Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І icon

Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І




НазваМихайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І
Сторінка1/9
Дата06.03.2014
Розмір1.88 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Михайличенко Б.В., Бондар С.С., Шевчук В.А., Лісовий А.С.,

Федотова І.А., Хоменко В.І., Біляков А.М., Артеменко О.І.

















За загальною редакцією професора Б.В.Михайличенка


КИЇВ – 2011



Лісовий А.С.,
Михайличенко Б.В., Бондар С.С., Шевчук В.А.,

Федотова І.А., Хоменко В.І., Біляков А.М., Артеменко О.І., Федорова О.А., Хміль І.Ю. „Від часів університету св. Володимира до сьогодення: історія становлення та діяльності кафедри судової медицини Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (1841-2011)”. За загальною редакцією професора Б.В.Михайличенка.


Рекомендовано до видання Вченою радою

Національного медичного

університету імені О.О.Богомольця 25 квітня 2008 р. (Протокол № 9).


ЗМІСТ


ПЕРЕДМОВА…………………………………………………………… 4

^ РОЗДІЛ І.

ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КАФЕДРИ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ

НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГОУНІВЕРСИТЕТУ імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ …………………………………………………… 5-53

^ РОЗДІЛ ІІ.

РОБОТА КАФЕДРИ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ ЯК ОПОРНОЇ………. 54-57

РОЗДІЛ ІІІ.

СТУДЕНТСЬКИЙ НАУКОВИЙ ГУРТОК КАФЕДРИ………………. 58-60

РОЗДІЛ ІV.

ПІДГОТОВКА ІНТЕРНІВ……………………………………………… 61-63

^ РОЗДІЛ V.

НАУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ КАФЕДРИ………………………………… 64-103

РОЗДІЛ VI.

ПРАКТИЧНА СУДОВО-МЕДИЧНА ЕКСПЕРТНА

ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ….. 104-112

^ РОЗДІЛ VII.

УЧАСТЬ КАФЕДРИ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ У НАУКОВОМУ ТОВАРИСТВІ СУДОВИХ МЕДИКІВ………………………………… 113-115


ПЕРСОНАЛІЇ ВИКЛАДЧІВ КАФЕДРИ

СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ………………………………………………. 116-132


^ ПІДРУЧНИКИ, НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ, МОНОГРАФІЇ,

ЯКІ ВИДАНІ СПІВРОБІТНИКАМИ КАФЕДРИ…..…………………. 133-135


ВИНАХОДИ СПІВРОБІТНИКІВ КАФЕДРИ

СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ………………………………………………… 136-138


ВИКЛАДАЧІ КАФЕДРИ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ…………………… 139-146





Кафедра судової медицини Національного медичного університету є однією із найстаріших і відзначила своє 170 – річчя.

Подумки вертаємось до її витоків… Саме у 1841 р. до складу медичного факультету при Київському університеті св.Володимира і увійшла кафедра «государственного врачебноведения», на якій серед інших дисциплін викладали і судову медицину.

За своє 170-річчя кафедра судової медицини пройшла славний трудовий шлях. З історією кафедри судової медицини пов'язані імена видатних вітчизняних вчених - Ф.Ф.Мерінга, Ф.Ф.Ергарта, М.О.Оболонського, В.А.Таранухіна, Ю.С.Сапожнікова, І.О.Концевич, які здійснили чималий внесок у розвиток судово-медичної науки та практики і криміналістики у співдружності із правоохоронними органами.

Значні досягнення кафедри судової медицини у підготовці медичних кадрів та наукових розробках не могли б відбутися без самовідданої праці та внеску кожного з її викладачів, які творили та творять історію кафедри.

Впродовж свого існування колектив викладачів кафедри, використовуючи свій фаховий досвід в галузі судової медицини, виховав не одне покоління лікарів – патріотів своєї Батьківщини, висококваліфікованих фахівців – судових медиків.

Історичному розвитку кафедри судової медицини Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, її здобуткам та досягненням, всім аспектам діяльності, славетному та відданому професійній та викладацькій справі її науково-педагогічному колективу присвячує авторський колектив цю монографію.


^ РОЗДІЛ І. ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

КАФЕДРИ СУДОВОЇ МЕДИЦИНИ

НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУТУ

імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ


9 (23 вересня) 1841 р. було розпочато навчання на медичному факультеті університету св.Володимира. Цього дня професором М.І.Козловим було прочитано першу лекцію з анатомії, а 12 (26) вересня 1841 р. професор В.О.Караваєв прочитав першу лекцію з енциклопедії та методології медицини. Саме в ці дні і розпочалася славетна історія Національного медичного університету імені О.О.Богомольця.

Кафедра судової медицини Національного медичного університету імені О.О.Богомольця є однією із "найстаріших", оскільки її вік співпадає із часом заснування Національного медичного університету.

Після закриття в 1841 р. Віленської медико-хірургічної академії та відкриття медичного факультету при Київському Університеті св. Володимира самостійної кафедри судової медицини не було. Серед 10 кафедр, які були затверджені згідно статуту 1835 р. на медичному факультеті, кількістю викладаємих дисциплін відрізнялася тільки кафедра державного медицинознавства, на якій викладали:

а) судову медицину;

б) медичну поліцію з гігієною;

в) медичне законодавство - коротке викладення ходу справ, порядку служби і устрою по медичному управлінню в державі, а також відомості про цивільну службу і правознавство в необхідному для лікаря обсязі;

г) ветеринарну поліцію з епізоотичними хворобами.

Штучне об’єднання різних галузей медичної науки в межах однієї кафедри, безумовно, негативно відображалося на педагогічній та науково-дослідній роботі. Ця "збірна" (за виразом проф. С.С.Когана) кафедра стала лише перехідним етапом, який приніс і користь. Для того періоду була характерною різнобічна діяльність наукових медичних працівників. Соціальнім мотивом, що впливав на розвиток державного медицинознавства того періоду, була необхідність боротьби із загрозливими інфекціями. Звідси і виникли - медична поліція, медична географія, медична статистика, гігієна з епідеміологією.

Першим професором, призначеним в Київський університет у 1842 р. на кафедру державного медицинознавства, був вихованець Харківського університету Іван Федорович Леонов. Він у 1830 р. після закінчення Університету під час епідемії холери в Харкові і Кременчузі приймав активну участь в боротьбі з інфекцією, за що був нагороджений діамантовим перстнем та залишений при Харківському університеті для викладання анатомії. В 1834 р. був затверджений ад’юнктом з анатомії, а в 1837 р. удостоєний ступеню доктора медицини й хірургії. В цьому ж році його призначили прозектором анатомії та затвердили в званні Інспектора лікарської управи. З 1839 р. він був тимчасово призначений ад’юнкт-професором Віленської медико-хірургічної академії, після розформування якої з 1842 р. затверджений ординарним професором ка­федри державного медицинознавства медичного факультету Київського університету св. Володимира.

Впродовж своєї педагогічної діяльності в університеті І.Ф.Леонов викладав гігієну і дієтетику, медичну допомогу, медичне державне управління, епізоотичні хвороби, загальну ветеринарію, з 1846 р. до 1853 р. читав студентам юридичного факультету курс судової медицини. Зі студентами медичного факультету проводив судово-медичні розтини на базі Київського військового шпиталю.

В перші роки заснування положення цієї кафедри було вкрай незадовільним, в зв’язку з чим проф. І.Ф.Леонов подав клопотання про необхідність покращення умов викладання та надання кафедрі окремого приміщення. Але у виділенні приміщення Рада Університету відмовила. Викладання судової медицини велося на базі Київського військового шпиталю, де в 1849 р. у вигляді експерименту, на два роки, було відкрито судово-медичне відділення, куди для обстеження направляли цивільних та військових. У 1851 р. це відділення було остаточно закріплено за кафедрою, а з 1852 р., коли побудували анатомічний театр, було виділено приміщення для викладання судової медицини. За п'ять років навчання студенти, зокрема, складали іспити із судової медицини та практичної судової медицини.

Професор Леонов І.Ф. був ініціатором проведення судово-медичних розтинів трупів осіб, які померли насильницькою смертю та у випадках підозри на насильницьку смерть. За поданням ректора Університету св. Володимира, до якого звернувся професор Леонов І.Ф. з цим питанням, Київська губернська управа ухвалила відповідне рішення, що стало підставою для організації судово-медичної експертизи у м.Києві.






"Ведомость окончательного испытания студентов" - екзаменаційна відомість студентів медичного факультету X семестру, 1846 р., яка підписана деканом – В.А. Караваєвим:

  • 8 колонка (зправа наліво) результатів іспиту із теорії судової медицини,

  • 3 колонка (зправа наліво) результатів іспиту із судово- медичної практики


Через хворобу професор І.Ф. Леонов у 1853 р. був звільнений, а 13.01.1854 р. на 45 році життя помер. Професором І.Ф.Леоновим було опубліковано 6 наукових праць, які стосувалися судової медицини й епідеміології.

Після І.Ф.Леонова кафедру державного медицинознавства очолив професор Фрідрих Фрідрихович Меринг, який впродовж майже 4-річної роботи - з 1853 р. по 1857 р. займався проблемами гігієни і паралельно викладав курс історії медицини. З 1857 р. Ф.Ф.Мерінг керував кафедрою шпитальної терапевтичної клініки, а з 1864 р. впродовж 23 років - кафедрою факультетської терапії.





Завідувач кафедри державного медицинознав-ства (1854-1857 р.р.) медичного факультету університету св. Володимира

професор Фрідрих Фрідрихович Меринг

Отримавши блискучу теоретичну освіту за кордоном й будучи чудовим лікарем, Ф.Ф. Меринг, здавалося, повинен був створити в Києві наукову терапевтичну школу. Але цього не сталося. Він обмежився лише читанням прекрасних клінічних лекцій, які з задоволенням слухали лікарі та студенти. Ф.Ф.Мерінг не залишив після себе учнів, які б змогли очолити кафедру терапії.

За професора Ф.Ф.Меринга кафедра державного медицинознавства починає диференціюватися, оскільки він значну увагу приділяв проблемам гігієни.

На цій кафедрі курс судової медицини викладав обраний ад’юнктом по кафедрі державного медици- нознавства з 1857 р. Ф.Ф.Ергардт, який в 1859 р. був затверджений, екстраординарним, а в 1860 р. - ординарним професором цієї кафедри. У 1853-1854 р.р. Ф.Ф.Ергардт працював помічником прозектора кафедри анатомії, якою на той час керував проф. О.П.Вальтер, учень М.І.Пирогова, а з 1854 р. до 1857 р. був прозектором на цій же ж кафедрі.

Власне кажучи, судова медицина на медичному факультеті Київського університету почала розвиватися самостійно з приходом на кафедру державного медицинознавства Ф.Ф.Ергардта, якого проф. М.О.Оболонський характеризував як людину живого розуму, надзвичайно енергійну, що настирливо впроваджувала свої ідеї. Він вмів захопити своїми експертизами аудиторію. Завдяки впливові в Університеті, судовому та військовому відомствах проф. Ф.Ф.Ергардт багато зробив для становлення кафедри державного медицинознавства, а потім і кафедри судової медицини. Але брак коштів став причиною того, що положення навчально-допоміжних структурних підрозділів кафедри були досить жалюгідними.

Із матеріалів, що збереглися відомо наступне: на той час окремого приміщення для практичних занять з студентами кафедра не мала, не було достатньої кількості і навчально-методичних посібників для занять. В анатомічному театрі (нині - вул. Б.Хмельниць-кого, 37) для викладання судової медицини був виділений кабінет, де знаходились шафа, стіл, 3 стільці і 2 дошки, у розпорядженні викладачів було 2 анатомічних набори, 4 старих мікроскопи і ряд майже непридатних інструментів.





Завідувач кафедри державного медицинознавства (1857-1865) та судової медицини (1865-1888 р.) медичного факультету університету св. Володимира

професор Федір Федорович Ергардт

Окрім того в анатомічному театрі було приміщення для судово-медичних розтинів трупів. Ця кімната була темною, освітлювалася лише двома маленькими віконцями, лавки розташовувалися амфітеатром. Для розтину трупів використовували 3 оббитих цинком стареньких столи.

Серед учбово-допоміжних структур було клінічне судово-медичне відділення при Київському військовому шпиталі. В цьому відношенні викладання судової медицини у Київському університеті було в значно ліпших умовах, ніж в інших університетах. В судово-медичному відділенні проводили обстеження живих осіб - як цивільних, так і військових з приводу душевних та соматичних захворювань.

З 1862 р. завідування судово-медичним відділенням шпиталю було доручено проф. Ф.Ф.Ергардту, а тому воно і закріпилося за кафедрою в якості навчально-допоміжного підрозділу, що широко використовувався для педагогічного процесу.



Завідуючи цим відділенням, проф. Ф.Ф.Ергардт до виходу у відставку (1888 р.) був одночасно і завідуючим відділенням для душевно хворих шпиталю. Він довгий час читав лекції не тільки з судової медицини, але і з психіатрії. Тому проф. Ф.Ф.Ергардт при необхідності проводив всі обстеження як душевно-, так і соматично- підекспертних і ізольованого клінічного судово-медичного відділення не потребував.

Цим і пояснюється той факт, що до 1889 р. з боку проф. Ф.Ф. Ергардта, не дивлячись на його вплив в Університеті, де він впродовж низки років був деканом медичного факультету, (з 1865р. до 1868 р, з 1875 р до 1883 р, і в 1887-1890 р.р.) та в воєнному відомстві, не було зроблено спроб науково оснастити клінічне судово-медичне відділення шпиталю, яке він вважав своїм дітищем. В шпиталі не було виділено спеціального приміщення для обстеження хворих, майже не було апаратів і інструментів для клінічних досліджень тощо.






Розташування кафедри державного медицино-знавства в анатомічному театрі з 1851 р. (нині – вул. Б.Хмельницького, 37)


Під час завідування Ф.Ф.Ергардтом кафедри державного медицинознавства у 1865 р. відбувся її розподіл на дві самостійні кафедри – кафедру судової медицини з епізоотичними хворобами та ветеринарною поліцією, яку очолив професор Ф.Ф.Ергардт, та кафедру гігієни, медичної поліції, медичної географії та статистики.

Викладання судової медицини при професорі Ф.Ф.Ергардті велося, переважно, в напрямку казуїстики. На лекціях розглядали судові процеси, в яких використовували дані судово-медичних експертиз; розтини трупів проводили лише у випадках, що складали казуїстичну зацікавленість; в клінічному відділенні шпиталю відбирали цікаві, з погляду судово-медичної експертизи, випадки.

Професор Ф.Ф.Ергардт мав репутацію знаного експерта та ерудованого вченого. Він постійно залучався Київськими судами як експерт в складних судових справах, що потребували глибоких медичних знань. Його також запрошували для вирішення складних питань і медичні установи інших міст. Так, інспектор Одеської лікарської управи доктор Л.А.Маровський звертався до нього за консультацією у справі про смерть капітана Гиждеу в 1884 р. Того ж року його запросили в С.-Петербург як експерта по резонансній тоді справі про вбивство Сари Беккер.

Професор Ф.Ф.Ергардт був автором 26 наукових праць і 26 критичних досліджень, присвячених. в основному, розгляду судово-медичних експертиз.

Практичне направлення робіт проф. Ф.Ф.Ергардта було однією з характерних його рис. Ф.Ф.Ергардт вважав, що участь судових медиків у роботі медичних друкованих видань є важливою умовою боротьби з недоліками в праці повітових, міських лікарів, а крім того має сприяти підвищенню наукового рівня експертиз. Тому, Київська лікарська громадськість широко використовувала медичні видання для висвітлення судово-медичних питань, розгортала дискусії з приводу окремих складних медичних експертиз та інших питань.

Багато праць професора Ф.Ф.Ергардта відносяться і до судової психіатрії. В них він давав розгорнутий аналіз помилок лікарів і юристів, що допускалися при оцінці психічних станів звинувачених та при вирішенні питання про осудність.

У 1888 р. професор Ф.Ф.Ергардт вийшов у відставку в звані заслуженого ординарного професора, але із збереженням посади декана медичного факультету Університету, яку він залишив у 1890 р. Після важкої і тривалої хвороби - генералізоване ракове враження органів черевної порожнини 21 грудня 1895 р Ф.Ф.Ергардт помер.

З 1889 р. екстраординарним професором кафедри судової медицини Київського університету був призначений вихованець Харківського університету Микола Олександрович Оболонський. З 1880 р. його затвердили в звані доктора медицини після захисту дисертації "О волосах в судебно-медицинском отношении". Спочатку М.О.Оболонський працював прозектором кафедри судової медицини Харківського університету, де читав лекції з судової медицини як приват-доцент.





Завідувач кафедри судової медицини (1889-1913 р.) медичного факультету університету св. Володимира

професор Микола Олександрович Оболонський

У 1887 р. проф. М.О.Оболонський був відряджений на 1,5 роки за кордон, де працював в галузі патологічної анатомії у проф. Є.Циглера в Тюбінгені та у проф. Г.Хмари в Празі, по судовій медицині - у проф. Й Машка в Празі та у проф. Е Гофмана у Відні, з психіатрії та невропатології - у проф. Ріна в Празі, і у проф. І.М.Шарко в Парижі, з токсикології - у проф. Таппейнера в Мюнхені, по антропології в проф. І.Ранке в Мюнхені.

У 1893 р. йому було присвоєно звання ординарного професора. З приходом на кафедру судової медицини Київського університету проф. М.О.Оболонський відмічав незадовільне положення кафедри як у відношенні приміщень, обладнання, так і навчально-допоміжних підрозділів і тому він почав клопотати перед Університетом про необхідність виділення окремого приміщення для кафедри.

Після проведеного в 1889 р. ремонту будинку, кафедра судової медицини мала вже прозекторську, кабінет професора, секційну залу, хімічну та фотографічну лабораторії.

Вважаючи за необхідне супроводжувати читання лекцій демонстрацією відповідних судово-медичних об'єктів, проф. М.О.Оболонський в 1889 р. приступив до створення судово-медичного музею, якого на кафедрі раніше не було.

Створений проф. М.О.Оболонським музей поступово розрісся і набув заслуженої слави як кількістю своїх експонатів, так і їх високою науковою цінністю. Надзвичайно цікаво, що у створенні музею приймало участь багато вихованців Київського університету. Потрібно відзначити, що на адресу проф. М.О.Оболонського була направлена колекція куль з театру російсько-турецької війни (1877-1878 р.р.) з детальним описом характеру виявлених ушкоджень у поранених, яких оперував хірург М.І.Якимович. На жаль, цією колекцією кафедра в наш час не володіє. В архівних матеріалах зберігся лише адресований проф. М.О. Оболонському лист, в якому М.І.Якимович писав: "Мені, звичайно, було б приємно, якби мій скромний дарунок послугував початком для більш цінних та більш цікавих внесків з боку інших дарителів. Таким чином, при створенні Вами музею, який в нинішньому вигляді, за багатством та різнобічністю предметів, являє ледь не єдиний музей судової медицини не лише у нас в Росії, але й в усій Європі, створювалися б колекції деформованих куль, цікаві й повчальні як в історичному значенні, так й в чисто науковому, судово-медичному" (1893 р., 1 листопада).

І дійсно, створений за часів проф. М.О.Оболонського музей отримав загальне визнання.






Музейні експонати в учбовій кімнаті кафедри судової медицини

(2011 р.)
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І icon81. 411. 1 Л 63 Лісовий Μ.І
Культура професійного мовлення : навч посібник для студ. Вмзо / Μ. І. Лісовий. Вінниця : Нова Книга, 2010. 176 с. Бібліогр.: в кінці...
Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І iconПара Тиждень
Теплотехнологічні процеси та установки, корп. 1, ауд. 122, Бондар Н. В., Бондар Н. В., Лабораторні
Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І iconБондар О. В., Крутько О. М. Досвід застосування навчальної відеоінформації
Бондар О. В. Досвід застосування навчальної відеоінформації / О. В. Бондар, О. М. Крутько // Вісн. Луган нац ун-ту імені Тараса Шевченка....
Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І iconМихайличенко Д. А
Экспериментальный комплекс для исследования аварийных режимов гидротранспортных установок
Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І iconАвторська наукова школа професора Світлани Шевчук Авторська школа «Культура спілкування як комунікативна професіограма майбутнього фахівця»
Велику увагу приділено моделюванню комунікативних ситуацій в умовах формування мовної особистості педагога. Сукупно з викладачами...
Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І iconБондар О. В. Проблема підручника нового покоління на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань (1991 р. – поч. Ххі століття)
Бондар О. В. Проблема підручника нового покоління на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань (1991 р. – поч. XXI століття)...
Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І iconБондар О. В. Проблема підручника нового покоління на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань (1991 р. – поч. ХХІ століття)
Бондар О. В. Проблема підручника нового покоління на сторінках періодичних фахових вітчизняних видань (1991 р. – поч. ХХІ століття)...
Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І iconКрутько О. М., Бондар О. В. Досвід застосування навчальної відеоінформації
Крутько О. М. Досвід застосування навчальної відеоінформації / О. М. Крутько, О. В. Бондар // Вісн. Луган нац ун-ту імені Тараса...
Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І iconВ. В. Шевчук програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Стратегія підприємства» для студентів 4 курсу денної форми...
Михайличенко Б. В., Бондар С. С., Шевчук В. А., Лісовий А. С., Федотова І. А., Хоменко В.І., Біляков А. М., Артеменко О.І iconДокументи
1. /Шевчук О/aref.doc
2. /Шевчук О/автореферат...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи