Скачати 372.13 Kb. |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИКРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО![]() МЕТОДИЧНі вказівкищодо ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОЇ РОБОТИЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ“БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ”ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯВСІХ НАПРЯМІВКРЕМЕНЧУК 2012 Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічної роботи з навчальної дисципліни “безпека життєдіяльності” для студентів денної форми навчання всіх напрямів Укладач старш. викл. В. І. Малишко Рецензент д.т.н., проф В. М. Чебенко Кафедра безпеки життєдіяльності Затверджено методичною радою Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського Протокол №___від _________ Голова методичної ради_______проф. В. В. Костін ЗМІСТ Вступ………………………………………………………………………………….4 1 Рекомендації щодо написання та оформлення розрахунково-графічної роботи………………………………………………………………………………...5 2 Завдання для розрахунково-графічної роботи…………………………........…..6 3 Методика виконання роботи……...……………………………………………....6 4 Контрольні питання………………………………………………………..….....17 Список літератури…………………………………………………………………18 Додаток А Ступінь руйнування об’єкта залежно від надлишкового тиску ударної хвилі вибуху………………………………………………………………19 Додаток Б Характеристика руйнувань будівель і обладнання…………………....20 Додаток В Категорії пожежної небезпеки виробництв…………………….….….21 Додаток Г Ступені вогнестійкості будівель………………………………………....21 Додаток Д Варіанти вихідних даних для виконання завдання…………………….23 Додаток Е Зміст звіту……………………………………………...………………..24 Додаток Ж………………………………………...…………………………………..25 ВСТУП Завдання та методичні рекомендації щодо самостійної роботи студентів усіх спеціальностей з виконання розрахунково-графічної роботи розроблено згідно з типовою навчальною програмою нормативної дисципліни “Безпека життєдіяльності”, затвердженою 31.03.2011. Ця програма є єдиною для всіх спеціальностей. Підготовка студентів у межах цієї навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду, вироблення ідеології поведінки, й забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних процесів. Дисципліна “Безпека життєдіяльності” узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняття і методологію, необхідні для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них. Метою запропонованих методичних вказівок є поглиблення вивчення дисципліни та набуття навичок і вмінь, самостійних кваліфікованих розрахунків, аналізу та обґрунтування висновків у процесі вивчення дисципліни. ^ Мета виконання РГР (розрахунково-графічної роботи): поглиблення вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” та набуття навичок і вмінь самостійних кваліфікованих розрахунків, прогнозування обстановки, яка може скластися під час аварій на вибухонебезпечному об’єкті, аналізу та висновків щодо забезпечення захисту інженерно-технічного комплексу та виробничого персоналу, об’єктів господарювання і підвищення стійкості функціонування його в умовах надзвичайних ситуацій. Роботу студенти виконують за вихідними даними вказаного викладачем варіанта. Робота повинна містити: - вихідні дані; - розрахунки; - висновки (часткові та загальні); - підсумкову таблицю результатів розрахунку; - графічну частину (на аркуші формату А4 у вибраному масштабі). Текст титульної сторінки повинен бути набраний шрифтом гарнітурою Times New Roman, розміром 14 пунктів (великими літерами) через півтора інтервала. Обсяг контрольної роботи повинен складати 10 – 12 сторінок. Перелік варіантів зазначений у додатку Д. Контрольна робота виконується за варіантом, номер якого збігається з останньою цифрою навчального шифру студента (номера залікової книжки). Зразок оформлення титульної сторінки наведено у додатку Ж. ^ Умова: У промисловій зоні на відстані L від нашого виробничого приміщення (цеху) розташований об'єкт, на якому знаходиться Q тонн вибухонебезпечної речовини (газу пропану). Під час можливої аварії з вибухом цех може опинитись в осередку ураження. Завдання: Оцінити можливі наслідки впливу на виробниче приміщення аварії на вибухонебезпечному об'єкті відповідно до вихідних даних заданого варіанта (додаток Д). Визначити: 1. У яку зону руйнувань може потрапити цех? 2. Які очікуються руйнування елементів цеху? 3. Яка очікується пожежна обстановка в районі розташування цеху? 4. Який ступінь можливого ураження виробничого персоналу? 5. Рекомендації, спрямовані на недопущення або зменшення ураження людей та руйнувань? Зразок звіту подано у додатку Е. ^ Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних належать не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібнодисперсному стані (вугільний пил, древесний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних). Наслідками таких вибухів є: - руйнування будівель, споруд, обладнання; - пожежі; - ураження людей. Оцінювання наслідків можливого вибуху на вибухонебезпечному об'єкті передбачає такі елементи:
4. Зробити висновки і сформулювати рекомендації. 3.1 Визначення ступеня руйнувань під час вибуху Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (АР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, у свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини <2 і відстанню від досліджуваної точки до центра вибуху Ь. Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який розділяють на три зони. Зона І – зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) має радіус ![]() ![]() де ![]() У межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху: ![]() Зона 2 – зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R2: ![]() Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховують за формулою: ![]() де ![]() Зона 3 – зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою: ![]() або визначений за допомогою графіків (рис.1) ![]() Після визначення величини надлишкового тиску вибухової хвилі в районі цеху можна оцінити ступінь можливих руйнувань (див. таблицю додатка А). ПРИКЛАД 1 Умова.: Визначити можливий ступінь руйнування будівлі цеху зі збірного залізобетону, що знаходиться на відстані 800 м від вибухонебезпечного сховища, де зберігається 300 т зрідженого пропану. Розв'язок. 1. Визначимо за формулами (1), (2), у яку зону осередку вибуху потрапляє наш об'єкт. Радіус зони 1: ![]() Радіус зони 2: ![]() тобто наш об’єкт під час можливій аварії потрапить у 3-тю зону осередку вибуху. 2. Для зони 3 за допомогою графіків (рис.1) знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані ![]() ![]() 3. З додатка А визначаємо, що будівля зі збірного залізобетону від ударної хвилі з надлишковим тиском 25 кПа отримає середні руйнування. З додатка Б визначаємо, якого характеру руйнування очікуються під час можливої аварії. Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об'єкті з вибухом 300 т пропану будівля цеху може отримати середні руйнування. З додатка Б визначаємо, що це: *руйнування даху, *внутрішніх перегородок, *вибиті двері та вікна, *у капітальних стінах можливі тріщини. ^ унаслідок вибухів на промислових об'єктах можуть виникати окремі або суцільні пожежі. Окрема пожежа виникає в окремій будівлі чи споруді. Суцільна пожежа характеризується тим, що впродовж 1–2 годин вогонь охоплює до 90 % усіх будівель і споруд об'єкта. Очікуваний характер пожеж з урахуванням наведених чинників можна визначити за допомогою таблиці 2. Таблиця 2 - Можлива пожежна обстановка після вибуху
Примітка Щільність забудови – це відсоткове співвідношення загальної площі всіх забудов до площі території об'єкта. Характер виникнення та розповсюдження пожежі залежить від таких чинників:
Приклад 2 Умова: Визначити можливу пожежну обстановку після вибуху, якщо в районі розташування столярного цеху надлишковий тиск ударної хвилі 25 кПа. Будівля цеху має вогнетривкість несучих стін – 2 год, а перекриття - 0,75 год. Щільність забудови об'єкта 23 %. Розв'язок 1. Визначаємо категорію пожежної небезпеки виробництва. З додатка В знаходимо, що столярний цех належить до категорії В пожежної небезпеки виробництва. 2. Визначаємо ступінь вогнестійкості будівлі цеху. З додатка Г знаходимо, що будівля зі збірного залізобетону (матеріал неспалимий) з наведеним значенням межі вогнетривкості стін та перекриттів має III ступінь вогнестійкості. 3. Оцінюємо можливу пожежну обстановку на дільниці, де розташований столярний цех. За таблицею 2 визначаємо, що для виробництва категорії В III ступеня вогнестійкості будівель при надлишковому тиску ^ і щільності забудови більше 20 % можна очікувати в перші 30 хв окремі пожежі, які за 1–2 год можуть перерости в суцільну. Висновок: Після вибуху в районі столярного цеху очікуються окремі пожежі з подальшим переростанням їх у суцільну пожежу. ^ Ударна хвиля уражає незахищених людей безпосередньо, а також непрямим шляхом. Безпосередній вплив на людей відбувається через надлишковий тиск ударної хвилі. Залежно від величини надлишкового тиску люди можуть отримати травми, які поділяються на легкі, середні, важкі та надважкі (табл. 3) Таблиця 3 - Ступінь ураження людей залежно від надлишкового тиску
Непрямий вплив ударної хвилі виявляється в ураженні людей уламками зруйнованих будівель, розбитим склом та іншими предметами. Радіус непрямого впливу на людей перевищує радіус безпосереднього впливу і досягає зон з надлишковим тиском ударної хвилі. Приклад З Умова: Визначити ступінь можливих ушкоджень людей, які працюють у одноповерховій будівлі цеху зі збірного залізобетону, якщо під час вибуху величина надлишкового тиску ударної хвилі в районі цеху становить 25 кПа. Розв'язок 1. Оцінюємо ступінь ураження людей у будівлі цеху від надлишкового тиску (пряма дія) ударної хвилі. Ударна хвиля проникає в приміщення крізь вибиті вікна і двері. За таблицею 3 визначаємо, що при ![]() 2. Оцінюємо ступінь можливого ураження через непряму дію ударної хвилі вибуху. Раніше (приклад 1) ми встановили, що будівля цеху може отримати середні руйнування. З характеристики цих руйнувань (додаток Б) визначаємо, що вибиття вікон і дверей, руйнування даху і пошкодження внутрішніх перегородок може викликати суттєві ураження персоналу через непрямі дії ударної хвилі вибуху. Висновок: Через безпосередню (пряму) і непряму дію ударної хвилі виробничий персонал може отримати легкі травми та пошкодження уламками скла і елементами пошкоджених конструкцій і обладнання. ^ Дати характеристику осередку ураження (рис. 2) залежно від потужності вибуху. На аркуші формату А4 у вибраному масштабі студенти мають відобразити: - центр (епіцентр) вибуху (місце аварії); - місце розміщення об’єкта (цеху) відносно місця аварії або центру міста; - межі зон руйнувань, назви зон, їх радіуси, надмірний тиск на межах зон та розміри радіусів; - масштаб, у якому виконано графічне відображення. Приклад 4 Характеристика осередку ураження під час вибуху пропану масою Q=500 т М 1:100000 ![]() Рисунок 2 – Характеристика осередку ураження: 1 – місто; 2 – об’єкт господарювання; І – зона слабких руйнувань; ІІ – середніх; ІІІ – сильних; ІV – повних; ЦВ – центр вибуху (місце зберігання пропану) Радіуси зон руйнувань: - Rсл = 1600 м; - Rсер = 1070 м; - Rсил =850 м; - Rпов = 650 м. ^ Підбиваю підсумки проведеного оцінювання, треба відповісти на такі питання: 1. У яку зону руйнувань може потрапити цех? 2. Які очікуються руйнування елементів цеху? 3. Яка пожежна обстановка може скластися в районі розташування цеху? 4. Який характер можливого ураження виробничого персоналу? Відповіді на ці питання доцільно звести в підсумкову таблицю (табл. 4): Таблиця 4 - Підсумки проведеного оцінювання можливих наслідків аварії на вибухонебезпечному об'єкті
Рекомендації, спрямовані на зменшення наслідків можливого вибуху на наш виробничий об'єкт, можуть бути такими:
4 К^
9. Назвати ступені ураженя людей залежно від надлишкового тиску. ^
Додаток А Ступінь руйнування об'єкта залежно від надлишкового тиску ударної хвилі вибуху ∆Р, кПа
Додаток Б Характеристика руйнувань будівель і обладнання
Додаток В Категорії пожежної небезпеки виробництв
Додаток Г Ступені вогнестійкості будівель
Примітка Цифрами позначено межу вогнетривкості, що визначається часом від початку впливу вогню на конструкцію до моменту виникнення у ній наскрізних тріщин або досягнення температури +200 ![]() Додаток Д Варіанти вихідних даних для виконання завдання
Додаток Е Зміст звіту Тема: Забезпечення стійкого функціонування промислового об’єкта в умовах надзвичайних ситуацій. Зміст
Таблиця Е.1
Додаток Ж ^ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО КАФЕДРА БЖД Номер залікової книжки: РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА ^ “БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ” Виконав студент: гр. ГКЗ-09-1 Михайленко В.І. Перевірив: старший викладач кафедри БЖД Малишко В.І. КРЕМЕНЧУК 2011 Методичні вказівки щодо виконання розрахунково-графічної роботи з навчальної дисципліни “безпека життєдіяльності” для студентів денної форми навчання з всіх напрямів Укладач старш. викл. В. І. Малишко Відповідальний за випуск зав. кафедри БЖД В. М. Чебенко Підп. до др.____________. Формат 60*84 1/16. Папір тип. Друк ризографія. Ум. друк. арк..______. Наклад ____ прим. Зам. №___________. Безкоштовно. Видавничий відділ Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського вул. Першотравнева, 20, м. Кременчук, 39600 2> |
![]() | Т. В. Момот, І. Г. Чалий методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з навчальної дисципліни Методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з навчальної дисципліни «Економіка підприємства» (для студентів 3... | ![]() | Методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з навчальної дисципліни «Економіка підприємства» Методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з навчальної дисципліни «Економіка підприємства» (для студентів 3... |
![]() | Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „екологія” Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни „Екологія” (для студентів 1 курсу денної та заочної форми... | ![]() | М. В. Кадничанський методичні вказівки до практичних занять І виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни Методичні вказівки до практичних занять І виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Економіко-математичне моделювання»... |
![]() | М. В. Кадничанський методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Стратегічний аналіз» (для студентів 5 курсу заочної форми... | ![]() | Господарства методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з курсу Методичні вказівки для виконання розрахунково-графічної роботи з курсу "Економічна інформатика" (для студентів 1 курсу денної форми... |
![]() | А. Ю. Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Технології гіс» Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Технології гіс» (для студентів 3 курсу денної та заочної... | ![]() | До виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «статистика» Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з дисципліни «Статистика» (для студентів 2 курсу заочної форми навчання... |
![]() | М. П. Пан Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи з навчальної дисципліни «Управління потенціалом підприємства» Методичні вказівки до виконання розрахункова-графічної роботи з навчальної дисципліни «Управління потенціалом підприємства» (для... | ![]() | Г. В. Методичні вказівки Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи «Промислова екологія» (для студ. 3-го курсу денної форми навчання,... |