науки і філософії.

  11. Глобальні наукові революції: від класичної до постнекласичесної науки

  12. Герменевтика як методологічна основа гуманітарного знання.

  13. Проблематика феноменології ( Гусерль).

  14. Концепція розвитку наукового знання К. Поппера.

  15. Методологія науково-дослідних програм І. Лакатоса.

  16. Теорія наукових революцій Т. Куна.

  17. Методологічний анархізм П. Феєрабенда.

  18. В.І. Вернадський про науку і її роль у становленні ноосфери.

  19. Концепції ноосфери і коеволюції.

  20. Виникнення науки і основні етапи її розвитку.

  21. Особливості античної натурфілософії і науки

  22. Становлення науки Нового часу: основні етапи і їх особливості.

  23. Ньютонівська науково-дослідна програма.

  24. Наукова картина світу та її історичні форми.

  25. Парадигми природознавства: сутність і еволюція.

  26. Основні закономірності розвитку науки.

  27. Особливості соціального пізнання.

  28. Проблема пізнання та інтерпретації історії

  29. Соціальне прогнозування. Філософія і футурологія.

  30. Наука в культурі сучасної цивілізації.

  31. Особливості сучасного етапу розвитку науки.

  32. Наука і суспільство. Сциєнтизм і антисциєнтизм.

  33. Сучасна науково-технічна революція: синтез науки і техніки.

  34. Проблема взаємовідношень людини і машини в епоху комп’ютерної революції.

  35. Сучасні філософські концепції техніки.

  36. Соціоультурні проблеми інформатихації

  37. Синергетика як нове світобачення .

  38. Глобальний еволюціонізм і сучасна картина світу.

  39. Проблеми становлення сучасної концепції холізму.

  40. Проблеми гуманізації сучасної інженерної освіти.

  41. Глобальні проблеми людства і методологія їх дослідження.

  42. Роль науки у вирішенні глобальних проблем.

  43. Системний підхід в науковому пізнанні.

  44. Роль інтуїції в науковому пізнанні.

  45. Філософія як методологія наукового пізнання.

  46. Концепція сталого розвитку та її рол у вирішенні екологічних проблем.

  47. Роль науки у розвитку сучасної освіти.

  48. Філософські проблеми техніки.

  49. Філософські проблеми математики.

  50. Філософські проблеми фізики.

  51. Філософські проблеми хімії.

  52. Філософські проблеми кібернетики.



^ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ


  1. Філософія науки, її предмет і основні проблеми.

  2. Співвідношення філософії і науки з точки зору позитивістської філософії (позитивізм Конта, емпіріокритицизм, неопозитивізм, постпозитивізм).

  3. Основні ідеї герменевтики (за роботою Гадамера „Істина і метод”).

  4. Основні ідеї прагматизму та неопрагматизму. Р. Рорті „Прагматизм і філософія”.

  5. Неокантіанство як напрямок філософії науки.

  6. Наукова раціональність і філософський розум в інтерпретації Е. Гуссерля.

  7. Сутність пізнання: пізнання як відображення і творчість.

  8. Джерела пізнання. Чуттєвий досвід та раціональне мислення. Сенсуалізм та раціоналізм.

  9. Проблема суб’єкта й об’єкта наукового пізнання, її рішення в класичній і сучасній науці і філософії.

  10. Концепції істини (прагматична, кореспондентська, когерентна, конвенціалістська).

  11. Особливості науки як системи знань.

  12. Розмаїття шляхів і форм пізнання (повсякденне, релігійне, художнє, наукове знання).

  13. Наукові, до наукові і поза наукові форми пізнання.

  14. Критерії наукового знання. Веріфікація і фальсифікація.

  15. Особливості античної натурфілософії і науки

  16. Особливості наукового пізнання в епоху Середньовіччя.

  17. Становлення науки Нового часу: основні етапи і їх особливості.

  18. Діалектико-матеріалістичне розуміння сутності науки.

  19. Ньютонівська науково-дослідна програма.

  20. Гносеологічна концепція І. Канта.

  21. Методологічні особливості класичної науки.

  22. Розквіт науки в ХІХ ст. і проблеми її розвитку на межі ХІХ – ХХ ст.

  23. Становлення некласичної та постнекласичної науки.

  24. Особливості ситуації постмодерна в сучасній науці.

  25. Наука як система. Структура науки.

  26. Емпіричне і теоретичне знання: особливості та проблеми взаємозв’язку.

  27. Місце сучасної науки в розвитку західної цивілізації, у вирішенні глобальних проблем людства.

  28. Основні форми наукового пізнання: загальна характеристика.

  29. Підґрунтя наукового пізнання: критерії науковості, ідеали і норми дослідження, наукова картина світу.

  30. Особливості експерименту та його роль в сучасному науковому пізнанні.

  31. Гіпотеза і її роль в пізнанні. Вимоги до гіпотези при її формуванні.

  32. Теорія як форма наукового знання. Типи теорій, їх функції та оцінка їх місця в природознавчих науках.

  33. Поняття методології. Діалектика і метафізика в науковому пізнанні.

  34. Методи і форми емпіричного рівня пізнання. Роль приладів у сучасному науковому пізнанні.

  35. Загально-логічні методи наукового дослідження.

  36. Методи теоретичного дослідження та побудови теорій.

  37. Системний підхід в науковому пізнанні

  38. Загальні закономірності розвитку науки.

  39. Поняття наукової революції. Багатоманітність та багатоаспектність наукових революцій.

  40. Соціокультурні чинники в розвитку науки.

  41. Діалектична концепція розвитку науки.

  42. Критичний раціоналізм К. Поппера.

  43. Концепція розвитку науки Т. Куна (за роботою Т. Куна „Структура наукових революцій”).

  44. І. Лакатос «Методологія науково-дослідних програм».

  45. Еволюційна модель розвитку науки С. Тулміна

  46. Методологічний анархізм П. Феєрабенда.

  47. Ідеї ноосфери і коеволюції (за роботами В. Вернадського, М. Мойсеєва).

  48. Глобальний еволюціонізм в сучасній картині світу.

  49. Синергетика в пошуках нового світорозуміння.

  50. Особливості математизації сучасної науки.

  51. Проблеми комп’ютеризації сучасної науки.

  52. Проблеми гуманізації науки.

  53. Сциєнтизм та антисциєнтизм в сучасній філософії науки.

  54. Моральна відповідальність вченого в сучасному світі.

  55. Проблема гуманізації сучасної науки.

  56. Ціннісні орієнтації вченого, їх різноманіття.

  57. Особливості технічного знання.

  58. Техніка як об’єкт філософського дослідження. Коло проблем сучасної філософії техніки.

  59. Техніка як фактор цивілізації. Технологічний детермінізм і технократія. Технократизм і гуманізм.

  60. Роль науки в розвитку сучасної освіти.

  61. Глобальні проблеми людства і методологія їх дослідження. Роль науки у їх вирішенні.

  62. Проблема реальності в сучасній філософії та науці.

  63. Проблема детермінізму в сучвсній філософії та науці.

  64. Специфіка соціального пізнання.

  65. Проблема пізнання та інтерпретації історії.

  66. Основні методи соціального прогнозування. Філософія і футурологія.



^ ОСНОВНІ ПІДРУЧНИКИ І НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ


  1. Воронкова В. Г. Філософія. Навчальний посібник. - К., 2004.

  2. Джегутанов Б.Н., СтрельченкоВ.И., БалахонскийВ.В., Хон Т.Н. История и философия науки. Учебное пособие для аспирантов. - Спб., 2006.

  3. Історія філософії. Підручник для вищої школи. - Х., 2003.

  4. Зотов А.Ф. Мельвиль Ю.К. Западная философия ХХ века. Учебное пособие. - М., 1998.

  5. Кремінь В.Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. - К., 2005.

  6. Лешкевич Т.Г. Философия науки: Учебное пособие. – М., 2006.

  7. Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов н/Д., 1999.

  8. Кохановский В.П. Философия для аспирантов. – Ростов н/Д., 2003.

  9. Цехмистро И.З. Холистическая философия науки. – Сумы., 2003.

  10. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техніки. - Львів., 2006.

  11. Современная западная философия: Словарь-справочник. – М., 1991.

  12. Татаркевич В. Історія філософії. Т.3. - Львів., - 1999.

  13. Философский энциклопедический словарь. – М., 1989.

  14. Хрестоматия по истории философии ( Западная философия). Учебное пособие для вузов. - Ч.2. - М., 1997.

  15. шАповалов В.Ф. Основы філософии современности. - К итогам ХХ века. - М., 1998.

  16. Штанько В.И. Философия и методология науки. Учебное пособие. – Харьков., 2002.



Навчальне видання


ПРОГРАМА ТА МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ З ФІЛОСОФІЇ
ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СКЛАДАННЯ КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ АСПІРАНТІВ ТА ЗДОБУВАЧІВ НЕФІЛОСОФСЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ



Укладач доцент Сергієнко В.В.

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри соціально-політичних наук, доц.

Фарина С.Я.


Видавничий відділ КДПУ

39614 м. Кременчук, вул Першотравнева, 20
1   2   3

Схожі:

Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconОрієнтовні питання до кандидатського іспиту з філософії (для аспірантів і здобувачів всіх спеціальностей) на 2012 – 2013 н р
Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Основні функції філософії. Співвідношення філософії, науки і релігії
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconНаказ №348-5-05 Про допуск здобувача каф. Фгі до складання кандидатського іспиту з філософії в осінню сесію 2011р
Додатково до наказу по університету №338-5-05 від 03. 10. 2011р. “Про допуск аспірантів та здобувачів до складання кандидатського...
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconНаказ №338-5-05 Про допуск аспірантів та здобувачів до складання кандидатського іспиту з філософії в осінню сесію 2011р
Відповідно до Положення про підготовку науково педагогічних І наукових кадрів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України...
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconНаказ №128-5-05 Про допуск аспірантів та здобувачів до складання кандидатського іспиту з філософії у весняну сесію 2012 р
Відповідно до Положення про підготовку науково педагогічних І наукових кадрів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України...
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
Робоча навчальна програма дисципліни „Філософія” з підготовки аспірантів та здобувачів удуфмт до складання кандидатського іспиту...
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconМетодичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів усіх спеціальностей нметАУ
Методичні вказівки до складання вступних іспитів та здачі кандидатського мінімуму з дисципліни «Філософія» для аспірантів та пошукачів...
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconПрограма підготовчого курсу до кандидатського іспиту з філософії
Мета курсу – допомогти аспірантам підготуватися до складання кандидатського іспиту, передусім шляхом консультаційно-експертної підтримки....
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconНаказ №349-5-05 Про допуск здобувача каф. Фгі до складання кандидатського іспиту з іноземної мови в осінню сесію 2011р
Додатково до наказу по університету №340 05 від 05. 10. 2011р. “Про допуск аспірантів та здобувачів до складання кандидатського іспиту...
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconНаказ №158-5-05 Про допуск аспірантів та здобувачів до складання кандидатського іспиту з філософії у весняну сесію 2011р
У відповідності до наказу по університету №146-5-10 від 20. 04. 2011 р. "Про організацію прийому кандидатських іспитів у весняну...
Програма та методичні вказівки з філософії для підготовки до складання кандидатського іспиту аспірантів І здобувачів нефілософських спеціальностей iconФілософія (для підготовки до кандидатського іспиту)
Мета курсу – допомогти аспірантам підготуватися до складання кандидатського іспиту, передусім шляхом консультаційно-експертної підтримки....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи