Одеський державний медичний університет затверджую icon

Одеський державний медичний університет затверджую




Скачати 249.15 Kb.
НазваОдеський державний медичний університет затверджую
Дата04.08.2012
Розмір249.15 Kb.
ТипДокументи
1. /детской хирургии/прогр пед 6 2007.rtf
2. /детской хирургии/програма пед 5 2007.rtf
3. /детской хирургии/раб прогр леч 2007.rtf
Одеський державний медичний університет затверджую
Одеський державний медичний університет
Одеський державний медичний університет затверджую

Форма № У-3.0


ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор

з навчально - педагогічної роботи

ЗДНТ, професор _____ Ю.І. Бажора

“__” _________ 200__ р.


РОБОЧА ПРОГРАМА

З ДИТЯЧОЇ ХІРУРГІЇ


Для спеціальності лікувальна справа

Факультет медичний

Кафедра дитячої хірургії

Нормативні дані


Форма навчан-ня

Курс

Семестр

Кількість годин

Залік

Диф. Залік (семе-стр)

Іспит (семе-стр)

Всього

Аудиторних

Самостійна робота







Лекції

Практичні заняття

Лабораторні заняття

Семінарські заняття







Денна

VI

XI-XII

36

-

36

-

-

18

XI- XII

XII



Робочу програму склали: проф. О.О. Лосєв, доцент М.Г.Мельниченко.

Програму обговорено на засіданні кафедри “___” _________ 200__ р., протокол №__.

Завідувач кафедри професор __________ О.О. Лосєв.

Робоча програма утворена на основі “Програми з дитячої хірургії” для студентів вищих медичних закладів освіти IV рівня акредитації, Київ, 2004.

.

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії.

“___” ____________ 200_ р., протокол №___.


Голова предметної

методичної комісії д.мед.н., професор В.В.Міщенко


Одеса 2006



  1. Цілі та задачі дисципліни, її місце в навчальному процесі.




    1. Ціль викладання дисципліни.

Дитяча хірургія – це хірургія, яка перенесена в дитячий вік з його багатогранними анатомо-фізіологічними особливостями. Вагомість її визначається тим, що біля четверті населення складають діти, тобто найбільш перспективна частина людства.

Головна мета вивчення дитячої хірургії на медичних факультетах нашої держави є підготовка лікарів загального профілю, які в 50 % випадків надають невідкладну хірургічну допомогу дітям, а також обстежують та проводять диференційну діагностику з не хірургічними захворюваннями.

У зв’язку з цим основною метою кафедри є навчання майбутніх лікарів загального профілю правильним підходам до хворої дитини, освоєнню провідних симптомів та синдромів хірургічної патології з урахуванням морфо-функціональних особливостей дитячого віку для вибору адекватної діагностики та лікування.


    1. Задачі.

Головна увага у викладанні приділяється особливостям діагностики гострих хірургічних захворювань, які потребують невідкладної хірургічної допомоги, та вадам розвідку новонароджених, які потребують не тільки невідкладної допомоги та лікування, а і особливого доопераційного нагляду, спеціального транспортування та реанімаційних мір.

Вивчення дитячої хірургії базується як на знаннях, одержаних на теоретичних кафедрах: анатомії, фізіології, медичної хімії, а також на клінічних базах, де студенти здобувають знання з морфо-функціональних особливостей дитячого віку, вад розвитку, соматичних та інфекційних захворювань (кафедра педіатрії, дитячих інфекційних хвороб); хірургічного профілю, де вивчають хірургічну патологію у дорослих хворих.

В результаті вивчення дитячої хірургії студент повинен знати особливості перебігу хірургічних захворювань, вад розвитку та тактики лікування дітей.

Вміти:

а) ставити діагноз хірургічного захворювання у дітей;

б) надати невідкладну медичну допомогу;

в) проводити необхідну патогенетичну терапію, спрямовану на профілактику ускладнень;

г) визначати та забезпечувати необхідні умови транспортування хворої дитини.



    1. Перелік дисциплін, що забезпечують дану дисципліну.




Дисципліна, яка забезпечує

Госпітальна хірургія

дитячого віку

Семе-стр

Назва дисципліни

Назва розділів

Семе-стр

Розділ і теми

І-ІІ

Анатомія

Особливості будови органів дихання у дітей різного віку.


Особливості будови травного тракту у дітей різного віку.


Будова паренхіматозних органів черевної порожнини та поза черевного простору.

ХІ-ХІІ

Синдром дихальної недостатності при захворюваннях, травмах, вадах розвідку.

Синдром болі в животі, особливості клінічного перебігу запальних захворювань та вад розвитку травного тракту.

Синдром кровотечі із паренхіматозних органів та органів травного тракту у дітей.




Онкологія

Особливості дитячої онкології

ХІ-ХІІ

Синдром промацюваної пухлини у дітей.




  1. Зміст дисципліни.


Практичні заняття направлені на засвоєння тих розділів дитячої хірургії, які потребують невідкладної діагностики та лікування, до яких відносяться:

  1. Гострі захворювання та вади розвитку шлунково- кишкового тракту;

  2. Вади розвитку кишкового тракту у новонароджених;

  3. Гострі захворювання та вади розвитку дихальної системи;

  4. Кровотеча у дітей на різних рівнях ШКТ;

  5. Захворювання та вади розвитку жовчно-біліарної системи;

  6. Дитячий закріп різної етіології.

  7. Особливості онкології дитячого віку.

  8. Захворювання та вади розвитку зовнішніх статевих органів у хлопчиків.

  9. Системні та пухлино подібні захворювання кісток.

  10. Синдромальна діагностика вад розвитку нирок та сечових шляхів у дітей.

Оскільки на практичні заняття відводиться 36 годин на групу розклад занять проводиться таким чином, що частина програми відводиться на самостійну роботу студентів.

Практичні заняття та СРС передбачають синдром ний підхід, проведення диференційної діагностики, терміни та методи лікування.

Кожна тема висвітлюється з позиції анатомо-фізіологічних особливостей дитячого віку (схильність до генералізованих реакцій, перевага загальних симптомів над місцевими, своєрідний перебіг обмінних процесів). Звертається увага на особливості дослідження дітей раннього віку, значимість анамнезу, який збирають не у хворого, а у тих, хто його наглядає, особливості огляду, пальпації та допоміжних методів дослідження, як інвазійних, так і не інвазійних. Велике значення приділяється показанням та протипоказанням до оперативного втручання (відносні та абсолютні). Особливо загострюється увага на хірургічну допомогу новонародженим та немовлятам з вадами розвитку, з захворюванням та пошкодженням під час пологів. Приділяється увага транспортуванню, виходжуванню, організації палат та відділень для новонароджених, принципам інтенсивної терапії та реанімації дітей у критичному стані, загальним принципам підтримки гомеостазу організму дитини.

Приймаючи до уваги, що в поточному році, як і в минулому, буде проводитися єдиний профорієнтований іспит з хірургічних дисциплін, співробітники кафедри підготували 12 ситуаційних задач, 5 муляжів, фантомів для оволодіння практичними навичками. В практичні заняття включені рентгенограми для аналізу практичних навичок. Такі рентгенограми є у кожного викладача, що проводять заняття зі студентами, на стенді ці рентгенограмами ілюструються поясненнями. Складена схема огляду і обстеження хворого, яку студенти використовують при курації хворого. Кожного дня зі студентами проводиться тестовий контроль по завданням “Крок-2”, та підсумковий контроль за V-VI курси в кінці циклу.


    1. Лекції, їх зміст та обсяг в годинах.

Програмою на ХІ-ХІІ семестр для студентів медичного факультету лекції не передбачаються.



    1. Практичні заняття, їх зміст та обсяг в годинах.

п/п

Тема та зміст заняття

Обсяг в годинах

Семестр

1

2

3

4


2

Етіологія жовтяниць: пряма та непряма білірубінемія. Патогенез порушення білі рубінового обміну.

Надпечінкова жовтяниця (підвищений розпад еритроцитів – підвищення непрямого білірубіну).

Печінкова жовтяниця – порушення функції гепатоцитів із захвату, кон’югації (підвищення непрямого білірубіну), екскреції білірубіна (підвищення прямого білірубіну).

Жовтяниці новонароджених – інфекційної, метаболічної, гемолітичної, холестатичної та обструктивної етіології.

Атрезія жовчних шляхів (облітерація всіх жовчних шляхів – 68-85%, в 10-15% - збережені дистальні жовчні шляхи.

Клініка атрезії жовчних шляхів: наростаюча с народження жовтяниця, ахолічний стул, інтенсивно пофарбована сеча, збільшення печінки, селезінки, високі цифри прямого білірубіну.

Лікування: операція Касаї – гепатопортоентероанастомоз, трансплантація печінки.

Диференційна діагностика. Синдром згущення жовчі – спостерігається збільшення прямого білірубіну (гемолітична хвороба новонароджених, муковісцидоз, тривале парентеральне харчування) – проходить під впливом парентеральної терапії.

Спонтанна перфорація зовнішніх жовчних ходів: прогресуюча інтоксикація, з’явлення асциту, ахолічний стул, темна сеча, жовтяниця.

Кіста загального жовчного протоку. Жовтяниця носить рецидивуючий характер. Клініка: біль в животі, пухлино

7 г.

ХІ-ХІІ




1

2

3

4




подібне утворення, жовтяниця. Діагностика: УЗД, рентген контрастне дослідження.

Внутрішньоутробний гепатит: з’являється з народження або в перші 2-3 тижня. Перебігає з періодами посилення інтенсивності та зменшенням жовтяниці. Порушується загальний стан. Печінка збільшена, щільна, селезінка збільшена, геморагічні прояви, збільшена непряма фракція білірубіну. Діагноз уточнюється пункційною біопсією.








4

А). Синдром закріпу у дітей ( мегаколон, хвороба Гиршпрунга), запальні захворювання товстої кишки. Патогенез вад розвитку товстої кишки: природжений агангліоз, природжений мега- доліхосігма,-колон. Вторинні закрипи (діскінезії, психогенні, ендокринні, аліментарні та

7 г.

ХІ-ХІІ




1

2

3

4




інші фактори зрушення інервації).

Особливості клінічного перебігу, диференційна діагностика, методи обстеження - рентгенологічні, гістохімічні, ендоскопічні. Консервативні та хірургічні методи лікування.

Б). Вади розвитку прямої кишки та анального отвору. Класифікація: атрезії без нориць та нориці у хлопчиків і дівчаток. Класифікація по висоті розвитку атрезії. Клінічний перебіг в залежності від форми атрезії, методи діагностики, паліативні та радикальні методи хірургічного втручання. Ускладнення, прогноз.








ВСЬОГО

36 г.

ХІ-ХІІ




    1. Зміст самостійної роботи студентів (СРС), її зміст та обсяг в годинах.

Самостійна робота студентів медичного факультету передбачає самостійне освоєння 5 тем, які не передбаченні розкладом, але які входять до учбової програми. Для чого на кафедрі організовані консультації по суботнім дням з 9 до 13 години, на котрих чергові викладачі проводять співбесіди, клінічні обходи, огляд хворих в приймальному відділенні, разом зі студентами дають оцінку допоміжних методів обстеження та ставлять показання та протипоказання до хірургічних чи консервативних методів лікування. Студенти разом з лікарями проводять чергування, приймають участь в хірургічних втручаннях та нагляді за хворими.

Кафедрою передбачено також обговорення тематики самостійної роботи після практичних зянять за розкладом, та під час розгляду ситуаційних задач тестового контролю.

Тематика СРС доводиться до відома студентів на першому практичному занятті. Після закінчення циклу студенти складають диференційний залік, згідно програми.


Тематичний план самостійної роботи студентів.


  1. Хвороба Крона (термінальний іліїт)

  2. Спленомегалія як хірургічна проблема.

  3. Пухлини кісток у дітей.

  4. Синдром лейкоцитурії та гематурії при вадах розвитку та травмі сечовивідних шляхів.

  5. Вади розвитку, що потребують планового хірургічного втручання (водянка яєчка, сім’яного канатика, варікоцеле, грижі черевної порожнини).




п/п

Тема заняття

Зміст навчального матеріалу, який винесено на СРС

Обсяг

в годи-нах

Форма контролю

1

2

3

4

5


2

Спленомега-лія у дітей як хірургічна проблема.



Основні патофізіологічні механізми спленомегалії:

1). Гіпертрофія при імунній відповіді;

2). Гіпертрофія при деструкції еритроцитів;

3). Застій крові;

4). Мієлопроліферативний;

5). Інфільтративний;

6). Неопластичний;

7). Змішани форми (травма, кісти, гемангіоми).

Гемолітичні анемії:

  1. спадковий мікросфероцітоз (сімейна гемолітична анемія Мінковського-Шоффара);

  2. набута гемолітична анемія;

  3. уроджена (сімейна) макроцітарна гемолітична анемія;

  4. тромбоцітопенічна пурпура (хвороба Верльгофа);

  5. хвороба Гоше;

  6. аномалії розвитку і кісти селезінки;

  7. синдром портальної гіпертензії.




4

Розгляд теми, опитування, обстеження хворих, рішення ситуаційних задач.





1

2

3

4

5







Методи діагностики:

  1. функціональні проби печінки, білковий склад крові;

  2. рентгенографія стравоходу з контрастуванням;

  3. ФЕГДС;

  4. Ангіографія селезінкової артерії і спленопортографія;

  5. Доплерографія, УЗД;

  6. КТ;

  7. Лапароскопія з біопсією печінки та селезінки.


Методи лікування, показання до спленектомії:

  1. важкі травматичні ушкодження;

  2. спадкоємна мікросфероцітарна анемія;

  3. хронічні рецидивуючі форми ідиопатичної тромбоцітарної пурпури;

  4. портальна гіпертензія з спленомегалією та гіперспленізмом;

  5. лімфогрануломатоз з дійсним уродженням селезінки.










3

Пухлини кісток у дітей

Синдром промацуваної пухлини черевної порожнини та позаочеревно-го простору, особливості пухлин у дітей, клініка, діагно-стика. Дитяча онкологія, як особливий розділ дитячої хірургії з ура-хуванням мор-фо-функціо-нальної незрілості

Доброякісні пухлини: остеома, остеоїд-остеома, остеокластома.

Етіологія, патогенез, особливості клінічного перебігу, методи лікування. Диференційна діагностика з пухлино подібними захворюваннями.

Злоякісні пухлини: остеосаркома (остеогенна і остеолітичні форми).

Саркома Юінга: особливості клінічного перебігу, локалізації. Диференційна діагностика з остеомієлітом, пункцій ні методи диференційної діагностики. Принципи етапного лікування злоякісних пухлин у дітей. Ускладнення. Прогноз.

4

Курація, обстеження хворих, тестовий контроль.




1

2

3

4

5

4

Синдром лейкоцитурії та гематурії (при вадах розвитку та травмі сечовивідних шляхів у дітей).

Термінологія синдрому – наявність в осаді сечі більш як 20 лейкоцитів, або 2 млн. за 24 години (проба Амбурже), або 2 тис. в 1 мл (проба по Нечипоренку).

Лейкоцитурія характерна для:

  • пієлонефриту;

  • захворювань зовнішніх статевих органів;

  • туберкульозу нирок;

  • гломерулонефриту;

  • ГНН.

Поняття про бактеріальну та а- бактеріальну лейкоцитурію.

Причини бактеріоурії і порушення уродинаміки, інфекція нижніх сечових шляхів (цистіт, уретріт, вульвовагініт), травма сечовивідної системи.

Гематурія – синдром, що характеризує виділення крові із сечею. В нормі еритроцити, що виділяються з сечею не перевищує 1:10/л по Нечипоренко. Макрогематурія – 1 мл крові в 1 літрі сечі.

Для урологічних захворювань характерно мікрогематурія або макрогематурія (згустки крові – пухлини, травма).

Розподіл гематурії по походженню: преренальна, ренальна, постренальна. Діагностика джерел макрогематурії (трьохстаканна проба). Ініціальна (перша проба) – джерело – уретра. Термінальна гематурія (кров в останній порції) – джерело – шийка сечового міхура. Тотальна гематурія – кровотеча з паренхіми нирки.

Гематурія – найчастіший симптом травми нирок.

Діагностика – екскреторна урографія, УЗД, КТ, визначення уродинаміки тощо в контексті з іншими урологічними симптомами та методами дослідження в урології.

4

Розгляд теми, обстеження хворих, тестовий контроль.





1

2

3

4

5

5

Вади розвитку, що потребують планового хірургічного втручання (грижі черевної порожнини).


Патофізіологічні механізми розвитку патології:

1.Механізми опущення яєчка в ембріогенезі.

2. Терміни облітерації ванільного паростка.

3.Механізм формування патології при затримках облітерації вагінального паростка:

а)водянка яєчка (ізольована і сполучена)

б)фунікульоцеле

в)грижі: пахові, пахово-калиткові (вроджені та надбані, защемлені)

4. Крипторхізм: абдомінальний, інвагінальний, терміни, методи лікування, ускладнення.

5. Варікоцеле (первинне та вторинне, етіологія, патогенез, клініка, методи обстеження та лікування)

4

Курація, обстеження хворих, опитування по темі, тестовий контроль.


3. Методичне забезпечення дисципліни


3.1. Тексти лекцій – програмою ХІ-ХІІ семестру не передбачено.

3.2. Методичні розробки для викладачів з навчальних занять (див. Папку №2).

3.3. Методичні вказівки для студентів з навчальних занять (див. Папку №3).

3.4. Методичні рекомендації для студентів з самостійної позааудиторної роботи (див. Папку №4).

3.5. Перелік навчального обладнання, технічних засобів навчання.


п/п

Найменування посібника

Номери тем, у яких використаються посібники

Кількість примірників

1

Слайди

По всім темам аудиторної та позааудиторної тематики

У кожного викладача.

2

Кодограми

№3, №4, №5

В одному екземплярі



7

Відеофільми

По п’яти розділам (13 годин)

2 екземпляра (див. Додаток №5)



3.6. Тести для тематичного та підсумкового контролю (додаток №6).

3.7. Критерії оцінки знань студентів підчас диференційованого заліку, іспиту.

Критерії оцінки знань студента.


Відмінно

Оцінка “відмінно” виставляється студенту при наявності глибоких і міцних знань учбового матеріалу, студент вичерпно, послідовно, грамотно та логічно викладає матеріал, в світі якого тісно пов’язується теорія з практикою. При цьому студент не затримується з відповіддю при видозміні завдання, вільно справляється з задачами, питаннями та другими видами знань, знайомий з монографіями, правильно обґрунтовує прийняті рішення, володіє різносторонніми навичками і прийомами виконання практичної роботи.

Добре

Оцінка “добре” виставляється студенту, який твердо знає учбовий матеріал, грамотно і по суті його викладає, не допускає суттєвих неточностей у відповіді на питання, правильно застосовує теоретичні положення при рішенні практичних питань і задач, володіє необхідними навичками і прийомами при їх виконанні.

Задовільно

Оцінка “задовільно” виставляється студенту, який володіє лише знаннями основного матеріалу, але не засвоїв деталей, допускає неточності, недостатньо правильні формуліровки, зрушує послідовність в викладенні програмного матеріалу і зазнає труднощі у виконанні практичних робіт.

Незадовільно

Оцінка “незадовільно” виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, невпевнений, з великими труднощами виконує практичну роботу.


3.8. Перелік питань, що виносяться на залік з дитячої хірургії для студентів VI курсу медичного факультету.

  1. Особливості хірургії дитячого віку. Морфо-функціональні особливості дитячого віку та їх вплив на частоту хірургічних захворювань.

  2. Атрезія стравоходу. Класифікація, клініка, діагностика. Особливості транспортування та доопераційної підготовки. Методи лікування.

  3. Синдром блювоти у новонароджених. Диференційна діагностика, методи обстеження та лікування дітей.

  4. Вроджений пілоростеноз. Етіологія, стадії перебігу, клінічні прояви, диференційна діагностика, лікування.

  5. Вроджена висока кишкова непрохідність. Етіологія, класифікація, ведучі клінічні симптоми, диференційна діагностика, лікування.

  6. Вроджена низька кишкова непрохідність. Етіологія, класифікація, ведучі клінічні прояви, диференційна діагностика, лікування.

  7. Хвороба Гіршпрунга. Клінічні прояви, диференційна діагностика, методи лікування.

  8. Аноректальні вади розвитку. Класифікація, клінічні прояви, діагностика, методи і терміни лікування.

  9. Діафрагмальні грижі у дітей. Етіологія. Патогенез, класифікація, клініка, диференційна діагностика, лікування.

  10. Грижі пупочного канатику. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка. Диференційна діагностика, лікування.

  11. Пахвинні грижі у дітей. Етіологія. Патогенез, клініка, діагностика, лікування.

  12. Вади розвитку жовчних і сечових протоків. Етіологія, патогенез, клініка, диференційна діагностика, лікування.

  13. Особливості онкології дитячого віку, частота, морфологічна структура, вікові піки, клініка, діагностика. Методи лікування.

  14. Гемангіоми, лімфангіоми. Класифікація. Діагностика, методи лікування.

  15. Пухлина Вільмса. Класифікація, особливості клінічного перебігу і диференційної діагностики. Методи лікування.

  16. Доброякісні пухлини кісток у дітей (остеома, остеоід-остеома, остеокластома). Особливості клінічного перебігу, диференційна діагностика, лікування.

  17. Злоякісні пухлини кісток у дітей (остеогенна саркома, саркома Юінга). Особливості клінічного перебігу, диференційна діагностика, методи лікування.

  18. Вади розвитку нирок у дітей. Етіологія, патогенез, класифікація, клінічний перебіг, методи діагностики та лікування.

  19. Гідронефроз у дітей. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, диференційна діагностика, лікування.

  20. Вади розвитку сечоводів у дітей. Міхурно-сечовий рефлюкс. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

  21. Вади розвитку зовнішніх статевих органів у дітей (епіспадія, гіпоспадія, фімоз). Клінічні прояви, диференційна діагностика, методи лікування.

  22. Обструктивний пієлонефріт у дітей. Етіологія, патогенез, класифікація, методи діагностики та лікування.

  23. Крипторхізм. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика. Терміни та методи лікування.

  24. Синдром набряклої мошонки, гостра водянка яєчка, ускладнення крипторхізму, перекручення та запалення яєчка та його придатків. Клініка, диференційна діагностика, методи лікування.

  25. Гострий гематогенний остеомієліт. Етіологія, патогенез, класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування.

  26. Хронічний остеомієліт (первинний і вторинний). Етіологія, патогенез, класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Ускладнення.

  27. Гострий апендицит у дітей. Етіологія, патогенез. Клініка. Додаткові методи обстеження, лікування, ускладнення.

  28. Особливості клінічного перебігу гострого апендициту у дітей до 3 років. Організаційні питання діагностики та лікування.

  29. Особливості клініки та діагностики апендикулярного інфільтрату у дітей. Стадії перебігу, методи лікування.

  30. Перитоніт у дітей. Етіологія, класифікація, клініка, диференційна діагностика, особливості лікування.

  31. Первинний перитоніт у дітей. Етіологія, патогенез, особливості клінічного перебігу, методи лікування.

  32. Перитоніт новонароджених. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, методи лікування, ускладнення.

  33. Спайкова непрохідність кишечнику у дітей: рання та пізня. Клінічний перебіг, диференційна діагностика, методи лікування.

  34. Гнійно-запальні захворювання м’яких тканин у новонароджених (флегмона, мастит, омфаліт, псевдофурункульоз). Етіологія, патогенез, клініка, лікування, ускладнення.

  35. Семіотика вад розвитку і захворювань органів грудної порожнини, що супроводжуються гострою дихальною недостатністю, диференційна діагностика, лікувальна тактика.

  36. Бактеріальна деструкція легень. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

  37. Плевральні ускладнення деструктивної пневмонії у дітей (піоторакс, пневмоторакс). Етіологія. Патогенез, класифікація, клініка, методи лікування.

  38. Інвагінація кишечнику у дітей. Етіологія, патогенез, класифікація, клінічна симптоматологія, методи діагностики та лікування.

  39. Надбана кишкова непрохідність у дітей. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, методи діагностики, тактика лікування.

  40. Особливості та причини кровотечі з верхніх відділів ШКТ. Клініка. Методи діагностики та лікування.

  41. Кровотеча з нижніх відділів ШКТ у дітей. Причини, особливості клінічного перебігу, методи діагностики і лікування.

  42. Портальна гіпертензія. Етіологія. Патогенез, клініка, методи діагностики і лікування.

  43. Особливості травматології дитячого віку. Основні клінічні симптоми переломів, діагностика, допустимі зміщення відламків у дітей.

  44. Імобілізаційний і функціональний методи лікування переломів у дітей. Переваги і недоліки методів. Хірургічне лікування.

  45. Переломи хребта та таза у дітей. Класифікація, клініка, діагностика і лікування.

  46. Пологові пошкодження у дітей. Класифікація, клініка, діагностика, лікування.

  47. Політравма у дітей. Класифікація, особливості перебігу. Травматична хвороба, її лікування згідно стадії.

  48. Закриті травми органів черевної порожнини у дітей. Класифікація, клініка, диференційна діагностика. Пошкодження полих і паренхіматозних органів. Методи лікування.

  49. Закриті пошкодження органів заочеревинного простору (нирки, підшлункова залоза). Клініка, діагностика, методи лікування.

  50. Природжений вивих стегна. Етіологія, патогенез, класифікація, клінічна симптоматологія у дітей після року народження. Диференційна діагностика, лікування.

  51. Природжена клишоногість. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, методи лікування.

  52. Порушення постави у дітей. Диспластичний сколіоз. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

  53. Природжена деформація грудної клітини. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, методи лікування.

  54. Природжені вади розвитку хребту. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, методи лікування.

  55. Вади розвитку жовчного протоку (дивертікул Меккєля). Класифікація. Особливості клінічного перебігу, методи діагностики та лікування.

  56. Шок у дітей. Етіологія, класифікація, клініка, ускладнення. Особливості перебігу різних видів шоку, лікування.


3.9. Перелік практичних навичок з дитячої хірургії, якими повинен оволодіти студент в процесі вивчення дисцпліни.

  1. Збір хірургічного анамнезу.

  2. Методика дослідження дитини для виявлення:

  • гострого апендициту;

  • кишкової непрохідності (інвагінації);

  • природженої кишкової непрохідності;

  • гнійно-запальних захворювань новонароджених (флегмона, мастит, лімфаденіт, парапроктит, остеомієліт);

  • захворювань органів грудної клітки, які проявляються гострою дихальною недостатністю новонароджених;

  • патології вагинального відростка очеревини (пахвинна грижа, водянка оболонок яєчка);

  • крипторхізму;

  • варікоцеле;

  • переломів кісток;

  • природженого вивиху стегна, клишоногості, кривошиї;

  • пухлин (геман- та лімфангіом, типова локалізація злоякісних пухлин);

  • гіпертермічного та судомного синдромів;

  • набряку мозку;

  • гострої дихальної недостатності.

  1. Принципи та інтерпретація результатів дослідження (лабораторного, рентгенологічного, ендоскопічного, УЗД, комп’ютерної томографії та ін.).

  2. Діагностичні та лікувальні маніпуляції:

  • Пункція та розрізи при флегмоні, аденофлегмоні, гострому остеомієліті, некротичній флегмоні;

  • Розтин короткої вуздечки язика;

  • Роз’єднання спайок;

  • Репозиція неускладнених переломів;

  • Вправлення підвивиху голівки променевої кістки;

  • Діагностика інвагінації кишечника (пневмоіригографія);

  • Катетеризація сечового міхура;

  • Забезпечення штучної вентиляції легень ручним методом (фантом);

  • Закритий масаж серця.

  1. Надання невідкладної медичної допомоги при:

  • кістозній лімфангіомі шиї, що супроводжується гострою дихальною недостатністю (пункція);

  • швидкоростучій гемангіомі (кріодеструкція);

  • напруженій водянці оболонок яєчка (пункція);

  • термінальних станах (гіпертермія, судомний синдром, набряк мозку та легень).

  1. Організація транспортування:

  • новонароджених з хірургічною патологією (запобігання переохолодженню, інфекції, аспірації шлункового вмісту та ін.);

  • дітей з переломами та вивихами (знеболення перелому, транспортна іммобілізація, динамічний нагляд, профілактика ускладнень);

  • дітей в термінальному стані (підтримання життєво важливих функцій)

  1. Написання історії хвороби дитини з хірургічною патологією.


3.10. Перелік обов’язкової та додаткової літератури


Основна література:

  1. Хирургические болезни у детей. Ю.Ф. Исаков (под редакц.), 1998.

  2. Детская хирургия (трехтомное руководство). К.У. Ашкрофт, Т.М. Холдер, 1997.

  3. Оперативная хирургия с топографической анатомией детского возраста. Под редакцией Ю.Ф. Исакова, Ю.М. Лопухина, 1989.

  4. Педіатрична хірургія: вибрані лекції. – Н.Г.Ніколаєва, 1999.

  5. Руководство по детской онкологии. Л.А. Дурнов с соавт., 2001.

  6. Детская колопроктология. Л.И. Ленюшкин, 1998.

  7. Детская оперативная хирургия. Практическое руководство под редакцией Т.Д. Тихомировой, 2002.

  8. Травматология детского возраста. Г.А. Баиров, 1999.

  9. Повреждение костей и суставов у детей. А.А. Корж, Н.С. Бондаренко, 1994.

  10. Ортопедия и травматология детского возраста. Под редакцией М.В. Волкова, 1988.

  11. Детская урология, руководство. Н.А. Лопаткин, А.Г. Пугачев, 1986.


Додаткова література:

  1. Принципы структурной организации и оказания неотложной помощи в детской хирургии. А.А. Лосев, 1999.

  2. Особенности лечения паховых грыж у детей: Методические рекомендации для детских хирургов. – А.А.Лосев, Л.В.Прокопова, 2002

  3. Современные методы лечения брюшных грыж. – А.А.Лосев и соавт., 2001.

  4. Хірургічні хвороби. В.В.Грубнік, О.О.Лосєв, 2003.

  5. Травматология и ортопедия детского возраста. Л.В. Прокопова, Н.Г. Николаева.

  6. Торако-абдоминальная хирургия детского возраста. Учебное пособие кафедры, 1994.

  7. Абдоминальная хирургия под редакцией Ю.Ф. Исакова, 1998

  8. Торакальная хирургия детского возраста. Ю.Ф. Исаков, Э.А. Степанов.

  9. Хирургия пороков развития у детей. Г.А. Баиров, 2000.

Схожі:

Одеський державний медичний університет затверджую iconЦентральний методичний кабінет з вищої медичної освіти акушерство та гінекологія
Програма складена: академіком нан україни, професором В.І. Грищенком (Харківський національний медичний університет); академіком...
Одеський державний медичний університет затверджую icon«затверджую» «затверджую» Голова приймальної комісії, ректор Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського»
Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського», професор А. А. Бабанін
Одеський державний медичний університет затверджую icon«затверджую» Ректор Державної установи „Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського”, професор А. А. Бабанін „ ” 20 р. Критерії оцінювання вступної екзаменаційної роботи
До медичного коледжу державної установи «кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвского»
Одеський державний медичний університет затверджую icon«затверджую» Голова приймальної комісії, ректор Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського»
Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» у 2013 році
Одеський державний медичний університет затверджую icon«затверджую» Голова приймальної комісії, ректор Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського»
Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» у 2012 році
Одеський державний медичний університет затверджую icon«Прийнято» «Затверджую» На засіданні студетської ради Ректор дз «Луганський державний дз «Луганський державний медичний університет»
move to 0-22132013
Одеський державний медичний університет затверджую iconХарківський державний медичний університет тучинська марина анатоліївна
Харківський державний медичний університет моз україни, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх
Одеський державний медичний університет затверджую iconХарківський державний медичний університет тучинська марина анатоліївна
Харківський державний медичний університет моз україни, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх
Одеський державний медичний університет затверджую iconПравила прийому до Державної установи «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» у 2012 році Освітня діяльність у Державній установі «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського»
Освітня діяльність у Державній установі «Кримський державний медичний університет імені С.І. Георгієвського» (далі – кдму) здійснюється...
Одеський державний медичний університет затверджую iconУкраїнська асоціація з розвитку Одеський державний економічний менеджменту та бізнес-освіти університет Українська асоціація з розвитку менеджменту та бізнес-освіти Одеський державний економічний університет Науково-методична конференція
Від залізничного вокзалу їхати: маршрутними таксі №220 №221 до зупинки «Університет», №145 до зупинки «Преображенська»
Одеський державний медичний університет затверджую icon“Затверджую”
Графік навчального процесу в Державному закладі «Луганський державний медичний університет» на 2011-2012 навчальний рік
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи